Лист 29.04.2025 №131 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як засвідчити копію документа, щоб вона мала юридичну силу.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як засвідчити копію документа, щоб вона мала юридичну силу.

                Копія документа – це документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках – деяких його зовнішніх ознак. Порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу й усі його зовнішні ознаки або їх частину. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається:

  1. зі слів «Згідно з оригіналом»;
  2. назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища;
  3. дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

Ці вимоги прописані у Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 №1000/5.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 29.04.2025 № 130 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» чи можна надрукувати бланки заяв на звільнення, призначення, відпустку, в яких працівник буде вносити лише свою посаду, ПІБ, дати та підпис вручну

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» чи можна надрукувати бланки заяв на звільнення, призначення, відпустку, в яких працівник буде вносити лише свою посаду, ПІБ, дати та підпис вручну.

              Відповідно до п. 7.1. ДСТУ 4163:2020 організаційно-розпорядчі документи виготовляють за допомогою автоматизованих та / або друкувальних засобів.

Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, допустимо оформлювати рукописним способом. Інших застережень у ДСТУ немає.

Підприємство може самостійно обрати та зафіксувати в Інструкції з діловодства спосіб оформлення та зміст заяв.

Тобто шаблони (бланки) заяви можна надрукувати заздалегідь і працівник буде вносити лише свою посаду, ПІБ, дату та підпис вручну.

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

 

Лист 29.04.2025 №129 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» на підставі яких документів вносити запис про зміну прізвища до трудової книжки.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» на підставі яких документів вносити запис про зміну прізвища до трудової книжки.

            Зміни в кадрових документах через зміну прізвища проводять на підставі копій документів, що підтверджують таку зміну (копії свідоцтва про шлюб, паспорта з новим прізвищем, реєстраційного номера облікової картки платника податків з новим прізвищем). На це зокрема вказує п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція №58).

І хоча, на перший погляд, відповідно до п. 2.13 Інструкції №58, як підставу для внесення змін до трудової книжки, може слугувати будь-який із названих документів, все ж радимо проводити зміни надання працівницею нового документу, який посвідчує особу (паспорта).

Варто нагадати: працівниця, яка змінила прізвище після заміжжя має протягом місяця обміняти паспорт (п. 25 гл. 2 р. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 №52/5).

Тобто, спершу працівниця змінює свої особисті документи, а вже потім повідомляє роботодавця про зміну прізвища, шляхом подання відповідної заяви та надання копії документів (бажано із зазначенням дати їх надання, якщо буде відсутня заява, оскільки вона не обов’язкова).

На підставі паспорта та інших документів, зокрема свідоцтва про шлюб, видають наказ, і вносять зміни до кадрових і бухгалтерських документів.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 29.04.2025 №128 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про Інструкцію з діловодства — на що звернути увагу під час розробки.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про Інструкцію з діловодства — на що звернути увагу під час розробки.

Призначення та види інструкцій з діловодства

Наявність на підприємстві Інструкції з діловодства передбачена Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі — Правила № 1000/5).

Зверніть увагу: дія цих правил поширюється на юросіб, а на ФОП із найманими працівниками — ні. Тому ФОПу мати Інструкцію з діловодства не обов’язково!

Інструкція з діловодства — обов’язковий нормативний акт, що регламентує зміст та організацію виконання процесів з діловодства підприємства, установи, організації.

Інструкція з діловодства допоможе дотримуватись на підприємстві певних правил оформлення та реєстрації документів, дасть настанови щодо їх доведення до відома користувачів та виконавців, візування, зберігання та інших аспектів роботи з документами. Адже для оформлення певних документів законодавство взагалі не дає жодних орієнтирів.

Існують такі види інструкцій з діловодства:

Типові та примірні інструкції з діловодства розробляють юрособи вищого рівня для мережі юридичних осіб, що перебувають у їх віданні. При цьому типова інструкція з діловодства має обов’язковий характер, а примірна — рекомендаційний. Так, наприклад, постановою КМУ від 17.01.2018 №55 затверджено Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі — Типова інструкція), дія якої поширюється, зокрема, й на підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК.

Проте наявність типових чи примірних інструкції не означає, що юрособа не повинна розробляти власну Інструкцію з діловодства. Навпаки — на підставі типової або примірної інструкції юрособа (як правило, це бюджетні установи, організації) розробляє індивідуальну Інструкцію з діловодства.

Для звичайних підприємств ані типової, ані примірної Інструкції з діловодства не затверджено на нормативному рівні. Тому такі юрособи самостійно розробляють Інструкцію з діловодства. Звісно, слід керуватися чинними нормативно-правовими актами, що регламентують питання організації діловодства й архівного зберігання документів, стандартами на оформлення управлінської документації, а також методичними рекомендаціями щодо застосування відповідних стандартів.

Хто розробляє Інструкцію з діловодства юрособи

Пунктом 7 розділу 1 Правил № 1000/5 визначено, що Інструкцію з діловодства підприємства, якою одночасно регламентуються питання організації діловодства у паперовій та електронній формах, розробляє служба діловодства. Це може бути загальний відділ, відділ діловодства, канцелярія або відповідальна особа, на яку покладено виконання завдань і функцій служби діловодства юрособи.

Під час розроблення Інструкції з діловодства слід врахувати (п. 1 розд. ІІ Методичних рекомендацій з розроблення інструкції з діловодства юридичних осіб приватного права, схваленої Протоколом засідання Нормативно-методичної комісії Укрдержархіву від 24.01.2018 р. № 1):

  1. установчі та інші внутрішні документи підприємства (зокрема статут, положення про загальні збори, виконавчий орган, ревізійну комісію тощо);
  2. структуру та штатну чисельність працівників конкретної юрособи;
  3. особливості організації діловодства;
  4. структуру Служби діловодства та кількість працівників, які здійснюють діловодне обслуговування;
  5. склад документаційного фонду, що утворюється у діяльності юрособи;
  6. ступінь автоматизації діловодних процесів (часткове чи повне запровадження електронного документообігу, застосування електронного цифрового підпису);
  7. наявність архіву в традиційній чи електронній формі тощо.

Перед тим як почати розробляти Інструкцію з діловодства, потрібно проаналізувати структуру організації, з’ясувати, які види документів створюються на підприємстві та в структурних підрозділах, вивчити нормативну базу, зокрема, Правила № 1000/5, ДСТУ 4163-2020. Під час розробки можна скористатися й положеннями Типової інструкції.

Етапи розробки та затвердження Інструкції з діловодства

  1. Підготовка проєкту Інструкції з діловодства

Проєкт Інструкції з діловодства погоджують з усіма структурними підрозділами підприємства, діяльність яких пов’язана зі створенням управлінських документів та організацією роботи зі службовими документами. Крім того, потрібно отримати погодження від заступника керівника юрособи, до компетенції якого належить контроль за роботою Служби діловодства (за наявності), або від іншої особи, яка виконує ці обов’язки.

Коли є зауваження, то проєкт Інструкції з діловодства допрацьовують і знову передають на повторне погодження.

Остаточно узгоджений варіант проєкту Інструкції з діловодства підписує керівник Служби діловодства (особа, відповідальна за організацію діловодства).

Окрім того, після підписання проєкт Інструкції з діловодства підлягає схваленню експертною комісією юрособи та погодженню з експертно-перевірною комісією державного архіву (або експертною комісією архівного відділу районної, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, міської ради) з обов’язковим оформленням відповідних грифів схвалення й погодження (глава 1 розділу V Правил № 1000/5).

  1. Затвердження Інструкції з діловодства

Підписаний та завізований проєкт інструкції з діловодства підлягає затвердженню розпорядчим документом з основної діяльності юридичної особи і є додатком до цього розпорядчого документа. Тобто, таку інструкцію слід затвердити наказом з основної діяльності підприємства.

Увага! Інструкція з діловодства набирає чинності з дати її затвердження, якщо іншу дату не зазначено у тексті наказу

  1. Доведення затвердженої Інструкції з діловодства

Затверджену Інструкцію з діловодства доводять до відома структурних підрозділів юрособи шляхом направлення її примірників у паперовому чи електронному вигляді.

Структура та зміст Інструкції з діловодства

Текст Інструкції з діловодства складається з розділів, які, своєю чергою, можуть поділятися на підрозділи (глави), пункти та підпункти. У Збірнику уніфікованих форм, схваленим Протоколом засідання нормативно-методичної комісії Укрдержархіву від 22.11.2015 №7 передбачені такі розділи/підрозділи Інструкції з діловодства:

  1. Загальні положення
  2. Документування управлінської діяльності

2.1. Вимоги до створення документів

2.2. Вимоги до бланків документів

2.3. Оформлення реквізитів документів

2.4. Особливості складання і оформлення основних видів документів

2.5. Документування діяльності колегіальних органів юридичної особи

  1. Організація документообігу

3.1. Опрацювання та виконання вхідних документів

3.1.1. Приймання, первинне опрацювання та попередній розгляд документів

3.1.2. Реєстрація документів

3.1.3. Подання документів на розгляд та резолюцію керівництва

3.1.4. Направлення документів на виконання

3.1.5. Організація контролю за виконанням документів

3.2. Підготовка і опрацювання внутрішніх і вихідних документів

3.2.1. Складання текстів та заголовків до них

3.2.2. Погодження документів

3.2.3. Засвідчення документів

3.2.4. Датування та індексування документів

3.2.5. Адресування документів

3.2.6. Оформлення додатків до документів

3.2.7. Оформлення та засвідчення копій документів

3.2.8. Порядок надсилання вихідних документів

  1. Забезпечення збереженості документів

4.1.Складання номенклатури справ

4.2. Вимоги до формування справ

4.3. Організація зберігання документів у поточному діловодстві

4.4. Підготовка справ до передання в архів

4.5. …

У розділі «Загальні положення» наводять перелік нормативно-правових актів, національних стандартів у сфері діловодства та архівної справи, а також внутрішніх організаційних документів, на підставі яких складено Інструкцію з діловодства. Зазначають, хто є відповідальним за організацію діловодства — відповідний структурний підрозділ або посаду в цілому на підприємстві та у конкретних відділах. Прописують, хто буде відповідальним у разі тривалої відпустки, відрядження, переміщення за посадою чи звільнення працівника, відповідального за діловодство у структурному підрозділі тощо.

У розділі 2 «Документування управлінської діяльності» прописують загальні вимоги до створення управлінських документів та до бланків організаційно-розпорядчих документів, як оформлювати реквізити організаційно-розпорядчих документів; особливості підготовки і оформлення розпорядчих документів тощо.

В окремих підрозділах цього розділу можна деталізувати вимоги до:

  1. складення текстів документів;
  2. погодження документів;
  3. підписання документів;
  4. затвердження документів;
  5. застосування печаток для засвідчення документів;
  6. оформлення додатків до документів;
  7. оформлення та засвідчення копій і витягів із документів.

Якщо на підприємстві будуть використовуватись бланки документів, шаблони документів, то в цьому розділі доцільно визначити:

  1. види бланків;
  2. склад реквізитів кожного виду бланка;
  3. порядок розроблення, виготовлення та використання бланків конкретної юридичної особи;
  4. вимоги до обліку і зберігання бланків (за необхідності).

При чому бланки та зразки їх оформлення слід навести у додатках до Інструкції з діловодства, а у відповідних пунктах інструкції зробити посилання на ці додатки. Кожний додаток до Інструкції з діловодства повинен мати відмітку у верхньому правому куті першого аркуша з посиланням на відповідний пункт (підпункт) тексту інструкції.

Наприкінці цього підрозділу Інструкції з діловодства визначають перелік видів організаційно-розпорядчих документів, які у межах конкретної юридичної особи оформлюють не на бланках. Як правило, такими документами можуть бути: заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо.

Якщо на певних документах буде проставлятись печатка, про це також потрібно зазначити в Інструкції з діловодства. Так, гл. 3 розд. ІІ Правил № 1000/5 передбачено, що в Інструкції з діловодства підприємства визначаються види і кількість печаток, штампів, що застосовуються, перелік документів, підписи на яких відповідно до законодавства необхідно скріплювати печаткою підприємства, та порядок застосування печаток.

У розділі 3 «Організація документообігу» слід врегулювати такі питання:

  1. приймання, первинне опрацювання, попередній розгляд та розподіл вхідних документів;
  2. реєстрація документів;
  3. направлення документів на виконання та організація їх виконання;
  4. контроль за виконанням документів;
  5. порядок опрацювання і надсилання вихідних документів.

Наприклад, в інструкції слід передбачити, в якому структурному підрозділі будуть реєструвати накази, протоколи, заяви тощо.

У розділі 4 «Систематизація та зберігання документів у діловодстві» Інструкції з діловодства висвітлюють такі питання:

  1. правила складення номенклатури справ;
  2. вимоги до формування справ;
  3. організація зберігання документів у діловодстві.

Під час підготовки цього розділу слід врахувати, що для систематизації документів з паперовими та електронними носіями інформації у діловодстві використовують єдину номенклатуру справ, вимоги до складення якої визначають у відповідному підрозділі цього розділу Інструкції з діловодства юрособи.

Інструкція з кадрового діловодства

Таку інструкцію розробляє відділ кадрів, який регламентує управлінську діяльність в такому підрозділі.

До основних документів кадрового діловодства, про які доцільно зазначити в інструкції, належать:

  1. Правила внутрішнього трудового розпорядку;
  2. Штатний розпис;
  3. Накази з особового складу (кадрової діяльності);
  4. Табель обліку використання робочого часу;
  5. Особові картки працівників (форма П-2);
  6. Трудові книжки працівників та вкладиші до них;
  7. Книга (журнал) обліку руху трудових книжок і вкладишів до них;
  8. Особові справи працівників;
  9. Графік надання щорічних відпусток;
  10. Довідки з місця роботи.

Тому в Інструкції з кадрового діловодства слід прописати, як заповнювати ці документи, обов’язкові реквізити, чи будуть бланки для тих чи інших документів, як організувати документообіг, зберігання, передавання в архів тощо.

Зміни в Інструкції з діловодства

До Інструкції з діловодства зміни вносять, зокрема, у таких випадках:

  1. у разі внесення змін до загальнодержавних нормативно-правових актів та стандартів, на підставі яких було розроблено Інструкцію з діловодства;
  2. при зміні технології роботи з документами підприємства, наприклад, впровадженні системи електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису.

Зміни, як і затвердження інструкції, вносять на підставі розпорядчого наказу з основної діяльності підприємства.

Чи треба перезатверджувати Інструкцію з діловодства щороку

Ні, якщо для цього немає підстав. Проте, якщо зміни будуть, то доцільно її переглядати на предмет внесення змін чи доповнень наприкінці поточного або на початку нового діловодного року.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 24.04.2025 №127 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про додаткову відпустку на дітей з інвалідністю

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про додаткову відпустку на дітей з інвалідністю.

              Соціальна відпустка для батьків дітей з інвалідністю – це право працівника, яке не залежить від графіка відпусток.

Відповідно до ст. 19 Закону України від 15.11.1996 №504-96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон №504/96-ВР) одному з батьків, які мають дитину з інвалідністю надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі не використані дні відпустки.

На додаткову соціальну відпустку розповсюджуються загальні правила перенесення відпусток відповідно до ст. 11 Закону №504/96-ВР. Перенесення відпустки на вимогу працівника на інший період здійснюється у разі:

  1. порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
  2. несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 24.04.2025 №126 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про відпустку наперед.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про відпустку наперед.

Згідно із законодавством України, працівник має право на щорічну відпустку повної тривалості навіть у тому випадку, якщо він ще не відпрацював повний робочий рік. Зокрема, надати працівнику відпустку без урахування фактично відпрацьованого часу протягом робочого року роботодавець може після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Також деякі категорії працівників мають безумовне право взяти відпустку до завершення шестимісячного строку роботи на підприємстві, їм відпустку надають «наперед» незалежно від стажу роботи на підприємстві.

За другий та наступні робочі роки щорічні відпустки надають працівникам у будь-який робочий час відповідного робочого року.

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Однак, згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» відрахування із заробітної плати працівників, які звільняються, не проводять у зв’язку з:

  1. призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
  2. переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
  3. відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку з істотною зміною умов праці;
  4. змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
  5. виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
  6. нез’явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  7. поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  8. направленням на навчання;
  9. виходом на пенсію.

Також не проводяться відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 24.04.2025 №125 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Координаційного центру з надання правової допомоги хто має право та як отримати додаткову соціальну відпустку

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Координаційного центру з надання правової допомоги хто має право та як отримати додаткову соціальну відпустку.

             Працівники, які мають дітей або дитину з інвалідністю, можуть отримати додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 днів. Якщо підстав для її отримання кілька, її тривалість може збільшитися до 17 днів. Ця відпустка не ділиться на частини, і роботодавець не може відкликати працівника з неї.

Хто має право на додаткову відпустку:

один із батьків, який має 2-х і більше дітей віком до 15 років;

один із батьків дитини з інвалідністю;

один із батьків, який усиновив дитину;

матір (батько) дитини з інвалідністю з дитинства (підгрупи А, I групи);

одинока матір;

батько дитини або людини з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

люди, які взяли під опіку дитину або людину з інвалідністю з дитинства (підгрупи А, I групи);

один із прийомних батьків.

Умови отримання додаткової відпустки

Надається один раз на рік — якщо інший з подружжя в поточному році її не використовував.

Як отримати додаткову відпустку:

подати заяву роботодавцю;

надати документи, які підтверджують право на відпустку;

документ, який підтверджує, що інший з подружжя в поточному році не скористався правом на додаткову відпустку (наприклад, довідка з місця роботи).

Документи, які підтверджують право на додаткову відпустку

Для батьків з двома або більше дітьми до 15 років:

копії свідоцтв про народження дітей.

Для батьків дитини з інвалідністю:

копія свідоцтва про народження;

копія пенсійного посвідчення, посвідчення одержувача соціальної допомоги або медичний висновок.

Для батьків, які усиновили дитину:

копія свідоцтва про народження;

копія рішення суду про усиновлення.

Для батьків особи з інвалідністю з дитинства (підгрупи А, I групи):

копія свідоцтва про народження;

пенсійне посвідчення або довідка МСЕК.

Для одиноких матерів:

копія свідоцтва про народження дитини;

довідка органів ДРАЦСу;

копія паспорта.

Для вдови/вдівця:

копія свідоцтва про народження дитини;

копія свідоцтва про укладення шлюбу;

копія свідоцтва про смерть чоловіка/жінки;

копія паспорта.

Для розлучених:

копія свідоцтва про розірвання шлюбу;

документ, який підтверджує відсутність участі другого з батьків у вихованні.

Коли роботодавець може відмовити у наданні додаткової відпустки?

У період дії воєнного стану — якщо працівник залучений до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або мобілізаційного замовлення.

Відпустка буде перенесена на період після закінчення дії воєнного стану.

Що робити з відпусткою у випадку звільнення?

Можна використати відпустку в повному обсязі або отримати грошову компенсацію.

 

 

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

 

Лист 24.04.2025 №124 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України про «дитячу» відпустку за двома підставами, запитання і відповіді.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України про «дитячу» відпустку за двома підставами, запитання і відповіді.

Працівниця має трьох дітей віком 5, 8 і 11 років. У січні 2025 року вона розлучилася з батьком дітей і з цього часу самостійно їх виховує (підтверджувальні документи надані за місцем роботи). Якої тривалості цій працівниці має бути надана додаткова відпустка за 2025 рік?

За 2025 рік відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР працівниці має бути надана додаткова відпустка за двома підставами «одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років» і «одинока мати» тривалістю 17 календарних днів.

На підприємстві працює жінка, яка має двох дітей віком 9 і 13 років, одна дитина має інвалідність. Якої тривалості цій працівниці має бути надана додаткова відпустка?

У цьому випадку працівниця має право на додаткову відпустку відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР як «одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років» і «одному з батьків, які мають дитину з інвалідністю». Оскільки йдеться про дві підстави для додаткової відпустки, тривалість цієї відпустки для працівниці становить 17 календарних днів. Додаткова відпустка буде надана працівниці за даними підставами за умови підтвердження, що батько дітей даною відпусткою не скористався.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 22.04.2025 №123 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію сайту «Педрада» чи зараховувати педагогу здобуття вищої освіти як підвищення кваліфікації.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію сайту «Педрада» чи зараховувати педагогу здобуття вищої освіти як підвищення кваліфікації.

Здобуття вищої освіти зараховується як підвищення кваліфікації. Відповідь на це запитання дає пункт 8 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805:

Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації. Здобуття освіти в закладі вищої, фахової передвищої освіти наступні 5 років зараховується як підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

 

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

Лист 22.04.2025 № 122 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про кваліфікаційні категорії педпрацівників, які не мають повної вищої освіти.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про кваліфікаційні категорії педпрацівників, які не мають повної вищої освіти.

Положенням про атестацію змінено підходи до атестації педагогічних працівників, які не мають повної вищої освіти. Таким педагогічним працівникам передбачена можливість присвоєння кваліфікаційних категорій. Змінено також порядок присвоєння педагогічних звань.

Відповідно до пункту 9 розділу І Положення кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічному працівникові з рівнем (ступенем) освіти фахового молодшого бакалавра, молодшого спеціаліста, молодшого бакалавра, бакалавра.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічному працівникові закладу дошкільної освіти з рівнем (ступенем) освіти молодшого спеціаліста, бакалавра, молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра та стажем роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічному працівникові закладу дошкільної освіти з рівнем (ступенем) освіти молодшого спеціаліста, бакалавра, молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра та стажем роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років.

Тому вихователям, музичним керівникам, інструкторам з фізкультури, які закінчили педагогічні училища, коледжі, заклади вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації чи прирівняні до них заклади, фахові коледжі і отримали диплом фахівця з середньою спеціальною освітою чи молодшого спеціаліста, бакалавра, молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, атестаційними комісіями мають присвоюватися кваліфікаційні категорії, зокрема, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії залежно від стажу педагогічної роботи.

Пунктом 10 розділу І Положення встановлено, що за результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії»/«спеціаліст вищої категорії».

Пунктом 5.4 попереднього Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 6.10.2010 № 930, передбачалося, що педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

При цьому підпунктом 1 пункту 3 наказу МОН № 805 установлено, що педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим цим наказом.

Тому до закінчення процедури проведення чергової або позачергової атестації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти за новим положенням, за ними зберігаються присвоєні за попередньою атестацією педагогічні звання, незалежно від того, є у них кваліфікаційна категорія чи ні.

Оскільки новим Положенням передбачена можливість присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, тобто ступеня магістра чи спеціаліста, педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися вихователям, музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури закладів дошкільної освіти з рівнем (ступенем) освіти молодшого спеціаліста, бакалавра, молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра та стажем роботи понад п’ять років, яким за результатами атестації присвоюється «перша кваліфікаційна категорія», як це передбачається також для цих педпрацівників з рівнем освіти магістра, спеціаліста з повною вищою освітою.

Вихователям-методистам присвоюється педагогічне звання «старший вихователь», яке може бути присвоєно тим, які не мають повної вищої освіти, під час їх позачергової чи чергової атестації на присвоєння першої кваліфікаційної категорії.

Стосовно вчителів, вихователів груп продовженого дня, педагогів-організаторів, які не мають повної вищої освіти, а здобули рівень (ступінь) освіти молодшого спеціаліста, бакалавра, молодшого бакалавра, то згідно з пунктом 9 розділу І Положення їм присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки. 

Тим з них, які здобули освітній рівень бакалавра та мають стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років, присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії».

Зазначені вище працівники мають право подати до 20 грудня заяву на позачергову атестацію, зокрема на присвоєння другої чи першої кваліфікаційної категорії, а також на підтвердження педагогічного звання «вихователь-методист» – під час атестації на першу кваліфікаційну категорію. Адже відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення педагогічний працівник може атестуватися на умовах позачергової атестації, подавши заяву про це до відповідної атестаційної комісії не пізніше 20 грудня із зазначенням у ній прохання про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії та підтвердження чи присвоєння педагогічного звання (Додаток 1).

Норма про позачергову атестацію передбачена пунктом 6 розділу І Положення № 805, яким установлено, що позачергова атестація педагогічного працівника, освітній рівень і стаж роботи якого на посадах педагогічних працівників відповідає вимогам, визначених у пунктах 8, 9 цього розділу, може проводиться за його ініціативою. При цьому умови, передбачені у підпунктах 1-3 пункту 6 (визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів; наявність освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня; успішне проходження сертифікації) не є одночасною сукупністю підстав для проходження педагогічним працівником позачергової атестації, що засвідчено сполучником «або».

Пунктом 11 розділу І Положення встановлено, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно. Тобто словосполучення «як правило» не означає обов’язкову послідовність у присвоєнні кваліфікаційних категорій. Не передбачено також вимоги щодо присвоєння педагогічного звання лише під час проходження наступної атестації після присвоєння першої чи вищої кваліфікаційної категорії.

Тому педагогічним працівникам які не мають повної вищої освіти, необхідно подати до атестаційної комісії І чи ІІ рівня (залежно від кількості у закладі педагогічних працівників) до 20 грудня заяву на позачергову атестацію на присвоєння їм відповідної кваліфікаційної категорії (другої чи першої) та підтвердження чи присвоєння педагогічного звання.

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА