Лист 22.01.2026 №27 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію про проєкт рішення Кропивницької міської ради щодо встановлення доплати до заробітної плати непедагогічним працівникам комунальних закладів освіти міста Кропивницького у 2026 році

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію про проєкт рішення Кропивницької міської ради щодо встановлення доплати до заробітної плати непедагогічним працівникам комунальних закладів освіти міста Кропивницького у 2026 році.

Проєкт передбачає встановлення щомісячних доплат, щоб забезпечити фіксований рівень заробітної плати після оподаткування для непедагогічних працівників закладів освіти міста.

Розмір доплат залежатиме від посади та тарифного розряду. Загалом ідеться про 1121 працівника згідно зі штатним розкладом.

Зокрема, пропонують такі рівні оплати:

10 тисяч гривень — для помічників вихователів та підсобних робітників;

12 тисяч гривень — для кухарів, шеф-кухарів, комірників і медичних сестер (6 тарифний розряд);

12,5–12,75 тисячі гривень — для медичних сестер залежно від 7–8 тарифних розрядів;

13 тисяч гривень — для завідувачів господарства, заступників директорів з господарської частини та медичних сестер 9 тарифного розряду;

14,4 тисячі гривень — для бухгалтерів, економістів і фахівців з публічних закупівель у закладах із самостійним балансом;

18 тисяч гривень — для головних бухгалтерів таких закладів.

Доплати планують здійснювати пропорційно до навантаження та відповідно до тарифної сітки. Тобто доплачуватимуть різницю між плановою і наявною зарплатою.

Ключові результати доплати

1) Кухарі / шеф-кухарі / комірники

Було: 12 987,01 грн
Стає: 15 584,42 грн
Зростання:
15 584,42 − 12 987,01 = 2 597,41 грн на місяць

Категорії з таким самим приростом:
– кухарі;
– шеф-кухарі;
– комірники.

2) Підсобні робітники та помічники вихователів

Було: 8 647,00 грн
Стає: 12 987,01 грн
Зростання:
12 987,01 − 8 647,00 = 4 340,01 грн на місяць

Категорії:
– підсобні робітники;
– помічники вихователів ЗДО.

3) Сестри медичні (6–9 тарифні розряди)

Документ містить різні розряди, але в усіх рядках таблиці вказано однакову зміну:

Було: 9 084,81 грн
Стає: 16 883,13 грн
Зростання:
16 883,13 − 9 084,81 = 7 798,32 грн на місяць

Категорії:

сестра медична (усі спеціалізації),

старша сестра,

сестра з дієтичного харчування, фізіотерапії, масажу тощо (розряди 6–9).

4) Заступник директора з господарської частини

Було: 9 369,00 грн
Стає: 16 883,13 грн
Зростання:
16 883,13 − 9 369,00 = 7 514,13 грн на місяць

5) Завідувач господарства

Було: 8 647,00 грн
Стає: 16 883,13 грн
Зростання:
16 883,13 − 8 647,00 = 8 236,13 грн на місяць

6) Бухгалтери / фахівці із закупівель

Було: 15 584,42 грн
Стає: 18 181,82 грн
Зростання:
18 181,82 − 15 584,42 = 2 597,40 грн на місяць

7) Економіст

Було: 8 000,00 грн
Стає: 18 181,82 грн
Зростання:
18 181,82 − 8 000,00 = 10 181,82 грн на місяць

8) Головний бухгалтер

Було: 19 480,51 грн
Стає: 23 376,62 грн
Зростання:
23 376,62 − 19 480,51 = 3 896,11 грн на місяць

Порівняльна таблиця приросту оплати праці

КатегоріяПриріст, грн/міс
Кухарі / шеф-кухарі / комірники+2 597,41
Підсобні робітники / помічники вихователів+4 340,01
Сестри медичні (усі розряди)+7 798,32
Заступник директора з господарської частини+7 514,13
Завгосп+8 236,13
Бухгалтер / закупівельник+2 597,40
Економіст+10 181,82
Головний бухгалтер+3 896,11

Чому це пропонують

У пояснювальній записці звертають увагу на кадрову ситуацію: помічники вихователів не мають права на надбавки за вислугу років чи престижність праці, оскільки не належать до педагогічних працівників. Станом на сьогодні у 43% закладів освіти Кропивницької громади ці посади залишаються вакантними.

Також у міській раді зазначають, що бухгалтери, економісти та уповноважені особи з публічних закупівель відповідають за фінансову звітність, дотримання бюджетного законодавства та проведення тендерних процедур, що є критично важливим для стабільної роботи закладів освіти.

Скільки це коштуватиме бюджету

Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням, загальна потреба на доплати непедагогічним працівникам закладів освіти у 2026 році становить понад 74,9 мільйона гривень. Фінансування планують здійснювати за рахунок бюджету Кропивницької міської територіальної громади

Проєкт рішення ще мають розглянути на постійних комісіях і винести на розгляд сесії міської ради.

 

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 22.01.2026 №26 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про зареєстрований у Верховній Раді України законопроєкт щодо підвищення оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про зареєстрований у Верховній Раді України законопроєкт щодо підвищення оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 14358-1 щодо внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту», спрямований на врегулювання питання оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти та забезпечення їм гідного рівня заробітної плати.

📄 Зазначений документ подано як альтернативу законопроєкту № 14358, який раніше передбачав суттєве підвищення мінімальних заробітних плат для працівників закладів дошкільної освіти шляхом їх прирівняння до рівня мінімальної заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої та вищої освіти.

📑 Проєкт № 14358 охоплював широкий перелік посад, зокрема:

◾️ керівників закладів дошкільної освіти;

◾️ вихователів та вихователів-методистів;

◾️ асистентів вихователів;

◾️ практичних психологів;

◾️ учителів-логопедів;

◾️ музичних керівників;

◾️ інструкторів з фізичної культури;

◾️ помічників вихователів.

📈 Водночас альтернативний законопроєкт № 14358-1 пропонує більш збалансований та поетапний підхід до підвищення оплати праці. Ним передбачено встановлення мінімального розміру заробітної плати педагогічних працівників закладів дошкільної освіти на рівні мінімальної заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

✅️ Метою законодавчої ініціативи є:

✔️ зменшення непропорційності в оплаті праці педагогів різних рівнів освіти;

✔️ забезпечення соціальної справедливості у сфері оплати педагогічної праці;

✔️ підвищення престижності професії вихователя;

✔️ створення передумов для залучення та утримання кваліфікованих педагогічних кадрів у системі дошкільної освіти.

✔️ урахування реальних фінансових можливостей державного бюджету.

📌 Реалізація положень законопроєкту № 14358-1 сприятиме поступовому вирівнюванню умов оплати праці між педагогами різних освітніх ланок, що є необхідною умовою сталого розвитку дошкільної освіти та забезпечення якісних освітніх послуг для дітей дошкільного віку.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 22.01.2026 №25 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про охорону праці взимку: що повинен робити роботодавець і обов’язки працівника

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про охорону праці взимку: що повинен робити роботодавець і обов’язки працівника.

Зима приносить не тільки святковий настрій, а й додаткові виклики для безпеки праці. Низькі температури, ожеледиця, снігопади – все це створює потенційні небезпеки для працівників, які виконують свої обов’язки на відкритому повітрі або в неопалюваних приміщеннях. Законодавство України чітко регламентує заходи щодо охорони праці в зимовий період.

Що повинен зробити роботодавець?

Законодавство України зобов’язує роботодавця створити безпечні умови праці для своїх працівників, незалежно від погодних умов. В зимовий період це означає:

  • Забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ): працівники повинні бути забезпечені теплим спецодягом, взуттям, рукавицями, головними уборами, що відповідають державним стандартам та забезпечують надійний захист від холоду та вологи.
  • Організація робочого процесу: встановіть режим праці та відпочинку з урахуванням низьких температур, передбачте перерви для обігріву в спеціально обладнаних приміщеннях. Тривалість перерв та їх частота залежать від температури повітря та виду робіт.
  • Забезпечення обігріву та гарячих напоїв: обладнайте приміщення для обігріву працівників, забезпечте доступ до гарячих напоїв (чай, кава).
  • Утримання території в безпечному стані: своєчасно прибирайте сніг та лід з території підприємства, використовуйте протиожеледні матеріали, забезпечте безпечне пересування працівників.
  • Інструктаж та навчання: проводьте інструктажі з охорони праці перед початком зимового періоду, навчайте працівників правилам безпечної роботи в умовах низьких температур та ожеледиці.
  • Контроль за станом здоров’я: звертайте увагу на стан здоров’я працівників, не допускайте до роботи осіб з ознаками переохолодження або захворювань.

Обов’язки працівника:

Працівники також несуть відповідальність за свою безпеку та здоров’я:

  • Дотримання правил безпеки: виконуйте всі інструкції з охорони праці, користуйтеся наданими ЗІЗ.
  • Повідомлення про небезпеку: негайно повідомляйте керівництво про будь-які небезпечні ситуації, несправності обладнання, ознаки переохолодження у себе або у колег.
  • Турбота про своє здоров’я: стежте за своїм станом здоров’я, одягайтеся відповідно до погодних умов, робіть перерви для обігріву.

 

Безпека праці в зимовий період – це спільна відповідальність роботодавця та працівників. Дотримання правил безпеки, забезпечення належних умов праці допоможуть уникнути нещасних випадків. Законодавство України надає чіткі рекомендації та вимоги для забезпечення безпеки праці в зимовий період, а їх дотримання є обов’язковим для всіх підприємств.

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

 

Лист 22.01.2026 № 24 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» які види і суми матеріальної допомоги не оподатковуються у 2026 році

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» які  види і суми матеріальної допомоги не оподатковуються у 2026 році.

Не вся матеріальна допомога оподатковується ПДФО. ДПС нагадала граничні розміри нецільової благодійної допомоги, що не включається до оподатковуваного доходу, та пояснила, коли перевищення підлягає оподаткуванню.

Відповідно до п.п. 14.1.48 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата для цілей оподаткування включає:

– основну;

– додаткову заробітну плату;

– інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що надаються працівнику у зв’язку з трудовими відносинами.

Об’єктом оподаткування резидента є його загальний місячний оподатковуваний дохід, до якого включається заробітна плата, нарахована або виплачена працівнику за умовами трудового договору (контракту).

Отже, якщо матеріальна допомога має систематичний характер, надається всім або більшості працівників, наприклад допомога на оздоровлення, і передбачена колективним договором, положенням про оплату праці чи іншими актами, прийнятими відповідно до трудового законодавства, така допомога для цілей оподаткування прирівнюється до заробітної плати.

Уся сума цієї допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Якщо ж роботодавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами і така допомога має разовий характер, наприклад для вирішення соціально-побутових потреб, то вона не включається до оподатковуваного доходу.

Однак сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, наданої протягом звітного податкового року обмежується граничним розміром доходу:

у 2023 році – 3760,00 грн;

у 2024 році – 4240,00 грн;

у 2025 році – 4240,00 грн;

у 2026 році – 4660,00 гривень.

Сума нецільової благодійної допомоги, що перевищує зазначений граничний розмір, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується у джерела виплати за ставкою 18%

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 20.01.2026 №23 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України які накази з охорони праці мають бути на підприємстві та скільки їх зберігати

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України які накази з охорони праці мають бути на підприємстві та скільки їх зберігати.

              У сфері охорони праці накази відіграють вирішальну роль – від призначення відповідальних осіб до фінансування заходів безпеки.

Наказ ‒ це основний розпорядчий документ, який видається керівником підприємства для вирішення основних та оперативних завдань. У сфері охорони праці наказ є юридичним фундаментом, на якому будується вся система управління безпекою на робочому місці стосовно охорони праці, пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності.

Його створення вимагають деякі нормативні акти, наприклад:

  1. Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Мінпраці та соцполітики від 29.01.1998 №9;
  2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 №337 та інші.

Доцільність створення наказу з охорони праці полягає в декількох причинах:

  1. Юридичний захист: у разі нещасного випадку перше, що перевіряє Держпраця – чи був призначений відповідальний за цю ділянку роботи. Якщо наказу немає, відповідальність автоматично лягає на директора.
  2. Дисципліна: наказ робить виконання правил охорони праці обов’язковим. Порушення наказу – це порушення трудової дисципліни, за що можна накласти стягнення.
  3. Фінансування: накази часто є підставою для виділення коштів, наприклад, на закупівлю засобів індивідуального захисту.

Отже, з правового погляду, наказ ‒ це засіб реалізації повноважень роботодавця.

Оскільки згідно зі статтею 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці», саме роботодавець несе безпосередню відповідальність за створення безпечних умов праці, наказ стає інструментом, що перетворює загальні норми закону в конкретні обов’язки для працівників підприємства.

За змістом і функціональним призначенням накази поділяються на такі групи:

  1. з основної діяльності;
  2. з кадрових питань (особового складу);
  3. з адміністративно-господарських питань.

В наказах з основної діяльності закріплено основні управлінські рішення щодо найважливіших питань діяльності підприємства чи організації, установи.

До них належать накази:

  1. про створення служби з охорони праці;
  2. про затвердження локальних нормативних актів, що діють в межах підприємства (положень, інструкцій, програм інструктажів тощо);
  3. про призначення відповідальних осіб (за електрогосподарство, за пожежну безпеку, за технічний стан обладнання (кранів, котлів тощо);
  4. про проведення атестації робочих місць та інше.

Обов’язково разом із такими наказами слід зберігати і додатки, що були затверджені ними. Це можуть бути інструкції або положення, списки чи плани тощо.

Відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 №578/5, для наказів з основної діяльності встановлено такі строки зберігання:

  1. постійного;
  2. до ліквідації.

До наказів з адміністративно-господарських питань відносяться накази, в яких прописують певні завдання, що обмежені в часі:

  1. про розробку інструкцій з охорони праці;
  2. про проведення медоглядів;
  3. про проведення перевірки знань з охорони праці;
  4. про проведення перевірки готовності підприємства до роботи в осінньо-зимовий сезон;
  5. про проведення позапланових інструктажів (наприклад, після нещасного випадку);
  6. про проходження стажування перед допуском до робіт із підвищеною небезпекою тощо.

Термін зберігання наказів з адміністративно-господарських питань становить мінімум 5 років

До наказів з кадрових питань належать накази, що забезпечують соціальний захист працівників та стосуються конкретних осіб, їх прав й обов’язків.

До них відносяться накази:

  1. про результати атестації робочих місць;
  2. про роботу у шкідливих і небезпечних умовах праці;
  3. про надання відпусток працівникам із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці;
  4. про преміювання або стягнення (якщо вони пов’язані з охороною праці).

Термін зберігання наказів з кадрових питань становить 75 років.

Кожна група наказів формуються у страву, в якій вони зберігаються відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мінʼюсту від 18.06.2015 №1000/5.

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 20.01.2026 № 22 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про типові помилки роботодавців при розслідуванні нещасних випадків на виробництві

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про типові помилки роботодавців при розслідуванні нещасних випадків на виробництві.

Держпраці проаналізувало матеріали розслідувань нещасних випадків на виробництві та виявило низку типових порушень вимог Порядку №337. У зв’язку з цим роботодавців закликають приділяти особливу увагу правильності та повноті оформлення матеріалів розслідування.

Так, встановлено низку типових порушень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №337 (далі – Порядок №337), а саме:

  1. неповне визначення причин настання нещасного випадку;
  2. порушена хронологія ведення протоколів;
  3. в окремих випадках протоколи не відповідають встановленій формі відповідно до Додатку 4 до Порядку №337;
  4. недоліки щодо оформлення акта за формою Н-1;
  5. оформлення ескізу місця, де стався нещасний випадок, не відповідає вимогам Порядку №337.

Тому звертають увагу роботодавців на виявлені недоліки, а також на належне оформлення матеріалів, їх відповідність вимогам Порядку №337.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

 

Лист 20.01.2026 № 21 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо спеціального навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121, проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром.

У разі здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на підприємстві спеціальне навчання з питань охорони праці є складовою зазначеної професійної підготовки.

Відомо, що спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання здійснюється:

  • комісією підприємства (якщо навчання проводилось безпосередньо на підприємстві);
  • комісією відповідного територіального органу Держпраці за участю відповідних профспілок (якщо навчання проводилось у навчальному центрі).

До складу комісії можуть залучатися особи, які пройшли навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

У разі неможливості створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві, яке входить в об’єднання підприємств, перевірка знань здійснюється комісією іншого підприємства – учасника об’єднання.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 20.01.2026 №20 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці чи збережеться гарантія щодо дня відпочинку для донорів з 26 січня 2026 року

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці чи збережеться гарантія щодо дня відпочинку для донорів з 26 січня 2026 року.

Більш детально …

Лист 15.01.2026 №19 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як організувати облік робочого часу, щоб правильно проводити оплату працівникам, які чергують вночі та у вихідні

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці як організувати облік робочого часу, щоб правильно проводити оплату працівникам, які чергують вночі та у вихідні.

Інспектор Управління Держпраці у Кіровоградській області роз’яснила, як організувати облік робочого часу сторожів охоронців, щоб правильно проводити оплату працівникам, які чергують вночі та у вихідні дні.

Для такої категорії працівників, як сторож, охоронець, можна встановити підсумований облік робочого часу. Що це означає? Це спеціальний порядок обліку робочого часу, який вводиться, коли не може бути дотримана нормальна щоденна або тижнева тривалість робочого часу. Під нормальною розуміється тривалість роботи не більше 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).

Сенс підсумованого обліку в такому. На підприємстві встановлюється обліковий період (це може бути місяць або триваліший період), за який нормальна тривалість робочого часу повинна бути дотримана. А ось усередині облікового періоду, наприклад за день або тиждень, нормальна тривалість роботи може відхилятися як у бік перепрацювання, так і в бік недопрацювання. При цьому робота понад норму робочого часу за окремий день (тиждень) облікового періоду не вважається наднормовою роботою, якщо зберігається норма робочого часу в цілому за обліковий період.

Порядок та умови застосування підсумованого обліку встановлюються колективним договором або на підставі наказу керівника (якщо немає колективного договору). На обліковий період складається графік роботи (змінності), з яким повинні бути ознайомлені працівники (як правило, за місяць до його введення). При складанні змінного графіка роботи слід взяти до уваги:

  • час початку і кінця роботи, тривалість щоденної зміни, загальну норму робочого часу за обліковий період, яка визначається виходячи з установленого на підприємстві шестиденного або п’ятиденного робочого тижня, з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних і святкових днів;
  • час відпочинку, щотижнева безперервна тривалість якого повинна бути не менше 42 годин на тиждень (ст. 70 КЗпП), і вихідні дні, кількість яких не повинна бути меншою ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду;
  • час наднормової роботи, який не повинен перевищувати 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП).

Підсумований облік робочого часу кожного працівника ведеться за табелем виходів на роботу наростаючим підсумком з початку облікового періоду. При підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні відпустки і хвороби. Додамо, що правила застосування підсумованого обліку зафіксовані в Методичних рекомендаціях, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 № 138.

Оплата праці. Якщо за змінним графіком роботи робочий день сторожа припадає на неділю (або інший вихідний день на підприємстві), то такий день оплачується як звичайний робочий день. А ось якщо робочий день припадає на святковий або неробочий день, які встановлені ст. 73 КЗпП, то оплата проводиться в такому порядку (ст. 107 КЗпП):

  • якщо робота виконувалася за графіком у межах місячної норми робочого часу – доплачують суму у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад зарплату за цей день (за графіком);
  • якщо робота виконувалася поза графіком понад місячну норму – тоді зарплату за цей день не нараховують, а проводять доплату в розмірі подвійної годинної (денної) ставки за фактично відпрацьовані години (або надають інший день відпочинку).

За роботу в нічний час сторожеві належить доплата згідно зі ст. 108 КЗпП – у розмірі не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки України та Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України на 2020– 2025 роки (пункт 6.3.7.) встановлено, що додаткова оплата за роботу у нічний час здійснюється у розмірі 40% посадового окладу (ставки заробітної плати).

Якщо за обліковий період було відпрацьовано робочих годин більше норми, то такий час вважається надурочним. Оплачується цей час згідно зі ст. 106 КЗпП – у подвійному розмірі годинної ставки за всі надурочні години. Наднормові виплачуються працівнику в кінці облікового періоду.

 

Голова МК Профспілки     Олександр ДЗЮБА

Лист 15.01.2026 № 18 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про оплату праці за сумісництвом у нічний час

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про оплату праці за сумісництвом у нічний час.

              У навчальному закладі на час відпустки сторожа його заміщає двірник. Тобто виконує вдень обов’язки двірника, а вночі чергує за сторожа. У цей період працює на ставку двірника та 0,75 ставки сторожа. Як повинна здійснюватися оплата праці у цей період?

Виконання працівником, крім своєї основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом вважається сумісництвом.

У зв’язку з вищезазначеним, із двірником, який має виконувати обов’язки сторожа у вільний від основної роботи час, слід укласти строковий трудовий договір. Тобто, двірника приймають на посаду сторожа за сумісництвом, оскільки у нього є основне місце роботи.

Відповідно до вимог частини першої статті 1021 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Водночас, слід врахувати, що відповідно до вимог частини першої статті 108 КЗпП України робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Відповідно до вимог пункту 94 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, працівникам установ освіти, які за графіком роботи працюють в нічний час, здійснюється додаткова оплата в розмірі 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (у період з 10 годин вечора до 6 годин ранку).

Крім того, при нарахуванні заробітної плати слід врахувати вимоги статті 94 КЗпП України, якою передбачено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, статті 95 КЗпП України щодо мінімальної заробітної плати, статті 106 КЗпП України щодо оплати роботи в надурочний час, статті 107 КЗпП України щодо оплати роботи у святкові і неробочі дні.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА