Лист 09.12.2025 №329 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про звільнення через систематичне невиконання обов’язків із боку працівника

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про звільнення через систематичне невиконання обов’язків із боку працівника.

              Звільнення через систематичне невиконання трудових обов’язків або порушення дисципліни — це складна процедура, яка потребує від роботодавця дотримання низки вимог КЗпП. Будь-яке порушення процедури створює високі ризики визнання звільнення незаконним і поновлення працівника на роботі. Які ризики звільнення має врахувати роботодавець?

Правові підстави для звільнення

Підставу для звільнення працівника у зв’язку із систематичним невиконанням трудових обов’язків без поважних причин закріплено в п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Вона передбачає можливість розірвати як безстроковий трудовий договір, так і строковий (до завершення строку його дії, але тільки за наявності чітко визначених причин).

Ключовим є те, що КЗпП прямо пов’язує звільнення із систематичністю та застосуванням до працівника попередніх дисциплінарних стягнень. Це означає, що одноразове порушення трудових обов’язків, навіть серйозне, саме собою не створює підстав для звільнення за цією нормою (винятком є інші спеціальні підстави, наприклад прогул).

Тож звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП передбачає наявність таких умов:

Умова 1. Систематичність трудових порушень із боку працівника

Систематичність у трудових правовідносинах суди тлумачать як повторність, а саме: вчинення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за перший з яких уже було застосовано дисциплінарне стягнення, яке [стягнення] ще чинне на момент нового порушення.

Судова практика підтверджує цю позицію. У постанові Верховного Суду від 26.06.2024 р. у справі № 753/646/22 зазначено, що систематичним є порушення, якщо:

працівник учиняв аналогічні проступки раніше;

до нього вже застосовано заходи дисциплінарної відповідальності;

попри це він знову порушив трудову дисципліну.

Аналогічні висновки містяться й у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, де наголошено: звільнення можливе лише за новий проступок, учинений після накладення стягнення, яке не втратило чинності.

Отже, роботодавець, плануючи звільнення, має довести не тільки факт повторності, а й правильність застосування попередніх заходів дисциплінарного впливу.

Умова 2. Письмова фіксація трудових обов’язків

Ключовим аспектом є чіткість і документальне закріплення обов’язків працівника. Відсутність належної фіксації створює для роботодавця високі ризики програти трудовий спір.

Трудові обов’язки працівника має бути визначено в локальних документах підприємства (установи, організації), зокрема:

у трудовому договорі (основний документ);

у посадовій інструкції;

у правилах внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР);

у наказах і розпорядженнях роботодавця;

у спеціальних положеннях та інструкціях.

Особливо важливим є факт ознайомлення працівника з локальними документами, у яких визначено його трудові обов’язки, під підпис.

Під час розгляду спору суд враховуватиме:

чи було обов’язки працівника чітко сформульовано (чи зрозумілі вони для виконання);

чи було працівника ознайомлено під підпис із документами, у яких визначено його посадові обов’язки. Цей факт треба буде підтвердити наданням відповідного документа з підписом про ознайомлення;

чи були такі документи чинними на момент порушення.

У постанові Дніпровського апеляційного суду від 02.04.2024 р. у справі № 206/3210/23 показовим є таке: роботодавець програв, оскільки працівника формально не було ознайомлено з посадовими обов’язками, за невиконання яких його звільнили. Зокрема, у рішенні вказано:

«Таким чином, оскільки позивач не був ознайомлений зі своїми посадовими обов’язками, а тому поставлені завдання не могли ним виконуватися, а відповідно їх невиконання чи неналежне виконання не є порушенням трудової дисципліни».

 

 

Умова 3. Немає поважних причин невиконання трудових обов’язків

Навіть якщо порушення відбулося, роботодавець повинен оцінити, чи немає об’єктивних причин, що виправдовують працівника. Звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП неможливе за таких обставин:

хвороба працівника (підтверджена листком непрацездатності);

відсутність необхідних умов або обладнання для роботи, які зобов’язаний надати роботодавець;

порушення правил охорони праці з боку роботодавця;

надзвичайні обставини (аварія, стихійне лихо);

відсутність доступу до робочого місця з технічних причин;

ненадання завдань чи необхідних документів.

Звісно, це все має бути належно задукоментовано. Роботодавець повинен отримати від працівника письмові пояснення причин невиконання трудових обов’язків, перевірити їх достовірність і зафіксувати все актами, службовими записками, висновками службових розслідувань.

Умова 4. Наявність і чинність правил внутрішнього трудового розпорядку

Звільнення за порушення трудової дисципліни можливе лише тоді, коли на підприємстві діють затверджені ПВТР, з якими працівник ознайомлений під підпис.

Обов’язкові вимоги до ПВТР:

1) їх офіційно затвердив керівник підприємства після погодження з профспілкою (якщо є на підприємстві) чи представником трудового колективу;

2) їх доведено до відома працівника під підпис;

3) вони відповідають чинному законодавству, тобто оновлюються відповідно до змін у законодавстві (зокрема, у частині положень, які стосуються умов притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення).

Суди звертають увагу на те, чи містять ПВТР конкретний перелік порушень, які можуть бути підставою для догани або звільнення, та чи відповідає цей перелік законодавству. Наприклад, у ПВТР може бути передбачено:

Працівник несе відповідальність за порушення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, у тому числі, але не обмежуючись цим, з таких підстав:

невиконання або неналежне виконання з власної вини покладених на нього трудових обов’язків, визначених трудовим договором та цими Правилами;

прогул (у тому числі відсутність на роботі більше ніж 3 години протягом робочого дня) без поважних причин;

появу на роботі в нетверезому стані або стані наркотичного (токсичного) сп’яніння;

розпивання спиртних напоїв на робочому місці;

недотримання технології виробництва, що зумовлює низьку якість продукції;

учинення за місцем роботи розкрадання (у т. ч. дрібного) майна власника.

 

 

Умова 5. Наявність у працівника попередніх дисциплінарних стягнень

Звільнення за систематичне порушення неможливе без попередньої догани чи іншого стягнення, яке ще є чинним.

Види дисциплінарних стягнень згідно зі ст. 147 КЗпП:

догана;

звільнення.

Судова практика підтверджує, що схема має бути такою: перше порушення => доганаповторне порушення => звільнення.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 р. у справі № 215/2049/16-ц зазначено:

«Отже, необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов’язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Звільнення за систематичне невиконання трудових обов’язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку».

Тобто для правомірності звільнення потрібні щонайменше два проступки, причому перший має бути підтверджений наказом про накладення догани, а другий — наказом про звільнення.

Треба також врахувати строк дії стягнення: воно діє протягом р., якщо не зняте достроково або якщо працівник не допустив нових порушень (ст. 151 КЗпП).

Для правомірного розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП з моменту виявлення порушення та до звільнення працівника має минути не більше ніж місяць.

Судовий контроль і ризики для роботодавця

Під час розгляду справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання трудових обов’язків (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП), суд з’ясовує:

у чому конкретно полягає порушення;

що стало приводом для звільнення;

чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору;

чи дотримався роботодавець правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема:

чи не закінчився встановлений для цього строк;

чи не було вже застосовано за цей проступок дисциплінарне стягнення;

чи було враховано під час звільнення ступінь тяжкості вчиненого проступку та завдану ним шкоду, обставини, за яких було вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

 

 

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

Лист 09.12.2025 № 328 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про особливості встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про особливості встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку.

              Відповідно до статті 142 Кодексу законів про працю України, трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вони затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації чи профспілковим представником на основі типових правил.

Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, наприклад, інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.

Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.

 

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

 

Лист 09.12.2025 №327 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про нові умови отримання надбавок за вислугу років з 01 січня 2026 року

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про нові умови отримання надбавок за вислугу років з 01 січня 2026 року.

Кабмін оновив правила нарахування надбавок за вислугу років для педагогічних та науково-педагогічних працівників. З 01.01.2026 для виплати надбавки за вислугу років до стажу можна зараховувати викладацьку діяльність за кордоном. Проте є умови.

Як повідомив представник КМУ у ВРУ Тарас Мельничук, Уряд своєю постановою від 03.12.2025 №1562 вніс зміни до Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2001 №78 «Деякі питання реалізації окремих положень частини першої статті 57 та частини четвертої статті 61 Закону України «Про освіту».

Так, передбачено, що громадянам України, які займалися викладацькою роботою обсягом не менше ніж 180 годин на рік у суб’єктах освітньої діяльності, розміщених за кордоном, що обліковуються відповідно до Порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у субʼєктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2025 №734, до стажу їх педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася відповідна викладацька робота, на підставі договору (контракту) та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

Зарахування таких місяців до стажу педагогічної роботи здійснюється лише за час викладацької роботи за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України від 14.08.2014 №1644-VII «Про санкції») в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування.

Такі зміни діятимуть з 01.01.2026 року

 

 

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

Лист 09.12.2025 №326 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України що має бути виконано у грудні стосовно атестації педагогічних працівників

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України що має бути виконано у грудні стосовно атестації педагогічних працівників.

Положенням про атестацію педагогічних працівників визначено як має проходити атестація, а саме: що і коли роблять атестаційні комісії, керівники закладів освіти та педагогічні працівники, які атестуються.

Розглянемо, що саме має бути виконано педагогічними працівниками, керівниками закладів освіти та атестаційними комісіями у грудні.

Так, педагогічні працівники, які бажають атестуватися за власною ініціативою та мають для цього підстави відповідно до п.5 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, а також, у випадку відсутності їх у списку педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, вони мають подати до атестаційної комісії заяву у паперовій чи електронній формі, на електронну пошту чи засобами інформаційно-комунікаційних систем особисто чи шляхом надсилання на поштову адресу не пізніше 20 грудня поточного календарного року.

Керівник закладу освіти може надати атестаційній комісії уточнені списки педагогічних працівників, які підлягають атестації, до 20 грудня поточного календарного року.

А також, керівник закладу освіти для проведення позачергової атестації педагогічних працівників у випадках наявності підстав, які свідчать про зниження якості педагогічної діяльності працівника, що визначається за результатами аналізу виконання ним посадових обов’язків, передбачених посадовою інструкцією мають подати список таких працівників на розгляд атестаційної комісії до 10 грудня поточного навчального року.

Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та в разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань.

На підставі рішення атестаційної комісії керівник закладу освіти видає відповідний наказ, назва та текст якого має відповідати рішенню атестаційної комісії, після чого ознайомити з ним педагогічних працівників.

У строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня прийняття рішення голова та секретар атестаційної комісії забезпечують оприлюднення  список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в поточному навчальному році, строки проведення їх атестації та окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації та строки проведення їх атестації на вебсайті.

 

 

Голова МК Профспілки                                               Олександр ДЗЮБА

Лист 02.12.2025 №323 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Керівник закладу дошкільної освіти» про первинний інструктаж з охорони праці в ЗДО

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Керівник закладу дошкільної освіти» про первинний інструктаж з охорони праці в ЗДО.

Первинний інструктаж у закладі дошкільної освіти є обов’язковою процедурою, яку проводять для забезпечення охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників.

 Коли проводять первинний інструктаж?

  • До початку роботи— з новоприйнятим працівником на робочому місці.
    •  Під час переведення — якщо працівника переміщують до іншого структурного підрозділу.
    •  При виконанні нової роботи, яка раніше не виконувалася.
    •  Для практикантів, які прибули на виробничу практику.

Хто проводить та за якою програмою?

  • Проводить: безпосередній керівник робіт — директор, вихователь-методист, завідувач господарства тощо.
    •  Програма інструктажу: розробляється для конкретного робочого місця (вихователя, помічника вихователя, кухаря, музичного керівника та ін.) і затверджується керівником ЗДО.
    Програма має охоплювати всі аспекти безпеки, пов’язані з обов’язками та робочим середовищем.

 

 

Як реєструють інструктаж?

Факт проведення обов’язково фіксують у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці .
У журналі мають бути:
• дата проведення
• підпис працівника
• підпис особи, яка проводила інструктаж

 Перевірка знань

Інструктаж завершується усним опитуванням або тестуванням.
Якщо результати незадовільні — працівника не допускають до роботи.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 02.12.2025 №322 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» щодо нового Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій що набрав чинності

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» щодо нового Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій що набрав чинності.

               18.11 набрав чинності Порядок організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, який замінив Порядок №246 (Наказ МОЗ від 08.09.2025 №1393 «Про організацію та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій»).

Алгоритм обов’язкових медоглядів лишився майже незмінним. До початку роботи роботодавець під підпис інформує працівника про шкідливі фактори та гарантовані пільги, укладає договір із закладом, що має медкомісію, та наказом визначає відповідальних за організацію і контроль строків проведення обов’язкових медоглядів. Однак з’явилися ключові новації – нові форми документів і оновлені правила їх подання.

Крім того, розширено категорії працівників, які підлягають обов’язковим медоглядам. До них належать:

  1. працівники, зайняті на важких роботах або роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря промисловими аерозолями, шкідливі хімічні речовини, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання тощо), у тому числі працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;
  2. працівники, зайняті на роботах, де є потреба у професійному доборі;
  3. працівники віком до 21 року;
  4. працівники зі змінним режимом роботи із залученням до роботи в нічний час.

До 1 грудня поточного року роботодавець формує та надсилає до Держпраці Перелік категорій працівників, які підлягають обов’язковим медоглядам, для погодження (за формою додатка 1 до Порядка організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 08.09.2025 №1393, далі – Порядок №1393). При цьому заяву до Держпраці більше не подають – лише Перелік. Однак доцільно надіслати його разом із супровідним листом.

Якщо роботодавці встигли до 18.11.2025 надіслати Перелік до Держпраці у старій редакції, їм слід перевірити, чи відповідає він новим вимогам. У разі змін у складі працівників або умовах праці Перелік потрібно подати повторно за новою формою. Якщо ж змін немає і Перелік уже погоджено, повторне подання не є обов’язковим, однак доцільно уточнити це у територіальному органі Держпраці.

 

 

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 02.12.2025 №321 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо змін в законодавстві Про державне соціальне страхування щодо листків непрацездатності

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо змін в законодавстві Про державне соціальне страхування щодо листків непрацездатності.

               Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності» прийнято Верховною Радою України 5 листопада 2025 року та направлено на підпис Президента України 10.11. 2025 року.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності» розроблено з метою забезпечення можливості для пацієнтів у випадку, коли відсутність у лікуючого лікаря технічного доступу до електронної системи охорони здоров’я унеможливлює формування електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність, отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності на підставі паперового листка непрацездатності; вдосконалення процесу перевірки листків непрацездатності уповноваженими особами.

Верховною Радою України у вересні 2022 року Верховною Радою України  прийнято нову редакцію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка набрала чинності з 1 січня 2023 року.

Відповідно до норм цього Закону, допомога по тимчасовій втраті працездатності надається особі на підставі електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність, сформованого лікарем в електронній системі охорони здоров’я. 

Зазначаємо, що в умовах воєнного стану, виникають труднощі (відсутність технічної можливості в окремих випадках) у лікарів  доступу до електронної системи охорони здоров’я на тимчасово окупованих або на деокупованих територіях, пов’язані з отриманням пацієнтами допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності.

Виникла потреба врегулювання процесу перевірки листків непрацездатності, та документів, що є підставою для їх формування та закріплення на законодавчому рівні, права на  перевірки медичних висновків про тимчасову непрацездатність (електронний документ, що є підставою для формування листка непрацездатності) тільки уповноваженими лікарями з відповідною кваліфікацією та досвідом роботи.

За результатами проведеної уповноваженими особами перевірки, Пенсійний фонд має право вимагати від закладів охорони здоров’я усунення порушень, або ж повернення коштів виплачених за листком непрацездатності, визнаним необґрунтованим.

Передбачено використання паперових та електронних листків непрацездатності, як підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Унормовується питання засвідчення копій паперових листків непрацездатності.

Відповідно до розділу ІІ Прикінцевих положень, цей Закон набирає чинності через два місяці з дня, наступного за днем його опублікування. 

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 02.12.2025 №320 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України що означатиме для вчителів збільшення тижневого навантаження з 18 до 22 годин на тарифну ставку

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України що означатиме для вчителів збільшення тижневого навантаження з 18 до 22 годин на тарифну ставку.

              Величезний резонанс викликали наміри Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України закласти в Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» норм, які змінюють інші Закони України в галузі освіти, зокрема й закону «Про повну загальну середню освіту».

Автори змін хочуть її змінити та встановити норму педагогічного навантаження на тарифну ставку в обсязі 22 години на тиждень. 

Зрозуміло, що це призведе до скорочення кількості вчительських ставок на школу, а отже – до звільнення когось із вчителів, чи зменшення їм при тарифікації тижневого педагогічного навантаження. 

Як відомо, кожна школа працює за навчальними планами, що розробляються на основі Державних стандартів на здобуття початкової (1-4 класи) освіти – постанова КМУ від 24.07.2019 № 688, базової (5-9 класи) освіти – постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 та повної (10-11 класи) освіти – постанова КМУ від 23.11.2011 № 1392, в яких передбачено відповідну кількість годин на тиждень на викладання певних предметів у кожному з класів.

Цими стандартами на вивчення всіх предметів для 1 класу передбачається 23 години на тиждень, для 2 класу – 25 годин, для 3 та 4 класів по 26 годин, для 5 класу –31 годину, для 6 класу – 34 години, для 7 класу – 35 годин, на кожен 8 та 9 класи – по 36 годин, на 10 та 11 класи – по 38 годин.

Тобто на всі початкові класи в однокомплектній школі передбачається на тиждень 100 годин, на 5-9 класи 172 години, а на 10-11 класи – 76 години. Загальний обсяг на всі 1-11 класи однокомплектної школи становить 348 годин на тиждень (100+172+76).

Такий обсяг тижневих годин навчального плану має бути забезпечений учителями відповідних предметів. 

Згідно з чинним законом «Про повну загальну середню освіту» норма педагогічного навантаження на тарифну ставку вчителя становить 18 годин на тиждень. Тому кількість ставок вчителів на забезпечення такого обсягу навчальних годин в одній однокомплектній школі з 1-11 класами становить 19,3 одиниці (348 год. / 18 год.).

Реалізація намірів про збільшення норми педагогічного навантаження вчителя до 22 годин на тиждень, призведе до того, що кількість ставок учителів у такій однокомплектній школі зменшиться до 15,8 одиниць (348 год. / 22 год.), або на 3,5 одиниці (19,3 од. – 15,8 од.), що означає їх зменшення на 18,2%.

Щодо загальної кількості вчительських ставок в цілому по Україні, то за даними МОН загальна кількість класів в усіх комунальних закладах загальної середньої освіти, що враховувалися при розподілі освітньої субвенції на вересень-грудень 2025 року, становила 178 615 одиниць, з яких 67 593 – 1-4 класів, 89 603 – 5-9 класів, 21 419  10-11 класів. Загальна кількість годин по всіх класах комунальних шкіл України становить на тиждень 5 738 048 годин:

(67593 класи *100 год.+89603 класи * на 172 год.+21419 класів * на 76 год.).

Тому загальне число вчительських ставок для забезпечення викладання усіх предметів навчальних планів, виходячи з норми педагогічного навантаження вчителя на 1 тарифну ставку 18 навчальних годин, становить в цілому по Україні 318 780 одиниць.

Збільшення норми педагогічного навантаження вчителя на 1 тарифну ставку до 22 години на тиждень, означатиме зменшення кількості вчительських ставок до рівня 260 820 одиниць (5 738 048 год. / 22 год.).

Тож скорочення кількості вчительських ставок на забезпечення навчальних планів, без урахування їх кількості на викладання предметів, по яких передбачено поділ класів на групи, становитиме 58 тис. одиниць (318,8 тис. од. – 260,8 тис. од.), що загрожує скороченню кількості ставок на 18,2%.

Виходячи з даних щодо розподілу освітньої субвенції, кількість вчительських ставок на вивчення предметів у зв’язку з поділом класів на групи кількість становить близько 7% від загального обсягу навчальних годин. Тож скорочення вчительських ставок становитиме понад 62,0 тис. одиниць.

Збільшення норми педагогічного навантаження на тарифну ставку вчителя до 22 годинпризведе також до скорочення кількості ставок вчителів, які забезпечують індивідуальне та групове навчання учнівздійснюють педагогічний патронаж, навчають дітей, які перебувають на лікуванні у закладах охорони здоров’я.

Адже відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 10.02.2021 № 160, для кожного учня 1-4 класів для індивідуального навчання передбачається 5 годин на тиждень, або 0,28 ставки, 5-9 класів – 8 годин на тиждень, або 0,44 ставки, 10-11(12) класів – 12 годин на тиждень, або 0,67 ставки.

Для кожного учня (групи учнів) 1-4 класів, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони, передбачається 10 годин на тиждень, або 0,56 ставки; 5-9 класів – 14 годин на тиждень, або 0,78 ставки; 10-11(12) класів – 16 годин на тиждень, або о,67 ставки.

Із запровадженням норми на тарифну ставку вчителя 22 години на тиждень, 5 годин тижневого навантаження дорівнюватиме 0,23 ставки, 8 годин – 0,36 ставки, 10 годин – 0,45 ставки, 12 годин – 0,55 ставки, 14 годин – 0,64 ставки. Тобто кількість вчительських ставок на індивідуальну роботу з учнями, зокрема й тими, що знаходяться на лікуванні, також зменшиться на 18,2%.

Тож скорочення кількості вчительських ставок для забезпечення освітнього процесу відповідно до вимог Державних стандартів на здобуття повної загальної середньої освіти та дотримання вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту» в цілому по Україні сягатиме приблизно 70 тисяч одиниць 

Парламентський комітет пропонує до 31 серпня 2026 року припинити безстрокові трудові договори з усіма вчителями. Тому на той момент вчительські ставки в школі стануть вакантними. Тож укласти строкові на 1-5 років можна буде лише на таку зменшену на 70 тисяч кількість вчительських ставок.

Це призведе до позбавлення роботи десятків тисяч вчителів або ж у вимушених ситуаціях укладання строкового договору на роботу на неповну ставку. 

Норма статті 24 закону «Про повну загальну середню освіту» про надання згоди на неповне навантаження не буде діяти, оскільки директор змушений буде пропонувати вчителю ті години, які передбачені навчальними планами на відповідний предмет, а норма педнавантаження на ставку збільшиться на 4 години.

Ті з учителів, у кого навчальне навантаження на сьогодні становить 22 години на тиждень, що відповідає 1,22 ставки, матимуть зарплату на 1,0 ставку. Хто на сьогодні має навантаження 27 годин, тобто 1,5 ставки, матимуть 1,23 ставки. Маючи навантаження 30 годин, тобто 1,67 ставки, працюючи в школі в дві зміни, матимуть 1,36 ставки.

Річна норма при 18 годинному тижневому навантаженні становить 939,6 годин або 78,3 години на місяць. Тому годинна ставка за 1 годину роботи вчителя з вищою кваліфікаційною категорією оцінюється в 112,5 грн.

При 22 годинному тижневому навантаженні річна норма становить 1148,4 годин на рік або 95,7 години на місяць. Тож година ставка в умовах 22 годинної тижневої норми оцінюється на сьогодні в 92,0 грн, або менше на 18,2%.

За умови виконання норм статті 61 (перший абзац частини другої), що мінімальний оклад дорівнює 3 мінімальним заробітним платам (8 647 грн в 2026 році), ставка заробітної плати вчителя за 18 тижневого навчального навантаження має відповідати 25 941 грн, а заробітна плата за 22 тижневі години навчального навантаження становити 31 705 грн. 

Тож вчитель, з 22 годинним педагогічним навантаженням на тарифну ставку потенційно втрачає 5765 грн на місяць або 18,2 % заробітку.

Пропонується за педагогічні звання, якими є, зокрема «вчитель-методист», «старший вчитель», встановлювати надбавки чи доплати, замість підвищень, що не впливає на формування розміру ставки заробітної плати.

Не передбачається диференціація розмірів посадових окладів та ставок заробітної плати вчителів та інших педагогічних працівників залежно від кваліфікаційної категорії. Натомість пропонується реалізація лише однієї з частини 2 статті 61, а саме абзацу першого, в якому йдеться лише про посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.

Гарантовані відмінності у розмірі заробітної плати вчителя полягають лише у надбавках за вислугу років залежно від стажу та за сертифікацію, чисельність вчителів, які її пройшли, є не незначною.

Право на визначення розмірів доплат за окремі види педагогічної діяльності, якими на сьогодні є класне керівництво, перевірка письмових робіт, завідування навчальними кабінетами тощо, встановлення порядку та умов їх виплати надається Кабміну без будь-яких гарантій у їх мінімальних розмірах.

Керівнику закладу загальної середньої освіти передбачається право встановлювати педагогічним працівникам мотиваційні надбавки у межах 10-20% від їхнього посадового окладу, замість можливих на сьогодні 30%, із застереженнями що таке можливо лише в межах загального фонду мотиваційних надбавок, який складає лише 5% від фонду заробітної плати.

На відміну від вимог статті 61 пропонується для визначення розмірів посадових окладів директорів та їхніх заступників застосовувати коефіцієнти 1,6 та 1,5 відповідно.

Масштаб скорочення вчительських ставок та звільнення з роботи десятків тисяч вчителів, за рахунок яких пропонується реалізувати статтю 61, є неприпустим. 

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 27.11.2025 №319 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Кадровик.UA» як працюватимемо у грудні 2025 року

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Кадровик.UA» як працюватимемо у грудні 2025 року.

               У грудні 2025 року українців очікує офіційне свято — 25 грудня, Різдво Христове, передбачене статтею 73 Кодексу законів про працю України. Проте під час дії воєнного стану норма про святкові та неробочі дні не застосовується, тож 25 грудня цього року не буде автоматично визначене як вихідний.

У 2025 році Різдво припадає на четвер, і в умовах дії Закону України від 15.03.2022 р. № 2136-IX цей день вважається звичайним робочим днем для всіх працівників, незалежно від графіка роботи. Тобто законодавство не встановлює жодних перенесень, додаткових вихідних чи скорочених годин напередодні.

Однак роботодавці комерційних підприємств отримують більше свободи у формуванні графіка. Закон не забороняє самостійно оголосити 25 грудня неробочим днем, якщо це дозволяє специфіка діяльності компанії. Для цього достатньо видати окремий наказ, визначити порядок оплати такого дня та заздалегідь повідомити працівників.

Частина компаній уже традиційно робить Різдво вихідним — як елемент корпоративної культури або заради зручності співробітників, особливо якщо підприємство має зовнішні контакти з партнерами, які святкують 25 грудня.

Водночас державні органи, установи та організації працюватимуть у звичайному режимі — без жодних змін у графіку.

Таким чином, у грудні 2025 року питання вихідного на Різдво залежатиме не від закону, а від рішення конкретного роботодавця. Якщо компанія хоче зробити цей день святковим для колективу — вона має повне право встановити додатковий відпочинок власним наказом.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Більш детально …

Лист 27.11.2025 №318 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо заяви Профспілки про недопущення звуження прав та масового звільнення вчителів

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо заяви Профспілки про недопущення звуження прав та масового звільнення вчителів.

Комітетом з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України у своєму Висновку до протоколу № 191 від 11 листопада 2025 року щодо проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», реєстр. № 14000 від 15.09.2025, запропоновано доповнити його до другого читання нормами, які стосуються трудових прав педагогічних працівників, а саме їх звуження. 

Комітет пропонує установити, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення до 31 серпня 2026 року безстрокових трудових договорів з педагогічними працівниками закладів загальної середньої і фахової передвищої освіти. 

Зобов’язати керівників: припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками та укласти з ними трудові договори строком від одного до п’яти років без проведення конкурсу й звільнити тих, хто не погодиться на такі трудові відносини.

Комітет запропонував провести конкурсний відбір на вакантну посаду вчителя та педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти за наявності більше одного претендента, а також конкурс на заміщення посади керівника стосовно тих директорів, яким було продовжено трудові договори без проведення конкурсу строку у зв’язку з воєнним станом.

Комітет вирішив внести зміни законом про Державний бюджет України до Законів України «Про освіту» «Про повну загальну середню освіту» «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну освіту».

Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних години на тиждень, що загрожує скороченню на 22,2% ставок учителів та, як наслідок, – звільненню понад 70 тисяч учителів.

Запропоновано зміни, які призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років. Позбавлено права на надбавку за вислугу років педагогічним працівникам зі стажем від 5 до 6 років.

Пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання «учитель-методист», «старший учитель», «старший вихователь», «вихователь-методист» та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам, які забезпечують освітній процес на високому професійному рівні.

Прослідковуються намагання зменшити розмір надбавки за престижність праці запропонованим діапазоном до 20 відсотків.

Замість законодавчо встановленої статтею 24 закону «Про повну загальну середню освіту» норми про розміри доплат за класне керівництво, перевірку письмових робіт, завідування навчальними кабінетами та інших видів педагогічної діяльності, Комітет передбачає право на таке встановлення Кабінету Міністрів України.

Комітет вбачає необхідним запровадження 36 часового робочого часу для вчителів, керівників гуртків, як і для всіх інших педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти. 

Зазначене рішення Комітету з питань освіти і науки України Верховної Ради України не відповідає статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі статтею 95 Конституції України та положенням Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а перелік правовідносин, що регулюються законом про Державний бюджет, є вичерпним і передбачає виключно фінансовий предмет регулювання.

Конституційний Суд України у рішеннях № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 зазначав, що закон про Державний бюджет України як правовий акт стосується виключно доходів та видатків держави і не може змінювати, зупиняти чи скасовувати дію інших законів, оскільки це створює протиріччя у законодавстві та обмежує права людини. 

Профспілка працівників освіти і науки України закликає Голову Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, народних депутатів України відкликати зазначені у Висновку до протоколу № 191 від 11 листопада 2025 року пропозиції, які стосуються звуження трудових прав педагогічних працівників з Комітету з питань бюджету. 

Висловлюємо категоричний протест запропонованим у Висновку Комітету пропозиціям щодо змін до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на друге читання і закликаємо народних депутатів України, Голову Верховної Ради України, голів та членів Комітетів з питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики, при прийнятті закону у другому читанні не допустити прийняття цих протизаконних змін, які призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА