Лист 30.04.2026 №138 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Бухгалтер бюджетної установи» чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію видання «Бухгалтер бюджетної установи» чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років.

           Одинока мати має право на додаткову соціальну відпустку, однак у деяких випадках це право може бути втрачено раніше, ніж дитині виповниться 18 років.

Загальне правило

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки», одинока мати має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів.

Дитиною вважається особа віком до 18 років, якщо вона не набула повноліття раніше.

Коли дитина стає повністю дієздатною?

Згідно з Цивільним кодексом України:

повна цивільна дієздатність за загальним правилом настає з 18 років;

але може бути надана з 16 років, якщо особа працює за трудовим договором.

Як це впливає на відпустку?

Якщо дитина у 16 років:

працевлаштована офіційно;

набула повної цивільної дієздатності —

вона перестає вважатися дитиною для цілей надання соціальної відпустки.

Право на відпустку

У такому випадку:

мати має право на відпустку лише за рік, у якому дитина набула дієздатності;

у наступні роки право на таку відпустку втрачається.

Висновки

Якщо дитина почала працювати з 16 років і отримала повну цивільну дієздатність, одинока мати втрачає право на додаткову соціальну відпустку. Винятком є лише рік, у якому відбулася така зміна статусу.

 

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 30.04.2026 №137 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про право на соціальні відпустки в 2026 році

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про право на соціальні відпустки в 2026 році.

Статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року встановлено право на надання додаткових відпусток для працівників які мають дітей.

До цього Закону, який набрав чинності 1 січня 1997 року, вносилися зміни Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 6.03.2003 року № 490-IV, діє з 1.03.2003 року, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 22.10.2004 року № 2128, діє з 18.11.2004 року, Закон України «Про внесення змін до законодавства України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19.05.2009 року № 1343-VI, діє з 1.01.2009 року.

Додаткову відпустку збільшено з 5 до 10 календарних днів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки», щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, визначених статтею 73 Кодексу законів про працю України) надається:

одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;

одному з батьків дитини з інвалідністю;

усиновителям;

матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

одинокій матері;

батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

одному із прийомних батьків.

Застосування норм статті 73 Кодексу законів про працю України у період воєнного стану, призупинено частиною 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Внесені Законом України «Про внесення змін до законодавства України з питань соціального захисту багатодітних сімей» зміни до Закону України «Про відпустки», якими встановлена тривалість додаткової оплачуваної відпустки 10 календарних днів, за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 днів.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України «Про відпустки», додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про відпустки» соціальна відпустка не належить до щорічних відпусток і може надаватися в будь який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини до чи після.

Якщо працівник з якихось причин не скористався правом на відпустку у році досягнення дитиною відповідного віку або ж за попередні роки, має право її використати, у разі звільнення – на виплату компенсації за невикористані дні відпусток (стаття 24 Закону України «Про відпустки»).

 

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 30.04.2026 №136 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» коли виникає право на додаткові дні щорічної відпустки у особи з інвалідністю

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» коли виникає право на додаткові дні щорічної відпустки у особи з інвалідністю.

Працівник пішов у відпустку за відпрацьований рік на 24 к.дн. за 2025 рік. Але через пару днів повідомляє заявою про присвоєння інвалідності 3 групи додає витяг з рішення експертної команди від 23.02.2026 та просить додатково 2 к. дн. відпустки. Чи маємо ми надати йому додаткові дні до відпустки, адже надана відпустка за попередній рік без інвалідності?

Ні, ви не зобов’язані надавати працівникові 2 додаткові дні відпустки.

Право на щорічну основну відпустку тривалістю 26 к.дн., як особа з інвалідності за ст. 6 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», працівник набуває з дати встановлення інвалідності.

А отже, за попередній рік він такого права не має і ви можете спокійно відмовити працівникові посилаючись на сказане вище.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 30.04.2026 №135 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «ДЕБЕТ КРЕДЕТ» про безоплатну відпустку під час війни

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «ДЕБЕТ КРЕДЕТ» про безоплатну відпустку під час війни.

Працівник хоче взяти відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану. За якою статтею краще оформити цей вид відпустки?

Відпустка за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136

Частиною 3 ст. 12 Закону № 2136 передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Тож працівник може скористатися цією нормою та написати заяву на відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану, а роботодавець — видати відповідний наказ.

Тобто роботодавець має право, незалежно від місця розташування підприємства та місця перебування працівника (на території бойових дій чи поза нею), надавати працівникові відпустку без збереження заробітної плати на час воєнного стану (за його заявою та виключно за його бажанням) без обмеження строку.

Звертаємо увагу: ця відпустка надається за умови, що роботодавець не заперечує проти відпустки працівника. Якщо ж роботодавець проти, він має право не надати такої відпустки.

Згідно зі ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується, зокрема, час, який працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону про відпустки.

Тож якщо працівник перебуває у відпустці без збереження зарплати на час дії воєнного стану, цей період включається до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

Нагадаємо, що воєнний стан продовжено строком на 90 діб — до 2 серпня 2026 року згідно із Законом від 15.08.2022 р. № 2500-ІХ, який затверджує Указ Президента від 27 квітня 2026 року № 342/2026.

Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136

Частина 4 ст. 12 Закону № 2136 передбачає, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше ніж 90 к. д., без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

Тут уже думка роботодавця щодо цієї відпустки не має значення — роботодавець зобов’язаний надати відпустку працівникові, що покинув своє місце проживання.

Тобто роботодавець і надалі надає працівникові (який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи) відпустку без збереження на час воєнного стану без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки (так, як передбачено ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), проте з однією відмінністю: до стажу, що дає право на дні щорічної відпустки (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки), увійдуть лише 90 к. д. (це 6 к. д. до щорічної основної відпустки), а от решта днів такої відпустки не даватиме права працівникові на дні щорічної відпустки.

Відлік цих 90 к. д. потрібно починати з дня дії Закону № 2352, тобто з 19.07.2022 р., розуміючи, що закон не має зворотної сили. Позаяк правила обчислення строків визначено ст. 2411 КЗпП, де зазначено, що строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Отже, працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, перебуваючи у відпустці за власний рахунок, матиме право на дні щорічної відпустки до 19 жовтня, а починаючи з 20 жовтня право на дні щорічної відпустки втрачається.

Відображення відпустки без збереження в табелі

Відпустку без збереження заробітної плати (незалежно від її виду) відображають у табелі літерним кодом «НА» або цифровим — «18».

 

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 28.04.2026 №133 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України про реорганізацію навчальних закладів

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України про реорганізацію навчальних закладів.

Реорганізація навчального закладу — це форма припинення діяльності навчального закладу як юридичної особи, під час якої навчальний заклад припиняється, але всі його права й обов’язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи.

Як відбувається реорганізація?

Реорганізація навчального закладу, як і реорганізація будь-якого підприємства, установи, організації може здійснюватися шляхом:
злиття;
приєднання;
поділу;
виокремлення;
перетворення.

Наприклад НВК ЗНЗ-ЗДО може бути реорганізовано шляхом поділу у два навчальних заклади ЗНЗ та ЗДО, або ж, навпаки, два навчальні заклади можуть бути реорганізовані в один шляхом злиття.

Чи завжди при реорганізації відбувається звільнення працівників?

Реорганізація навчального закладу не завжди є підставою для розірвання трудового договору з працівниками. Статтею 36 Кодексу законів про працю України гарантовано, що у разі реорганізації підприємства, установи, організації дія трудового договору працівника продовжується. Це означає, що, якщо процес реорганізації установи не супроводжується скороченням штату або чисельності працівників, роботодавець не має права звільнити працівників, у зв’язку з реорганізацією.

Разом з тим, в більшості випадків при реорганізації навчальних закладів відбувається скорочення чисельності або штату працівників.

Чи мають члени професійних спілок додаткові права при скороченні працівників?

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпПУ розірвання трудового договору може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) профспілки, членом якої є працівник.
Якщо працівник не є членом профспілки, роботодавець має право звільнити такого працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) без надання відповідного запиту виборному органу профспілки.

Коли працівника повинні повідомити про проведення реорганізації закладу, в якому він працює?

Відповідно до ст. 32 КЗпПУ про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці.

Послідовність дій при реорганізації навчальних
закладів та звільненні, у зв’язку з цим працівників

Крок 1. Прийняття рішення про реорганізацію навчального закладу

Педагогічні працівники повинні бути ознайомлені під особистий підпис про попередній розподіл навчального навантаження у кінці навчального року під час проведення комплектації та на початку навчального року під час проведення тарифікації.

Окрім того, відповідно до ст. 32 Кодексу законів про працю України працівники повинні бути попереджені про зміни в організації виробництва і праці не пізніше, ніж за два місяці. Тому для забезпечення прав працівників реорганізацію закладів освіти доцільно проводити в період літніх канікул перед початком нового навчального року (щоб педагогічне навантаження в новоствореному закладі було розподілене між працівниками під час тарифікації).

Проведення реорганізації в інший період може призвести до необхідності зміни навчального навантаження працівників посеред навчального року та до порушення прав працівників (Положенням про загальноосвітній навчальний заклад передбачено, що перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише в разі зміни кількості годин для вивчення окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника).

Крок 2. Погодження рішення про реорганізацію з виборним органом первинної профспілкової організації (в разі якщо реорганізація супроводжується скороченням чисельності або штату працівників).
Пунктом 4.2.2. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки встановлено, що рішення про реорганізацію, що призводить до скорочення чисельності або штату працівників, має бути узгодженим з відповідними профспілковими органами, не пізніше ніж за 3 місяці до намічених дій з економічним обґрунтуванням та заходами забезпечення зайнятості працівників, що вивільняються. Тримісячний період повинен бути використаний для вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня скорочення чисельності працівників.

Окрім того,ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»передбачено, що у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень.

Крок 3. Проведення не пізніше як за три місяці до звільнення працівників консультацій з профспілкою (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»: «якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру він повинен провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень»).

Крок 4. Визначення серед працівників, посади яких скорочуються, осіб щодо яких встановлено заборону на звільнення

У разі звільнення працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпПУ діють певні обмеження на звільнення окремих категорій працівників.

Так, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — у порядку і випадках, передбачених ч.6 ст. 179 КЗпПУ), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Ці гарантії поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників).

Відповідно до статті 197 КЗпП працівникам віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки надається перше робоче місце на строк не менше двох років.

Звільнення з ініціативи роботодавця працівника, який обирався до складу профспілкових органів підприємства, не допускається протягом року після закінчення терміну, на який він обирався, крім випадків повної ліквідації підприємства, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, який перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законодавством передбачена можливість звільнення з роботи чи зі служби.

Крок 5. Визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (пункт перший ст. 42 КЗпП).

Критеріїв визначення кваліфікаціїпрацівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників:

наявність відповідної освіти;
стаж і досвід роботи;
категорія, звання, присвоєні при атестації;
ставлення до роботи;
якість виконуваної роботи;
наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників, у зв’язку із змінами в організації виробництва, і праці надається:

сімейним — при наявності двох і більше утриманців;
особам, в сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Першочергове право на залишення на роботі надається також:

учасникам бойових дій (п. 13 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
інвалідам війни (п. 14 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
членам сімей військовослужбовців та партизан, які загинули або померли внаслідок поранення, одержаного при захисті Батьківщини або виконанні інших обов’язків військової служби (п. 14 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (п. 20 ст. 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 p.);
особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п.20 ст.9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 p.);
дітям війни (відповідно до ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»);
особам, віднесеним до 1, 2 категорії осіб, учасникам ліквідації наслідків аварії, віднесеним до 3 категорії, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (відповідно до ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Крок 6. Попередження працівників про наступне звільнення

Про наступне вивільнення працівники мають бути персонально попереджені не пізніше ніж за два місяці (частина перша ст. 492 КЗпП).

Попереджений має бути кожен із працівників, який підлягає звільненню.

Працівники, тимчасова непрацездатність яких настала після вручення попередження і відновилась до збігу строку попередження, не вправі вимагати подовження строку попередження на кількість днів тимчасової непрацездатності. Не передбачається законодавством і виключення зі строку попередження часу перебування працівника у відпустці.

Крок 7. Надання працівникам пропозиції щодо переведення на іншу роботу

Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникам іншу роботу на тому ж підприємстві, якщо така є. У першу чергу пропонується робота за відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, — інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або з нижчим рівнем оплати праці), яку працівник може виконувати з урахуванням стану здоров’я.

Пропозицію щодо переведення на іншу роботу, а також відмову працівника у переведенні варто оформлювати письмово. У випадку виникнення спору суд буде зобов’язаний з’ясувати, які є докази того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу. Якщо працівник відмовляється засвідчувати свою відмову, доцільно скласти про це відповідний акт.

З пропозицією про переведення роботодавець має звертатися до працівника не лише при попередженні про наступне звільнення, але й протягом усього строку попередження, якщо на підприємстві з’являються нові вакансії (наприклад, при звільненні працівників інших категорій).

Власнику або уповноваженому ним органу необхідно пам’ятати, що працівники в будь-який час вправі змінити своє рішення: скасувати раніше дану згоду на продовження роботи, скасувати раніше заявлену відмову від продовження роботи.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві трудовий договір може бути розірваний, а працівник, на власний розсуд, звертається по допомогу до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Крок 8. Отримання згоди виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення працівників, які є членами профспілки

Подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником має бути розглянуто у п’ятнадцятиденний строк, а рішення повідомлене роботодавцю у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган профспілки (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає такого обгрунтування, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки (профспілкового представника).

Крок 9. Оформлення наказу про звільнення працівників, видати працівникові трудової книжки, копії наказу про звільнення, проведення розрахунку, виплата грошової компенсації.

 

 

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

Лист 28.04.2026 №132 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про прийняття на роботу за переведенням: правила та нюанси

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про прийняття на роботу за переведенням: правила та нюанси.

Законодавство дозволяє звільнити працівника за переведенням на інше підприємство. Відповідно прийняття на роботу в цьому випадку відбувається також за переведенням.

 

Нормативне регулювання

 

Законодавча підстава для прийняття на роботу за переведенням – п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Цей пункт передбачає можливість припинення трудового договору у разі переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію. Відповідно, інше підприємство також приймає працівника на роботу за переведенням.

Виходячи з цієї норми КЗпП, для звільнення працівника, та прийняття його на роботу на нове підприємство повинні виконуватися такі умови:

є згода працівника на таке переведення;

роботодавці («старий» та «новий») узгодили між собою таке переведення.

 

Розглянемо ситуацію з погляду роботодавця, який приймає на роботу працівника за переведенням.

Увага! Якщо роботодавці узгодили переведення працівника з одного підприємства на інше, то «приймаюча сторона» не має права відмовити працівнику в прийнятті на роботу за переведенням з іншого підприємства (ч. 5 ст. 24 КЗпП). На цей момент також звертає увагу Верховний Суд (див. п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 № 9): у разі відмови у прийнятті на роботу за переведенням, суд зобов’яже роботодавця оформити з працівником трудовий договір, а також стягне з роботодавця заробітну плату за період вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП.

 

Особливості документального оформлення прийняття на роботу

 

Розглянемо детальніше, які документи потрібно оформити для прийняття працівника на роботу за переведенням.

Етап 1. Отримання згоди працівника.

Як ми зазначили вище, для переведення працівника на інше підприємство, потрібна згода працівника, яку слід оформити письмовими документами. Така згода оформлюється заявами працівника. «Старому» роботодавцю працівник подає заяву про звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП за переведенням. А майбутньому роботодавцю подається заява про прийняття на роботу за переведенням. Зміст заяви може бути таким:

Прошу прийняти мене на роботу на посаду бухгалтера за переведенням з ТОВ «СІРІУС» з 14.08.2025

Етап 2. Обмін листами роботодавців.

Роботодавцям потрібно узгодити між собою факт переведення працівника та дату такого переведення. Як це документально оформити, в законодавстві не прописано, але, виходячи з практики, в цьому випадку роботодавці обмінюються листами. Такі листи складаються у довільній формі із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Зазвичай, ініціює обмін листами «приймаюча» сторона. Цей роботодавець направляє іншому лист, зміст якого може бути таким:

Просимо звільнити вашого працівника Сологуба Андрія В’ячеславовича за переведенням на наше підприємство 13.08.2025 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Якщо роботодавець, який отримав лист з проханням про переведення, згоден на звільнення свого працівника на таких умовах, він надає відповідь, викладену у листі, наприклад, такого змісту:

У відповідь на ваш лист від 29.07.2025 № 34/ОК повідомляємо, що згодні на звільнення за переведенням на ваше підприємство Сологуба Андрія Вячеславовича 13.08.2025 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Етап 3. Оформлення прийняття на роботу.

Тут все відбувається у звичайному порядку, як і у всіх інших випадках: працівник надає роботодавцю документи, необхідні для оформлення на роботу (передбачені ч. 2 ст. 24 КЗпП), а роботодавець видає наказ про прийняття на роботу.

Єдина відмінність в наказі про прийняття на роботу – це зазначення в ньому факту про прийняття на роботу за переведенням з конкретного підприємства. Наприклад, формулювання наказу може бути таким:

Прийняти на роботу Сологуба Андрія В’ячеславовича на посаду бухгалтера фінансового відділу за переведенням з ТОВ «СІРІУС» з 14.08.2025 з посадовим окладом 15 000 грн відповідно до штатного розпису.

Також при оформленні наказу слід звернути увагу на дату прийняття на роботу. Прийняти на роботу працівника потрібно з дати, що настає за датою звільнення. Наприклад, якщо працівник звільнений за переведенням 13.08.2025, то новий роботодавець повинен оформити цього працівника на своє підприємство з 14.08.2025.

Але, якщо дата звільнення припала на п’ятницю, тоді новому роботодавцю слід оформити прийняття на роботу з першого робочого дня, що настає за днем звільнення (тобто, з понеділка), або ж з іншої дати, про яку домовилися сторони трудового договору.

 

Етап 4. Запис у трудовій книжці.

За бажанням працівника запис про прийняття на роботу вносяться у його паперову трудову книжку (ст. 48 КЗпП).

Такий запис повинен відповідати формулюванням наказу про прийняття на роботу. Тому у запису до трудової книжки також слід зазначити про прийняття на роботу за переведенням з іншого підприємства. Запис у графі 3 трудової книжки буде таким:

Прийнятий на роботу на посаду бухгалтера фінансового відділу за переведенням з ТОВ «СІРІУС»

Крім оформлення цих документів, роботодавець, який укладає трудовий договір з працівником, повинен виконати всі інші обов’язкові процедури, які передбачені трудовим законодавством у разі прийняття на роботу, зокрема, ст. 29 КЗпП (роз’яснення прав та обов’язків, умов праці; ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором та іншими документами підприємства; проведення інструктажів з охорони праці), оформити особову картку П-2 або альтернативний документ, виконати обов’язки щодо військового обліку (якщо працівник підлягає персональному військовому обліку) тощо.

 

Нюанси оформлення прийняття на роботу

 

Розглянемо деякі нюанси оформлення трудових відносин у разі переведення працівника з іншого підприємства у вигляді відповідей на запитання, які найчастіше виникають у роботодавців у такій ситуації.

 

Чи потрібно роботодавцю подавати ДПС повідомлення про прийняття працівника за переведенням?

Так, потрібно.

Повідомлення ДПС про прийняття на роботу працівників здійснюється на підставі ст. 24 КЗпП та Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» (далі – Постанова № 413).

Повідомлення подається до територіального органу ДПС у всіх випадках прийняття працівників на роботу. Ніяких виключень для випадків, коли працівника приймають за переведенням, у Постанові №413 немає. Отже, роботодавцю необхідно подати повідомлення до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

 

Чи може бути встановлений працівнику, який приймається за переведенням, випробувальний термін?

Так, зараз такий термін можна встановити.

 

Загальне правило, встановлене ч. 3 ст. 26 КЗпП передбачає, що у разі прийняття працівника на нове підприємство в порядку переведення, випробування йому не встановлюється. Але в період дії воєнного стану діють особливі правила, встановлені Законом України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Так, у його ч. 2 ст. 2 передбачено, що умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Отже, роботодавець має право, за угодою з працівником, встановити такому працівнику строк випробування. Умови щодо строку випробування зазначаються у заяві працівника, та у наказі про прийняття на роботу.

 

Чи зберігається за працівником, який прийнятий на підприємство за переведенням, право на щорічну відпустку, яку він не використав за попереднім місцем роботи?

Ні, не зберігається.

 

Попередній роботодавець при звільненні працівника повинен повністю з ним розрахуватися і виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. А новий роботодавець вже наново веде облік стажу, який дає право на щорічну відпустку відповідно ст. 9 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Наразі жодних пільг щодо надання щорічної відпустки переведеним з іншого підприємства працівникам законодавство не містить. Хоча раніше, дійсно, у Законі про відпустки та КЗпП була пільга щодо відпусток переведених з іншого підприємства працівників. Але ці норми виключили з Закону про відпустки та КЗпП з 19.07.2022 на підставі Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Отже, зараз переведеному працівнику доведеться наново напрацьовувати собі стаж для відпустки за новим місцем роботи.

 

 

 

Висновки

  1. Прийняття на роботу за переведенням відбувається за згодою працівника.
  2. Для узгодження такого прийняття на роботу новому роботодавцю слід обмінятися листами з попереднім роботодавцем.
  3. У документах, які оформлюють при прийнятті на роботу (заява працівника, наказ про прийняття на роботу, запис у трудовій книжці) слід вказати, що працівник прийнятий за переведенням.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 28.04.2026 №131 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію журналу «Практика управління закладом освіти» про звільнення працівника за переведенням в інший заклад освіти

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію журналу «Практика управління закладом освіти» про звільнення працівника за переведенням в інший заклад освіти.

Трудові відносини в закладі освіти регулюють КЗпП, Закон України «Про освіту», інші нормативно-правові акти у сферах праці та освіти. Педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти звільняє з посади керівник закладу (ст. 24 Закону України «Про освіту»). Оскільки йдеться про різні заклади освіти, маємо різних суб’єк­тів призначення. Тому не можна оформити переведення відповідно до статті 32 КЗпП. Щоб перевести вчителя до іншого закладу освіти, видайте наказ про звільнення у зв’язку з переведенням за його згодою на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не можна відмовити в укладенні трудового договору (ч. 5 ст. 24 КЗпП).

Проведіть повний і остаточний розрахунок та, якщо є підстави, виплатіть грошову компенсацію працівнику за всі невикористані ним дні відпусток відповідно до законодавства. Новий роботодавец­ь не несе зобов’язань щодо відносин, які були у працівника з поперед­нім роботодавцем. Видайте працівнику копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні. Внесіть запис про звільнення в порядку переведення до трудової книжки працівника, якщо вона зберігається в закладі освіти, і видайте її працівнику. Запис про звільнення в порядку переведення в трудовій книжці такий: Якщо трудова книжка зберігається на руках у працівника, то про звільнення в порядку переведення запис у ній робіть на вимогу працівника.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

 

Лист 28.04.2026 № 130 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію про звільнення працівників закладів освіти у зв’язку із змінами в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію про звільнення працівників закладів освіти у зв’язку із змінами в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Кодексом законів про працю України (ч.2 ст. 40 КЗпП) встановлено, що звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП).

Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Орган управління освітою є таким, що належно виконав вимоги законодавства щодо працевлаштування педагогічного працівника, якщо запропонував йому наявні в установах та закладах освіти роботу, тобто вакантні посади, які працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Орган управління освітою зобов’язаний запропонувати педагогічному працівникові всі вакансії, які існують в установах та закладах освіти, незалежно від того, в якому навчальному закладі або структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обов’язок по працевлаштуванню педагогічного працівника покладається на орган управління освітою з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

 

Лист 24.04.2026 №128 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Освітній Land» про процедуру підтвердження відповідності для працівників освіти

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Освітній Land» про процедуру підтвердження відповідності для працівників освіти.

Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2026 р. № 297, встановлює чітку процедуру перевірки кандидатів на посади в закладах освіти перед їхнім працевлаштуванням.

Деталі та ключові аспекти цього документа.

  1. На кого поширюється Порядок?

Процедура підтвердження відповідності є обов’язковою для:

– педагогічних працівників згідно із офіційним переліком посад;

– будь-яких інших працівників, чиї посадові обов’язки передбачають безпосередню взаємодію з дітьми;

– кандидатів у закладах усіх форм власності: державних, приватних, а також у фізичних осіб-підприємців (ФОП), які працюють у сфері дошкільної освіти.

  1. Коли проводиться перевірка?

Процедура має бути завершена до моменту укладення трудового договору (контракту) з кандидатом. Якщо посада передбачає конкурс, документи подаються у строки, визначені в оголошенні про конкурс.

  1. Які необхідні документи?

Кандидат має надати пакет документів, отриманих не раніше ніж за 30 календарних днів до дати подання:

– повний витяг про відсутність/наявність судимості (в паперовій або електронній формі). Якщо судимість була, додається копія вироку суду.

– двідка про відсутність адміністративних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, булінгом (цькуванням) або невиконанням обов’язків щодо виховання дітей (ця довідка обов’язкова для кандидатів у сфері загальної середньої освіти).

  1. Хто приймає рішення?

Документи подаються на розгляд:

– засновнику (або уповноваженому органу), якщо йдеться про посаду керівника закладу;

– керівнику закладу освіти або ФОП, якщо йдеться про інші посади працівників.

  1. Які терміни та результат?

2 робочі дні – саме такий строк надається для прийняття рішення про підтвердження відповідності після розгляду документів.

Про результат кандидату повідомляють через електронну пошту, зазначену в заяві.

Право на оскарження.

Якщо кандидату відмовили, таке рішення можна оскаржити в судовому порядку.

Усі персональні дані, отримані під час цієї процедури, обробляються та зберігаються з суворим дотриманням Закону України “Про захист персональних даних”.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 24.04.2026 №127 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland.com» про алгоритм дій при настанні нещасного випадку на виробництві

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland.com» про алгоритм дій при настанні нещасного випадку на виробництві.

Виробничий травматизм потребує негайних дій як від свідків події, так і від керівництва. Держпраці нагадує, що потрібно робити в першу чергу та яких законодавчих актів слід дотримуватися.

Що робити у разі нещасного випадку на виробництві

Нещасний випадок на виробництві — це подія, що сталася під час виконання трудових обов’язків та призвела до травми, раптового погіршення здоров’я або смерті працівника.

Від правильних і своєчасних дій залежить життя людини та об’єктивність розслідування.

Алгоритм дій

  1. Негайно надати допомогу потерпілому:
  2. усунути дію небезпечного фактора (зупинити обладнання, відключити електроживлення тощо);
  3. викликати швидку допомогу (103);
  4. надати першу домедичну допомогу.
  5. Повідомити керівництво. Свідок або потерпілий (якщо дозволяє стан здоров’я) зобов’язані негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або роботодавця.
  6. Зберегти місце події. Необхідно зберегти обстановку на місці події в незмінному стані до прибуття комісії, якщо це не створює загрози для інших працівників.
  7. Організація розслідування. Роботодавець організовує розслідування та облік нещасного випадку відповідно до вимог:
  8. Закону України «Про охорону праці»
  9. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №337.

Важливо пам’ятати:

  1. повідомленню підлягають усі випадки травмування, навіть якщо ушкодження здається незначним;
  2. приховування нещасного випадку є порушенням законодавства;
  3. кожен працівник має право на безпечні умови праці.

Безпека починається з відповідальності кожного. Бережіть себе та своїх колег!

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА