Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про Підсумований облік робочого часу: чи можна встановити працівнику посадовий оклад.
Держпраці пояснила, як нараховувати зарплату при підсумованому обліку часу. Також фахівці нагадали, як правильно розраховувати зарплату за неповністю відпрацьований місяць. Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Бухгалтер 911» про перенесення чи продовження щорічної відпустки.
| Сам по собі факт зміни планів працівника не зобов’язує роботодавця переносити щорічну відпустку, визначену графіком. Однак трудове законодавство передбачає конкретні випадки, коли перенесення або продовження відпустки є обов’язком роботодавця чи допускається за його рішенням. Випадки перенесення/продовження відпустки Усі випадки перенесення чи продовження щорічної відпустки умовно можна поділити на три групи: На вимогу працівника. У зв’язку з непередбаченими обставинами. За ініціативою роботодавця. Нижче наводимо підстави та пояснення щодо перенесення/продовження щорічних відпусток. Випадки перенесення і продовження щорічної відпустки
Коли відпустку продовжують, а коли переносять? Щорічну відпустку за ініціативою працівника або роботодавця можна лише перенести на інший період. Водночас у разі виникнення непередбачених обставин законодавство дозволяє два варіанти щодо невикористаної частини відпустки (ч. 4 ст. 11 Закону про відпустки): відпустка продовжується після припинення обставин, які її перервали; або невикористані дні переносяться на інший період за умови, що безперервна основна частина відпустки становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому під час воєнного стану роботодавець може не дотримуватись вимоги щодо надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року або не пізніше 12 місяців після його завершення (абзац п’ятий ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX). Хто вирішує — продовжити чи перенести відпустку? Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 у справі № 712/9213/18, продовження відпустки відбувається автоматично та не потребує окремого погодження чи спеціальних дій з боку працівника. Достатньо лише повідомити роботодавця про виникнення відповідних обставин у будь-який спосіб. Натомість перенесення відпустки на інший період потребує погодження між працівником і роботодавцем. Для цього працівник має подати заяву із проханням перенести відпустку та зазначити бажану нову дату її початку.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «На пенсії» про пенсії для педагогів у 2026 році.
Частина працівників освіти й досі може скористатися правом на достроковий вихід на пенсію. Що для цього потрібно, розповів пенсійний експерт. Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Інспекції з питань праці та зайнятості населення чи має право роботодавець відмовити у відпустці під час воєнного стану.
| Питання надання відпусток під час воєнного стану залишається одним із найпоширеніших серед працівників та роботодавців. Багато хто переконаний, що право на щорічну відпустку є абсолютним і роботодавець не може відмовити у її наданні. Проте воєнний стан вніс суттєві корективи до трудового законодавства. Загальне правило: право на відпустку залишається Право працівника на відпочинок гарантоване Конституцією України, Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки». Однак під час воєнного стану діють спеціальні правила, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136-IX). Саме цей закон дозволив роботодавцям у певних випадках обмежувати реалізацію права на відпустку. Чи може роботодавець відмовити у щорічній відпустці? Так, може. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2136-IX, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Також надання щорічної основної відпустки може бути обмежене тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Тобто якщо працівник має право на більш тривалу щорічну відпустку (наприклад, педагоги, особи з інвалідністю чи інші категорії працівників), роботодавець може надати лише 24 календарні дні, а решту перенести на період після припинення або скасування воєнного стану. Коли відмова у відпустці є законною? Найширші повноваження роботодавець має щодо працівників, які: залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури; виконують роботи з виробництва товарів оборонного призначення; виконують мобілізаційні завдання або замовлення. Для таких працівників роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки. Виняток становлять лише відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до трьох років. Чи означає це, що у відпустку взагалі не можна піти? Ні. Закон надає роботодавцю право відмовити, але не зобов’язує його це робити. Більшість роботодавців продовжують надавати відпустки відповідно до графіків, якщо це не створює ризиків для роботи підприємства. Тому кожна ситуація оцінюється індивідуально з урахуванням виробничої необхідності, кількості працівників та специфіки діяльності підприємства. Що буде з невикористаними днями відпустки? Невикористані дні не зникають. Якщо через воєнний стан працівник не зміг використати належну йому відпустку, такі дні переносяться на майбутній період. Крім того, при звільненні працівник має право на грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки. Важливий нюанс 2026 року У травні 2026 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційним обмеження щодо окремих категорій працівників, для яких мінімальна тривалість щорічної основної відпустки перевищує 24 календарні дні, зокрема неповнолітніх осіб та осіб з інвалідністю. Це рішення може вплинути на подальшу практику застосування статті 12 Закону № 2136-IX. Висновок Під час воєнного стану роботодавець дійсно може відмовити працівнику у наданні відпустки або обмежити її тривалість до 24 календарних днів. Проте таке право не є безумовним і повинно застосовуватися з урахуванням вимог Закону № 2136-IX та реальних потреб підприємства. Головне, що варто пам’ятати працівникам: невикористані дні відпустки не втрачаються, а можуть бути використані після завершення воєнного стану або компенсовані при звільненні. |
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України про відпустки педагогічним працівникам.
Літній період для педагогічних працівників є не лише часом відпочинку та відновлення сил, а й гарантованим правом, закріпленим законодавством України. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються з метою забезпечення їхнього права на відпочинок, охорони здоров’я та працездатності. Щоб уникнути проблем та порушення права на відпустку важливо, щоб педагогічні та інші працівники закладів освіти, а також керівники цих закладів враховували зміни в законодавстві щодо надання відпусток. Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію скасування Урядом постанови щодо штатних розписів закладів дошкільної освіти.
4 червня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про визнання такою, що втратила чинність, постанови від 5 жовтня 2009 року № 1122 «Питання штатного розпису дошкільних навчальних закладів». Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Освітяни столиці» про надання відпусток за шкідливі умови праці та за особливий характер праці під час воєнного стану.
Згідно зі статтею 76 КЗпП України щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:
1) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
2) за особливий характер праці;
3) в інших випадках, передбачених законодавством. Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України. Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про затверджену нову Типову програму розвитку цифрової компетентності освітян.
Наказом МОН від 03.06.2026 року №871 затверджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності. Цей документ стає ключовим орієнтиром для підготовки кадрів в умовах цифрової трансформації суспільства на період до 2031 року. Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України що змінилося для роботодавців при фінансуванні «лікарняних». Більш детально …
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «LIGA360» про реформу підтвердження страхового стажу.
| 9 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підтвердження страхового стажу» № 4851-IX (далі — Закон № 4851). Ця подія знаменує перехід від моделі, де обов’язок доведення стажу покладався виключно на громадянина, до моделі активного сприяння держави та цифрової взаємодії реєстрів.
Протягом десятиліть українці стикалися з неможливістю підтвердити стаж через втрату архівів, ліквідацію підприємств або помилки в паперових трудових книжках. Війна лише загострила ці ризики: знищення документів у зонах бойових дій та на окупованих територіях поставило під загрозу право на пенсію для сотень тисяч людей. Нові зміни покликані розв’язати ці вузли через цифровізацію та розширення переліку доказів. Якою була стара модель підтвердження стажу і що змінилося в її логіці? Стара модель базувалася на пріоритеті паперового документа. Громадянин мав самостійно збирати довідки, «оббивати пороги» архівів і колишніх роботодавців. Пенсійний фонд (ПФУ) часто був у ролі пасивного контролера, який відхиляв документи за найменшої неточності. Нова логіка, закріплена у змінах до статті 44, установлює: Автоматизація: призначення (перерахунок) пенсії тепер здійснюється не лише за зверненням, а й автоматично в передбачених законом випадках. Заборона витребування: ПФУ заборонено вимагати документи, якщо необхідні відомості вже є в публічних електронних реєстрах. Активна допомога: відповідно до нової редакції статті 64 ПФУ зобов’язаний надавати допомогу особам у витребуванні документів й інформувати про порядок підтвердження стажу через суд у разі відмови. Які нові джерела даних тепер визнаються для підтвердження стажу за період до впровадження персоніфікованого обліку? Раніше, за відсутності трудової книжки, процедура була вкрай обмеженою. Новий пункт 32 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV розширює перелік доказів. Якщо в реєстрі застрахованих осіб немає даних, а трудова книжка відсутня або містить помилки, приймаються: дані з інформаційно-комунікаційних систем підприємств; виписки з наказів, особові рахунки та відомості на видачу зарплати; документи, що підтверджують банківські транзакції щодо нарахування (виплати) заробітної плати (це революційна зміна для доведення «сірого» стажу через банківські архіви); письмові трудові договори й угоди з позначками про виконання; показання не менше ніж двох свідків (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів). Яких сфер торкаються зміни та чи буде ефект системним? Ефект є системним. Зміни торкаються не лише соціального захисту, а й банківського сектору (архіви транзакцій), трудового права та сфери захисту даних. Для громадян: ризик втрати права на пенсію через паперові помилки мінімізується. Проте з’являється необхідність контролювати свій «цифровий слід» у кабінеті ПФУ. Для бізнесу: роботодавці отримують новий рівень відповідальності за точність даних у своїх внутрішніх ІТ-системах, оскільки вони тепер є офіційним джерелом доказів. Для юристів: розширюється база для оскарження відмов ПФУ. Тепер адвокати можуть оперувати банківськими виписками як прямим доказом стажу. Як зміниться поведінка суб’єктів після набрання законом чинності? Громадяни частіше користуватимуться особистими електронними кабінетами, оскільки саме через них ПФУ тепер зобов’язаний інформувати про відсутність відомостей для пенсії. Бізнес матиме додатковий стимул до легалізації відносин, адже навіть за наявності заборгованості з ЄСВ стаж може бути зарахований працівнику, якщо подано звітність, що підтверджує нарахування внесків у сумі не менше за мінімальну. Експертна позиція щодо того, «як мислити» в нових реаліях: потрібно припинити сприймати пенсійне право як статичну сферу паперових архівів. Тепер це динамічна система електронної інформаційної взаємодії. Мислити реєстрами, а не довідками: якщо дані є в системі «Трембіта» (Системі електронної взаємодії електронних ресурсів), вони апріорі є доведеними. Презумпція допомоги: юристи мають вимагати від ПФУ реалізації їхнього нового обов’язку — допомоги у витребуванні документів. Будь-яка пасивна відмова органу ПФУ без спроби допомогти отримати дані є підставою для судового позову. Які рішення варто переглянути вже зараз? Громадянам: перевірити наявність оцифрованої трудової книжки в кабінеті ПФУ. За наявності прогалин — не чекати на пенсійний вік, а вже зараз збирати банківські виписки або довідки з ІТ-систем роботодавців, поки ці архіви доступні. Адвокатам: переглянути стратегії в справах про встановлення стажу. Використовувати норми Закону № 4851-IX для залучення банківських документів як доказів. Висновок Закон № 4851, який набирає чинності з 2 серпня 2026 року (через 3 місяці після опублікування), кардинально змінює правила гри. Держава нарешті визнала, що в епоху цифровізації відсутність паперової книжки не може бути перешкодою для отримання заслуженої виплати.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА |
Голова Профспілки - Дзюба Олександр Віталійович
Доступна поліграфія у місті Кропивницький. Друкуємо ВСЕ!
