Лист 13.01.2026 №14 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» як у 2026 році вийти на пенсію без проблем: поради Пенсійного фонду України

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» як у 2026 році вийти на пенсію без проблем: поради Пенсійного фонду України.

               Щоб оформлення пенсії у 2026 році пройшло без затримок і зайвих клопотів, у Пенсійному фонді розповідають, що потрібно зробити майбутнім пенсіонерам, аби уникнути проблем і знати орієнтовний розмір пенсії.

У Пенсійному фонді радять майбутнім пенсіонерам:

1.Уважно переглянути наявні документи:

  1. паспорт;
  2. ідентифікаційний код;
  3. дипломи про освіту;
  4. свідоцтво про народження дітей;
  5. військовий квиток.

2.Провести первинний аудит паперової трудової книжки, якщо є записи до 2004 року.

У разі виявлення неточностей / помилок, найчастіше це ‒ в ПІБ, даті народження, то необхідно звернутися до роботодавця для оперативного усунення неточностей.

3.Запитати у роботодавця, чи оцифрована трудова книжка. Якщо ні, то це можна зробити у ПФУ, звернувшись до фахівця для її оцифрування.

4.За бажанням замовити довідку про заробітну плату за будь-які 60 місяців поспіль, тобто 5 років, до 01 липня 2000 року.

5.Звернутися до фахівця сервісного центру ПФУ з проханням обрахувати набутий страховий стаж або ж скористайтися «Пенсійним калькулятором», він допоможе дізнатись орієнтовну суму пенсійної виплати.

6.Обрати спосіб отримання пенсійної виплати ‒ пошта або банківська установа.

7.Зробити 2 кольорові фотографії 4 х 6 см для виготовлення пенсійного посвідчення.

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 13.01.2026 №13 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про доплати, що не входять у 8 647 гривень

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про доплати, що не входять у 8 647 гривень.

Посадовці Держпраці нагадали роботодавцям, що під час забезпечення мінімальної заробітної плати низка доплат не враховується. Які саме – дізнаєтесь далі

Чи враховується до мінімальної заробітної плати доплата за прибирання туалетів?

Даючи відповідь на це питання, у Держпраці пояснили, що під час розрахунку розміру заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати:

  1. за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я,
  2. за роботу в нічний і надурочний час,
  3. роз’їзний характер робіт,
  4. премії до святкових і ювілейних дат.

Доплата працівникам, які прибирають туалети, належить до доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.

Отже, така доплата має виплачуватися понад розмір мінімальної заробітної плати.

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 13.01.2026 №12 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про наявність аптечки на підприємстві та надання першої медичної допомоги працівнику

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про наявність аптечки на підприємстві та надання першої медичної допомоги працівнику.

Законодавством не визначено єдиного поняття терміна «аптечка». Проте відповідно до джерел теорії медичної науки аптечка є набором лікарських засобів, інструментів та приладів, які призначені для надання першої медичної допомоги. Вміст аптечки залежить від специфіки діяльності підприємства. Його визначає роботодавець, якщо це не визначено окремими нормативно-правовими актами.

Аптечка медична чи першої допомоги

Аптечки ніколи не були «першої медичної допомоги». Головне призначення аптечки – надання першої допомоги. Загалом поняття «медична» стосується поняття «допомога» і завжди залежить від того, хто її надає.

Отже, на підприємстві аптечки логічно назвати «аптечками першої допомоги», оскільки ними можуть скористатися як медичні, так і немедичні працівники. Якщо у вас на підприємстві аптечками користуються лише немедичні працівники, то у документації підприємства їх можна назвати «аптечка першої домедичної допомоги».

Зберігання аптечки

Задля недопущення псування лікарських засобів під впливом виробничого середовища (вологи, агресивних речовин, бруду, світла тощо) аптечку необхідно герметично запакувати. Її можна зберігати у сумці, футлярі з твердими стінками, ящику, невеличкій підвісній шафці. Головне, щоб аптечку було зручно переносити та в ній були відділення для упорядкування (розфасування) її вмісту.

Нанесіть на аптечку спеціальний знак, щоб за потреби полегшити її пошук.

Нормативні акти щодо надання першої допомоги

Хоча законодавством і не визначено вимоги щодо обов’язкового забезпечення підприємства аптечками, водночас вимоги щодо надання домедичної та медичної допомоги містяться в окремих нормативно-правових актах, а саме:

  1. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві коштом роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії (п. 3.1 розд. 3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, далі – Положення № 15). У п. 6.1 Положення № 15 читаємо про те, що працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні, зокрема, проходити на підприємстві інструктажі про надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.
  2. Тематичний план та програма навчання з питань охорони праці посадових осіб містять тему 7 «Надання першої медичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку», в якій зазначено, що працівники повинні знати: поняття домедичної допомоги; основні принципи надання домедичної допомоги й правильність, доцільність дій, швидкість, рішучість, спокій (додаток 4 до Положення № 15).
  3. У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я (п. 5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337).
  4. У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків роботодавець повинен вжити термінових заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим (п. 2.4 р. II Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 № 67).
  5. За рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткованням і матеріалами. Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Місця, де знаходяться ці засоби, повинні бути легкодоступними й відповідним чином позначеними (п. 4.5 р. IV Загальних вимог № 67).

 

 

Комплектація аптечки

У нормативних документах місця розміщення аптечок та їх склад не визначені. Подібні питання можуть бути врегульовані в колективному договорі.

Перелік медичних препаратів і виробів медичного призначення в аптечці повинен враховувати вимоги не лише охорони та безпеки праці, а й ті, що пов’язані з:

  1. воєнним станом;
  2. цивільним захистом;
  3. надзвичайними ситуаціями;
  4. пандеміями.

Медичні препарати, якими укомплектовують аптечки, повинні, якщо це можливо, не спричиняти алергічної реакції та мати широкий спектр дії.

Приблизний перелік медичних засобів, які можуть знадобитися для забезпечення безпеки та здоров’я працівників на підприємстві:

  1. жгут кровоспинний (турнікет – краще декілька);
  2. ножиці, пінцет, англійська шпилька;
  3. антисептики (йод, перекис водню, хлоргексидин);
  4. спирт, що дезінфікує розчини або спреї;
  5. бинти та марлевий відріз (еластичні, стерильні та нестерильні);
  6. індивідуальний перев’язочний пакет;
  7. лейкопластир рулонний та пластирі різних розмірів;
  8. косинка фіксуюча 50*50 см;
  9. антисептичні та протиопікові серветки.

Щодо медикаментів, то у складі аптечки першої допомоги повинні бути, як мінімум:

  1. антигістамінні засоби;
  2. кровоспинні;
  3. нашатирний спирт;
  4. протиблювотні;
  5. антишокові препарати (адреналін);
  6. нейтралізуючі розчини для обробки хімічних опіків.

В умовах підвищеної небезпеки, причиною яких є воєнна агресія в Україні, на підприємствах бажано мати:

  1. термометр, тонометр, пульсоксиметр;
  2. апарат для штучного дихання;
  3. шини, фіксатори та засоби індивідуального захисту.

Призначення відповідальних

Керівник підприємства повинен наказом призначити особу, відповідальну за аптечку (фахівця служби охорони праці, цивільного захисту, медико-санітарної служби / частини тощо). Зразок такого наказу наведено нижче. До обов’язків відповідальної особи можна включити моніторинг наявності необхідних медикаментів в аптечках та контроль за строками їх придатності. Періодичність та порядок таких перевірок визначаються локальними документами підприємства.

 

Висновки

  1. Головне призначення аптечки – надання першої допомоги.
  2. Не допускайте псування лікарських засобів під впливом виробничого середовища.
  3. Надання домедичної та медичної допомоги – вимога нормативно-правових актів.
  4. Комплектуйте аптечку з урахуванням воєнного стану, надзвичайних ситуацій та пандемій.
  5. Призначте відповідальних за аптечки.

 

 

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

Лист 08.01.2026 №11 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Бухгалтер бюджетної сфери» які дні не враховуються при обчисленні середньої зарплати для «лікарняних» та «декретних»

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Бухгалтер бюджетної сфери» які дні не враховуються при обчисленні середньої зарплати для «лікарняних» та «декретних».

             При розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності або по вагітності та пологах роботодавець визначає середню заробітну плату за 12 місяців. Для цього суму нарахованої зарплати, на яку сплачено ЄСВ, ділять на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді.

Однак законодавством передбачено вичерпний перелік поважних причин, коли окремі календарні дні необхідно виключити з розрахунку. Це дозволяє сформувати справедливу суму лікарняних або декретних та уникнути їх заниження.

6 поважних причин для виключення днів із розрахунку

З розрахункового періоду обов’язково виключаються такі періоди, коли працівник не працював:

Тимчасова непрацездатність («лікарняний»).

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відпустка для догляду за дитиною до 3 років або до 6 років за медичним висновком.

Відпустка без збереження заробітної плати.

Призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України.

Період проходження військової служби (строкова, мобілізація, контракт, служба резервістів тощо), якщо роботодавець не зберігав за працівником середній заробіток.

Чому це важливо?

Виключення цих днів із розрахункового періоду означає, що середня заробітна плата визначається коректно, без заниження. Це напряму впливає на суму:

допомоги по тимчасовій непрацездатності;

допомоги по вагітності та пологах.

Будь-які інші причини відсутності на роботі не виключаються із розрахунку, що автоматично зменшує суму виплачуваної допомоги.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

 

Лист 08.01.2026 №10 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» скільки потрібно зберігати штатний розпис

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» скільки потрібно зберігати штатний розпис.

Строки зберігання штатних розписів визначені ст. 37 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.

Так, наприклад, на державних і комунальних підприємствах, у діяльності яких створюються документи Національного архівного фонду, штатні розписи та переліки змін до них за місцем складання і затвердження підлягають постійному зберіганню.

На державних і комунальних підприємствах, на яких не створюються документи Національного архівного фонду, термін зберігання цих документів становить 75 років.

Для всіх інших роботодавців, зокрема, комерційних, такий термін становить 3 роки

Після закінчення цього терміну документи можуть бути знищені, якщо не передбачено інше рішення керівництва. У номенклатурі справ слід зазначати термін зберігання — три роки, відповідно до вимог законодавства.

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 08.01.2026 №09 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про правила внутрішнього трудового розпорядку у 2026 році

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про правила внутрішнього трудового розпорядку у 2026 році.

               Правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) – це один з документів, який обов’язково має бути у роботодавця. Його наявність важлива як для самого роботодавця, так і для його працівників.

Що таке правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) і чим вони регламентуються

Визначення поняття «правила внутрішнього трудового розпорядку» (ПВТР) ані в КЗпП, ані в інших нормативних актах немає. Але такий документ неодноразово згадується у КЗпП, зокрема у ст. 142 КЗпП.

Зважаючи на практику, ПВТР – це локальний нормативний акт, що регулює внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та визначає взаємні права й обов’язки роботодавця і працівників.

Основний документ, який визначає зміст ПВТР, – це Типові правила № 213, які були затверджені ще у 1984 році. Як бачимо, цей документ дуже старий, але він є чинним на підставі постанови ВРУ від 12.09.1991 №1545-XII, у частині, що не суперечить чинному трудовому законодавству. Отже, роботодавець може взяти за основу деякі положення Типових правил № 213 при розробці своїх ПВТР.

Також при розробці правил можна, як приклад, використовувати різні відомчі документи, затверджені з цього питання, зокрема:

  1. Типові правила внутрішнього службового розпорядку, затверджені наказом НАДС 03.03.2016 №50 (застосовуються для органів державної влади, інших державних органів та їх апарату);
  2. Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджені наказом МОЗ від 18.12.2000 № 204-о.

Крім того, рекомендуємо під час розроблення ПВТР використовувати Збірник уніфікованих форм, у якому наведено зразок ПВТР і пояснення щодо їх оформлення.

Чи всі роботодавці мають затверджувати ПВТР

Головна норма законодавства, яка передбачає обов’язок підприємств, установ та організацій мати затверджені ПВТР – це ст. 142 КЗпП. Вона так і називається «Правила внутрішнього трудового розпорядку».

Крім того, згадка про ПВТР є у багатьох статтях КЗпП, зокрема:

  1. ст. 29 – роботодавець зобов’язаний при прийнятті на роботу ознайомити працівника з ПВТР;
  2. п. 3 ч. 1 ст. 40 – систематичне невиконання працівником ПВТР є однією з підстав для звільнення;
  3. ст. 52 – тривалість і режим роботи на підприємстві закріплюються у ПВТР;
  4. ст. 57 – час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається ПВТР;
  5. ст. 58 – порядок роботи при змінному графіку також встановлюється ПВТР;
  6. ст. 66 – перерви в роботі мають бути зафіксовані у ПВТР;
  7. ст. 143 – заходи заохочення працівників відображаються у ПВТР.

Як бачимо з вищенаведених норм КЗпП, ПВТР є обов’язковими для роботодавця. Позиція Мінсоцполітики стосовно того, що ПВТР – обов’язковий документ на підприємстві, викладена у листі від 21.06.2017 № 312/0/22-17/13.

Але оскільки в ст. 142 КЗпП мова йде тільки про підприємства, установи та організації, то вважаємо, що для підприємців, які мають найманих працівників, затвердження ПВТР не є обов’язковим. Такий висновок підтверджується і позицією державних органів, зокрема Мінсоцполітики в листі від 21.05.2019 № 34/0/23-19/133.

У цьому листі зазначено, що оскільки фізична особа – підприємець у розумінні норм КЗпП виступає роботодавцем, то він має вести кадрову документацію. Зокрема, він має оформляти локальні акти та може розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку. Тож, мова йде про можливість, але не обов’язок. Але підприємці однаково мають врегулювати питання режиму робочого часу своїх працівників. Для цього вони можуть додати відповідні положення до письмового договору з працівником.

Зважаючи на такі особливості, вважаємо за доцільне, щоб ПВТР були в наявності й у роботодавця-підприємця.

Які розділи слід включити у ПВТР

Складаючи ПВТР і визначаючи, яку саме інформацію слід у них включити, насамперед необхідно виходити з вимог вищеназваних статей КЗпП.

Зважаючи на ці вимоги й практику, що склалася з цього питання, а також рекомендації, які є у Збірнику уніфікованих форм, радимо включити у ПВТР такі розділи (крім зазначення розділів надамо коментарі та поради, що слід додати в ці розділи):

  1. Загальні положення. Визначте, відповідно до яких нормативних документів розроблені ці ПВТР. Також зазначте, на які категорії працівників ПВТР розповсюджуються. Зазвичай, ПВТР мусять виконувати всі працівники підприємства. Але є виключення!

Так, відповідно до ст. 60-2 КЗпП при дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд і на нього не поширюються ПВТР, якщо інше не визначено трудовим договором. Якщо на підприємстві є дистанційні працівники, цей момент потрібно урахувати у ПВТР.

  1. Порядок оформлення трудового договору і порядок звільнення. У цьому розділі слід відобразити, зокрема:
  2. правила оформлення кадрових документів та ознайомлення працівників з ними;
  3. правила встановлення випробувального строку при прийнятті на роботу, навіть і для різних категорій працівників.
  4. Режим роботи. Визначте у цьому розділі робочий час і час відпочинку. Водночас в різних структурних підрозділах одного підприємства режим роботи може бути різним, цей момент теж необхідно прописати у ПВТР.

Також, якщо є необхідність, слід відобразити у ПВТР порядок фіксації факту початку та закінчення роботи співробітників (наприклад, шляхом ведення відповідного журналу реєстрації або за допомогою технічних засобів).

Якщо на підприємстві застосовується змінний графік, слід відобразити у ПВТР порядок організації цього процесу.

  1. Основні обов’язки працівників. У цьому розділі зазначаються загальні обов’язки працівників, такі як:
  2. дотримання режиму робочого часу, установленого ПВТР;
  3. виконання трудових обов’язків;
  4. нерозголошення комерційної таємниці підприємства і відомостей, що належать до конфіденційної інформації підприємства;
  5. виконання правил з охорони праці;
  6. інші.

Конкретні обов’язки кожного працівника визначаються внутрішніми положеннями підприємства, посадовими та робочими інструкціями та умовами трудового договору.

  1. Основні обов’язки роботодавця. В цьому розділі, зокрема, слід відобразити обов’язки роботодавця:
  2. створити безпечні умови праці;
  3. забезпечити працівників необхідними для роботи матеріалами, інструментами, технікою;
  4. виконувати вимоги законодавства щодо виплати заробітної плати;
  5. виконувати правила надання відпусток та інших гарантій, передбачених трудовим законодавством.
  6. Преміювання та системи заохочень. У цьому розділі слід вказати міри заохочення працівників за успішну роботу (наприклад, подяка, грошова премія; цінний подарунок тощо).
  7. Відповідальність працівників і правила накладення стягнень. У цьому розділі слід прописати правила притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності. При розробці цього розділу дотримуйтеся вимог глав IX і X КЗпП.

Увага! Оформлювати ПВТР слід з дотриманням вимог ДСТУ 4163:2020

Порядок затвердження та оновлення ПВТР

Алгоритм дій при розробці та затверджені ПВТР визначено в ст. 142 КЗпП. ПВТР мають затверджуватися трудовим колективом підприємства на підставі подання власника підприємства або уповноваженого ним органу та виборного органу первинної профспілкової організації.

З огляду на це, послідовність дій щодо затвердження ПВТР має бути така:

  1. Підготовка проєкту ПВТР уповноваженою на це особою або підрозділом підприємства (зазвичай це особа або підрозділ, які відповідальні за роботу з кадрами).
  2. Узгодження проєкту з профспілковим органом (за наявності).
  3. Узгодження проєкту з іншими підрозділами підприємства (наприклад, зі службою охорони праці, юридичною службою).
  4. Затвердження ПВТР трудовим колективом. Про це складається відповідний документ (наприклад, протокол загальних зборів трудового колективу).
  5. Ознайомлення працівників з ПВТР під підпис. Для цього можна оформити лист ознайомлення.

Строки затвердження ПВТР законодавством не визначені, тож роботодавець самостійно визначає, коли їх потрібно затверджувати.

Важливо тільки, щоб ПВТР були на підприємстві в наявності та щоб вони були в актуальному стані (тобто, якщо на підприємстві або в законодавстві відбувалися якісь зміни, що стосуються внутрішнього трудового розпорядку, то слід відкоригувати ПВТР).

Зазвичай наприкінці року роботодавці переглядають всі свої кадрові документи й за необхідності вносять в них зміни, зокрема, щоб урахувати зміни трудового законодавства, які відбулися протягом поточного року, або ж якщо плануються зміни в організації процесу праці з нового року. Отже, за потреби слід внести зміни й у ПВТР, та якщо таких змін багато, варто затвердити нові ПВТР і ввести їх в дію з 2026 року.

Зазначимо, що законодавство не обмежує частоту внесення змін до ПВТР. Їх можна змінювати і декілька разів на рік. Затверджуються зміни в тому ж порядку, що й самі ПВТР.

Чи є відповідальність за відсутність ПВТР

За відсутність на підприємстві ПВТР можуть бути застосовані такі заходи відповідальності:

  1. на підставі ст. 265 КЗпП – штраф для суб’єкта господарювання в розмірі 1 МЗП. Цей штраф застосовується за порушення інших вимог законодавства про працю;
  2. на підставі ст. 41 КУпАП – адміністративний штраф для посадових осіб підприємства в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

На застосування такої відповідальності також вказує Мінсоцполітики у листі від 21.06.2017 № 312/0/22-17/13.

Висновки

  1. ПВТР мають бути затверджені на кожному підприємстві.
  2. Розробка і затвердження ПВТР відбувається в декілька етапів.
  3. ПВТР затверджує трудовий колектив, а не керівник.
  4. Строки затвердження і внесення змін у ПВТР законодавством не визначені, отже цей процес відбувається за потреби. Але наприкінці року бажано переглянути ПВТР і внести в них необхідні зміни.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 06.01.2026 №04 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо прийнятої постанови КМУ про розмір І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 3 470 гривень

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо прийнятої постанови КМУ про розмір І тарифного розряду ЄТС з 1 січня 3 470 гривень.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 2 січня 2026 р. № 4 «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», якою примітку 1 до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» після абзацу п’ятого доповнено новим абзацом такого змісту:

«Посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2026 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду – 3 470 гривень».

Пунктом 2 постанови керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери доручено забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Пунктом 3 постанови доручено міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, органам державної влади, іншим державним органам привести власні нормативно-правові акти з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, у відповідність із цією постановою.

Пунктом 4 постанови рекомендовано органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо приведення власних нормативно-правових актів з питань оплати праці працівників установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, у відповідність із цією постановою.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 січня 2026 року.

При цьому зазначаємо, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі – 8 647 гривень, а в погодинному розмірі – 52 гривні. 

 

 

  Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 06.01.2026 № 03 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про зміни в законодавстві які набувають чинності з січня 2026 року

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про зміни в законодавстві які набувають чинності з січня 2026 року.

Із 1 січня 2026 року в Україні набувають чинності зміни до низки законодавчих та нормативно-правових актів, які стосуються соціальної сфери, трудових відносин, оплати праці, податків і організації повсякденного життя. Ці нововведення вплинуть як на працівників, так і на роботодавців, а також на функціонування установ і організацій у цілому.

У матеріалі зібрано основні законодавчі зміни, що починають діяти з початку 2026 року, аби зорієнтуватися в оновленнях і зрозуміти, що саме змінюється та як це може позначитися на практиці.

Зміни у державній підтримці сімей з дітьми

Закон України від 5.11.2025 №4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» передбачає підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини з 10,3 тисяч грн до 50 тисяч грн, а також ряд інших соціальних виплат та програм для підтримки сімей з дітьми набуде чинності вже з 1 січня 2026 року.

Одноразова виплата при народженні першої, другої чи будь-якої наступної дитини зросте до 50 000 грн. Раніше ця сума становила 41 280 грн, яка виплачувалася частинами щомісяця.

Вагітній жінці яка не має страхового стажу (не працює офіційно), виплачуватимуть щомісяця по 7000 гривень у період вагітності.

7000 гривень щомісяця виплачуватиметься на дитину до 1 року. Якщо мама, тато або бабуся / дідусь залишається вдома доглядати за дитиною до 1 року – держава виплачуватиме допомогу (планується 7000 грн. на місяць).

Внесено зміни щодо отримання «Пакунка малюка», якщо раніше його можна було отримати після народження дитини, то тепер замовити з 36 тижня вагітності.

Податкові пільги на дитячі новорічно-різдвяні подарунки

Діє щорічне звільнення: з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року (наприклад, із 15.11.2025 до 15.01.2026) не оподатковують набори товарів, кондитерські вироби, що містять тільки іграшки вітчизняного виробництва, і фрукти загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року  відповідно до норм Закону України від 30.11.2000 №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків».

У 2025 році сума становила 242,42 грн, у 2026-му – 266, 24 грн. Якщо подарунковий набір «вписується» у це обмеження – вхідний ПДВ не виникає. Якщо вартість перевищена або подарунок інший (не підпадає під пільгу), ви купуєте його як звичайний товар: із ПДВ – включаєте ПДВ до кредиту, за умови що постачальник правильно його нарахував.

Зміни в організації інклюзивного навчання у закладах освіти

Кабмін ухвалив зміни, які кардинально оновлюють порядок організації інклюзивного навчання у садочках і школах.

Постановою КМ України «Про внесення змін до деяких постанов КМУ у сфері освіти» від 29 жовтня 2025 року №1386 внесено зміни до постанови КМ України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти» від 10 квітня 2019 року №530 якою зобов’язує заклади освіти вести спеціальний журнал обліку психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять, фіксувати всі надані послуги та отримувати обов’язкове підтвердження батьків про факт їх отримання.

Форма журналу вже затверджена урядом. Міністерство освіти і науки України планує до січня 2026 року запустить автоматизовану систему, де ведення обліку стане доступним в електронному форматі. Відтепер оплата послуг фахівців здійснюватиметься лише після підтвердження батьками та внесення даних до журналу.

Запроваджуються безоплатні медичні огляди для громадян 40+

Із січня 2026 стартує державна програма безоплатних чекапів для громадян віком від 40 років. Програма передбачає регулярне проходження базових обстежень з метою раннього виявлення хронічних та онкологічних захворювань, оцінки загального стану здоров’я та зниження ризиків розвитку серйозних ускладнень.

Кожен українець після 40 років зможе пройти повний комплексний медичний скринінг здоров’я тривалістю до 90 хвилин. Скринінг здоров’я 40+ включає анкетування та оцінку індивідуальних ризиків (зокрема серцево-судинних захворювань, ризику цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я), фізикальне обстеження та лабораторні дослідження, що показують роботу серця, судин і нирок.

Стати учасником програми може кожен охочий віком від 40 років включно. Запрошення пройти скринінг людям надходитиме в застосунку Дія через 30 днів після дня народження.

Після того, як людина прийме запрошення, необхідно замовити Дія.Картку в застосунку або ж використати свою, уже оформлену. За 7 днів на неї надійдуть кошти – 2000 гривень. Їх можна використати тільки для проходження Скринінгу здоров’я 40+.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 06.01.2026 №02 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про доплати педпрацівникам за несприятливі умови праці: щодо постанови Уряду № 1763

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про доплати педпрацівникам за несприятливі умови праці: щодо постанови Уряду № 1763.

Кабінетом Міністрів України 26 грудня 2025 року прийнято постанову за № 1763 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підвищення престижності праці у сфері освіти, в частині здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 3 грудня 2025 № 4695-IX, Міністерству освіти і науки України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, у додатку 3 до бюджету за бюджетною програмою – код 2211410 «Підвищення престижності праці у сфері освіти» затверджено видатки у обсязі 64 606 227,4 тис. гривень, в тому числі на оплату праці – 48 063 676,2 тис. гривень.

Варто зазначити, що у 2025 році у Державному бюджеті України на 2025 рік» у додатку 3 для Міністерства освіти і науки України передбачалася окрема бюджетна програма «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти», на яку передбачалися видатки в обсязі 11 997 100,0 тис. грн, яка у Державному бюджеті України на 2026 рік відсутня.

Але кошти на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти у 2026 році враховано у загальній сумі бюджетної програми «Підвищення престижності праці у сфері освіти».

Статтею 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що у 2026 році, як виняток з положень частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою «Підвищення престижності праці у сфері освіти» (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) здійснюється за рішеннями Кабінету Міністрів України.

Тому постановою Уряду № 1763 на виконання статті 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» здійснено розподіл частини бюджетних призначень, передбачених у 2026 році Міністерству освіти і науки у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою «Підвищення престижності праці у сфері освіти» з її загальної суми 64 606 227,4 тис. гривень, зі спрямуванням 10 372 922,9 тис. гривень (видатки споживання, зокрема оплата праці – 8 502 395,8 тис. гривень), на нову бюджетну програму для надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти для забезпечення виплати щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності. 

Пунктом 1 постанови затверджено також розподіл зазначеного обсягу між місцевими бюджетами згідно з додатком до цієї постанови.

Установлено, що кошти, розподілені згідно з пунктом 1 цієї постанови, використовуються відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1515 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти».

Пунктом 3 Порядку та умов, затверджених постановою Уряду № 1515 передбачено, що субвенція спрямовується на виплату щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці з нарахуваннями педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів (початкові школи, гімназії, ліцеї, зокрема заклади спеціалізованої освіти, спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри та структурні підрозділи таких закладів (пансіон, дошкільний підрозділ, позашкільний тощо) комунальної форми власності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2024 р. № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти».

Пунктом 1 постанови Кабміну № 1286 установлено, що з 1 вересня 2025 р. та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, доплату за роботу в несприятливих умовах праці виплачується – у розмірі 2600 гривень, а педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, освітній процес в яких організовано в очній (змішаній) формі здобуття освіти, які безпосередньо виконують свої обов’язки та завдання на територіях окремих територіальних громад прифронтових і прикордонних областей, – у розмірі 5200 гривень.

Перелік окремих територіальних громад прифронтових і прикордонних областей, на території яких освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовано в очній (змішаній) формі здобуття освіти, в яких педагогічним працівникам встановлюється доплата за роботу в несприятливих умовах праці в розмірі 5200 гривень затверджено постановами Уряду від 3 жовтня 2025 р. № 1263 та від 19 листопада 2025 р. № 1481.

Постановою № 1515 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2024 р. № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти», згідно з якими педагогічним працівникам, які за основним місцем роботи у закладі загальної середньої освіти за основною посадою мають навчальне навантаження менше ставки або виконують обсяг педагогічної роботи менше ставки, доплата встановлюється у розмірі 2600 грн чи 5200 грн незалежно від обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Стосовно розміру доплати вчителям та іншим педагогічним працівникам, які виконують навчальну та іншу педагогічну роботу більше норми на ставку, то відповідно до пункту 1 постанови Кабміну №1286 розмір доплати визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Крім того, постановою Уряду № 1515 рекомендовано органам місцевого самоврядування встановлювати доплату за роботу в несприятливих умовах праці, передбачену пунктом 1 постанови № 1286, тобто 2600 грн чи 5200 грн, педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету, зокрема закладів дошкільної, позашкільної освіти, інклюзивно ресурсних центрів тощо.

Постанова Кабміну № 1763 набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 1 січня 2026 року.

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 25.12.2025 №345 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як правильно залучити працівників до роботи у вихідні та святкові дні.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (далі – власник). Таким чином, для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати:

фактичну підставу, передбачену ч. 2 ст. 71 КЗпП України;

дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника;

згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день;

згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника.

У наказі про роботу у вихідний день обов’язково зазначається: підстава залучення працівників до роботи; прізвища, імена, по батькові і посади всіх працівників, які працюватимуть у цей день; спосіб компенсації за роботу у вихідний день кожному. Наказ доводиться до відома всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день.

Оскільки залучення працівників до роботи у вихідний день (святковий, неробочий) день оформлюється наказом, то і надання компенсації (подвійна оплата або інший день відпочинку) за роботу в такий день також має оформлюватись наказом (розпорядженням роботодавця).

Слід мати на увазі, якщо сторони виберуть грошову компенсацію, оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП України, яка регулює оплату роботи у святкові та неробочі дні (ч. 2 ст. 72 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КЗпП України робота у святковий та неробочий день оплачується в подвійному розмірі залежно від умов оплати праці в такому порядку:

відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

працівникам, робота яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий та неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 107 КЗпП України оплаті в подвійному розмірі підлягають тільки години, фактично відпрацьовані працівником у святковий чи неробочий день. Частина 3 ст. 107 КЗпП України також передбачає можливість надання працівнику, який працював у святковий чи неробочий день, іншого дня відпочинку (відгулу) за його бажанням, проте слід урахувати, що інший день відпочинку надається працівнику тільки за наявності згоди сторін, оскільки законодавством не передбачено такий обов’язок роботодавця.

Таким чином, спосіб компенсації роботи у вихідний день завжди визначається угодою сторін (незалежно від того, від кого виходить ініціатива), а робота у святковий та неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі і лише по досягненні згоди сторін працівнику за його бажанням може бути надано інший день відпочинку (відгул).

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА