Лист 26.09.2024 №285 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як перевести працівника-сумісника на основне місце роботи.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як перевести працівника-сумісника на основне місце роботи.

              Відповідно до частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норми статті 24 КЗпП та Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413, поширюється на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. При цьому, працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття на роботу, оскільки у зазначених законодавчих актах чітко визначено, що повідомлення до Державної податкової служби та її територіальних органів подається до початку роботи працівника.

Відповідно до листа Міністерства економіки України від 24.06.2024 р. № 4701-05/45070-09, якщо працівник, який працює у роботодавця за сумісництвом, бажає працювати у цього роботодавця за основним місцем роботи, то таку процедуру слід реалізувати через механізм звільнення працівника з місця роботи за сумісництвом та прийняття його на основне місце роботи. Це пов’язано з тим, що законодавство про працю не містить механізмів переведення працівників з основного місця роботи на роботу за сумісництвом та навпаки. Разом з тим, працівник не може працювати за сумісництвом, не маючи при цьому основного місця роботи.

Якщо договір із сумісником було розірвано та укладено новий за основним місцем роботи, то відповідно до частини першої ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР звільненому працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Голова МК профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 26.09.2024 №284 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» як діяти в ситуації, коли працівник спочатку написав заяву про звільнення за власним бажанням, а потім сказав, що не звільнятиметься.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» як діяти в ситуації, коли працівник спочатку написав заяву про звільнення за власним бажанням, а потім сказав, що не звільнятиметься. 

У межах звільнення саме за власним бажанням працівник має право передумати. На це вказує ч. 2 ст. 38 КЗпП:

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Як видно з норми, винятком є ситуація, коли запрошено іншого працівника, якому не може бути відмовлено в укладанні трудового договору. Мова йде про особу, запрошену на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств (ч. 5 ст. 24 КЗпП).

Якщо наведеної вище підстави немає, то звільнити працівника, який передумав, не можна.

І алгоритм дій має бути таким.

  1. Працівник повинен написати заяву про відкликання своєї заяви про звільнення за власним бажанням.
  2. На підставі заяви потрібно видати наказ про скасування наказу про звільнення працівника, з яким варто письмово ознайомити такого працівника.
  3. Якщо до трудової книжки та картки № П-2 записи про звільнення працівника не були зроблені, тоді, власне кажучи, все. Якщо ж записи про звільнення працівника таки були зроблені, то потрібно їх визнати недійсними. Щодо трудової книжки — так вимагає діяти п. 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58.

Голова МК профспілки                                  Олександр ДЗЮБА

Лист 26.09.2024 №283 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці коли та як складати графіки відпусток.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці коли та як складати графіки відпусток.

Більш детально …

Лист 26.09.2024 №282 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо зберігання та видачі трудових книжок.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо зберігання та видачі трудових книжок.

              Правовий режим воєнного стану не визначає жодних особливих умов зберігання трудових книжок працівників. Зберігати їх має підприємство й обов’язково видавати, коли працівник звільняється.

Також, роботодавець не може відмовити працівникові у видачі трудової книжки на його вимогу. В такому випадку працівник має подати заяву, в якій просить видати йому трудову книжку й обґрунтовує необхідність вдачі, а роботодавець — завести додатковий журнал обліку тимчасово виданих трудових книжок, де працівник розписується за отримання та повернення трудової книжки.

Окрім того, стаття 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX дозволяє роботодавцеві, якщо підприємство знаходиться в районі активних бойових дій, самостійно вирішувати питання зберігання кадрових документів і ухвалювати рішення видати трудові книжки працівникам під підпис.

Голова МК профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 24.09.2024 №281 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи необхідно вносити зміни до штатного розпису в разі зміни назви структурного підрозділу, а також при зміни посадового окладу працівників, коли такі зміни набирають чинності під час воєнного стану.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи необхідно вносити зміни до штатного розпису в разі зміни назви структурного підрозділу, а також при зміни посадового окладу працівників, коли такі зміни набирають чинності під час воєнного стану.

              Штатний розпис — це письмовий внутрішній документ підприємства (установи, організації), що визначає його організаційну структуру, найменування професій (посад), чисельність персоналу й оклади для кожної професії (посади).

Законодавство не містить прямої вказівки на те, що роботодавець обов’язково повинен складати та затверджувати штатний розпис. Проте, для унормування кадрової роботи на підприємстві, установі, організації штатний розклад має бути, оскільки дозволяє визначити перелік усіх посад та професій працівників, які необхідні роботодавцю, вакантних посад тощо.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Його складають загалом по підприємству (установі, організації).

У штатному розписі зазначається:

  • назва структурного підрозділу та посад;
  • класифікаційний код посади відповідно до Національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327;
  • кількість штатних посад;
  • посадовий оклад;
  • надбавки та доплати;
  • фонд заробітної плати на місяць/рік.

До штатного розпису можуть вноситися зміни у разі:

  • введення або виведення штатних одиниць;
  • скорочення штату або чисельності;
  • змін розміру посадових окладів;
  • змін істотних умов праці (назв посад, розрядів, категорій тощо);
  • на виконання рішення суду про поновлення на посаді, яка була скорочена.

Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом затвердження наказом нового штатного розпису або видання наказу про внесення змін до нього.

Обов’язково потрібно зазначати в наказах дату, з якої починає діяти новий або змінений штатний розпис, адже дата наказу не завжди зумовлює чинність змін. Це може бути дата видання наказу або інша дата, зафіксована в ньому. Зазвичай набрання чинності змінами визначають із початку календарного місяця.

Законодавство не встановлює кількість та періодичність, із якою можна вносити зміни до штатного розпису протягом року. Ці показники залежать від характеру змін.

Якщо до штатного розпису у мирний час вносяться зміни, пов’язані із змінами істотних умов праці, то відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП — попередити працівників необхідно не пізніше ніж за два місяці. Під зміною істотних умов праці розуміється зменшення розміру посадових окладів, тарифних ставок, окладів, розрядів, класів, назви посади (професії) тощо.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (частина друга ст. 3 Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.

Голова МК профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 24.09.2024 №280 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел чи правомірно укладати з педагогічними працівниками строкові трудові договори.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел чи правомірно укладати з педагогічними працівниками строкові трудові договори.

Керуючись ч. 1 ст. 57-1 Закону України «Про освіту» працівникам закладів освіти на час особливого періоду гарантується ЗБЕРЕЖЕННЯ МІСЦЯ РОБОТИ, середнього заробітку.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Кодексу законів про працю України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Ураховуючи вимоги статті 23 КЗпП України, прийняти працівника за строковим трудовим договором можна у таких випадках:

  • якщо робота за своїм характером є такою, що не виконується постійно;
  • якщо у зв’язку з конкретними умовами виконання роботи трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Загалом робота має постійний характер, але у зв’язку з певними умовами, виникає необхідність в укладенні строкового трудового договору;
  • у випадку зацікавленості самого працівника в укладені строкового.

Роз’яснення понять «характер наступної роботи», «умови її виконання» міститься в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 3.02.2003р. № 06/2-4/13.

Характер майбутньої роботи в цьому випадку означає, що робота не може бути постійною, а є такою, що виконується протягом певного строку ( сезонні роботи тощо).

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду трудових спорів» трудовий договір на визначений строк згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його НЕДІЙСНИМ У ЧАСТИНІ ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКУ.

Законодавство чітко визначає перелік осіб (педагогічних працівників), із якими укладається строковий договір (контракт):

керівники закладів освіти (стаття 25 Закону України “Про освіту” засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа): укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти);

керівники закладів вищої освіти, завідувачі кафедр (Закон України “Про вищу освіту”);

наукові та науково-педагогічні працівники (ст. 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної ВІДСУТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період ЗАМІЩЕННЯ ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЬОГО ПРАЦІВНИКА.

Отже, керуючись вищевикладеним:

  1. Закон України «Про освіту» гарантує працівникам закладів освіти на час особливого стану збереження місця роботи, середнього заробітку.
  2. Строковий трудовий договір укладається у випадку неможливості встановити трудові відносини на визначений строк (наприклад, на час перебування працівника у відпустці на час дії воєнного стану).
  3. Характер роботи виконуваної педагогічними працівниками є постійним, а не сезонним.
  4. Педагогічні працівники в установах та закладах освіти здійснюють свої професійні обов’язки на постійній основні, умови їх роботи носять довготривалий характер, оскільки пов’язані із здійсненням безперервного навчально-виховного процесу в школах, дошкільних навчальних закладах, і не містять передумов вважати такий процес обмеженим у часі для переведення їх на контракт або строковий трудовий договір.
  5. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 роз’яснено – трудовий договір укладається на визначений строк, коли трудові відносини не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання).
  6. Законодавством чітко визначено перелік осіб (педагогічних працівників), з якими укладається строковий трудовий договір (контракт):

керівники закладу загальної середньої освіти;

керівники закладів вищої освіти, завідувачі кафедр;

наукові та науково-педагогічні працівники.

Голова МК профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 24.09.2024 №279 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «КАДРОВИК.UA» щодо табелю обліку використання робочого часу.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «КАДРОВИК.UA» щодо табелю обліку використання робочого часу.

              Для обліку робочого часу працівників підприємств застосовують табель обліку використання робочого часу (далі — Табель), який є основним джерелом інформації з цього питання. Типову форму Табеля № П-5 затверджено наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Табельний номер працівника

Табель — це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.

Кожному працівникові надається табельний номер, який зазначають в усіх документах з обліку праці та оплати.

У разі звільнення працівника або переведення до іншого цеху (відділу) його табельний номер не можна присвоювати іншому працівникові протягом 3 років.

Табель ведеться на обліковий склад працівників усіх категорій, зарахованих на постійну, тимчасову, сезонну роботу, а також учнів, зарахованих на період виробничої практики або канікул з оплатою праці. Вносити до Табеля зарахованих працівників і вилучати з нього звільнених треба лише на підставі первинних документів з обліку руху персоналу установи.

Типова форма Табеля і відмітки в ньому

Табель складається в одному примірнику за 2–3 дні до початку розрахункового періоду на підставі Табеля за минулий місяць.

Типова форма № П-5 складається з двох частин.

Підставою для внесення до Табеля того чи іншого коду причин неявок на роботу є підтверджувальні документи:

накази роботодавця щодо направлення у відрядження, про відпустку;

листки непрацездатності;

медичні довідки;

пояснювальні записки тощо.

Якщо невідомо, через які причини відсутній працівник, графа Табеля «Відмітки про явки та неявки за числами місяця» залишається незаповненою, поки працівник вийде на роботу й надасть підтверджуючі документи.

Якщо до здачі Табеля в бухгалтерію працівник не з’явився, у рядку проставляють код НЗ — неявки із нез’ясованих причин. Після надання потрібного документа (листка непрацездатності тощо) проставляється відповідний код, наприклад ТН (оплачувана тимчасова непрацездатність) або НН (неоплачувана тимчасова непрацездатність). У такому разі наприкінці місяця Табель треба переоформити.

Зверніть увагу! Наприкінці місяця за Табелем підраховують загальну кількість надурочних і нічних годин, вихідних і святкових днів. Визначають загальну кількість днів і годин неявок на роботу, які розшифровують за причинами. Дні невиходів, дозволені законодавством (виконання державних обов’язків, відрядження), входять до загального підсумку відпрацьованих днів і їх окремо не підраховують.

Табель, належно оформлений і засвідчений підписами осіб, відповідальних за його заповнення, у встановлений строк передають до відділу кадрів (іншого профільного структурного підрозділу). Перевіривши правильність заповнення (відповідність наказам, розпорядженням тощо), кадровик також підписує Табель і передає його до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.

Працівникам, які ведуть Табель, доцільно його оригінал з усіма підписами здавати до бухгалтерії під розписку на його ксерокопії, яку залишати у своєму відділі.

На підприємствах із значною кількістю працівників штатним розписом має бути передбачено посаду табельника, яка функціонально входить до кадрової служби. В інших випадках наказом керівника підприємства призначається працівник, відповідальний за ведення Табеля, а також відповідний розмір доплати за це.

Форма Табеля є типовою формою первинної облікової документації підприємства (введена в дію з 1 січня 2009 року). Тобто допускається включення до неї додаткових граф і кодів, які конче потрібні, зважаючи на особливості діяльності підприємства. Але при цьому мають зберігатися всі передбачені затвердженою формою показники.

Приклад. Жінка в період перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати на умовах неповного робочого дня (частина восьма статті 179 КЗпП). За такої ситуації в Табелі у відповідному рядку проставляють код ВП — відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та прочерки щодо відпрацьованих годин. Крім того, вводять два додаткових рядки: в одному проставляють літерний код РС — години роботи працівників, яким установлено неповний робочий день, у другому — тривалість роботи. Таким чином, збережуться дані щодо статистичної звітності й обліковані години для нарахування заробітної плати.

Табель є однією з головних підстав для нарахування заробітної плати, складання статистичної і податкової звітності. Відповідно до статті 408 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5 строк зберігання Табеля становить 1 рік.

Голова МК профспілки                                  Олександр ДЗЮБА

Лист 24.09.2024 №278 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором.

               Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX внесені зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Кодексу законів про праці України, зокрема стаття 29 «Обов’язок роботодавця до початку роботи працівника за трудовим договором» викладена в наступній редакції:

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

  • місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
  • визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
  • права та обов’язки, умови праці;
  • наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору — під підпис;
  • правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
  • проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
  • організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
  • тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
  • процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5, 7–9 частини першої ст. 29 КЗпП та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої ст. 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею.

Голова МК профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 19.09.2024 № 276 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юридичного відділу Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України яку максимальну кількість годин педагогічного навантаження може виконувати вчитель за основним місцем роботи.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юридичного відділу Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України яку максимальну кількість годин педагогічного навантаження може виконувати вчитель за основним місцем роботи.

Більш детально …

Лист 19.09.2024 №275 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи” про звільнення та переведення вчителів на інші посади (зокрема, через зміну типу закладу освіти).

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи” про звільнення та переведення вчителів на інші посади (зокрема, через зміну типу закладу освіти).

Більш детально …