Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Державної служби якості освіти як зміниться сертифікація вчительства з вересня 2025 року.
Сертифікація педагогічних працівників і працівниць — це зовнішнє оцінювання їхніх професійних компетентностей через незалежне тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Наразі процедура доступна для вчительства початкових класів, математики, української мови та літератури, історії та громадянських дисциплін, а також англійської мови.
У січні 2025 року Міністерство освіти і науки України разом із Державною службою якості освіти (ДСЯО) та Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) підготували, а Уряд затвердив зміни до Положення про сертифікацію педагогічних працівників. Вони набули чинності вже з 1 вересня цього року.
ТОП-7 змін у сертифікації вчительства: що варто знати
- Учителі та вчительки, які на момент реєстрації мають педагогічне навантаження не менше як 0,25 тарифної ставки з дисципліни, з якої вони хочуть пройти сертифікацію, також можуть узяти в ній участь.
«Це, зокрема, стосується керівників та керівниць закладів освіти, їхніх заступників і заступниць, які мають педагогічне навантаження і викладають, наприклад, українську мову, математику, історію та інші предмети, з яких передбачена сертифікація, і вони теж хотіли б узяти в ній участь. Раніше для цього не було нормативного підґрунтя, адже ці категорії, а також учителі та вчительки за сумісництвом чи суміщенням не могли брати участь у сертифікації», — розповідає Неля Величко.
Зміни до Положення скасовують стару норму й дають змогу доєднуватися до сертифікації педагогам і педагогиням, які мають 0,25 ставки. Це не тільки директори/ки й заступники/ці, а і вчительство, яке, наприклад, має 0,75 ставки з фізики й 0,25 — із математики. Оскільки сертифікація з математики передбачена, то такий учитель чи вчителька має право на реєстрацію й участь, пояснює співрозмовниця.
- Зміни щодо реєстрації
Тепер вимоги щодо реєстрації учасників/ць сертифікації будуть винесені в окремий документ, який Український центр оцінювання якості освіти оприлюднить згодом.
- Учителі та вчительки можуть відмовитися від проходження сертифікації на будь-якому етапі (першому, другому чи третьому) і водночас отримати право повторно пройти сертифікацію наступного року.
«Оскільки ми всі зараз живемо у важких обставинах війни й не завжди можна передбачити, що станеться наступного дня, важливо було надати учасникам та учасницям право відмовитися від проходження сертифікації як перед початком, так і в процесі проходження різних етапів, зберігши право на повторну участь наступного року. Наприклад, якщо вчитель чи вчителька припинили участь у 2025 році, вони можуть зареєструватися знову у 2026-му», — наголошує Неля Величко.
- Установили чіткий термін початку дії сертифіката.
Тепер чітко визначено: сертифікат дійсний із 1 січня року, що настає після року успішного проходження сертифікації. Наприклад, якщо пороговий бал встановлять 5 грудня 2025 року, а сертифікати видадуть 15 грудня того самого року, то вони набувають чинності з 1 січня 2026 року незалежно від фактичної дати видачі.
Отримавши сертифікат, учитель чи вчителька можуть подавати документи до атестаційної комісії для присвоєння йому/їй чергової кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.
- Запровадили процедуру оскарження результатів третього етапу сертифікації.
Раніше апеляція була можлива лише за результатами незалежного тестування. Тепер учасники та учасниці сертифікації зможуть оскаржити результати вивчення їхнього практичного досвіду роботи. Це можна буде зробити впродовж трьох календарних днів після отримання копії експертного висновку.
«Наприклад, якщо вивчення практичного досвіду роботи відбулося 25 жовтня, то впродовж 26-28 жовтня учасник чи учасниця може подати звернення. Такий короткий термін встановлений для того, щоб учителі та вчительки могли одразу чітко сформулювати суть скарги, зазначивши, із чим вони не згодні. Наприклад, із кількістю балів за певним критерієм, з оцінкою компетентності, з організацією процедури тощо», — додає Неля Величко.
Положення про апеляційну комісію при Державній службі якості освіти набуло чинності 1 вересня 2025 року. Тож цьогоріч уперше скористатися можливістю оскаржити результати третього етапу зможуть вчителі та вчительки англійської мови. А вже з 2026 року процедура стане доступною для всіх учасників/учасниць сертифікації.
Як подавати звернення для оскарження результатів?
Його потрібно подавати до територіального органу ДСЯО за місцем розташування свого закладу освіти. Вивчення практичного досвіду роботи учасника/ці сертифікації здійснюють експерти/ки, які проживають і працюють в іншій області. Це допоможе уникнути конфлікту інтересів. Наприклад, якщо учасник чи учасниця з Полтавської області, його / її досвід можуть вивчати експерти/ки з Вінницької чи Закарпатської областей, але звернення слід подавати саме до управління ДСЯО в Полтавській області.
«Процедура оскарження передбачає, що звернення й матеріали вивчення практичного досвіду роботи розглядають експерти з інших областей. Вони переглядають відеозапис вивчення практичного досвіду роботи учасника чи учасниці сертифікації, готують висновок і передають справу до апеляційної комісії при Державній службі якості освіти. Комісія може ухвалити рішення залишити попередній експертний висновок без змін, внести зміни, збільшивши чи зменшивши кількість балів, або навіть ініціювати повторне вивчення», — пояснює Неля Величко.
Також, за її словами, процес сертифікації та оскарження значною мірою цифровізований: експерти та експертки використовують електронні експертні висновки, робочі таблиці та візуалізацію результатів у вигляді діаграм. Це забезпечує зручність, оперативність і прозорість оцінювання.
- Унормували процедуру підготовки експертів та експерток сертифікації.
Ними можуть бути педагогічні, науково-педагогічні працівники та працівниці закладів освіти й інші особи з досвідом педагогічної діяльності не менш як п’ять років. Лише тих експертів та експерток, які успішно пройшли навчання, залучатимуть до проведення сертифікації.
«У процесі підготовки експерти й експертки детально ознайомлюються з новим професійним стандартом учителя, методикою експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації, спостерігають за записами навчальних занять (із дозволу учасників та учасниць сертифікації попередніх років), аналізують їх, а також самопрезентації, інтерв’ю учасників й учасниць сертифікації», — пояснює співрозмовниця.
Після навчання майбутні експерти й експертки складають тестування. Якщо результати успішні, то їм видають сертифікат про підвищення кваліфікації, який не потребує додаткового схвалення педагогічної ради.
«Це стало можливим завдяки наявності ліцензії в навчально-методичного центру при Державній службі якості освіти. Таке навчання триває близько тижня і становить 30 академічних годин. До речі, чимало учасників та учасниць сертифікації після її успішного проходження також стають експертами й експертками», — додає начальниця управління сертифікації та освітніх програм ДСЯО.
- У Положенні також зафіксували, що адміністрація закладу освіти має сприяти участі в сертифікації педагогів і педагогинь, а також експертів/ок.
«Це важливий момент, адже за результатами опитувань як учасників й учасниць сертифікації, так і експертів та експерток ми з’ясували, що серед керівництва закладів освіти не завжди є схвальне ставлення щодо участі вчительства в цій процедурі», — стверджує Неля Величко.
Так, за даними аналізу ДСЯО щодо участі в сертифікації вчительства в розрізі об’єднаних територіальних громад виявлено, що є як міські, так і селищні та сільські громади, де немає жодного вчителя чи вчительки, які б зареєструвалися на сертифікацію. За статистикою бажання зареєструватися на сертифікацію виявили:
- у середньому по країні — учителі із 76% громад;
- у міських громадах — із 89%;
- у селищних громадах — із 70%;
- у сільських громадах — із 63%.
В окремі роки, зокрема у 2024-2025-му, квоту на учасників/ць навіть не використовували повністю. Припущень, чому так стається, може бути декілька, зазначає Неля Величко. Часом це побоювання вчительства або керівництва щодо того, як результати сертифікації можуть вплинуть на їхній професійний імідж та репутацію закладу освіти. Мовляв, якщо учасник чи учасниця не подолали порогового балу, це може сприйматися як негативний показник для самого вчительства та школи.
Проте це хибне уявлення. Неуспішне проходження сертифікації не впливає на подальшу роботу, атестацію, підтвердження наявної чи присвоєння наступної кваліфікаційної категорії вчителю чи вчительці.
Водночас Неля Величко зауважує, що потрібно цифровізувати другий і третій етап сертифікації. Саме тому зараз ДСЯО розробляє інформаційно-аналітичну систему для проведення сертифікації. Детальніше про всі функції цієї системи обіцяють розповісти згодом.
Як підготуватися до проходження сертифікації
Неля Величко наголошує, що першочергово важливо мати бажання й мотивацію брати участь у цій процедурі. Лише усвідомивши, чому сертифікація важлива саме для вас, можна переходити до наступних етапів підготовки, як-от ознайомлення з оновленим професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти». Саме там описано всі 12 компетентностей учительства, рівень вияву яких оцінюватимуть під час сертифікації.
Також експертка радить ознайомитися з нормативними документами: концепцією Нової української школи, методикою проведення оцінювання професійних компетентностей та іншими матеріалами, які розміщені на сайті ДСЯО в розділі «Сертифікація».
Крім цього, на сайті УЦОЯО для вчительства доступні онлайн-тренажери незалежного тестування з предметів, за якими відбувається сертифікація.
Щоб підготуватися, можна також поспілкуватися з тими, хто вже пройшов сертифікацію, додає Неля Величко. Наприклад, на сторінках громадської організації «Асоціація сертифікованих педагогічних працівників» учительство охоче ділиться своїм досвідом проходження сертифікації з різних предметів, а ще там можна поставити запитання, які вас цікавлять, й отримати консультацію.
«Сертифіковані вчитель чи вчителька в закладі освіти — це завжди перевага. Завдяки своїм прогресивним ідеям вони мотивують до змін, підвищують якість освіти в закладі, формують його позитивний імідж і надихають інших колег. Тож ми й надалі будемо вдосконалювати процедуру сертифікації та спонукати вчительство брати в ній участь», — підсумувала Неля Величко.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
