Лист 11.03.2025 №82 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет порталу «Юристи.UA» хто у школі, крім учителів, має право на відстрочку від мобілізації.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет порталу «Юристи.UA» хто у школі, крім учителів, має право на відстрочку від мобілізації.

              Відстрочка від мобілізації надається не тільки учителям, а й іншим шкільним працівникам. Це, зокрема, вихователі, вожаті, асистенти учителів та культорганізатори.

Відстрочка для учителів — важлива умова

Згідно із нормами вітчизняного законодавства, учителі в школах та викладачі у інших навчальних закладах мають право на відстрочку від мобілізації.

Головною підставою для отримання відстрочки є педагогічне навантаження учителя. Воно не має бути меншою за 0,75 стандарної педагогічної ставки.

Відстрочка для шкільних працівників

Та, крім учителів, право на відстрочку мають і інші шкільні працівники.

Це, зокрема:

✔ асистенти учителів;

✔ вихователі та асистенти вихователів;

✔ соціальні педагоги;

✔ культорганізатори;

✔ вожаті;

✔ екскурсоводи та керівники туристських груп тощо.

Вони також повинні працювати щонайменше на 0,75 ставки.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 11.03.2025 №81 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про судову практику з окремих питань вирішення трудових спорів на користь працівника.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про судову практику з окремих питань вирішення трудових спорів на користь працівника.

              У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі №638/14165/21 розглядається приклад звільнення працівника роботодавцем на підставі скорочення та вимоги дотримання законодавства роботодавцем

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 3 статті 49-2 КЗпП, одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. 

Тобто у випадку скорочення посади, роботодавець повинен запропонувати працівнику іншу роботу, запропонувати всі наявні вакансії до моменту звільнення. В іншому випадку, суд може визнати таке звільнення порушенням прав працівника та поновити його на роботі.

Скорочення строку попередження про звільнення

Працівник може подати заяву про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення. Однак подання працівником такої заяви не звільняє роботодавця від обов’язку запропонувати працівнику всі вакансії. Відсутність такої пропозиції є порушенням процедури звільнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 641/1334/23 наголошує, що навіть у разі подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення, роботодавець зобов’язаний запропонувати йому всі вакантні посади на день звільнення.

У справі, що розглядалась роботодавець запропонував позивачу лише одну вакансію, яка вимагала зміни місця проживання. Працівник відмовився та подав заяву про скорочення строку попередження. Роботодавець не запропонував інших вакансій і задовольнив заяву.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скорочення строку попередження є виправданим, коли працівник відмовляється від продовження роботи на будь-яких посадах. В іншому випадку має місце порушення роботодавцем трудових гарантій.

Чи можна вважати відсутність працівника на роботі в умовах воєнного стану прогулом?

Відсутність працівника на роботі через перебування за кордоном у зв’язку з воєнним станом не є поважною причиною прогулу.

У постанові Верховного Суду від 3 квітня 2024 року у справі №420/645/23 зазначено, що виїзд за кордон через воєнні дії є обставиною, що може пояснювати відсутність на роботі, але вона не звільняє від необхідності повідомляти роботодавця про свою ситуацію. 

Отже працівник, щоб уникнути звільнення через прогул повинен повідомити роботодавцю про причини своєї відсутності, а також може подати заяву про надання йому відпустки чи про призупинення трудового договору. 

Суд визнав, що обставини воєнної агресії не є автоматичною підставою для відсутності на роботі, якщо працівник не вжив жодних дій для повідомлення роботодавця про обставини, які перешкоджають виконанню обов’язків.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» запровадив норму, яка дає можливість на період дії воєнного стану, призупиняти дію трудового договору.   Стаття 13 Закону визначає дві обов’язкові умови, за яких дія трудового договору може бути призупинена: 

  • роботодавець не має можливості забезпечити працівника роботою; 
  • працівник не може виконувати свої обов’язки.

У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року по справі №933/411/22 підтверджено обов’язкові умови за наявності яких, роботодавець не може надати працівнику роботу, а працівник не може її виконувати. При цьому, роботодавець має довести, що він перебуває в умовах які не дозволяють забезпечити працівника роботою, зокрема, що неможливо організувати дистанційну форму роботи чи запропонувати працівнику іншу роботу.

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА 

Лист 11.03.2025 №80 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати на 90 днів, судова практика.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати на 90 днів, судова практика.

Постанова Верховного Суду від 29.11.2024 р. у справі № 480/1234/23

Правова позиція Суду

Згідно із роз’ясненнями Міністерства економіки України до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX відпустка, яка передбачена частиною четвертою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX), є новим видом відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку за його заявою.

Дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки».

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.

Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи». Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.

Отже, законодавець встановив обов’язок для роботодавця надати працівнику відповідну відпустку, але за умови, наявність відповідних обставин, а саме: наявність факту перетину особою державного кордону або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, у разі звернення працівника із заявою про надання відпустки відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 2136-IX, йому також необхідно надати документи, що будуть підтверджувати наведені вище обставини.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 11.03.2025 №79 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про законодавчі гарантії освітянам у проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про законодавчі гарантії освітянам у проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки.

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів має щороку спільно з іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету складати Бюджетну декларацію середньострокового бюджетного планування, що є основою для складання проєкту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України активно долучається до формування пропозицій до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, з метою забезпечення належного фінансування освітньої галузі та гарантій для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Дотримуючись принципів соціального партнерства ЦК Профспілки внесено пропозиції Міністерству освіти і науки України щодо необхідності врахування при її опрацюванні наступного:

🔹 встановлення обсягів видатків на освіту відповідно до статті 78 Закону України «Про освіту» у розмірі не менше 7 % від ВВП. Відповідно до постанови Уряду від 28.06.2024 № 780, прогноз ВВП на 2026 рік заплановано у обсязі 10 123,2 млрд грн. Тож видатки на освітню галузь мають становити не менше 708,6 млрд грн; 

🔹 забезпечення законодавчо гарантованих статтею 61 Закону України «Про освіту» розмірів посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників з установленням розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії з 2026 року на рівні трьох мінімальних заробітних плат з відповідною їх диференціацією залежно від кваліфікаційної категорії не менше ніж на 10%, а науково-педагогічних працівників – на 25% вище;

🔹 встановлення розміру прожиткового мінімуму на рівні його фактичної величини відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум». За розрахунками ФПУ, що гуртувалися на нормах законодавства, показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цінах листопада 2024 року мав становити 7750,15 грн, а з урахуванням суми обов’язкових платежів – 9627,53 грн. Тож з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2025 рік 109,7% та на 2026 рік 109,9%, прожитковий мінімум для працездатних осіб має становити у 2026 році 11607 грн;

🔹 встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні, що забезпечить достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, як це гарантовано статтею 48 Конституції України. За міжнародними оцінками рівень мінімальної зарплати повинен складати близько 50% середньої заробітної плати у галузях економіки. За прогнозними макропоказниками економічного і соціального розвитку на 2025-2027 роки, затвердженими постановою КМУ № 780, номінальна середньомісячна заробітна плата працівників на 2026 рік закладена на рівні 28 197 грн. Тож розмір мінімальної заробітної плати на 2026 рік має бути не менше 14098,5 грн. Однак, враховуючи складну економічну ситуацію в країні та негативний вплив на економіку внаслідок збройної агресії росії, як можливий, компромісний варіант про встановлення з 1 січня 2026 року мінімальної заробітної плати не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 11607 грн; 

🔹 забезпечення обсягів освітньої субвенції місцевим бюджетам в розмірі, необхідному для виплати своєчасної та в повному обсязі заробітної плати педагогічним працівникам закладів освіти, які забезпечують надання повної загальної середньої освіти, залежно від кількості в них класів (груп), створених відповідно до законодавчо визначених норм, з удосконаленням формули їх розподілу з метою наближення до фактичної потреби відповідного закладу освіти;

🔹 встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні, що перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це передбачено ст. 96 КЗпП України, для визначення розміру посадових окладів працівників наскрізних професій, а саме 14100 грн, з відповідним фінансовим забезпеченням підвищення розмірів посадових окладів працівників наскрізних професій;

🔹 забезпечення субвенції місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами з урахуванням збільшення видатків на підвищення заробітної плати педагогічних та інших працівників;

🔹 передбачення обсягів додаткової дотації на покриття поточних витрат загальноосвітніх навчальних закладів, включаючи потребу на оплату праці непедагогічних працівників, у обсягах, необхідних для забезпечення створення належних умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти, незалежно від місця їх проживання;

🔹 надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття дітьми дошкільної освіти;

🔹 забезпечення розвитку мережі закладів освіти для реалізації права громадян України на якісну та доступну освіту відповідно до їхніх потреб незалежно від місця їхнього проживання, як це гарантовано 3аконом України «Про освіту»;

🔹 встановлення рівня стипендіального забезпечення студентів та учнів на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

🔹 підвищення рівня пенсійного забезпечення, осучаснення розміру раніше призначених пенсій з урахування середньої заробітної плати у галузях економіки за останні три роки;

🔹 належного фінансового забезпечення здобуття вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема з урахуванням реалізації норм статті 61 Закону України «Про освіту» та підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС;

🔹 надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників;

🔹 фінансового забезпечення наукової діяльності та законодавчо гарантованих виплат науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

ЦК Профспілки зажадав від МОН врахування зазначених пропозицій до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки та відповідного повідомлення про це для інформування членів Профспілки.

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №78 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «На пенсії» чи може пенсіонер сам вибрати зручну для нього дату отримання пенсії

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію видання «На пенсії» чи може пенсіонер сам вибрати зручну для нього дату отримання пенсії.

Як затверджують графіки виплати пенсії

Нагадаємо, що пенсії в Україні виплачуються в період з 4 по 25 число місяця, за який виплачується пенсія. Виплати здійснюються відповідно до затверджених графіків. Дата виплати встановлюється під час призначення пенсії залежно від статусу пенсіонера і зазвичай не змінюється, навіть якщо змінюється статус.

Згідно з чинними правилами, першочергове право на виплати пенсії мають:

  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • учасники бойових дій;
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
  • члени сімей загиблих.

Потім ідуть звичайні пенсії за інвалідністю і пенсії за віком для непрацюючих громадян. В останню чергу встановлюються дати виплати працюючим пенсіонерам.

Від чого залежить дата отримання виплат

При цьому графік виплати пенсій через відділення поштового зв’язку має свої особливості, що зумовлено розташуванням територіальних дільниць.

Додамо, що дата отримання пенсії через установи банків визначається відповідно до графіка перерахування коштів до банку з урахуванням рівномірного розподілу пенсійних коштів. Зарахування коштів банками на поточні рахунки пенсіонерів проводиться не пізніше наступного робочого дня після їх надходження від органів Пенсійного фонду.

Загалом у Пенсійному фонді дуже рідко йдуть назустріч і переглядають дату виплати пенсії на прохання пенсіонера. Технічно це досить складно, особливо коли дата виплати залежить, зокрема, від роботи конкретного поштового відділення, віддаленості конкретного будинку від цього відділення, графіка роботи листонош тощо.

Водночас головну вимогу закону Пенсійний фонд зазвичай виконує: пенсію за січень виплачують у січні, за лютий — в лютому і так далі. Далі кожен пенсіонер підлаштовується під конкретну дату отримання пенсії, яка відведена йому за затвердженим графіком.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №77 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» про особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» про особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників.

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років

              Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами). До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників». Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця. Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%. Розмір надбавки за вислугу років у зв’язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:

  • з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
  • з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.

Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963. Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.

До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у Переліку № 963, а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:

З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78, до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг. Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ. Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад’юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (п. 5, ч. 1, ст. 35 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність») зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 31 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у т. ч. докторантів. Порядок № 78 не передбачає зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій. Отже, час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується. Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.

Час роботи на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України зараховується до стажу педагогічної роботи, якщо міжнародними угодами (договорами) передбачено зарахування роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій.

До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України “Про санкції”) на підставі договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем, та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України.

Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів Пенсійного фонду України (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.

Відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року – не менше 25 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:

  1. які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
  2. 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим – одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
  • 50 років – які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
  • 50 років 6 місяців – які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
  • 51 рік – які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
  • 51 рік 6 місяців – які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
  • 52 роки – які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
  • 52 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
  • 53 роки – які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
  • 53 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
  • 54 роки – які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
  • 54 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
  • 55 років – які народилися з 1 січня 1971 року.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позасудовий порядок призначення пенсії

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим – до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії

У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:

Законодавча база

✔ Закон України «Про освіту»

✔ Закон України «Про повну загальну середню освіту»

✔ Закон України «Про позашкільну освіту»

✔ Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»

✔ Закон України «Про пенсійне забезпечення»

✔ Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

✔ Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»

✔ Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»

✔ Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»

✔ Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410

✔ Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1

✔ Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1

✔ Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №76 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України на яких умовах страховий стаж зараховується як повний місяць

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України на яких умовах страховий стаж зараховується як повний місяць.

              На даний час страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду України, згідно з відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до поданої звітності страхувальників, з якими застрахована особа перебувала у трудових відносинах.

Страховий стаж напряму залежить від розміру сплачених внесків та обчислюється в місяцях.

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахування сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сумі сплачених внесків.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у страхувальника є обов’язок робити доплату єдиного соціального внеску до мінімального страхового внеску для зарахування стажу застрахованим особам.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №75 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про дострокові пенсії за віком

Головам ППО

Міська   організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про дострокові пенсії за віком.

             Відповідно до вимог статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 правом дострокового виходу на пенсію користуються громадяни, які:

1. Мають особливий статус:

  • Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України після досягнення віку чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
  • Багатодітні матері (народили п’ятеро і більше дітей), матері осіб з інвалідністю з дитинства або тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, за умови, що вони:
    • виховали дітей до шестирічного віку;
    • досягли віку 50 років;
    • мають не менше 15 років страхового стажу.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання таких дітей здійснювалося батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

  • Звільнення за 1,5 року до досягнення пенсійного віку:
    • у зв’язку змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності чи штату працівників за умови реєстрації таких осіб у державній службі зайнятості протягом 30 днів після звільнення та відсутності протягом 7 календарних днів підходящої для них роботи;
    • у зв’язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров’я.

Право на таку пенсію виникає за умови, що особа на момент звільнення набула страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком (35 років чоловіки та 30 років жінки).

2. Мають певні захворювання:

  • Хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), діспропорційні карлики — після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок.
  • Особи з інвалідністю по зору І групи — сліпі та особи з інвалідністю з дитинства І групи після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

 

Лист 04.03.2025 №74 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел як проводиться оплата праці педагогічного працівника, який здійснює заміну

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел як проводиться оплата праці педагогічного працівника, який здійснює заміну.

Більш детально …

Лист 04.03.2025 №73 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи потрібно затверджувати щорічний графік відпусток підприємства

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи  потрібно затверджувати щорічний графік відпусток підприємства.

              Порядок надання щорічних відпусток регулюється статтею 79 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), де зазначено, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників.

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Також у зазначених статтях вказується, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Процес затвердження графіка відпусток визначається пунктом 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.1984 р. № 213, де визначено, що графік відпусток складається на кожний календарний рік не пізніше 5 січня поточного року та доводиться до відома всіх працівників.

Водночас слід зазначити, що відповідно до статті 80 КЗпП та статті 11 Закону № 504 однією з причин, за якою працівник може вимагати перенесення своєї щорічної відпустки, є порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки.

Відповідно до пункту 5.16 розділу 5 Національного стандарту «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163:2020) гриф затвердження документа складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ, найменування посади, особистого підпису, власного імені, прізвища особи і дати затвердження, якщо документ затверджує посадова особа, до повноважень якої належить вирішення питань, наведених у цьому документі.

Приклад

ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор ТОВ «А»
Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата

У разі затвердження документа кількома посадовими особами або колегіальними органами юридичної особи оформлюють відповідну кількість грифів затвердження. Якщо документ затверджують дві посадові особи або два колегіальні органи юридичної особи (юридичних осіб), грифи затвердження розміщують на одному рівні горизонтально, а якщо більше двох — на одному рівні горизонтально вертикальними рядками в довільному порядку.

Якщо створений документ затверджено розпорядчим документом юридичної особи, то гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖЕНО, назви виду розпорядчого документа в називному відмінку, його дати і номера.

Приклад

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ директора ТОВ «А»
Дата № 

Перелік видів документів, що мають бути затверджені з проставлянням грифа затвердження, визначає юридична особа на підставі законодавства та з унесенням в інструкцію з діловодства.

Гриф затвердження розміщують у правому верхньому куті першого аркуша документа.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА