Лист 28.01.2025 №32 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи підлягає оплаті робота працівників у вихідний день в умовах воєнного стану.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи підлягає оплаті робота працівників у вихідний день в умовах воєнного стану.

              Відповідно до Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» з переліку статей, норми яких не застосовуються у період дії воєнного стану, вилучено статтю 72 КЗпП, що регламентує компенсацію за роботу у вихідний день.

Норма статті 72 КЗпП відновила свою чинність з дати набуття чинності цим Законом, тобто з 19 липня 2022 року.

Так, робота у вихідні дні має компенсуватись, як і в мирний час, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП.

При цьому в нормах законодавства є «цікава» невідповідність. Так, норма статті 72 КЗпП містить вказівку на те, що рішення щодо компенсації роботи у вихідні дні приймається за згодою сторін (і тільки розмір компенсації визначається статтею 107 КЗпП). А статтею 107 КЗпП, як імперативною нормою, визначено, що робота у святкові дні відповідно оплачується в подвійному розмірі, і тільки за бажанням працівника може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.

На практиці в разі застосування компенсації за роботу у вихідний день враховують зазвичай саме бажання працівника, хоча відповідно до статті 72 КЗпП потрібно опиратися на домовленість сторін.

У визначенні ж варіанту компенсації за роботу у вихідний день є паритетність сторін трудового договору, тобто ініціатором визначення виду компенсації може бути як працівник, так і роботодавець, хоча на практиці перевага віддається працівникові.

Відповідно до частини першої статті 72 КЗпП робота у вихідний день може за згодою сторін компенсуватися:

– у грошовій формі;

– наданням іншого дня відпочинку.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 28.01.2025 №31 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд змін до Положення про сертифікацію педагогічних працівників.

              Постановою КМУ від 14.01.2025 №31 внесено зміни до Положення про сертифікацію педагогічних працівників та затверджено оновлену редакцію цього документа, яка набирає чинності з 01.09.2025. Також цим нормативним актом встановлено, що на період воєнного стану граничну кількість педагогів, які можуть зареєструватися для проходження сертифікації, становить не більше ніж 5000 осіб щороку. Тож як зміниться процедура зовнішнього оцінювання професійних компетентностей педагогів? Розбираємось докладно!

Загальні положення

Метою сертифікації є виявлення та заохочення педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності, які володіють методиками компетентнісного навчання і новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

У Положенні терміни вживаються в такому значенні:

  • експерти – педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів освіти чи інші особи з досвідом педагогічної діяльності не менше ніж п’ять років, яких може бути залучено до проведення сертифікації;
  • експертне оцінювання професійних компетентностей – оцінювання експертами професійних компетентностей учасника сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи;
  • кабінет учасника сертифікації – інформаційна веб-сторінка, що створюється для кожного учасника сертифікації на офіційному веб-сайті УЦОЯО;
  • незалежне тестування учасників сертифікації – оцінювання фахових знань і умінь, що проводиться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання;
  • Реєстр сертифікатів педагогічних працівників – інформаційно-комунікаційна система, яка містить інформацію про видані педагогічним працівникам сертифікати, що зберігається в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
  • учасник сертифікації – педагогічний працівник, який добровільно зареєструвався для проходження сертифікації.

Взяти участь у сертифікації можуть педагогічні працівники, які на день початку реєстрації для участі в сертифікації мають:

  • відповідне педагогічне навантаження не менше ніж 0,25 тарифної ставки;
  • стаж педагогічної роботи не менше ніж два роки.

Також Положенням визначено такі особливості участі педагогів у сертифікації:

  • педагог має право скористатись правом на проходження сертифікації за рахунок коштів державного бюджету один раз на три роки;
  • педагог, який брав участь, але не отримав сертифіката, має право на повторне проходження сертифікації не раніше ніж через рік;
  • педагог, який відмовився від участі у ІІ та ІІІ етапах сертифікації, має право на повторне проходження сертифікаціїу наступному році.

Етапи сертифікації педагогів

Сертифікація проводиться послідовно в три етапи:

І. Незалежне тестування учасників сертифікації;

ІІ. Самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності;

ІІІ. Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації.

Тож розглянемо основні аспекти кожного етапу:

І. Незалежне тестування

Незалежне тестування учасників сертифікації проводиться в паперовій (бланковій) формі та/або у формі комп’ютерного тестування. Воно організовується УЦОЯО за затвердженим графіком, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше ніж за чотири тижні до початку його проведення. У Положенні визначено такі терміни проведення тестування:

  • розміщення в кабінеті учасника листа-виклика для участі, у якому зазначено інформацію про місце, дату та час його проведення, – не пізніше ніж за тиждень до початку проведення тестування;
  • опрацювання матеріалів незалежного тестування в пунктах обробки – не довше ніж 12 робочих днів з дня проведення незалежного тестування;
  • оприлюднення результатів тестування та інформації про допущення чи недопущення до участі в наступному етапі в кабінетах учасників сертифікації – не пізніше ніж через 18 календарних днів після його проведення;
  • розгляд апеляційних заяв щодо результатів тестування – протягом не більше ніж семи календарних днів з дня її отримання;
  • формування списків учасників сертифікації, які пройшли незалежне тестування та допущені до участі в наступному етапі сертифікації – не пізніше ніж 1 березня. Передача таких списків ДСЯО – до 1 жовтня поточного року.

Для участі у тестуванні педагоги мають своєчасно прибути до місця його проведення з документом, що посвідчує особу, та листом-викликом для участі. Учасники сертифікації мають дотримуватись правил проходження тестування, а у разі їх порушення на підставі рішення апеляційної комісії результати такого учасника анулюються.

Ті учасники сертифікації, які не з’явилися для проходження незалежного тестування або за підсумками його проходження набрали менше ніж 60 відсотків максимальної кількості тестових балів, вважаються такими, що не пройшли незалежне тестування та не допускаються до участі в наступному етапі. Якщо педагог не згоден з результатом незалежного тестування або з  рішенням щодо його анулювання він може протягом трьох календарних днів після оприлюднення результатів подати до апеляційної комісії при УЦОЯО апеляційну заяву.

Відмова від участі в етапі сертифікації 

Педагог може за власним бажанням відмовитися від участі в проходженні незалежного тестування. Для цього він має не пізніше ніж за два тижні до початку його проведення надіслати до відповідного регіонального центру письмову заяву у довільній формі (рекомендованим поштовим відправленням, нарочно, електронною поштою) та копію документа, що посвідчує особу. 

ІІ. Самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності

На цьому етапі учасники сертифікації мають провести самооцінювання власної педагогічної майстерності щодо формування в учнів ключових компетентностей і вмінь шляхом заповнення та відповідної анкети, форма якої затверджується Державною службою якості освіти.

Результати самооцінювання мають бути надіслані в строки та спосіб, які мають бути оприлюднені на офіційному веб-сайті ДСЯО. Якщо ці вимоги будуть порушені, педагог не буде допущений до участі в наступному етапі сертифікації. 

Протягом п’яти робочих днів з дня отримання результатів проходження етапу самооцінювання ДСЯО надсилає педагогам результати проходження цього етапу для розроблення програми власного професійного розвитку. Рішення про допущення чи недопущення до наступного етапу має бути прийнято не пізніше 10 робочих днів з дня завершення строку подання результатів та повідомлено педагогу шляхом надсилання електронного листа протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Відмова від участі в етапі сертифікації 

Учасник сертифікації може відмовитися продовжувати участь в наступному етапі сертифікації. Для цього він має надіслати до відповідного територіального органу ДСЯО письмову заяву у довільній формі (рекомендованим поштовим відправленням, нарочно, електронною поштою) та копію документа, що посвідчує особу. 

Повідомлення про зміну персональних даних

У разі зміни місця роботи, посади або персональних даних під час проходження І та ІІ етапів сертифікації учасник сертифікації не пізніше трьох календарних днів з дня отримання повідомлення про допущення до участі у ІІІ етапі інформує про це відповідний територіальний орган ДСЯО будь-яким способом.

ІІІ. Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації

Вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації організовується ДСЯО, її територіальними органами та/або установою, що належить до сфери її управління. 

До початку вивчення практичного досвіду роботи ДСЯО має затвердити та оприлюднити на власному офіційному веб-сайті таку інформацію:

1) список експертів. До складу експертної групи, яка вивчає практичний досвід роботи учасника, входять не менше ніж два експерти, які відповідають таким вимогам:

  • мають досвід педагогічної діяльності не менше ніж п’ять років;
  • не проживають в одному з учасником сертифікації населеному пункті (селі, селищі, місті);
  • не працюють з учасником сертифікації в одному закладі освіти та не є співавторами наукової, науково-методичної та/або методичної роботи.

2) методику проведення оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації;

3) форму експертного висновку та методичні рекомендації щодо її заповнення.

Строк вивчення практичного досвіду роботи повідомляється учаснику сертифікації шляхом надсилання повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в його реєстраційній картці-заяві, не раніше ніж за п’ять і не пізніше ніж за три робочих дні з дня початку вивчення практичного досвіду роботи.

Вивчення практичного досвіду роботи здійснюється в закладі освіти та/або дистанційно з використанням інформаційно-цифрових технологій, під час його проведення здійснюється відеофіксація. Педагоги мають проводити навчальні заняття згідно з календарним планом своєї роботи та відповідним навчальним планом. У разі встановлення фактів проведення репетицій навчальних занять, що категорично забороняється, експертною групою буде зафіксоване цей випадок у експертному висновку, а результати оцінювання практичного досвіду роботи  будуть анульовані.

За результатами вивчення практичного досвіду експертна група заповнює форму експертного висновку,  яка має містити:

  • кількість набраних балів за кожну професійну компетентність, що оцінюється за відповідним критерієм;
  • загальну суму балів.

Копія експертного висновку надається педагогу не пізніше одного робочого дня після його підписання експертами. Протягом наступних трьох календарних днів з дня  отримання копії педагог має право оскаржити ці результати шляхом подання звернення до відповідного територіального органу ДСЯО. Розгляд такого звернення проводиться протягом не більше десяти робочих днів з дня його отримання.

Інформацію про результати вивчення практичного досвіду роботи усіх учасників сертифікації ДСЯО передає до УЦОЯО в узгоджений з ним строк, але не пізніше ніж 7 грудня поточного року. Протягом трьох наступних робочих днів результати мають бути розміщені в кабінетах учасників сертифікації. Якщо кількість балів, зазначена в кабінеті, не відповідає кількості балів, зазначеній у копії експертного висновку, педагог має право протягом трьох календарних днів звернутися до ДСЯО з вимогою щодо усунення такої невідповідності. 

Відмова від участі в етапі сертифікації 

Учасник сертифікації може відмовитися від участі в ІІІ етапі сертифікації. Для цього він має надіслати до відповідного територіального органу ДСЯО  письмову заяву (у довільній формі) та копію документа, що посвідчує особу. У разі відмови під час або після завершення проведення вивчення практичного досвіду роботи результати оцінювання такого учасника сертифікації анулюються.

Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів

Результати сертифікації визначаються на підставі кількості балів, набраної учасником сертифікації за результатами вивчення його практичного досвіду роботи.

Сертифікат видається педагогам, які набрали кількість балів, що дорівнює або перевищує пороговий бал, який щороку визначає комісія з визначення результатів сертифікації педагогічних працівників, створена ДСЯО. Графічне зображення сертифіката розміщується в кабінетах учасників сертифікації не пізніше ніж через десять робочих днів з дня встановлення вищезазначеною комісією граничної кількості балів. Підтвердженням видачі сертифіката є наявність відповідної інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Сертифікат є дійсним протягом трьох років починаючи з 1 січня року, наступного за роком успішного проходження сертифікації. Успішне проходження сертифікації зараховується один раз протягом строку дії сертифіката як проходження атестації педагогічним працівником та є підставою для присвоєння атестаційною комісією йому чергової кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Неуспішне проходження педагогічним працівником сертифікації не впливає на результати його атестації, продовження його роботи на відповідній посаді чи застосування до нього будь-яких заходів адміністративного впливу.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 28.01.2025 №30 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про підстави для звільнення за прогул, судова практика.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про підстави для звільнення за прогул, судова практика.

Більш детально …

Лист 28.01.2025 №29 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про принципові відмінності між звільненням за власним бажанням та звільненням за угодою сторін.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про принципові відмінності між звільненням за власним бажанням та звільненням за угодою сторін.

Звільнення за власним бажанням

            Звільнення працівника за власним бажанням здійснюється на підставі наступних норм, в залежності від виду укладеного трудового договору:

  1. ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо трудовий договір з працівником безстроковий (укладений на невизначений строк);
  2. ст. 39 КЗпП, якщо з працівником укладений строковий трудовий договір.

При звільненні за власним бажанням необхідно дотримуватися певних правил.

Правило 1. Про звільнення працівник має попередити роботодавця письмово за два тижні. Таке попередження здійснюється шляхом подання працівником роботодавцю заяви на звільнення.

Правило 2. Звільнення без попередження за 2 тижні можливо, тільки якщо бажання працівника зумовлене неможливістю продовжувати роботу (ч. 1 ст. 38 КЗпП), тобто у працівника є поважні причини для звільнення, наприклад:

  1. переїзд на нове місце проживання;
  2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  3. вступ до закладу освіти;
  4. неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
  5. вагітність;
  6. догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  7. догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  8. вихід на пенсію;
  9. прийняття на роботу за конкурсом;
  10. інші поважні причини.

Зверніть увагу! Вищезазначений перелік не є вичерпним, у ч.1 ст. 38 КЗпП також вказано «інші поважні причини»

Важливо! У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (ч. 1 ст. 4 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ( далі – Закон №2136)).

Про наявність поважних причин працівник має попередити роботодавця, вказавши на них у заяві на звільнення, а також додавши до заяви відповідні документи. А роботодавець має розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (строк теж потрібно зазначити в заяві на звільнення).

Правило 3. Можливість звільнення працівника за власним бажанням без «двотижневого відпрацювання» також передбачена для випадків, коли роботодавець порушує трудове законодавство (ч. 3 ст. 38 КЗпП), а саме:

  1. Не дотримується законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.
  2. Чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо припинення цього, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При звільненні за такими підставами працівник теж має вказати в заяві на звільнення підстави, бажану дату звільнення і має додати підтвердні документи (за наявності).

Зверніть увагу! Звільнення працівника за власним бажанням, яке обумовлене вищеназваними порушеннями роботодавця, здійснюється з виплатою вихідної допомоги на підставі ст. 44 КЗпП у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку

Правило 4. Працівник, який подав заяву на звільнення за власним бажанням, має право протягом двотижневого строку відкликати свою заяву, і звільнення в цьому випадку не проводиться. Але є виняток, коли працівник не може відкликати свою заяву: якщо на його місце вже запрошений новий співробітник у порядку переведення з іншого підприємства (ч. 4 ст. 24, ч. 2 ст. 38 КЗпП). На цей момент звертає увагу Верховний Суд в п. 12 Постанови від 06.11.992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».

Таке відкликання зазвичай оформлюється відповідною заявою працівника про відкликання заяви на звільнення. Крім того, якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.

Правило 5. Якщо з працівником укладено строковий трудовий договір (відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 КЗпП), то розірвати такий договір достроково на вимогу працівника можливо тільки в разі:

  1. хвороби або інвалідності працівника, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
  2. порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
  3. у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП.

Підсумовуючи все вищевказане, у разі звільнення за власним бажанням слід оформити наступні документи:

  1. Заяву працівника на звільнення за власним бажанням. У разі наявності поважних причин для звільнення в заяві вказуються ці причини та бажана дата звільнення;
  2. Наказ про звільнення, який укладено або за типовою формою № П-4, затвердженою Наказом № 489, або у довільній формі із зазначенням усіх необхідних реквізитів, що вказані у типовій формі;
  3. Внести запис про звільнення працівника (якщо трудова книжка зберігається у роботодавця, або за бажанням працівника).

В залежності від конкретних обставин запис про звільнення може бути таким: «Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України», а у разі звільнення за власним бажанням з поважної причини робиться, наприклад, такий запис: «Звільнений за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за інвалідністю, ст. 38 КЗпП України» (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 № 311/13/116-12).

Звільнення за угодою сторін

           Звільнення за угодою сторін здійснюється на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. У законодавстві не прописано ані порядок оформлення, ані строки такого звільнення.

Отже, при звільненні за цією підставою слід виходити із бажання сторін трудового договору та досягнення ними угоди щодо умов звільнення

Роз’яснення Мінсоцполітики щодо порядку звільнення за угодою сторін можна знайти у листі від 04.04.2014 № 60/06/186-14, де зазначено, що порядок і строки припинення трудового договору за угодою сторін визначаються працівником і власником (або уповноваженим ним органом) у кожному конкретному випадку.

Звільнення за угодою сторін означає, що роботодавець і найманий працівник досягнули спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.

Законодавство не передбачає обов’язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), тому ініціатива щодо звільнення фактично може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно. Проте, звісно, краще і безпечніше зафіксувати усі домовленості про звільнення за угодою сторін письмово – у заяві працівника та/або угоді між працівником та роботодавцем.

У наказі (розпорядженні) про звільнення за згодою сторін, зокрема, зазначаються:

  1. підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП;
  2. дата звільнення, про яку домовлялися сторони.

Працівник фіксує свою згоду шляхом проставляння свого підпису під час ознайомлення з наказом.

Ще раз підкреслимо: зважаючи на вищенаведене роз’яснення Мінсоцполітики, для звільнення за цією підставою не обов’язково оформлювати заяву працівника на звільнення. Але якщо ініціатором звільнення виступає працівник, ми радимо все ж таки цей документ оформити, щоб уникнути у майбутньому можливих суперечок між роботодавцем і працівником.

Чи потрібно працівнику попереджати роботодавця про звільнення за угодою сторін за 2 тижні?

Ні, не потрібно. На відміну від ст. 38 КЗпП, п. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає такого обов’язку. Це і є одна з відмінностей звільнення за власним бажанням та за угодою сторін.

Але, як ми вже вказали вище, дата звільнення погоджується між працівником та роботодавцем, та цілком ймовірно, що такою датою буде дата, яка наступає після спливу 2 тижнів з моменту ініціювання звільнення. Але в такому випадку це право сторін, а не обов’язок.

Чи може працівник відкликати свою заяву на звільнення за угодою сторін?

В КЗпП цей момент не прописаний. Тож, якщо сторони трудового договору домовилися про певну дату звільнення, то працівник не має права відкликати заяву на звільнення.

Але, якщо роботодавець не заперечує та згоден на таке відкликання, то воно не буде порушенням. На цей момент Верховний Суд звертає увагу в Постанові № 9 (в якій зазначається, що у випадку досягнення домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості можливе тільки за взаємної згоди на це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Отже, щоб працівник міг відкликати свою заяву про звільнення, необхідно дістати згоду другої сторони – роботодавця.

Чи має право працівник, з яким укладено строковий трудовий договір, звільнитися за угодою сторін? Чи стосується ця підстава тільки працівників, що працюють на безстрокових умовах?

Так, такий працівник, має право звільнитися за угодою сторін.

Стаття 36 КЗпП, що передбачає цей вид припинення трудового договору, не конкретизує, на яких саме найманих працівників поширюється її дія. Тому її можна застосовувати як до працівників, прийнятих за безстроковим трудовим договором, так і до тих, хто працює на умовах строкового трудового договору. У цьому випадку визначальним є досягнення згоди сторін щодо звільнення, а вид трудового договору не має значення.

Порівнюємо дві підстави для звільнення

Як бачимо, звільнення за власним бажанням і за угодою сторін дуже схожі. Але головна відмінність – необхідність працівника попереджати роботодавця за 2 тижні про звільнення за власним бажанням.

На наш погляд, працівнику вигідніше саме звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП. Адже після подання заяви та спливу 2 тижнів, роботодавець не має права більше затримувати працівника, а має видати наказ про звільнення та здійснити остаточний розрахунок з працівником, інакше такий роботодавець може мати серйозні проблеми. Крім того, протягом двотижневого відпрацювання у працівника є право передумати та відкликати свою заяву на звільнення.

Зовсім інша річ зі звільненням за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. Ця підстава для звільнення більш вигідна роботодавцю, оскільки він має право, як і працівник, висувати свої вимоги щодо дати звільнення і не погоджуватися з датою, на якій наполягає працівник. Крім того, працівник не має права відкликати свою заяву на звільнення за цією підставою без згоди на це роботодавця. І головна перевага звільнення за угодою сторін: припинити трудові відносини допустимо у будь-яку дату, узгоджену між працівником і роботодавцем (навіть день у день).

Але, якщо мова йде про звільнення за власним бажанням працівника, з яким укладено строковий трудовий договір, та у працівника немає поважних підстав для дострокового розірвання цього договору, передбачених ст. 39 КЗпП, то для такого працівника звільнення за угодою сторін буде виходом з ситуації.

Висновки

  1. Головна відмінність звільнення за угодою сторін від звільнення за власним бажанням – це відсутність необхідності працівника попереджати про звільнення за 2 тижні, але дату звільнення сторони обов’язково мусять узгодити.
  2. Переваги та недоліки є у кожної з розглянутих підстав, тому обираючи підставу для звільнення, слід ураховувати конкретні обставини кожної ситуації.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 24.01.2025 № 27 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи компенсується в період воєнного стану надурочна робота.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України чи компенсується в період воєнного стану надурочна робота.

              Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про особливості трудових відносин під час воєнного стану» на період дії воєнного стану призупинено дію лише частини першої статті 65 КЗпП, а саме норм, які стосуються граничних норм застосування надурочних робіт.

Так, у період дії воєнного стану надурочні роботи можуть перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2 днів поспіль і 120 годин на рік. Але ці години будуть наднормово відпрацьованим часом, який відповідно до статті 106 КЗпП підлягає компенсації й оплаті в подвійному розмірі. Під час запровадження воєнного стану норма статті 106 КЗпП зберігає свою чинність. Таким чином, надурочні роботи компенсуються відповідно до статті 106 КЗпП за погодинною системою оплати праці, робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 24.01.2025 №26 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про оплату листків непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про оплату листків непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

              Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати.

В Пенсійному фонді України (далі – ПФУ) пояснюють, що підставою для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням є:

  1. листок непрацездатності із зазначеними в ньому причинами тимчасової непрацездатності;
  2. акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння).

У випадку, коли непрацездатність пацієнта мала зв’язок із нещасним випадком, професійним захворюванням або аварією на виробництві, для категорії медичних висновків «Захворювання або травма загального характеру» лікар робить відповідну відмітку.

Лише після завершення розслідування нещасного випадку або професійного захворювання на підставі актів розслідування нещасного випадку або професійного захворювання причина непрацездатності «Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві» може бути змінена Пенсійним фондом України на причини непрацездатності «Тимчасова непрацездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві» або «Тимчасова непрацездатність внаслідок професійного захворювання».

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати.

При цьому, перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за рахунок коштів Пенсійного фонду України здійснюється з 18 календарного дня тимчасової непрацездатності. При цьому, розрахунок допомоги проводиться окремо за кожним місцем роботи.

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

Лист 24.01.2025 №25 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України про законодавчі зміни в оплаті «лікарняних» сумісникам.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Федерації професійних спілок України про законодавчі зміни в оплаті «лікарняних» сумісникам.

              Внаслідок внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які набрали чинності з 1 січня 2023 року, виникли проблеми з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах для застрахованих осіб, які крім основної роботи працюють за сумісництвом, оскільки статтею 22 цього Закону було передбачено, що зазначені види допомоги застрахованим особам надаються за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв’язку з цим, органами Пенсійного фонду надавалися роз’яснення, що допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах застрахованим особам надається за основним місцем роботи і лише коли застрахованою особою не реалізовано право на таку допомогу за основним місцем роботи, тоді допомога надається за сумісництвом.

Таким чином, застраховані особи безпідставно позбавлялися права на отримання страхових виплат у страхувальника, у якого вони працювали за сумісництвом, у разі отримання такої допомоги за основним місцем роботи, адже як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом працівники підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і відповідно за цими місцями роботи за них сплачується єдиний соціальний внесок.

Верховною Радою України 18 грудня 2024 року прийнято Закон України № 4158 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування», який набирає чинності 4 квітня 2025 року.

Разом з низкою інших уточнень і доповнень, Законом № 4158 відновлено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності і пологах за місцем роботи за сумісництвом. Зокрема, змінами до статті 22 Закону передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним Законом внесені зміни щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності для осіб, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві. Зокрема, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації. У разі перебування потерпілого у трудових відносинах з іншими страхувальниками (у тому числі здійснення підприємницької чи іншої діяльності та одночасної праці на умовах трудового договору) за місцями роботи іншим, ніж місце роботи, на якому настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до розділу IV «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» цього Закону в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу) незалежно від страхового стажу.

Також внесено окремі доповнення і уточнення, які стосуються надання соціальних послуг потерпілим на виробництві, а також щодо надання внутрішньо переміщеним особам страхових виплат і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 24.01.2025 №24 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про обов’язок роботодавця до 25 січня затвердити списки військового обліку.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про обов’язок роботодавця до 25 січня затвердити списки військового обліку.

Більш детально …

Лист 21.01.2025 №23 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці за яких умов можна передати обов’язки тимчасово відсутнього працівника іншому працівникові.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці за яких умов можна передати обов’язки тимчасово відсутнього працівника іншому працівникові.

Більш детально …

Лист 21.01.2025 №22 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Дебет Кредит» про години відпочинку та перерви на харчування для сторожа.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Дебет Кредит» про  години відпочинку та перерви на харчування для сторожа.

               На підприємстві запроваджується підсумований робочий час – доба через три. Робочий час сторожа: з 08:00 до 08:00. Перерва на обід: 12:00 до 12:30, 17:00 до 17:30, 22:00 до 23:00, 03:00 до 04:00. Тож постало декілька питань.

  1. Відповідно до ст. 66 КЗпП, працівникам надається перерва для відпочинку та харчування не більше 2-х годин. Беручи до уваги ситуацію: не більше 2-х годин за один раз чи один раз за зміну?
  2. Відповідно до ст. 54 КЗпП, передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі у нічний час. Скільки годин перерви може мати сторож на 12-годинну зміну: 1 чи 2 години, як у наведеному прикладі?

Відповідь:

Згідно зі ст. 52 КЗпП тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), які роботодавець затверджує за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50 КЗпП), тобто не більше 40 годин на тиждень.

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Як правило, у охоронників змінний режим роботи, який регулюється графіками виходу на роботу. Оскільки спеціального закону для врегулювання питання щодо роботи працівників за підсумованим обліком робочого часу немає, на допомогу приходять Методрекомендації №138, які визначають особливості застосовування підсумованого обліку робочого часу.

У п. 4 Методрекомендацій №138 зазначено, що виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну.

У даній ситуації сторожу встановлюватиметься 12-годинна зміна.

Що стосується перерви на обід, то потрібно звернутися до ст. 66 КЗпП, згідно з якою працівникам надається перерва на відпочинок та харчування тривалістю не більше двох годин.

Обідня перерва не зараховується до робочого часу і не оплачується, тому працівники можуть використовувати її на власний розсуд (перекусити, відпочити, відволіктися від роботи тощо). Крім того, на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Винятком з правила є працівники, які працюють охоронцями та сторожами, оскільки вони повинні постійно перебувати на своєму робочому місці та відлучатись на обід для них є проблематичним. Тому таким працівникам потрібно надати можливість приймання їжі на своєму робочому місці (ч. 4 ст. 66 КЗпП).

Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено мінімальної тривалості обідньої перерви, як і того, коли саме така перерва повинна працівнику надаватись (головне, щоб вона була). Тому питання із тривалістю перерв на обід (харчування), частотою їх надання роботодавець та працівник узгоджує за домовленістю із працівником. Головне, щоб загальна тривалість всіх перерв не перевищувала 2 години за зміну.

Облік робочого часу кожного працівника проводять за табелем обліку використання робочого часу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.

Щодо другого питання зазначимо, що нічним вважається час з 22:00 до 6:00. Відповідно до ст. 54 КЗпП, тривалість роботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину. Це означає, що тривалість денної роботи збільшується на одну годину, а нічної — скорочується на одну годину, тобто для сторожа здійснюється перерозподіл робочого часу. На надання перерв це не впливає.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА