Daily Archives: 17 Березня, 2025

Лист 13.03.2025 №86 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає відповіді видавництва «Нова українська школа» на поширені питання про інклюзію у дошкільній освіті.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає відповіді видавництва «Нова українська школа» на поширені питання про інклюзію у  дошкільній освіті.  

    Чи можуть в садочку лишити дитину з інвалідністю без асистента?

Відповідно до чинного законодавства України, у закладах дошкільної освіти, де функціонують інклюзивні групи, присутність асистента вихователя є обов’язковою. Це визначено Наказом МОН “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 04 листопада 2010 року № 1055” і забезпечує належну підтримку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) та створю є умови для їх повноцінного розвитку і навчання. Залишення дитини з інвалідністю без асистента вихователя суперечить вимогам щодо організації інклюзивного навчання.

 

Добрий день, я працюю вихователем в інклюзивній групі. Діти з ООП перебувають у групі повний день. Доплата 20% лише за інклюзивне навчання. Питання: чи повинен підвищуватися оклад на 20% , що створюватиме нову ставку заробітної плати, адже діти з ООП після проведення занять нікуди не діваються? Питання 2: який , за новим законом, буде робочий час та педагогічне навантаження вихователя інклюзивної групи. До 01.01.25 року педагогічне навантаження і, відповідно, робочий час, вихователя інклюзивних груп скорочувалися на 1 годину у порівнянні зі звичайними групами?

Відповідно до нового Закону України “Про дошкільну освіту”, який набрав чинності 1 січня 2025 року, посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється за визначений робочий час.

Для вихователя інклюзивної групи тривалість робочого часу становить 30 годин на тиждень, з яких 25 годин — безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями, а 5 годин — методична та організаційна робота. Доплата у розмірі 20% за роботу в інклюзивній групі нараховується на встановлений посадовий оклад і не змінює базову ставку заробітної плати. Тобто, оклад залишається незмінним, а доплата додається до нього.

 

Надайте, будь ласка, роз’яснення. Чи мають право фахівці інклюзивно-ресурсних центрів отримувати доплату 1300 гривень за роботу у несприятливих умовах згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 номер 1286? Також у листі МОН номер 1/24704-24 від 31.12. 2024 зазначено, що доплата встановлюється педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів, зокрема й спеціальним школам, навчально-реабілітаційним центрам, включно із структурними підрозділами таких закладів (пансіон, дошкільний підрозділ, позашкільний тощо). Про фахівців ІРЦ не зазначено. Але відповідно пункту 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр Постанови КМУ номер 545 від 12.07.2017 року, пункту 47 в редакції Постанови КМУ номер 617 від 22.08.2018 року, пункту 46 в редакції Постанови КМУ номер 765 від 21.07.2021 чітко сказано: \”на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти “. Тож виникає питання.

Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2024 року № 1286 передбачає щомісячну доплату за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. У листі МОН від 31 грудня 2024 року № 1/24704-24 зазначено, що ця доплата стосується педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, включно зі спеціальними школами та навчально-реабілітаційними центрами. Тобто працівники ІРЦ не мають права на отримання вказаної доплати.

 

Чи має відпускні асистент вихователя?

Термін щорічної основної оплачуваної відпустки вихователя і асистента вихователя становить 56 календарних днів (постанова КМУ від 14 квітня 1997 р. № 346).

Я працюю вихователем в ЗДО 9 років, маю диплом – бакалавр, при прийнятті на роботу – 10 тарифний розряд, результат першої атестації – підтвердження 10 тарифного розряду. Зараз хочу проатестуватися за новим положенням на спеціаліст 1 категорії, курси підвищення кваліфікацій пройшла, маю 293 години сертифікатів. Чи може мене атестаційна комісія проатестувати на спеціаліст 1 категорії?

Ви маєте право пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії “спеціаліст першої категорії”. Атестаційна комісія розгляне ваші документи та, за умови відповідності вимогам, може присвоїти відповідну категорію.

Я працюю вихователем у спеціальній школі і також по внутрішньому сумісництву займаю посаду вчителя початкових класів. Вихователя категорія перша, а за години вчителя платять по спеціалісту. Чи можу я пройти курси вчителя в міжатестаційний період і чи вплине це на категорію в цей період без атестації?

Так, ви можете пройти курси підвищення кваліфікації вчителя початкових класів у міжатестаційний період, але це не вплине автоматично на вашу кваліфікаційну категорію за посадою вчителя: для зміни категорії потрібно пройти атестацію.

Перша кваліфікаційна категорія у вас є за посадою вихователя.

За посадою вчителя початкових класів вам виплачується зарплата за рівнем “спеціаліст”, оскільки атестація за цією посадою ще не проводилася.

Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, підвищення кваліфікації (курси) є обов’язковою умовою для атестації, але саме по собі не змінює кваліфікаційної категорії.

Якщо ви хочете підвищити категорію за посадою вчителя, вам потрібно пройти атестацію за цією посадою окремо.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

 

Лист 13.03.2025 №85 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Освітнього омбудсмена України щодо медичних оглядів працівників закладів освіти.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Освітнього омбудсмена України щодо медичних оглядів працівників закладів освіти.

Гарячі запитання та відповіді

 

Працівники закладів освіти підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.  Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) оновило вимоги до організації та проведення профілактичних медичних оглядів. Ці вимоги набувають чинності з 01 жовтня 2024 року.

Також МОЗ затвердило Перелік категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду та Зміни до порядку проведення цих оглядів, зокрема, на предмет вживання психоактивних речовин.

До Служби освітнього омбудсмена надходять звернення від керівників та працівників закладів освіти щодо проведення медичного огляду в умовах воєнного стану. Серед працівників сфери освіти є, зокрема, певне нерозуміння щодо оновлених вимог до організації та проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів.

Служба освітнього омбудсмена здійснила моніторинг нормативно-правових актів щодо цих питань та двічі зверталася з відповідними листами до МОЗ – з проханням докладно роз’яснити деякі питання медичного огляду працівників закладів освіти, а також із пропозицією розглянути можливість відтермінування проходження обов’язкових медичних оглядів для педагогічних працівників під час дистанційної роботи. Також ми звернулися до Державної служби України з питань праці щодо дотримання трудових прав під час вимог до психіатричного медогляду працівників закладів освіти. Докладні відповіді на запитання у публікації.

 

1.ЩО ВКЛЮЧАТИМЕ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПРОФІЛАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ З 01 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ?

 

У своєму листі МОЗ роз’яснює, що відповідно до Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (наказ МОЗ від 23 липня 2002 року № 280, у редакції наказу МОЗ від 21 лютого 2013 року        № 150), з урахуванням Змін, затверджених наказом МОЗ від 08 листопада 2023 року № 1925, які набудуть чинності 01 жовтня 2024 року, обов’язковий профілактичний медичний огляд буде включати відповідно до Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення:

  • лабораторні дослідження:

– загальний аналіз крові (включно з лейкоцитарною формулою);

– глюкоза крові;

– загальний аналіз сечі;

– серологічні дослідження крові на інфекційні хвороби;

– дослідження калу на виявлення гіменолепідозу та ентеробіозу;

– бактеріологічні дослідження (лише для окремих категорій працівників);

  • обстеження лікарями-спеціалістами:

– терапевт або лікар загальної практики – сімейний лікар;

– дерматовенеролог;

– отоларинголог;

– стоматолог;

– психіатр;

  • інструментальні дослідження: 

– вимірювання артеріального тиску;

– електрокардіограма;

– інші дослідження;

  • флюорографія: 

проводиться при проведенні попереднього медогляду та надалі 1 раз на рік при належності до груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу, в тому числі діагностики латентної туберкульозної інфекції, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Увага! З метою уточнення діагнозу можуть призначатися додаткові лабораторні / інструментальні дослідження та/або обстеження лікарями-спеціалістами.

 

2.ЧИ ПОТРІБНО ПРАЦІВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЩОРІЧНО ПРОХОДИТИ ФЛЮОРОГРАФІЮ?

Згідно з додатком 7 “Перелік симптомів та захворювань, за наявності яких

пацієнту проводять обстеження на туберкульоз, групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу” до Стандартів медичної допомоги “Туберкульоз”, затвердженого наказом МОЗ від 19 січня 2023 року № 102 “Про затвердження стандартів медичної допомоги “Туберкульоз” визначено 23 групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу. Серед цих груп працівники закладів освіти  відсутні. Але за наявності тих чи інших критеріїв, симптомів тощо до груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу може бути віднесена будь-яка людина, зокрема працівник закладу освіти.

Відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 23 липня 2002 року № 280 (у редакції наказу МОЗ від 08 листопада 2023 року № 1925, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2023 року за        № 2013/41069), передбачено, що флюорографія проводиться при проведенні попереднього медогляду та надалі 1 раз на рік при належності до груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу, зокрема діагностики латентної туберкульозної інфекції, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Тобто, лише при належності до групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу таке дослідження має проводитися 1 раз на рік. І це визначає заклад охорони здоров’я.

3.ПЕРЕЛІК ЯКИХ ЩЕПЛЕНЬ ПОТРІБНО МАТИ ПРАЦІВНИКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДЛЯ ДОПУСКУ ЙОГО ДО РОБОТИ? З ЯКОЮ ПЕРІОДИЧНІСТЮ НЕОБХІДНО РОБИТИ ЦІ ЩЕПЛЕННЯ?

У пункті 3  наказу МОЗ від 24.11.2023 № 2002 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08 листопада 2023 року № 1925” зазначено, що вимогою проходження медичних оглядів є наявність щеплень.

В оновленому Переліку виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб, який набуде чинності  01.10.2024, є працівники закладів освіти. Ми звернулися до МОЗ щодо того, які щеплення і з якою періодичністю необхідно робити працівнику закладу освіти.

Перелік обов’язкових профілактичних щеплень визначено частиною 1 статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (далі – Закон).

Існує календар обов’язкових профілактичних щеплень для всіх громадян, у якому визначається періодичність обов’язкових профілактичних щеплень (наказ МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595). У дорослому віці кожні 10 років необхідно проводити щеплення проти дифтерії та правцю. 

У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, працівники окремих професій, виробництв та організацій відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (частина 2 статті 12 Закону).

Відповідно до абзацу 24 підпункту 20 частини 1 статті 8 Закону України “Про систему громадського здоров’я”, передбачено, що МОЗ затверджує перелік інфекційних хвороб та професій, виробництв, організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти таких інфекційних хвороб. Наразі, відповідний проєкт наказу розроблений МОЗ та проходить процедуру погодження у структурних підрозділах.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України 04 жовтня 2021 року № 2153 “Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням”, який визначає обов’язкові профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, призупинено до кінця воєнного стану.

ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

4.З ЯКОЮ ПЕРІОДИЧНІСТЮ ПРАЦІВНИКИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ МАЮТЬ ПРОХОДИТИ ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД?

Здійснення попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, зокрема на предмет вживання психоактивних речовин регламентовано:

Періодичність проведення оглядів визначена з урахуванням умов праці, можливим впливом на здоров’я працівника та затверджена згідно з Переліком категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду.

Основною вимогою є наявність чинної довідки форми № 100-2/о на час прийняття рішення роботодавцем щодо допуску працівника до виконання робіт. Термін наступного прийняття рішення роботодавцем щодо продовження допуску до виконання робіт відбувається у строки, визначені наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139, тобто через п’ять років. Для чого відповідно працівник спрямовується на повторний періодичний психіатричний огляд, результати якого у вигляді довідки за формою №100-2/о надає роботодавцю.

За інформацією, наданою МОЗ, підготовлені зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280, у якому є вимога проходити психіатричний огляд для працівників закладів освіти раз на рік. Ці зміни будуть стосуватися вимоги проходження психіатричного огляду раз на рік, і це буде змінено на п’ять років. До підписання та реєстрації цих змін в Міністерстві юстиції України необхідно користуватися наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139, який регламентує проходження медичного огляду один раз на п’ять років.

5.ЧИ ВКЛЮЧАТИМЕТЬСЯ З 01.10.2024 РОКУ У ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД ЛАБОРАТОРНЕ ТЕСТУВАННЯ НА НАЯВНІСТЬ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ?

Огляд охоплює психіатричний огляд, проведений відповідно до статті 11 Закону України “Про психіатричну допомогу”, лабораторне визначення в крові карбогідрат-дефіцитного трансферину методом капілярного електрофорезу та в сечі наркотичних засобів і психотропних речовин.

Для здійснення лабораторного тестування на наявність психоактивних речовин лікар-психіатр має забезпечити забір крові та сечі в особи, яка проходить огляд.

Лабораторне тестування сечі на наявність в організмі наркотичних засобів і психотропних речовин охоплює дослідження на наявність чи відсутність опіоїдів, канабіоїдів, седативних чи снодійних засобів, кокаїну, галюциногенів, психостимуляторів.

Це визначено пунктами 4-6 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ від 18.02.2022 № 651.

ПОЗАЧЕРГОВИЙ ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД НА ВИМОГУ РОБОТОДАВЦЯ

  1. ХТО МАЄ ВИЗНАЧАТИ НАЯВНІСТЬ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ПСИХІЧНОГО РОЗЛАДУ У ПРАЦІВНИКА?

Відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу” психічні розлади – розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті. Відповідно до статті 3 “Презумпція психічного здоров’я” Закону України “Про психіатричну допомогу” кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Діагностика психічних розладів здійснюється під час надання особі психіатричної допомоги.

Виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов’язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку (частина 2 статті 27 розділу 3 Закону України “Про психіатричну допомогу”).

Вище ми вже зазначали, що, відповідно до пункту 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ від 18.02.2022 № 651, позачерговий психіатричний огляд проводиться також на вимогу роботодавця у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи

  1. ЧИ РОЗРОБЛЕНА ПРОЦЕДУРА НАПРАВЛЕННЯ НА ПОЗАЧЕРГОВИЙ ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД НА ВИМОГУ РОБОТОДАВЦЯ?

 

У пункті 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин визначено, що позачерговий психіатричний огляд проводиться на вимогу роботодавця у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи.

Тепер роботодавець наділений правом направляти працівника на позачерговий психіатричний огляд, якщо, на думку роботодавця, є якісь причини, ознаки, які це обґрунтовують. Хоча це створює ризики зловживання роботодавцями такими повноваженнями.

Хочемо зазначити, що для направлення працівника на позачерговий психіатричний огляд мають бути дуже вагомі причини. Для направлення працівника на такий позачерговий огляд радимо видати наказ чи розпорядження, з  яким необхідно ознайомити  працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється від позачергового психіатричного огляду, то це варто зафіксувати відповідним чином (наприклад, складанням відповідного акту). Працівник може пройти позачерговий  психіатричний огляд у тій установі, де роботодавець оплатив цей огляд, або обрати інший заклад охорони здоров’я. Але у такому випадку сплатити за позачерговий  психіатричний  огляд в іншій установі працівник має самостійно. Заклад охорони здоров’я повинен мати відповідну ліцензію, яка надає йому право проводити психіатричні огляди.

За результатами огляду працівник надає роботодавцю довідку за формою         № 100-2/о, що дає змогу роботодавцю прийняти відповідне рішення щодо допуску його до виконання робіт.

Наразі така процедура не розроблена. Ні МОЗ, ні Держпраці не надали відповідь на це запитання, але Служба освітнього омбудсмена буде продовжувати наполягати на розробці такої процедури.

  1. ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПСИХІАТРИЧНОГО ОГЛЯДУ МАЄ ПРАВО ВИМАГАТИ РОБОТОДАВЕЦЬ У ПРАЦІВНИКА ТА У ЯКИЙ СПОСІБ?

У МОЗ роз’яснюють, що в разі проходження працівником позачергового огляду з метою встановлення наявності чи відсутності у такого працівника протипоказань для виконання робіт, він надає роботодавцю довідку за формою № 100-2/о, що дає змогу роботодавцю прийняти відповідне рішення щодо допуску його до виконання робіт.

  1. ЧИ МОЖЕ ПРАЦІВНИК ВІДМОВИТИСЯ ВІДПОЗАЧЕРГОВОГО ПСИХІАТРИЧНОГО ОГЛЯДУ НА ВИМОГУ РОБОТОДАВЦЯ?

Позачерговий психіатричний огляд проводиться на вимогу роботодавця у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи.

На нашу думку, якщо особа відмовилася від такого огляду, роботодавець має скласти відповідний документ з підписами осіб, які є свідками відмови (пункт 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин).

  1. ЧИ БУДУТЬ ДІЙСНІ З 01.10.2024 РОКУ МЕДИЧНІ ДОВІДКИ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПОПЕРЕДНІХ ТА ПЕРІОДИЧНИХ ПСИХІАТРИЧНИХ ОГЛЯДІВ, ОТРИМАНІ У ПОПЕРЕДНІ РОКИ, ЩО МАЮТЬ ТЕРМІН ДІЇ П’ЯТЬ РОКІВ?

Строк дії довідок за формою № 100-2/о, виданих після набрання чинності 11.03.2024 змін до наказу МОЗ від 18 квітня 2022 року № 651 “Про затвердження Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин” становить один рік з дати проведення огляду. Хоча періодичний психіатричний огляд працівники закладів освіти проходять кожні п’ять років, це визначено наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139.

Довідка за формою № 100-2/о набрала чинності з 29.06.2022 року. Інструкція про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, яка визначала медичну довідку про проходження попереднього та періодичного психіатричного огляду за формою 122-2/о, втратила чинність з 29.06.2022 року, і відповідно всі довідки за формою 122-2/о, видані після 29.06.2022 є нечинними. Ті довідки, які були видані до 29.06.2022 року, залишаються чинними на їхній термін, адже згідно зі статтею 58 Конституції України “закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи”.

  1. ЧИ МАЄ ПРАВО ДИРЕКТОР ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДОПУСКАТИ ДО РОБОТИ ПРАЦІВНИКА, ЯКЩО У НЬОГО ЗАВЕРШИВСЯ СТРОК ДІЇ ФОРМИ ПЕРВИННОЇ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ № 100-2/О “ДОВІДКА ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО, ПЕРІОДИЧНОГО ТА ПОЗАЧЕРГОВОГО ПСИХІАТРИЧНИХ ОГЛЯДІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА ПРЕДМЕТ ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН”, СТРОК ДІЇ ЯКОЇ ЛИШЕ ОДИН РІК?

Довідка за формою первинної облікової документації № 100-2/о “Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин” надається особі, стосовно якої проведено попередній, періодичний та позачерговий психіатричний огляд, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин.

Форма № 100-2/о є документом, який свідчить, що особа пройшла огляд та відповідно має чи не має протипоказання для виконання окремих видів діяльності. Зазначена форма довідки надається працівником/кандидатом на зайняття посади роботодавцю під час прийому на роботу та у передбачені строки проведення періодичних психіатричних оглядів під час трудової діяльності. Періодичність проведення оглядів затверджена наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139 – для працівників закладів освіти ця періодичність складає 1 раз на 5 років.

За результатами отриманої з форми № 100-2/о інформації роботодавець приймає рішення щодо допуску/недопуску працівника/кандидата на зайняття посади до виконання робіт.

У листі МОЗ роз’яснює, що довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин не є документом, який має бути постійно чинним під час трудової діяльності, закінчення терміну дії довідки (один рік з моменту огляду) не може бути підставою для відсторонення працівника від виконання робіт та не є підставою для проведення повторного огляду.

  1. ЯК МАЄ ДІЯТИ КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ПРАЦІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У РАЗІ ЗАВЕРШЕННЯ СТРОКУ ДІЇ ДОВІДКИ?

У листі МОЗ роз’яснює, що довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин не є документом, який має бути постійно чинним під час трудової діяльності, закінчення терміну дії довідки (один рік з моменту огляду) не може бути підставою для відсторонення працівника від виконання робіт та не є підставою для проведення повторного огляду.

Форма № 100-2/о є документом, який свідчить, що особа пройшла огляд та відповідно має чи не має протипоказання для виконання окремих видів діяльності. Зазначена форма довідки надається працівником/кандидатом на зайняття посади роботодавцю під час прийому на роботу та у передбачені строки проведення періодичних психіатричних оглядів під час трудової діяльності. Періодичність проведення оглядів затверджена наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139  – для працівників закладів освіти ця періодичність складає 1 раз на 5 років.

ВАРТІСТЬ ТА ОПЛАТА МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

  1. ЯКА ВАРТІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНОГО МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ З 01.10.2024 РОКУ?

У листі МОЗ повідомило, що заклади охорони здоров’я є самостійними господарюючими суб’єктами, які, зокрема, самостійно визначають вартість послуг, що надаються. Отже, розрахунки мають бути проведені саме надавачами таких послуг з урахуванням складових усіх витрат, що можуть бути понесені при їх наданні.

  1. ХТО МАЄ ОПЛАЧУВАТИ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД?

Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, витрати закладів і установ охорони здоров’я, пов’язані із проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ і організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров’я.

Перекладання на педагогічних працівників витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів є незаконним та порушує їхні права.

МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАЦЮЄ ДИСТАНЦІЙНО

  1. ЧИ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ВИМОГИ МОЗ НАЯВНІСТЬ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ДИСТАНЦІЙНО?

Служба освітнього омбудсмена ініціювала внесення змін щодо проведення медичних оглядів педагогічних працівників закладів освіти, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або є внутрішньо переміщеними особами та продовжують працювати дистанційно. Адже пройти періодичний медичний огляд такі працівники не можуть. А їх недопуск до роботи через відсутність медичного огляду призводить до порушення прав дітей на доступ до освіти. Тому Служба освітнього омбудсмена звернулася з відповідним листом до Міністерства охорони здоров’я України із пропозицією розглянути можливість відтермінування проходження обов’язкових медичних оглядів для цих педагогічних працівників під час дистанційної роботи.

МОЗ проінформувало, що наразі, чинне законодавство не передбачає підстав звільнення від проходження/відтермінування проходження обов’язкових медичних оглядів, зокрема, не визначає особливостей проходження таких оглядів для працівників закладів освіти, які працюють дистанційно і перебувають за кордоном чи на ТОТ і внесення змін потребує залучення широкого кола органів та осіб.

Ми все ж будемо пропонувати внесення змін та відтермінування вимоги медичного огляду для працівників, які працюють дистанційно й не мають контакту зі здобувачами освіти та іншими працівниками закладу освіти.

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 13.03.2025 №84 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію порталу «Педрада» про зміни в оплаті праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти що набрали чинності 03 березня 2025 року.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію порталу «Педрада» про зміни в оплаті праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти що набрали чинності 03 березня 2025 року.

03 березня 2025 року набрали чинності зміни до умов оплати праці педагогічних працівників. Наказ МОН №100 «Про внесення змін у Додаток 9 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року №557» (Опубліковано в “Офіційний вісник України” випуск 18 від 03.03.2025 р.)

Зміни в оплаті праці педпрацівників ЗДО

03 березня 2025 року набрали чинності зміни до умов оплати праці педагогічних працівників. Зміни внесені до Схеми тарифних розрядів посад керівних та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти усіх типів і найменувань (крім дитячих будинків), яка є Додатком 9 до наказу МОН від 26.09.2005 № 557 (далі – Схема).

Посадовий оклад (ставка заробітної плати) встановлюється педагогічному працівнику за робочий час, визначений відповідно до законодавства:

  • для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;
  • для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.

Норма педагогічного навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), що є складовою частиною робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, становить для:

  • вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;
  • музичного керівника – 24 години на тиждень;
  • практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;
  • керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.

Робота педагогічного працівника понад норму педагогічного навантаження (виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором) може здійснюватися поза межами закладу освіти.

Керівникам гуртків, секцій, студій та іншої форм гурткової роботи встановили 10-12 тарифний розряд за ЄТС.

СХЕМА

тарифних розрядів посад керівних та педагогічних працівників дитячих дошкільних навчальних закладів усіх типів і найменувань (крім дитячих будинків)

_________

* Фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” – середньої спеціальної освіти), установлюється 10 тарифний розряд.

** Фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України “Про освіту” – вищу освіту), установлюється 11 тарифний розряд.

*** Фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” – середньої спеціальної освіти), установлюється 9 тарифний розряд.

Засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Зазначені новації потрібно застосовувати з 01.01.2025. Це визначає пункт 4 наказу МОН 27.01.2025 № 100, який набрав чинності з 03.03.2025.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 13.03.2025 №83 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає відповіді від МОН на запитання щодо виплати доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає відповіді від МОН на запитання щодо виплати доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці.

Лист МОН від 12.03.2025 р. № 1/4747-25 “Про встановлення доплати  відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України  від 08.11.2024 № 1286”

У додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 31.12.2024 №1/24704-24 «Про встановлення доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286» надаємо відповіді на запитання щодо виплати доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці та використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.

Встановлення доплати за роботу в несприятливих умовах праці (далі – доплата) регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1515) (далі – постанова № 1286).

На виплату цієї доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності у Державному бюджеті України на 2025 рік передбачена окрема субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти (далі – субвенція на доплати). Порядок та умови надання цієї субвенції та розподіл між місцевими бюджетами територіальних громад на січень-червень 2025 року затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1515 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти» (далі – постанова № 1515).

  1. Кому встановлюється доплата?

Відповідно до пункту 1 постанови № 1286 доплата за роботу в несприятливих умовах праці встановлена педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності.

Чи можна виплачувати доплату педагогічним працівникам дошкільних відділень закладу загальної середньої освіти за рахунок коштів субвенції на доплати?

Так, кошти субвенції на доплати спрямовуються на виплату доплати усім педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів комунальної форми власності (у тому числі й педагогічним працівникам структурних підрозділів закладів загальної середньої освіти).

У статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначені типи закладів загальної середньої освіти: початкові школи, гімназії, ліцеї, у тому числі й спеціалізованої освіти, спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри; а частиною четвертою статті 31 цього Закону встановлено, що у складі закладів загальної середньої освіти можуть функціонувати такі внутрішні структурні підрозділи: дошкільний підрозділ (у складі початкової школи або гімназії); позашкільний підрозділ; пансіон (у складі ліцеїв, спеціальних закладів загальної середньої освіти та закладів спеціалізованої освіти); інші внутрішні структурні підрозділи.

Чи встановлюється доплата педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, в яких освітній процес здійснюється за дистанційною чи змішаною формою і які працюють дистанційно? Чи встановлюється доплата педагогічним працівникам, які перебувають за межами країни або є внутрішньо переміщеними особами і які працюють дистанційно?

Постановою № 1286 не встановлено обмежень щодо форми організації праці педагогічного працівника або місця його перебування для встановлення доплати. Ця доплата встановлюється усім педагогічним працівникам, які працюють у закладах загальної середньої освіти і яким нараховується заробітна плата.

При цьому зауважуємо, що педагогічним працівникам, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, з якими призупинено трудовий договір або оголошено простій, не нараховується заробітна плата, відповідно і не встановлюється доплата за ці періоди.

Нагадуємо, що статтею 113 Кодексу законів про працю України передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі. Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, що зареєстрована Міністерством економіки України 18.06.2021 за № 12, сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Чи передбачено постановою № 1286 встановлення доплати фахівцям інклюзивно-ресурсних центрів, оплата праці яких здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції і на яких відповідно до пункту 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, поширюються умови оплати праці педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти?

Оскільки інклюзивно-ресурсні центри згідно відповідно до законодавства не віднесені до закладів загальної середньої освіти, то кошти субвенції на доплати для педагогічних працівників цих установ не передбачені.

Натомість, постановою № 1515 доповнено постанову № 1286 новим пунктом 11 , яким рекомендовано органам місцевого самоврядування встановлювати аналогічну доплату педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету.

Отже, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення такої доплати за рахунок місцевого бюджету педагогічним працівникам інклюзивно-ресурсних центрів.

Чи встановлюється доплата вчителям-логопедам логопедичних пунктів, які працюють при закладах загальної середньої освіти?

Відповідно до Положення про логопедичні пункти системи освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 13.05.1993 № 135, логопедичні пункти відкриваються органами управління освітою для надання допомоги дітям з вадами мови у закладах дошкільної та загальної середньої освіти в межах асигнувань, передбачених у бюджеті для цієї мети. Орган управління освітою за кожним логопедичним пунктом закріплює заклади дошкільної та загальної середньої освіти, загальна кількість підготовчих груп і початкових класів у яких має бути не менш як 20, у сільській місцевості – не менш як 4 школи і дошкільні заклади незалежно від кількості дітей.

Логопедичний пункт може розміщуватися у приміщенні дитячого садка, однієї із загальноосвітніх шкіл або у приміщенні методичного кабінету органу управління освітою. Логопедичний пункт фінансується відділом освіти, у віданні якого він перебуває.

Тобто, вчитель-логопед логопедичного пункту працює з учнями (вихованцями) закладів загальної середньої та/або дошкільної освіти, закріпленими за логопедичним пунктом, проте не належить до штатів закладів загальної середньої чи дошкільної освіти.

Оскільки логопедичні пункти не є закладами загальної середньої освіти, то кошти субвенції на доплати для педагогічних працівників цих установ не передбачені.

Натомість, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення такої доплати педагогічним працівникам логопедичних пунктів за рахунок місцевого бюджету.

Чи встановлюється доплата вчителям-логопедам, які введенні в штат закладу загальної середньої освіти для проведення корекційно-розвиткових занять?

Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 (із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки від 01.02.2018 № 90), у закладах загальної середньої освіти, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване у спеціальних класах, для здійснення освітнього процесу та проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені робочим навчальним планом, вводяться посади вчителівдефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога), інших спеціалістів з відповідною підготовкою.

Також у закладах загальної середньої освіти можуть вводитися посади вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, вчителів-реабілітологів у штатний розпис закладів загальної середньої освіти, де запроваджене навчання осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, за наявності навантаження не менше ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень.

Такі посади вводяться, як і інших вчителів, на певну кількість годин, необхідну для забезпечення корекційної складової освітнього процесу учнів в інклюзивних та спеціальних класах, і це навантаження встановлюється при тарифікації. Оплата праці таких вчителів, які введенні у штатний розпис закладу, здійснюється за тарифікацією за рахунок коштів освітньої субвенції.

Отже, якщо вчитель-логопед є штатним працівником закладу загальної середньої освіти, то йому встановлюється доплата за кошти субвенції на доплати, передбачені відповідно до навантаження, встановленого при тарифікації.

Чи встановлюється доплата вчителям-логопедам, які працюють в закладах загальної середньої освіти на умовах цивільно-правових угод?

З 2017 року Урядом країни запроваджена окрема субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, порядок та умови надання якої затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (із змінами). Кошти зазначеної субвенції спрямовуються, зокрема, на оплату фахівцям за проведення (надання) додаткових психологопедагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти.

Оплата праці фахівців за проведення корекційно-розвиткових занять здійснюється за рахунок коштів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами на умовах цивільно-правових угод за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, підвищеними на 20 відсотків за роботу з особами з особливими освітніми потребами.

Отже, вчителям-логопедам, які залучені в заклади загальної середньої освіти для проведення корекційно-розвиткових занять з особами з особливими освітніми потребами на умовах цивільно-правових угод і отримують оплату за рахунок субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, доплата за роботу в несприятливих умовах праці за ці години не виплачується.

Чи виплачувати доплату, якщо вчитель або асистент вихователя не має педагогічної освіти?

Відповідно до постанови № 1286 доплата встановлюється і виплачується педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 143). Якщо особи працюють на посадах педагогічних працівників, то їм встановлюється ця доплата.

Водночас нагадуємо, що вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти та умови роботи на педагогічних посадах без педагогічної освіти визначені у статті 58 Закону України «Про освіту».

Чи виплачується доплата керівникам закладів загальної середньої освіти, які мають у цьому закладі ще навантаження в тарифікації як вчителі чи керівники гуртків?

Відповідно до постанови № 1286 розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Також відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, кошти субвенції розподіляються між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, враховуючи розмір доплати, встановлений постановою № 1286, та з розрахунку, зокрема й на кількість ставок педагогічних працівників, які, крім роботи за основною посадою, додатково мають у цьому закладі загальної середньої освіти навчальне навантаження (за тарифікацією) та/або працюють за сумісництвом.

Отже, директору закладу загальної середньої освіти, який, крім роботи за основною посадою, має у цьому закладі ще навантаження в тарифікації як вчитель чи керівник гуртка, отримує доплату в розмірі 1300 гривень як директор і ще в залежності від навантаження як вчитель чи керівник гуртка.

Чи виплачувати доплату вихователю шкільного автобусу, якщо він прирівнюється до педагогічного працівника?

Посада вихователя закладу загальної середньої освіти, у тому числі й вихователя, який працює на шкільному автобусі, віднесена до переліку посад педагогічних працівників і такому педагогічному працівнику виплачується доплата відповідно до постанови № 1286.

Чи буде виплачуватися доплата педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти (заклади дошкільної та позашкільної освіти)?

Відповідно до пункту 11 постанови № 1286 рекомендовано органам місцевого самоврядування встановлювати аналогічну доплату педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету.

Отже, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення такої доплати за рахунок місцевого бюджету педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету, зокрема й педагогічним працівникам закладів дошкільної та позашкільної освіти.

  1. Тарифікація.

Чи потрібно вносити доплату за несприятливі умови праці в штатний розпис та робити зміни в тарифікацію? Чи потрібно директору закладу освіти видавати наказ про встановлення зазначеної доплати?Чи повинен відділ освіти видавати наказ на цю доплату? Чи потрібно директорам закладів освіти подавати до централізованої бухгалтерії щомісячно наказ на доплату?

Ця доплата, як і інші доплати педагогічним працівникам, повинні бути внесені в тарифікаційні списки та в штатні розписи.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

Встановлення надбавок і доплат до посадових окладів керівникам закладів освіти здійснюється тільки за рішенням органу вищого рівня.

  1. Погодинна оплата

Чи виплачувати доплату зовнішнім сумісникам, які отримують заробітну плату за вичитані години? Чи виплачувати доплату керівнику гуртка закладу загальної середньої освіти, який працює за сумісництвом з погодинною оплатою праці?

У пункті 90 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102), зазначено, що керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) у позашкільних та інших закладах освіти, для яких ці заклади є місцем основної роботи, заробітна плата визначається в порядку, передбаченому пунктом 68 цієї Інструкції (за тарифікацією).

Зазначеним працівникам, для яких робота в закладах освіти не є основною, заробітна плата визначається виходячи з фактичної кількості годин занять з гуртківцями та годинної ставки, визначеної шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму годин на ставку (погодинна оплата).

Зауважуємо, що відповідно до пункту 73 Інструкції № 102 погодинна оплата праці педагогічних працівників закладів освіти допускається при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх по хворобі або з інших причин вчителів, вихователів, викладачів тощо, яке тривало не більше двох місяців, а також при оплаті працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної роботи в заклади освіти.

Постановою № 1286 встановлено, що розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

При цьому немає обмежень щодо виконання такої педагогічної роботи чи навчального навантаження за сумісництвом.

Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, кошти субвенції розподіляються між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, враховуючи розмір доплати, встановлений постановою № 1286, та з розрахунку, зокрема й на кількість ставок педагогічних працівників, які, крім роботи за основною посадою, додатково мають у цьому закладі загальної середньої освіти навчальне навантаження (за тарифікацією) та/або працюють за сумісництвом на посадах педагогічних працівників.

Отже, зазначена доплата встановлюється усім педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, у тому числі й тим, які працюють за сумісництвом (внутрішнім чи зовнішнім), зокрема й з погодинною оплатою праці.

Принагідно зазначаємо про розмір погодинної оплати педагогічних працівників. Розрахунок розміру погодинної оплати праці зазначений у пункті 73 Інструкції № 102, який визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки, встановленої за відповідну норму годин навчального навантаження на тиждень, на середньомісячну кількість годин, передбачену балансом робочого часу на відповідний рік (спільний лист МОН від 28.11.2008 № 1/9-770 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 27.11.2008 № 02-5/465).

Зауважуємо, що згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (із змінами) у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини третьої статті 67 та статті 73 Кодексу законів про працю України. Тому, до прикладу, норма тривалості робочого часу на 2025 рік, обчислена за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за умови однакової тривалості часу роботи на день упродовж робочого тижня, з урахуванням дії воєнного стану до кінця календарного року, становить: при 18-годинному робочому тижні – 939,6 годин на рік (середньомісячна норма – 78,3); при 20-годинному робочому тижні – 1044 годин на рік (середньомісячна норма – 87); при 24-годинному робочому тижні – 1252,8 годин на рік (середньомісячна норма – 104,4); при 25-годинному робочому тижні – 1305 годин на рік (середньомісячна норма – 108,75); при 30-годинному робочому тижні – 1566 годин на рік (середньомісячна норма – 130,5).

Отже, розмір доплати педагогічним працівникам, які працюють за сумісництвом з погодинною оплатою праці, буде розраховуватися в залежності від фактичної кількості проведених занять (уроків) в місяць: якщо керівник гуртка в закладі загальної середньої освіти, для якого цей заклад не є місцем основної роботи і якому здійснюється за заняття погодинна оплата, провів за місяць 42 годин, то доплата становитиме – 697,31 грн (1300 грн / 78,3 * 42).

Чи виплачувати доплату за години заміни тимчасово відсутніх працівників?

Зауважуємо, що при заміщенні тимчасово відсутніх у зв’язку з хворобою або з інших причин педагогічних працівників, яке тривало не більше двох місяців, відповідно до пункту 73 Інструкції № 102, провадиться погодинна оплата праці. Якщо ж заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці вчителів провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного навчального навантаження в порядку, передбаченому пунктом 68 цієї Інструкції, тобто за тарифікацією в повному обсязі.

Відповідно до постанови № 1286 доплата нараховується на усе навчальне навантаження педагогічного працівника, встановлене при тарифікації, отже, у тому числі й на години заміни. За години заміщення, яке тривало не більше двох місяців і за яке провадиться погодинна оплата праці, також може бути встановлено доплату за кошти субвенції на доплати за рахунок економії коштів (розрахунок розміру доплати при погодинній оплати праці наведений вище).

  1. Відпускні, літній період. Лікарняні, відрядження. Канікули.

Чи враховується доплата в розрахунок відпускних? За рахунок яких коштів платити відпускні: з освітньої субвенції чи будуть окремі кошти? Чи платити доплату в серпні місяці, якщо відпустка працівника закінчилася в середині серпня?

Відповідно до пункту 5 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, за рахунок субвенції на доплати здійснюються видатки на виплату доплати протягом навчального року. Отже, у липні-серпні 2025 р. (період літніх канікул і щорічних відпусток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, тривалість яких становить 56 календарних днів) кошти субвенції на виплату зазначеної доплати не будуть спрямовуватися до місцевих бюджетів.

Натомість це не означає, що зазначену доплату не потрібно виплачувати педагогічному працівнику закладу загальної середньої освіти в серпні місяці, якщо йому надана щорічна відпустка, до прикладу, у червні-липні. Такому працівнику має бути встановлена доплата за рахунок коштів субвенції на доплати, які надійшли до місцевих бюджетів в червні місяці і не були використані під час щорічної відпустки педагогічного працівника.

При цьому зауважуємо, що оскільки зазначена доплата є частиною заробітної плати педагогічного працівника, то її розмір враховується при обчисленні середньої заробітної плати, зокрема для оплати часу відпусток, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами).

Оплата відпускних виплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6, а також коштів місцевого бюджету (зокрема для дошкільних, позашкільних підрозділів тощо) та інших джерел незаборонених законодавством.

Чи нараховується доплата у період лікарняного? Чи зберігається доплата за дні відрядження працівника?

Відповідно до Порядку та умов надання субвенції вона спрямовується лише на виплату щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці з нарахуваннями педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів комунальної форми власності відповідно до постанови № 1286.

Зазначена доплата, як й інші доплати і надбавки, є частиною заробітної плати педагогічного працівника, отже вона не нараховується педагогічним працівникам у періоди, коли їм не виплачується заробітна плата, зокрема це періоди перебування працівників у відпустках, на лікарняному, у відрядженні на курси підвищення кваліфікації тощо, тобто кошти субвенції на виплату доплати у ці періоди не використовуються.

За ці періоди працівникам здійснюється оплата (виплата відпускних, компенсацій за невикористані дні відпусток, допомога по тимчасовій непрацездатності, збереження середнього заробітку тощо) відповідно до законодавства та порядків обчислення середньої заробітної плати, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, від 26.09.2001 № 1266, за рахунок тих джерел, що визначені законодавством для таких виплат.

При цьому зауважуємо, що розмір доплати за роботу в несприятливих умовах праці, виплачений педагогічним працівникам у періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата для деяких виплат працівникам, зокрема для оплати часу відпусток, враховується при її обчисленні відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами).

Чи здійснюється виплата доплати під час зимових чи весняних канікул?

Відповідно до пункту 71 Інструкції № 102 за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

При цьому слід зазначити, що період канікул не є вихідними днями для педагогічних працівників закладу. Умови роботи педагогічних працівників в канікулярний період установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти та наказами керівника. У цей період педагогічний працівник здійснює організаційну, методичну або іншу роботу за окремим планом.

Отже, доплата педагогічним працівникам виплачується і в період канікул, що не збігається з відпусткою.

Натомість особи, які працюють в закладах освіти на умовах погодинної оплати і не ведуть занять під час канікул, оплату за цей час не отримують, отже і доплата таким працівникам також не встановлюється (п. 73 Інструкції № 102).

  1. Недостатній обсяг субвенції.

Що робити: якщо розподіленого обсягу субвенції на доплати не вистачає на виплату доплати усім педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти громади? Чому в помісячному розподілі в січні-травні обсяг субвенції менший, ніж в червні? Чи можливе наближення коштів? При поданні громадою інформації до МОН не враховані педагогічні працівники дошкільних структурних підрозділів закладів загальної середньої освіти або неправильно пораховані ставки педагогічних працівників.

Постановою № 1515 затверджений розподіл першої частини субвенції на січень – червень 2025 р. в обсязі 4 621 828,3 тис. гривень між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування (загальний обсяг субвенції на 2025 рік – 11 997 100 тис. гривень). Друга частина субвенції буде розподілена окремим рішенням Уряду, враховуючи кількість педагогічних працівників (ставок) у закладах загальної середньої освіти на початок 2025/2026 навчального року (з вересня розмір доплати збільшується вдвічі).

Кошти субвенції розподілено між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, враховуючи розмір доплати та умови її встановлення, визначені у постанові № 1286 (із змінами), та відповідно до оперативної інформації органів управління у сфері освіти обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій станом на 25 листопада 2024 р. щодо кількості педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та кількості ставок.

Ураховуючи стислий термін надання інформації для вчасного розподілу коштів субвенції на територіальні громади, наразі вже наявні проблеми з нестачею коштів субвенції для виплати зазначеної доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти у деяких територіальних громадах через помилки у наданій інформації про кількість педагогічних працівників та ставок (не враховані структурні підрозділи тощо).

Міністерство освіти і науки України листом від 16.01.2025 №1/917-25 звернулося до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій з проханням провести аналіз помісячного розпису міжбюджетних трансфертів за цією бюджетною програмою, за результатом якого можливе ініціювання додаткового розподілу коштів для деяких територіальних громад.

Інформуємо, що Міністерство освіти і науки України звернулося до Міністерства фінансів України щодо наближення видатків за цією бюджетною програмою з червня на лютий-травень. Державна казначейська служба України листом від 27.02.2025 № 8-06-06/4520 повідомила про зміни до розпису та помісячного розподілу субвенції на доплати, зокрема наближення коштів субвенції з червня на лютий-травень. Наприкінці лютого Казначейством перераховано на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, додатковий обсяг субвенції згідно із зазначеними змінами до розпису державного бюджету.

Водночас зауважуємо, що пунктом 4 постанови № 1515 дозволено здійснювати протягом бюджетного періоду видатки закладів загальної середньої освіти на здійснення доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів.

Чи можлива виплата зазначеної доплати за рахунок коштів освітньої субвенції?

Відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 245), освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників певних типів закладів та установ освіти, зокрема й закладів загальної середньої освіти (крім дошкільних підрозділів таких закладів).

Оскільки доплата за роботу в несприятливих умовах праці є частиною заробітної плати педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти, то за рахунок коштів освітньої субвенції можлива виплата зазначеної доплати. При цьому наголошуємо, що ця виплата не повинна бути за рахунок зменшення розміру (чи скасування) інших надбавок і доплат, на які має право педагогічний працівник, а також звертаємо увагу, що працівникам дошкільних підрозділів закладу загальної середньої освіти не можна виплатити цю доплату за рахунок коштів освітньої субвенції.

  1. Нарахування на доплату (ЄСВ). Утримання.

За рахунок коштів якого бюджету сплачувати нарахування (КЕКВ 2120) на цю доплату? Чи включена сума виплати ЄСВ за доплату педагогам в обсяг розподіленої субвенції?

Так, відповідно до пункту 3 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, субвенція спрямовується на виплату щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці з нарахуваннями.

При розподілі обсягу субвенції між територіальними громадами враховано нарахування на заробітну плату (ЄСВ) в розмірі 22 відсотків.12

Чи утримувати профспілкові внески з цієї доплати?

Відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором.

Оскільки доплата є частиною заробітної плати працівника, то з неї утримуються усі внески, у т. ч. й профспілкові.

  1. Інші питання.

Чи вважаються тотожними і такими, що взаємовиключають одна іншу, надбавка за складність, напруженість у роботі (постанова КМУ від 30.08.2002 № 1298) та доплата за роботу в несприятливих умовах праці (постанова КМУ від 08.11.2024 № 1286)?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 надбавка за складність, напруженість у роботі встановлюється працівникам закладів освіти у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) за рішенням керівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівників бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків. Ця надбавка може бути встановлена будь-якому працівнику закладу і не відноситься до обов’язкових. Доплата за роботу в несприятливих умовах праці відповідно до постанови № 1286 встановлюється педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти в обов’язковому порядку за рахунок коштів субвенції на доплати, а педагогічним працівникам інших установ і закладів освіти за рішенням органів місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету. Надбавка за складність, напруженість у роботі та доплата за роботу в несприятливих умовах праці регулюються різними нормативними актами і їх встановлення і виплата ніяк не пов’язані одна з іншою.

Також наголошуємо про неприпустимість при встановленні доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам, зокрема й в закладах загальної середньої освіти, зменшувати розміри інших надбавок і доплат, зокрема й надбавки за престижність педагогічної праці, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 встановлюється від 5 до 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА