Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Освіторія» про інклюзивний клас у школі: коли він виникає, які доплати мають отримувати вчителі та що робити, якщо їх не платять.
Статус інклюзивного класу
Чи правильно ми розуміємо, що клас набуває статусу інклюзивного, якщо в ньому навчається хоча б одна дитина з особливими освітніми потребами (за наявності відповідного висновку ІРЦ)?
В цілому — так, ви правильно розумієте.
Нормативні акти не встановлюють мінімальної кількості дітей з особливими освітніми потребами для організації інклюзивного класу. Тобто навіть одна дитина з ООП, за наявності відповідного висновку ІРЦ, може бути підставою для створення такого класу.
Але тут важливо розуміти: це не відбувається автоматично. Сам факт наявності дитини ще не означає, що клас уже є інклюзивним.
Інклюзивне навчання організовується за наявності конкретних умов: подається заява батьків, є висновок ІРЦ, і заклад освіти приймає відповідне управлінське рішення — зокрема, видає наказ і забезпечує необхідні організаційні умови.
Із якого моменту клас вважається інклюзивним — з дати подання заяви батьками, з дати висновку ІРЦ чи з дати наказу керівника закладу освіти?
Якщо коротко — з дати наказу керівника закладу освіти.
Саме цей документ юридично фіксує факт організації інклюзивного навчання в конкретному класі.
Але важливо розуміти, що наказ — це вже фінальний етап. До цього відбувається цілий процес: є висновок інклюзивно-ресурсного центру, подається заява батьків, і заклад освіти опрацьовує можливість організації інклюзії, в тому числі з точки зору ресурсів.
І вже після цього керівник приймає управлінське рішення і видає відповідний наказ.
Чи може заклад освіти відмовити у створенні інклюзивного класу, якщо є одна дитина з ООП?
Якщо говорити прямо — ні, не може, за умови що виконані всі передбачені законом вимоги.
Тобто якщо є заява батьків, висновок ІРЦ і немає інших об’єктивних перешкод, заклад освіти зобов’язаний організувати інклюзивне навчання.
Але на практиці, як це часто буває, виникає інше питання — ресурсів. Не кожен заклад може одразу забезпечити необхідні умови: кадрові, матеріально-технічні, організаційні.
І в такій ситуації це вже зона відповідальності засновника або ж керівника закладу — або забезпечити ці умови в конкретному закладі, або, можливо, визначити інший заклад, де інклюзивне навчання може бути організоване належним чином.
Доплати педагогам
Які саме доплати або надбавки передбачені для вчителів, які працюють в інклюзивному класі? На підставі яких нормативних актів?
Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає доплату 20% педагогічним працівникам за роботу в інклюзивних класах (групах).
Детальніше це питання визначає Постанова Кабінету Міністрів України №1391 від 28.12.2021 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти».
Для педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах передбачена спеціальна доплата за роботу в інклюзивному класі в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати).
При цьому, доплата за роботу в інклюзивних класах (групах) встановлюється педагогічним працівникам, які працюють в інклюзивному класі (групі), тільки за години роботи в інклюзивному класі (групі) — тобто за фактичну роботу в інклюзивному класі, де навчаються діти з особливими освітніми потребами.
Чи є така доплата обов’язковою для засновника/керівника закладу освіти, чи це право, яке може застосовуватися на розсуд?
Для засновника/керівника це не право «на свій розсуд» встановити 0%, 10% чи 20%.
Якщо педагогічний працівник підпадає під цю норму і фактично працює в інклюзивному класі, то за Постановою №1391 йдеться саме про доплату в розмірі 20%, не про дискрецію (право встановлювати менший відсоток чи право взагалі не встановлювати таку доплату).
Який розмір доплати передбачений (у відсотках або фіксованою сумою)? Від чого він залежить?
Як вже зазначалося, для педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних класах, встановлена доплата у розмірі 20% посадового окладу.
При цьому, доплата за роботу в інклюзивних класах (групах) встановлюється педагогічним працівникам, які працюють в інклюзивному класі (групі), тільки за години роботи в інклюзивному класі (групі) — тобто за фактичну роботу в інклюзивному класі, де навчаються діти з особливими освітніми потребами.
Водночас тут є один нюанс, на який варто звернути увагу. Постанова №1391 містить таку норму: «Розміри доплат педагогічним працівникам, затверджені цією постановою в установлених межах або у граничному розмірі, визначаються керівником закладу та установи освіти в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі відповідного закладу та установи освіти, за погодженням з відповідним профспілковим органом (у разі його створення)».
І тут логічно виникає питання: а що, якщо у фонді заробітної плати просто не передбачено коштів на такі доплати?!
Якщо педагог працює в інклюзивному класі, така доплата має бути встановлена і виплачена, а питання фінансування — це вже питання планування, належного бюджетування.
Чи отримують доплати всі вчителі, які викладають у цьому класі, чи лише класний керівник?
Ні, мова не лише про класного керівника. Доплату отримують усі педагогічні працівники, які фактично працюють в інклюзивному класі.
Чи впливає кількість дітей з ООП у класі на розмір доплати?
Якщо коротко – ні. Кількість дітей з особливими освітніми потребами в класі не впливає на розмір доплати.
Як вже було зазначено, законодавство передбачає фіксовану доплату — 20% посадового окладу за роботу в інклюзивному класі. Вона нараховується за сам факт роботи в такому класі і залежить від кількості годин, а не від кількості дітей з ООП.
Водночас на практиці тут важлива правильна організація: потрібно чітко визначити, які саме педагоги працюють в інклюзивному класі, коректно врахувати їхні години і відобразити це в тарифікації та відповідних наказах. Саме на цьому етапі найчастіше виникають помилки.
Чи зберігається доплата, якщо дитина з ООП тимчасово не відвідує школу (наприклад, через тривалу хворобу)?
Так, зберігається. Важливо розуміти, що доплата прив’язана не до факту щоденної присутності дитини, а до роботи педагога в інклюзивному класі.
Тобто якщо клас формально залишається інклюзивним і вчитель продовжує проводити в ньому заняття, доплата нараховується у звичайному порядку — пропорційно годинам.
Вона може бути припинена лише в тому випадку, якщо інклюзивне навчання в класі офіційно припинено і клас втрачає відповідний статус.
Інші виплати та умови праці
Чи передбачені додаткові години в тарифікації для роботи в інклюзивному класі (розроблення ІПР, участь у команді психолого-педагогічного супроводу тощо)?
Тут важливо правильно розуміти саму природу цієї роботи.
Вчитель, який працює в інклюзивному класі, вже є членом команди психолого-педагогічного супроводу дитини. І відповідно до нормативного регулювання він не просто проводить уроки, а виконує значно ширший функціонал: спостерігає за розвитком учня, адаптує навчальні матеріали, бере участь у розробленні та реалізації індивідуальної програми розвитку, взаємодіє з іншими фахівцями та батьками.
Тому ці завдання не виділяються як окремі тарифні години. Вони входять у зміст роботи вчителя в інклюзивному класі.
І саме за цей розширений обсяг роботи законодавством передбачена доплата 20%
Чи має право педагог відмовитися працювати в інклюзивному класі?
Якщо педагогу визначено навчальне навантаження в конкретному класі (в тому числі інклюзивному), він виконує свою роботу в межах такого навантаження згідно своєї посадової інструкції.
Водночас, якщо під час розподілу навантаження або в процесі роботи порушуються трудові права працівника — наприклад, змінюються істотні умови праці без дотримання встановленої процедури або не забезпечуються передбачені гарантії, зокрема доплати, — тоді застосовуються механізми захисту, передбачені трудовим законодавством.
Відповідальність і контроль
Хто контролює нарахування доплат — керівник закладу, засновник, орган управління освітою?
Тут контроль багаторівневий.
На першому рівні – це директор закладу освіти. Саме він формує тарифікацію, встановлює доплати і відповідає за правильність їх нарахування.
Далі — засновник, оскільки він затверджує кошторис і забезпечує фінансування. Відповідно, він також здійснює фінансовий контроль і може перевіряти, як використовуються ці кошти.
В доповнення орган управління освітою може проводити перевірки і контролювати дотримання законодавства в цілому.
Куди звертатися вчителю, якщо доплату не нараховують або скасували без пояснень?
Тут варто рухатися поетапно.
Перший крок — звернення до керівника закладу освіти, оскільки саме він відповідає за встановлення і нарахування доплат.
Якщо питання не вирішується на цьому рівні, далі — засновник або орган управління освітою, які здійснюють зовнішній контроль і можуть перевірити обґрунтованість таких рішень.
І вже якщо ці інструменти не дали результату, тоді включаються механізми захисту трудових прав — звернення до Держпраці або до суду.
______________________________________________________
Нормативно-правова база, що використана для консультації:
✔ Закон України «Про освіту»
✔ Закон України «Про повну загальну середню освіту»
✔ Постанова КМУ №872 від 15.08.2011
«Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти»
✔ Наказ МОН № 1182 від 22.08.2024
«Про затвердження Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у ЗЗСО».
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
