Лист 09.04.2026 №111 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України як працюватимуть українці у квітні-травні

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України як працюватимуть українці у квітні-травні.

У квітні – травні 2026 року українці традиційно відзначатимуть кілька важливих релігійних і державних свят: Великдень, День праці, День пам’яті та перемоги над нацизмом, а також Трійцю. Водночас у період дії воєнного стану ці дати не матимуть статусу офіційних неробочих днів.

Це передбачено Законом України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким призупинено дію статті 73 Кодексу законів про працю (щодо святкових і неробочих днів), а також норми про перенесення вихідних.

Що це означає на практиці

12 квітня 2026 року (Великдень) – залишається релігійним святом, але не є неробочим днем;

13 квітня (понеділок після Великодня) – буде звичайним робочим днем;

1 травня (День праці), 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років) та 31 травня (Трійця) – також не надають права на додатковий вихідний;

перенесення вихідних днів не застосовується, навіть якщо свято припадає на неділю.

На що звернути увагу працівникам і роботодавцям

Попри відсутність державних вихідних, роботодавці можуть самостійно ухвалювати рішення щодо надання додаткових днів відпочинку, скорочення робочого часу та гнучкого графіка роботи. Однак такі рішення не є обов’язковими і залежать від можливостей конкретного підприємства чи установи.

Працівникам варто враховувати ці особливості при плануванні відпусток, поїздок та особистих справ.

Умови воєнного стану змінюють звичний календар: святкові дні зберігають своє значення, але не впливають на режим роботи. Зокрема, понеділок після Великодня у 2026 році буде робочим днем, а додаткові вихідні не передбачені.

 

 

Голова МК Профспілки                                 Олександр ДЗЮБА

Лист 09.04.2026 №110 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо викладацької роботи керівників, їх заступників, педагогів-організаторів та інших працівників закладів та установ освіти, а також педагогічної роботи за сумісництвом та її оплати

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо викладацької роботи керівників, їх заступників, педагогів-організаторів та інших працівників закладів та установ освіти, а також педагогічної роботи за сумісництвом та її оплати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено у новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників

державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ. До внесення таких змін питання роботи за сумісництвом регулювалося також постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від

28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Але у зв’язку з такими змінами до статті 102-1 КЗпП України постановою

КМУ від 22.11.2022 № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом

працівників державних підприємств, установ і організацій» постанову КМУ №

245 скасовано.

Розпорядженням КМУ від 22.11.2022 № 1047-р скасовано також наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, який містив Перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких з дозволу керівників могли здійснюватися впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати. Зокрема роботою, яка не вважалася сумісництвом, пунктом 3 Переліку

визнавалася педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Саме цей вид роботи виконували педагогічні працівники

методичних установ, закладів післядипломної освіти, органів управління освіти, інших установ та закладів, викладаючи предмети, курси, працюючи учителями, викладачами, керівниками гуртків у закладах загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної, вищої чи фахової передвищої освіти та отримували за цю роботу оплату з погодинного розрахунку, одночасно з зарплатою за основним  місцем роботи.

Відтепер при продовженні виконання такої педагогічної роботи поза основним місцем, доцільно відкоригувати графіки роботи, в першу чергу за основним місцем, бо розклади занять та уроків у школі та інших закладах, де вона виконується, значно складніше, а то й їх неможливо змінити.

Доречним буде зорієнтуватися на нормах КЗпП України, а саме статті 60, яка унормовує питання гнучкого графіку роботи, статті 60-2, що унормовує питання дистанційної роботи.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами

внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу. Гнучкий режим може встановлюватися, зокрема за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується

працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-

комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Щодо оплати праці педагогічних працівників закладів та установ освіти,

зокрема, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників, Інклюзивно-ресурсних центрів, які виконують викладацьку роботу поза основним місцем роботи на умовах сумісництва, то вона здійснюється на умовах тарифікації, тобто у щомісячно встановленому розмірі залежно від обсягу тижневого навчального навантаження.

Стосовно оплати праці керівних та інших педагогічних і непедагогічних працівників, які виконують викладацьку роботу в тому самому закладі освіти,

зокрема у закладі загальної середньої освіти, то це питання врегульовано пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, який на даний час є чинним і не зміненим.

Повідомляємо також, що ЦК Профспілки звернувся до вищих органів влади з пропозиціями затвердити перелік робіт, які не є сумісництвом, виконання яких

можливе впродовж основного робочого часу з оплатою праці за всіма місцями

педагогічної роботи в межах до 240 годин на рік.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

 

Лист 09.04.2026 №109 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо правила викладання для керівників закладів освіти та особливості роботи під час канікул

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо правила викладання для керівників закладів освіти та особливості роботи під час канікул.

Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо ключових аспектів педагогічної діяльності керівних працівників, правил оплати праці у канікулярний період та умов роботи за сумісництвом (лист МОН від 09.03.2026 р. №10/160-26 “Про розгляд запиту”)

Викладацька робота керівників: норми та оплата

Згідно з чинною Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (№ 102), керівним працівникам закладів освіти дозволено вести викладацьку роботу або заняття з гуртками у своєму закладі.

Основні правила такого навантаження:

  • Обсяг: не більше 9 годин на тиждень (або 360 годин на рік), за умови отримання повного посадового окладу за основною посадою.
  • Оплата: здійснюється понад основний оклад за тарифікацією, передбаченою для вчителів або керівників гуртків.
  • Статус: така робота не є сумісництвом, навіть якщо вона виконується в межах робочого часу за основною посадою.

Як виняток, у зв’язку з виробничою необхідністю, допускається перевищення цієї норми, але не більше ніж на 240 годин на рік з погодинною оплатою за фактично відпрацьований час.

 

Як оплачується праця під час канікул?

Період канікул не є вихідними днями для педагогів

У цей час працівники залучаються до організаційної, методичної та іншої роботи згідно з правилами внутрішнього розпорядку та наказами керівника.

Оплата праці керівників, які викладають, та вчителів у канікулярний період проводиться на основі заробітної плати, встановленої під час тарифікації, що передувала початку канікул. Важливо зазначити, що особи, які працюють виключно на умовах погодинної оплати і не проводять занять під час канікул, оплату за цей час не отримують.

Сумісництво: сучасні реалії

МОН наголошує, що робота на іншій посаді може здійснюватися на умовах сумісництва, тобто у вільний від основної роботи час.

На сьогодні діють такі норми щодо сумісництва:

  1. Відсутні обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом (головна умова — виконання її поза межами основного робочого часу) .
  2. Керівним працівникам не заборонено працювати за сумісництвом, за винятком осіб, для яких така заборона прямо встановлена спеціальним законодавством.

Лист МОН додається.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 09.04.2026 № 108 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо атестації асистентів вчителів: правила проведення та умови присвоєння розрядів

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо атестації асистентів вчителів: правила проведення та умови присвоєння розрядів.

              Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення (лист МОН від 23.10.2025 №6/925-25) щодо особливостей проведення атестації педагогічних працівників, які обіймають посади асистентів вчителів у закладах загальної середньої освіти.

Терміни проведення позачергової атестації

Відповідно до чинного Положення про атестацію, міжатестаційний період зазвичай не може бути меншим за три роки. Однак, як зазначають у відомстві, якщо йдеться про позачергову атестацію за ініціативи самого педагогічного працівника, то будь-які обмеження щодо проміжку часу між попередньою та наступною атестацією відсутні.

Результати атестації та тарифні розряди

Для асистентів вчителів процедура атестації має свої особливості, оскільки ця посада не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій. За результатами вивчення роботи працівника атестаційна комісія приймає рішення щодо:

  • відповідності займаній посаді;
  • встановлення (або підтвердження) тарифного розряду.

Згідно з нормативними актами, асистенту вчителя за результатами атестації можуть бути присвоєні 10–12 тарифні розряди.

 

Чи існують звання для асистентів вчителів

Попри те, що Положення передбачає можливість присвоєння педагогічних звань працівникам із високим професійним рівнем (за впровадження інновацій, наставництво або перемоги у конкурсах), для асистентів вчителів існують обмеження.

У МОН наголошують, що чинним законодавством визначено чіткий перелік звань (наприклад, «старший учитель», «учитель-методист» тощо), проте звання «старший асистент вчителя» чи «асистент вчителя — методист» у цьому списку відсутні. Таким чином, присвоєння таких звань асистентам вчителів не передбачено.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА