Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію служби освітнього омбудсмена щодо підготовки та дій учасників освітнього процесу під час повітряної тривоги в різних ситуаціях.
ЯК КЕРІВНИКУ ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ
Керівники закладів освіти мають памʼятати про алгоритм від ДСНС щодо підготовки учасників освітнього процесу на випадок повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:
Учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з місцем розташування захисних споруд та правилами поведінки під час евакуації й в укритті.
Учасники освітнього процесу заздалегідь повинні вміти виконувати заходи з Плану реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу освіти, які передбачені на випадок сигналу повітряної тривоги.
Заклад освіти заздалегідь розміщує всі покажчики напрямку руху для швидкого та безпечного проведення евакуаційних заходів учасників освітнього процесу.
Керівник має визначити відповідальну особу з-поміж працівників закладу освіти, яка супроводжуватиме учасників освітнього процесу під час евакуації та в захисній споруді.
Керівник заздалегідь встановлює відповідальних осіб, які після евакуації перевіряють заклад на присутність учнів за межами захисної споруди.
На думку освітнього омбудсмена, керівник обов’язково має видати письмовий наказ або розпорядження щодо роботи закладів освіти та працівників під час повітряної тривоги. Видавати та ознайомлювати з документом необхідно завчасно.
У наказі потрібно прописати два варіанти розвитку дій:
- якщо повітряна тривога розпочалася, коли тривають заняття;
- якщо повітряна тривога розпочалася до початку занять.
З наказом повинні бути ознайомлені всі учасники освітнього процесу, адже деякі батьки навіть під час тривоги, ризикуючи життям дитини та своїм власним, везуть або приводять дитину до закладу. У такій ситуації є ризик, що батьки прийдуть до школи чи садочка, а там немає педагогів, усі перебувають в укритті, адже педагоги також не мають переміщуватися під час тривоги, ризикуючи власним життям. Тому необхідно розробити чіткий алгоритм, як діяти батькам та педагогам, якщо тривога розпочинається до початку занять.
У Службі освітнього омбудсмена вже наголошували, що в кожному закладі освіти на основі алгоритмів ДСНС та МОН щодо дій у разі повітряної тривоги має бути розроблений свій алгоритм. Адже в кожному закладі освіти своя безпекова ситуація, яка залежить від розташування закладу, кількості учнів та працівників, розташування укриття, віку учнів тощо.
ЮНІСЕФ також рекомендує:
створити єдиний канал комунікації в закладі освіти між керівництвом закладу та учасниками освітнього процесу на випадок повітряної тривоги, щоб оперативно ділитися інформацією щодо ситуації в закладі;
проінструктувати учасників освітнього процесу на випадок, якщо під час повітряної тривоги буде пошкоджено інтернет- та мобільний зв’язок, де розташоване укриття й де після закінчення повітряної тривоги батьки зможуть забрати дитину.
ЯК ДІЯТИ ПЕДАГОГАМ ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ
Якщо педагог перебуває в закладі освіти:
З алгоритму від ДСНС щодо дій учителя в разі повітряної тривоги під час занять у закладі освіти:
Відповідальна особа в разі надходження сигналу вмикає систему оповіщення закладу.
Вчитель миттєво сповіщає учнів (словесно) про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації та припинення заняття.
Відповідальна особа разом з учителями має скоординувати перебіг евакуації учнів від класу до захисної споруди (укриття).
Класи мають бути організовані для негайного пересування двома колонами в укриття. За можливості учні самоорганізовуються для залишення кабінету та руху до захисної споруди. У разі обмеженості простору для пересування учні залишають приміщення групами.
Відповідальні за евакуацію особи повинні перебувати в заздалегідь визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до захисної споруди. Молодшим класам (1 або 2 класи) необхідно надати помічників.
Медпрацівник повинен бути у відведеному для нього місці для швидкого надання медичної допомоги.
Відповідальні за евакуацію особи повинні перебувати біля виходу із захисної споруди для контролю за порядком укриття учасників освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось відсутній.
Учні або цілі класи, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу тривоги повинні рухатися під наглядом учителя або самостійно до захисної споруди.
У захисній споруді відповідальні особи повинні забезпечити, щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі учні займуть свої місця, відповідальний за клас повинен перевірити присутність усіх учнів.
Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи повинні провести заходи, щоби заспокоїти дітей та всіх, хто перебуває в ній.
Якщо батьки хочуть забрати під час тривоги дитину з укриття – педпрацівник не має права передавати їм дитину. Докладніше про це читайте нижче.
Якщо тривога застала педпрацівника перед початком робочого дня:
Якщо працівник має змогу швидко за 5–7 хвилин дістатися до закладу освіти і там є укриття, то він / вона переміщується туди. Але варто враховувати розташування закладу освіти, у деяких регіонах до укриття необхідно переміститися за 2–3 хвилини.
Якщо в закладі освіти немає укриття, то працівник має переміститися до найближчого до нього укриття.
Протизаконно та злочинно вимагати від працівників прибути до закладу освіти під час повітряної тривоги, [якщо там нема укриття або якщо дорога туди займає забагато часу].
ДІЇ БАТЬКІВ ДО ТА ПІД ЧАС ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ
Щоби підготуватися до можливої повітряної тривоги
ЮНІСЕФ рекомендує батькам:
долучитися до каналу комунікації між адміністрацією закладу та учасниками освітнього процесу, щоби мати оперативну інформацію в разі повітряної тривоги;
надати керівництву закладу свої контакти, контакти тих, хто може забирати дитину зі школи, деталі стану здоров’я дитини, зокрема про особливі освітні та інші потреби дитини. Також поінформуйте дитину, щоби вона знала свій резус-фактор та групу крові, свої хронічні хвороби, а також ваші контакти.
У рюкзак дитини варто покласти записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків, сімейне фото (за можливості й бажано з підписами, хто на ньому зображений). Також варто зазначити в цій записці резус-фактор та групу крові дитини.
Більше про те, що покласти в наплічник дитини, читайте за цим посиланням.
Якщо під час повітряної тривоги дитина перебуває в закладі освіти
Батьки не можуть забрати дитину з укриття під час повітряної тривоги, а педагог, відповідно, не має права відпустити дитину з укриття навіть на прохання батьків. До завершення повітряної тривоги дитина повинна залишатися в укритті. Інакше, батьки наражають на небезпеку і себе, й дитину.
Пункти 15–16 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту (Витяг із Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджений наказом МВС від 09.07.2018 № 579) визначають, що вихід із захисної споруди дозволений, тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації.
Вимушена евакуація зі захисних споруд проводиться, якщо:
відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній;
відбулося затоплення споруди;
сталася пожежа в споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;
було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища (наприклад, в укритті суттєво знизився рівень кисню або в повітрі є небезпечні речовини).
Правильне рішення під час повітряної тривоги – батькам залишатися там, де вони є, і шукати найближче безпечне укриття для себе, а дитині – перебувати в укритті закладу освіти або закріпленому за закладом освіти укритті. Нагадайте дитині, що під час повітряної тривоги треба слухати вчителя і не покидати заклад освіти, щоби бігти додому або на вулицю.
Якщо повітряна тривога трапилася дорогою до / із закладу освіти
Департамент освіти і науки Києва розробив рекомендації на випадок, якщо повітряна тривога застає здобувача дорогою до чи зі закладу освіти. Служба освітнього омбудсмена наводить ці поради в трохи трансформованому вигляді:
оберіть із дитиною безпечний шлях до школи та у зворотному напрямку (тобто складіть маршрут руху); оберіть укриття, які дитина зможе використовувати дорогою в разі сигналу повітряної тривоги;
поясніть дитині, щоби вона рухалася тільки за складеним маршрутом, не зупинялася й нікуди не звертала;
наголосіть, що якщо немає можливості швидко дійти до школи або дому під час сигналу повітряної тривоги, дитина має прямувати до визначеного вами укриття й перебувати всередині, а не біля його входу;
навчіть дитину не торкатися оголених електричних дротів, невідомих предметів, проговоріть правила мінної безпеки. Докладніше про правила мінної безпеки читайте на сайті освітнього омбудсмена;
повідомте класному керівнику про місце перебування дитини або попросіть дитину це зробити.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НЕ ВСТИГЛИ ДОБІГТИ ДО УКРИТТЯ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ
Якщо не було часу добігти до укриття, ДСНС радить:
негайно перейти в приміщення без вікон або скористатися правилом двох стін (перша стіна бере на себе силу вибуху, друга – руйнування);
якщо виникла пожежа чи пошкодження будинку – зателефонувати 101, вказавши точну адресу, поверх, та покинути небезпечне місце;
якщо в будинку стався вибух – якнайшвидше самостійно залишити будівлю та залишити двері відчиненими, щоби рятувальники не зрізали їх.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
