Лист 13.02.2025 №53 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Міністерства охорони здоров’я України чи всі працівники мають проходити психіатричні огляди.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Міністерства охорони здоров’я України чи всі працівники мають проходити психіатричні огляди. 

              З 1 січня 2025 року набули чинності зміни до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ України від 18.04.20222 р. № 651.

Також Міністерство охорони здоров’я удосконалило процес проведення психіатричних оглядів і посилило вимоги до медзакладів, які їх проводять. Це зроблено, зокрема, й для запобігання зловживанням під час проведення психіатричних оглядів, наприклад, коли довідки про їх проходження видаються без факту огляду, а заклади, що їх проводять, не мають відповідних фахівців.

Пояснюємо основні моменти, які найчастіше викликають питання.

Чи всі працівники мають проходити психіатричні огляди?

Не всі працівники зобов’язані проходити психіатричні огляди. Така вимога стосується лише певних категорій осіб, які виконують діяльність із підвищеними вимогами до стану психічного здоров’я.

Перелік видів діяльності (робіт, професій, служби), які вимагають обов’язкового проходження попереднього (під час прийняття на роботу) психіатричного огляду — за посиланням.

Крім того, для виконання певних видів діяльності необхідно проходити періодичні (протягом трудової діяльності) психіатричні огляди. Так, періодичні психіатричні огляди мають проходити, наприклад:

  • працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, які контактують із харчовими продуктами;
  • медичні працівники;
  • водії, які займаються перевезенням пасажирів або вантажів;
  • особи, які працюють із вибуховими матеріалами чи зброєю;
  • члени екіпажів суден та інші категорії.

Повний перелік таких професій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, можна знайти за посиланням.

Як часто потрібно проходити психіатричні огляди?

Залежно від професії, огляди можуть бути:

  • Попередніми — перед призначенням на посаду чи початком роботи.
  • Періодичними — у визначені терміни для підтримання допуску до виконання професійних обов’язків.
  • Позачерговими — на вимогу роботодавця чи у випадках підозри на психічний розлад (за згодою працівника).

Періодичність залежить від виду діяльності. Наприклад:

  • працівники харчової галузі та фармацевтики — раз на рік;
  • працівники атомної енергетики, члени екіпажів суден — раз на два роки;
  • водії та освітяни — раз на п’ять років.

Термін дії довідки про проходження огляду становить один рік. Однак це не означає, що після завершення цього терміну працівник обов’язково має повторно проходити огляд, щоб виконувати свої професійні обов’язки. Огляди здійснюються згідно з визначеною періодичністю (див. вище) для конкретних категорій працівників, яка може складати один, два, три чи навіть п’ять років залежно від виду діяльності.

Тобто, якщо періодичність огляду для вашої професії становить, наприклад, три роки, то наступний огляд потрібно буде проходити через цей строк, навіть якщо термін дії довідки вже завершився. Довідка свідчить лише про факт проходження попереднього огляду, а не про зобов’язання проходити наступний раніше затвердженого терміну.

Хто повинен сплачувати за проходження оглядів?

Законодавство України визначає, що витрати на психіатричні огляди для працівників покриває роботодавець. Зокрема, у ст. 169 «Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій» Кодексу законів про працю України зазначено: Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 13.02.2025 №52 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про право на податкову пільгу у 2025 році.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про право на податкову пільгу у 2025 році.

               Згідно з пп.169.1.1. ст. 169 Податкового кодексу України, будь-який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

А також, на зменшення відповідно до пп.169.1.2. у розмірі, що дорівнює 100% суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, – для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – у розрахунку на кожну таку дитину. 

  • У 2025 році така пільга складає 1514, 0 гривень.

Зазначаємо, що відповідно до абзацу першого пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2025 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 4240,00 грн.

Із 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становитиме 3 028 гривень, а податкова соціальна пільга складатиме 1 514 гривень.

Податкова соціальна пільга застосовується лише до доходів у вигляді зарплати, які не перевищують 4 240 гривень.

Пільга не поширюється на доходи, отримані за цивільно-правовими договорами або інші види доходів. 

 

Лист 13.02.2025 №51 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Міністерства освіти і науки України про зміни в дошкіллі: 56 днів відпустки та оновлений перелік посад

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Міністерства освіти і науки України про зміни в дошкіллі: 56 днів відпустки та оновлений перелік посад.

               Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963», спрямовану на виконання законів України «Про дошкільну освіту», «Про освіту».

Що зміниться для педагогічних працівників у дошкіллі?

Тривалість щорічної відпустки. Відтепер усі педагогічні працівники закладів дошкільної освіти матимуть щорічну основну відпустку тривалістю 56 календарних днів.

Оновлення переліку посад педагогічних працівників. Його доповнено новими найменуваннями, зокрема введено посади, як-от: заступник керівника закладу дошкільної освіти з організації освітнього процесу, керівник (завідувач) дошкільного підрозділу в інших закладах та установах.

Також нормативно-правовим актом врегульовано термінологію щодо назв типів закладів освіти та до переліку педагогічних посад внесено посади, передбачені законодавством (наприклад, заступник директора з наукової роботи в науковому ліцеї, асистент викладача, асистент майстра виробничого навчання) та визначено тривалість їхньої відпустки.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 13.02.2025 №50 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про заяву Профспілки щодо Закону України «Про дошкільну освіту» в частині робочого часу.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про заяву Профспілки щодо Закону України «Про дошкільну освіту» в частині робочого часу.

               На стадії підготовки різних редакцій законопроекту ще з 2021 року Профспілка працівників освіти і науки України неодноразово наголошувала Комітету з питань освіти, науки та інновацій на неприпустимості передбачення в законі «Про дошкільну освіту» такого поняття як фіксований робочий час для деяких педагогічних працівників. 

Наголошувалося на необхідності розмежування у статті 26 норми робочого часу 30 годин за певними посадами педпрацівників і норм педагогічного навантаження на одну тарифну ставку для: вихователя, музичного керівника – 24 годин; вчителя, керівника гуртка – 18 годин; практичного психолога, який супроводжує три і більше інклюзивних або спеціальних груп, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин; інструктора з фізкультури, інших педагогічних працівників – 25 годин на тиждень. Про це йшлося також в зауваженнях до низки альтернативних законопроектів.

Щодо запровадження в дошкільному законі такого поняття як робочий час, то галузь освіти є єдиною специфічною галуззю в Україні, педагогічні працівники якої мають норму педагогічного навантаження на ставку заробітної плати, що ототожнюється з робочим часом, яка слугує основою для визначення заробітної плати, що передбачено у відповідних спеціальних галузевих законах та нормативних актах. Саме норма педагогічного навантаження є оцінкою праці, з її оплатою за тарифікацією за певними посадами педагогічних працівників, які безпосередньо працюють з дітьми в групах.

Специфіка праці вчителів, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, керівників гуртків, яка вимагає відповідної підготовчої роботи для проведення занять, зокрема розробку дидактичного та роздаткового матеріалу, написання сценаріїв, віршів, пісень, гри на музичних інструментах, їх підготовки до занять тощо, унеможливлена проведенням хронометражу, обрахункам годинами та хвилинами. 

Така робота не може мати чіткі межі та фіксацію затрат робочого часу. Ця специфіка й закладена в чинну законодавчу базу. Таке нормування праці відповідає також вимогам статті 51 КЗпП України, якою передбачено скорочену тривалість робочого часу, однак його межі у зв’язку з цією специфікою не обумовлюються. 

Тому збільшення робочого часу на ставку заробітної плати призведе до ще більшого знецінення оплати 1 години роботи тим педагогам, кому запроваджено її нормування 30-ма годинами роботи на тиждень, що є досить очевидним.

Принагідно зазначаємо, що згідно з пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 7.07.2024 року. У прийнятій парламентарями редакції передбачалося введення його в дію через один рік з дня набрання чинності, тобто з 7.07 2025 року. 

З незрозумілих, неоприлюднених причин Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який згідно зі статтею 95 Конституції України має визначати видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, терміни введення закону перенесено на пів року раніше, а саме на 1 січня 2025 року. Але згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законівУ разі необхідності внесення до них змін мають використовуватися окремі закони. 

Такі зміни, і стали, на наш погляд, підставою для підготовки та розгляду відповідних нормативних актів з урегулювання питань оплати праці, штатних нормативів, тривалості відпусток тощо працівникам дошкільної освіти. 

Також наголошуємо, що наказ МОН від 27.01.2025 № 100 «Про внесення змін у додаток 9 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557» потребує комітетського контролю, як такий, що не відповідає, як цьому закону, так частині 2 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. 

Освітянська профспілкова громадськість розраховує на внесення Верховною Радою України відповідних змін до Закону України «Про дошкільну освіту».

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА