Як позначиться на пенсії неповний робочий час

СИТУАЦІЯ

Працівники працюють неповний робочий час — по чотири години з понеділка по п’ятницю. Чи вплине такий режим на стаж для пенсії та її розмір?

РІШЕННЯ

На страховий стаж — ні, на розмір пенсії — так. За неповного робочого часу працівник отримує менше коштів. А що нижча зарплата, то менша пенсія. Однак періоди такої роботи можна виключити з розрахунку.

Розмір пенсії залежить від двох показників — страхового стажу та заробітку.

Пенсійний фонд (ПФУ) обчислюватиме розмір пенсії на основі коефіцієнта страхового стажу Кс (ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV; далі — Закон № 1058).

Кс визначають із заокругленням до п’яти знаків після коми за формулою:

Кс = См × Вс / 100% × 12,

 

де См — сума місяців страхового стажу;

      Вс — величина оцінки одного року страхового стажу у відсотках.

За період участі тільки в солідарній системі пенсійного страхування Вс = 1%.

Страховий стаж — період (строк), упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 Закону № 1058). Страховий стаж для пенсії обчислюють у місяцях.

Неповний робочий час не впливає на коефіцієнт страхового стажу

Робота на умовах неповного робочого часу нині не впливає на коефіцієнт страхового стажу. Якщо місячний страховий внесок за працівника, розрахований із фактичної зарплати, менший за мінімальний, роботодавець зобов’язаний доплатити так, щоб загальна сума сплачених коштів була не меншою за мінімальний страховий внесок. Чому так?

Мінімальний страховий внесок залежить від розміру мінімальної зарплати (МЗП) і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) (ст. 1 Закону № 1058). МЗП змінюється, тож і мінімальний страховий внесок час од часу змінюється.

Мінімальний страховий внесок = МЗП × ЄСВ

 

Приклад 1. Працівник працює неповний робочий день, отримує зарплату пропорційно відпрацьованому часу (ст. 56 КЗпП). За листопад 2017 року отримав зарплату 1600 грн.

МЗП у листопаді 2017-го — 3200 грн. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує мінімальної зарплати, встановленої на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ = МЗП × ставка єдиного внеску (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; далі — Закон про ЄСВ).

Ставка єдиного внеску — 22%.

Мінімальний страховий внесок за листопад 2017-го = 3200 грн × 22% = 704 грн.

Щоб дотримати норми частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ, роботодавець має доплатити до суми єдиного внеску так, щоб загальна сума сплачених коштів за місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Роботодавець сплатив із фонду заробітної плати єдиний внесок:

(1600 грн × 22%) + (3200 грн – 1600 грн) × 22% = 704 грн.

Це відповідає мінімальному страховому внеску за листопад 2017-го для працівника. ПФУ зарахує до стажу 30 днів — один повний місяць.

 

Що вища зарплата, то більша пенсія

Заробіток впливає на розмір пенсії незалежно від того, як працює працівник, — повний чи неповний робочий час. Що більший заробіток, то більшою буде пенсія.

ПФУ визначає зарплату для обчислення пенсії таким чином. Розраховує індивідуальні коефіцієнти заробітної плати — ділить помісячно кожну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яку за Законом № 1058 ураховують для обчислення пенсії, на заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за відповідні місяці.

Наступний крок ПФУ— визначити середній індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі. Цей показник множать на середню зарплату на одну застраховану особу в цілому в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Отриманий результат — це і є зарплата для обчислення пенсії.

Тимчасово, з 01.01.2018 по 31.12.2018, зарплату для призначення пенсії визначають із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки.

Приклад 2. За призначенням пенсії особа звернулась у грудні 2017 року.

Середня зарплата на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки — 3764,40 грн.

ПФУ визначив коефіцієнт зарплати особи — 0,96758.

Зарплата для обчислення пенсії = 3764,40 грн × 0,96758 = 3642,36 грн.

При коефіцієнті 2,05641 зарплата для обчислення пенсії = 7741,15 грн, а при коефіцієнті 3,56749 — 13429,46 грн.

 

Нині для обчислення пенсії враховують зарплату (дохід) за весь період страхового стажу з 01.07.2000. На бажання пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами ПФУ зарахує до стажу й зарплату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 30.06.2000 незалежно від перерв. Така ж норма діє й у разі, якщо страховий стаж з 01.07.2000 становить менше 60 місяців.

Коли прийде час призначати пенсію, на бажання працівника ПФУ зможе виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди, коли він працював неповний робочий час і отримував меншу зарплату.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який ураховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключають періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 Закону № 1058, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі становлять не більш як 10% тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі (ч. 3 ст. 40 Закону № 1058).

Додатково можна виключити з періоду 01.07.2000-01.01.2005 час: строкової військової служби; навчання; догляду — за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю до 16-ти років, пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, дитиною до трьох років.

Період, за який ПФУ враховує зарплату, не може бути меншим 60-ти календарних місяців. Виняток — випадок, коли заробітну плату враховують за фактичний страховий стаж.

 

Tagged , , , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.