Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає коментар та рекомендації до статті 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Стаття 5. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
- У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Коментар Мінекономіки України
- Нормою закону обмежується дія частини четвертої статті 40 КЗпП, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
При цьому особливу увагу варто звернути на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП), а не з підстав самої тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.
- Статтею 43 КЗпП встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Водночас розірвання трудового договору з працівниками, обраними до профспілкових органів з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 як і раніше потребують отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок.
Коментар та рекомендації Федерації профспілок України
1) частини третьої статті 40 КЗпП у частині недопущення звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Рішення роботодавця щодо застосування цього обмеження має бути об’єктивно вмотивоване забезпеченням досягнення цілей введення воєнного стану;
2) статті 43 КЗпП у частині можливості розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Рекомендації:
- Ні чинний КЗпП, ні цей Закон не передбачають окремої підстави для припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, зокрема пов’язаної саме з введенням воєнного стану. Отже, чинними залишаються норми статей 40 і 41 КЗпП, якими визначаються підстави розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця.
- Крім того, у разі необхідності припинити трудові відносини, роботодавці та працівники можуть оформити таке припинення за загальними підставами, визначеними у ст.36 КЗпП, – наприклад, за угодою сторін.
- У разі коли працівник з початку введення воєнного стану не виходить на зв’язок, він не може бути звільнений за прогул до з’ясування всіх обставин.
Законодавство України про працю дозволяє звільняти працівників за прогул без поважної причини. Однак, за умов воєнного стану у працівника дійсно можуть бути поважні причини для відсутності на роботі – наприклад, перебування на території, на якій ведуться воєнні дії без засобів зв’язку, евакуація, тощо.
У період до отримання будь-якої інформації від працівника чи його рідних слід відмічати відсутність працівника як неявку з нез’ясованих причин (відмітка “НЗ” у табелі обліку робочого часу). Дні неявки роботодавець оплачувати не зобов’язаний, якщо тільки для працівника в цей час не було оформлено лікарняний або працівник не вступив до лав територіальної оборони чи ЗСУ.
- У разі загибелі працівника роботодавцю також необхідно оформити припинення трудових відносин з такою особою шляхом видання наказу про припинення трудових відносин/договору у зв’язку зі смертю працівника – на підставі свідоцтва про смерть, наданого родичами працівника. Також роботодавцю слід видати трудову книжку такого працівника (якщо трудова книжка зберігалась у роботодавця) родичам працівника та виплатити їм компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, фактично нараховану заробітну плату.
- На період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності/період відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною). Однак датою звільнення у такому випадку буде перший робочий день після дня закінчення лікарняного/відпустки.
- Що стосується звільнень за ініціативою роботодавця, тимчасово припиняється дія норми ст. 43 КЗпП (про необхідність отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення члена профспілки), окрім випадку звільнення членів виборних органів профспілки.
Розірвання трудового договору з працівниками, обраними до профспілкових органів з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 як і раніше потребують отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст.252 КЗпП, частина 3 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Голова МК профспілки О. Дзюба
