Daily Archives: 9 Січня, 2025

Лист 07.01.2025 №04 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR.Ліга» про облік трудової діяльності працівника.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR.Ліга» про облік трудової діяльності працівника.

              Пенсійний фонд України у листі від 20.11.2024 р. № 2800-060202-8/71601 надав роз’яснення щодо обліку трудової діяльності працівника.

Законом України від 05.02.2021 р. № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (далі — Закон № 1217), що набув чинності 10.06.2021, внесені зміни, зокрема, до статті 48 Кодексу законів про працю України, якою наразі передбачається, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

Крім того, роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

Відомості, що відображають трудову діяльність особи, у тому числі за період до 1 січня 2004 року (електронна трудова книжка) стосовно періодів роботи та інших періодів, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, зараховувалися до стажу роботи та займаних особою посад за період до набрання чинності Законом № 1217, вносяться до даних реєстру застрахованих осіб на підставі трудової книжки особи, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній — документів, передбачених порядком підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок визначаються Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, і врегульовані Порядком подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 12.03.2021 р. № 11-1 (далі — Порядок № 11-1), постановою правління Пенсійного фонду України від 01.06.2022 р. № 8-3 «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок».

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону № 1217, пункту 3 Порядку № 11-1 відомості про трудову діяльність працівника подаються страхувальником (роботодавцем) за працівників або самим працівником.

Облік трудової діяльності ведеться з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про набуті працівником стаж роботи, освіту, кваліфікацію для підтвердження наявного трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій та для інших цілей, передбачених законодавством.

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 07.01.2025 №03 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про графік відпусток.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про графік відпусток.

                Закон України «Про відпустки» поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи-підприємця, складання графіка встановлено для всіх роботодавців незалежно від чисельності працівників.

Графік відпусток бажано складати ще до початку року, адже працівники можуть забажати використати своє право на відпустки вже під час новорічних свят, однак не будуть порушенням й інші строки складання та порядок оформлення графіків відпусток, оскільки роботодавець вправі самостійно узгодити порядок складання графіка відпусток внутрішніми документами.

Оскільки законодавчо не встановлена форма графіка відпусток, він складається у довільній формі. У графіку достатньо зазначити місяць і заплановану кількість днів відпустки. А коли саме працівник піде у відпустку, визначається за два тижні до її початку наказом керівника.

Якщо працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватися за погодженням сторін трудового договору (між працівником та роботодавцем).

Як правило, у такому разі заявник має написати заяву, на яку роботодавець накладає резолюцію, погоджуючись надати щорічну відпустку у зазначені у ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період. Далі на підставі цієї заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки. При цьому, роботодавець може як задовольнити прохання працівника про перенесення строків щорічної відпустки, визначених графіком, або відмовити йому.

До графіка відпусток включають такі щорічні відпустки:

  • основна;
  • додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
  • додаткова за особливий характер праці;
  • інші додаткові, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» та статті 79 КЗпП, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників.

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Відсутність графіка відпусток розглядається, як «інше порушення вимог законодавства про працю» (лист Міністерства соціальної політики від 29.07.2015 р. № 191/10/136-15). За такі порушення передбачено фінансові санкції відповідно до статті 265 КЗпП у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати, з 1 квітня 2024 року це 8000 гривень.

Графік відпусток — це локальний нормативний акт роботодавця, який належить до організаційно-розпорядчої документації. Саме тому з часу затвердження цього документа як працівник, так і роботодавець мають дотримуватися його виконання.

Мінсоцполітики у листі від 25.08.2015 р. № 475/13/116-15 зазначало, що у випадку укладення трудового договору з працівником після затвердження графіка відпусток, до нього можуть бути внесені відповідні зміни та доповнення.

Нормами ст. 10 Закону України «Про відпустки» визначено категорії працівників, які мають можливість вийти у щорічну відпустку до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника:

  • жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
  • особам з інвалідністю;
  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
  • сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 07.01.2025 №02 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію бухгалтерської платформи «7eminar.ua» про виплату зарплати за першу половину місяця (аванс).

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію бухгалтерської платформи «7eminar.ua» про виплату зарплати за першу половину місяця (аванс).

Виплата авансу є важливою частиною організації праці, оскільки забезпечує працівників частиною заробітної плати до кінця розрахункового періоду. Зазвичай аванс виплачується в середині місяця і становить певний відсоток від місячної зарплати. Така практика сприяє фінансовій стабільності працівників, дозволяючи своєчасно покривати поточні витрати. У статті ми розглянемо правила виплати авансу, законодавчі норми та особливості його нарахування.

Як відомо, зарплату платимо двічі на місяць. Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а другою половиною – з 16 по 30 (31) (лист Мінсоцполітики від 23.07.2018 №1305/0/101-18/2).

Таким чином, аванс заробітної плати – це виплата зарплати за першу половину місяця – 15 календарних днів з огляду на фактично відпрацьований час. Виплачувати аванс варто у період із 16-го до 22-го числа.

На практиці є випадки, коли аванс не нараховують. Приміром, працівник не працював у першій половині місяця жодного дня, бо був у відпустці без збереження заробітної плати або на лікарняному або прийнятий на роботу після 15 числа місяця.

Чи нараховувати аванс при виплаті в бухобліку

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП).

Саме виплата зарплати відбувається двічі на місяць (аванс і зарплата за другу частину місяця). Виплата авансу, сплата ЄСВ на нього, утримання військового збору та ПДФО здійснюються на підставі розрахунків, але без нарахування відповідних сум на момент такої виплати.

Нарахування зарплати в бухобліку здійснюється раз на місяць.

Нарахування зарплати, ЄСВ, ПДФО та військового збору здійснюється наприкінці місяця на підставі Табеля обліку робочого часу.

Заплатили забагато авансу: як бути

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (ч. 3 ст. 115 КЗпП).

Отже, аванс, або зарплата за першу половину місяця, є мінімальною гарантованою сумою. Виплатити більше – не заборонено. Головне – що аванс має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

На практиці можливі два варіанти нарахування зарплати за першу половину місяця (авансу):

  1. пропорційно відпрацьованим дням (годинам) за першу половину місяця на базі посадового окладу (тарифної ставки) (з 1-го до 15-го числа місяця);
  2. у фіксованому відсотку до посадового окладу (тарифної ставки) (приміром, у розмірі 55%).

За загальним правилом, для розрахунку авансу потрібно брати посадовий оклад. При розрахунку авансу премії, доплати, надбавки, суму індексації, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати не враховують. Усі ці виплати нараховують працівникові наприкінці місяця і виплачують у складі зарплати за другу половину місяця.

Отже, гарантована сума (чітко визначена виплата) в ст. 115 КЗпП встановлена тільки для зарплати за першу половину місяця (аванс). У виплату за другу половину входить залишок за посадовим окладом та інші виплати за відпрацьований час.

А от якщо по працівнику встановлений підсумований облік робочого часу, для розрахунку авансу за першу половину місяця приймаються відпрацьовані години чи дні згідно з графіками змінності.

Яка має бути сума авансу у працівника, який не відпрацював половину місяця

Першою половиною місяця вважаються перші 15 календарних днів місяця Отже, якщо працівника прийнято на роботу не з початку місяця, приміром, з 06.12.2024 року, він за першу половину грудня (з 1 по 15 число) відпрацював 6 робочих днів. А отже, аванс працівнику роботодавець має виплатити.

Приміром, повний робочий час, п’ятиденний робочий тиждень, посадовий оклад працівника – 10 000,00 грн. У першій половині грудня працівник відпрацював лише 6 робочих днів (з дати укладання трудового договору).

Варіант 1. При посадовому окладі за робочий час у днях: (6 робочих днів / 22 робочих дні у місяці) х 10 000,00 = 2727,27 грн,

При погодинній оплаті праці: (48 відпрацьованих годин / 176 годин по нормі праці) х 10 000,00 = 2727,27 грн (мінімальний розмір авансу)

Варіант 2. Посадовий оклад – 10000,00 грн. Аванс встановлений у розмірі – 55% посадового окладу. За першу половину місяця – 10 робочих днів.

10000,00 х 55% = 5500,00 х (6 роб.дн. / 10 роб.дн) = 3300,00 грн.

Отже, бачимо, що за варіантом 2 аванс виходить дещо більшим, що вплине на розмір зарплати за другу половину місяця. Це не є штрафонебезпечною ситуацією.

Якщо аванс на зарплату установлено в розмірі, що підлягає видачі на руки, необхідно визначити умовну суму авансу, із якої буде утримано ПДФО та військовий збір. Для цього розмір авансу, що підлягає виплаті «на руки» множимо на коефіцієнт 1,298701. Це умовна сума, яку не відображають ані в бухгалтерському, ні в податковому обліку. Вона потрібна лише для виплати авансу банком.

Приміром, за варіантом 1: 10000,00 х 1,298701 = 12987,01 х (6 робочих днів / 22 робочих дні у місяці) = 3541,91 грн – (18%+5%) = 2727,27 грн.

Чи оштрафують за виплату авансу у неповному розмірі

Як зазначено вище, визначена в п. 3 ст. 115 КЗпП аванс, або зарплата за першу половину місяця, є мінімальною гарантованою сумою. А це означає, що виплата авансу у неповному розмірі тягне за собою штраф у двократному розмірі мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Чи утримувати із авансу аліменти

Це питання турбує багатьох бухгалтерів. Надати однозначну відповідь не можливо. Адже законодавство не забороняє утримувати аліменти із авансу (зарплати за першу половину місяця), якщо є така необхідність. Отже, кожну конкретну ситуацію потрібно аналізувати.

Аліменти, як правило, утримуються із зарплати за другу половину місяця, а не з авансу, бо лише наприкінці місяця відома сума доходу працівника за місяць. Крім того, при застосуванні податкової соціальної пільги або виході працівника у відпустку без збереження зарплати може бути надмірне утримання аліментів, якщо це зробити з авансу. Саме тому, під час виплати працівнику авансу краще не утримувати аліментів.

Разом з цим є ситуації, коли зарплати за другу половину місяця не вистачає для утримання аліментів. Приміром, коли у працівника неповний робочий час. Через це у працівника сформується заборгованість зі сплати аліментів, яку необхідно відображати

У такій ситуації раціональний вихід – утримувати аліменти з обох частин зарплати.

Висновки

  1. Роботодавець зобов’язаний виплачувати працівнику аванс (зарплату з першу половину місяця) у встановлені ст. 115 КЗпП терміни, навіть якщо працівник пише заяву на виплату зарплати один раз на місяць.
  2. Розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
  3. Варіант нарахування авансу кожний роботодавець встановлює самостійно в колективному договорі чи іншому локальному документі.
  4. Із суми авансу (зарплати за першу половину місяця) не заборонено за потреби утримувати аліменти.

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 07.01.2025 №01 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «КАДРИ.UA» про виконання посадових обов’язків іншого працівника.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «КАДРИ.UA» про виконання посадових обов’язків іншого працівника.

             Державна служба України з питань праці у листі від 09.12.2024 р. № 1883/2.3/2.1-ЗВ-24а надала роз’яснення щодо виконання посадових обов’язків іншого працівника.

Відповідно до частини першої статті 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законодавством про працю не визначено переліку обставин для встановлення простою.

Тимчасове призначення на посаду може відбуватися в порядку, визначеному статтями 32–34 КЗпП, згідно з якими у разі виникнення ситуації заміни тимчасово відсутнього працівника роботодавець може доручати працівникові виконання обов’язків, передбачених характеристиками інших посад, а також додаткові обов’язки на підставі локального нормативного акта роботодавця.

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (хвороба, відпустка) вважається тимчасовим заміщенням, яке допускається в разі виробничої необхідності.

Відповідно до статті 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Враховуючи вищевикладене, законодавством про працю визначено, що працівник може працювати на умовах трудового договору, виконувати посадові обов’язки іншого працівника або роботу, необумовлену його трудовим договором (посадовими обов’язками), впродовж свого робочого часу на умовах суміщення та у вільний від основної роботи час лише на умовах сумісництва.

Законодавством про працю не встановлено обмежень щодо терміну тимчасового виконання обов’язків.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА