Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію спільноти сучасних учителів і психологів про інклюзивне навчання: що змінюється та з чого почати у 2026/2027 навчальному році.
Навчальний рік 2026-2027 починається з суттєвих змін в законодавстві в організації інклюзивного навчання:
З 01 серпня 2026 року набрали чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України №129 від 5 лютого 2026 року до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.
З 01 вересня 2026 року набирає чинності наказ МОН №1503, який передбачає нове позначення у документах про освіту предметів, зміст яких було модифіковано відповідно до індивідуальних навчальних цілей учня з ООП.
ЩО У ФОКУСІ НАСАМПЕРЕД ?
- Підтримка через потреби конкретного здобувача освіти.
Підтримка дитини з ООП має бути пов’язана з її реальними освітніми потребами.
Оновлений Порядок передбачає п’ять рівнів підтримки.
Для першого рівня існує окремий механізм оцінки потреб учня без обов’язкового створення інклюзивного класу.
Для 2–5 рівнів інклюзивний клас обов’язково утворюється за наявності відповідних підстав: батьки (один з батьків) або інші законні представники (один із законних представників) подають до закладу освіти особисто, поштою або через визначену засновником закладу освіти електронну комунікаційну систему копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності), та висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.
Тому під час підготовки до нового навчального року може бути корисно разом із командою супроводу ще раз обговорити:
які труднощі має дитина з ООП під час навчання;
що вже добре працює;
де виникають бар’єри;
яка підтримка потрібна зараз;
що, можливо, варто змінити.
- ІПР має стати робочим інструментом, а не формальним документом
Індивідуальна програма розвитку складається протягом місяця, розробляється всіма учасниками команди психолого-педагогічного супроводу особи, підписується її членами та затверджується керівником закладу. Вона складається на навчальний рік і переглядається не рідше двох разів на рік, а за потреби – частіше.
Варто перевірити та звернути увагу:
чи містить ІПР конкретні цілі;
чи зрозуміло, які навички планується сформувати;
чи визначено очікувані результати;
чи описано необхідні адаптації та/або модифікації;
чи зрозуміло, хто і що робить для досягнення цілей;
чи передбачено, як відстежуватиметься динаміка.
- Адаптація ≠ модифікація
Це один із ключових моментів, на якому варто зосередити роботу педагогічного колективу, які викладають у класі з інклюзивним навчанням.
Адаптація змісту навчальних предметів та модифікація змісту навчальних предметів стає доступною починаючи з другого рівня підтримки.
Адаптація передбачає зміну методів, способів навчання або рівня складності завдань без зміни загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів.
Модифікація – це зміна змісту навчання із зміною загального обсягу навчального навантаження та очікуваних результатів.
Тобто запису в ІПР «адаптувати матеріал» є недостатньо.
Потрібно визначити: що саме змінюємо → навіщо → яким способом → якого результату очікуємо → як будемо оцінювати.
Порядок також передбачає оформлення інформації про адаптацію/модифікацію, очікувані результати та особливості оцінювання за окремою формою: Додаток 4 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2026 р. № 129.
- Вчитель має бути безпосередньо залучений до планування підтримки
Адаптація та модифікація змісту навчальних предметів здійснюється педагогічними працівниками, які викладають відповідні предмети, протягом навчального року.
Це означає, що інклюзивне навчання – не завдання лише асистента вчителя, практичного психолога чи окремих членів команди супроводу.
Учитель у межах предмету, який викладає має спланувати у своїй роботі:
що саме учень має опанувати;
які бар’єри виникають під час навчання;
які зміни потрібні на уроці;
які матеріали та способи подачі допоможуть;
як буде оцінюватися результат.
- Команда психолого-педагогічного супроводу має працювати системно
Керівник закладу утворює команду психолого-педагогічного супроводу та забезпечує її роботу. До команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру.
Рекомендуємо модель співпраці організовувати у такому форматі:
«Оцінюємо → плануємо → реалізуємо → спостерігаємо → аналізуємо → коригуємо».
ЩО ВАРТО ЗРОБИТИ ЗАКЛАДУ ВЖЕ ЗАРАЗ?
Щоб не загубитися серед документів, рекомендую почати з аудиту системи інклюзивного навчання.
КРОК 1. Проведіть аудит
Створіть і заповніть просту таблицю з розділами:
- Персональні дані дитини, клас.
- Встановлений рівень підтримки. Чи не потребує зміни на суміжний?
- Наявність висновку ІРЦ. Чи потребує дитина перегляду? Чи є оновлений висновок?
- ІПР (попередня за наявності, вимоги та строки оформлення поточної).
- Склад команди психолого-педагогічного супроводу
- Необхідні психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги та фахівців, які їх будуть надавати.
Так ви одразу побачите, що вже підготовлено і над чим ще варто попрацювати.
КРОК 2. Перевірте документи
Для кожного учня перевірте наявність та актуальність:
висновку ІРЦ;
наказу про організацію інклюзивного навчання;
наказу про склад команди психолого-педагогічного супроводу;
ІПР;
індивідуального навчального плану – за потреби;
інформації про адаптацію/модифікацію;
розкладу психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять;
документації щодо їх проведення.
КРОК 3. Окремо перевірте потреби в кадрах і ресурсах
Перевірте наповнюваність інклюзивних класів: згідно нового Порядку у період воєнного стану граничну кількість учнів з ООП у класі оптимізовано — не більше двох осіб 4–5 рівнів підтримки й не більше п’яти осіб 2–3 рівнів підтримки.
Порядок передбачає забезпечення необхідними фахівцями, зокрема асистентом учителя, а також можливість залучення додаткових фахівців відповідно до потреб учнів.
Перевірте та сплануйте:
Хто працюватиме з дитиною, яка навчається на інклюзивному навчанні?
Які послуги він отримуватиме?
Де вони проводитимуться?
Чи є необхідні матеріали та допоміжні засоби?
Чи не створює розклад перевантаження для учня?
І ще одна важлива зміна – документи про освіту.
З 1 вересня 2026 року у додатках до свідоцтва про здобуття базової та повної загальної середньої освіти назви предметів/інтегрованих курсів, зміст яких було модифіковано відповідно до індивідуальних навчальних цілей учня з ООП, позначатимуться символом «*».
Тому вже зараз важливо, щоб рішення щодо модифікації були:
обґрунтованими → узгодженими з індивідуальними цілями → відображеними в документації → зрозумілими педагогам і команді супроводу.
Алгоритм успішного старту в організації інклюзивного навчання
- Аудит наявної інформації та документації
- Формування/оновлення команди супроводу
- Визначення потреб підтримки в новому навчальному році
- Розроблення ІПР
- Визначення адаптацій і модифікацій
- Планування послуг та ресурсів
- Організація освітнього процесу
- Відстеження динаміки
- Коригування підтримки.
Як бачимо зміни суттєві і працювати є над чим вже зараз.
А ПОПЕРЕДУ ЩЕ ОЧІКУЄМО НА:
Лист МОН «Про організацію освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами у 2026/2027 навчальному році»
Роз’яснення щодо автоматизованої системи обліку психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять в АС «ІРЦ», яке було анонсовано в січні 2026 року
Нормативно-правову базу, що регламентує окремий профіль старшої школи для дітей з порушенням інтелектуального розвитку у межах проєкту «КРОК», який було представлено МОН 26 лютого 2026 року на засіданні Ради безбар’єрності, на якому було представлено нові освітні ініціативи, плани оновлення навчальних програм на 2026 рік у межах кампанії «Безбар’єрність – це коли можеш», а також окреслено підходи до впровадження політики безбар’єрності у 2026 році.
Наостанок хочеться нагадати, що якісна інклюзія починається з прийняття й розуміння та з відповіді на важливе запитання:
«Що саме заважає дитині навчатися, взаємодіяти та бути залученою – і яку підтримку ми можемо організувати, щоб цей бар’єр прибрати?»
Саме від цієї відповіді варто вибудовувати і документи, і роботу команди, і щоденну практику в класі.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
