Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо звільнення працівників з інвалідністю.
В Україні законодавство забезпечує захист працівникам з інвалідністю, але їх звільнення можливе за певних підстав.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи або в інших установлених законом випадках стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.
Особа з інвалідністю 3 групи може бути звільнена лише на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (КЗпП), а саме:
- Ліквідація підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
- Систематичне невиконання трудових обов’язків без поважних причин (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
- Прогули без поважної причини (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
- Виявлення невідповідності займаній посаді через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я, якщо немає можливості переведення на іншу роботу (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
- Скорочення штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), але роботодавець має запропонувати всі наявні вакантні посади.
Обмеження щодо звільнення
- Не можна звільнити за ініціативою роботодавця без дотримання гарантій для осіб з інвалідністю.
- Якщо інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, звільнення можливе тільки за згодою працівника (ст. 9 Закону “Про охорону праці”).
Згідно стаття 42 КЗпПП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;
11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.
ОТЖЕ, КЗпП встановлює переважне право на залишення на роботi пiд час звiльнення працiвникiв у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi ВИКЛЮЧНО для iнвалiдiв внаслідок війни та інвалідів, які отримали професійне захворювання. Однак, переважне право не є забороною на скорочення. Скорочувати можна.
Окрім того, заслуговує увагу постанова Верховного Суду від 22.09.2022 р. у справі № 216/718/18 (провадження № 61-6469св22). Обставини справи є наступними.
Позивачка є особою з інвалідністю ІІІ групи та відповідно до висновку МСЕК їй протипоказана фізична робота, у зв`язку з чим відповідач не пропонував їй посади, які були введені до штатного розпису, оскільки в неї були наявні обмеження щодо можливості обіймати нововведені посади.
Правове обґрунтування. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Позивачка не довела, що вона мала більш високу продуктивність праці порівняно з працівниками, які залишилися працювати на посаді сторожів, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА










