Лист 12.05.2026 №150 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Державної служби якості освіти про оновлені Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію Державної служби якості освіти про оновлені Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах позашкільної освіти.

Більш детально …

Лист 12.05.2026 №149 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про додаткові трудові гарантії членів сімей військовослужбовців

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про додаткові трудові гарантії членів сімей військовослужбовців.

Більш детально …

Лист 12.05.2026 №148 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про жорсткі обмеження щодо відрахувань із заробітної плати працівників

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про жорсткі обмеження щодо відрахувань із заробітної плати працівників.

Держпраці нагадала про жорсткі обмеження щодо відрахувань із заробітної плати працівників. Роботодавець може утримувати кошти лише у визначених законом випадках і з дотриманням чітких строків. Водночас загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20% зарплати, а в окремих випадках – 50%.

Які правила діють у 2026 році

Як зазначають в Держпраці, обмеження відрахувань із заробітної плати, встановлено статтею 127 Кодексу Законів про працю (далі – КЗпП).

Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця:

  1. для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
  2. для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок;
  3. для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості;
  4. на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування.

У цих випадках роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Також відрахування проводиться при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки (відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2, 5 статті 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію) та при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП).

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено 50% заробітку

Не допускаються відрахування з:

  1. вихідної допомоги;
  2. компенсаційних та інших виплат.

 

 

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

 

Лист 12.05.2026 № 147 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Судово-юридична газета» про роз’яснення Верховного Суду чи зберігає директор статус учителя після звільнення

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію видання «Судово-юридична газета» про роз’яснення Верховного Суду чи зберігає директор статус учителя після звільнення.

Перебування на посаді вчителя та ведення викладацької роботи особою, яка займає посаду директора, не є тотожними поняттями.

Верховний Суд постановою у справі № 220/1881/21 підтвердив: якщо директор закладу освіти викладає предмети у своїй школі, це не створює окремих трудових відносин як з учителем. Після завершення строкового контракту на посаді директора такі правовідносини припиняються, а підстав для «автоматичного» продовження роботи вже як учителя немає.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які відмовили колишній директорці школи у вимогах про допуск до роботи вчителем та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Обставини справи

Позивачка очолювала Старомайорський заклад загальної середньої освіти понад 35 років. У червні 2020 року з нею, як з керівником-пенсіонером, уклали строковий трудовий договір (контракт) до 30 червня 2021 року. 28 серпня 2021 року її звільнили у зв’язку із закінченням строку контракту та непроходженням конкурсу.

Водночас упродовж роботи директоркою вона викладала історію та суспільствознавчі дисципліни, проходила атестацію як учитель, отримувала оплату за тарифікацією та мала навчальне навантаження.

Ще до звільнення було видано накази про нібито продовження з нею трудових відносин уже як з учителем на строк до 2024 року. Після звільнення з посади директора позивачку до викладання не допустили. Вона звернулася до суду з вимогами:

визнати неправомірним недопуск до роботи;

зобов’язати допустити її до викладання з навантаженням 16,5 годин на тиждень;

стягнути зарплату за час вимушеного прогулу.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивачка наполягала, що суди не з’ясували характер її трудових відносин як учителя та не врахували положення законодавства про можливість керівників закладів освіти здійснювати викладацьку діяльність.

Правова позиція Верховного Суду

  1. Посада директора закладу освіти та посада вчителя є різними самостійними трудовими посадами

ВС підкреслив, що трудові відносини між сторонами існували виключно на підставі контракту на посаді директора. Жодного окремого трудового договору на посаду вчителя укладено не було.

Той факт, що директор виконує педагогічне навантаження, не означає, що він одночасно перебуває на окремій посаді вчителя.

  1. Викладацька діяльність керівника — не тотожна сумісництву

КЦС ВС проаналізував:

Постанову КМУ № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;

Положення № 43 про умови роботи за сумісництвом;

пункт 91 Інструкції № 102 про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти;

норми Закону України «Про освіту».

Згідно з пунктом 91 Інструкції № 102 керівні працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу в межах встановених годин (9 годин на тиждень, у сільській місцевості — до 12 годин за певних умов).

Отже, директор має право викладати, але це здійснюється в межах його статусу як керівника, а не як окремої штатної одиниці «вчитель».

  1. Закінчення контракту припинило всі трудові відносини

Після завершення строку контракту та звільнення з посади директора трудові відносини між сторонами припинилися повністю.

ВС наголосив: ведення викладацької роботи особою, яка займає посаду директора, і перебування на посаді вчителя — це не тотожні поняття.

  1. Відсутність повноважень на укладення договору

КЦС ВС також встановив, що особа, яка видала накази про продовження трудових відносин як з учителем, не мала належних повноважень на укладення такого трудового договору. Тому підстав для виникнення нових трудових відносин не було.

Касаційний цивільний суд дійшов висновку, що:

суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права;

порушень процесуального права не встановлено;

доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень касаційної інстанції.

Постановою від 15 січня 2026 року касаційну скаргу залишено без задоволення, а рішення судів — без змін. Постанова є остаточною.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА