Daily Archives: 20 Січня, 2026

Лист 20.01.2026 №23 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України які накази з охорони праці мають бути на підприємстві та скільки їх зберігати

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України які накази з охорони праці мають бути на підприємстві та скільки їх зберігати.

              У сфері охорони праці накази відіграють вирішальну роль – від призначення відповідальних осіб до фінансування заходів безпеки.

Наказ ‒ це основний розпорядчий документ, який видається керівником підприємства для вирішення основних та оперативних завдань. У сфері охорони праці наказ є юридичним фундаментом, на якому будується вся система управління безпекою на робочому місці стосовно охорони праці, пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності.

Його створення вимагають деякі нормативні акти, наприклад:

  1. Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Мінпраці та соцполітики від 29.01.1998 №9;
  2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 №337 та інші.

Доцільність створення наказу з охорони праці полягає в декількох причинах:

  1. Юридичний захист: у разі нещасного випадку перше, що перевіряє Держпраця – чи був призначений відповідальний за цю ділянку роботи. Якщо наказу немає, відповідальність автоматично лягає на директора.
  2. Дисципліна: наказ робить виконання правил охорони праці обов’язковим. Порушення наказу – це порушення трудової дисципліни, за що можна накласти стягнення.
  3. Фінансування: накази часто є підставою для виділення коштів, наприклад, на закупівлю засобів індивідуального захисту.

Отже, з правового погляду, наказ ‒ це засіб реалізації повноважень роботодавця.

Оскільки згідно зі статтею 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці», саме роботодавець несе безпосередню відповідальність за створення безпечних умов праці, наказ стає інструментом, що перетворює загальні норми закону в конкретні обов’язки для працівників підприємства.

За змістом і функціональним призначенням накази поділяються на такі групи:

  1. з основної діяльності;
  2. з кадрових питань (особового складу);
  3. з адміністративно-господарських питань.

В наказах з основної діяльності закріплено основні управлінські рішення щодо найважливіших питань діяльності підприємства чи організації, установи.

До них належать накази:

  1. про створення служби з охорони праці;
  2. про затвердження локальних нормативних актів, що діють в межах підприємства (положень, інструкцій, програм інструктажів тощо);
  3. про призначення відповідальних осіб (за електрогосподарство, за пожежну безпеку, за технічний стан обладнання (кранів, котлів тощо);
  4. про проведення атестації робочих місць та інше.

Обов’язково разом із такими наказами слід зберігати і додатки, що були затверджені ними. Це можуть бути інструкції або положення, списки чи плани тощо.

Відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 №578/5, для наказів з основної діяльності встановлено такі строки зберігання:

  1. постійного;
  2. до ліквідації.

До наказів з адміністративно-господарських питань відносяться накази, в яких прописують певні завдання, що обмежені в часі:

  1. про розробку інструкцій з охорони праці;
  2. про проведення медоглядів;
  3. про проведення перевірки знань з охорони праці;
  4. про проведення перевірки готовності підприємства до роботи в осінньо-зимовий сезон;
  5. про проведення позапланових інструктажів (наприклад, після нещасного випадку);
  6. про проходження стажування перед допуском до робіт із підвищеною небезпекою тощо.

Термін зберігання наказів з адміністративно-господарських питань становить мінімум 5 років

До наказів з кадрових питань належать накази, що забезпечують соціальний захист працівників та стосуються конкретних осіб, їх прав й обов’язків.

До них відносяться накази:

  1. про результати атестації робочих місць;
  2. про роботу у шкідливих і небезпечних умовах праці;
  3. про надання відпусток працівникам із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці;
  4. про преміювання або стягнення (якщо вони пов’язані з охороною праці).

Термін зберігання наказів з кадрових питань становить 75 років.

Кожна група наказів формуються у страву, в якій вони зберігаються відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мінʼюсту від 18.06.2015 №1000/5.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 20.01.2026 № 22 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про типові помилки роботодавців при розслідуванні нещасних випадків на виробництві

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про типові помилки роботодавців при розслідуванні нещасних випадків на виробництві.

Держпраці проаналізувало матеріали розслідувань нещасних випадків на виробництві та виявило низку типових порушень вимог Порядку №337. У зв’язку з цим роботодавців закликають приділяти особливу увагу правильності та повноті оформлення матеріалів розслідування.

Так, встановлено низку типових порушень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №337 (далі – Порядок №337), а саме:

  1. неповне визначення причин настання нещасного випадку;
  2. порушена хронологія ведення протоколів;
  3. в окремих випадках протоколи не відповідають встановленій формі відповідно до Додатку 4 до Порядку №337;
  4. недоліки щодо оформлення акта за формою Н-1;
  5. оформлення ескізу місця, де стався нещасний випадок, не відповідає вимогам Порядку №337.

Тому звертають увагу роботодавців на виявлені недоліки, а також на належне оформлення матеріалів, їх відповідність вимогам Порядку №337.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

 

Лист 20.01.2026 № 21 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром.

У разі здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на підприємстві спеціальне навчання з питань охорони праці є складовою зазначеної професійної підготовки.

Відомо, що спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання здійснюється:

  • комісією підприємства (якщо навчання проводилось безпосередньо на підприємстві);
  • комісією відповідного територіального органу Держпраці за участю відповідних профспілок (якщо навчання проводилось у навчальному центрі).

До складу комісії можуть залучатися особи, які пройшли навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

У разі неможливості створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві, яке входить в об’єднання підприємств, перевірка знань здійснюється комісією іншого підприємства – учасника об’єднання.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 20.01.2026 №20 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці чи збережеться гарантія щодо дня відпочинку для донорів з 26 січня 2026 року

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці чи збережеться гарантія щодо дня відпочинку для донорів з 26 січня 2026 року.

Більш детально … →

Лист 15.01.2026 №19 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як організувати облік робочого часу, щоб правильно проводити оплату працівникам, які чергують вночі та у вихідні

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як організувати облік робочого часу, щоб правильно проводити оплату працівникам, які чергують вночі та у вихідні.

Інспектор Управління Держпраці у Кіровоградській області роз’яснила, як організувати облік робочого часу сторожів охоронців, щоб правильно проводити оплату працівникам, які чергують вночі та у вихідні дні.

Для такої категорії працівників, як сторож, охоронець, можна встановити підсумований облік робочого часу. Що це означає? Це спеціальний порядок обліку робочого часу, який вводиться, коли не може бути дотримана нормальна щоденна або тижнева тривалість робочого часу. Під нормальною розуміється тривалість роботи не більше 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Сенс підсумованого обліку в такому. На підприємстві встановлюється обліковий період (це може бути місяць або триваліший період), за який нормальна тривалість робочого часу повинна бути дотримана. А ось усередині облікового періоду, наприклад за день або тиждень, нормальна тривалість роботи може відхилятися як у бік перепрацювання, так і в бік недопрацювання. При цьому робота понад норму робочого часу за окремий день (тиждень) облікового періоду не вважається наднормовою роботою, якщо зберігається норма робочого часу в цілому за обліковий період.

Порядок та умови застосування підсумованого обліку встановлюються колективним договором або на підставі наказу керівника (якщо немає колективного договору). На обліковий період складається графік роботи (змінності), з яким повинні бути ознайомлені працівники (як правило, за місяць до його введення). При складанні змінного графіка роботи слід взяти до уваги:

  • час початку і кінця роботи, тривалість щоденної зміни, загальну норму робочого часу за обліковий період, яка визначається виходячи з установленого на підприємстві шестиденного або п’ятиденного робочого тижня, з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних і святкових днів;
  • час відпочинку, щотижнева безперервна тривалість якого повинна бути не менше 42 годин на тиждень (ст. 70 КЗпП), і вихідні дні, кількість яких не повинна бути меншою ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду;
  • час наднормової роботи, який не повинен перевищувати 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).

Підсумований облік робочого часу кожного працівника ведеться за табелем виходів на роботу наростаючим підсумком з початку облікового періоду. При підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні відпустки і хвороби. Додамо, що правила застосування підсумованого обліку зафіксовані в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 № 138.

Оплата праці. Якщо за змінним графіком роботи робочий день сторожа припадає на неділю (або інший вихідний день на підприємстві), то такий день оплачується як звичайний робочий день. А ось якщо робочий день припадає на святковий або неробочий день, які встановлені ст. 73 КЗпП, то оплата проводиться в такому порядку (ст. 107 КЗпП):

  • якщо робота виконувалася за графіком у межах місячної норми робочого часу – доплачують суму у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад зарплату за цей день (за графіком);
  • якщо робота виконувалася поза графіком понад місячну норму – тоді зарплату за цей день не нараховують, а проводять доплату в розмірі подвійної годинної (денної) ставки за фактично відпрацьовані години (або надають інший день відпочинку).

За роботу в нічний час сторожеві належить доплата згідно зі ст. 108 КЗпП – у розмірі не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки України та Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України на 2020– 2025 роки (пункт 6.3.7.) встановлено, що додаткова оплата за роботу у нічний час здійснюється у розмірі 40% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Якщо за обліковий період було відпрацьовано робочих годин більше норми, то такий час вважається надурочним. Оплачується цей час згідно зі ст. 106 КЗпП – у подвійному розмірі годинної ставки за всі надурочні години. Наднормові виплачуються працівнику в кінці облікового періоду.

 

Голова МК Профспілки     Олександр ДЗЮБА

Лист 15.01.2026 № 18 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про оплату праці за сумісництвом у нічний час

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про оплату праці за сумісництвом у нічний час.

              У навчальному закладі на час відпустки сторожа його заміщає двірник. Тобто виконує вдень обов’язки двірника, а вночі чергує за сторожа. У цей період працює на ставку двірника та 0,75 ставки сторожа. Як повинна здійснюватися оплата праці у цей період?

Виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом вважається сумісництвом.

У зв’язку з вищезазначеним, із двірником, який має виконувати обов’язки сторожа у вільний від основної роботи час, слід укласти строковий трудовий договір. Тобто, двірника приймають на посаду сторожа за сумісництвом, оскільки у нього є основне місце роботи.

Відповідно до вимог частини першої статті 1021 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Водночас, слід врахувати, що відповідно до вимог частини першої статті 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відповідно до вимог пункту 94 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, працівникам установ освіти, які за графіком роботи працюють в нічний час, здійснюється додаткова оплата в розмірі 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (у період з 10 годин вечора до 6 годин ранку).

Крім того, при нарахуванні заробітної плати слід врахувати вимоги статті 94 КЗпП України, якою передбачено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, статті 95 КЗпП України щодо мінімальної заробітної плати, статті 106 КЗпП України щодо оплати роботи в надурочний час, статті 107 КЗпП України щодо оплати роботи у святкові і неробочі дні.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

 

Лист 15.01.2026 №17 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про робочий час сторожів та підсумковий облік робочого часу

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про робочий час сторожів та підсумковий облік робочого часу.

Робочий час – це час, протягом якого працівник (зокрема, сторож, охоронник) зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, та дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку (далі – ПВТР). Причому ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено нормальну тривалість робочого часу, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).

 

Оскільки для сторожів чи охоронників скорочення норми тривалості робочого часу не передбачено нормативно-правовими актами, то тривалість робочого тижня становить 40 годин (ст. 50 КЗпП).

 

Але робота сторожа специфічна. Ця особливість полягає в тому, що зазвичай такі працівники повинні забезпечувати цілодобову охорону об’єктів сім днів на тиждень включно з вихідними, святковими та неробочими днями. Що, своєю чергою, унеможливлює дотримання щотижневої норми робочого часу. Тому згідно зі ст. 61 КЗпП для таких працівників зазвичай встановлюють підсумований облік робочого часу.

 

Насамперед, пам’ятайте про потребу згадати в колективному договорі та /або ПВТР наступне:

 

  • підрозділ, перелік посад, для яких запроваджується підсумований облік робочого часу;
  • обліковий період. Це можуть бути декада, місяць, квартал, півріччя, рік. Обліковий період охоплює робочий час та години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні, години відпочинку;
  • порядок визначення норми робочого часу за обліковий період;
  • порядок оплати праці (оплата роботи в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, оплата надурочних годин).

 

Найчастіше при запровадженні для охоронників графіка роботи «доба-три» за підсумованого обліку робочого часу йдеться про застосування піврічного або річного облікового періоду.

 

Важливо правильно обрати обліковий період та яким чином буде визначатися норма робочого часу. Правильний вибір облікового періоду впливає на те, чи будуть працівники «виходити» на норму робочого часу. Адже може трапитися, що працівники недопрацьовуватимуть до норми робочого часу, або, навпаки, «перепрацьовуватимуть».

 

Норму робочого часу за обліковий період для охоронників / сторожів роботодавці можуть визначати на вибір або за календарем:

 

з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня), зі скороченням робочого часу напередодні вихідного дня до 5 годин. За таких умов потрібно враховувати скорочення робочого дня напередодні святкових і неробочих днів – на 1 годину (ст. 53 КЗпП);

з розрахунку 5-денного робочого тижня (з вихідними днями в суботу і неділю) з однаковою тривалістю кожного робочого дня зі скороченням робочого дня напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.

 

Простими словами, норму робочого часу можна визначати за календарем для 5-денного або 6-денного робочого тижня.

Увага! При визначенні норми пам’ятайте, що відповідно до ст. 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3–5 ст. 67, ст. 71, 73, 78-1 КЗпП та ч. 2 ст. 5 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки». Тобто, деякі правила розрахунку місячної норми робочого часу, визначені КЗпП, у період воєнного стану не застосовують

Приклад. На підприємстві для сторожів встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період – квартал. Норма робочого часу визначається з розрахунку 5-денного робочого тижня (з вихідними днями в суботу та неділю) з однаковою тривалістю кожного робочого дня. Розрахунок наведено у таблиці.

 

 

Місяці кварталКількість к. дн.Кількість вих. дн.Кількість р. дн.Тривалість р. дн.Норма робочого часу
1234= гр. 2 – гр. 356 = гр. 4 х гр. 5
січень-2025318238184
лютий-2025288208160
березень-20253110218168
Всього902664х512

 

Охоронники на підприємстві: графіки змінності / графіки виходу на роботу

 

За підсумованого обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності). Графік роботи працівників із підсумованим обліком робочого часу повинен бути складений таким чином, щоб забезпечити дотримання нормальної тривалості робочого часу, а також надання вихідних днів і міжзмінного відпочинку відповідно до законодавства.

 

При складанні графіка змінності (роботи) враховуйте такі правила.

 

Правило 1. Тривалість роботи загалом може становити до 12 годин (п. 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138, далі – Методрекомендації №138).

 

Хоча в певних випадках тривалість зміни (робочого дня) може бути і 24 години. Наприклад, зважаючи на специфіку, характер та умови роботи сторожів, охоронників, для таких працівників доволі поширений режим роботи «доба-три». І це не є порушенням трудового законодавства, оскільки робота виконується в його межах.

 

Правило 2. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включно з перервою на обід) (ст. 59 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій №138).

 

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але має бути не менше 12 годин на добу.

 

Правило 3. Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

 

Правило 4. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій №138).

 

Правило 5. Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку.

 

У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.

 

Правило 6. Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, вихідні дні встановлюють графіком виходу на роботу (змінності). Такі дні можуть не збігатися з вихідними днями, встановленими для інших працівників підприємства.

 

Правило 7. Тривалість перерви для відпочинку і харчування не може перевищувати 2 годин (ст. 66 КЗпП). Зазвичай такі перерви слід надавати через чотири години після початку роботи. Якщо ж зміна триває понад 8 годин, доцільно надавати перерви для відпочинку та харчування через кожні 4 години. Зазвичай такі перерви не включають до робочого часу.

Увага! Час початку та закінчення роботи, години перерви визначають у ПВТР

Водночас для сторожів, які зазвичай виконують роботу 24 години на добу та 7 днів на тиждень, при встановлені перерв потрібно обрати такі варіанти:

 

якщо на посту працюють декілька працівників, то кожному з них можна встановити різні години перерв;

якщо працівник повинен працювати постійно і через умови виробництва перерву встановити не можна, йому потрібно надати можливість харчуватися протягом робочого часу (ч. 4 ст. 66 КЗпП). Перелік таких робіт, порядок і місце споживання їжі власник або уповноважений ним орган установлює за погодженням із профспілкою підприємства або іншим представником трудового колективу. Це питання доцільно врегулювати у ПВТР чи безпосередньо у колдоговорі. Важливо: час такого прийому їжі вважають робочим для працівника, він підлягає оплаті (див. лист Мінпраці від 04.10.2010 №304/13/116-10).

 

Окрім перерв для відпочинку та харчування, встановлюють технологічні перерви та короткотермінові перерви санітарно-гігієнічного призначення. Такі перерви входять до робочого часу й оплачуються.

 

Правило 8. Якщо на робочий день (зміну) припадає робота з 22:00 до 06:00, тобто у нічний час, то вона має оплачуватися в підвищеному розмірі згідно зі ст. 108 КЗпП.

 

Якщо графіком змінності передбачена робота у нічний час, то зверніть увагу на певні заборони та обмеження.

 

Так, у мирний час до роботи в нічний час заборонено залучати:

 

вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років (ст. 176 КЗпП);

осіб, молодших 18 років (ст. 192 КЗпП);

інші категорії працівників, згадані в законодавстві.

 

А особи з інвалідністю можуть працювати вночі тільки за їхньої згоди (варто одержати від них відповідну заяву або розписку) та якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).

 

У період воєнного стану до роботи в нічний час не залучаються без їхньої згоди вагітні жінки й жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

 

Правило 9. Графіки змінності затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою і доводить до відома кожного працівника зазвичай не пізніше ніж за 1 місяць до їх уведення в дію (п. 3 Методрекомендацій №138, п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань за погодженням з ВЦРПС від 20.07.1984 №213).

 

Зауважте, що графіки роботи на певний обліковий період мають бути складені таким чином, щоб у межах цього облікового періоду була дотримана встановлена тривалість робочого часу.

 

Форм графіків змінності / виходу на роботу для охоронників, сторожів на нормативному рівні не затверджено. Тож підприємство може самостійно розробити зручну форму графіка змінності. Під час розробки форми та її використання майте на увазі таке:

 

графіки можна складати на підрозділ в цілому або щодо кожного працівника окремо;

сформований графік змінності / графіки виходу на роботу погоджують з профспілкою чи іншим представницьким органом трудового колективу (ч. 1 ст. 52 КЗпП). Тож у графіку має бути відповідний погоджувальний напис із посиланням на документ, яким погоджено напис, або підпис такого представника профспілки / трудового колективу. Наприклад, «Погоджено з виборним органом первинної профспілкової організації: протокол засідання профспілкового комітету від «__»_________20__р. №___»;

графік змінності візує директор підприємства. Достатньо напису «Затверджую, директор підприємства…»;

працівників варто ознайомлювати з графіком змінності під підпис.

 

Графіки роботи (змінності) складають на весь обліковий період. У них можна визначити:

 

кількість робочих днів (змін);

час початку, закінчення і тривалість щоденної роботи (зміни);

час перерв для відпочинку та харчування;

кількість вихідних днів і додаткових днів відпочинку;

тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку.

 

Зразок графіка виходу на роботу сторожів

 

Приклад. На підприємстві 4 сторожа, які охороняють один об’єкт. Графік роботи – «доба через три». Початок роботи – о 8:00, закінчення – о 8:00 наступної доби. Обліковий період – календарний рік. Сторожам надано можливість прийому їжі протягом робочого часу.

 

 

ПІБ123456789101112131415х
16171819202122232425262728293031
Іващенко В.В.8:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:00х
8:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:00
Петренко П.В.8:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:00х
8:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:00
Кулуй О. С.8:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:00х
0:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:00
Баско Р.Ю.0:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:00х
8:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:008:00-24:000:00-8:00

 

Нагадуємо, що графіки виходу на роботу (змінності) відображають планові показники використання робочого часу. Фактично відпрацьований час зазначають у табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5).

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

 

Лист 15.01.2026 №16 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» що робити з оплатою праці сторожа якщо за графіком роботи не виходимо на норму робочого часу

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» що робити з оплатою праці сторожа якщо за графіком роботи не виходимо на норму робочого часу.

             Якщо запроваджено підсумований облік робочого часу, але за графіком роботи кількість годин у працівника менше норми. Чи це порушення? Що потрібно зробити? Як бути з оплатою?

У разі запровадження підсумованого обліку робочого часу необхідно розробити такі графіки роботи, щоб працівники, яких працевлаштували на повну зайнятість, відпрацьовували норму робочого часу за обліковий період. Інакше йдеться про порушення у сфері праці – погану організацію праці.

Роботодавець повинен, зокрема, правильно організувати працю працівників (ст. 141 Кодекс законів про працю України, далі – КЗпП).

Як роботодавець має оплатити працівникам недопрацьовані години, законодавством прямо не визначено. Фахівці Мінсоцполітики, свого часу, висловлювали позицію: роботодавець має виплатити середній заробіток за всі недопрацьовані години.

Водночас маємо розуміти: якщо працівника прийнято на роботу на умовах повного робочого часу, роботодавець має забезпечити його роботою в повному обсязі. Якщо ж працівник не допрацьовує через установлений йому графік роботи, потрібно визнавати простій.

Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП)

А, як відомо, відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). При цьому галузевими угодами, колдоговорами може передбачатися й більша сума оплати. В галузі освіти у розмірі середнього заробітку.

За підсумованого обліку таку оплату варто передбачити для годин недопрацьованих за обліковий період.

Отже, радимо складати графіки змінності так, щоб працівники з повною зайнятістю відпрацьовували розрахункову норму годин за обліковий період. А коли в окремих випадках цього неможливо дотриматися, то передбачте в колдоговорі чи в положенні про оплату праці, як саме будуть оплачуватися ці недопрацьовані години.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 15.01.2026 № 15 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про години відпочинку та перерви на харчування для сторожа

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про години відпочинку та перерви на харчування для сторожа.

На підприємстві запроваджується підсумований робочий час — доба через три. Робочий час сторожа: з 08:00 до 08:00. Перерва на обід: 12:00–12:30, 17:00–17:30, 22:00–23:00, 03:00–04:00.

1.     Відповідно до ст. 66 КЗпП, працівникам надається перерва для відпочинку та харчування не більше 2-х годин. Беручи до уваги ситуацію: не більше 2-х годин за один раз чи один раз за зміну?

2.     Відповідно до ст. 54 КЗпП, передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі у нічний час. Скільки годин перерви може мати сторож на 12-годинну зміну: 1 чи 2 години, як у наведеному прикладі?

Згідно зі ст. 52 КЗпП тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), які роботодавець затверджує за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50 КЗпП), тобто не більше 40 годин на тиждень.

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Як правило, у охоронників змінний режим роботи, який регулюється графіками виходу на роботу. Оскільки спеціального закону для врегулювання питання щодо роботи працівників за підсумованим обліком робочого часу немає, на допомогу приходять Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138 (далі — Методрекомендації № 138), які визначають особливості застосовування підсумованого обліку робочого часу.

У п. 4 Методрекомендацій № 138 зазначено, що виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну.

У даній ситуації сторожу встановлюватиметься 12-годинна зміна.

Що стосується перерви на обід, то потрібно звернутися до ст. 66 КЗпП, згідно з якою працівникам надається перерва на відпочинок та харчування тривалістю не більше двох годин.

Обідня перерва не зараховується до робочого часу і не оплачується, тому працівники можуть використовувати її на власний розсуд (перекусити, відпочити, відволіктися від роботи тощо). Крім того, на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Винятком з правила є працівники, які працюють охоронцями та сторожами, оскільки вони повинні постійно перебувати на своєму робочому місці та відлучатись на обід для них є проблематичним. Тому таким працівникам потрібно надати можливість приймання їжі на своєму робочому місці (ч. 4 ст. 66 КЗпП).

Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено мінімальної тривалості обідньої перерви, як і того, коли саме така перерва повинна працівнику надаватись (головне, щоб вона була). Тому питання із тривалістю перерв на обід (харчування), частотою їх надання роботодавець та працівник узгоджує за домовленістю із працівником. Головне, щоб загальна тривалість всіх перерв не перевищувала 2 години за зміну.

Облік робочого часу кожного працівника проводять за табелем обліку використання робочого часу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.

Щодо другого питання зазначимо, що нічним вважається час з 22:00 до 6:00. Відповідно до ст. 54 КЗпП, тривалість роботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину. Це означає, що тривалість денної роботи збільшується на одну годину, а нічної — скорочується на одну годину, тобто для сторожа здійснюється перерозподіл робочого часу. На надання перерв це не впливає.

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА