Лист 05.11.2025 №307 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Освіторія» про підвищення посадових окладів педагогів закладів дошкільної освіти у 2026 році

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Освіторія» про підвищення посадових окладів педагогів закладів дошкільної освіти у 2026 році.

              Уряд готує постанову про підвищення посадових окладів педагогів закладів дошкільної освіти на 30%, розповіла заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова. За її словами, питання оплати праці є ключовим для розвитку дошкілля. 

Коли відбудеться підвищення

Зміни до постанови наразі проходять погодження в різних міністерствах і мають набути чинності з 2026 року.

«Це ще не та зарплата, на яку заслуговує людина, яка відповідає за життя, здоров’я та розвиток дітей, але це крок у правильному напрямі», — додала Анастасія Коновалова.

Позиція міністра

Підвищення оплати праці педагогів дошкільної, позашкільної, професійно-технічної і фахової передвищої освіти повинне бути привʼязане до зростання заробітних плат у школі.

Про це заявив очільник відомства Оксен Лісовий під час розмови з журналістами, пише «Інтерфакс-Україна».

«Підвищення заробітної плати для інших ланок освіти — це для нас важливий виклик. Ми розуміємо, що дошкілля, позашкілля, професійно-технічна освіта, фахова передвища освіта повинні бути привʼязані до зростання заробітних плат у школі», — сказав міністр.

Лісовий пояснив, що зараз закон дозволяє підвищувати зарплати в дитсадках. Тарифна сітка визначає лише мінімум, тому органи місцевого самоврядування можуть встановлювати той рівень зарплати для вихователів, який вважають за потрібне.

Нинішня зарплата освітян дошкілля

В інтерв’ю «Новій українській школі» з аступниця міністра освіти Анастасія Коновалова розповіла, що зарплата вихователів у дитячих садочках становить 8 тис грн. Ситуацію могли б покращити доплати з місцевих бюджетів, однак через відсутність вчасно ухвалених нормативно-правових актів, станом на серпень 2025 року, лише 15,8% громад скористалися цією можливістю.

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 05.11.2025 №306 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про затверджений новий порядок проведення обов’язкових медоглядів працівників певних категорій

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про затверджений новий порядок проведення обов’язкових медоглядів працівників певних категорій.

               Міністерство охорони здоров’я України наказом від 08.09.2025 р. № 1393 затвердило новий Порядок організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій.

До працівників певних категорій належать:

  • працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями та забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та інші), в тому числі і працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;
  • працівники, які зайняті на роботах, де є потреба в професійному доборі;
  • працівники віком до 21 року;
  • працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час.

Цей Порядок поширюється на всіх юросіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізосіб, які використовують найману працю.

Документом затверджено низку додатків, серед яких — оновлений перелік професій і шкідливих факторів, медичні протипоказання, нові форми направлень, карток працівників та актів за результатами оглядів. Також вводиться нова форма довідки № 025-9/о про проходження медогляду і докладна інструкція щодо її заповнення.

Обов’язкові медичні огляди проводяться з метою забезпечення систематичного динамічного спостереження за станом здоров’я відповідно до існуючих небезпек і ризиків, на які працівники наражаються або можуть наражатися в процесі трудової діяльності, а також визначення стану здоров’я та професійної придатності працівника до виконання своїх професійних обов’язків без погіршення стану здоров’я протягом всієї трудової діяльності, створення роботодавцем безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Працівники певних категорій за рахунок роботодавця проходять попередній (під час прийняття на роботу), періодичні (протягом трудової діяльності) та позачергові медичні огляди.

Роботодавець зобов’язаний зберігати за працівником робоче місце і середній заробіток на час медогляду. Натомість працівники, які ухиляються від обов’язкового медогляду без поважних причин, можуть бути відсторонені від роботи без збереження заробітку.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Якщо за висновком лікарської комісії працівнику необхідно тимчасово змінити умови праці, керівник має запропонувати легшу роботу або іншу посаду.

Новий наказ також скасовує попередній наказ МОЗ від 21.05.2007 р. № 246, що регулював порядок проведення медоглядів, і повністю замінює його сучасними нормами. Очікується, що оновлений підхід підвищить ефективність профілактики професійних захворювань, сприятиме безпеці праці та покращенню умов роботи для тисяч українців.

Наказ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 05.11.2025 №305 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці у Кіровоградській області про оплату праці у вихідні та святкові дні

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці у Кіровоградській області про оплату праці у вихідні та святкові дні.

              Іноді на підприємстві складається ситуація, коли не можна припинити працю, навіть у вихідні та святкові дні. Які ж дні є вихідними та святковими? У яких випадках забороняється праця в такі дні та як оплачується робота працівників, які долучаються до роботи у вихідні та святкові?

Так, за п’ятиденного робочого тижня працівникам надаються два вихідних на тиждень, а за шестиденного — один вихідний день (ч.1 ст. 67 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України)).

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний за п’ятиденного робочого тижня, якщо він не визначений законодавством, встановлюється графіком роботи підприємства, установи, організації (далі — підприємство), погодженим з профспілкою, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. Тобто другим вихідним має бути субота або понеділок. Зазвичай підприємства встановлюють другий вихідний день у суботу, хоча законодавство цього не вимагає.

Для працівників, як правило, установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (ст. 52 КЗпП України). Згідно зі ст. 50 ККЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

На підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. За шестиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи не може перевищувати семи годин за тижневої норми 40 годин, шести годин — за тижневої норми 36 годин і чотирьох годин — за тижневої норми 24 години.

Святкові та неробочі встановлюються виключно законодавством (ст. 73 КЗпП України). Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП України якщо святковий або неробочий день, встановлений ст. 73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Роботодавець у разі застосування рекомендації КМУ не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних і робочих днів на підприємстві, погоджений із профспілкою(ст. 67 КЗпП України). В інших випадках роботодавець також вправі перенести вихідні. Але зверніть увагу, що таке перенесення є зміною істотних умов праці, адже змінює режим роботи. Тому про таке рішення роботодавець має повідомити працівників не пізніше ніж за два місяці в порядку, передбаченому статтею 32 КЗпП України.

Залучати працівників до роботи у вихідний день забороняється. Залучення до роботи у вихідний день у зв’язку з виробничою необхідністю чинним законодавством не допускається.

Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства та лише у виняткових випадках, визначених ст. 71 КЗпП України. Кодексом законів про працю визначений перелік працівників, яких забороняється залучати до роботи у вихідні дні, за будь-яких обставин.

Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також необхідно вказати працівників, бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. Якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.

Згідно зі ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку. Отже, якщо працівник працював у свій вихідний день, у нього є вибір — або взяти відгул, або отримати оплату в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП України, як і робота у святкові та неробочі дні.

Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін. У разі залучення згідно із законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), та за згодою сторін обрано компенсацію іншим днем відпочинку, то робота у вихідний день оплачується в одинарному розмірі, а день відгулу не оплачується.

Головний державний інспектор рекомендувала звернути увагу про документальне оформлення відгулу в табелі робочого часу, затвердженому наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489. Отже, в такому випадку відмітки в табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. Так, на підставі наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у вихідний день у табелі можна зробити відмітку «Ін» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, тобто цей день не оплачується, а за роботу у вихідний день проставляються фактично відпрацьовані години, які оплачуються в одинарному розмірі.

Тобто якщо у вихідний день працівник відпрацював тільки чотири години та отримує інший день відпочинку — відгул, то в одинарному розмірі йому будуть оплачені тільки чотири години.

У наказі про залучення до роботи у вихідний день слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівнику надається відгул, у наказі бажано вказати, коли працівник відпочиватиме.

Працівник не має права обрати день відгулу без згоди роботодавця. Невихід на роботу може бути розцінений як прогул без поважних причин, що може стати причиною звільнення на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Визначені КЗпП України норми оплати за роботу у вихідні, святкові (неробочі) дні є мінімальними державними гарантіями. Роботодавець може самостійно встановлювати більш високий рівень оплати праці за роботу в такі дні на підставі ст. 97 КЗпП України і ст. 15 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта ст. 73 КЗпП України) оплачується в подвійному розмірі. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Подвійний розмір оплати за роботу у вихідні або святкові (неробочі) дні поширюється тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, до інших виплат (різних видів доплат, надбавок, премій тощо) він не застосовується.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати йому також може бути надано інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем. Надання іншого дня відпочинку — це додаткова гарантія, яка не передбачає заміни підвищеної оплати за роботу у святкові (неробочі) дні.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП України (п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 № 138, (далі – Методичні рекомендації № 138)).

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій № 138). Якщо ж години роботи у святкові (неробочі) дні відпрацьовано за графіком, тобто в межах установленої норми робочого часу, виключати їх із кількості надурочних годин не потрібно.

Під час визначення годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі дні необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника).

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 05.11.2025 №304 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про визначення та правила надання відгулів для працівників

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про визначення та правила надання відгулів для працівників.

             Практика застосування терміну відгул є досить поширеною. Звертаємо увагу, що жоден нормативний акт не містить чіткого визначення цього поняття. Тому «відгулом» можна вважати день відпочинку, що відповідно до трудового законодавства може надаватися працівникові як компенсація за роботу у неробочий, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до норм трудового законодавства, відгули можуть бути як оплачувані так і не оплачувані. Статтею 72 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу, коли робота оплачується у подвійному розмірі або за бажанням працівника, який працював у ці дні йому може бути надано інший день відпочинку. 

У таких випадках робота у вихідні дні може компенсуватися або наданням відгулу, або оплатою в подвійному розмірі за відпрацьований день (за узгодженням між працівником і роботодавцем).

Ст.71 КЗпП встановлено, що залучати працівників до роботи у вихідні дні дозволено тільки у виняткових випадках (ст.71 КЗпП). При цьому звертаємо увагу на п.6 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачено окремі особливості застосування норм ст. 71 зокрема, у період дії воєнного стану не застосовується вимога про заборону роботи у вихідні дні та залучення працівників до роботи у вихідні дні тільки у виняткових випадках. На період воєнного стану залишається чинною ст.72 КЗпП щодо можливості компенсації або надання відгулу за роботу у вихідні дні.

До випадків залучення працівника до роботи у вихідні дні є відправлення працівника у відрядження. Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон (із змінами і доповненнями), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року встановлено порядок відправлення працівників у відрядження.

Звертаємо увагу на наступне. Право працівника на відгул без погодження з роботодавцем, навіть якщо воно встановлено чинним законодавством, вважається неявкою на роботу без поважних причин, що є порушенням п.4 ч.1 ст.40 КЗпП – прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Це може бути підставою для звільнення працівника

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 р. №9 зазначено, що прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважної причини як протягом цілого робочого дня, так і більше трьох годин безупинно або сумарно протягом робочого дня (наприклад, у випадку самовільного використання без узгодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, припинення виходів на роботу до закінчення строку трудового договору).

Поважними, з погляду Пленуму Верховного Суду, вважаються причини, за яких відсутня провина працівника.

Оскільки термін «відгул» не врегульований трудовим законодавством, на практиці можливе застосування іншого терміну, надання «вільного від роботи дня/днів/» працівникові із підстав визначених чинним законодавством.

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА