Лист 28.08.2025 № 262 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію про алгоритм дій скороченні штату працівників закладів освіти

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію про алгоритм дій скороченні штату працівників закладів освіти.

             Через зміни в законодавстві та реформування в системі освіти і науки може виникати потреба у реорганізації чи ліквідації закладу освіти і у трудових колективах можливі скорочення чисельності штату працівників.

При реорганізації, перепрофілюванні (зміну типу організації освітньої діяльності), чи ліквідації закладу освіти потрібно дотримуватися  відповідного алгоритму дій щодо скорочення чисельності штату працівників:

  1. Прийняття засновником рішення про реорганізацію, перепрофілювання (зміну типу організації освітньої діяльності), ліквідацію та скорочення штату.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про освіту», статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту», статті 14 Закону України «Про позашкільну освіту»  рішення про  реорганізацію (закриття груп, класів), перепрофілювання (зміну типу організації освітньої діяльності), ліквідацію навчального закладу, яке передбачає скорочення штату працівників приймає виключно засновник

( міська рада).

  1. Видання наказу про скорочення штату працівників.

Засновник приймає рішення, на основі якого управління освіти видає наказ про реорганізацію, перепрофілювання (зміну типу організації освітньої діяльності), ліквідацію навчального закладу, яке передбачає скорочення штату працівників та направляє відповідним закладам освіти.

Керівник закладу освіти на основі рішення засновника та наказу управління освіти видає відповідний наказ по закладу освіти.

Процедура скорочення працівника не передбачає написання ним заяви про звільнення.

  1. Повідомлення працівників про майбутнє вивільнення.

Варто врахувати той факт, що повідомляти про майбутнє вивільнення працівників  потрібно не пізніше як за два місяці до скорочення. Якщо цього терміну не дотримано, то таке звільнення працівник може оскаржити в судовому порядку.

Також ч. 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Отже, керівник має попередити працівника про майбутнє скорочення за два місяці, ознайомивши його з наказом під підпис. Роботодавець зобов’язаний одночасно зі здійсненням процедури звільнення у зв’язку зі скороченням штату запропонувати працівнику іншу роботу у закладі — звісно, якщо така робота є (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП). Якщо у закладі є інша робота, яку працівник може виконувати, потрібно запропонувати переведення письмово.

У повідомленні слід вказати розмір вихідної допомоги. Якщо пропонується переведення, має бути зазначено розмір оплати праці та копію посадової (робочої) інструкції.

Із пропозицією про переведення роботодавець має звертатися не лише при попередженні про звільнення працівника за скороченням штату, але й протягом усього строку попередження, якщо робота з’явиться. Невиконання цього правила свідчитиме про те, що роботодавець виконував свої обов’язки неналежним чином

Допускається скорочення під час воєнного стану у період тимчасової непрацездатності працівника, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Разом з тим, у такому разі роботодавець не погоджує звільнення працівників із профспілкою. Виняток — роботодавець має погодити із профспілкою звільнення працівника, обраного до профспілкового органу.

  1. Керівник за три місяці має повідомити профспілкову організацію про заплановане звільнення працівників.

За місяць до звільнення – отримати згоду профкому на скорочення членів профспілки.

У період воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, які врегулював Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

  1. Звільнення працівників, заповнення та видача трудових книжок.

У наказі зазначте розмір вихідної допомоги та кількість днів щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей, за які слід виплатити компенсацію (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР)

 

Кого не можна звільняти:

Існує категорія працівників, які законом захищені від звільнення за скороченням штатів. Перелік таких працівників зазначено в ст. 184 КЗпП, до них відносяться вагітні жінки, неповнолітні, батьки, які самостійно виховують дітей, працівники, що перебувають на лікарняному тощо.

Також, відповідно до ст. 42 КЗпП України При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Доцільно створити комісію із визначення таких працівників, кого не можна звільняти з роботи, та працівників із переважним правом залишитися на роботі. Можна видати окремий наказ про створення комісії, можна додати відповідні пункти до наказу про зміни до штатного розпису. У складі такої комісії обов’язково мають бути представники профспілкового комітету.

Для об’єктивності доцільно колегіально оцінювати кваліфікацію та продуктивність праці працівників (ст. 42 КЗпП). Якщо звільнений працівник звернеться до суду, той попросить роботодавця документально підтвердити, як він аналізував, хто з працівників має переважне право залишитися на роботі (постанова ВСУ від 22.05.2019 у справі № 753/3889/17).

Складіть для комісії аналітичну довідку або порівняльну таблицю при скороченні. Її готує працівник кадрової служби і роздає примірники членам комісії. Для того, щоб комісія працювала оперативно та ухвалювала рішення обґрунтовано, кадрова служба може підготувати й інші інформаційні матеріали (як-от довідки про наявність вакансій, характеристики на працівників тощо).

Комісія визначає працівників, яких не можна скоротити, та аналізує переважне право працівників залишитись на роботі.

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

 

Лист 28.08.2025 №261 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про підстави та процедуру звільнення при скороченні штату або чисельності працівників

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про підстави та процедуру звільнення при скороченні штату або чисельності працівників.

              Скорочення штату або чисельності працівників може бути підставою для звільнення працівників.

Скорочення штату або чисельності: у чому відмінності

Як зазначено в листі Мінпраці від 07.04.2011 р. № 114/06/187-11, скорочення чисельності та скорочення штату — поняття не тотожні.

Штат працівників — це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату — це зменшення кількості посад або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому одночасно можуть бути введені інші посади, спеціальності, професії тощо, у результаті чого кількість працівників може й не зменшуватися, а в окремих випадках — навіть збільшуватися (Роз’яснення Мін’юсту «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації» від 25.01.2011 р.).

Чисельність працівників — це списковий склад працюючих. Тому скорочення чисельності — це звільнення працівників у зв’язку з тим, що фактична кількість працівників є економічно необґрунтованою і має бути зменшена.

Таким чином, у разі скорочення штату звільняються працівники певної професії, адже її виключають зі штатного розпису (наприклад, скорочують посаду інженера, водія, програміста), а в разі скорочення чисельності звільняються працівники різних професій або зменшують кількість працівників певної професії.

Умови звільнення працівників

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва та праці, у т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Скорочення чисельності працівників або штату має бути обґрунтованим. Адже в разі трудового спору з працівником, якого було звільнено у зв’язку зі скороченням, суди враховуватимуть рекомендації п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, у якій зазначено, що суди зобов’язані з’ясувати серед іншого такі питання:

1) чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва та праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) які є докази щодо змін в організації виробництва та праці.

Обґрунтуванням змін можуть бути реорганізація підприємства, оптимізація структури товариства та створення або закриття структурних підрозділів, зміна у видах чи обсягах діяльності тощо.

Варто також нагадати, що в листі Мінсоцполітики від 13.04.2017 р. № 159/0/22-17 указано, що скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва та праці. Але наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що визнано зміною істотних умов праці.

Застереження щодо звільнення окремих категорій працівників

Важливо взяти до уваги, що роботодавець не має права звільняти:

–         працівника в період його тимчасової непрацездатності. Розірвання трудового договору з ініціативи власника не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику відкрито лікарняний лист про його тимчасову непрацездатність;

–         працівника, який перебуває у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП). При цьому мова йде як про щорічні, так і інші відпустки, які надають працівникам як зі збереженням, так і без збереження заробітку;

–         працівників, зазначених у ст. 184 КЗпП, а саме вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 (6) років, одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.

Також окремим працівникам надане переважне право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників. Мова йде про працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці й про інші категорії працівників, визначені у ст. 42 КЗпП.

Зверніть увагу! КЗпП дозволяє звільнення працівника, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Роботодавець вважається таким, який належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 492 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з огляду на його освіту, кваліфікацію, досвід тощо. При цьому роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику, що вивільняється, усі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, що відповідають кваліфікації працівника (постанова ВС від 04.04.2019 р. у справі № 826/4673/16).

Порядок звільнення працівників у зв’язку зі скороченням штату

Крок 1. Потрібно скласти новий штатний розпис і ввести його в дію.

Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом:

1) затвердження нового штатного розпису. При цьому в наказі зазначають, наприклад, такий текст:

«Затвердити та ввести в дію з 1 квітня 2023 р. штатний розпис ТОВ «Сігма» у новій редакції, яка додається»;

2) видання наказу про внесення змін до штатного розпису, у якому, наприклад, зазначають:

«Унести з 1 квітня 2023 р. до штатного розпису ТОВ «Фаворит», затвердженого заказом від 01 грудня 2023 р. № 36, такі зміни:

виключити штатну одиницю «Організатор із збуту» (код 3419) з посадовим окладом 15 000 грн на місяць».

Важливо вказувати в наказах дату, з якої починає діяти новий або змінений штатний розпис, адже дата наказу не завжди зумовлює чинність змін.

Крок 2. У разі якщо на підприємстві є профспілка, то її слід повідомити про заплановане вивільнення працівників за правилами, прописаними у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. № 1045-XIV:

«У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень».

Водночас у випадку запланованого звільнення держслужбовців строк повідомлення становить не менше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень (ст. 492 КЗпП).

Крок 3. Наказом створити комісію для визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі в разі скорочення.

Зверніть увагу! Власник або уповноважений ним орган під час вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва та праці повинен дотримуватися вимог ст. 42 КЗпП, якою встановлено, що в разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці переважне право на залишення на роботі надають працівникам із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Крок 4. У разі якщо скорочення штату або чисельності працівників призведе до масового вивільнення працівників відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI, тоді варто повідомити відповідний центр зайнятості за формою № 4-ПН про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці. Форма затверджена наказом Мінекономіки від 18.03.2021 р. № 563.

Крок 5. Необхідно видати наказ, яким уповноважити відділ кадрів:

1) провести необхідні заходи у зв’язку зі звільненням працівників, посади яких не передбачені новим штатним розписом, зокрема повідомити їх про звільнення не пізніше ніж за 2 місяці (ч. 1 ст. 492 КЗпП). Держслужбовців про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів (ч. 6 ст. 492 КЗпП);

Зверніть увагу! Ці строки на період воєнного стану є незмінними, адже у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX про них мова не йде.

2) запропонувати працівникам іншу роботу на тому самому підприємстві (в установі, організації) за наявності відповідних вакансій.

Крок 6. Попередити працівників про скорочення штату.

Законодавством не визначено ні способу, ні форми повідомлення працівника про скорочення чисельності працівників або штату. Однак роботодавець повинен мати докази, що працівника було повідомлено про відповідне вивільнення за 2 місяці (лист Мінсоцполітики від 26.03.2015 р. № 182/06/187-15). Тому попередити працівника потрібно письмово, надавши йому під підпис окреме повідомлення про заплановане вивільнення.

Попередження також можна зробити шляхом видання загального наказу про попередження про заплановане вивільнення, з яким варто ознайомити всіх працівників під підпис.

Крок 7. Оформити і провести звільнення працівників.

Працівники, яких попереджено про наступне вивільнення і посади яких відсутні у новому штатному розписі, продовжують працювати ще не менш як 2 місяці і отримувати заробітну плату. Також їм виплачують вихідну допомогу в розмірі, не меншому за середній місячний заробіток (ст. 44 КЗпП).

По закінченню цього строку їх звільнення повинно відбуватися згідно із ч. 1 ст. 47 і ст. 116 КЗпП. У трудовій книжці працівника зазначають: «Звільнений у зв’язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України». У разі звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності вказують саме таку причини.

Зверніть увагу! Якщо працівник бажає звільнитися раніше двомісячного строку попередження, то роботодавець може звільнити його у строк, про який просить працівник, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, з виплатою вихідної допомоги (див. лист Мінсоцполітики від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15).

Також працівник має право звільнитися з інших підстав, передбачених у КЗпП, — саме за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), але без виплати вихідної допомоги (лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12).

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Більш детально …

Лист 28.08.2025 № 260 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію судової практики щодо права працівника залишитись на роботі при реорганізації підприємства, закладу, установи, організації

Голова ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію судової практики щодо права працівника залишитись на роботі при реорганізації підприємства, закладу, установи, організації.

              Реорганізація підприємства, закладу, установи, організації шляхом перетворення не є підставою для звільнення працівника. У такому випадку працівнику одночасно з попередженням про звільнення має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Відповідний висновок зробив Касаційний цивільний суд Верховного суду від 7 серпня 2019 року у справі № 442/61/16.

За обставинами цієї справи позивач звернувся до суду з вимогою про скасування наказу підприємства про припинення трудового договору та, відповідно, поновлення його на посаді. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Судами було встановлено, що звільнення з роботи відбулося у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП – з порушенням законодавства.

Суди встановили, що при реорганізації підприємство зазнало зміни підпорядкованості, однак із збереженням функціональності своєї діяльності, тобто відбулося перейменування установи в межах однієї юридичної особи. Більше того, посада, яку займав позивач, не була йому запропонована, хоча на момент попередження та надання позивачем відповіді така посада була вакантна. А тому, у відповідності до ч. 4 ст. 36 КЗпП трудовий договір позивача повинен був бути продовжений. За позицією Верховного суду, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов’язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

За змістом ст. 49-2 КЗпП працівнику одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

А тому, при розгляді трудових спорів, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 28.08.2025 №259 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо звільнення працівника у зв’язку з реорганізацією підприємства, установи, організації

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію щодо звільнення працівника у зв’язку з реорганізацією підприємства, установи, організації.

Кодексом законів про працю України (ч.2 ст. 40 КЗпП) встановлено, що звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Орган управління освітою є таким, що належно виконав вимоги законодавства щодо працевлаштування педагогічного працівника, якщо запропонував йому наявні в установах та закладах освіти роботу, тобто вакантні посади, які працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Орган управління освітою зобов’язаний запропонувати педагогічному працівникові всі вакансії, які існують в установах та закладах освіти, незалежно від того, в якому навчальному закладі або структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обов’язок по працевлаштуванню педагогічного працівника покладається на орган управління освітою з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

 

 

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

 

Лист 26.08.2025 №258 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» чи обов’язковий для роботодавців штатний розпис після 28.08.2025 року

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» чи обов’язковий для роботодавців штатний розпис після 28.08.2025 року.

              Держпраці та Мінекономіки надали роз’яснення щодо необхідності штатного розпису на підприємствах, в установах та організаціях.

Що кажуть у Держпраці

У відомстві нагадали, що відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) трудовий договір укладається між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний забезпечити умови праці, передбачені законом, колективним договором і домовленістю сторін.

Важливо, що при укладенні трудових відносин роботодавець зобов’язаний поінформувати працівника про його посаду та посадові обов’язки. Саме штатний розпис і посадові інструкції є базовими документами, які визначають ці умови.

У Довіднику кваліфікаційних характеристик професій, затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 №336 прямо передбачено, що штатний розпис та посадові інструкції складаються для всіх посад, внесених до штатного розпису.

Тож Держпраці вважає за доцільне обов’язкову наявність штатного розпису в роботодавця

Що говорять у Мінекономіки

Міністерство підкреслило, що хоча КЗпП не визначає поняття «штатний розпис», у чинних нормативних документах він віднесений до організаційно-розпорядчої документації, обов’язкової для всіх установ і підприємств.

Зокрема:

  1. форма штатного розпису закріплена в наказі Мінфіну від 28.01.2002 №57 (для бюджетної сфери);
  2. у Правилах організації діловодства та архівного зберігання документів (наказ Мін’юсту від 18.06.2015 №1000/5) штатний розпис віднесено до організаційних документів, що затверджуються керівником;
  3. у Класифікаторі управлінської документації (НК 010:2021) штатний розпис має уніфіковану форму з кодом 0101006 (наказ Мінрозвитку економіки, торгівлі та с/г від 12.03.2021 №526);
  4. у ДСТУ 4163:2020 прямо визначено вимоги до оформлення штатного розпису як організаційно-розпорядчого документа.

Таким чином, у Мінекономіки зробили висновок, що затвердження штатного розпису є обов’язковим для всіх роботодавців. Він забезпечує реалізацію права працівників на працю, оплату праці та захист від незаконного звільнення

Джерело: лист Мінекономіки від 19.08.2025 № 4701-05/55169-09, лист Держпраці від 07.08.2025 № 2983/2.3/2.1-25а

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 26.08.2025 №257 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо розподілу навчального навантаження у закладах загальної середньої освіти

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію щодо розподілу навчального навантаження у закладах загальної середньої освіти.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту», педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типу і форм власності – час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.

Окрім педагогічного навантаження вчителя на тарифну ставку, яка становить 18 навчальних годин на тиждень, робочий час включає інші види педагогічної діяльності: підготовку до уроків, класне керівництво, перевірку зошитів; завідування майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками тощо.

Чинним законодавством не встановлені мінімальне та максимальне педагогічне навантаження.

Відповідно до педагогічного навантаження, учителеві (як і іншим педагогічним працівникам) встановлюється ставка заробітної плати (розділ VI «Порядок нарахування заробітної плати працівникам закладів і установ освіти» Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102).

Згідно з п. 63 зазначеної Інструкції, навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, при наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у закладі, з дотриманням при цьому Кодексу законів про працю України (КзпП України).

Відповідно до вимог ст.32 КЗпП України, про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановленням або скасуванням неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівника необхідно повідомити не пізніше, ніж за два місяці.

Статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» визначено, що розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому закладі здійснюється його керівництвом і затверджується відповідним органом управління освітою. Причому п.2 цієї статті встановлено, що педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, обсягом менше тарифної ставки встановлюється лише за його згодою.

У разі, якщо немає можливості забезпечити педагогічного працівника навчальним навантаженням на ставку, а працівник не погоджується на роботу з меншим навантаження, трудовий договір з ним припиняється на підставі відмови від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП України).

Прямий обов’язок керівника закладу освіти – доводити до відома педагогічних працівників наприкінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році, передбачено нормою «е» пункту 20 «Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України», затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.93 р. № 455. У випадку повної відсутності можливості забезпечити педагогічного працівника навчальним навантаженням питання вирішується шляхом скорочення чисельності штату працюючих (з дотриманням чинного порядку звільнення).

Що повинні пам’ятати члени профспілкового комітету первинної профспілкової організації закладу освіти при погодженні розподілу навчального навантаження:

Згідно ст. 24 Конституції України та ст. 2-1 КЗпП України України забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від соціального і майнового стану, статі та з інших обставин. Працівників закладу заборонено розподіляти на пенсіонерів та не пенсіонерів, забезпечених матеріально та тих, хто знаходиться у скрутному фінансовому становищі, багатодітних та одиноких, спеціалістів вищої категорії та без категорії тощо. Є працівники, які наділені однаковими правами щодо реалізації свого права на працю. На 3- вчителів з одного предмету кількість годин з даного предмету треба розділити однаково. Якщо всі навантажені на ставку, а години з даного предмету ще є, то у такому випадку можна ці години надати тому працівнику, який дає більш якісні знання учням.

Керівні працівники та інші можуть вести викладацьку роботу. Це не означає, що їм зобов’язані надавати години викладання, якщо вчителі-предметники не навантажені на ставку.

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічний працівник – це особа яка має відповідну педагогічну освіту. Навантажувати вчителя треба викладанням предмету з якого він отримав освіту (у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації).

Враховувати умови трудового договору. Так, особа прийнята вчителем географії має право претендувати на години викладання географії. Якщо вона за дипломом також фахівець з викладання хімії, вона може прохати надати часи хімії, якщо особа, прийнята вчителем хімії має навантаження на ставку та не бажає додатково викладати години з даного предмету. Якщо ж вчитель прийнятий як вчитель географії та хімії, він має права вимагати, щоб йому, при наявності годин, надали можливість викладати ці два предмета.

Згідно Галузевої, обласної, районних угод: залучати до викладацької роботи керівних, педагогічних та інших працівників закладу освіти, працівників інших установ і організацій можливо тільки тоді, коли штатні педагогічні працівники забезпечені педагогічним навантаженням на ставку. Не можна укладати строкові трудові договори з вчителями на навчальний рік, якщо вчителі, які прийняті за безстроковим трудовим договором мають навантаження менш ніж на ставку.

Встановлення неповного робочого часу працівникам (у тому числі педагогічним) регулюється ст. 56 Кодексу законів про працю України. Так, за угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом (у даному випадку – директором закладу освіти) може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом, неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Причому прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку стосовно встановлення неповного робочого часу має бути задоволене. Одностороннє бажання педагогічного працівника без зазначених поважних причин працювати з неповним навчальним навантаженням може розцінюватися як порушення умов трудового договору.

Без згоди вчителя на нього не можна покласти обов’язки класного керівника. Згідно з п.2.2 Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09. 2000 р. № 434, обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. Тільки в окремих випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 26.08.2025 № 256 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про правила складання, затвердження та ознайомлення працівників з посадовими інструкціями

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про правила складання, затвердження та ознайомлення працівників з посадовими інструкціями.

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника з його правами та обов’язками, а також про умови праці. Про це визначено в ст. 29 Кодексу законів про працю України. Оптимальний спосіб реалізувати це через ознайомлення працівника із посадовою інструкцією. Юристи вважають, що достатньо мати письмові трудові договори. Проте, якщо подивитися на наповнення посадових інструкцій згідно із Довідником кваліфікаційних характеристик професій (випуск 1), то її наповнення важко відтворити у письмовому трудовому договорі. Тому рекомендуємо розробити посадові та робочі інструкції для усіх посад та професій, що є у штатному розписі вашого підприємства. Допускається, не утворювати посадові інструкції для директорів підприємств.

Кому посадова, а кому й робоча

Посадові інструкції складають для керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців (розділи 1–4 Класифікатора професій, далі – КП). А ось для – для інших категорій (розділи 5–9 КП) потрібно розробити та затвердити робочу інструкцію.

На що звернути увагу під час розробки та затвердження посадової / робочої інструкції

По-перше, посадова інструкція розробляється на конкретну посаду зі штатного розпису, а не на конкретного працівника, який її обіймає або буде обіймати. Якщо у штатному розписі з’являються нові посади, для них слід окремо розробити відповідні посадові або робочі інструкції. Тобто посадова інструкція – завжди знеособлений документ, що не містить прізвищ та імен працівників.

По-друге. При розробці посадових та робочих інструкцій зараз застосовують професійні стандарти, чисельні Довідники кваліфікаційних характеристик професій – загальний або спеціальні для конкретної галузі чи напрямку, а також внутрішні положення підприємства.

По-третє. Реквізити посадових та робочих інструкцій формуються за вимогами Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5. Допоможе у розробці цих інструкцій й Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчої документації. До речі нещодавно було затверджено новий такий збірник. Утім, на жаль, поки що його не оприлюднено на офіційному сайті Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

По-четверте. Робочу інструкцію слід погодити із профспілковим комітетом або іншим уповноваженим робочим органом трудового колективу. Для посадової інструкції така вимога не встановлена.

Яка має бути структура посадової / робочої інструкції

Структура посадової інструкції, як правило, включає 7 розділів.

Розділ «Загальні положення». У ньому усе базове: назва посади, вимоги до освіти, порядок прийняття та звільнення, кому підпорядковується працівник.

«Завдання та обов’язки». Перелічуємо конкретні дії, які працівник має виконувати. Чітко, по суті, без розмитих формулювань.

«Права працівника», тут фіксуємо перелік прав і повноважень під час трудового процесу, якими наділений працівник.

«Відповідальність». Тут ми визначаємо, за що саме відповідає працівник. І що буде, якщо ці обов’язки порушить.

«Повинен знати». Або простіше – що працівник має знати, щоб виконувати свої обов’язки. Закони та інші нормативні акти, специфіка професії.

«Кваліфікаційні вимоги». Якщо ви не вказали це в «Загальних положеннях» – зазначте тут вимоги щодо освіти, стажу та профпідготовки особи яка може обіймати посаду.

За потреби інструкцію можна доповнити іншими розділами. Так, можна додавати розділ «Взаємовідносини (звʼязки) за посадою», де розкривається комунікація працівника за відповідною посадою із іншими структурними підрозділами на підприємстві.

Робоча інструкція може складатися із 5 розділів: «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги».

Хто розробляє проєкт посадової/робочої інструкції

Процедура затвердження посадових інструкцій не врегульована на законодавчому рівні, тому кожен роботодавець визначає її самостійно та фіксує в локальних актах підприємства.

Зазвичай проєкт інструкції готує керівник відповідного структурного підрозділу, подекуди – фахівці відділу кадрів. Підписує посадову або робочу інструкцію керівник відповідного структурного підрозділу юрособи.

За необхідності посадові або робочі інструкції візуються. Хто саме проставляє візу має бути визначено у внутрішніх документах. Наприклад, в Інструкції з діловодства.

Хто затверджує посадову / робочу інструкцію

Посадові та робочі інструкції затверджуються керівником або за його дорученням – заступником. Для цього у правому кутку посадової інструкції проставляється гриф затвердження за вимогами ДСТУ 4163:2020.

Як і де реєструвати посадові / робочі інструкції

Посадові та робочі інструкції підлягають реєстрації у Журналі реєстрації внутрішніх документів або у Журналі реєстрації посадових (робочих) інструкцій. Де саме реєструвати закріпіть в Інструкції з діловодства.

Коли і як слід ознайомлювати працівника з посадовою / робочою інструкцією

Працівник має бути ознайомлений з посадовою або робочою інструкцією до початку роботи за посадою або професією.

Відповідний запис «З посадовою інструкцією ознайомлений або ознайомлена» роблять на останньому аркуші інструкції. Також, ознайомлення із посадовою інструкцією може відбуватися шляхом проставляння працівником підпису в аркуші або листі до посадової (робочої) інструкції чи проставлянням працівником підпису у спеціально заведеному Журналі ознайомлення працівників із посадовими та робочими інструкціями.

Висновки

1.Посадові та робочі інструкції розробляються не на конкретного працівника, а на посаду в штатному розписі.

2.Проєкт інструкції розробляє безпосередній керівник та підписує – керівник структурного підрозділу. Затверджує посадову інструкцію керівник підприємства або його заступник.

3.Робочі інструкції погоджують з профспілкою. Посадові інструкції не потребують такого погодження.

4.Інструкції підлягають реєстрації. Із посадовою інструкцією потрібно ознайомити працівників, які працюють на відповідній посаді.

5.Ціла бібліотека готових зразків посадових інструкцій є у розділі «Документи».

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 26.08.2025 №255 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо змін в оплаті праці керівників та працівників закладів освіти на основі ЄТС

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо змін в оплаті праці керівників та працівників закладів освіти на основі ЄТС.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.05.2025 № 611 «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298», якою внесено зміни у додаток 2 до постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Зокрема в підрозділі 2 додатку 2 до постанови КМУ № 1298 редакцію «Директори (начальники, завідувачі): загальноосвітніх, професійно-технічних, міжшкільних закладів усіх типів і найменувань, училищ, технікумів і коледжів (в тому числі у структурі університетів, академій та інститутів), їх філій» замінено на редакцію: «Керівники (директори, начальники, завідувачі): закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти (у тому числі у структурі закладів вищої освіти) усіх типів, міжшкільних ресурсних центрів (міжшкільних навчально-виробничих комбінатів), їх філій».

Тобто назви закладів освіти приведено у відповідність із назвами, передбаченими Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про фахову передвищу освіту». При цьому тарифні розряди за посадами керівників цих закладів залишися на рівні 14-18 тарифних розрядів.

Згідно зі змінами за посадами «Керівник (директор): закладу дошкільної, позашкільної освіти» підвищено нижню межу діапазону тарифних розрядів з 12-13 тарифних розрядів до 14 розряду.

Тому посадові оклади за посадами директорів закладів позашкільної освіти з кількістю дітей до 300 осіб можуть встановлюватися на рівні 14, 15 чи 16 тарифних розрядів замість діапазону 12-13 тарифних розрядів. Для директорів закладів дошкільної освіти діапазон тарифних розрядів не змінився.

Передбачено діапазон тарифних розрядів на рівні 13-15 за посадами «Керівник (завідувач) внутрішнього структурного підрозділу закладу загальної середньої освіти (дошкільного, позашкільного підрозділу, пансіону, інтернату)».

Підвищено діапазон тарифних розрядів за такими посадами, як «музичні керівники, інструктори з фізичної культури (фізкультури)».

Нині ставки заробітної плати працівникам, які обіймають посади музичних керівників, інструкторів з фізичної культури (фізкультури), встановлюються на рівні 9-12 тарифних розрядів З уведенням цих змін вони будуть встановлюватися з 10 по 14 тарифний розряд, як і для вихователів, вчителів, викладачів.

Але віднесення посад педагогічних працівників до конкретних тарифних розрядів чи їх діапазону ще не деталізовано.

На сьогодні посади працівників закладів освіти віднесено до відповідних тарифних розрядів або їх діапазонів наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005  № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 611 ця постанова набирає чинності з 1 січня 2026 року.

Однак Міністерство освіти і науки України в листі від 30.05.2025 № 1/11275-25 на адреси Департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військово-цивільних) адміністрацій стосовно постанови КМУ від 27.05.2025 № 611 «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298», також зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2025 № 611 набирає чинності з 1 січня 2026 року.

При погодженні її проєкту Київською міською та обласними державними (військовими) адміністраціями було зауважено, що реалізувати запропоновані зміни у 2025 році буде неможливо через обмежені фінансові можливості бюджетів деяких територіальних громад, які на сьогодні мають дефіцит коштів місцевих бюджетів для покриття видатків на оплату праці з нарахуваннями працівників закладів освіти, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Однак привернуто увагу, що засновники комунальних закладів дошкільної освіти можуть скористатися правом, наданим їм Законом України «Про дошкільну освіту», й уже зараз встановлювати посадові оклади працівникам закладів дошкільної освіти в розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Адже, частиною другою статті 28 Закону України «Про дошкільну світу» від 06.06.2024 № 3788-ІХ установлено, що розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників державних і комунальних закладів дошкільної освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також передбачено, що засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, а також мають право встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги, крім передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.

Аналогічну норму передбачено в примітці з позначкою «3» додатку 9 до наказу Міністерства освіти і науки України 26.09.2005 № 557. Цією приміткою  доповнено додаток 9 наказом Міністерства освіти і науки України від 27.01.2025  № 100 «Про внесення змін у додаток 9 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2025 року за № 168/43574.

Тому при прийнятті рішення органами місцевого самоврядування, як засновниками закладів освіти, зокрема дошкільної, про підвищення розмірів ставок заробітної плати працівникам, зокрема музичним керівникам та інструкторам з фізкультури, їх розміри можуть встановлюватися на рівні 13 та 14 тарифних розрядів замість чинних 12 і нижче тарифних розрядів. 

При цьому згідно з пунктом 6 постанови КМУ № 1298, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади доручено у місячний термін розробити і затвердити за погодженням з Міністерством економіки і Міністерством фінансів конкретні умови оплати праці та розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників підвідомчих бюджетних установ, закладів та організацій відповідно до Єдиної тарифної сітки з урахуванням складності, відповідальності та специфіки їх роботи.

Згідно з проєктом Бюджетної декларації на 2026-2028 роки розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 2026 року прогнозується на рівні 3 470 гривень. 

Але зараз тривають перемовини профспілок з владними структурами щодо розмірів соціальних стандартів на період 2026-2028 років. 

Станом на зараз розміри посадових окладів та ставок заробітної плати працівників визначаються з розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду 3195 грн.

Тому на сьогодні зробити прогноз, якими будуть розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери, зокрема й дошкільної освіти, ще неможливо. Хоча органи місцевого самоврядування, як засновники закладів, можуть приймати рішення про підвищення розмірів ставок заробітної плати працівникам закладів дошкільної освіти понад розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, в межах фінансових можливостей місцевих бюджетів.

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 13.08.2025 № 244 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів: огляд нової редакції

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів: огляд нової редакції.

               Наказом МОН від 03.06.2025 №808 затверджено зміни до деяких нормативних актів міністерства, зокрема до наказу від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах». Відповідно до оновлень, затверджених подальшим наказом МОН від 23.06.2025 №899, документ набуває чинності з 01 липня 2025 року (але не раніше дати офіційного оприлюднення). Його положення поширюються на державні та комунальні заклади загальної середньої освіти, які працюють за очною (денною або вечірньою) формою навчання. Як відбуватиметься поділ класів на групи за новими вимогами? Розбираємось докладно!

Оновлення заголовка та змістовних положень наказу

Відповідно до внесених змін заголовок наказу викладено в новій редакції:

«Про затвердження Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти»

Також наказ доповнено та уточнено у таких аспектах:

  • преамбулу наказу викладено в такій редакції: «На виконання частини шостої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
  • виключено Додаток 1 (Нормативи наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів   спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів);
  • згідно з наказом МОН від 23.06.2025 р. №899 відмітку про додаток 2 виключено, а Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти доповнено таким грифом затвердження:

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

20 лютого 2002 року №128

(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 03 червня 2025 року № 808)

Нові параметри для формування груп у класах

Поділ класів на групи здійснюється за умови, що гранично допустиме навчальне навантаження на учнів не перевищуватиме загальну кількість годин, передбачених навчальними планами. Крім того, за рахунок власного фінансування засновник закладу освіти може  ухвалити рішення про додатковий поділ на групи або розподіл учнів під час вивчення інших навчальних предметів, які не передбачені Порядком.

Оновлений порядок містить чіткі критерії кількості учнів для поділу за такими навчальними предметами (інтегрованими курсами):

Українська мова, що вивчається як навчальний предмет, інтегрований курс української мови та літератури, інтегрований мовно- літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури):

  • у  закладах  освіти  з українською мовою навчання – більше 27 учнів;
  • у  закладах освіти (класах) з  навчанням  мовами корінних народів, національних меншин – більше 22 учнів у місті, більше 15 учнів у сільській місцевості.

Мови корінних народів, національних меншин, а також інтегровані мовно-літературні курси, складником яких є мови корінних народів, національних меншин – дві групи з кількістю не менше 8 осіб у кожній.

Іноземні мови, які не є мовами навчання в закладі, а вивчаються як предмет –  більше 27 учнів.

Різні іноземні мови в одному класі – дві групи з кількістю не менше 8 осіб у кожній або шляхом створення міжкласних груп.

Фізична культура у 10 – 12 класах (окремо для хлопців і дівчат) – більше 27, але не менше 8 осіб у групі.

Лікувальна фізкультура у спеціальних ЗЗСО (спеціальних школах, навчально- реабілітаційних центрах) – групи з кількістю 4-6 осіб у кожній або індивідуально (згідно з медичними показаннями).

«Захист України» – дві групи 3 кількістю не менше 8 осіб у кожній. В умовах воєнного стану в Україні діляться також класи з дистанційною формою навчання.

Технології, трудове навчання:

у закладах освіти (крім спеціальних закладів загальної середньої освіти):

  • у 5 – 9 класах – більше 27 учнів у місті, більше 25 учнів у сільській місцевості;
  • у 10-12 класах – більше 27 учнів.

у спеціальних закладах загальної середньої освіти (спеціальних школах (школах- Інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах):

  • у 4 – 12 (13) класах – більше 7 учнів.

Інформатика, робототехніка, інтегрований курс «STEM» – дві групи з кількістю не менше 8 осіб у кожній.

У спеціалізованих закладах загальної середньої освіти наукового спрямування:

  • семінарські, лабораторні і практичні заняття з профільних навчальних предметів– більше 27 учнів;
  • поглиблене вивченняокремих навчальних предметів – групи з кількістю не менше 8 осіб у кожній (не більше 3 груп).

Вивчення профільних навчальних предметів (інтегрованих курсів) у ліцеях згідно з вимогами відповідного  Державного  стандарту  профільної середньої освіти – більше 16 учнів, починаючи з 2027 року.

Нове нормативне регулювання конкретизує умови формування навчальних груп, дозволяє більш гнучко адаптувати освітній процес до кількості учнів і потреб закладу та підвищити ефективність навчання.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 13.08.2025 №243 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Громадської організації «Батьки SOS» про платні послуги у школах і садочках з 01 вересня 2025 року

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Громадської організації «Батьки SOS» про платні послуги у школах і садочках з 01 вересня 2025 року.

Ми звикли до того, що освіта в Україні умовно безплатна. Але кожен із нас знає, що «репетиторство при школі», «платний гурток у садочку», «свято з аніматорами» чи «внесок до фонду» стали майже нормою. І навіть коли батьки не хочуть таких послуг, вони часто змушені погоджуватись, аби не виглядати «білими воронами». Попри це, в Україні вже давно є законодавча база, що регулює платні послуги у сфері освіти: їхній перелік і порядок надання. Ці норми уряд ухвалив іще 2010 року, і вони декларують добровільність та прозорість послуг. Але, на жаль, часто не працюють.

Нещодавно КМУ ухвалив нову постанову (від 7 липня 2025 року №808) про перелік платних послуг для державних і комунальних шкіл і дитсадків. Уряд аргументував її появу необхідністю «вдосконалити систему надання платних послуг з урахуванням сучасних викликів — цифровізації, інклюзії та підтримки ветеранів».

На перший погляд ця ініціатива покликана навести лад у сфері платних послуг і дати розуміння батькам, де вони можуть у законний спосіб сплачувати за додаткові послуги, а де пропоноване стає поза законом і є вимаганням. Однак у цьому є великі сумніви. Чи не вийде так, що замість того, аби боротися з тіньовим ринком послуг, держава його очолить? Розбираємося детально.

Платні послуги в дитсадках

З одного боку, таке розширення переліку послуг може надати дітям доступ до цікавих гуртків та спеціалізованих програм і мінімізує зловживання. З іншого — є багато ризиків.

  1. Підміна безоплатної освіти платною.Згідно із законом, усі освітні програми, що забезпечують досягнення державного стандарту освіти, мають бути безкоштовними. І жоден садок не має права брати з батьків плату за те, що вже входить до затвердженої навчальної програми. Та саме це найчастіше й відбувається на практиці: заняття з розвитку мовлення, з логіки, читання або математики, розвитку моторики — все це подається як додаткове, хоча насправді є частиною базового навчального процесу.

Крім того, батькам варто знати: кожен садочок обирає із затверджених або створює власну освітню програму на основі базових програм, розроблених МОН. Тому якщо вихователі вважають, що в навчанні чогось бракує, вони можуть додати це до своєї освітньої програми, а не виносити в додаткові платні послуги.

До того ж ідея надавати платні послуги з парціальних (додаткових) програм, затверджена постановою КМУ, суперечить новому Закону «Про дошкільну освіту» (п. 11 ст. 16), де чітко сказано: «Освітні та парціальні програми, спрямовані на забезпечення досягнення вихованцями результатів, визначених державним стандартом, реалізуються державними і комунальними закладами дошкільної освіти виключно за кошти державного бюджету, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків дітей».

Чергові групи можуть стати помічними для батьків, які багато працюють. Однак варто пам’ятати, що, згідно із Законом «Про дошкільну освіту» (ст. 10), кожній дитині гарантовано 11 годин безоплатного перебування в садочку. І якщо чергова група є частиною цих 11 годин (наприклад, працює з 8:00 до 19:00), вона має бути безплатною.

  1. Прихований примус до оплати.Формально платні послуги є добровільними, але насправді батькам часто кажуть: усі вже здали гроші, і якщо ви відмовляєтеся, то вашу дитину під час занять просто посадять збоку.
  2. Ризик дискримінації.Додаткові платні послуги в садочках — це вже давно один із чинників булінгу дітей. Батьки, які не погоджуються платити, скаржаться, що поки вихователь займається з групою платно, їхніх дітей не пускають до приміщення групи, просять посидіти в куточку (в кращому разі — погратися іграшками), залишають без уваги. Це не лише незаконно (ст. 9 Закону «Про дошкільну освіту» прямо забороняє дискримінацію за майновою ознакою), а й неетично.
  3. Безпекові ризики.Якщо гуртки та заняття стають відкритими для дітей, які не є вихованцями дитсадка, постає питання: хто відповідатиме за їхню безпеку, медичні довідки, перебування в укриттях під час тривог? Є і ще одна проблема: у закладах дошкільної освіти доступ до укриттів під час освітнього процесу обмежений. Це означає, що сторонні особи, не пов’язані з освітнім процесом (діти, вихователі, батьки), не мають права ховатися там під час роботи садочка. Дуже часто укриття ледве вміщують дітей і вихователів цього закладу, де розмістити додаткових дітей — досі незрозуміло.

Платні послуги у школах: що зміниться з 1 вересня

Якими є плюси нововведення? Це можливість для шкіл працювати офіційно: те, що раніше відбувалося в тіні (репетиторство у школі, підготовчі курси), тепер можна буде проводити легально — з укладанням договорів, оподаткуванням і відповідальністю. Це також зручність для батьків: якщо школа організовує додаткові заняття чи групу подовженого дня, це заощаджує час, зусилля та логістику. Визнання неформальної освіти особливо важливе для дітей з-за кордону. Тепер їхнє навчання можуть офіційно зарахувати без потреби повторно проходити ті самі предмети.

Якими є ризики?

  1. Платні послуги з базових програм.Як і в дитсадках, є загроза, що під виглядом додаткових послуг школи почнуть проводити за батьківські гроші заняття, які зобов’язані проводити безкоштовно. Серед них і платна підготовка до контрольних, відпрацювання пропусків, консультації, надолуження освітніх втрат або підготовка для НМТ.
  2. Упереджене ставлення через репетиторство.Заняття з репетитором стають легальними. Проте як забезпечити академічну доброчесність і гарантувати дитині в школі неупереджене ставлення в оцінюванні, якщо батьки не погоджуються на нього? Коли вчитель у школі одночасно надає платні послуги й оцінює рівень знань, виникає ризик упередженості. Діти, які відвідують додаткові уроки, можуть отримувати кращі оцінки або більше уваги. Водночас решта учнів почуваються «другосортними».

Всі знають, що репетиторство, підготовка до НМТ у школі — це традиційна можливість учителя-предметника заробити. Так — це було нелегально, так, без сплати податків, але за неможливості держави забезпечити гідну заробітну плату вчителю на це заплющували очі. Однак тепер ситуація змінилась, і згідно зі змінами, вартість цих послуг розраховуватимуть офіційно. Проте чи відповідатиме цей обрахунок ринковим цінам? Не впевнена. І чи не призведе це до додаткових тіньових виплат?

  1. Тиск на батьків.Дедалі частіше платні послуги пропонують не як вибір, а як умову: «Це не обов’язково, але краще запишіть дитину», «Це для всіх, хто хоче нормально здати НМТ». І батьки погоджуються, бо не хочуть ризикувати успіхом своєї дитини.
  2. Додаткові витрати на визнання неформального навчання.Родини, які через війну були змушені виїхати з країни, тепер мають іще й доплатити, щоб дитину офіційно «повернули» в рідну систему освіти. Якщо це турбота про те, щоби школи отримали змогу заробити кошти, тоді введення такої платної послуги можна зрозуміти. Та якщо це турбота про дітей — вимушених переселенців, які перебувають за кордоном, то вона виглядає дивно. Адже зовсім недавно, в червні 2025 року, Кабмін затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Воно може відбуватись у двох форматах: через оцінювання на загальних засадах (контрольні, заліки) або за результатами перезарахування оцінок із закордонної школи та оцінок із предметів українознавчого компонента, які дитина отримала в закордонному освітньому осередку, зареєстрованому в системі АІКОМ. І от буквально за місяць уряд переводить цю послугу до переліку платних.

Не проти освіти. Проти зловживань

Проблема не в тому, що школам потрібне фінансування, — зрозуміло, що в умовах війни й обмеженого бюджету на освіту така потреба є цілком природною. Проблема в тому, що держава переклала відповідальність за усунення освітніх прогалин і підвищення якості навчання на плечі батьків. Рішення уряду про платні послуги в закладах освіти виглядає так, ніби освітянам просто дали «добро» отримувати гідну заробітну плату в будь-який спосіб. Навіть такий, через який раніше доводилося ніяковіти.

На моє переконання, рішення про розширення платних послуг, ухвалене зараз, має мало спільного із забезпеченням якості освіти. Так, результати PISA-2022 свідчать, що освітня нерівність і залежність її від соціального статусу дитини є великою проблемою для України. Діти з низьким соціально-економічним статусом відстають майже на три роки від дітей із високим статусом. Це означає: для того, щоб наздогнати своїх однолітків у навчанні, таким дітям потрібні три додаткові роки. Це гірший показник, ніж у середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). І що ж, тепер ми хочемо поглибити цю прірву?

Очевидно, що розширення переліку платних послуг треба узгодити із законодавством, зокрема із Законом «Про дошкільну освіту». Очевидно, що потрібно вдосконалити не лише перелік послуг, а й порядок їх надання, аби убезпечити і вчителів, і батьків від зловживань і непрозорих схем. Той порядок, який є зараз, не працює так, як мав би.

 

Голова МК Профспілки                                              Олександр ДЗЮБА

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 7 липня 2025 р. № 808
Київ

Про внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 67, ст. 2410; 2015 р., № 42, ст. 1303; 2018 р., № 68, ст. 2289; 2022 р., № 52, ст. 2984; 2024 р., № 65, ст. 3907), зміни, що додаються.

Прем’єр-міністр УкраїниД. ШМИГАЛЬ
Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 липня 2025 р. № 808

ЗМІНИ,
що вносяться до переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності

  1. У пункті 1:

1) доповнити пункт підпунктами 22-25 такого змісту:

“22) надання закладом вищої освіти державної або комунальної форми власності освітньої послуги іншому закладу вищої освіти з викладання здобувачам вищої освіти такого закладу навчальної дисципліни “Базова загальновійськова підготовка”;

23) викладання здобувачам фахової передвищої, вищої освіти окремих дисциплін (освітніх компонентів) понад обсяги, встановлені навчальним планом відповідної освітньої програми, або для складення (ліквідації) ними академічної різниці, що виникла внаслідок розбіжностей навчальних планів під час переведення або поновлення таких здобувачів за відповідною освітньою програмою;

24) викладання особам окремих дисциплін (освітніх компонентів) з метою подальшого визнання їх як періодів та результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти;

25) проведення контрольних заходів для оцінювання здобутих результатів навчання з метою їх подальшого визнання;”;

2) підпункт 18 після слова “частковою” доповнити словами “або повною”;

3) у підпункті 19 слова “вихованців у інтернатних закладах освіти” замінити словами “учнів у пансіонах закладів освіти”;

4) підпункт 26 викласти в такій редакції:

“26) надання послуг з проведення експертизи засобів навчання, виховання та розвитку, зокрема освітніх і парціальних програм, навчальних та навчально-методичних видань;”;

5) підпункт 31 викласти в такій редакції:

“31) надання закладами вищої освіти, науковими установами, іншими установами та закладами освіти, що здійснюють підготовку здобувачів освіти, докторантів, лікарів-інтернів, фармацевтів-інтернів, лікарів-резидентів, додаткових послуг з:

підготовки за програмами післядипломної освіти з охорони здоров’я (інтернатура, лікарська резидентура, цикли спеціалізації і тематичного удосконалення, інші заходи безперервного професійного розвитку) понад обсяги державного (регіонального) замовлення в межах ліцензійного обсягу відповідно до договорів, укладених з фізичними або юридичними особами, зокрема осіб з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні або перебувають на території України на законних підставах, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця;

практичної частини підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, професійного стажування в закладах охорони здоров’я, зокрема аптеках, відповідно до договорів, укладених з фізичними або юридичними особами;

проведення порівняльного аналізу освітньої програми (навчального плану), за якою (яким) видано документ про післядипломну освіту за кордоном, із змістом освітньої програми (навчального плану) в межах відповідної спеціальності з охорони здоров’я, за якою (яким) видаються документи про післядипломну освіту в Україні;

проведення кваліфікаційного іспиту з перевірки професійних знань, навичок та компетентностей та/або навчальних, практичних заходів з подальшим оцінюванням осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, з метою оцінювання здатності таких осіб провадити діяльність у межах регульованої професії в Україні та/або складення (ліквідації) ними академічної різниці за відповідною освітньою програмою;”;

6) доповнити пункт підпунктами 32-34 такого змісту:

“32) надання державною освітньою установою “Навчально-методичний центр з питань якості освіти” послуг з обробки інформації з використанням комп’ютерних програмно-апаратних засобів та створення інформаційної довідки, що засвідчує наявність ліцензії та/або акредитації закладів освіти та/або напряму підготовки, спеціальностей, освітніх програм;

33) надання державною установою “Науково-методичний центр з вищої та фахової передвищої освіти” послуг з проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту, крім випадків, коли право на безоплатне складення такого іспиту передбачено Законами України “Про фахову передвищу освіту”“Про вищу освіту”;

34) надання закладами дошкільної освіти, іншими закладами освіти, що провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти, послуг з:

проведення занять за парціальними програмами, що не входять до складу освітніх програм такого закладу;

перебування дітей у чергових групах (ранкових, вечірніх, у вихідні та святкові дні) понад гарантований законодавством обсяг часу безоплатного перебування згідно із Законом України “Про дошкільну освіту”;

цілодобового перебування дітей з підстав, у строки та порядку, згідно із Законом України “Про дошкільну освіту”;

проведення понад обсяги, встановлені навчальними планами, занять у гуртках, секціях, студіях, навчальних занять іншої форми для дітей такого закладу освіти, а також для дітей, які не здобувають освіту у цьому закладі освіти;

надання у користування об’єктів інтелектуальної власності, авторського права, інших нематеріальних активів (освітніх, парціальних, навчальних програм, методик, технологій, засобів тощо) у порядку, визначеному законодавством.”.

  1. Пункт 2доповнити підпунктами 22-24 такого змісту:

“22) надання в користування електронних комунікаційних мереж;

23) надання відповідно до Закону України “Про електронні комунікації” послуг з голосової електронної комунікації, міжособистісної електронної комунікації, передачі сигналів, доступу до електронних комунікаційних мереж, взаємоз’єднання електронних комунікаційних мереж, технічного обслуговування, експлуатації, монтажу, реконструкції та ремонту електронних комунікаційних мереж, у тому числі розроблення технічних умов та погодження проекту на електронні комунікаційні мережі, з доступу до елементів інфраструктури об’єкта, доступу для розташування технічних засобів електронних комунікацій, електронних комунікацій (розроблення та видача технічних умов, погодження робочого проекту, бронювання та надання місця в каналі кабельної каналізації та користування нею), надання інших послуг з електронної комунікації;

24) здійснення розрахунків, надання інформації, консультацій, уточнень, пов’язаних з астрономічними явищами, засобами практичної астрономії.”.

  1. У пункті 4:

1) абзац перший після слова “здоров’я” доповнити словами “, рекреації, адаптації”;

2) доповнити пункт підпунктами 7 і 8 такого змісту:

“7) організація, проведення соціальних, реабілітаційних (у томі числі іпотерапія), адаптивних заходів, спрямованих на інтеграцію у цивільне життя ветеранів та осіб з інвалідністю;

8) надання спеціальними закладами загальної середньої освіти послуг з реабілітації (реабілітаційної допомоги) особам з особливими освітніми потребами та іншим особам з порушеннями зору та/або слуху, зокрема військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.”.