Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо змін у повідомленні про прийняття на роботу.
| Постановою КМУ від 28.12.2021 р. № 1392 внесено зміни до постанов КМУ від 17.06.2015 р. № 413 і від 17.04.2019 р. № 328. Зокрема, оновлено форму повідомлення про прийняття на роботу. Постанова набрала чинності 5 січня 2022 року. В яких випадках слід подавати повідомлення? У статті 24 КЗпП зазначається, що працівник не може бути допущений до роботи без:
Тобто поки повідомлення про прийняття не подано (зауважимо — не подано правильно!), працівника до роботи допустити не можна. Якщо ж допустити, це вважатиметься іншим порушенням законодавства з праці, і кожен такий випадок загрожуватиме окремим штрафом в розмірі 1 мінімальної зарплати (ст. 265 КЗпП). А відповідальним посадовим особам не слід забувати про адміністративний штраф, встановлений ст. 41 КУпАП за інші порушення вимог законодавства про працю, у розмірі від 30 до 100 нмдг (510 грн — 1700 грн). Спосіб подання повідомлення Ця зміна стосується усіх роботодавців! З 5 січня виключно в паперовій формі повідомлення більше не подається!
Тож тепер, якщо і подаватимемо повідомлення на папері, то лише з копією в електронній формі. Що змінилося у формі повідомлення? З 5 січня цей документ має таку назву «Повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту». Тож з назви зрозуміло, що про укладення гіг-контрактів в межах «Дія Сіті» теж треба буде повідомляти. Нагадаємо, що гіг-контракт — це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента «Дія Сіті» як замовника, а резидент «Дія Сіті» зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії. Змінено й вступну частину документа і звучить вона так:, відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю «та ч. 1 ст. 23 Закону про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Ця метаморфоза також пов’язана з тими ж гіг-контрактами. Усі графи повідомлення пронумеровано: 1. Тип повідомлення (початкове, скасовуюче). 2. Код згідно з ЄДРПОУ/ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта* 3. Найменування / прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) страхувальника. 4. Порядковий номер. 5. Категорія особи: 6. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта* 7. Унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Довідково: цей номер є незмінним протягом усього життя громадянина, генерується автоматично у разі оформлення одного з біометричних документів, такого як ID-картка або паспорт громадянина України для виїзду за кордон. УНЗР прописаний у біометричному паспортному документі, складається він із 13 цифр, представлених двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, розділених текстовим символом «-». У разі втрати паспортного документа відомості щодо УНЗР можна отримати за заявою, поданою особисто або законним представником до будь-якого підрозділу міграційної служби. На ID-картці УНЗР знаходиться внизу з правої сторони та складається з послідовності восьми та п’яти цифр. Перші 8 цифр — це дата народження у форматі «рік народження, місяць і дата». Далі йде чотиризначний код від 0001 до 9999 (для чоловіків код непарний і розпочинається з цифр — 0001, для жінок — парний — 0002. 8. Прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) застрахованої особи. 9. Номер наказу або розпорядження про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту. 10. Дата видання наказу або розпорядження про прийняття на роботу/укладення гіг-контракту. 11. Дата початку роботи/початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом. 12. Дата формування повідомлення у страхувальника. Якщо повідомлення подане, але працівник не приступив до роботи Якщо роботодавцем було подано повідомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так i не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повідомлення про прийняття працівника на роботу за типом «скасовуюче». Наказ про скасування наказу про прийняття працівника на роботу видається на підставі заяви такого працівника або акта про відмову приступити до роботи. На жаль, Постановою № 413 не визначено особливостей подання скасовуючого повідомлення. Тому, чи обов’язково подавати таке скасування в цьому випадку? Ні, хоча це було б логічним кроком роботодавця. Чи зможуть інспектори Держпраці оштрафувати за неподання скасовуючого повідомлення (або, навпаки, за його зайве, на їхню думку, подання)? На практиці штрафні санкції у розмірі 1 МЗП за порушення інших вимог трудового законодавства, передбачені ст. 265 КЗпП, застосовуються у разі неподання чи несвоєчасного подання повідомлення про прийняття працівника на роботу лише з позначкою «початкове». А у ситуації, коли працівник відмовляється писати заяву на відкликання заяви про звільнення, роботодавцю необхідно:
«У зв’язку з відмовою ПІБ приступити до роботи з р. наказую:
Якщо працівник не приступив фактично до роботи, а відразу надав відмову, оплачувати зарплату за цей день немає необхідності, оскільки працівник свої трудові обов’язки не виконував та зі свого бажання (або інших причин, які завадили йому приступити до роботи, проте у яких немає вини роботодавця). Але слід зауважити, що для цього має бути заява про відмову приступати до роботи.
Голова МК профспілки О. Дзюба |
