Daily Archives: 21 Травня, 2025

Лист 20.05.2025 №155 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «НУШ» що треба знати, щоб отримати податкову знижку на навчання

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  видавництва «НУШ» що треба знати, щоб отримати податкову знижку на навчання.

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, до податкової знижки дозволено включати витрати на навчання в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійних (професійно-технічних) та вищих навчальних закладах. Це можуть бути витрати як на навчання самого платника податків, так і на навчання його дитини, опікуна чи особи під піклуванням.

Вітчизняним вважається заклад освіти, який:

✔ зареєстрований в Україні як юридична особа або фізична особа — підприємець;

✔ має основним видом діяльності саме освітню діяльність;

✔ володіє чинною ліцензією на провадження освітньої діяльності.

Типи таких закладів визначаються окремими законами у сфері освіти:

✔ “Про дошкільну освіту”;

✔ “Про позашкільну освіту”;

✔ “Про повну загальну середню освіту”;

✔ “Про професійну (професійно-технічну) освіту”;

✔ “Про вищу освіту”.

Отже, перш ніж вимагати податкову знижку, варто переконатися, що навчальний заклад відповідає цим критеріям та має всі необхідні документи.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 20.05.2025 №154 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію цифрового видавництва «Бухгалтерія для бюджету та ОМС» про розрахунок відпускних на прикладах

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  цифрового видавництва «Бухгалтерія для бюджету та ОМС» про розрахунок відпускних на прикладах.

Загальна формула розрахунку відпускних

Розрахунок відпускних здійснюється за формулою:

відпускні = тривалість відпустки × середньоденна зарплата

При розрахунку даних показників зверніть увагу на таке:

  • тривалість відпустки – це календарні дні (к. дн.) відпустки. Однак святкові і неробочі дні у тривалості відпустки за загальним правилом не враховуються (Новий рік, Міжнародний жіночий день, Пасха (Великдень), День незалежності України, Різдво Христове і т.д.). Всього на рік святково-неробочих днів зараз 11 (їхній повний і актуальний перелік – у ст. 73 КЗпП). Однак усі святково-неробочі дні, починаючи з 24 березня 2022 року на період воєнного стану, є звичайними робочими днями на підставі ч. 6 ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136 (далі – Закон № 2136). Отже, кількість календарних днів тривалості відпустки під час воєнного стану зменшувати на святково-неробочі не потрібно;
  • вихідні, наприклад звичайні суботи і неділі (залежать від графіку роботи установи), віднімати не потрібно. Такі дні входять у тривалість відпустки та оплачуються працівнику;
  • середньоденна зарплата рахується за своїми правилами, які визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Приклад 1 (щорічна відпустка, проста ситуація)

Бухгалтер НДІ йде у відпустку у лютому 2025 року з 03.02.2025 року по 16.02.2025 року (це 14 дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 82145,14 грн;
  • лікарняні – 1300 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2500 грн.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 82145,14 + 1300 = 83445,14 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 83445,14 /366 = 83445,14/366 = 227,99 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 14 к. дн.

Отже, відпускні = 227,99 грн ×14 к. дн. = 3191,86 грн.

Приклад 2 (щорічна відпустка, перехідні відпускні)

Заступник директора НДІ йде у відпустку у лютому – з 24.02.2025 по 10.03.2025 (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 193257,27 грн;
  • лікарняні – 2200 грн;
  • компенсація невикористаної відпустки 12000 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2900 грн.

Премій у заступника директора не було. ПСП не користується.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 193257,27 + 2200 = 195457,27 грн. Матеріальну допомогу та компенсацію невикористаної відпустки не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 195457,27/366 = 195457,27/366 = 534,04 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн. (святковий день Міжнародного жіночого дня (8 березня) віднімати не треба, тому що у період відпустки діє воєнний стан).

Отже, відпускні = 534,04 грн ×15 к. дн. = 8010,60 грн.

Окрім цього, у прикладі 2 маємо ситуацію перехідних відпусток: початок в одному місяці, а кінець в іншому. Для заповнення Додатка 4ДФ, якому нині потрібна помісячна розбивка доведеться розбити суму відпускних на 2 частини:

  • відпускні за січень 2025 (5 к. дн.) = 534,04 × 5 = 2670,20 грн;
  • відпускні за лютий 2025 (10 к. дн.) = 534,04 × 10 = 5340,40 грн;
  • перевірка: 2670,20 + 5340,40 = 8010,60 грн.

Будьте уважні з перехідними відпускними, так як у працівників, які можуть мати право на ПСП, – вони є причиною необхідності перерахунку ПДФО.

Приклад 3 (щорічна відпустка, річна премія)

Той же заступник директора з прикладу 2 (відпустка з 24.02.2025 по 10.03.2025). Його вже пораховані виплати розрахункового періоду – 195457,27 грн. Однак у січні 2024 року йому була нарахована річна премія («13-а зарплата») за 2023 рік – 10000 грн.

Рахуємо суму річної премії за 2023 рік, яку слід включити до виплат розрахункового періоду відпустки, що починається у січні 2025 року:

  • кількість відпрацьованих робочих днів за 2023 рік = 260 р. дн. Вважаємо, що у цей період заступник директора відпрацював усі можливі робочі дні, тобто виконав річну норму;
  • сума премії на 1 відпрацьований робочий день 2023 року = 10000/260 = 38,46 грн;
  • перший місяць перерахунку премії – січень 2024. Місяці перерахунку, що потрапляють до розрахункового періоду – лютий 2024-грудень 2024. Всього маємо 11 місяців перерахунку;
  • за лютий 2024-грудень 2024 директором відпрацьовано всього 239 р. дн. (теж усю норму);
  • перераховуємо премію: 38,46 грн × 239 р. дн. = 9191,94 грн.

Тоді всього виплат розрахункового періоду = 195457,27 + 9191,94= 204649,21 грн.

Середньоденна зарплата = 204649,21 грн /366 к. дн. = 559,15 грн.

Отже, відпускні = 559,15 ×15 = 8387,25 грн. За рахунок премії відпускні вийшли більшими, ніж у прикладі 2.

Зараз немає значення, коли річна премія була нарахована, – у поточному чи минулому році. Вона враховується шляхом перерахунку за відпрацьованими робочими днями.

Приклад 4 (щорічна відпустка, квартальна премія)

Головбух йде у щорічну відпустку з 09.06.2025 року по 23.06.2025 року (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (червень 2024-травень 2025) складають:

  • зарплата – 123456,25 грн;
  • лікарняні – 1950 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – 2900 грн;
  • премія (квартальна) – 4500 грн. Премія нарахована у січні 2025 року за ІV квартал 2024;
  • премія (квартальна) – 5000 грн. Премія була нарахована у квітні 2025 року за І квартал 2025 року.

Спочатку рахуємо виплати розрахункового періоду без премії:

  • 123456,25 + 1950 = 125406,25 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо.

Далі перераховуємо першу квартальну премію – за ІV квартал 2024 року, – яку слід включити до виплат розрахункового періоду:

  • кількість відпрацьованих робочих днів жовтень-грудень 2024 у бухгалтера: 23+21+22= 66 р. дн. Вважаємо, що він відпрацював усі можливі робочі дні у ІV кварталі 2024;
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 4500/66 =68,18 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні-березні 2025 = 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • перерахована квартальна премія = 68,18 грн × 64 р. дн. = 4363,52 грн.

Другу премію – за І квартал 2025 року – теж перераховуємо:

  • кількість відпрацьованих днів за І квартал 2025 р. – 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 5000/64 = 78,13 грн;
  • кількість відпрацьованих у квітні-травні 2025 р. – 44 р. дн. (з 44 р. дн. за нормою);
  • перерахована премія = 78,13 грн × 44 р. дн. = 3437,72 грн.

Проводимо подальші розрахунки:

  • виплати розрахункового періоду разом з преміями = 125406,25 + 4363,52 + 3437,72 = 133207,49 грн;
  • тривалість розрахункового періоду = 365 к. дн.;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн.;
  • середньоденна зарплата = 133207,49 грн /365 = 364,95 грн.

Отже, відпускні = 364,95 грн ×15 к. дн. = 5474,25 грн.

Приклад 5 (розрахунковий період менший за 12 місяців, відпустка «на дітей»)

З працівницею уклали трудовий договір 11.11.2024. З 27.01.2025 їй надано соціальну додаткову відпустку тривалістю 10 к. дн. Їй нараховано зарплату в сумі:

  • 6608,70 грн – за дні жовтня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати;
  • 8000 грн – за дні грудня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати.

Розраховуємо потрібні показники:

  • розрахунковий період – 01.12.2024-31.12.2024. Він тут нестандартний, так як немає 12 місяців роботи. Листопад 2024 слід відкинути, так як робота почалася не з 1-го робочого дня місяця. Повний місяць лише один – грудень 2024, його й рахуємо;
  • тривалість розрахункового періоду (грудень 2024) – 31 к. день, де 31 – кількість к. дн. у грудні 2024, а святково-неробочих днів за грудень 2024 віднімати не треба, так як усе ще діє воєнний стан;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 10 к. дн.;
  • середньоденна = 8000 грн /31 к. дн. = 258,06 грн.

Отже, відпускні = 258,06 грн ×10 к. дн. = 2580,60 грн.

Зверніть увагу, що дана відпустка на дітей отримана за календарний 2025 рік і наступне таке право на неї виникне з 01 січня 2026 року. Робочий же рік для щорічних відпусток у даній ситуації буде з 11 листопада 2024 по 10 листопада 2025.

Приклад 6 (відпустка з першого робочого дня, мінімалка)

Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки з 27.01.2025 на 24 к. дн. Останній день відпустки для догляду – 25.01.2025 (субота). За її посадою оклад у січні 2025 року складає 5815 грн (10-й тарифний розряд за ЄТС).

Оскільки відпустка у січні 2025 року, розрахунковий період мав би бути січень 2024 – грудень 2024. Однак весь цей період припадає на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. І він виключається з розрахункового періоду. Як наслідок, розрахункового періоду взагалі немає.

У даній ситуації розрахунок відпускних слід проводити на основі посадового окладу. Однак меншим мінімальної зарплати січня 2025, що складає 8000 грн. За правилом має використовуватися тарифна ставка, посадовий (місячний) оклад, але не менший мінімальної зарплати (див. п. 4 Порядку № 100). Отже, для розрахунку слід взяти саме мінімальну зарплату січня 2025 та помножити її на кількість місяців розрахункового періоду, тобто 12.

Отже, маємо такий розрахунок необхідних показників:

  • тривалість розрахункового періоду – 366 к. дн. (включає лютий 2024 – високосного року);
  • умовно нараховані виплати за розрахунковий період = 8000 грн ×12 = 96000 грн;
  • середньоденна зарплата для розрахунку = 96000 грн/366 к. дн. = 262,30 грн;

Отже, відпускні = 262,30 грн ×24 к. дн. = 6295,20 грн. Це перехідні відпускні, які слід розбити для податкової звітності на дві частини:

  • 1311,50 грн, 262,30 грн × 5 к. дн.) – за 5 к. дн. січня (з 27.01.2025 по 31.01.2025);
  • 4983,70 грн, 262,30 грн × 19 к. дн.) – за 19 днів лютого (з 01.02.2025 по 18.02.2025);

Перевірка: 1311,50 +4983,70 = 6295,20 грн.

Приклад 7 (запізніла премія і відпускні)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 року на 24 к. дн. 31.01.2025 року йому виплатили нараховані відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення. Розрахунковий період становить лютий 2024 – січень 2025. Однак 03.02.2025 року підписали наказ про нарахування йому премії за січень 2025 року – 5000 грн.

У даному випадку премія не буде враховуватися у доході розрахункового періоду, так як має бути включена до доходу лютого 2025. Розрахунок такий:

  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні 2025 – 23 р. дн.;
  • середньоденна премія на 1 робочий день = 5000/23 = 217,39 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у лютому 2025 – 2 р. дн.;
  • перерахована премія = 217,39 грн × 2 р. дн. = 434,78 грн.

Наприклад. якщо працівник потім піде у відпустку у червні 2025 року, то якраз сума перерахованої премії 434,78 грн увійде до виплат розрахункового періоду (червень 2024-травень 2025, куди входить і лютий 2025 з перерахованою премією).

Приклад 8 (призупинення, відпустка без збереження)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 на 24 к. дн. У розрахунковому періоді лютий 2024-січень 2025 у працівника є 45 к. дн. призупинення трудових відносин внаслідок російської агресії та 30 днів відпустки без збереження. Нарахована зарплата за розрахунковий період – 125000 грн.

У даному разі з тривалості розрахункового періоду треба відняти дні призупинення трудових відносин та відпустки без збереження.

Маємо такий розрахунок:

  • тривалість розрахункового періоду = 366 – 45 – 30 = 291 к. дн.;
  • середньоденна = 125000/291 = 429,55 грн;
  • відпускні = 429,55 грн × 24 к. дн. = 10309,20 грн.

Зверніть увагу, що під час воєнного стану тривалість відпусток ще може й обмежуватися роботодавцем.

 

Коли виплачувати відпускні

Відпускні виплачуються за весь час відпустки до початку самої відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором (ст. 21 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504, далі – Закон про відпустки). До початку – це значить, що відпускні мають бути виплачені, як мінімум, за день до дня початку відпустки. Моментом початку відпустки вважається час «0.00» першого календарного дня відпустки, який зазначений у наказі керівника про відпустку.

Також за згаданим роз’ясненням Держпраці трудовим або колективним договором можуть бути встановлені інші умови здійснення такої виплати, наприклад після початку відпустки (це прямо випливає зі ст. 21 Закону про відпустки, – «якщо інше не передбачено…трудовим або колективним договором»). Крім того, строк виплати відпускних може бути й вказаний у самій заяві працівника та наказі керівника про надання відпустки. Тоді виплата відпускних під час відпустки не буде розглядатися як порушення трудового законодавства.

Зверніть увагу, що наразі правило виплати відпускних за 3 дні до початку відпустки скасували.

Тривалість відпустки: робочий рік

Питання робочого чи календарного року для надання відпустки залежить від її виду:

  • щорічна основна і додаткова відпустка – надаються не за календарний, а робочий рік, який у кожного працівника свій і рахується від 1-го робочого дня;
  • додаткова соціальна відпустка «на дітей» та інші соціальні відпустки, наприклад відпустка учасникам бойових дій, – надаються за календарний рік.

Однак період воєнного стану вносить деякі нюанси до правил визначення тривалості робочого року.

Робочий рік для щорічної відпустки та воєнний стан

При розрахунку робочого року (стажу для щорічної відпустки) в умовах воєнного стану виникають питання щодо періодів:

  • призупинення трудових відносин (ст. 13 Закону № 2136);
  • відпустки без збереження зарплати, яка в умовах воєнного стану може й перевищувати стандартні 15 к. дн. (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136). Однак до осіб, які виїхали з України або є внутрішньо переміщеними діє обмеження 90 к. дн.

Зверніть увагу, що час призупинення трудових відносин через російську агресію в робочий рік не зараховується. Причина: за період за працівником не зберігається середній заробіток та він не виконує ніякої роботи. Натомість до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують «час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково» (пп. «2» ст. 9 Закону про відпустки).

Натомість відпустка без збереження незалежно від тривалості зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку, тобто зараховується до робочого року працівника. Причина – під час відпустки без збереження за працівником зберігається робоче місце (посада), чого немає при призупиненні трудових відносин. Однак дане правило щодо відпустки без збереження не працює, якщо працівник виїхав за межі території України або набув статус внутрішньо переміщеної особи, тому що:

  • така відпустка налається роботодавцем обов’язково, але обмежується періодом 90 к. дн.;
  • її час не зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку (див. ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).

Отже, відпустки без збереження зарплати надаються працівнику в обов’язковому порядку, але вони не зараховується до робочого року.

Тривалість відпусток під час воєнного стану

Зазвичай працівник має право на відпустку тривалістю 24 дні на рік. І вкрай рідко використовує їх повністю, не розбиваючи на частини. Необхідну працівникові кількість днів відпочинку керівник зазначає у наказі на відпустку.

Як уже зазначалось, за загальним правилом кількість днів на розрахунок відпускних у наказі зазначається без урахування святкових і неробочих днів, які визначені у ст. 73 КЗпП. Тобто якщо календарний день відпустки припадає на святковий чи неробочий день, то він не враховується (виняток – період воєнного стану після 24 березня 2022 року).

Крім того, в умовах воєнного стану діють такі обмеження щодо тривалості відпусток:

  • надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може обмежуватися тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік. Невикористані дні при цьому переносяться на період після закінчення воєнного стану (ст. 12 Закону № 2136);
  • у період воєнного стану роботодавець може відмовляти у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (при звільненні виплачується компенсація невикористаних днів);
  • роботодавець може відмовити працівнику навіть у щорічній відпустці, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Середньоденна зарплата для нарахування відпускних 2025

Середньоденна зарплата обчислюється так:

середньоденна зарплата для відпускних = виплати розрахункового періоду ÷ тривалість розрахункового періоду

Зверніть увагу, що правила розрахунку середньої для відпускних відрізняються від таких для лікарняних/декретних. Розглянемо детально, як визначити кожний показник, що необхідний для розрахунку середньоденної.

Визначення розрахункового періоду для відпускних 2025

Розрахунковий період індивідуальний для кожного працівника. Саме за цей період слід підсумовувати виплати працівника та кількість календарних днів. Цього вимагає Порядок № 100.

Для більшості працівників, які працюють понад 1 рік, розрахунковий період становить 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю надання відпустки. Якщо період трудових відносин менший, відповідно менший і розрахунковий період. Як визначити такий період розкрито у таблиці нижче.

ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ

Тривалість трудових відносин Розрахунковий період

> 12 місяців 12 місяців

від 1 до 11 місяців рахуються тільки повні місяці роботи*

< 1 місяць фактично відпрацьований час, у днях

(з 1-го робочого дня трудових відносин)

*як повний місяць також зараховується місяць, коли працівника прийнято на роботу не з 1-го календарного, але з 1-го робочого дня (див. абз. 2 п. 2 Порядку № 100)

Дні, що зменшують тривалість розрахункового періоду при розрахунку відпускних

Тривалість розрахункового періоду визначається у днях. Якщо працівник іде у відпустку у березні 2025 року і розрахунковий період у нього березень 2024-лютий 2025, то його тривалість буде 365 к. дн. (лютий 2025 має 28 к. дн., невисокосний рік). Святково-неробочих днів у розрахунковому періоді немає (воєнний стан буде тривати), тому віднімати їх не треба.

Однак до тривалості розрахункового періоду не включається той час впродовж якого працівники з поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток (зберігався частково). Тобто виключаються дні:

  • відпустки без збереження зарплати;
  • відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного чи 6-річного віку;
  • дні призупинення трудових відносин внаслідок російської агресії (так як за цей період працівник не мав роботи, не працював та не мав збереження зарплати на основі середньої);
  • час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (підстава – абз. 6 п. 2 Порядку № 100, що діє з 29 квітня 2022 року).

Однак календарні дні для розрахунку відпускних включають в себе дні:

  • лікарняного – як за рахунок установи, так і за рахунок ПФУ;
  • перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, за які працівниця отримувала декретні виплати, – допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами .

Після закінчення воєнного стану також від тривалості розрахункового періоду слід віднімати всі святкові і неробочі дні.

Виплати розрахункового періоду, які враховуються при розрахунку відпускних

Розрахунок середньої зарплати для відпускних за раніше наведеною формулою передбачає знаходження суми виплат, що нараховані за розрахунковий період. Це всі виплати, пов’язані з виконанням роботи за посадою, тобто:

  • посадовий оклад (тарифний розряд);
  • доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, високі досягнення в праці, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років тощо);
  • різниця в посадових окладах, яку виплачують працівникам за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника;
  • доплата до розміру мінімальної зарплати (для тих працівників, у яких сума зарплати за відпрацьований час за повної тривалості робочого тижня менше розміру мінзарплати);
  • премії за внесок у роботу установи, винагорода за підсумками річної роботи. При цьому премії за період 2 місяці і більше за Порядком № 100 включаються шляхом перерахунку за відпрацьованими робочим дням.

Окрім згаданих вище виплат для нарахування відпускних в Україні також плюсуємо:

  • виплати за час, впродовж якого працівнику зберігають середній заробіток (оплата відпусток, за виконання державних і громадських обов’язків, за дні службового відрядження тощо);
  • оплату за перші 5 днів лікарняного;
  • оплату лікарняних за рахунок Пенсійного фонду України (далі– Фонд);
  • до допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (декретні). Їх теж враховують незважаючи на те, що вони виплачуються повністю з ПФУ.

Маємо для вас 7 зразків заповнення:

  • наказ про призначення уповноважених на призначення виплат за соціальним страхуванням;
  • протокол уповноваженого для оплати лікарняних;
  • наказ про призначення лікарняних;
  • наказ про відмову у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності;
  • повідомлення про відмову у призначенні лікарняних;
  • наказ про оплату перших п’яти днів лікарняного сумісникові;
  • лист-пояснення до ПФУ про повернення коштів.

ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКУ ТА РОЗРАХУНОК ВІДПУСКНИХ

Чи включати до виплат розрахункового періоду (так +, ні –)

доплата до мінімальної зарплати +

індексація зарплати +

оплата днів тимчасової непрацездатності (лікарняних)– перші 5 днів і за рахунок Пенсійного фонду +

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами +

оплата державних і громадських обов’язків тощо +

компенсація днів невикористаної відпустки –

матеріальна допомога разового характеру, наприклад на вирішення соціально-побутових питань –

матеріальна допомога на оздоровлення, що має систематичний характер +

відпускні +

премії до свят, ювілеїв тощо –

Якщо ж потрібної виплати у таблиці не знайшли, то скористайтеся повним переліком виплат, які не слід враховувати, – їх можна знайти у п. 4 Порядку № 100 або у ще одній таблиці-шпаргалці нижче.

ПЕРЕЛІК ВИПЛАТ, ЩО ПРИ РОЗРАХУНКУ ВІДПУСКНИХ 2025 НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ*

  1. 1. виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру),що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками)
  2. 2. одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога**, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо)
  3. 3. компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових)
  4. 4. премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
  5. 5. грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо
  6. 6. пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати
  7. 7. літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором
  8. 8. вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування
  9. 9. дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку
  10. 10. виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо
  11. 11. вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їхнє відшкодування
  12. 12. заробітна плата на роботі за сумісництвом(за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством)
  13. 13. суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
  14. 14. доходи (дивіденди, проценти),нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства
  15. 15. компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати
  16. 16. заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму
  17. 17. винагороди державним виконавцям
  18. 18. простій, оплачений з розрахунку 2/3 окладу (тарифної ставки)
  19. 19. грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

*за Порядком № 100 враховуються всі виплати, які входять до зарплати, окрім даного переліку. Складові зарплати можна побачити в Інструкції зі статистики зарплати, затвердженій наказом Мінстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5);

** виняток – матеріальна допомога на оздоровлення, так як вона має систематичний характер та є складовою частиною зарплати, наприклад у педагогічних, науково-педагогічних, медичних працівників

Перерахування премій при визначенні виплат розрахункового періоду

  1. Премії, як і раніше, включаються до розрахункового періоду шляхом «перерахунку вперед», починаючи з місяця їхнього нарахування. Наприклад, квартальну премію 1000 грн нарахували у квітні 2025 року за відпрацьовані у І кварталі 2025 року 40 р. дн. (норма була 64 р. дн.). Середньоденна премія виходить 25 грн/день 1000/40). Однак у періоді перерахунку (квітень 2025-червень 2025) працівник відпрацював всю норму – 65 р. дн.
  2. Як наслідок, сума перерахованої премії 1625 грн 25×65) > 1000 грн. Однак при частковому відпрацюванні періоду, за який була нарахована премія, при її перерахунку враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії (див. абз. 3 п. 3 Порядку № 100). Отже, перерахована премія «обрізається» до фактичної і після перерахунку вона теж становить не більше 1000 грн:
  • квітень – 550 грн (25 × 22);
  • травень – 550 грн (25 × 22). Однак «обрізаємо», аби сума за квітень-травень (550 + 550 = 1100 грн) не перевищувала 1000 грн. Виходить за травень – 450 грн (1000 – 550);
  • червень – 0 грн. «Ліміт» перерахунку вичерпаний при розрахунку за травень.

Як саме розподілити таку перераховану й «обрізану» премію за місяцями перерахунку Порядок № 100 не уточнює, тому застосовуємо загальний підхід, рахуючи премію помісячно.

Також далі ще наведений перерахунок премій – див. приклад 3 і 4.

Нарахування відпускних за відсутності виплат у розрахунковому періоді

Можлива ситуація, коли за розрахунковий період взагалі виплат не було. Причинами можуть бути:

  • працівник тільки почав працювати і з 1-го робочого дня йде у відпустку;
  • працівниця була у відпустці для догляду за дитиною віком до 3-х років й після виходу з 1-го робочого дня бере відпустку.

Для розрахунків у такому разі береться установлена тарифна ставка, посадовий (місячний) оклад, але не менше мінімальної зарплати (див. п. 4 Порядку № 100). Виплати за розрахунковий період визначаються шляхом множення на кількість його місяців. Як рахувати відпускні у такому разі наведено у прикладі 6.

Особливості відпускних для відпустки «на дітей»

Додаткову соціальну відпустку «на дітей» часто беруть разом зі щорічною відпусткою. Такі відпускні нараховуються за тими ж правилами, що і щорічна, тобто з використанням Порядку № 100. Правила розрахунку середньої ті ж самі. Єдине, що уже згадувалося, – надається така відпустка за календарний, а не робочий рік. А ще її не можна ділити на частини. Відпустка складає 10 к. дн., а якщо підстав декілька – 17 к. дн. За ст. 19 Закону про відпустки найбільш поширеними підставами для таких відпусток є:

  • у жінки двоє або більше дітей віком до 15 років;
  • є статус одинокої матері (одинокого батька);
  • у жінки є дитина з особливими потребами (інвалідністю).

Розрахунок відпускних – приклади для 2025 року

Стандартні ситуації розрахунку відпускних

Приклад 1 (щорічна відпустка, проста ситуація)

Бухгалтер НДІ йде у відпустку у лютому 2025 року з 03.02.2025 року по 16.02.2025 року (це 14 дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 82145,14 грн;
  • лікарняні – 1300 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2500 грн.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 82145,14 + 1300 = 83445,14 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 83445,14 /366 = 83445,14/366 = 227,99 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 14 к. дн.

Отже, відпускні = 227,99 грн ×14 к. дн. = 3191,86 грн.

Приклад 2 (щорічна відпустка, перехідні відпускні)

Заступник директора НДІ йде у відпустку у лютому – з 24.02.2025 по 10.03.2025 (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 193257,27 грн;
  • лікарняні – 2200 грн;
  • компенсація невикористаної відпустки 12000 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2900 грн.

Премій у заступника директора не було. ПСП не користується.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 193257,27 + 2200 = 195457,27 грн. Матеріальну допомогу та компенсацію невикористаної відпустки не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 195457,27/366 = 195457,27/366 = 534,04 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн. (святковий день Міжнародного жіночого дня (8 березня) віднімати не треба, тому що у період відпустки діє воєнний стан).

Отже, відпускні = 534,04 грн ×15 к. дн. = 8010,60 грн.

Окрім цього, у прикладі 2 маємо ситуацію перехідних відпусток: початок в одному місяці, а кінець в іншому. Для заповнення Додатка 4ДФ, якому нині потрібна помісячна розбивка доведеться розбити суму відпускних на 2 частини:

  • відпускні за січень 2025 (5 к. дн.) = 534,04 × 5 = 2670,20 грн;
  • відпускні за лютий 2025 (10 к. дн.) = 534,04 × 10 = 5340,40 грн;
  • перевірка: 2670,20 + 5340,40 = 8010,60 грн.

Будьте уважні з перехідними відпускними, так як у працівників, які можуть мати право на ПСП, – вони є причиною необхідності перерахунку ПДФО.

Премії в розрахунку відпускних

Приклад 3 (щорічна відпустка, річна премія)

Той же заступник директора з прикладу 2 (відпустка з 24.02.2025 по 10.03.2025). Його вже пораховані виплати розрахункового періоду – 195457,27 грн. Однак у січні 2024 року йому була нарахована річна премія («13-а зарплата») за 2023 рік – 10000 грн.

Рахуємо суму річної премії за 2023 рік, яку слід включити до виплат розрахункового періоду відпустки, що починається у січні 2025 року:

  • кількість відпрацьованих робочих днів за 2023 рік = 260 р. дн. Вважаємо, що у цей період заступник директора відпрацював усі можливі робочі дні, тобто виконав річну норму;
  • сума премії на 1 відпрацьований робочий день 2023 року = 10000/260 = 38,46 грн;
  • перший місяць перерахунку премії – січень 2024. Місяці перерахунку, що потрапляють до розрахункового періоду – лютий 2024-грудень 2024. Всього маємо 11 місяців перерахунку;
  • за лютий 2024-грудень 2024 директором відпрацьовано всього 239 р. дн. (теж усю норму);
  • перераховуємо премію: 38,46 грн × 239 р. дн. = 9191,94 грн.

Тоді всього виплат розрахункового періоду = 195457,27 + 9191,94= 204649,21 грн.

Середньоденна зарплата = 204649,21 грн /366 к. дн. = 559,15 грн.

Отже, відпускні = 559,15 ×15 = 8387,25 грн. За рахунок премії відпускні вийшли більшими, ніж у прикладі 2.

Немає значення, коли річна премія була нарахована, – у поточному чи минулому році. Вона враховується шляхом перерахунку за відпрацьованими робочими днями.

Приклад 4 (щорічна відпустка, квартальна премія)

Головбух йде у щорічну відпустку з 09.06.2025 року по 23.06.2025 року (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (червень 2024-травень 2025) складають:

  • зарплата – 123456,25 грн;
  • лікарняні – 1950 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – 2900 грн;
  • премія (квартальна) – 4500 грн. Премія нарахована у січні 2025 року за ІV квартал 2024;
  • премія (квартальна) – 5000 грн. Премія була нарахована у квітні 2025 року за І квартал 2025 року.

Спочатку рахуємо виплати розрахункового періоду без премії:

  • 123456,25 + 1950 = 125406,25 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо.

Далі перераховуємо першу квартальну премію – за ІV квартал 2024 року, – яку слід включити до виплат розрахункового періоду:

  • кількість відпрацьованих робочих днів жовтень-грудень 2024 у бухгалтера: 23+21+22= 66 р. дн. Вважаємо, що він відпрацював усі можливі робочі дні у ІV кварталі 2024;
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 4500/66 =68,18 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні-березні 2025 = 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • перерахована квартальна премія = 68,18 грн × 64 р. дн. = 4363,52 грн.

Другу премію – за І квартал 2025 року – теж перераховуємо:

  • кількість відпрацьованих днів за І квартал 2025 р. – 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 5000/64 = 78,13 грн;
  • кількість відпрацьованих у квітні-травні 2025 р. – 44 р. дн. (з 44 р. дн. за нормою);
  • перерахована премія = 78,13 грн × 44 р. дн. = 3437,72 грн.

Проводимо подальші розрахунки:

  • виплати розрахункового періоду разом з преміями = 125406,25 + 4363,52 + 3437,72 = 133207,49 грн;
  • тривалість розрахункового періоду = 365 к. дн.;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн.;
  • середньоденна зарплата = 133207,49 грн /365 = 364,95 грн.

Отже, відпускні = 364,95 грн ×15 к. дн. = 5474,25 грн.

Новоприйняті працівники, відпустка «на дітей»

Приклад 5 (розрахунковий період менше 12 місяців, відпустка «на дітей»)

З працівницею уклали трудовий договір 11.11.2024. З 27.01.2025 їй надано соціальну додаткову відпустку тривалістю 10 к. дн. Їй нараховано зарплату в сумі:

  • 6608,70 грн – за дні жовтня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати;
  • 8000 грн – за дні грудня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати.

Розраховуємо потрібні показники:

  • розрахунковий період – 01.12.2024-31.12.2024. Він тут нестандартний, так як немає 12 місяців роботи. Листопад 2024 слід відкинути, так як робота почалася не з 1-го робочого дня місяця. Повний місяць лише один – грудень 2024, його й рахуємо;
  • тривалість розрахункового періоду (грудень 2024) – 31 к. день, де 31 – кількість к. дн. у грудні 2024, а святково-неробочих днів за грудень 2024 віднімати не треба, так як усе ще діє воєнний стан;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 10 к. дн.;
  • середньоденна = 8000 грн /31 к. дн. = 258,06 грн.

Отже, відпускні = 258,06 грн ×10 к. дн. = 2580,60 грн.

Зверніть увагу, що дана відпустка на дітей отримана за календарний 2025 рік і наступне таке право на неї виникне з 01 січня 2026 року. Робочий же рік для щорічних відпусток у даній ситуації буде з 11 листопада 2024 по 10 листопада 2025.

Відсутність розрахункового періоду та відпускні

Приклад 6 (відпустка з першого робочого дня, мінімалка)

Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки з 27.01.2025 на 24 к. дн. Останній день відпустки для догляду – 25.01.2025 (субота). За її посадою оклад у січні 2025 року складає 5815 грн (10-й тарифний розряд за ЄТС).

Оскільки відпустка у січні 2025 року, розрахунковий період мав би бути січень 2024 – грудень 2024. Однак весь цей період припадає на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. І він виключається з розрахункового періоду. Як наслідок, розрахункового періоду взагалі немає.

У даній ситуації розрахунок відпускних слід проводити на основі посадового окладу. Однак меншим мінімальної зарплати січня 2025, що складає 8000 грн. За правилом має використовуватися тарифна ставка, посадовий (місячний) оклад, але не менший мінімальної зарплати (див. п. 4 Порядку № 100). Отже, для розрахунку слід взяти саме мінімальну зарплату січня 2025 та помножити її на кількість місяців розрахункового періоду, тобто 12.

Отже, маємо такий розрахунок необхідних показників:

  • тривалість розрахункового періоду – 366 к. дн. (включає лютий 2024 – високосного року);
  • умовно нараховані виплати за розрахунковий період = 8000 грн ×12 = 96000 грн;
  • середньоденна зарплата для розрахунку = 96000 грн/366 к. дн. = 262,30 грн;

Отже, відпускні = 262,30 грн ×24 к. дн. = 6295,20 грн. Це перехідні відпускні, які слід розбити для податкової звітності на дві частини:

  • 1311,50 грн (262,30 грн × 5 к. дн.) – за 5 к. дн. січня (з 27.01.2025 по 31.01.2025);
  • 4983,70 грн (262,30 грн × 19 к. дн.) – за 19 днів лютого (з 01.02.2025 по 18.02.2025);

Перевірка: 1311,50 +4983,70 = 6295,20 грн.

Також разом з відпускними нараховують і зарплату за місяць виходу у відпустку, включаючи усі дні до початку відпустки. Крім того, перебування працівника у відпустці не є перешкодою для нарахування йому премії, наприклад за результатами попереднього місяця, кварталу.

Запізнілі місячні премії не впливають на розрахунок, так як включаються до доходу того місяця, у якому вони були нараховані, але на основі перерахунку за робочими днями.

Нараховані пізніше премії спричиняють перерахунок суми відпускних, якщо вони стосуються місяця розрахункового періоду.

Приклад 7 (запізніла премія і відпускні)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 року на 24 к. дн. 31.01.2025 року йому виплатили нараховані відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення. Розрахунковий період становить лютий 2024 – січень 2025. Однак 03.02.2025 року підписали наказ про нарахування йому премії за січень 2025 року – 5000 грн.

У даному випадку премія не буде враховуватися у доході розрахункового періоду, так як має бути включена до доходу лютого 2025. Розрахунок такий:

  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні 2025 – 23 р. дн.;
  • середньоденна премія на 1 робочий день = 5000/23 = 217,39 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у лютому 2025 – 2 р. дн.;
  • перерахована премія = 217,39 грн × 2 р. дн. = 434,78 грн.

Наприклад. якщо працівник потім піде у відпустку у червні 2025 року, то якраз сума перерахованої премії 434,78 грн увійде до виплат розрахункового періоду (червень 2024-травень 2025, куди входить і лютий 2025 з перерахованою премією).

Працівник не працював частину розрахункового періоду через війну

Можливою ситуацією при розрахунку відпускних у 2025 році залишається наявність невідпрацьованих днів у розрахунковому періоді з причини тимчасового переміщення працівника з причини бойових дій або інших обставин. Відсутність таких працівників на роботі, як правило, оформлялася:

  • відпусткою за власний рахунок;
  • призупиненням дії трудового договору.

Про визначення тривалості розрахункового періоду за таких обставин вище уже згадувалося, але закріпимо існуючі правила на відповідному розрахунку.

Приклад 8 (призупинення, відпустка без збереження)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 на 24 к. дн. У розрахунковому періоді лютий 2024-січень 2025 у працівника є 45 к. дн. призупинення трудових відносин внаслідок російської агресії та 30 днів відпустки без збереження. Нарахована зарплата за розрахунковий період – 125000 грн.

У даному разі з тривалості розрахункового періоду треба відняти дні призупинення трудових відносин та відпустки без збереження.

Маємо такий розрахунок:

  • тривалість розрахункового періоду = 366 – 45 – 30 = 291 к. дн.;
  • середньоденна = 125000/291 = 429,55 грн;
  • відпускні = 429,55 грн × 24 к. дн. = 10309,20 грн.

Нарахувати слід не тільки відпускні – що ще

В бюджетних установах, окрім самих відпускних, працівнику може нараховуватися й матеріальна допомога на оздоровлення. Наприклад, вона є у більшості бюджетників: педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, медиків (навіть у медзакладах-КНП), а також держслужбовців. Як правило, матеріальна допомога на оздоровлення становить один посадовий оклад, якщо інше не визначено колективним договором. Така матеріальна допомога – це не відпускні, але також, як і вони, входить до складу зарплати працівника (див. пп. 2.3.3 Інструкції № 5).

Нараховується така допомога один раз на рік – перед виходом у основну частину відпустки. Або так, як це визначено у колективному/трудовому договорі.

Відображення відпускних у Податковому розрахунку

У Податковому розрахунку відпускні відображаються у:

  • Додатку 4ДФ – у складі зарплати та під «зарплатною» ознакою доходу «101»;
  • Додатку Д1 – в окремих від зарплати рядках та з використанням окремого КТН у графі 9 – «10». Перехідні відпускні при цьому розбиваються на місяці, до яких такі відпускні відносяться, та відображаються в окремих рядках.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 20.05.2025 №153 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію редактора інтернет видання «7eminar» про премії у розрахунку середньої зарплати для відпускних

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  редактора інтернет видання  «7eminar» про премії у розрахунку середньої зарплати для відпускних.

Вимоги законодавства щодо врахування премій у середньому заробітку та їх тлумачення.

              Перш за все нагадаємо, що середній заробіток для відпусток визначають за нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Наведемо ті його норми, які стосуються безпосередньо питання врахування премій під час обчислення середнього заробітку.

Отже, порядок врахування премій та інших заохочувальних виплат врегульовано абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Тут читаємо:

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

За для виконання цього припису, роботодавцю потрібно під час обчислення середнього заробітку:

  1. Розрахувати частину премії на один день робочий день. Для цього суму премії за підсумками роботи за певний період ділимо на кількість відпрацьованих у цьому періоді робочих днів.
  2. Множимо суму премії обчислену за один робочий день на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
  3. Одержані місячні показники додаємо до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду.

Увага! Коли період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої зарплати враховують суму в розмірі, не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати (абз. 3 п. 3 Порядку № 100)

Акцентуємо увагу на тому, коли спрацьовує це правило. Ви звісно побачили, що саме премії, нараховані за неповністю відпрацьований період (місяць, квартал, півріччя, рік), слід враховувати під час обчислення середнього заробітку в розмірі, не більшому за фактичний.

Звідси висновуємо: якщо співробітник повністю відпрацював період, за який нарахували премію, сума врахованої премії може бути більшою за нараховану!

Але, що розуміти під повністю відпрацьованим періодом?

Переконані, коли працівник відпрацював увесь час згідно за своїм графіком роботи – він повністю відпрацював період!

Тож навіть коли працівникові встановлено неповний робочий час згадане правило спрацює лише тоді, коли працівник у періоді, за який нараховано премію, не відпрацював встановленої саме для нього тривалості робочого часу. Уявімо, премію за вересень 2024 року нараховано у жовтні, і у вересні працівник відпрацював 84 години із 84. У такому разі це правило не працює. Якщо ж працівник відпрацював скажімо 80 з 84 годин, – дотримуємося обмеження.

Зважайте: для прийнятого у поточному році (але не з першого робочого дня року) працівника у разі нарахування річної премії, завжди маємо справу із неповністю відпрацьованим періодом (див. ситуацію 6).

Наведені правила стосуються усіх премій за підсумками роботи за певний період.

Однак премія може бути нарахована і за поточний місяць. У такому разі в розрахунку середнього заробітку бере участь вся нарахована премія.

З огляду на сказане розберемо пару ситуацій.

Ситуація 1. Премію за ІІ півріччя 2024 нарахували у січні 2025.

У такому разі премію додаємо до заробітку січня – червня 2025.

Ситуація 2. Премію за ІІ півріччя 2024 нарахували у лютому 2025.

А ось у цій ситуації премію додаємо вже до заробітку лютого – липня 2025.

Щоб визначити, які суми премій потрібно додати до заробітків відповідних місяців розрахункового періоду, потрібно підрахувати кількість відпрацьованих працівником днів у І півріччі. Надалі ділимо суму премії на кількість таких днів. Тепер отриману «денну» премію множимо на кількість відпрацьованих працівником днів у відповідних місяцях, до заробітку яких премія буде врахована.

Які преміальні виплати не беруть участі у розрахунку середньої зарплати

Їх згадано у підпунктах «а», «г», «и» та «о» п. 4 Порядку № 100):

  1. виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов’язків працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачують працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
  2. премії за підсумками щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
  3. виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу;
  4. грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

Приклади врахування премій під час обчислення середньої заробітної плати для відпускних

Приклад 1. Премію нараховано у поточному місяці розрахункового періоду, який відпрацьовано неповністю

Працівник бере відпустку на 24 к. дн. у травні 2025. Щомісяця з травня 2024 по квітень 2025 працівник отримував премію у розмірі 5000 грн (премія за поточний місяць). Лютий 2025 працівник відпрацював не повністю, адже був 2 дні у відпустці за власний рахунок, втім сума премії не була зменшена.

У наведеному випадку у розрахунку відпускних бере участь вся сума премії за кожен із місяців. Тобто загальна сума премій за розрахунковий період, яка бере участь у розрахунку середнього заробітку, становитиме 60000 грн (5000 грн х 12 міс). Той факт що працівник не відпрацював пару днів у лютому через відпустку не беремо до уваги, адже йдеться про нарахування премії за лютий, яку нараховано у лютому.

Приклад 2. Премію нараховано у наступному місяці за неповністю відпрацьований попередній місяць

Працівник іде у відпустку на 24 к. дн. у травні 2025. У червні 2024 йому нарахували премію за травень 2024 у розмірі 10000 грн. У травні 2024 працівник відпрацював 18 днів із 23-х робочих, а в червні 2024 – усі 20 р. дн.

У цьому випадку під час обчислення середнього заробітку для нарахування відпускних потрібно обчислити, яку суму премії потрібно взяти до розрахунку.

Розрахунок такий:

10000 : 18 р. дн. травня = 555,56 грн.

555,56 грн х 20 р. дн. червня = 11111,20 грн.

Розрахунок показує 11111,20 грн, але через те, що премію нараховано за неповністю відпрацьований місяць спрацьовує обмеження з останнього речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Тож у розрахунок потрапить фактична сума премії – 10000 грн.

Приклад 3. Премія за повний місяць, де більше робочих днів ніж у місяці нарахування

Працівникові в червні 2024 нараховано премію за травень у розмірі 6000 грн. У травні працівник відпрацював 23 р. дн., а в червні — 20 р. дн. Працівник йде у відпустку у травні 2025.

Під час обчислення середнього заробітку для відпускних маємо взяти до уваги розрахункову суму премії. І не зважаючи на те, що у травні та червні працівник відпрацював всі робочі дні, не вся премія потрапить до розрахунку середнього заробітку.

6000 грн : 23 р. дн. травня = 260,87 грн

260,87 грн х 20 р. дн. червня = 5217,40 грн.

Приклад 4. Премія за повний місяць, де менше робочих днів ніж у місяці нарахування

Працівникові в травні 2024 нараховано премію за квітень 2024 у розмірі 8000 грн. У квітні 2024 працівником відпрацьовано 22 р. дн., а в травні — 23 р. дн. Працівник йде у відпустку у травні 2025 року.

Розрахунковий період травень 2024 – квітень 2025. Під час обчислення середнього заробітку для нарахування відпускних потрібно обчислити суму премії за квітень 2024, яку буде віднесено до зарплати травня 2024.

Увага! Хоча квітень 2024 не входить у розрахунковий період – суму премії за цей місяць слід враховувати під час обчислення середнього заробітку, адже її нараховано у травні 2024, який входить до розрахункового періоду

У квітні та травні 2024 працівник відпрацював усі передбачені графіком робочі дні – 22 р. дн. та 23 р. дн., відповідно норму із останнього речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100 тут не застосовуємо.

Розраховуємо суму премії, яка бере участь в обчисленні середнього заробітку:

8000 грн : 22 р. дн. квітня = 363,64 грн

363,64 грн х 23 р. дн. травня = 8363,72 грн.

Отже, у розрахунках братиме участь навіть більша сума премії ніж була нарахована працівникові.

Приклад 5. Квартальні та річні премії в середньому заробітку для відпускних

У травні 2025 працівник йде у щорічну відпустку. Розрахунковим є період із травня 2024 по квітень 2025. За умовами преміювання працівникові щокварталу нараховували премії у:

  1. квітні 2024 за I квартал 2024 – 15000 грн;
  2. липні 2024 за ІІ квартал 2024 – 15000 грн;
  3. жовтні 2024 за ІІІ квартал 2024 – 10000 грн;
  4. січні 2025 за IV квартал 2024 – 20000 грн;
  5. квітні 2025 за I квартал 2025 – 20000 грн.

Окрім того:

  1. у лютому 2024 р. за 2023 рік працівнику нарахували 50000 грн річної премії.
  2. у лютому 2025 р. за 2024 рік була нарахована річна премія у розмірі 70000 грн.

Визначимося із кожною премією окремо залежно від кількості днів періоду за який їх нараховано та кількості днів відпрацьованих у місяцях розрахункового періоду. Починаємо.

Враховуємо квартальні премії

За I квартал 2024

Премія нарахована у квітні 2024 розподіляється на квітень – червень 2024. Але у розрахунковий період входять лише травень та червень 2024.

Припустімо, що у І кварталі 2024 працівник відпрацював 65 р. дн., а у травні та червні 2024 відповідно 23 та 20 р. дн.

Обчислюємо частину премії, яка буде врахована у середньому заробітку за відповідні місяці:

  1. Знаходимо суму премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

15000 грн : 65 р. дн. = 230,77 грн.

  1. Розраховуємо премію, яка припадає на:
  2. травень 2024: 230,77 грн х 23 р. дн. = 5307,71 грн;
  3. червень 2024: 230,77 грн х 20 р. дн. = 4615,40 грн.
  4. Загальна сума премії за ІІІ квартал, яку враховуємо у середньому заробітку:

5307,71 грн + 4615,40 грн = 9923,11 грн.

Як бачимо, участь у розрахунку бере навіть сума премії, яку було нараховано поза межами розрахункового періоду.

За IІ квартал 2024.

Премію нараховану в липні 2024 розподіляємо на липень – вересень 2024. Всі ці місяці у розрахунковому періоді.

Припустімо, що частину вересня 2024 працівник перебував у щорічній відпустці (24 к. дн.). Отже, у IІ кварталі 2024 працівник відпрацював 65 р. дн., а ось у січні, лютому та березні відповідно 23, 22 та 3 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

15000 грн : 65 р. дн. = 230,77 грн.

  1. Розраховуємо премію яка припадає на:
  2. липень 2024: 230,77 грн х 23 р. дн. = 5307,71 грн;
  3. серпень 2024: 230,77 грн х 22 р. дн. = 5076,94 грн;
  4. вересень 2024: 230,77 грн х 3 р. дн. = 692,31 грн.
  5. Знаходимо суму премії за ІІ квартал 2024, яку враховуємо у середньому заробітку:

5307,71 грн + 5076,94 грн + 692,31 грн = 11076,96 грн.

За ІІІ квартал 2024.

Премію нараховану в жовтні 2024 за ІІІ квартал 2024 розподіляємо на жовтень–грудень 2024. Всі ці місяці у розрахунковому періоді.

Отже, у IІІ кварталі 2024 працівник відпрацював 48 р. дн., а ось у жовтні, листопаді та грудні відповідно 23, 21 та 22 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

10000 грн : 49 р. дн. = 204,08 грн.

  1. Розраховуємо премію яка припадає на:
  2. жовтень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  3. листопад 2024: 204,08 грн х 21 р. дн. = 4285,68 грн;
  4. грудень 2024: 204,08 грн х 22 р. дн. =4489,76 грн.
  5. Знаходимо розрахункову суму премії за І квартал 2024:

4693,84 грн + 4285,68 грн + 4489,76 грн = 13469,28 грн.

На перший погляд, сума премії за І квартал, яку мали б врахувати у середньому заробітку, мала б становити 13469,28 грн. Але ми маємо застосувати у цій ситуації обмеження передбачене останнім реченням абз. 3 п. 3 Порядку № 100 і врахувати лише фактично нараховану суму премії, адже працівник не повністю відпрацював І квартал (був у щорічній відпустці). А отже, до уваги беремо премію у розмірі 10000 грн.

За ІV квартал 2024

Премію нараховану у січні 2025 за ІV квартал 2024 розподіляємо на січень, лютий та березень 2025. Всі ці місяці у розрахунковому періоді. У ІV кварталі 2024 працівник відпрацював 66 р. дн., а ось у січні, лютому та березні 2025 відповідно 23, 20 та 21 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

20000 грн : 66 р. дн. = 303,03 грн.

  1. Розраховуємо премію яка припадає на:
  2. січень 2025: 303,03 грн х 23 р. дн. = 6969,69 грн;
  3. лютий 2025: 303,03 грн х 20 р. дн. = 6060,60 грн;
  4. березень 2025: 303,03 грн х 21 р. дн. = 6363,63 грн.
  5. Знаходимо розрахункову суму премії за ІІ квартал 2024, яку враховуємо у середньому заробітку, становитиме:

6969,69 грн + 6060,60 грн + 6363,63 грн = 19393,92 грн.

У наведеній ситуації подальшу участь у розрахунках прийматиме розрахункова сума премії.

За І квартал 2025.

Із премії за І квартал 2025, яку нараховано у квітні потрібно виділити частку, яка припадає на квітень 2025.

У І кварталі 2025 працівник відпрацював 64 р. дн., а у квітні 202522 р. дн.

Тож частка премії, яка братиме участь у розрахунках становитиме:

20000 грн : 64 р. дн. = 312,50 грн;

312,50 грн х 22 р. дн. = 6875,00 грн.

Враховуємо річну премію за 2023 рік

Премію за 2023 рік, яку нарахували у лютому 2024 року, потрібно розподілити на лютий 2024 – січень 2025. Припустімо що у 2023 році працівником відпрацьовано 245 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

50000 грн : 245 р. дн. = 204,08 грн.

  1. Визначимо, яка частка премії припадає на місяці розрахункового періоду:
  2. травень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  3. червень 2024: 204,08 грн х 20 р. дн. = 4081,60 грн;
  4. липень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  5. серпень 2024: 204,08 грн х 22 р. дн. = 4489,76 грн;
  6. вересень 2024: 204,08 грн х 3 р. дн. = 612,24 грн;
  7. жовтень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  8. листопада 2024: 204,08 грн х 21 р. дн. = 4285,68 грн;
  9. грудень 2024: 204,08 грн х 22 р. дн. = 4489,76 грн;
  10. січень 2025: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;

Загальна сума премії, яка братиме участь у розрахунку становитиме:

4693,84 грн + 4081,60 грн + 4693,84 грн + 4489,76 грн + 612,24 грн + 4693,84 грн + 4285,68 грн + 4489,76 грн + 4693,84 грн = 36 734,40 грн.

Звісно, розрахунок можна спростити та визначати одразу загальну частину премії, яка припала на розрахунковий період. Для цього визначаємо загальну кількість відпрацьованих днів за місяці розрахункового періоду, на які розподіляється премія:

22 р. дн. + 23 р. дн. + 20 р. дн. + 23 р. дн. + 22 р. дн.+ 21 р. дн. + 23 р. дн. 3 р. дн. + 22 р. дн. + 23 р. дн.= 180 р. дн.

204,08 грн х 180 р. дн. = 36734,40 грн.

Враховуємо річну премію за 2024 рік

Премію за 2024 рік, яку нарахували у лютому 2025 року, потрібно розподілити на лютий 2025 – січень 2026. У 2024 році працівником відпрацьовано 244 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

70000 грн : 244 р. дн. = 286,89 грн.

  1. Визначимо, яка частка премії припадає на місяці розрахункового періоду. За для спрощення зробимо це у загальному. Отже, за місяці розрахункового періоду (лютий, березень та квітень 2025) працівник відпрацював 63 р. дн (20+21+22).

286,89 грн х 63 р. дн. = 18074,07 грн

В результаті обчислень, під час розрахунку середнього заробітку маємо врахувати таку суму премій:

9923,11 грн + 11076,96 грн + 10000 грн + 19393,92 грн + 6875,00 грн + 36734,40 грн + 18074,07 грн = 112 077,46 грн

Приклад 6. Премія за неповний рік у середньому заробітку для відпускних

Працівника, оформили на роботу 1 листопада 2024. Він бере щорічну відпустку у червні 2025. У січні 2025 працівникові була нарахована премія за 2024 у розмірі 3000 грн.

У такій ситуації у вас може постати запитання: на скільки місяців 2024 поширювати премію у 2025 – 2 чи 12?

Ані Порядок № 100, ані фахівці Мінекономіки про це не говорять.

Та ми упевнені, що в ситуаціях, коли у наказі на преміювання йдеться саме про річну премію, її слід поширювати на період 12 місяців починаючи з місяця нарахування. Отже, у наведеному випадку розрахунковим періодом буде період із листопада 2024 по травень 2024. Визначаємо, скільки днів працівником було відпрацьовано у 2024 році – 21 р. дн. + 22 р. дн. = 43 р. дн. Для спрощення припустімо, що загальна кількість відпрацьованих робочих днів за період із січня по травень 2025 становила – 108 р. дн.

Визначаємо, розрахункову суму премії:

3000 грн : 43 р. дн. = 69,77 грн

69,77 грн х 108 р. дн. = 7535,16 грн.

Втім тут спрацьовує спецправило із останнього речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100, адже працівник не відпрацював усього періоду, за який нараховано премію (весь 2024 рік). А тому у розрахунку візьме участь фактично нарахована сума премії – 3000 грн.

Висновки

  1. Премія може потрапити до розрахунку середнього заробітку, навіть якщо її не було нараховано в одному із місяців розрахункового періоду. Якщо місяць, на який припадає премія потрапляє до розрахункового періоду, ми її враховуємо.
  2. Премії нараховані у поточному місяці за поточний місяць, вважають доходом такого місяця і беруть участь у розрахунку у повній сумі.
  3. Якщо рік (інший період) відпрацьовано не повністю (наприклад, працівника прийняли у цьому році на роботу) премія все одно розподіляється на відповідну кількість місяців періоду за який нараховано премію (для кварталу – 3 місяці, для півріччя – 6, для року – 12), починаючи із місяця нарахування премії.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 20.05.2025 №152 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  інтернет платформи «Кадри.UA» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану.

Постанова Верховного Суду від 29 листопада 2024 року у справі № 480/1234/23

Правова позиція Суду

Згідно із роз’ясненнями Міністерства економіки України до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX відпустка, яка передбачена частиною четвертою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX), є новим видом відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку за його заявою.

Дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки».

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.

Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи». Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.

Отже, законодавець встановив обов’язок для роботодавця надати працівнику відповідну відпустку, але за умови, наявність відповідних обставин, а саме: наявність факту перетину особою державного кордону або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, у разі звернення працівника із заявою про надання відпустки відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 2136-IX, йому також необхідно надати документи, що будуть підтверджувати наведені вище обставини.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА