Лист 16.01.2025 №19 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст ІІ категорії».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст ІІ категорії».

              Присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам здійснюється відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників. У процесі оцінювання враховуються такі аспекти: обсяг підвищення кваліфікації за останні п’ять років, освітній рівень педагога та його професійний досвід. Окрім того, атестаційні комісії аналізують рівень професійної компетентності педагога, зіставляючи його діяльність із посадовими обов’язками та вимогами Професійного стандарту.

Однак у новій редакції Профстандарту не передбачено конкретних вимог до присвоєння кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст ІІ категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • демонстрація академічних знань з освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) і володіння методиками і технологіями моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • застосування різних методів пояснення навчального матеріалу та формування у здобувачів освіти складних понять, пропонування різних способів використання довідкових матеріалів в освітньому процесі з урахуванням обов’язкових результатів навчання.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • добір та адаптація навчальних і дидактичних матеріалів, диференціюючи його відповідно до рівнів сформованості у здобувачів освіти ключових компетентностей і умінь, спільних для всіх компетентностей.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків різних процесів, уміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань із різних освітніх галузей;
  • розвиток у здобувачів освіти системного мислення.

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • розробка вправ і завдань для навчального предмета (інтегрованого курсу), взаємодіючи з іншими учасниками освітнього процесу, порівняння ефективності різних інноваційних методик і технологій навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • застосування індивідуального підходу до формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • використання відкритих електронних (цифрових) освітніх ресурсів для професійного розвитку та обміну педагогічним досвідом, створення та наповнення власного е-портфоліо.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів (за потреби) особисто або спільно з іншими особами.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • використання власних електронних (цифрових) навчальних, дидактичних матеріалів;
  • аналіз ефективності цифрових інструментів оцінювання та вибір доцільних для використання;
  • удосконалення процесу оцінювання в електронному (цифровому) освітньому середовищі.

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • застосування індивідуального підходу у роботі зі здобувачами освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • визначення проявів завищеної або заниженої самооцінки здобувачів освіти з метою їх корегування.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • планування освітнього процесу (використання різних методів навчання, дидактичного матеріалу, навчальних завдань тощо) та здійснення його задля формування мотивації здобувачів освіти і розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • використання різних практик, що заохочують здобувачів освіти до ефективної взаємодії (створення спільних правил класу, кооперативне навчання тощо).

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • використання навичок позитивного розв’язання конфліктних ситуацій;
  • застосування в освітньому процесі практики для концентрації уваги, усвідомленого емоційного реагування, емоційної  стійкості.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • організація освітнього процесу, поважаючи права людини й суспільні цінності;
  • демонстрація власної відкритості до можливих помилок і заохочення до цього здобувачів освіти;
  • використання позитивних невербальних емоційних маркерів (рухів тіла та жестів, виразу обличчя, ходи тощо), практик ненасильницької та безконфліктної комунікації.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • взаємодія зі здобувачами освіти та їхніми батьками на основі принципів прийняття, поваги, недискримінації, врахування в освітньому процесі підходів, визначених цілями сталого розвитку;
  • розкриття потенціалу учасників освітнього процесу для креативних колективних рішень щодо подолання проблем, які впливають на колектив закладу освіти, місцеву громаду, спільноту.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності; 
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування механізмів реалізації суб’єкт-суб’єктних відносин зі здобувачами освіти в освітньому процесі.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • визначення та врахування запитів і очікувань батьків щодо навчання їхніх дітей та особистої участі в освітньому процесі;
  • співпраця з батьками як членами команди  психолого-педагогічного супроводу здобувача освіти з особливими освітніми потребами.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • використання різних форм, засобів і стратегій комунікації з членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини з метою її підтримки в освітньому процесі, зокрема у дистанційному форматі.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;  
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • застосування індивідуального та диференційованого підходу для надання індивідуальної підтримки здобувачам освіти. Визначення потреб, здібностей, інтересів, навчальних можливостей здобувачів освіти та врахування їх під час організації освітнього середовища;
  • використання у ро6оті зі здо6увачами освіти матеріалів, пристроїв та обладнання (за потреби) для задоволення їхніх індивідуальних потреб у навчанні та розвитку.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • добір і застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема, для запобігання та протидії насильству, 6улінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • участь в освітніх профілактичних заходах зі здобувачами освіти та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігіεни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил; 
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства; 
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога визначати цілі, завдання та очікувані результати навчального заняття, іншого освітнього заходу.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • аналіз помилок і труднощів здобувачі освіти з метою подальшого планування та коригування освітнього процесу;
  • планування видів діяльності на навчальному заняття, які сприяють розвитку життєвих навичок здобувачів освіти, враховуючи специфіку навчального предмета (інтегрованого курсу).

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • ефективна організація освітнього процесу з метою підвищення якості навчання, заохочення здобувачів освіти до співпраці та взаємодії;
  • забезпечення наступності і поступового переходу між різними видами навчальної діяльності;
  • застосування різних прийомів організації індивідуальної, групової, колективної діяльності здобувачів освіти.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • використання фізичного, інформаційного просторів навчальних та інших приміщень закладу освіти як освітнього ресурсу.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • урізноманітнення інструментарію оцінювання відповідно до освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • аналіз результатів навчання здобувачів освіти з метою їх подальшого врахування у плануванні освітнього процесу;
  • надання конструктивних коментарів щодо результатів завдань, виконаних здобувачами освіти;
  • аналіз помилок і труднощів здобувачів освіти для надання їм підтримки у навчанні.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • аналіз та оцінка результатів власної професійної діяльності (з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, моніторингових досліджень тощо), власного рівня професійної компетентності та його впливу на результати професійної діяльності.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки; 
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • інтеграція інновацій у власну педагогічну практику;
  • добір та застосування інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання у педагогічній діяльності, оцінювання їхньої результативності.

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 №18 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про присвоєння одночасно педзвання і кваліфікаційної категорії при атестації вчителя та вихователя.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про присвоєння одночасно педзвання і кваліфікаційної категорії при атестації вчителя та вихователя.

               Пунктом 10 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, з урахуванням змін, внесених наказом МОН від 10.09.2024 № 1277, передбачено, що педагогічні звання «старший учитель», «старший вихователь» (крім педагогічних працівників, які працюють у закладах дошкільної освіти) присвоюються педагогічним працівникам, які працюють на відповідних посадах та яким за результатами попередньої атестації присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію не нижче ніж «спеціаліст другої категорії» (для працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційної категорії – найвищий, встановлений відповідно до посади, тарифний розряд), та стаж роботи понад 3 роки.

Педагогічні звання «учитель-методист», «вихователь-методист» (крім педагогічних працівників, які працюють у закладах дошкільної освіти), присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які працюють на відповідних посадах та які за результатами попередньої атестації мають кваліфікаційну категорію не нижче ніж «спеціаліст вищої категорії» (для працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційної категорії – найвищий, встановлений відповідно до посади, тарифний розряд), вищу освіту та стаж роботи понад 5 років.

Тож педагогічне звання «старший» може присвоюватися вчителеві чи вихователеві, який має другу, першу або вищу кваліфікаційну категорію

Тому вчителеві, який вже має другу кваліфікаційну категорію та атестується на присвоєння першої, може одночасно присвоюватися педагогічне звання «старший вчитель». Аналогічно вихователь з другою кваліфікаційною категорією може атестуватися на першу категорію та на присвоєння педагогічного звання «старший вихователь». 

Якщо вчитель чи вихователь вже має першу кваліфікаційну категорію та атестується на вищу категорію, йому може бути одночасно присвоєно педагогічне звання відповідно «старший вчитель» чи «старший вихователь».

І лише на наявності вищої кваліфікації може бути підтверджено цю кваліфікаційну категорію та присвоєно педагогічне звання за відповідними посадами «учитель-методист» чи «вихователь-методист».

Одночасне присвоєння вищої кваліфікаційної категорії та педагогічного звання «учитель-методист» чи «вихователь-методист» вчителям та вихователям, зокрема груп продовженого дня, не є неможливим.

При цьому така атестація може бути позачерговою. Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про атестацію позачергова атестація проводиться за ініціативою педагогічного працівника.

Пунктом 11 розділу І Положення про атестацію встановлено, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються за результатами атестації як правило послідовно. Словосполучення «як правило» означає необов’язковість такої послідовності.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 №17 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про збереження кваліфікаційної категорії вчителю після повернення на педагогічну посаду.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про збереження кваліфікаційної категорії вчителю після повернення на педагогічну посаду.

                Відповідно до абзацу третього пункту 14 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 9.09.2022 № 805, присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання зберігаються за педагогічними працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви в роботі).

Абзацом четвертим пункту 14 розділу І Положення про атестацію передбачено, що атестація педагогічних працівників, зазначених в абзацах другому та третьому цього пункту, здійснюється не пізніше ніж через 2 роки після прийняття їх на роботу. Тобто в абзаці третьому йдеться про педагогічних працівників, які перервали роботу на педагогічній посаді.

Згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до педагогічних працівників належать низка посада, зокрема вчителів усіх спеціальностей, вихователів, викладачів тощо.

Тож при відновленні педагогічним працівником, зокрема вчителем, роботи у закладі загальної середньої освіти на педагогічній посаді, за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційна категорія та педагогічне звання незалежно від тривалості перерви у роботі та незалежно від предмета, який вчитель викладає. Такий вчитель має атестуватися на підтвердження кваліфікаційної категорії та звання не пізніше ніж через 2 роки, зокрема на умовах позачергової атестації

У Положенні про атестацію, що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, погодженим з відповідними міністерствами і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 р. за № 1649/38985, уточнення щодо відповідності кваліфікації, чи предмета, чи освіти, для збереження категорії та звання немає.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 № 16 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст І категорії».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок»про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст І категорії».

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти;
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності;
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки;
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти;
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності;
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки;
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

 

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу; 
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань; 
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти; 
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав; 
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти; 
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів; 
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності; 
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП; 
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил; 
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства; 
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки; 
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 14.01.2025 №15 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію офісу Освітнього омбудсмена України про звернення Освітнього омбудсмена України до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України щодо робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти без відповідної оплати.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію офісу Освітнього омбудсмена України  про звернення Освітнього  омбудсмена України до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України щодо робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти без відповідної оплати.

            До освітнього омбудсмена надходять численні звернення від окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, пов’язані зі збільшенням робочого часу в межах введення в дію нового Закону України “Про дошкільну освіту”. Кількість годин, які має відпрацювати педагогічний працівник на ставку, зросла. З 1 січня 2025 року ми вже отримали понад 30 звернень щодо цього питання, багато з них колективних, з підписами від 20 осіб. 

Вперше у новому Законі України “Про дошкільну освіту” регламентували робочий час та педагогічне навантаження педагога. Тепер тривалість робочого часу педагогічних працівників закладів дошкільної освіти на тиждень на одну тарифну ставку включає: 

✅ педагогічне навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями);

✅ методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність.

Водночас маємо юридичну невизначеність, адже є пряма норма Закону щодо збільшення робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників, але відповідно до підзаконних актів, оплата праці педпрацівників здійснюється лише за педагогічне навантаження. А для окремих категорій педпрацівників, для яких зменшили педагогічне навантаження, це означає зменшення заробітної плати до розробки нових документів про оплату праці. 

Освітній омбудсмен звернула увагу, що новий Закон України “Про дошкільну освіту” був прийнятий Верховною Радою України  6 червня 2024 року, набрав чинності на наступний день після його опублікування – 7 липня 2024 року і мав вводитися в дію через рік після набрання чинності, тобто 7 липня 2025 року. Однак Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”  введення його в дію перенесли на 1 січня 2025 року. Через це підзаконні акти, зокрема про оплату праці, не були розроблені.

Але у пункті 3 статті 23 Закону України “Про дошкільну освіту” прописано норму, що посадові обов’язки за погодженням з керівником закладу дошкільної освіти можуть виконуватися у закладі дошкільної освіти та/або поза його межами, зокрема дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій або з виїздом за місцем проживання вихованців чи місцем надання освітніх послуг.

 Тому Освітній омбудсмен закликає керівників закладів дошкільної освіти дозволити методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність дистанційно, поза межами закладу, поки не розроблять нові нормативні документи про оплату праці. 

Закликає МОН та всіх заінтересованих осіб якнайшвидше розробити нормативні документи щодо оплати праці.

ОПЛАТА ПРАЦІ ЛИШЕ ЗА ПЕДНАВАНТАЖЕННЯ. ВІДСУТНЯ ОПЛАТА ЗА ОРГАНІЗАЦІЙНУ РОБОТУ ТА ІНШУ ПЕДАГОГІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Згідно з пунктом 63 Інструкції про порядок обчислення  заробітної плати працівників освіти, оплата праці педагогічних працівників установ і  закладів освіти провадиться,  виходячи  із  встановлених  ставок  заробітної плати (посадових  окладів)  з  урахуванням  підвищень,  фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок. Тобто оплата праці наразі здійснюється за педагогічне навантаження, без врахування методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності.

Що порушує права освітян, адже відповідно до статті 21 Закону України “Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

НОВА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ПЕДПРАЦІВНИКІВ ЗДО

Відповідно до статті 26 нового Закону України “Про дошкільну освіту”, тривалість робочого часу педагогічних працівників на тиждень на одну тарифну ставку становить:

✔️ 35 годин – для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя; 

✔️ 30 годин – для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників.

Норма педагогічного навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), що є складовою робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, становить для:

✔️ вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;

✔️ музичного керівника – 24 години на тиждень;

✔️ практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;

✔️ керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.

Але для окремих категорій педагогічних працівників відбулося суттєве збільшення робочого часу, аналіз робочого часу наведений нижче. 

ПРО ЗМІНУ УМОВ ПРАЦІ НЕОБХІДНО ВЧАСНО ПОВІДОМЛЯТИ

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш  як до запровадження таких умов.

АНАЛІЗ РОБОЧОГО ЧАСУ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ  ПЕДПРАЦІВНИКІВ ЗДО

Умовні позначення. 

Закон України “Про дошкільну освіту”, який діяв до 31.12.2024 року – далі старий Закон. 

Закон України “Про дошкільну освіту”, який почав діяти з 01.01.2025 року – далі новий Закон.

Методична, організаційна робота та інша педагогічна діяльність – далі методична робота.

ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД 

Старий Закон – вчитель-логопед ЗДО мав педагогічне навантаження – 20 годин на тиждень, методична робота не регламентувалася. 

Новий Закон – робочий час вчителя логопеда 30 годин, з яких 20 годин на тиждень – робота з дітьми, 10 – методична робота. 

Для порівняння, вчитель-логопед закладу загальної середньої освіти має педагогічне навантаження 18 годин на тиждень. 

ВЧИТЕЛЬ-ДЕФЕКТОЛОГ

Старий Закон встановлював 20 годин педагогічного навантаження, методична робота не регламентувалася.  

Новий Закон встановлює для вчителя-дефектолога тривалість робочого часу 30 годин, з яких 20 годин педагогічного навантаження для роботи з вихованцями, а 10 – методична робота. 

МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК

Старий Закон встановлював педагогічне навантаження музичного керівника 24 години на тиждень,  методична робота не регламентувалася.

А новий Закон встановив тривалість робочого часу 30 годин, з яких 24 години визначені на роботу з вихованцями, методична робота – 6 годин. 

КЕРІВНИК ГУРТКА (СТУДІЇ, СЕКЦІЇ) ТОЩО

Старий Закон встановлював 18 годин на тиждень педагогічного навантаження  для роботи з дітьми, методична робота не регламентувалася.   

Новий Закон визначає 30 годин робочого часу, з яких 18 годин на тиждень передбачено на роботу з дітьми, а 12 годин – на методичну роботу. 

ІНСТРУКТОР З ФІЗКУЛЬТУРИ

Старий Закон встановлював для інструктора з фізкультури 30 годин для здійснення освітнього процесу,  методична робота не регламентувалася.  

Новий закон визначає тривалість робочого часу 30 годин, з них безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями становить 25 годин на тиждень. З оновленням законодавства в інструкторів зменшилася кількість годин на роботу з вихованцями, а “вивільнені” години спрямувалися на методичну роботу. Тобто інші 5 годин можуть включати в себе методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність. 

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

Старий Закон передбачав, що практичний психолог мав педагогічне навантаження  40 годин на тиждень, а практичний психолог закладу дошкільної освіти (ясел-садка) компенсуючого типу з інклюзивними групами – 20 годин.

Новий Закон передбачає, що робочий час практичного психолога на одну тарифну ставку становить 30 годин на тиждень, при цьому норма педагогічного навантаження – 20 годин, інші 10 годин – виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. 

Розмежування практичного психолога та практичного психолога ЗДО компенсуючого типу з інклюзивними групами у новому Законі немає. 

КЕРІВНИК ЗДО

Нормативні документи встановлювали 40-годинний робочий тиждень для директора закладу дошкільної освіти. 

Новий Закон тепер встановлює робочий час для керівника 35 годин.

ВИХОВАТЕЛЬ

Старий Закон встановлював для вихователя групи загального типу 30 годин педагогічного навантаження, а для вихователя інклюзивної групи, групи компенсуючого типу – 25 годин. 

Робочий час вихователя за новим Законом становить 30 годин. Педагогічне навантаження 25, методична робота 5 год.

У новому Законі відсутнє розмежування на вихователя групи загального типу та вихователя інклюзивної групи, групи компенсуючого типу.

АСИСТЕНТ ВИХОВАТЕЛЯ

Старий Закон встановлював 36 годин педагогічного навантаження для асистента вихователя інклюзивної групи. Новий Закон встановлює тривалість робочого часу для асистента вихователя у 35 годин.

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

Старий Закон встановлював 40 годин педагогічного навантаження для соціального педагога. 

Новий Закон встановлює тривалість робочого часу у 35 годин. Тобто фактично робочий час соціального педагога зменшився на 5 год.

ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ

Старий Закон визначав 36 годин робочого навантаження для вихователя-методиста. Новий Закон передбачає 35 годин робочого часу. 

Зауважу, що у публікації перераховані не всі проблеми, які виникли у зв’язку з прийняттям Закону.

Освітній омбудсмен готує лист до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України щодо порушення прав окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, відсутності оплати праці за  методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність, яка є частиною робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, та якнайшвидшої необхідності розробки нормативних документів щодо оплати праці.

 

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 14.01.2025 №14 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Трудове право і закон» щодо оновлення штатного розпису на початку року.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Трудове право і закон» щодо оновлення штатного розпису на початку року.

               Початок року — ідеальний час для перегляду організаційної структури підприємства та штатного розпису.

1. Перевірте відповідність Класифікатору професій

Нагадаємо, що наказом Мінекономіки від 13.12.2024 р. № 27751 затверджено зміни до Національного класифікатора. Деякі назви професій було змінено або уточнено.

Дія:

  • звірте назви посад у вашому штатному розписі з актуальним Класифікатором;
  • змініть старі назви посад відповідно до оновлених класифікаторів;
  • у наказі на внесення змін вказати, що вони зроблені з метою відповідності Класифікатору професій.

2. Врахуйте зміни щодо чисельності працівників і посадових окладів

На початку року підприємства часто переглядають бюджет та оцінюють ефективність кожної посади.

Дія: проаналізуйте необхідність у нових посадах, можливе скорочення штату чи чисельності працівників.

3. Актуалізуйте штатний розпис з урахуванням змін у структурі

Внесіть зміни у разі:

  • Введення нових посад або підрозділів.
  • Скорочення кількості посад або ліквідації окремих підрозділів.
  • Зміни назв посад (після погодження із працівниками).
  • Перегляду окладів або інших істотних умов праці.

4. Затвердіть новий штатний розпис наказом

Усі зміни до штатного розпису обов’язково потрібно затвердити внутрішнім наказом. У ньому мають бути чітко зазначені причини змін.

Дія: не забувайте правильно оформлювати документи для уникнення судових ризиків.

5. Не плутайте скорочення штату і скорочення чисельності

Це різні поняття, які мають різні юридичні наслідки.

Скорочення штату — це ліквідація певних посад.

Скорочення чисельності — це зменшення кількості працівників на вже існуючих посадах.

Дія: у штатному розписі відображайте ці зміни правильно.

Пам’ятайте! Штатний розпис може бути доказом у суді, тому переконайтеся, що у вашому штатному розписі чітко зазначені всі необхідні дані.

Штатний розпис — це не просто формальність, а важливий інструмент управління. Регулярно актуалізуючи його, ви убезпечуєте підприємство від ризиків і допомагаєте налагодити роботу всієї команди.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 14.01.2025 № 13 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію СПО об’єднань профспілок щодо проекту Трудового кодексу України.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію СПО об’єднань профспілок щодо проекту Трудового кодексу України.

Більш детально …

Лист 14.01.2025 №12 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Міністерства освіти і науки України про робочий час та педагогічне навантаження працівників закладів дошкільної освіти.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Міністерства освіти і науки України про робочий час та педагогічне навантаження працівників закладів дошкільної освіти.

Лист МОН від 08.01.2025 р. №1/416-25 “Про робочий час та педагогічне навантаження працівників закладів дошкільної освіти”

Відповідно до пункту 1 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.07.2024 № 3788-ІХ «Про дошкільну освіту» (далі – Закон № 3788) із змінами, унесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Закон № 3788 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

Водночас підпунктом 1 пункту 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3788 Кабінет Міністрів України зобов’язано протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 07.07.2025 року, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

Тобто, попри те, що Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III (далі – Закон № 2628) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, нормативно правові акти, розроблені на його виконання, та інші, зокрема, кі регулюють питання трудових відносин працівників, оплати праці, наповнюваності груп, штатних нормативів тощо, є чинними до приведення їх Кабінетом Міністрів України та міністерствами у відповідність з вимогами Закону № 3788.

Трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються Кодексом законів про працю, законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Кодексу законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Законодавством може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Робочий час – це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки.

Оплата праці педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти здійснюється за встановлену кількість годин педагогічної роботи на ставку (посадовий оклад) на тиждень.

Станом на сьогодні є чинними норми Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102), та наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557.

Пунктом 64 Інструкції № 102 визначено порядок встановлення розмірів ставок заробітної плати та посадових окладів залежно від обсягу навчального навантаження або педагогічної роботи.

Отже, педагогічним працівникам закладів освіти виплачується заробітна плата з урахуванням обсягу педагогічного навантаження, присвоєння кваліфікаційних категорій (педагогічних звань), тарифних розрядів, підвищень, надбавок та доплат.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3788 робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для здійснення ним освітнього процесу з вихованцями, а також виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.

У статті 26 Закону № 3788 визначена скорочена тривалість робочого часу на одну тарифну ставку:

для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;

для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.

При цьому з усього обсягу педагогічної роботи на тиждень виокремлено обсяг педагогічного навантаження педагогічного працівника (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), яке становить:

для вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;

музичного керівника – 24 години на тиждень;

практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;

керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.

Тобто, законодавством передбачено, що педагогічне навантаження педагогічного працівника (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями) є складовою частиною робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти.

Перелік і обсяг інших видів робіт педагогічної роботи педагогічних працівників може встановлюватись трудовими договорами та/або посадовими інструкціями.

Час початку і закінчення щоденної роботи встановлюється залежно від режиму роботи закладу дошкільної освіти та затверджених в установленому порядку правил внутрішнього трудового розпорядку закладу.

Відповідно до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.93 № 455 (із змінами), у межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчальної, методичної та іншої роботи, передбаченої, зокрема, трудовим договором та/або посадовими інструкціями. Педагогічним працівникам забороняється змінювати на свій розсуд розклад занять і графіки роботи; передоручати виконання трудових обов’язків. Усі питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього розпорядку, розв’язує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень. Правила внутрішнього трудового розпорядку мають вивішуватись у закладі освіти на видному місці.

Щодо обліку робочого часу, то слід зазначити, що Типову форму табелю обліку використання робочого часу визначено наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489. Форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку.

Щодо розрахунку кількості штатних одиниць інформуємо, то у зв’язку із новими нормами Закону № 3788 щодо робочого часу педагогічних працівників на ставку і зміни педагогічного навантаження, будуть внесені зміни до Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 № 1055.

До внесення змін до Типових штатних нормативів рекомендуємо керуватися розрахунком кількості штатних одиниць у закладах дошкільної освіти компенсуючого та комбінованого типів, зазначеним у листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 18.02.2011 № 1/9-114, № 02-8/100 «Про застосування Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів».

Щодо оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, то на сьогодні застосовуються схеми посадових окладів, визначені наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі – наказ № 557) та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 (із змінами, внесеними постановою від 10.07.2019 № 695) передбачено встановлення підвищення посадового окладу усім педагогічним працівникам закладів освіти, у тому числі й дошкільної освіти, на 10 відсотків.

Крім цього, розміри та умови встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам закладів освіти, надбавок і доплат за окремі види педагогічної діяльності визначені постановами Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, від 23.03.2011 № 373, від 28.12.2021 № 1391 та ін.).

Також, відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти тощо.

Зауважуємо, що відповідно до наказу № 557 працівникам закладів можуть бути встановлені надбавки у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання) та за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Крім цього, звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 23) надбавка за престижність педагогічної праці встановлюється педагогічним працівникам в розмірі від 5 до 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Розмір надбавки встановлюється керівником закладу в межах фонду оплати праці.

Отже, з метою збільшення розміру заробітної плати працівників закладів дошкільної освіти органи місцевого самоврядування можуть встановлювати педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти надбавку за престижність педагогічної праці у максимальному розмірі, а також надбавки за виконання особливо важливої роботи та за складність, напруженість у роботі відповідно та на умовах, визначених у наказі № 557.

Звертаємо увагу, що Законом № 3788 встановлено, що засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, а також мають право встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги, крім передбачених цим Законом та іншими нормативноправовими актами у сфері освіти. Засновник закладу дошкільної освіти та/або заклад дошкільної освіти має право встановлювати додаткові види та розміри надбавок, доплат, винагород, допомоги тощо за рахунок власних надходжень такого закладу.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

14.01.2025 №11 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «7eminar.ua» про податкову соціальну пільгу.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «7eminar.ua»про податкову соціальну пільгу.

Податкова соціальна пільга (ПСП) – це сума, на яку роботодавець зменшує заробітну плату з метою нарахування податку на доходи фізичних осіб.
Базова податкова соціальна пільга: хто має право
Базова ПСП дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ). На 01.01.2025 року встановлено прожитковий мінімум 3028 грн, відповідно розмір ПСП – 1514 грн.
Протягом року розмір ПСП не змінюється, навіть якщо розмір прожиткового мінімуму зростає.
Скористатися ПСП можна тільки за одним місцем роботи за умови, що заробітна плата не перевищує граничний розмір. Ця величина визначається шляхом множення розміру місячного прожиткового мінімуму на 1,4 та округлення до найближчих 10 гривень (п.169.4.1 ПКУ).
В 2025 році граничний розмір дорівнює: 3028 грн х 1,4 = 4239,20 грн, після заокруглення отримуємо 4240 грн.
ПСП застосовується до загального місячного доходу у вигляді заробітної плати.
Зверніть увагу! В цілях ПКУ лікарняні прирівнюється до заробітної плати
Право на ПСП працівник підтверджує відповідними документами, перелік яких визначений Порядком надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2010 №1227.
ПСП надається з дня отримання роботодавцем заяви працівника про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви працівником (ЗІР, категорія 103.08.04).
Для отримання базової пільги достатньо заяви працівника.
ПСП можна користуватися в місяці прийому на роботу та в місяці звільнення. Але потрібно враховувати, що пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи. Тож якщо працівник за останнім місцем роботи користувався ПСП в місяці звільнення, за новим місцем роботи в цьому місяці він не може скористатися правом на зменшення податку.
Податкова соціальна пільга на дітей
Працівник, який виховує двох та більше дітей до 18 років, має право на базову соціальну пільгу в розрахунку на кожну дитину (п.169.1.2 ПКУ). Така пільга надається до закінчення року, в якому дитині виповнилося 18 (ЗІР, категорія 103.08.02)
Граничний розмір зарплати, який дає право на пільгу, та розмір ПСП збільшуються пропорційно кількості дітей.
Отримати ПСП на дітей може один із батьків. Для застосування пільги надаються:
1. заява про застосування пільги;
2. копії свідоцтв про народження дітей або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей).
Підвищені розміри ПСП
Деякі категорії працівників мають право на підвищену ПСП. Пільга в розмірі 150% від базової – 2271 грн надається:
1. одиноким матерям (батькам), вдовам (вдівцям), опікунам, піклувальникам у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Одинокою матір’ю (батьком) вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом;
2. працівникам, що утримують дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;
3. чорнобильцям першої або другої категорії осіб;
4. учням, студентам, аспірантам, ординаторам, ад’юнктам;
5. особам з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства;
6. особам, які мають довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;
7. учасникам бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Граничний розмір доходу для застосування підвищеної ПСП залишається незмінним – 4240 грн.
Слід врахувати, що особи, які мають статус учасників бойових дій і брали участь в АТО, не є пільговою категорією платників, що мають право на збільшений розмір ПСП (лист від 04.09.2015 №8397/В/99-99-17-03-03-15). Однак такі платники мають право на застосування базової ПСП, як будь-який платник податку, за умови дотримання відповідних вимог ст. 169 ПКУ.
Такий же підхід зберігається і стосовно осіб, які отримали статус учасника бойових дій внаслідок участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пільга, що дорівнює 200% базової пільги (3028 грн) на практиці майже не застосовується. Адже така пільга надається обмеженому колу осіб, зокрема це Герої України, Герої Радянського Союзу, особи, які нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу». Повний перелік пільгових категорій визначений пунктом 169.1.4 ПКУ.
Податкова соціальна пільга для сумісників
Податкова соціальна пільга надається тільки за одним місцем нарахування заробітної плати. Працівник має право самостійно обрати місце отримання ПСП за основним місцем роботи чи за сумісництвом (п.169.2.2 ПКУ).
Для зовнішніх сумісників головною умовою для отримання пільги є наявність заяви про застосування ПСП та дохід, що не перевищує граничний розмір. Вимагати довідку з основного місця роботи про те, що працівник не користувався пільгою роботодавець не повинен.
При визначенні права на пільгу внутрішнього сумісника, користуємось правилом, що пільга надається за одним місцем роботи. Тому рахуємо сукупний дохід за основним місцем роботи та внутрішнім сумісництвом. Якщо отриманий результат менше ніж 4240 грн – застосовуємо пільгу.
Податкова соціальна пільга у 4ДФ
Відображення податкової соціальної пільги в додатку 4ДФ має свої особливості. В графі 3а зазначаємо суму фактично нарахованої заробітної плати без вирахування ПСП. В графі 4а показуємо розрахований ПДФО з урахуванням пільги. Зверніть увагу, сума в графі 4а не буде дорівнювати 18% від суми в графі 3а. Ознаку пільги зазначаємо в графі 9.
Працівник може мати право одразу на дві пільги. В такому разі в Додатку 4ДФ відводимо два рядки.
Наприклад, у працівниці троє дітей, одна дитина з інвалідністю. Жінка має право на пільгу в розмірі 100% від базової пільги на двох дітей та 150% на дитину з інвалідністю.
Для працівниці в додатку 4ДФ формуємо два рядки. В обох рядках в графі 6 зазначаємо ознаку доходу «101», а у графі 9 – ознаку податкової соціальної пільги «02» та «04» відповідно. Перший рядок заповнюємо в загальному порядку з відображенням усіх граф, а в другому рядку у графах 3а, 3, 4а, 4, 5а та 5 проставляються прочерки. Тобто в другому рядку заповнюємо лише графи 1, 2, 6 та 9.
Припинення застосування ПСП
Законодавство не вимагає щороку оновлювати заяву на застосування податкової соціальної пільги (ЗІР, категорія 103.08.03). Роботодавцю слід самостійно слідкувати за дотриманням умов, що дають право на застосування пільги, зокрема визначати вік дитини та граничну суму доходу.
Проте існують випадки, коли бухгалтер не може проконтролювати зміну підстав для застосування ПСП. Наприклад, одинока матір взяла шлюб, працівник почав користуватися пільгою за іншим місцем роботи, студент отримав бюджетну стипендію або пільга на дітей застосовується до доходів обох батьків. В такій ситуації працівнику слід подати заяву про відмову від застосування податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга приклади
Приклад 1. Базова соціальна пільга
Працівнику нарахована заробітна плата в сумі 4100 грн. Оскільки це менше, ніж 4240 грн, застосовуємо ПСП.
ПДФО = (4100 грн – 1514 грн) × 18 % = 465,48 грн.
Приклад 2. ПСП в місяці звільнення
Працівнику при звільненні нараховано 1328 грн. Визначимо базу для нарахування ПДФО: 1328 грн – 1514 грн = -186 грн.
Оскільки отримали від’ємне значення, база для нарахування ПДФО – 0,00 грн, відповідно податок з зарплати не утримується.
Приклад 3. ПСП на дітей
Мати двох дітей отримує заробітну плату 8000 грн, що менше ніж граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП – 8480 грн.
Розрахуємо ПДФО: ПДФО = (8000 грн – 1514 грн × 2) × 18 % = 894,96 грн.
Приклад 4. Пільга для одиноких матерів
Одинока мати виховує одну дитину. В серпні жінці нараховано 4200 грн, в вересні – 4400 грн. Жінка має право на ПСП в розмірі 150 % – 2271 грн.
Розмір нарахованого доходу дозволяє застосувати ПСП тільки в серпні, оскільки у вересні розмір зарплати більше ніж 4240 грн.
ПДФО (серп.) = (4200 грн – 2271 грн) × 18% = 347,22 грн
ПДФО (верес.) = 4400 грн × 18 % = 792,00 грн.
Приклад 5. Три дитини, одна з інвалідністю
Заробітна плата працівниці 11200 грн. Граничний дохід, що дає право на застосування ПСП: 4240 грн × 3 = 12720 грн.
На двох дітей застосовується базова пільга, на дитину з інвалідністю – підвищена пільга в розмірі 150% від базової.
ПДФО = (11200 грн – 1514 грн × 2 – 2271 грн) × 18% = 1062,18 грн
Приклад 6. У працівниці дві дитини, одна навчається в ВНЗ
Жінка має двох дітей 15 та 17 років. В лютому 2025 року старшій дитині виповниться 18 років. Старший син – студент ВНЗ. Оклад працівниці – 8000 грн. Застосовувати пільгу можна тільки до закінчення року, в якому старшій дитині виповнилось 18. Навчання в ВНЗ не є підставою для ПСП.
До 31.12.2025 року
1. ПДФО = (8000 – 1514×2 )×18% = 894,96 грн,
починаючи з наступного року пільга не застосовується.
Приклад 7. ПСП для працівника, який одночасно є ФОП
ФОП працює за основним місцем роботи на 0,5 ставки з посадовим окладом 8300 грн. Оскільки до доходу від підприємницької діяльності пільга не застосовується, працівник має право на ПСП.
ПДФО = (4150 грн – 1514 грн) × 18% = 474,48 грн.
Приклад 8. Пільга Герою України
Працівник має звання Герой України та отримує за сумісництвом 4200 грн. За основним місцем роботи пільгою не користується.
До доходу слід застосовувати підвищену ПСП – 3028 грн.
ПДФО = (4200 грн – 3028 грн)×18 % = 210,96 грн.
Приклад 9. ПСП студенту
Працівник працює неповний робочий день і навчається в ВНЗ. За місяць йому нараховується 4100 грн. Оскільки дохід не перевищує граничний розмір, застосовується ПСП 150% від базової.
ПДФО = (4100 грн – 2271 грн) × 18% = 329,22 грн.
Цей же студент за результатами сесії отримав стипендію і втратив право на пільгу. Під час отримання стипендії пільга не застосовується.
Приклад 10. ПСП батьку двох дітей
Працівник отримує 4000 грн і надав копії свідоцтв про народження дітей. Відомо, що пільгою на дітей користується мати. Тож до доходу працівника можна застосовувати лише базову ПСП.
Приклад 11. Перехідні відпускні
Працівнику в вересні нараховано заробітну плату за вересень 4000 грн та 3500 грн відпускних за жовтень.
Оскільки ПСП застосовується до загального місячного доходу, нарахована сума за вересень (7500 грн) не дає права на пільгу.
При річному перерахунку ПДФО відпускні слід віднести до того місяця, за який вони нараховані. Тож працівник буде мати право на ПСП і в вересні і в жовтні.

Наслідки незаконної ПСП
Якщо працівник отримував пільгу з порушенням норм законодавства, він втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення.
Працівнику слід подати всім роботодавцям заяву про відмову від пільги. Кожний роботодавець має утримати з працівника суму недоплати ПДФО та штраф у розмірі 100 % від суми недоплати. Утримання проводяться з найближчої виплати зарплати, а якщо сума недостатня – за рахунок наступних виплат (п. 169.2.4 ПКУ). Нагадуємо, загальний розмір відрахувань не може перевищувати 20% заробітної плати.
Після повного погашення штрафу та недоїмки з ПДФО працівник може подати нову заяву на застосування ПСП.
Якщо на момент виявлення порушення працівник звільнився, він має самостійно сплатити означені суми і подати декларацію про майновий стан та доходи.
Висновки
1. Базова податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2025 році – 1514 грн.) і протягом року розмір ПСП не змінюється, навіть якщо розмір прожиткового мінімуму зростає.
2. У 2025 році право на ПСП мають працівники, заробітна плата яких не перевищує граничний розмір – 4240 грн.
3. ПСП надається з дня отримання роботодавцем заяви працівника про застосування пільги та підтверджуючих документів і застосовується до місячного доходу, незалежно від дня подання в даному місяці заяви.

Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА

 

.

Більш детально …

Лист 09.01.2025 №09 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел у яких випадках допускається перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел у яких випадках допускається перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.

Отже, керуючись вищевикладеним:

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише у двох випадках:

1️. Або зміна кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти.

2️. Або письмова згода педагогічного працівника.

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА