Daily Archives: 15 Травня, 2025

Лист 15.05.2025 №151 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти про формування та наповнюваність груп вихованців закладу дошкільної освіти

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти про формування та наповнюваність груп вихованців закладу дошкільної освіти.

У статті 17 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлені норми щодо формування та наповнюваність груп вихованців

З метою належної організації освітнього процесу у закладах дошкільної освіти формуються різні групи вихованців, зокрема вікові, різновікові, чергові (в ранкові, вечірні години, у вихідні, святкові та неробочі дні), з короткотривалим перебуванням, з навчанням мовою відповідного корінного народу чи національної меншини (спільноти) України поряд із державною мовою тощо.

Для забезпечення здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами та їх психолого-педагогічного супроводу, включно з наданням психолого-педагогічних та/або корекційно-розвиткових послуг, у закладах дошкільної освіти на підставі заяв батьків дітей у порядку, визначеному законодавством, утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи.

Як правило, група формується за віковою періодизацією розвитку дітей. Наповнюваність груп визначається виходячи із співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів, які одночасно працюють з ними.

Кількість вихованців у групі на одного вихователя становить:

1️⃣) у групі вихованців одного віку:

не більше 5 вихованців віком до одного року;

не більше 10 вихованців віком від одного до двох років;

не більше 15 вихованців віком від двох до трьох років;

не більше 20 вихованців віком від трьох років;

2️⃣) у групі вихованців різного віку:

не більше 15 вихованців віком від трьох років;

не більше 10 вихованців за наявності у групі хоча б однієї дитини віком від одного до трьох років;

3️⃣) у групі вихованців з короткотривалим перебуванням або у групі вихованців з цілодобовим перебуванням – не більше 10 вихованців;

4️⃣) в інклюзивній групі – не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами;

5️⃣) у спеціальній групі закладу дошкільної освіти кількість вихованців визначається порядком утворення та функціонування спеціальних груп закладів дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

6️⃣) у групах спеціального дитячого садка кількість вихованців визначається положенням про спеціальний дитячий садок, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

ВАЖЛИВО! Кількість вихованців у групах державних і комунальних закладів дошкільної освіти не може становити менше п’яти дітей (трьох дітей до одного року).

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! У разі необхідності зазначені у пунктах 1-3 частини другої цієї статті норми співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів може бути перевищено не більше ніж на 20 відсотків від максимальної кількості дітей у групі та виключно у групах вихованців дошкільного віку.

Кількість вихованців у приміщеннях закладів дошкільної освіти має відповідати вимогам законодавства і не може порушувати права вихованців на належні, безпечні та здорові умови розвитку, виховання та навчання, а також права працівників на належні, безпечні та здорові умови праці.

Посилання на текст Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX» 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text

❗ УВАГА! Затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407) 👉 https://sqe.gov.ua/metodrek-zdo-2025/

 

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

 

Лист 15.05.2025 №150 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію журналу «На Урок» про психологічну компетентність вчителя ЗЗСО та вихователя ЗДО

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  журналу «На Урок» про психологічну компетентність вчителя ЗЗСО та вихователя ЗДО.

              Психологічна компетентність вчителя ЗЗСО та вихователя ЗДО входить до переліку професійних якостей, необхідних для виконання трудових функцій, визначених Професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та Професійним стандартом «Вихователь закладу дошкільної освіти» відповідно. Формування та розвиток цієї здатності дозволяє налагодити ефективну партнерську взаємодію з учасниками освітнього процесу з дотриманням принципів рівності, добровільності та поваги.

Крім того, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу є одним із обов’язкових напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що регламентовано на законодавчому рівні, а саме:

ст. 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що для вчителів ЗЗСО кількість годин за цим напрямом має складати 10 % від загального обсягу підвищення кваліфікації за 5 років;

ст. 21 Закону «Про дошкільну освіту» визначено, що педагоги ЗДО зобов’язані підвищувати кваліфікацію за цим напрямом не менше одного разу на п’ять років.

 

 

 

Психологічна компетентність вчителя закладу загальної середньої освіти

Психологічна компетентність вчителя передбачає  планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей школярів та заохочення їх до активної взаємодії.

Вона включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Це вміння педагога планувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів і надавати підтримку учням, які мають ознаки стресу.

Сформованість цієї компетентності демонструє обізнаність педагога щодо індивідуальних особливостей учнів та їхній вплив на засвоєння навчального матеріалу й успішну соціалізацію, ознак погіршення психоемоційного стану.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: спілкуватися з учасниками освітнього процесу про індивідуальні особливості учнів, їхній вплив на засвоєння навчального матеріалу й успішну соціалізацію, важливість врахування психоемоційного стану;

відповідальності і автономії: відстежувати зміни щодо вікових та індивідуальних особливостей учнів та їхнього психоемоційного стану, здійснювати необхідні адаптації / модифікації в освітньому процесі.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Це вміння педагога визначати прояви завищеної чи заниженої самооцінки учнів з метою їх коригування, створювати умови та використовувати основні стратегії роботи щодо формування позитивної самооцінки.

Для формування цієї компетенції потрібно активізовувати знання з таких тем:

основні види самооцінки здобувачів освіти та їхні вияви;

основні умови формування позитивної самооцінки здобувачів освіти;

основні стратегії, що сприяють формуванню позитивної самооцінки учнів.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: спілкуватися з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки в учнів та умови формування позитивної самооцінки;

відповідальності і автономії: надавати рекомендації учасникам освітнього процесу щодо розвитку позитивної самооцінки й ідентичності здобувачів освіти.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Це вміння педагога застосовувати методи роботи та навчальні матеріали для розвитку пізнавальної діяльності та підвищення мотивації учнів до навчання.

Для формування цієї компетентності потрібно опанувати такі теми:

види пізнавальної діяльності здобувачів освіти;

основні умови формування мотивації здобувачів освіти до навчання.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: спілкуватися з учасниками освітнього процесу про мотивацію учнів й умови формування їхньої мотивації до навчання;

відповідальності і автономії: застосовувати різні підходи для формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Це вміння педагога використовувати практики, що заохочують учнів до ефективної взаємодії.

Для розвитку цієї компетентності слід опановувати різні практики, які спрямовані на посилення взаємодії здобувачів освіти.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: взаємодіяти учасниками освітнього процесу, практикувати діалогічне спілкування на основі партнерства;

відповідальності і автономії: дотримуватись демократичних цінностей у професійній діяльності, заохочуючи кожного учня виражати свою думку й брати участь у прийнятті рішень.

Рівень професійної компетентності вчителя аналізується під час проведення атестації, зіставляючи його діяльність із посадовими обов’язками та вимогами Профстандарту. Однак у новій редакції цього документа не передбачено конкретних вимог до присвоєння кваліфікаційних категорій. Тож ми опрацювали методичні рекомендації УІРО щодо застосування оновленого профстандарту та підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії:

«Спеціаліст»;

«Спеціаліст ІІ категорії»;

«Спеціаліст І категорії»;

«Спеціаліст вищої категорії».

Психо-емоційна компетентність вихователя закладу дошкільної освіти

Ця компетентність передбачає здійснення самоконтролю, саморегуляції та толерантної взаємодії.

Для розвитку цієї компетеності слід приділити увагу вивченню таких тем:

теорія емоційного інтелекту;

причини та ознаки професійного вигорання;

толерантність та її сутнісні характеристики.

Ця компетентність характеризується наявністю таких умінь та навичок вихователя:

керування власними емоціями у професійній діяльності чи/або під час спілкування з іншими учасниками освітнього процесу;

запобігання емоційному вигоранню та коригування власної професійної діяльності зу крахуванням власного психолого-емоційного стану;

усвідомлення та конструктивне реагування на прояви емоцій, толерантна взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу.

З метою імплементації Закону України «Про дошкільну освіту» наказом МОН від 15.01.2025 №46 затверджена Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу. 

Зміст Типової програми включає:

1) теоретичну складову. Вона зорієнтована на ознайомлення педагогів із напрямами, змістом, структурою та особливостями надання психологічної підтримки кожній категорії учасників освітнього процесу ЗДО;

2) практичну складову. Вона спрямована на формування у педагогів здатності до надання та уміння психологічної підтримки учасників освітнього процесу в різних ситуаціях, установок на відновлення їхнього ментального здоров’я та безперервний особистісний та професійний розвиток;

3) самостійну роботу, яка містить:

завдання, що спрямовані на ознайомлення з відповідними нормативними й інструктивно-методичними документами;

завдання, які дозволяють опанувати алгоритми і правила надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу ЗДО;

завдання пошуково-дослідницького змісту, спрямовані на визначення ефективних шляхів та оптимальних підходів до надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу ЗДО;

завдання на розвиток необхідних компетентностей;

вправи, спрямовані на рефлексію.

Зміст Типової програми складається з двох модулів та восьми взаємопов’язаних тем:

Модуль І. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу ЗДО: зміст та основні характеристики. Цей блок включає такі теми:

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу ЗДО як потреба часу.

Загальна характеристика психологічної підтримки учасників освітнього процесу ЗДО.

Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу ЗДО.

Педагоги ЗДО як суб’єкти надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Модуль ІІ. Зміст та особливості надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу ЗДО. Цей блок включає такі теми:

Зміст психологічної підтримки дітей дошкільного віку в умовах ЗДО.

Форми і методи психологічної підтримки дітей дошкільного віку.

Психологічна підтримка  батьків  дітей дошкільного віку.

Психологічна підтримка педагогів ЗДО.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 15.05.2025 №149 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію журналу «На Урок» про нові вимоги до ведення документації у закладі дошкільної освіти.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  журналу «На Урок» про нові вимоги до ведення документації у закладі дошкільної освіти.

Наказом МОН від 09.05.2025 №771 затверджено нову Примірну з діловодства у закладах дошкільної освіти (далі – Інструкція). Цей документ встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами у закладах дошкільної освіти та дошкільних підрозділах закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форми власності.

Власна Інструкція з діловодства або порядок документообігу закладу дошкільної освіти розробляється на основі цієї Інструкції та затверджується керівником закладу освіти. Діловодство ведеться державною мовою, а його організація та контроль за своєчасним розглядом документів здійснює діловод або відповідальна особа, яка призначена керівником закладу освіти (далі – відповідальна особа).

Загальні правила оформлення документації                                    

У закладі дошкільної освіти можуть використовуватись такі бланки документів, що виготовлені згідно з вимогами ДСТУ та цієї Інструкції:

загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення назви виду документа);

бланк листа;

бланк наказу.

Текст документа друкується на одному боці аркуша, але документи не постійного строку зберігання обсягом більше 20 сторінок можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша. Також закладам освіти дозволяється створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням нормативних вимог. Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволяється оформлювати рукописним способом.

Для оформлення управлінської інформації заклади дошкільної освіти мають використовувати:

1) Гарнітуру: Times New Roman розміром 12-14 друкарських пунктів. Розмір 8-12 друкарських пунктів можна застосовувати для друкування реквізиту «Прізвище виконавця і номер його телефону», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа або його реквізитів тощо.

2) Шрифт: для назви виду документа – напівжирний шрифт великими літерами, для заголовків та короткого змісту документа – напівжирний (прямий або курсив). Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів (крім реквізиту тексту) становить 73 міліметри (28 друкованих знаків).  Якщо короткий зміст до тексту перевищує 150 знаків (п’ять рядків), його дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

3) Міжрядковий інтервал:

1 – для складових тексту документа, реквізиту «Додаток» та посилання на документ, що став підставою для підготовки (видання) поточного документа;

1,5 – для складових частин реквізитів «Адресат» та «Гриф затвердження»;

1,5-3 – для відокремлення реквізитів документа один від одного.

4) Поля:

ліве – 30 мм;

праве – 10 мм;

верхнє та нижнє – 20 мм.

5) Відступ від межі лівого поля документа: 

для ім’я та прізвища реквізиту «Підпис», який розміщується на рівні останнього рядка назви посади, – 125 мм;

для реквізита «Гриф затвердження» – 100 мм;

для реквізиту «Адресат» – 90 мм;

для абзаців у тексті – 10 мм;

для слів «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «ВИРІШИЛИ», «УХВАЛИЛИ», «НАКАЗУЮ», «ЗОБОВ’ЯЗУЮ», «Додаток», «Підстава» (посилання на документ, що став основою для підготовки поточного документа), реквізитів «Дата документа», «Короткий зміст документа», «Текст», «Відмітка про наявність додатків», «Прізвище виконавця і номер його телефону», «Відмітка про виконання документа і надсилання його до справи», найменування посади у реквізиті «Підпис», напису «Згідно з оригіналом» та для першого реквізита «Гриф затвердження» (якщо їх в документі два) –  0 міліметрів.

6) Номери сторінок: перша сторінка не нумерується ні в документі, ні в кожному з додатків. На другій та наступних сторінках номери ставляться посередині верхнього поля арабськими цифрами без зазначення слова «сторінка» та розділових знаків. Документ і кожен з додатків мають окрему нумерацію.

7) Відбиток печатки закладу освіти.  Він має охоплювати останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, або проставляється на окремо виділеному для цього місці з відміткою «М. П.». Документами, підписи яких обов’язково мають бути скріплені печаткою, є:

Акти (виконання робіт, списання, фінансових перевірок: вилучення документів для знищення; передавання справ тощо).

Довідки (використання бюджетних асигнувань на зарплату; про нараховану зарплату тощо).

Договори (про матеріальну відповідальність, оренду приміщень, про виконання робіт тощо).

Документи (довідки, посвідчення тощо), що засвідчують права громадян і юридичних осіб.

Доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, бюджетні, банківські, пенсійні, платіжні.

Зразки відбитків печаток і підписів працівників, які мають право здійснювати фінансово-господарські операції.

Кошторис витрат (на калькуляцію за договором тощо).

Листи гарантійні (на виконання робіт, надання послуг тощо).

Описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань.

Трудові книжки.

Штатні розписи.

Заклад освіти може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ньому, а також у таких випадках:

підготовка документів для надання судовим органам;

вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, здобуття освіти, засвідчення їх трудових прав, прав на освіту та інших прав у взаємовідносинах із закладом освіти;

формування особових справ працівників, вихованців заклад освіти.

Відмітка «Копія» проставляється відповідальною особою на лицьовому боці у верхньому правому кутку 1-го аркуша документа.

Погодження документів 

У разі потреби проведення оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється його погодження згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.

Погодження документів може здійснюватися посадовими особами закладу освіти (внутрішнє погодження), а також заінтересованими установами (зовнішнє погодження).

Гриф погодження складається:

зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок);

найменування посади особи, яка погоджує документ (разом з найменуванням закладу освіти);

особистого підпису, власного імені та прізвища;

дати погодження.

Затвердження документів 

Затвердження управлінських документів здійснюється особисто керівником або розпорядчим документом закладу освіти, оформленим відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.

У разі затвердження документа керівником закладу освіти гриф складається з таких елементів:

слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок);

найменування посади;

підпису, власного імені та прізвища особи, яка затвердила документ;

дати затвердження.

У разі затвердження документа рішенням колегіального органу гриф затвердження складається:

слово ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок);

назва документа у називному відмінку;

дата і номер документа.

Накази

Наказ – це управлінське рішення організаційно-розпорядчого характеру, яке оформляється на спеціальному бланку, підписується керівником закладу освіти або особою, що виконує його обов’язки, та реєструється в журналі реєстрації наказів. Залежно від змісту, накази поділяються на такі групи (кожна має окрему нумерацію):

накази з основної діяльності закладу освіти;

накази з адміністративно-господарських питань;

накази з кадрових питань;

накази з руху вихованців.

Текст наказу з питань основної діяльності, адміністративно-господарських питань та руху вихованців складається з таких елементів:

преамбула. Тут зазначаються підстава, обґрунтування або мета видання наказу, яка може починатися зі слів «На виконання», «З метою» тощо. Якщо документ видається на підставі іншого розпорядчого документа, у преамбулі зазначають посилання на нього. Крапка в кінці констатуючої частини не ставиться;

розпорядча частина. Вона починається із слова «НАКАЗУЮ», яке друкується з нового рядка, великими літерами та жирним шрифтом, після якого ставиться двокрапка. Розпорядча частина поділяється на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. У кожному пункті мають бути зазначені виконавці, конкретні завдання (доручення) і строки їх виконання.

Накази нумеруються у порядку їх видання у межах календарного року.

Внесення змін до наказу, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування 

Внесення змін до наказу, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування здійснюється лише шляхом видання нового наказу з урахуванням таких вимог:

заголовок наказу починається зі слів «Про внесення змін до наказу…» із зазначенням дати, номера, назви виду розпорядчого документа, до якого вносяться зміни;

розпорядча частина наказу починається з пункту: «1. Внести до наказу … такі зміни:» – у разі викладення змін у тексті наказу; «1. Внести до наказу  … зміни, що додаються.» – у разі викладення змін у вигляді окремого документа; «1. Пункт 2 викласти в такій редакції:.., 2. Пункт 3 виключити» – у разі формулювання змін у вигляді пунктів та підпунктів розпорядчого характеру. У разі видання наказу про визнання таким, що втратив чинність, або скасування іншого наказу, у розпорядчій частині зазначається пункт, який має починатися із слів «Визнати таким, що втратив чинність,…» або «Скасувати …» відповідно.

Накази з кадрових питань (особового складу) 

Накази з кадрових питань (особового складу) оформляються у вигляді:

І. Індивідуального наказу, в якому міститься інформація про одного працівника (співробітника). Оформлення цього наказу має такі особливості:

зміст наказу стисло викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» і складається за допомогою віддієслівного іменника, наприклад: «Про призначення… », «Про прийняття… »;

розпорядча частина наказу починається, як правило, з дієслова у формі інфінітиву: «ПРИЙНЯТИ», «ПРИЗНАЧИТИ», «ПЕРЕВЕСТИ», «ЗВІЛЬНИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «НАДАТИ», «ОГОЛОСИТИ»;

прізвище працівника, на якого поширюється дія наказу, зазначається великими літерами  і малими – його власне ім’я та текст наказу.

ІІ. Зведеного наказу. Тут міститься інформація про кількох працівників незалежно від того, які управлінські рішення щодо них приймаються (їх прізвища у межах пунктів розміщуються за алфавітом). У цих наказах може застосовуватись узагальнений заголовок, наприклад: «Про кадрові питання», «Про особовий склад», а до розпорядчої частини включається інформація, що розміщується у такій послідовності:

прийняття на роботу;

переведення;

звільнення.

При цьому до одного зведеного наказу не може включатись інформація, яка згідно із законодавством має різні строки зберігання.

 

Протоколи

Це документ, у якому фіксується інформація про хід ведення засідань, ухвалення рішень дорадчими та колегіальними органами, комісіями тощо. Вони можуть складатися в повній або стислій формі (для фіксації лише прийнятих рішення без ходу обговорення питань).

Протоколи органів управління закладу освіти оформляються в паперовому та електронному вигляді на офіційному бланку колегіального органу або на чистому аркуші паперу формату А4. Протоколи інших колегіальних та дорадчих органів закладу освіти ведуться за рішенням закладу освіти, протоколи органів самоврядування – за рішенням відповідних органів у визначеному ними порядках.

Оформлення цих документів має такі особливості:

датою протоколу є дата проведення засідання;

номер протоколу має відповідати порядковому номеру засідання;

заголовок до тексту протоколу має відображати вид засідання (нарада, збори, конференція тощо) або колегіальної діяльності (комісія, рада, збори, робоча група тощо) і включати назву виду документа;

протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем.

Текст протоколу складається з двох  частин:

І. Вступна частина, у якій зазначаються:

прізвища та ініціали голови або головуючого, секретаря, присутніх і запрошених осіб (у разі потреби зазначаються їхні посади та найменування установ). Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, фіксується їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу;
порядок денний – перелік питань, запланованих до розгляду на засіданні, що розміщені у порядку їх значущості із зазначенням доповідача з кожного питання. Слова «Порядок денний» друкуються від межі лівого поля, після них ставиться двокрапка. Кожне питання нумерується, арабськими цифрами, друкується з абзацу та починається з прийменника «Про».

ІІ. Основна частина. Вона складається з розділів, які мають відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами, друкуються великими літерами без відступу від межі лівого поля, після яких ставиться двокрапка, і будуються за такою схемою:

«СЛУХАЛИ». Після цього слова зазначається текст виступу основного доповідача у третій особі однини, прізвище та власне ім’я кожного доповідача друкуються з нового рядка. Тексти або тези доповіді та виступів, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається: «»”Текст доповіді (виступу) додається до протоколу”.

«ВИСТУПИЛИ». Після цього слова фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді, із зазначенням їхніх посад, прізвищ та власних імен у називному відмінку, а також із викладенням змісту питання та відповідей на нього. Зміст виступів викладається від третьої особи однини.

«ВИРІШИЛИ» («УХВАЛИЛИ», «ПОСТАНОВИЛИ»). Після цього слова фіксується прийняте рішення, яке має бути конкретним і включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк. Рішення, що містять кілька питань, поділяють на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. Підпункти нумеруються цифрами з дужкою.

Якщо на засіданні приймається рішення про затвердження документа, він додається до протоколу і в ньому робиться посилання на номер і дату протоколу. За наявності інших документів, обговорення яких було зафіксовано у тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами (Додаток 1, Додаток 2), а у відповідних пунктах протоколу робиться посилання на ці додатки.

Нумерація протоколів ведеться окремо за кожною групою протоколів засідань відповідного колегіального органу (протоколи засідання педагогічної ради нумеруються упродовж навчального року).

Службові листи

Службові листи складаються з метою обміну інформацією між закладом освіти та органами влади, установами, організаціями, фізичними та юридичними особами. Цей документ має такі реквізити:

дата, яка має збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції;

реєстраційний індекс;

посилання на документ, на який надається відповідь;

адресат;

заголовок до тексту;

текст;

відмітка про наявність додатків (у разі потреби);

підпис;

відмітка про виконавця.

Реєстрація документів

З метою забезпечення обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням інформації у закладі освіти здійснюється централізована реєстрація документів, у тому числі з використанням спеціальних комп’ютерних програм. Вона полягає у веденні запису облікових даних про документ, яким фіксується факт його створення, відправлення або отримання шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу із записом у відповідних журналах.

Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора та змісту. Окремо реєструються:

вхідні документи;

накази з основної діяльності;

накази з руху вихованців;

накази з адміністративно-господарських питань;

накази з кадрових питань тривалого зберігання;

накази з кадрових питань тимчасового строку зберігання;

внутрішні документи (протоколи, довідки, доповідні, пояснювальні записки, заяви працівників тощо);

бухгалтерські документи;

звернення громадян, у тому числі батьків або законних представників вихованців;

запити на публічну інформацію.

Документи реєструються лише один раз: вхідні – у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані – у день підписання або затвердження. Реєстраційний індекс має такі особливості:

для вхідних документів: складається з порядкового номера та індексу справи (наприклад, 89/02-04, де 89 – порядковий номер документа у межах року, 02-04 – індекс справи за номенклатурою справ);

для вихідних і внутрішніх документів (за винятком наказів і протоколів): складається з індексу справи за номенклатурою справ та порядкового номера (наприклад, 02-04/176, де 02-04 – індекс справи за номенклатурою справ, 176 – порядковий номер документа у межах року).

Систематизація та зберігання документів

Номенклатура справ – це обов’язковий систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються в закладі освіти, із зазначенням строків зберігання справ (постійного та тривалого  – понад 10 років зберігання, а тимчасового  – до 10 років включно зберігання)

Номенклатура справ:

схвалюється експертною комісією (далі –ЕК) закладу освіти, яка створюється відповідно до законодавства;

погоджується ЕК місцевого органу управління у сфері освіти один раз на 5 років або невідкладно в разі істотних змін у формі власності, структурі, функціях та характері роботи;

затверджується керівником закладу освіти;

наприкінці року закривається підсумковим записом про категорії та кількість справ, заведених у відповідному році. Щороку (не пізніше 20 грудня) уточнюється, затверджується керівником закладу освіти та вводиться в дію з 01 січня наступного року.

Формування справ – це групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ в хронологічному та/або логічному порядку. У справи формують документи, виконані протягом одного календарного року, за винятком:

перехідних, справ (ведуться, протягом кількох років);

особових справ (охоплюють період роботи: / здобуття освіти осіб у закладі освіти);

справ, що характеризують освітній процес (ведуться протягом навчального року).

Формування справ різних документів має такі особливості:

накази з основної діяльності закладу освіти, адміністративно- господарських, кадрових питань та руху вихованців групуються в різні справи у хронологічному порядку відповідно до їх видів та строків зберігання;

положення, правила, інструкції тощо, затверджені розпорядчими документами, групуються разом із зазначеними документами;

листування групується за змістом та кореспондентською ознакою і систематизується в хронологічному порядку: документ-відповідь розміщується за документом-запитом.
 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

 

Лист 15.05.2025 №148 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «U-LEAD» чи може начальник управління освіти наказом встановити директору закладу дошкільної освіти 15 тарифний розряд, якщо атестаційною комісією директору підтверджено 14 тарифний розряд.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  інтернет платформи «U-LEAD» чи може начальник управління освіти наказом встановити директору закладу дошкільної освіти 15 тарифний розряд, якщо атестаційною комісією директору підтверджено 14 тарифний розряд.

             Оплата праці працівників закладів та установ освіти здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102 (зі змінами) (далі – Інструкція). Варто зазначити, що ця Інструкція застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним у наказі Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ” (зі змінами) (далі – наказ № 557).

У додатку 9 до наказу № 557 визначено, що оплата праці завідувача (директора) закладу дошкільної освіти здійснюється за 14-16 тарифними розрядами. Тарифні розряди встановлюються за наслідками атестації відповідно до кваліфікаційних вимог.

Атестація керівників та педагогічних працівників закладів освіти регламентована Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, у редакції наказу МОН від 10.09.2024 № 1277 (далі – Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення передбачається, що педагогічним працівникам, посади яких відповідно до законодавства не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюється відповідність займаній посаді та, в порядку визначеному законодавством, за рекомендацією атестаційної комісії установлюється (підтверджується) тарифний розряд. Отже, тарифний розряд встановлюється чи підтверджується у порядку, визначеному законодавством, за рекомендацією атестаційної комісії. Тобто, за результатами атестації керівників закладів освіти атестаційна комісія може підтвердити вже встановлений тарифний розряд або рекомендувати встановити інший тарифний розряд в межах схем тарифних розрядів.

Положення не передбачає механізму зміни рішення атестаційної комісії засновником закладу освіти або уповноваженим ним органом. Крім того, рішення про встановлення (підтвердження) тарифного розряду керівника закладу освіти приймає атестаційна комісія ІІ рівня, яка створюється в органі управління у сфері освіти, а її головою є керівник (заступник керівника) суб’єкта створення (п. 1, 3, 8 Р. ІІ Положення).

У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії, він має право його оскаржити відповідно до п. 1-3, 6 Р. ІV Положення.

Отже, начальник управління освіти не може одноосібно змінювати тарифний розряд директору ЗДО. Якщо директор ЗДО не погоджується з рішенням атестаційної комісії, він має право його оскаржити відповідно до Р. ІV Положення.

 

Голова МК Профспілки                                                Олександр ДЗЮБА