Daily Archives: 11 Липня, 2025

Лист 10.07.2025 №216 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України щодо прав профспілок в умовах воєнного стану

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України щодо прав профспілок в умовах воєнного стану.

              Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (надалі – Закон) визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

В розрізі повноважень профспілок та впливу профспілкових організацій на трудові відносини, введено наступні тимчасові зміни.

З прийняттям Закону, Профспілки тимчасово обмежили у праві наданні згоди на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

У період дії воєнного стану (згідно ст.5 Закону), норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Нормою закону обмежується дія частини четвертої статті 40 КЗпП, згідно з якою не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

При цьому особливу увагу варто звернути на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП), а не з підстав самої тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.

Статтею 43 КЗпП України встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Водночас розірвання трудового договору з працівниками, обраними до профспілкових органів з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 1 3 статті 41, як і раніше, потребують отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гаранти діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньо згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок).

Законом істотно не змінено роль профспілок у контролі за діяльністю роботодавців у сфері заробітної плати. Крім того, через зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України, особливої ваги набирає дія колективних договорів на підприємствах та в організаціях, зокрема, щодо збереження середньомісячного заробітку за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Так, з дня набрання чинності Закону №2352-ІХ за працівниками, призваними (прийнятими) до дня набрання чинності Законом №2352-ІХ на військову службу, слід зберігати лише місце роботи (посаду). Водночас, статтею 91 КЗпП України визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Згідно із частиною другою та третьою статті 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективний договір може передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги, а отже і збереження заробітної плати зазначеної категорії працівників у середньомісячному розмірі.

Подібний порядок, зокрема, роз’яснено у листі Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 28.07.2022 № 2498/4/4.1-3В- 22а, здійсненого на запит Федерації профспілок України.

Законом (стаття 14) передбачено, що професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.

Разом з тим, законодавець, на період дії воєнного стану призупинив дію статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів, виходячи з чого на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці.

При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості.

В решті профспілкових повноважень, зокрема, щодо контролю за виплатою заробітної плати, порушення прав та гарантій працівників, права запитувати та отримувати інформацію від роботодавців, права на звернення за розірванням трудового договору з роботодавцем, гарантій профспілкової діяльності, обов’язкового утримання та відрахування роботодавцем  членських профспілкових внесків тощо, законодавство принципових та істотних змін не зазнало.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

 

Лист 10.07.2025 №215 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про законодавчі гарантії членів виборних профспілкових органів підтверджені Верховним Судом України

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про законодавчі гарантії членів виборних профспілкових органів підтверджені Верховним Судом України.

              Кодекс законів про працю України (стаття 252 КЗпП) та Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (стаття 41) покладають на власника або уповноважений ним орган обов’язок створення для працівників підприємства, установи, організації, обраних до складу виборної профспілкової організації можливості для здійснення їхніх повноважень.

Частиною другою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і частиною другою статті 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Згідно із ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Виходячи з аналізу зазначених норм працівник може бути звільнений без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови. Саме такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року № 6-163цс14.

За аналогією правило ч. 6 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати й до передбачених ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 цього Закону випадків отримання згоди профспілкового органу на притягнення працівників – членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.

З матеріалів зазначеної вище судової справи вбачається, що рішенням профспілкового комітету відмовлено в наданні згоди на притягнення члена виборного органу до дисциплінарної відповідальності з мотивів недоведеності факту вчинення ним прогулу та відсутності об’єктивних підстав для такої відповідальності.

Верховний Суд України зауважив, що суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували норми законодавства та дійшли помилкового висновку про наявність у власника права на притягнення члена виборного профспілкового органу до дисциплінарної відповідальності без згоди виборного органу профспілки.

Увійшовши в обговорення правомірності обґрунтування рішення виборного профспілкового органу суд вийшов за межі своєї компетенції та ухвалив незаконне рішення.

Верховний Суд України суди зробив висновок про те, що власник або уповноважений ним орган має право притягнути працівника, який є членом виборного профспілкового органу, до дисциплінарної відповідальності лише за згодою такого органу, а якщо така згода отримана не була, то лише за умови відсутності обґрунтування відмови в наданні цієї згоди, а не за обставин її неправильного обґрунтування.

 

Рішення Верховного Суду України додається.

 

 

Голова МК Профспілки                                              Олександр ДЗЮБА

Лист 10.07.2025 №214 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про гарантії працівників, обраних до складу профспілкових органів: правова позиція суду

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про гарантії  працівників, обраних до складу профспілкових органів: правова позиція суду.

              Відповідно до ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об’єднання профспілок).

Ці норми встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються, крім дотримання загальних норм.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 501/2476/15-ц за позовом працівника, який є членом виборного профспілкового органу, про визнання незаконним його звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, прийшов до таких висновків.

Протоколами засідань виборних профспілкових органів (виборного органу, членом якого є позивач, та вищого органу) відмовлено в наданні згоди на звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України з обґрунтуванням відмови, посилаючись на порушення трудових прав членів профспілки та самої профспілки, а також порушення ст. ст. 42, 43, 49-2, 49-4 КЗпП України.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, послалися на вказані протоколи, згідно яких профспілка відмовила в наданні згоди на звільнення працівника, виходили з того, що така відмова є необґрунтованою, що позивач була звільнена з дотриманням вимог чинного законодавства за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Суд касаційної інстанції зробив висновок, що судами не було враховано, що перевіряючи дотримання відповідачем при звільненні з роботи позивача вимог п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 43, ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суди повинні з’ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, не даючи при цьому оцінки обґрунтованості самого рішення.

Така правова позиція викладена у постановах судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року № 6-104цс14, від 1 липня 2015 року № 6-703цс15 та від 16 грудня 2015 року № 6-1178цс15.

Проте вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що звільнення члена виборного органу  профспілки без попередньої згоди на це виборного органу первинної профспілкової організації профспілки та вищестоящого органу цієї профспілки є порушенням вимог діючого трудового законодавства.

Суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та вказав при цьому, що судами не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов’язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

 

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 10.07.2025 №213 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію про гарантії для працівників, обраних до складу профспілкових органів

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію про гарантії для працівників, обраних до складу профспілкових органів.

 Деякі правові аспекти діяльності осіб, обраних до профспілкових органів

На сьогодні в України прийнято низку законодавчих актів, які регулюють порядок обрання (переобрання) працівників підприємств, установ, організацій (далі — підприємство) на виборні посади, надання їм прав і гарантій та накладення дисциплінарних стягнень. Ці питання, зокрема, унормовано Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законами України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року № 2365-III, «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року № 2460-XII, «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI, «Про організації роботодавців» від 24 травня 2001 року № 2436-III, «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV (далі — Закон № 1045) та іншими нормативно-правовими актами.

 Загальні положення

Відповідно до статті 36 Конституції України громадяни України мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках установлюється виключно Конституцією і законами України.

Статтею 12 Закону № 1045 передбачено, що професійні спілки, їх об’єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Професійні спілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Звернути увагу

Забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об’єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об’єднань (частина третя ст. 12 Закону № 1045).

Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об’єднаннями (частина друга ст. 13 Закону № 1045).

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів (положень). Статути профспілок відповідно до статті 14 Закону № 1045 приймаються з’їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України. У зазначеній статті викладено вимоги до статутів профспілкових організацій всіх рівнів, зокрема, статут профспілки повинен містити організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу. В частині десятій статті 16 Закону № 1045 зазначено, що профспілка, її організації, об’єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов’язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом.

 Порядок обрання до виборних органів профспілки

 До виборних органів профспілкової організації підприємства обираються члени профспілки відповідно до положень, зазначених в статуті. Кожен член профспілки може обирати та бути обраним до будь-якого виборного органу своєї профспілки та виборного органу об’єднання профспілок, до якого входить ця профспілка.

Звернути увагу

Роботодавці не можуть бути членами жодних виборних органів профспілки (частина шоста ст. 7 Закону № 1045).

У частині обрання та роботи членів виборних органів більшість статутів профспілок схожі між собою. У Статуті Профспілки працівників освіти і науки України (далі — Статут профспілки освіти) зазначено, що «Виборні профспілкові органи всіх рівнів обираються на строк повноважень — п’ять років. Проведення звітів і виборів в установлені Центральною радою профспілки терміни є обов’язковими».

Формування виборних профспілкових органів, контрольно-ревізійних комісій здійснюється знизу доверху через висування кандидатур та обрання їх безпосередньо на зборах, конференціях, з’їзді або прямим делегуванням, згідно з встановленою відповідним органом нормою для кожної профспілкової організації, з правом відкликання та заміни на вимогу відповідного органу або організації, яка делегує кандидатуру.

У разі формування профспілкового органу безпосередньо на зборах, конференції, з’їзді порядок виборів, форма голосування, кількісний склад його визначаються зборами, конференцією, з’їздом. У такому ж порядку обираються делегати на профспілкові конференції, з’їзди. Делегати можуть обиратися на період повноважень виборного органу. У Статуті профспілки освіти зазначено, що до складу відповідних виборних профспілкових органів за посадою входять голова і його заступники.

Ці норми містяться в більшості статутів профспілок.

Перевибори членів виборного органу

У Статуті профспілки освіти зазначено: «Якщо керівник або інші члени виборного органу не виконують своїх обов’язків і положень цього Статуту, зокрема:

— не виконують постанов і рішень профспілкових органів;

— вчиняють дії, що обмежують права профспілки;

— за своїми діловими та морально-етичними якостями не можуть на необхідному професійному рівні виконувати обов’язки керівника, членів виборного органу,

то відповідний або вищий виборний профспілковий орган може поставити питання про перевибори».

Дисциплінарні стягнення

За порушення трудової дисципліни згідно зі статтею 147 КЗпП до працівника може бути застосовано лише один з таких заходів стягнення:

— догана;

— звільнення.

Для окремих категорій працівників законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення.

У частині першій статті 1471 КЗпП зазначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими щодо органів, указаних у частині першій статті 1471 КЗпП.

Звернути увагу

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Гарантії та права виборних осіб

  Членам виборних профспілкових органів, що працюють на штатних посадах у цих органах, і ті, які не звільнені від своїх виробничих чи службових обов’язків, передбачених трудовим договором (ст. 21, 24, 139 і 142 КЗпП), законодавством установлені права і гарантії. У главі ХVІ «Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями» КЗпП, зокрема, визначено право працівників брати участь в управлінні підприємством і встановлено гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів.

Інколи представники організацій роботодавців не визнають право працівників брати участь в управлінні підприємствами будь-якої форми власності через своїх представників.

У частині першій статті 245 КЗпП зазначено, що працівники мають право брати участь в управлінні підприємствами через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Звернути увагу

Власник або уповноважений ним орган (роботодавець) зобов’язаний створювати умови, які б забезпечували участь працівників в управлінні підприємствами. Службові особи підприємств зобов’язані у встановлений строк розглядати критичні зауваження і пропозиції працівників і повідомляти їх про вжиті заходи (частина друга ст. 245 КЗпП). 

Відповідно до статті 246 КЗпП первинні профспілкові організації на підприємствах та в їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, — через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом № 1045 та статутом професійної спілки.

Первинна організація профспілки — добровільне об’єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (ст. 1 Закону № 1045).

Профспілковий представник — керівник профспілки, її організації, об’єднання профспілок, профспілкового органу, профорганізатор або інша особа, уповноважена на представництво статутом або відповідним рішенням профспілкового органу (ст. 1 Закону № 1045).

Якщо на підприємстві діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства щодо укладення колективного договору здійснюється об’єднаним представницьким органом у порядку, визначеному частиною другою статті 12 КЗпП. При цьому мають бути враховані гарантії для осіб, обраних у зазначені вище виборні органи, повноваження яких унормовані статтями 247–251 КЗпП, особливо статтею 252 КЗпП. В останній, зокрема, зазначено, що працівникам підприємств, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Якщо на підприємстві створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об’єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов’язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об’єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору (частина друга ст. 12 КЗпП).

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є (частина друга ст. 252 КЗпП).

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства (у т. ч. структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків дотримання загального порядку, допускається відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об’єднання професійних спілок).

Звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв’язку зі станом здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов’язано із станом здоров’я (частина четверта ст. 252 КЗпП).

Членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів не менш як 2 год. на тиждень (частина шоста ст. 252 КЗпП).

На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів (ст. 151 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР). Ця законодавча норма має бути врахована при розробленні проекту колективного договору підприємства.

За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.

Таким чином, законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема статутами (положеннями) підприємств, громадських організацій, об’єднань громадян, акціонерних товариств для працівників, які обираються на виборні посади, встановлені певні права та надані гарантії діяльності, які мають знати і дотримувати як працівники підприємств, так і роботодавці.

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА