Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «Бухгалтерія: бюджет» про зміни щодо надбавки за вислугу років і допомоги педагогічним і науково-педагогічним працівникам.
Коментар до постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. №78» від 03.09.2024 № 1008
Коментованою постановою внесено зміни до:
- постанови №78
- Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою №78 (далі —Порядок №78).
Загалом кардинальних змін немає: правки до вищезазначених документів покликані тільки уточнити деякі моменти, які й раніше застосовувалися на практиці при виплаті педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги при виході у щорічну відпустку й надбавки за вислугу років.
Коментована постанова набрала чинності 06.09.2024.
Допомога на оздоровлення
Основне місце роботи Частиною 1 ст. 57 Закону про освіту встановлено, що педагогічним і науково-педагогічним працівникам при наданні щорічної відпустки гарантована державою виплата допомоги на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу (ставки зарплати). Це означає, що вона є обов’язковою і кошти на її виплату закладають у кошторисі закладу під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ця норма не уточнює місця роботи працівника — основне чи сумісництво. Тобто загалом обмеження щодо виплати допомоги на оздоровлення педагогам-сумісникам у ній немає.
Втім, МОН спільно з Профспілкою працівників освіти і науки надавали роз’яснення про те, що допомогу потрібно платити тільки за основним місцем роботи (див., наприклад, лист від 11.06.2001 № 1/9-223, № 02-8/267). Втім, погодьтеся, це були тільки роз’яснення.
Тому, аби зафіксувати таку позицію законодавчо, тепер оновлений абз. 2 п. 1 постанови №78 визначає таке.
ЦИТАТА. «Допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки виплачується педагогічним та науково-педагогічним працівника за основним місцем роботи у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується».
(абз. 2 п. 1 постанови № 78)
Отже, матдопомога на оздоровлення, передбачена ст. 57 Закону про освіту й розробленою на її виконання постановою №78, виплачується тільки за основним місцем роботи.
Однак ситуації бувають різні. Наприклад, за основним місцем роботи особа може обіймати непедагогічну посаду, а за сумісництвом — педагогічну. Виходить, що як педагогічний працівник вона не отримає допомогу на оздоровлення при виході у щорічну основну відпустку. Тут можна зазначити, що зазначений вище порядок діє тільки при застосуванні норм ст. 57 Закону про освіту та постанови №78, тобто для допомоги, гарантованої педагогічним та науково-педагогічним працівникам державою. Своєю чергою, абз. 1 п.п. 5 п. 4 наказу №557 надано право керівникам закладів виплачувати працівникам матдопомогу будь-якого виду (у тому числі на оздоровлення) в межах фонду оплати праці. Тобто йдеться про необов’язкову допомогу, виплата якої відбувається з того бюджету, з якого фінансується заклад. І можна зробити висновок, що на підставі абз. 1 п.п. 5 п. 4 наказу №557 можна виплатити допомогу на оздоровлення педагогічним і науково-педагогічним працівникам, які працюють за сумісництвом, як це підкреслювало раніше Мінекономіки в листі від 14.07.2021 № 4711-06/36708-01 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», №21/2023, с. 31). Втім, є велика ймовірність, що представники Держаудитслужби будуть мати протилежну думку, особливо коли тепер у постанові №78 прописано про виплату допомоги тільки за основним місцем роботи. Тож якщо вирішите виплатити допомогу сумісникам відповідно до абз. 1 п.п. 5 п. 4 наказу № 557, то таку позицію доведеться доказувати, можливо, навіть у суді. Тому після ухвалення коментованих змін виплачувати допомогу сумісникам стало проблематичніше.
Навантаження Також в абз. 2 п. 1 постанови №78 тепер чітко прописано, що допомогу на оздоровлення виплачують у розмірі місячного посадового окладу незалежно від розміру тижневого (річного) навантаження педагога або обсягу виконуваної ним роботи. Раніше про це зазначалося тільки в листах Міносвіти (див. лист від 30.06.2020 №1/11-4433 у газеті «Бухгалтерія: бюджет», №27/2020.
Отже, якщо педагогічне навантаження (або обсяг роботи) працівника:
- дорівнює або більше за ставку, то допомогу йому слід виплатити в розмірі посадового окладу за обійманою посадою згідно зі штатним розписом (без врахування навантаження);
- менше від ставки, то допомогу слід виплатити в розмірі повного посадового окладу за обійманою посадою згідно зі штатним розписом.
ДО ВІДОМА. Добре було б, аби в постанові №78 також прописали, що розмір допомоги визначається з огляду на оклад з урахуванням підвищень. Це позбавило би від питань від представників Держаудитслужби, але чомусь такого уточнення не зроблено.
Щодо цього питання зазначимо таке. Згідно з п. 34 Інструкції №102 підвищення посадового окладу формують новий оклад. Тобто це не окремі виплати (оклад і підвищення), а вже новий оклад працівника, який зазначається у штатному розписі закладу і в тарифікації. І тому саме його використовують при визначенні розміру допомоги, що підкреслювало й МОН у листі від 28.05.2020 №1/11-3542 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», №22/2020, с. 24).
Надбавка за вислугу років
Час роботи за межами України.
Як і раніше, п. 3 Порядку №78 передбачає, що час роботи на посадах педагогічних і науково-педагогічних працівників за межами України зараховується до стажу педагогічної роботи, якщо міжнародними угодами (договорами) передбачено зарахування роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій.
Тут може йтися, наприклад, про таку ситуацію. До закладу освіти приймають педагогічного працівника, у трудовій книжці якого записано, що він має стаж роботи вчителем у Молдові у 2001–2009 рр. Чи можна зарахувати такий період роботи до стажу, що дає право на надбавку за вислугу років?
Законом №1058 встановлено, що страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №1058 якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995, ратифікована Верховною Радою України 29.10.1996, набула чинності з 19 листопада 1996 року. Статтею 8 цієї Угоди визначено, що при призначенні пенсії, в тому числі пенсії на пільгових умовах і за вислугу років, обчислення трудового (страхового) стажу, накопиченого відповідно до законодавства України і законодавства Республіки Молдова, в тому числі й до вступу в дію цієї Угоди, а також на території держав, які входили до складу колишнього СРСР до 1 січня 1992 року, проводиться відповідно до законодавства держави, яка призначає пенсію. Отже, період роботи педагогом у Молдові може бути зарахований до стажу, що дає право на виплату надбавки за вислугу років.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, ратифіковану Законом України № 546/96-ВР від 22.11.1996, було денонсовано Законом України від 23.12.2023 № 3117-IX (набрав чинності 23.12.2023). Отже, період роботи в цій країні вже не зараховується.
Робота в період воєнного стану.
Однак річ у тому, що зазначені вище міжнародні угоди про зарахування роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій, укладено з невеликою кількістю країн (це переважно країни колишнього СРСР).
Проте з початком повномасштабного вторгнення педагогічні працівники виїхали за межі України, при цьому повернутися назад у них немає змоги, як і викладати дистанційно в українських закладах освіти (наприклад, їхня школа перейшла на очне навчання). І такі педагогічні працівники знайшли роботу за фахом у країнах (у тому числі в українських школах), з якими Україною не укладено відповідних міжнародних договорів.
Ось і виходило, що зарахувати такий період роботи до стажу не було можливості. Аби виправити ситуацію, новим абз. 2 п. 3 Порядку №78 передбачено таке.
ЦИТАТА. «До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України «Про санкції») на підставі договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем, та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України».
Отже, якщо з країною, де працював педагог, не укладено міжнародного договору, то стаж роботи на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників в такій країні зараховується до стажу, що дає право на надбавку за вислугу років, на підставі:
- договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем;
- та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України.
Зверніть увагу, що зарахувати можна тільки період роботи, який припадає на період воєнного стану + 1 рік після його скасування.
Фактично не працювали.
Раніше абз. 1 п. 5 Порядку №78 передбачав, що до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадян України на військовій службі, час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження зарплати (ч. 4 і 7 ст. 179 КЗпП).
Втім, у житті педагогів є й інші періоди роботи, коли вони фактично не працюють, але продовжують перебувати у трудових відносинах із закладом. Наприклад, це:
- період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Про нього в абз. 1 п. 5 Порядку №78 не сказано. Втім, зрозуміло, що в цей час працівник продовжує перебувати із закладом у трудових відносинах. І такий період може бути зараховано на підставі п. 2 Порядку №78, де сказано, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних і науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963. Це свого часу підкреслювало Мінсоцполітики в листі від 09.10.2018 №19456/0/2-18/28 (див. газету «Зарплата та кадрова справа», № 23/2018, с. 8);
- період відпустки без збереження зарплати. Знову ж таки, такий період зараховується на підставі п. 2 Порядку № 78, оскільки працівник продовжує перебувати у трудових відносинах із закладом. Це підкреслював фахівець МОН у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 34/2022, с. 27.
Втім, звісно, краще, аби про це було прямо сказано в нормативному документі. Тому нарешті в Порядку №78 з’явилася норма, яка передбачає таке.
ЦИТАТА. «До стажу педагогічної роботи зараховується час, коли педагогічні та науково-педагогічні працівники фактично не працювали, але за ними згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та/або заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)».
(абз. 2 п. 5 Порядку №78)
Підкреслимо: це не означає, що зазначені в абз. 2 п. 5 Порядку №78 періоди зараховуються тільки з 06.09.2024 (дати набрання чинності коментованими змінами). Вони й раніше зараховувалися на підставі п. 2 Порядку №78. Зміни мають уточнювальний характер.
Голова МК профспілки Олександр ДЗЮБА
