Лист № 130 від 28.05.2020р., надає інформацію щодо розрахунку середньої заробітної плати.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо розрахунку середньої заробітної плати.

Правила розрахунку середньої заробітної плати регулюються двома різними документами:
• Порядком № 100, який застосовується для розрахунку відпускних та інших виплат, що розраховуються виходячи із заробітку за 2 місяці;
• Порядком № 1266, який призначений для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (лікарняні, декретні).
У всякому разі, для визначення середньої зарплати (ЗПсер) треба знати загальну суму виплат (В), що включаються до розрахунку, і кількість днів (КД), що включаються до розрахунку. А далі, як мовиться, справа техніки. Середню зарплату знаходимо за формулою:
                                                                                                              ЗПсер = В : КД.
Зверніть увагу! Кількість днів, що включаються для розрахунку середньої зарплати, використовуємо різну.
Так, якщо ми розраховуємо «середню» для визначення суми відпускних, лікарняних і декретних, то виплати потрібно ділити на календарні дні.
Для розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100 виходячи із заробітку за 2 місяці (відрядження, виконання державних обов’язків, військова служба тощо) — виплати в загальному випадку ділимо на відпрацьовані дні (години).
Одне з основних запитань бухгалтерів із заробітної плати: включати або ні до розрахунку середньої зарплати ті або інші виплати, нараховані працівникові в розрахунковому періоді?
Залежно від цілей, для яких здійснюється розрахунок середньої заробітної плати, виплати в одних випадках можуть включатися до розрахунку, в інших — ні.
Наведена нижче таблиця допоможе освіжити знання в премудростях включення до розрахунку середньої зарплати основних виплат працівникам.
Голова МК профспілки О. Дзюба

№ з/п Перелік виплат Визначаємо середню зарплату згідно з
Порядком № 100
Порядком № 1266
для відпускних для виплат, що розраховуються із заробітку за останні 2 місяці для лікарняних/декретних
1 Основна і додаткова зарплата (оклад, надбавки, доплати, у тому числі і доплата до МЗП тощо) +(1) +(1) +
(1) Не враховують виплати за виконання окремих доручень (разового характеру), які не входять до обов’язків працівника (п.п. «а» п. 4 Порядку № 100). Такою виплатою може бути, наприклад, доплата за виконання особливо важливої роботи, встановлена на певний строк.
2 Оплата праці за час перебування у відрядженні (крім відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житла)(1) + +/-(2) +
(1) Працівникам (крім держслужбовців), які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижчим від середнього заробітку (п. 4 ст. 121 КЗпП). Для визначення суми зарплати за період відрядження необхідно денний заробіток (його розраховують за поточний місяць) порівняти із середньоденною зарплатою, розрахованою згідно з Порядком № 100 (за два попередні календарні місяці). Розмір зарплати за період відрядження визначають виходячи із більшої з цих величин. При цьому до денного заробітку включаються всі елементи заробітної плати (оклад, доплати, надбавки, премія, індексація). Як саме оплатити період відрядження, читайте в «ОП, 2016, № 19, с. 5 і 10. (2) Якщо робочі дні у відрядженні оплачені виходячи із середньої зарплати, то суму такої виплати не включають до розрахунку середньої зарплати за останні два календарні місяці (абз. 2 п. 4 Порядку № 100).
3 Премії:
• щомісячні +(1) +(1), (2) +
• щоквартальні +(1) +(1), (2), (3) +
• за 9 місяців +(1) +(1), (2), (3) +
(1) До розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100 премії включають до заробітку того місяця, в якому вони нараховані.
Зверніть увагу! Мінсоцполтики наполягає, якщо увесь місяць, в якому була нарахована премія, був не відпрацьований з поважної причини (наприклад, була відпустка «за свій рахунок»), то сума премії і дні, протягом яких працівник не працював, не братимуть участі при розрахунку відпускних (лист від 23.04.2018 р. № 659/0/101-18 // «ОП», 2018, № 11, с. 4). Підстава — абзац шостий п. 2 Порядку № 100.
Водночас, на нашу думку, Порядок № 100 не містить норми про виключення з розрахункового періоду усього (повного) невідпрацьованого місяця (на відміну від Порядку № 1266). У ньому сказано, що з розрахункового періоду виключають лише час, протягом якого працівник не працював з поважної причини. Тому, на наш погляд, у ситуації, що склалася, треба виключити календарні дні, невідпрацьовані з поважної причини, а сума премії, нарахована в такому «невідпрацьованому» місяці, повинна включатися до розрахунку середньої зарплати.
(2) Якщо в розрахунковому періоді відпрацьовані не всі робочі дні, то премії враховують пропорційно відпрацьованому часу (п. 3 Порядку № 100). При цьому якщо щомісячні премії збігаються з місяцями, за які вони нараховані, і вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то їх включають до заробітку у фактично нарахованому розмірі. Якщо премію виплачують у фіксованому розмірі або премію в поточному місяці виплачують за попередній, а кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, то тоді премії при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (див. листи Мінпраці від 13.09.2010 р. № 804/13/84-10, від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12 // «ОП», 2012, № 15, с. 3; від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14 // «ОП», 2014, № 18, с. 5). Детальніше про нюанси включення премій до розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100, а також числові приклади ви знайдете в «ОП», 2016, № 21, с. 15 і 19.
(3) Премії, що виплачуються за квартал і триваліший період, включають до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (див. лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 р. № 991/13/84-12 // «ОП», 2012, № 20, с. 7).
4 Оплата за роботу в:
• надурочний час + + +
• святкові і неробочі дні + + +
5 Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і вислугу років +(1) +(1), (2) +(3)
(1) Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років включають до середнього заробітку шляхом збільшення до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. При цьому згідно з роз’ясненнями Мінпраці (див. листи від 26.01.2007 р. № 49/13/155-07, від 02.03.2007 р. № 696/0/10-07/13 і від 24.06.2008 р. № 411/13/84-08) основною умовою обліку цих виплати в розрахунку середньої зарплати є їх нарахування в поточному році за попередній (наприклад, у січні 2019 року нарахована винагорода за підсумками роботи за 2018 рік). Якщо, наприклад, винагорода за підсумками роботи за рік нарахована в грудні 2018 року за 2018 рік, то його сума взагалі не повинна брати участі в розрахунку середньої зарплати.
(2) Якщо у розрахунковому періоді відпрацьовані не усі робочі дні, то премії, винагороди та інші заохочувальні виплати при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Детальніше про нюанси включення премій і винагород до розрахунку середньої зарплати за Порядком № 100, а також числові приклади ви знайдете в «ОП», 2016, № 21, с. 15 і 19.
(3) Чинною редакцією Порядку № 1266 не передбачено, що разові заохочувальні і компенсаційні виплати враховують пропорційно відпрацьованому часу, якщо частина місяця не відпрацьована з поважної причини. Тому такі виплати включають до розрахунку в повному розмірі, навіть у тому випадку, якщо місяць з якихось причин не був відпрацьований повністю. При цьому зауважте, якщо місяць розрахункового періоду, в якому було нараховано винагороду, був повністю (з 1-го по 1-ше число) не відпрацьований з поважної в розумінні Порядку № 1266 причині, то такий місяць виключають з розрахункового періоду. Разом з виключеним місяцем будуть виключені з розрахунку й усі виплати, нараховані в ньому.
6 Індексація зарплати +(1) +(1) +
(1) Див. листи Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11 // «ОП», 2012, № 5, с. 6; від 03.03.2014 р. № 237/13/84-14, від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14 // «ОП», 2014, № 18, с. 5.
7 Компенсація зарплати через порушення строків її виплати – – +
8 Відпускні +(1) -(2) +(3)
(1) Включають згідно з абз. 4 п. 3 Порядку № 100.
(2) Не включають згідно з абз. 2 п. 4 Порядку № 100.
(3) При розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних враховують виплати, нараховані як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час.
9 Компенсація за невикористану відпустку -(1) -(1) +(2)
(1) Не включають до розрахунку середньої зарплати згідно з п.п. «б» п. 4 Порядку № 100.
(2) При розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних враховують виплати, нараховані як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час.
10 Сума середньої зарплати за час навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів +(1) -(2) +(3)
(1) Включають згідно з абз. 4 п. 3 Порядку № 100.
(2) Не включають згідно з абз. 2 п. 4 Порядку № 100. Зверніть увагу: для держслужбовців за дні курсів підвищення кваліфікації зберігають зарплату, передбачену умовами трудового договору, тобто як за звичайний робоий день (лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1584/13/84-16).
(3) При розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних враховують виплати, нараховані як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час.
11 Інші виплати за невідпрацьований час, розраховані виходячи із середньомісячної зарплати за 2 місяці (наприклад, оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час, а також інші періоди, протягом яких працівник не працює, але за ним зберігається заробітна плата) + – +(1)
(1) До розрахунку середньої заробітної плати для обчислення сум лікарняних і декретних включають усі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час, оскільки такі виплати входять до складу заробітної плати і на них нарахований ЄСВ.
12 Оплата простоїв +/-(1) – +(2)
(1) Час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду (п. 2 Порядку № 100). При простої не з вини працівника за ним зберігається заробіток частково (не нижче 2/3 тарифних ставки), тому дні простою і заробіток за ці дні не враховують при розрахунку середньої зарплати (див. листи Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24.04.2009 р. № 247/13/8409).
Якщо ж заробіток за час простою зберігався за працівником повністю, то такі виплати враховують у розрахунку середньої зарплати для обчислення відпускних (див. листи Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24.04.2009 р. № 247/13/8409 // «ОП», 2009, № 12, с. 10).
(2) До розрахунку середньої заробітної плати для обчислення сум лікарняних і декретних включають усі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час.
13 Одноразові винагороди (наприклад, до ювілейних дат, держслужбовцем за добросовісну безперервну працю тощо) -(1) -(1) +(2)
(1) Не включають до розрахунку середньої зарплати згідно з п. 4 Порядку № 100 премії, які є одноразовими виплатами, також не враховують у розрахунку середньої зарплати і для оплати відпусток, і в інших випадках збереження середньої зарплати виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці (див. лист Мінпраці від 13.06.2003 р. № 18-403, а також консультацію фахівця Мінсоцполітики в«ОП», 2019, № 5, с. 28).
(2) У чинній редакції Порядку № 1266 не передбачено, що разові заохочувальні і компенсаційні виплати враховують пропорційно відпрацьованому часу, якщо частина місяця не відпрацьована з поважної причини. Тому такі виплати, якщо вони увійшли до бази нарахування ЄСВ, включають до розрахунку в повному розмірі.
14 Матеріальна допомога, яка має систематичний характер, видана усім або більшості працівників (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) -(1) -(1) +(2)
(1) Не включають до розрахунку середньої зарплати згідно з п. 4 Порядку № 100.
(2) У чинній редакції Порядку № 1266 не передбачено, що разові заохочувальні і компенсаційні виплати враховують пропорційно відпрацьованому часу, якщо частина місяця не відпрацьована з поважної причини. Тому такі виплати, якщо вони увійшли до бази нарахування ЄСВ, включають до розрахунку в повному розмірі.
15 Лікарняні (допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФСС і сума оплати перших 5 днів хвороби за рахунок коштів роботодавця) +(1) -(2) -(3)
(1) Включають згідно з абз. 4 п. 3 Порядку № 100.
(2) Не включають згідно абз. 2 п. 4 Порядку № 100.
(3) Попри те, що на лікарняні нараховують ЄСВ і відображають у ЄСВ-звіті, сума оплати періоду тимчасової непрацездатності не бере участі в розрахунку лікарняних і декретних.
16 Декретні (допомога по вагітності та пологах) +(1) – -(2)
(1) Включають до складу виплат, які враховують при розрахунку середньої зарплати для оплати відпускних (див. лист Мінпраці від 22.06.2006 р. № 4201/0/14-06/13).
(2) Попри те, що з декретних стягують ЄСВ і відображають у ЄСВ-звіті, сума оплати періоду «декретної» відпустки не бере участі в розрахунку лікарняних і декретних.
17 Матеріальна допомога разового характеру, яка надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, поховання тощо -(1) -(1) -(2)
(1) Не включають до розрахунку середньої зарплати згідно з п. 4 Порядку № 100.
(2) Ця матдопомога не оподатковується ЄСВ і, відповідно, її не відображають у ЄСВ-звіті (не входить до фонду оплати праці і зазначена вп. 14 розд. 1 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170). Тому така виплата в розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних не бере участі.
18 Винагорода за ЦПД -(1) -(1) +(2)
(1) Оскільки такі виплати здійснюють на підставі цивільно-правового, а не трудового договору, то їх одержувачі не мають права на отримання відпускних, вихідної допомоги та інших виплат, пов’язаних із відносинами трудового найму.
(2) Особи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (ст. 18 Закону № 1105). Проте нині порядок оплати листків непрацездатності цим особам не визначений.

Tagged , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.