Лист 21.03.2025 №95 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про звільнення «проблемних» працівників.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про звільнення «проблемних» працівників.

              Рано чи пізно кожен роботодавець стикається з працівниками, які створюють проблеми: не виконують своїх обов’язків, конфліктують у колективі, ігнорують роботу або зникають без пояснень. Але звільнення такого співробітника — це не просто формальність, а юридично складний процес. Як уникнути помилок і зробити все правильно.

Перевірка документів: захистіть себе заздалегідь

Перед тим як прийняти рішення про звільнення, варто переконатися, що у вас є всі необхідні документи: посадова інструкція, правила внутрішнього трудового розпорядку, трудовий договір, контактні дані працівника, а також зафіксована згода на електронний документообіг (ст. 29 КЗпП).

Аналіз ситуації: чи можна вирішити проблему без звільнення?

Завжди варто спершу домовитись. Проведіть конструктивну розмову з працівником без тиску, поясніть ситуацію і з’ясуйте його позицію. Якщо компроміс неможливий, слід діяти далі.

Вибір стратегії: чіткий план дій

Варто запропонувати альтернативи: переведення на іншу посаду, коригування умов праці або м’яке звільнення за угодою сторін. Якщо ж конфлікт загострюється, необхідно діяти максимально чітко і юридично грамотно.

Оформлення звільнення: головне — не помилитися

Працівник має право оскаржити звільнення, тому кожен крок має бути обґрунтованим і задокументованим. Ведіть всю комунікацію офіційно, дотримуйтеся строків та правильно оформлюйте документи. Пам’ятайте, кадрові документи — це майбутні докази в суді.

Процес звільнення проблемного працівника може стати справжнім випробуванням. Помилка може коштувати дорого — як у фінансовому, так і в репутаційному плані. Тому не ризикуйте.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 21.03.2025 №94 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко» про нюанси та відкликання заяви про звільнення за угодою сторін.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Трудові нотатки адвоката Ганни Лисенко» про нюанси та відкликання заяви про звільнення за угодою сторін.

             Головне при звільненні за угодою сторін за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП є:

пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору — може виходити, як від працівника у вигляді заяви, так і від роботодавця (лист);

роботодавець може відмовити у звільненні;

взаємозгода (заява + наказ);

волевиявлення на звільнення на момент видання наказу, чи не відкликав працівник заяву;

погодження дня припинення трудового договору (працівник в заяві, роботодавець в наказі).

Коли працівник може анулювати заяву на звільнення за угодою сторін?

Якщо роботодавець і працівник вже домовилися про певну дату припинення трудового договору (заява + наказ), то працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою.

Наприклад:

01.09.2024 р. подав заяву на звільнення за угодою сторін 04.09.2024 р.

02.09.2024 видано наказ про звільнення 04.09.2024 р.

03.09.2024 р. працівник подав заяву про анулювання своєї заяви.

Отже, вже домовленість закріплена наказом, тому працівник вже не може анулювати свою заяву на звільнення, лише якщо роботодавець не проти.

Як перевірити чи дотримана процедура звільнення за угодою сторін?

ВС в постанові від 31.08.2020 р. у справі № 359/5905/18 вказав, що розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про звільнення за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП суди повинні з’ясувати:

чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою;

чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення;

чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін;

чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Судова практика щодо звільнення за угодою сторін

Верховний Суд в постанові від 31.08.2020 р. у справі № 359/5905/18 вказав, що у разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП (угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Верховний Суд в постанові від 26.01.2022 р. у справі № 755/867/20 вказав, що зважаючи на те, що у справі допущено неправильне застосування норм матеріального щодо визначення останнього робочого дня, оскільки днем звільнення вважається останній день роботи, оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Верховний Суд в постанові від 07.09.2022 р. у справі № 753/7130/20 вказав, що якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

Верховний Суд в постанові від 07.08.2024 р. у справі № 757/18580/22-ц встановив, що між сторонами існувала домовленість про припинення трудового договору за взаємною згодою, що підтверджується заявою працівника від 21 лютого 2022 та наказом про звільнення від 01.03.2022. Тому зміна рішення працівника (відкликання заяви) відбулось вже після видачі наказу про звільнення.

Верховний Суд в постанові від 11.10.2024 р. у справі № 757/18577/22-ц вказав, що якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Так, приписами КЗпП України для власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов’язок прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 21.03.2025 №93 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» про звільнення за систематичне невиконання працівником службових обов’язків, судова практика.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» про звільнення за систематичне невиконання працівником службових обов’язків, судова практика. 

Постанова Верховного Суду від 08.01.2025 р. у справі № 296/2149/19

Правова позиція Суду

Для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП потрібне існування повторного факту (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов’язків вчинення працівником винного невиконання до нього вже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов’язків їх не знято і не погашено.

Роботодавець зобов’язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов’язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (стаття 31 КЗпП), тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов’язків, не є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП.

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 21.03.2025 №92 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Кадровик.UA» про звільнення за порушення трудової дисципліни

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію видання «Кадровик.UA» про звільнення за порушення трудової дисципліни.

Законодавче визначення трудової дисципліни

Трудова дисципліна — необхідний елемент ефективної колективної праці. Належна трудова дисципліна забезпечується встановленням порядку праці, що гарантує стабільність процесу трудової діяльності. Трудова дисципліна має бути обов’язковою для всіх учасників трудових взаємовідносин.

Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в основну життєву потребу кожної працездатної людини.

Питання трудової дисципліни визначаються у главі X КЗпП.

Так, працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП).

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство) забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У необхідних випадках заходи дисциплінарного впливу застосовуються стосовно окремих несумлінних працівників (ст. 140 КЗпП).

Стаття 141 КЗпП
Роботодавець повинен:

правильно організувати працю працівників;

створювати умови для зростання продуктивності праці;

забезпечувати трудову і виробничу дисципліну;

неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці;

здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню);

уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Відповідно до статті 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, які, серед іншого, містять положення про зобов’язання працівників щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.

Заходи стягнення за порушення трудової дисципліни

Встановлення правил поведінки на підприємствах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або на об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.

У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Стаття 147 КЗпП
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

догана

звільнення

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Статтею 1471 КЗпП визначаються органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення.

Так, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій статті 1471 КЗпП.

Працівники, які обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Статтею 148 КЗпП встановлено строк для застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Так, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Звільнення за порушення трудової дисципліни здійснюється, зокрема, на підставі пунктів 3, 4, 7, 14 статті 40 КЗпП.

Звільнення за порушення трудової дисципліни здійснюється у разі:

систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП);

прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше ніж 3 години протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);

появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);

невиконання працівником правил поведінки на підприємстві в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП(п. 14 ст. 40 КЗпП)

Проведення службових розслідувань

Слід зауважити, що глава X КЗпП не відповідає на запитання, як саме роботодавець має досліджувати факти учинення дисциплінарного проступку. Так, статтею 149 КЗпП визначено лише те, що роботодавець повинен:

зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення;

враховувати:

ступінь тяжкості вчиненого проступку;

заподіяну шкоду;

обставини, за яких вчинено проступок;

попередню роботу працівника;

застосувати лише 1 вид дисциплінарного стягнення за кожне порушення трудової дисципліни (догана чи звільнення);

оголосити стягнення в наказі (розпорядженні);

повідомити працівникові про стягнення під розписку.

Питання щодо необхідності проведення службового розслідування КЗпП не врегульовує. Та й саме поняття «службового розслідування» не наводиться. Залишаються неврегульованими питання щодо перевірки достовірності фактів, зазначених у письмових поясненнях порушника, а також щодо дій роботодавця у разі відмови порушника надати такі пояснення. На розсуд роботодавця залишається і питання оцінки «поважності» причин порушення трудової дисципліни.

Також важливим елементом для можливості притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності є їх поінформованість щодо правил трудової дисципліни.

Так, відповідно до статті 29 КЗпП до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про правила внутрішнього трудового розпорядку.

Для окремих категорій працівників порядок проведення службових розслідувань та застосування дисциплінарних стягнень визначається спеціальними нормативно-правовими актами. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Наразі існує практика проведення внутрішніх службових розслідувань відповідно до локальних Порядків проведення службових розслідувань на підприємствах, які затверджуються керівниками підприємств та погоджуються із виборними органами первинних профспілкових організацій (профспілковими представниками).

Як бачимо, КЗпП залишає чимало запитань щодо практичного застосування процедури звільнення за порушення трудової дисципліни. Саме тому слід звернути увагу на офіційні роз’яснення компетентних органів та проаналізувати судову практику з цього питання.

Роз’яснення щодо звільнення за порушення трудової дисципліни

Міністерство юстиції України надало свої роз’яснення щодо порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Роз’яснення Міністерства юстиції України від 01.02.2011 «Щодо порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця»

Пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП передбачена така підстава припинення трудового договору з ініціативи роботодавця, як розірвання трудового договору з працівником у разі систематичного невиконання ним без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Застосування цієї норми можливе за таких умов:

працівником допущено невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових функцій навмисно;

зазначене невиконання або неналежне виконання трудових функцій стосується саме трудових обов’язків, визначених трудовим договором;

систематичність невиконання обов’язків.

За загальним правилом для звільнення працівника за такою підставою роботодавець повинен застосувати до працівника заходи дисциплінарного впливу, витребувати у працівника пояснення в письмовій формі стосовно вчиненого проступку.

На підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин. Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника за такою підставою роботодавець повинен мати докази, підтверджуючі відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня. Доцільно зазначити, що невихід на роботу у зв’язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження роботодавця визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

На підставі пункту 7 частини першої статті 40 КЗпП роботодавець може розірвати трудовий договір з працівником за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння. Для звільнення працівника з цієї підстави достатньо одноразового вчинення такого факту порушення трудової дисципліни. Підтвердженням факту появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння може слугувати медичний висновок за результатами огляду працівника, а також акт, який складено керівництвом за участі представників громадськості.

Своєю чергою, Міністерство праці та соціальної політики України надавало декілька роз’яснень у своїх листах. Наведемо основні тези цих листів.

Листи Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо порушення законодавства про працю» від 20.11.2006 № 270/06/187-06, від 29.05.2007 № 134/06/187-07, від 15.05.2008 № 106/13/116-08

Пункт 4 статті 40 КЗпП визначає як прогул відсутність на роботі, в тому числі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.

Наявність поважних причин може бути визнана у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена лікарняним листком, відмови працівника від переміщення, якщо робота протипоказана працівникові за станом здоров’я. Поважними можуть бути визнані і причини сімейно-побутового характеру, якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна власникові невиходом на роботу.

Оцінка причин порушення трудової дисципліни (в тому числі вчинення прогулу) як поважних може здійснюватися як безпосередньо власником або уповноваженим ним органом, так і органом, до якого здійснюється оскарження накладення дисциплінарного стягнення (комісією по трудових спорах, судом) або органом, який розглядатиме спір про звільнення за прогул (судом).

…Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків.

…Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності необхідною є наявність винного порушення трудової дисципліни.

Тому, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (частина перша статті 149 КЗпП).

У разі наявності поважних причин невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов’язків порушення трудової дисципліни не тягне за собою накладення дисциплінарного стягнення.

Оцінка причин порушення трудової дисципліни (в т. ч. вчинення прогулу) як поважних може здійснюватися як безпосередньо роботодавцем, так і органом, до якого здійснюється оскарження накладення дисциплінарного стягнення.

Власник або уповноважений ним орган оголошує дисциплінарне стягнення своїм наказом (розпорядженням), який має право і скасувати.

У разі невиконання трудових обов’язків, що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в т. ч. за порушення режиму трудового часу, до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності…

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ст. 149 КЗпП). Проте відсутність таких пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення, якщо власник має докази того, що пояснення від працівника він зажадав, але працівник їх не дав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом декількох осіб у підтвердження відмови працівника надати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 19.03.2025 №90 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи потрібно вивести штатну одиницю зі штату при введенні нової штатної одиниці.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи потрібно вивести штатну одиницю зі штату при введенні нової штатної одиниці.

             Відповідно до частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство (роботодавець) самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Якщо на сьогодні посада, є вакантною, і роботодавець не планує на цю посаду приймати працівника, то він має право вивести її зі штатного розпису. Оскільки посада вакантна, то жодних складнощів це не викликає, оскільки у такому разі роботодавець уникає процедури скорочення.

Якщо ж роботодавець планує працевлаштовувати на посаду працівника, то деякий час вона може бути вакантною. Але при цьому слід пам’ятати про обов’язковість подання інформації про попит на робочу силу (вакансії) в повному обсязі до Державної служби зайнятості.

Так, згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) незалежно від місцезнаходження (форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджена наказом Міністерство економіки України від 12.04.2022 р. № 827-22 (далі — форма № 3-ПН).

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. У будь-якому разі роботодавець за потреби може спочатку вивести таку посаду, а потім ввести, коли вона йому знадобиться.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 19.03.2025 №89 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про нюанси видачі та продовження листків непрацездатності.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про нюанси видачі та продовження листків непрацездатності.

              Пенсійний фонд України у листі від 19.02.2025 р. № 2800-0803-8/11449 надав роз’яснення щодо порядку видачі та продовження листків непрацездатності.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Згідно із частиною першою статті 23 Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності.

Для реалізації прав застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а також для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 328 затверджено Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього (далі — Порядок ведення ЕРЛН).

Пунктами 4 та 8 Порядку ведення ЕРЛН визначено, що Електронний реєстр листків непрацездатності формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому. Електронний реєстр листків непрацездатності функціонує як система накопичення, зберігання та використання електронних даних з використанням інформаційної інфраструктури реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Підставою для створення листка непрацездатності є медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі — медичний висновок) — електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров’я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність (підпункти 2 та 3 пункту 2 Порядку ведення ЕРЛН).

Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.06.2021 р. № 1234. Зазначеним Порядком передбачено, що листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Порядок формування медичних висновків в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі — Порядок формування МВТН) затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 р. № 1066 (далі — Наказ № 1066).

Згідно з пунктом 6 розділу I Порядку формування МВТН обробка персональних даних у Реєстрі медичних висновків здійснюється з метою засвідчення лікуючим лікарем факту тимчасової втрати працездатності, встановлення строку непрацездатності, забезпечення передачі відомостей в Електронний реєстр листків непрацездатності для формування листка непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності та забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я.

Пунктом 8 Наказу № 1066 визначений перелік випадків щодо можливості видачі закладами охорони здоров’я листків непрацездатності у відповідності до вимог, визначених в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455, Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 (далі — Наказ № 532). У таких випадках рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності — керівник закладу.

При цьому у бланку листка непрацездатності, що оформлюється відповідно до Наказу № 532 як продовження електронного листка непрацездатності, зазначається номер листка непрацездатності, який продовжується.

Також слід наголосити, що відповідно до пункту 5 Інструкції по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі, затвердженої Наказом № 1066, якщо листок непрацездатності відкривається за формою, затвердженою Наказом № 532, за одним випадком тимчасової непрацездатності, то його продовження до повного закриття незалежно від того, у якого суб’єкта господарювання продовжує лікування пацієнт, відбувається виключно в паперовій формі.

У разі формування в Електронному реєстрі листків непрацездатності листка непрацездатності на підставі медичного висновку випадок непрацездатності вважається новим.

Для призначення та виплати страхових коштів відповідно до вимог законодавства рекомендуємо звернутися до закладу охорони здоров’я для оформлення випадку непрацездатності згідно з положеннями нормативно-правових актів.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 19.03.2025 №88 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» що означає «моніторинг листків непрацездатності»

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» що означає «моніторинг листків непрацездатності».

              Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров’я.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону № 1105 рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Отже, безпосередньо роботодавець або уповноважені ним особи:

здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю проведення страхових виплат;

ухвалюють рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково);

розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1105 визначено, що роботодавець або уповноважені ним особи мають розглянути документи для призначення:

допомоги по тимчасовій непрацездатності — не пізніше 10 робочих днів із дня їх надходження;

допомоги по вагітності та пологах — не пізніше 3 робочих днів із дня їх надходження.

Ідеться про «лікарняні», які мають статус «Готовий до сплати».

За результатами розгляду відповідних документів роботодавець (уповноважена особа) ухвалює рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах або відмову у її призначенні. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови видається або надсилається працівникові не пізніше 5 днів після ухвалення відповідного рішення. При цьому у такому повідомленні, окрім причини відмови, також має бути вказано спосіб та порядок оскарження відповідного рішення.

Закон № 1105 не визначає таке поняття як «моніторинг листків непрацездатності».

Натомість постановою правління Пенсійного фонду України 19.10.2023 р. № 45-1 затверджено Порядок проведення моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності (далі — Порядок № 45-1).

Порядок № 45-1 визначає процедуру проведення ризик-орієнтованого моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності (далі — моніторинг).

Сформовані програмними засобами результати автоматизованого моніторингу аналізуються фахівцями структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію функцій з перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності, територіальних органів Пенсійного фонду України (далі — ПФУ). За результатами аналізу складається звіт, який має включати висновок щодо необхідності проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування.

Рішення щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності приймається територіальним органом ПФУ відповідно до Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 р. № 185.

Узагальнення результатів моніторингу щоквартально здійснює структурний підрозділ ПФУ, що забезпечує реалізацію функцій з організації перевірок обґрунтованості видачі листків непрацездатності.

Як бачимо, такий моніторинг здійснюється виключно ПФУ.

Що стосується порядку дій уповноваженої особи, кадровика та бухгалтера підприємства у відношенні до електронних листків непрацездатності, то такий порядок має визначити роботодавець. Це стосується і «моніторингу» листків непрацездатності в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ.

Якщо звернутися до інформації ПФУ, яка розміщена на інформаційній сторінці вебпорталу ПФУ 17.06.2024 р. під назвою «Алгоритм здійснення виплати за лікарняним», то алгоритм виплати за листком непрацездатності такий:

Застрахована особа звертається до лікаря, щоб встановити факт тимчасової непрацездатності.

Лікар за результатами огляду створює в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я медичний висновок про тимчасову втрату працездатності застрахованої особи, на підставі якого в Електронному реєстрі листків непрацездатності формується листок непрацездатності у разі наявності інформації про застраховану особу в Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Роботодавець в кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ отримує листок непрацездатності в день його створення. На цьому етапі листок непрацездатності виконує лише інформаційну функцію.

Листок непрацездатності набуває статусу «Готовий до сплати» через 7 днів після дати його закриття (для листків непрацездатності по вагітності та пологах — через 7 днів після дати відкриття). Роботодавець може працювати з листками непрацездатності.

Кадрова служба або уповноважена особа роботодавця визначає кількість днів непрацездатності, які підлягають оплаті. Роботодавець розглядає документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не пізніше 10 робочих днів з дня набуття статусу «Готовий до сплати» (для допомоги по вагітності та пологах — не пізніше 3 днів) та приймає рішення про призначення виплати, на підставі якого бухгалтерія підприємства нараховує допомогу.

Важливо!

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за загальним захворюванням здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Якщо період непрацездатності триває понад 5 днів — з 6-го дня страхову виплату фінансує ПФУ.

Допомога по вагітності та пологах, по догляду за дитиною або іншим членом сім’ї надається застрахованій особі за рахунок страхових коштів з першого дня тимчасової непрацездатності.

У випадку тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання роботодавцем за рахунок коштів підприємства оплачуються перші 17 днів тимчасової непрацездатності. ПФУ здійснює фінансування страхової виплати з 18-го дня.

Для фінансування листка непрацездатності за рахунок страхових коштів роботодавець не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття рішення про призначення виплати формує в кабінеті страхувальника на вебпорталі ПФУ заяву-розрахунок щодо сплати за листком / листками непрацездатності та направляє до Пенсійного фонду:

ПФУ опрацьовує заяву-розрахунок за листком непрацездатності та приймає рішення щодо фінансування страхової виплати.

Не пізніше трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку ПФУ і здійснює фінансування виплати на окремий рахунок страхувальника

Роботодавець, отримавши кошти на рахунок, як правило, не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати, здійснює виплату допомоги застрахованій особі.

Отже, як бачимо, ПФУ визначає, що кадрова служба або уповноважена особа роботодавця визначає кількість днів непрацездатності, які підлягають оплаті.

Крім того, до дій кадровика можна віднести такі:

Перегляд кабінету страхувальника на вебпорталі електронних послуг ПФУ щодо отримання (наявності) листків непрацездатності.

Табелювання відсутності працівника у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Визначення страхового стажу працівника та наявності пільг.

Визначення кількості днів непрацездатності, які підлягають оплаті.

Надання відповідної інформації роботодавцю (уповноваженій особі), бухгалтерії.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 19.03.2025 №87 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» які працівники входять до облікової кількості штатних працівників

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» які працівники входять до облікової кількості штатних працівників.

              Слід зауважити, що облікова кількість штатних працівників є статистичним показником, тому треба враховувати роз’яснення, які надаються Державною службою статистики.

Так, у роз’ясненні Державної служби статистики, яке надано листом від 28.11.2024 р. № 19.1.2-12/25-24 зазначено, що показники щодо облікової кількості штатних працівників містять дані відповідно до глави 2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286), включно з працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, а також працівниками, відносно яких призупинено дію трудового договору, які евакуювались в іншу місцевість або місцезнаходження яких тимчасово невідомо та працівниками, які протягом періоду дії воєнного стану перебувають у відпустках без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Своєю чергою відповідно до глави 2 Інструкції № 286 до облікової кількості включаються штатні працівники, які:

  • фактично з’явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою;
  • прийняті на роботу з випробувальним терміном;
  • прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу. До працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема: працівники, молодші 18 років; зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці; жінки, яким надані додаткові перерви у роботі для годування дитини, інші категорії працівників;
  • перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні;
  • уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці;
  • прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин);
  • працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства;
  • направлені для виконання робіт вахтовим методом;
  • прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;
  • іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату;
  • студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори.

До облікової кількості працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин:

  • не з’явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність);
  • у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків;
  • тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання;
  • направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон;
  • навчаються у навчальних закладах, аспірантурах, та перебувають у відпустках у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з’явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати;
  • перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту);
  • перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації;
  • перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку;
  • мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства;
  • одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні;
  • беруть участь у страйках;
  • здійснили прогули;
  • відсторонені від виконання повноважень;
  • перебувають під слідством до рішення суду.

Не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:

  • прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа;
  • залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами;
  • переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання;
  • учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей;
  • особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію;
  • особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію;
  • працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 13.03.2025 №86 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає відповіді видавництва «Нова українська школа» на поширені питання про інклюзію у дошкільній освіті.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає відповіді видавництва «Нова українська школа» на поширені питання про інклюзію у  дошкільній освіті.  

    Чи можуть в садочку лишити дитину з інвалідністю без асистента?

Відповідно до чинного законодавства України, у закладах дошкільної освіти, де функціонують інклюзивні групи, присутність асистента вихователя є обов’язковою. Це визначено Наказом МОН “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 04 листопада 2010 року № 1055” і забезпечує належну підтримку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) та створю є умови для їх повноцінного розвитку і навчання. Залишення дитини з інвалідністю без асистента вихователя суперечить вимогам щодо організації інклюзивного навчання.

 

Добрий день, я працюю вихователем в інклюзивній групі. Діти з ООП перебувають у групі повний день. Доплата 20% лише за інклюзивне навчання. Питання: чи повинен підвищуватися оклад на 20% , що створюватиме нову ставку заробітної плати, адже діти з ООП після проведення занять нікуди не діваються? Питання 2: який , за новим законом, буде робочий час та педагогічне навантаження вихователя інклюзивної групи. До 01.01.25 року педагогічне навантаження і, відповідно, робочий час, вихователя інклюзивних груп скорочувалися на 1 годину у порівнянні зі звичайними групами?

Відповідно до нового Закону України “Про дошкільну освіту”, який набрав чинності 1 січня 2025 року, посадовий оклад (ставка заробітної плати) педагогічного працівника встановлюється за визначений робочий час.

Для вихователя інклюзивної групи тривалість робочого часу становить 30 годин на тиждень, з яких 25 годин — безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями, а 5 годин — методична та організаційна робота. Доплата у розмірі 20% за роботу в інклюзивній групі нараховується на встановлений посадовий оклад і не змінює базову ставку заробітної плати. Тобто, оклад залишається незмінним, а доплата додається до нього.

 

Надайте, будь ласка, роз’яснення. Чи мають право фахівці інклюзивно-ресурсних центрів отримувати доплату 1300 гривень за роботу у несприятливих умовах згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 номер 1286? Також у листі МОН номер 1/24704-24 від 31.12. 2024 зазначено, що доплата встановлюється педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів, зокрема й спеціальним школам, навчально-реабілітаційним центрам, включно із структурними підрозділами таких закладів (пансіон, дошкільний підрозділ, позашкільний тощо). Про фахівців ІРЦ не зазначено. Але відповідно пункту 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр Постанови КМУ номер 545 від 12.07.2017 року, пункту 47 в редакції Постанови КМУ номер 617 від 22.08.2018 року, пункту 46 в редакції Постанови КМУ номер 765 від 21.07.2021 чітко сказано: \”на педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів поширються умови оплати праці, умови надання щорічних відпусток та інші пільги, встановлені законодавством для працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти “. Тож виникає питання.

Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2024 року № 1286 передбачає щомісячну доплату за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. У листі МОН від 31 грудня 2024 року № 1/24704-24 зазначено, що ця доплата стосується педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, включно зі спеціальними школами та навчально-реабілітаційними центрами. Тобто працівники ІРЦ не мають права на отримання вказаної доплати.

 

Чи має відпускні асистент вихователя?

Термін щорічної основної оплачуваної відпустки вихователя і асистента вихователя становить 56 календарних днів (постанова КМУ від 14 квітня 1997 р. № 346).

Я працюю вихователем в ЗДО 9 років, маю диплом – бакалавр, при прийнятті на роботу – 10 тарифний розряд, результат першої атестації – підтвердження 10 тарифного розряду. Зараз хочу проатестуватися за новим положенням на спеціаліст 1 категорії, курси підвищення кваліфікацій пройшла, маю 293 години сертифікатів. Чи може мене атестаційна комісія проатестувати на спеціаліст 1 категорії?

Ви маєте право пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії “спеціаліст першої категорії”. Атестаційна комісія розгляне ваші документи та, за умови відповідності вимогам, може присвоїти відповідну категорію.

Я працюю вихователем у спеціальній школі і також по внутрішньому сумісництву займаю посаду вчителя початкових класів. Вихователя категорія перша, а за години вчителя платять по спеціалісту. Чи можу я пройти курси вчителя в міжатестаційний період і чи вплине це на категорію в цей період без атестації?

Так, ви можете пройти курси підвищення кваліфікації вчителя початкових класів у міжатестаційний період, але це не вплине автоматично на вашу кваліфікаційну категорію за посадою вчителя: для зміни категорії потрібно пройти атестацію.

Перша кваліфікаційна категорія у вас є за посадою вихователя.

За посадою вчителя початкових класів вам виплачується зарплата за рівнем “спеціаліст”, оскільки атестація за цією посадою ще не проводилася.

Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, підвищення кваліфікації (курси) є обов’язковою умовою для атестації, але саме по собі не змінює кваліфікаційної категорії.

Якщо ви хочете підвищити категорію за посадою вчителя, вам потрібно пройти атестацію за цією посадою окремо.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

 

Лист 13.03.2025 №85 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Освітнього омбудсмена України щодо медичних оглядів працівників закладів освіти.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Освітнього омбудсмена України щодо медичних оглядів працівників закладів освіти.

Гарячі запитання та відповіді

 

Працівники закладів освіти підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.  Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) оновило вимоги до організації та проведення профілактичних медичних оглядів. Ці вимоги набувають чинності з 01 жовтня 2024 року.

Також МОЗ затвердило Перелік категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду та Зміни до порядку проведення цих оглядів, зокрема, на предмет вживання психоактивних речовин.

До Служби освітнього омбудсмена надходять звернення від керівників та працівників закладів освіти щодо проведення медичного огляду в умовах воєнного стану. Серед працівників сфери освіти є, зокрема, певне нерозуміння щодо оновлених вимог до організації та проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів.

Служба освітнього омбудсмена здійснила моніторинг нормативно-правових актів щодо цих питань та двічі зверталася з відповідними листами до МОЗ – з проханням докладно роз’яснити деякі питання медичного огляду працівників закладів освіти, а також із пропозицією розглянути можливість відтермінування проходження обов’язкових медичних оглядів для педагогічних працівників під час дистанційної роботи. Також ми звернулися до Державної служби України з питань праці щодо дотримання трудових прав під час вимог до психіатричного медогляду працівників закладів освіти. Докладні відповіді на запитання у публікації.

 

1.ЩО ВКЛЮЧАТИМЕ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПРОФІЛАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ З 01 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ?

 

У своєму листі МОЗ роз’яснює, що відповідно до Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (наказ МОЗ від 23 липня 2002 року № 280, у редакції наказу МОЗ від 21 лютого 2013 року        № 150), з урахуванням Змін, затверджених наказом МОЗ від 08 листопада 2023 року № 1925, які набудуть чинності 01 жовтня 2024 року, обов’язковий профілактичний медичний огляд буде включати відповідно до Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення:

  • лабораторні дослідження:

– загальний аналіз крові (включно з лейкоцитарною формулою);

– глюкоза крові;

– загальний аналіз сечі;

– серологічні дослідження крові на інфекційні хвороби;

– дослідження калу на виявлення гіменолепідозу та ентеробіозу;

– бактеріологічні дослідження (лише для окремих категорій працівників);

  • обстеження лікарями-спеціалістами:

– терапевт або лікар загальної практики – сімейний лікар;

– дерматовенеролог;

– отоларинголог;

– стоматолог;

– психіатр;

  • інструментальні дослідження: 

– вимірювання артеріального тиску;

– електрокардіограма;

– інші дослідження;

  • флюорографія: 

проводиться при проведенні попереднього медогляду та надалі 1 раз на рік при належності до груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу, в тому числі діагностики латентної туберкульозної інфекції, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Увага! З метою уточнення діагнозу можуть призначатися додаткові лабораторні / інструментальні дослідження та/або обстеження лікарями-спеціалістами.

 

2.ЧИ ПОТРІБНО ПРАЦІВНИКАМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ЩОРІЧНО ПРОХОДИТИ ФЛЮОРОГРАФІЮ?

Згідно з додатком 7 “Перелік симптомів та захворювань, за наявності яких

пацієнту проводять обстеження на туберкульоз, групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу” до Стандартів медичної допомоги “Туберкульоз”, затвердженого наказом МОЗ від 19 січня 2023 року № 102 “Про затвердження стандартів медичної допомоги “Туберкульоз” визначено 23 групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу. Серед цих груп працівники закладів освіти  відсутні. Але за наявності тих чи інших критеріїв, симптомів тощо до груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу може бути віднесена будь-яка людина, зокрема працівник закладу освіти.

Відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 23 липня 2002 року № 280 (у редакції наказу МОЗ від 08 листопада 2023 року № 1925, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2023 року за        № 2013/41069), передбачено, що флюорографія проводиться при проведенні попереднього медогляду та надалі 1 раз на рік при належності до груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу, зокрема діагностики латентної туберкульозної інфекції, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Тобто, лише при належності до групи підвищеного ризику розвитку туберкульозу таке дослідження має проводитися 1 раз на рік. І це визначає заклад охорони здоров’я.

3.ПЕРЕЛІК ЯКИХ ЩЕПЛЕНЬ ПОТРІБНО МАТИ ПРАЦІВНИКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДЛЯ ДОПУСКУ ЙОГО ДО РОБОТИ? З ЯКОЮ ПЕРІОДИЧНІСТЮ НЕОБХІДНО РОБИТИ ЦІ ЩЕПЛЕННЯ?

У пункті 3  наказу МОЗ від 24.11.2023 № 2002 “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08 листопада 2023 року № 1925” зазначено, що вимогою проходження медичних оглядів є наявність щеплень.

В оновленому Переліку виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб, який набуде чинності  01.10.2024, є працівники закладів освіти. Ми звернулися до МОЗ щодо того, які щеплення і з якою періодичністю необхідно робити працівнику закладу освіти.

Перелік обов’язкових профілактичних щеплень визначено частиною 1 статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” (далі – Закон).

Існує календар обов’язкових профілактичних щеплень для всіх громадян, у якому визначається періодичність обов’язкових профілактичних щеплень (наказ МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595). У дорослому віці кожні 10 років необхідно проводити щеплення проти дифтерії та правцю. 

У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, працівники окремих професій, виробництв та організацій відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (частина 2 статті 12 Закону).

Відповідно до абзацу 24 підпункту 20 частини 1 статті 8 Закону України “Про систему громадського здоров’я”, передбачено, що МОЗ затверджує перелік інфекційних хвороб та професій, виробництв, організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти таких інфекційних хвороб. Наразі, відповідний проєкт наказу розроблений МОЗ та проходить процедуру погодження у структурних підрозділах.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України 04 жовтня 2021 року № 2153 “Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням”, який визначає обов’язкові профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, призупинено до кінця воєнного стану.

ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

4.З ЯКОЮ ПЕРІОДИЧНІСТЮ ПРАЦІВНИКИ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ МАЮТЬ ПРОХОДИТИ ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД?

Здійснення попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, зокрема на предмет вживання психоактивних речовин регламентовано:

Періодичність проведення оглядів визначена з урахуванням умов праці, можливим впливом на здоров’я працівника та затверджена згідно з Переліком категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду.

Основною вимогою є наявність чинної довідки форми № 100-2/о на час прийняття рішення роботодавцем щодо допуску працівника до виконання робіт. Термін наступного прийняття рішення роботодавцем щодо продовження допуску до виконання робіт відбувається у строки, визначені наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139, тобто через п’ять років. Для чого відповідно працівник спрямовується на повторний періодичний психіатричний огляд, результати якого у вигляді довідки за формою №100-2/о надає роботодавцю.

За інформацією, наданою МОЗ, підготовлені зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280, у якому є вимога проходити психіатричний огляд для працівників закладів освіти раз на рік. Ці зміни будуть стосуватися вимоги проходження психіатричного огляду раз на рік, і це буде змінено на п’ять років. До підписання та реєстрації цих змін в Міністерстві юстиції України необхідно користуватися наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139, який регламентує проходження медичного огляду один раз на п’ять років.

5.ЧИ ВКЛЮЧАТИМЕТЬСЯ З 01.10.2024 РОКУ У ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД ЛАБОРАТОРНЕ ТЕСТУВАННЯ НА НАЯВНІСТЬ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ?

Огляд охоплює психіатричний огляд, проведений відповідно до статті 11 Закону України “Про психіатричну допомогу”, лабораторне визначення в крові карбогідрат-дефіцитного трансферину методом капілярного електрофорезу та в сечі наркотичних засобів і психотропних речовин.

Для здійснення лабораторного тестування на наявність психоактивних речовин лікар-психіатр має забезпечити забір крові та сечі в особи, яка проходить огляд.

Лабораторне тестування сечі на наявність в організмі наркотичних засобів і психотропних речовин охоплює дослідження на наявність чи відсутність опіоїдів, канабіоїдів, седативних чи снодійних засобів, кокаїну, галюциногенів, психостимуляторів.

Це визначено пунктами 4-6 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ від 18.02.2022 № 651.

ПОЗАЧЕРГОВИЙ ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД НА ВИМОГУ РОБОТОДАВЦЯ

  1. ХТО МАЄ ВИЗНАЧАТИ НАЯВНІСТЬ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ПСИХІЧНОГО РОЗЛАДУ У ПРАЦІВНИКА?

Відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу” психічні розлади – розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті. Відповідно до статті 3 “Презумпція психічного здоров’я” Закону України “Про психіатричну допомогу” кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Діагностика психічних розладів здійснюється під час надання особі психіатричної допомоги.

Виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов’язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку (частина 2 статті 27 розділу 3 Закону України “Про психіатричну допомогу”).

Вище ми вже зазначали, що, відповідно до пункту 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ від 18.02.2022 № 651, позачерговий психіатричний огляд проводиться також на вимогу роботодавця у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи

  1. ЧИ РОЗРОБЛЕНА ПРОЦЕДУРА НАПРАВЛЕННЯ НА ПОЗАЧЕРГОВИЙ ПСИХІАТРИЧНИЙ ОГЛЯД НА ВИМОГУ РОБОТОДАВЦЯ?

 

У пункті 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин визначено, що позачерговий психіатричний огляд проводиться на вимогу роботодавця у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи.

Тепер роботодавець наділений правом направляти працівника на позачерговий психіатричний огляд, якщо, на думку роботодавця, є якісь причини, ознаки, які це обґрунтовують. Хоча це створює ризики зловживання роботодавцями такими повноваженнями.

Хочемо зазначити, що для направлення працівника на позачерговий психіатричний огляд мають бути дуже вагомі причини. Для направлення працівника на такий позачерговий огляд радимо видати наказ чи розпорядження, з  яким необхідно ознайомити  працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється від позачергового психіатричного огляду, то це варто зафіксувати відповідним чином (наприклад, складанням відповідного акту). Працівник може пройти позачерговий  психіатричний огляд у тій установі, де роботодавець оплатив цей огляд, або обрати інший заклад охорони здоров’я. Але у такому випадку сплатити за позачерговий  психіатричний  огляд в іншій установі працівник має самостійно. Заклад охорони здоров’я повинен мати відповідну ліцензію, яка надає йому право проводити психіатричні огляди.

За результатами огляду працівник надає роботодавцю довідку за формою         № 100-2/о, що дає змогу роботодавцю прийняти відповідне рішення щодо допуску його до виконання робіт.

Наразі така процедура не розроблена. Ні МОЗ, ні Держпраці не надали відповідь на це запитання, але Служба освітнього омбудсмена буде продовжувати наполягати на розробці такої процедури.

  1. ЯКІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПСИХІАТРИЧНОГО ОГЛЯДУ МАЄ ПРАВО ВИМАГАТИ РОБОТОДАВЕЦЬ У ПРАЦІВНИКА ТА У ЯКИЙ СПОСІБ?

У МОЗ роз’яснюють, що в разі проходження працівником позачергового огляду з метою встановлення наявності чи відсутності у такого працівника протипоказань для виконання робіт, він надає роботодавцю довідку за формою № 100-2/о, що дає змогу роботодавцю прийняти відповідне рішення щодо допуску його до виконання робіт.

  1. ЧИ МОЖЕ ПРАЦІВНИК ВІДМОВИТИСЯ ВІДПОЗАЧЕРГОВОГО ПСИХІАТРИЧНОГО ОГЛЯДУ НА ВИМОГУ РОБОТОДАВЦЯ?

Позачерговий психіатричний огляд проводиться на вимогу роботодавця у випадку виникнення психічного розладу в проміжок часу між оглядами, при наявності згоди особи.

На нашу думку, якщо особа відмовилася від такого огляду, роботодавець має скласти відповідний документ з підписами осіб, які є свідками відмови (пункт 2 Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин).

  1. ЧИ БУДУТЬ ДІЙСНІ З 01.10.2024 РОКУ МЕДИЧНІ ДОВІДКИ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПОПЕРЕДНІХ ТА ПЕРІОДИЧНИХ ПСИХІАТРИЧНИХ ОГЛЯДІВ, ОТРИМАНІ У ПОПЕРЕДНІ РОКИ, ЩО МАЮТЬ ТЕРМІН ДІЇ П’ЯТЬ РОКІВ?

Строк дії довідок за формою № 100-2/о, виданих після набрання чинності 11.03.2024 змін до наказу МОЗ від 18 квітня 2022 року № 651 “Про затвердження Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин” становить один рік з дати проведення огляду. Хоча періодичний психіатричний огляд працівники закладів освіти проходять кожні п’ять років, це визначено наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139.

Довідка за формою № 100-2/о набрала чинності з 29.06.2022 рокуІнструкція про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, яка визначала медичну довідку про проходження попереднього та періодичного психіатричного огляду за формою 122-2/о, втратила чинність з 29.06.2022 року, і відповідно всі довідки за формою 122-2/о, видані після 29.06.2022 є нечинними. Ті довідки, які були видані до 29.06.2022 року, залишаються чинними на їхній термін, адже згідно зі статтею 58 Конституції України “закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи”.

  1. ЧИ МАЄ ПРАВО ДИРЕКТОР ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ДОПУСКАТИ ДО РОБОТИ ПРАЦІВНИКА, ЯКЩО У НЬОГО ЗАВЕРШИВСЯ СТРОК ДІЇ ФОРМИ ПЕРВИННОЇ ОБЛІКОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ № 100-2/О “ДОВІДКА ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО, ПЕРІОДИЧНОГО ТА ПОЗАЧЕРГОВОГО ПСИХІАТРИЧНИХ ОГЛЯДІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ НА ПРЕДМЕТ ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН”, СТРОК ДІЇ ЯКОЇ ЛИШЕ ОДИН РІК?

Довідка за формою первинної облікової документації № 100-2/о “Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин” надається особі, стосовно якої проведено попередній, періодичний та позачерговий психіатричний огляд, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин.

Форма № 100-2/о є документом, який свідчить, що особа пройшла огляд та відповідно має чи не має протипоказання для виконання окремих видів діяльності. Зазначена форма довідки надається працівником/кандидатом на зайняття посади роботодавцю під час прийому на роботу та у передбачені строки проведення періодичних психіатричних оглядів під час трудової діяльності. Періодичність проведення оглядів затверджена наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139 – для працівників закладів освіти ця періодичність складає 1 раз на 5 років.

За результатами отриманої з форми № 100-2/о інформації роботодавець приймає рішення щодо допуску/недопуску працівника/кандидата на зайняття посади до виконання робіт.

У листі МОЗ роз’яснює, що довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин не є документом, який має бути постійно чинним під час трудової діяльності, закінчення терміну дії довідки (один рік з моменту огляду) не може бути підставою для відсторонення працівника від виконання робіт та не є підставою для проведення повторного огляду.

  1. ЯК МАЄ ДІЯТИ КЕРІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ПРАЦІВНИК ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У РАЗІ ЗАВЕРШЕННЯ СТРОКУ ДІЇ ДОВІДКИ?

У листі МОЗ роз’яснює, що довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин не є документом, який має бути постійно чинним під час трудової діяльності, закінчення терміну дії довідки (один рік з моменту огляду) не може бути підставою для відсторонення працівника від виконання робіт та не є підставою для проведення повторного огляду.

Форма № 100-2/о є документом, який свідчить, що особа пройшла огляд та відповідно має чи не має протипоказання для виконання окремих видів діяльності. Зазначена форма довідки надається працівником/кандидатом на зайняття посади роботодавцю під час прийому на роботу та у передбачені строки проведення періодичних психіатричних оглядів під час трудової діяльності. Періодичність проведення оглядів затверджена наказом МОЗ від 26 січня 2024 року № 139  – для працівників закладів освіти ця періодичність складає 1 раз на 5 років.

ВАРТІСТЬ ТА ОПЛАТА МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

  1. ЯКА ВАРТІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНОГО МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ З 01.10.2024 РОКУ?

У листі МОЗ повідомило, що заклади охорони здоров’я є самостійними господарюючими суб’єктами, які, зокрема, самостійно визначають вартість послуг, що надаються. Отже, розрахунки мають бути проведені саме надавачами таких послуг з урахуванням складових усіх витрат, що можуть бути понесені при їх наданні.

  1. ХТО МАЄ ОПЛАЧУВАТИ МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД?

Нагадуємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 “Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок”, витрати закладів і установ охорони здоров’я, пов’язані із проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ і організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров’я.

Перекладання на педагогічних працівників витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів є незаконним та порушує їхні права.

МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ДЛЯ ТИХ, ХТО ПРАЦЮЄ ДИСТАНЦІЙНО

  1. ЧИ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ВИМОГИ МОЗ НАЯВНІСТЬ МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ДИСТАНЦІЙНО?

Служба освітнього омбудсмена ініціювала внесення змін щодо проведення медичних оглядів педагогічних працівників закладів освіти, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або є внутрішньо переміщеними особами та продовжують працювати дистанційно. Адже пройти періодичний медичний огляд такі працівники не можуть. А їх недопуск до роботи через відсутність медичного огляду призводить до порушення прав дітей на доступ до освіти. Тому Служба освітнього омбудсмена звернулася з відповідним листом до Міністерства охорони здоров’я України із пропозицією розглянути можливість відтермінування проходження обов’язкових медичних оглядів для цих педагогічних працівників під час дистанційної роботи.

МОЗ проінформувало, що наразі, чинне законодавство не передбачає підстав звільнення від проходження/відтермінування проходження обов’язкових медичних оглядів, зокрема, не визначає особливостей проходження таких оглядів для працівників закладів освіти, які працюють дистанційно і перебувають за кордоном чи на ТОТ і внесення змін потребує залучення широкого кола органів та осіб.

Ми все ж будемо пропонувати внесення змін та відтермінування вимоги медичного огляду для працівників, які працюють дистанційно й не мають контакту зі здобувачами освіти та іншими працівниками закладу освіти.

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА