Лист 17.06.2025 №188 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» які трудові права мають ветерани та члени їхніх сімей

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» які трудові права мають ветерани та члени їхніх сімей.

               Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551) передбачає низку важливих положень для тих, хто захищав державу, та їхніх близьких. Зокрема, держава гарантує ветеранам, ветеранкам та їхнім родинам наступні права у сфері працевлаштування.

Для ветеранів війни (ст. 12 Закону № 3551)

  • Переважне право на збереження робочого місця у разі скорочення штату або змін в організації праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.
  • Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати, незалежно від стажу роботи.
  • Використання щорічної відпустки в зручний час.
  • Додаткова оплачувана відпустка із збереженням заробітної плати — 14 календарних днів на рік.

Для осіб з інвалідністю внаслідок війни (ст. 13 Закону № 3551)

  • Переважне право на залишення на роботі при скороченні штату та на працевлаштування у разі ліквідації підприємств, установ, організацій.
  • Першочергове працевлаштування за спеціальністю.
  • Виплата допомоги на рівні 100% середньої зарплати під час тимчасової непрацездатності.
  • Щорічна відпустка у зручний час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
  • Виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців протягом календарного року.

Для сімей загиблих військовослужбовців (ст. 15 Закону № 3551)

  • Переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.
  • Виплата допомоги в розмірі 100% середньої зарплати при тимчасовій непрацездатності.
  • Чергова щорічна відпустка у зручний час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік.

Для осіб з особливими заслугами перед Батьківщиною (ст. 16 Закону № 3551)

  • Переважне право на збереження місця при скороченні незалежно від часу роботи на підприємстві.
  • Першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства.
  • Щорічна оплачувана відпустка, а також додаткова відпустка без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний час.
  • Безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в навчальних закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах.

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

 

Лист 17.06.2025 № 187 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про соціальні гарантії, передбачені для донорів крові та її компонентів

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про соціальні гарантії, передбачені для донорів крові та її компонентів.

              Відповідно до статті 21 Закону, Почесні донори України мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Почесним донором є людина, яка безоплатно здійснила донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 40 максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 60 максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або 40 максимально допустимим дозам клітин крові, заготовлених методом аферезу (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), незалежно від часу здійснення таких донацій.

Відповідно до статті 20 Закону, донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи.

Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях.

Голова МК Профспілки                                                Олександр ДЗЮБА

Лист 17.06.2025 №186 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» щодо звільнення працівника у разі закінчення строку трудового договору

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» щодо звільнення працівника у разі закінчення строку трудового договору.

Звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору має свої нюанси.

Заява не потрібна, тільки наказ.

Після закінчення дії строкового трудового договору працівник підлягає звільненню на підставі п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору.

Для звільнення працівника достатньо лише наказу роботодавця, заява від самого працівника не вимагається. Мінсоцполітики в листі від 31.01.2012 №30/13/133-12 зазначає, що працівник свою волю на укладення строкового трудового договору вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений.

Отже, наказ про звільнення – це маст-хев, бо просто закінчення строку трудового договору само собою не означає, що працівник автоматично вважається звільненим. Ба більше, трудовий договір в такому випадку стає безстроковим.

Коли роботодавець має видати наказ про звільнення

Роботодавець повинен видати свій наказ в останній день дії строкового договору. Важливо, щоб працівник був ознайомлений з наказом під підпис.

Для визначення дати звільнення слід скористатися правилами, визначеними ст. 241-1 КЗпП.

Але як бути, якщо строк дії строкового трудового договору закінчується у вихідний день, коли слід видати наказ про звільнення?

Мінсоцполітики у своєму листі від 05.01.2018 № 9/0/22-18/134 наголошує: якщо останній день дії строкового договору припадає на вихідний, то роботодавець зобов’язаний виконати свій обов’язок в останній робочий день перед цим вихідним. Цей обов’язок передбачає кілька ключових дій:

  1. Роботодавець повинен видати наказ про звільнення згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП. Також необхідно ознайомити працівника з цим наказом та видати йому його копію.
  2. Видати працівникові належно оформлену трудову книжку, якщо вона зберігалася у роботодавця, або внести відповідний запис до трудової книжки за бажанням працівника (ст. 47 КЗпП).
  3. Провести із працівником усі необхідні розрахунки відповідно до ст. 116 КЗпП та видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені працівнику суми при звільненні.
  4. Видати працівникові на його вимогу довідку про роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи й розміру зарплати (ст. 49 КЗпП).

Практичні ситуації

Розглянемо кілька відповідей на запитання, пов’язані із закінченням строку трудового договору.

«Строковий» працівник бажає взяти відпустку, яка перевищує строк трудового договору. Чи має він на це право і як його звільнити

У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористану відпустку можна за його бажанням надавати й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону України від 15.11.96 № 504/96-ВР «Про відпустки», далі — Закон про відпустки).

Отже, якщо «строковий» працівник бажає взяти відпустку перед звільненням, він має на це право, навіть якщо строк відпустки виходить за рамки дії трудового договору. В такому випадку роботодавець продовжує дію трудового договору до завершення відпустки. Днем звільнення буде останній день відпустки.

Важливо: у цій ситуації продовження строкового трудового договору не перетворює його на безстроковий

Мінсоцполітики в листі від 31.01.2012 №30/13/133-12 зазначає, що ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки передбачена можливість надання за бажанням працівника невикористаної відпустки при його звільненні у зв’язку із закінченням строку трудового договору, а не обов’язок роботодавця.

Якщо роботодавець вирішує не надавати відпустку працівнику при звільненні, то замість цього працівнику виплачують грошову компенсацію за невикористану відпустку, відповідно до ст. 24 Закону про відпустки.

Чи можна звільнити мобілізованого працівника у разі закінчення строку трудового договору

У роз’ясненні фахівці Держпраці вказували, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігають місце роботи і посаду. Такі гарантії передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Також варто звернути увагу на судову практику. Так, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у рішенні від 27.09.2022 у справі № 695/1306/22 зазначає:

Припинення трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з закінченням строку трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливо тільки після закінчення проходження військової служби (дня фактичної демобілізації)

Зважаючи на це, звільнити мобілізованого працівника через закінчення строку трудового договору неможливо.

Після закінчення військової служби роботодавець має право звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Зауважте, в такому випадку строковий трудовий договір не перетворюється на безстроковий.

Також варто зазначити, що звільнення можливе за бажанням працівника або за угодою сторін (на підставі заяви працівника), як це вказано у згаданому роз’ясненні.

Які наслідки непроведення звільнення працівника за строковим трудовим договором у передбачений строк

Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП) трудові відносини фактично триватимуть і жодна із сторін не вимагатиме їх припинення, дію цього договору вважатимуть продовженою на невизначений строк (ст. 391 КЗпП).

Окрім того, трудові договори, які були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважають такими, що укладені на невизначений строк.

Трудовий договір не перетвориться на безстроковий, якщо хоча б одна зі сторін вимагатиме припинення трудових правовідносин. Як ми вже сказали, роботодавцю достатньо видати наказ про звільнення. Працівник, який не бажає продовжувати роботу після закінчення строку трудового договору, може в останній день роботи або до цього подати відповідну заяву.

Висновки

  1. Роботодавець зобов’язаний видати наказ про звільнення відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП в останній день дії строкового трудового договору, при цьому заява від працівника не вимагається.
  2. Якщо останній день дії строкового договору припадає на вихідний, роботодавець повинен виконати свої обов’язки в останній робочий день перед вихідним.
  3. У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору, працівник може за своїм бажанням узяти невикористану відпустку, навіть якщо термін відпустки частково або повністю перевищує термін договору.
  4. Якщо роботодавець не оформить звільнення, строковий трудовий договір вважатиметься продовженим на невизначений строк.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 17.06.2025 №185 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри. UA» щодо звільнення працівника, який виїхав за кордон

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри. UA» щодо звільнення працівника,  який виїхав за кордон.

               Відповідно до пункту 83 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівника може бути звільнено у разі його відсутності на роботі з невідомих причин понад чотири місяці.

Згідно з частиною 4 статті 22 КЗпП будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

А частиною 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР встановлено, що роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, роботодавець має використати всі можливості для з’ясування причин відсутності працівника на роботі.

Вести облік відсутності працівника саме як відсутність з нез’ясованих причин доцільно у разі, якщо простій не оголошувався, місцезнаходження працівника невідоме, трудові обов’язки він не виконує, відсутній зв’язок і не можливо встановити причини відсутності працівника.

У разі, коли роботодавцю відоме місце знаходження працівника, з ним встановлено зв’язок та відомі причини відсутності на роботі такого працівника, то доречно розглянути можливість належного оформлення такої відсутності (враховуючи можливості, запроваджені через воєнний стан) і у разі недосягнення згоди — застосувати звільнення за вчинення прогулу.

При звільненні працівника за прогул роботодавцю слід чітко дотримуватися норм трудового законодавства, судової практики та врахувати особливості воєнного стану.

Прогулом вважається відсутність на роботі працівника більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин.

Звільнення за прогул кваліфікується як дисциплінарне стягнення і відповідно до частини 1 статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Законодавством не визначено переліку обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об’єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Також не слід забувати про строки застосування дисциплінарних стягнень, визначених у статті 148 КЗпП, в якій зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Під час дії воєнного стану цілком логічним є розширення кола «поважних причин», коли працівник не з власної волі не з’являється на роботу.

Оскарження звільнення за прогул під час воєнного стану неодноразово було предметом судових позовів.

Верховним Судом України у справі № 367/569/23 від 5 червня 2024 р. сформовано правову позицію, згідно з якою відсутність працівника на роботі в період дії воєнного стану не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини.

Якщо з таким працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, та в загальному порядку не підлягає оплаті.

Якщо роботодавець має зв’язок з працівником і відповідно може з’ясувати причини відсутності працівника на роботі, слід врахувати позицію, сформовану Верховним Судом України у справі № 552/7015/22 від 26 листопада 2024 р., згідно з якою перебування поза межами України в більш безпечному місці є безумовним правом працівника, але не спростовує факту прогулу, оскільки немає обставин індивідуального впливу воєнного стану на факт відсутності на роботі та законність звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП.

Отже, якщо під час дії воєнного стану, працівник відсутній на роботі з невідомих причин, не відоме його місцезнаходження, з ним відсутній зв’язок, роботодавець доклав всі зусилля, але не з’ясував причини відсутності працівника на роботі, на підприємстві не оголошено простій і не призупинено трудові відносини, то такого працівника може бути звільнено за пунктом 83 частини 1 статті 36 КЗпП після сплину чотиримісячного терміну такої відсутності.

Якщо під час дії воєнного стану працівник відсутній на роботі у зв’язку з виїздом за кордон, роботодавцю відомо, де знаходиться працівник, з працівником є зв’язок, на підприємстві не оголошено простій, трудові відносини не призупинено і між працівником і роботодавцем не досягнуто згоди щодо оформлення такої відсутності відповідно до норм законодавства, то доречно розглянути варіант звільнення за вчинення прогулу, за умови дотримання строків накладення дисциплінарного стягнення та належного оформлення кадрової документації.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА