Лист 05.11.2025 №307 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Освіторія» про підвищення посадових окладів педагогів закладів дошкільної освіти у 2026 році

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Освіторія» про підвищення посадових окладів педагогів закладів дошкільної освіти у 2026 році.

              Уряд готує постанову про підвищення посадових окладів педагогів закладів дошкільної освіти на 30%, розповіла заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова. За її словами, питання оплати праці є ключовим для розвитку дошкілля. 

Коли відбудеться підвищення

Зміни до постанови наразі проходять погодження в різних міністерствах і мають набути чинності з 2026 року.

«Це ще не та зарплата, на яку заслуговує людина, яка відповідає за життя, здоров’я та розвиток дітей, але це крок у правильному напрямі», — додала Анастасія Коновалова.

Позиція міністра

Підвищення оплати праці педагогів дошкільної, позашкільної, професійно-технічної і фахової передвищої освіти повинне бути привʼязане до зростання заробітних плат у школі.

Про це заявив очільник відомства Оксен Лісовий під час розмови з журналістами, пише «Інтерфакс-Україна».

«Підвищення заробітної плати для інших ланок освіти — це для нас важливий виклик. Ми розуміємо, що дошкілля, позашкілля, професійно-технічна освіта, фахова передвища освіта повинні бути привʼязані до зростання заробітних плат у школі», — сказав міністр.

Лісовий пояснив, що зараз закон дозволяє підвищувати зарплати в дитсадках. Тарифна сітка визначає лише мінімум, тому органи місцевого самоврядування можуть встановлювати той рівень зарплати для вихователів, який вважають за потрібне.

Нинішня зарплата освітян дошкілля

В інтерв’ю «Новій українській школі» з аступниця міністра освіти Анастасія Коновалова розповіла, що зарплата вихователів у дитячих садочках становить 8 тис грн. Ситуацію могли б покращити доплати з місцевих бюджетів, однак через відсутність вчасно ухвалених нормативно-правових актів, станом на серпень 2025 року, лише 15,8% громад скористалися цією можливістю.

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 05.11.2025 №306 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про затверджений новий порядок проведення обов’язкових медоглядів працівників певних категорій

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» про затверджений новий порядок проведення обов’язкових медоглядів працівників певних категорій.

               Міністерство охорони здоров’я України наказом від 08.09.2025 р. № 1393 затвердило новий Порядок організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій.

До працівників певних категорій належать:

  • працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями та забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та інші), в тому числі і працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;
  • працівники, які зайняті на роботах, де є потреба в професійному доборі;
  • працівники віком до 21 року;
  • працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час.

Цей Порядок поширюється на всіх юросіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізосіб, які використовують найману працю.

Документом затверджено низку додатків, серед яких — оновлений перелік професій і шкідливих факторів, медичні протипоказання, нові форми направлень, карток працівників та актів за результатами оглядів. Також вводиться нова форма довідки № 025-9/о про проходження медогляду і докладна інструкція щодо її заповнення.

Обов’язкові медичні огляди проводяться з метою забезпечення систематичного динамічного спостереження за станом здоров’я відповідно до існуючих небезпек і ризиків, на які працівники наражаються або можуть наражатися в процесі трудової діяльності, а також визначення стану здоров’я та професійної придатності працівника до виконання своїх професійних обов’язків без погіршення стану здоров’я протягом всієї трудової діяльності, створення роботодавцем безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Працівники певних категорій за рахунок роботодавця проходять попередній (під час прийняття на роботу), періодичні (протягом трудової діяльності) та позачергові медичні огляди.

Роботодавець зобов’язаний зберігати за працівником робоче місце і середній заробіток на час медогляду. Натомість працівники, які ухиляються від обов’язкового медогляду без поважних причин, можуть бути відсторонені від роботи без збереження заробітку.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Якщо за висновком лікарської комісії працівнику необхідно тимчасово змінити умови праці, керівник має запропонувати легшу роботу або іншу посаду.

Новий наказ також скасовує попередній наказ МОЗ від 21.05.2007 р. № 246, що регулював порядок проведення медоглядів, і повністю замінює його сучасними нормами. Очікується, що оновлений підхід підвищить ефективність профілактики професійних захворювань, сприятиме безпеці праці та покращенню умов роботи для тисяч українців.

Наказ набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 05.11.2025 №305 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці у Кіровоградській області про оплату праці у вихідні та святкові дні

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці у Кіровоградській області про оплату праці у вихідні та святкові дні.

              Іноді на підприємстві складається ситуація, коли не можна припинити працю, навіть у вихідні та святкові дні. Які ж дні є вихідними та святковими? У яких випадках забороняється праця в такі дні та як оплачується робота працівників, які долучаються до роботи у вихідні та святкові?

Так, за п’ятиденного робочого тижня працівникам надаються два вихідних на тиждень, а за шестиденного — один вихідний день (ч.1 ст. 67 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України)).

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний за п’ятиденного робочого тижня, якщо він не визначений законодавством, встановлюється графіком роботи підприємства, установи, організації (далі — підприємство), погодженим з профспілкою, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. Тобто другим вихідним має бути субота або понеділок. Зазвичай підприємства встановлюють другий вихідний день у суботу, хоча законодавство цього не вимагає.

Для працівників, як правило, установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями (ст. 52 КЗпП України). Згідно зі ст. 50 ККЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

На підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. За шестиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи не може перевищувати семи годин за тижневої норми 40 годин, шести годин — за тижневої норми 36 годин і чотирьох годин — за тижневої норми 24 години.

Святкові та неробочі встановлюються виключно законодавством (ст. 73 КЗпП України). Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП України якщо святковий або неробочий день, встановлений ст. 73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Роботодавець у разі застосування рекомендації КМУ не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних і робочих днів на підприємстві, погоджений із профспілкою(ст. 67 КЗпП України). В інших випадках роботодавець також вправі перенести вихідні. Але зверніть увагу, що таке перенесення є зміною істотних умов праці, адже змінює режим роботи. Тому про таке рішення роботодавець має повідомити працівників не пізніше ніж за два місяці в порядку, передбаченому статтею 32 КЗпП України.

Залучати працівників до роботи у вихідний день забороняється. Залучення до роботи у вихідний день у зв’язку з виробничою необхідністю чинним законодавством не допускається.

Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства та лише у виняткових випадках, визначених ст. 71 КЗпП України. Кодексом законів про працю визначений перелік працівників, яких забороняється залучати до роботи у вихідні дні, за будь-яких обставин.

Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також необхідно вказати працівників, бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. Якщо роботу працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.

Згідно зі ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін у грошовій формі у подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку. Отже, якщо працівник працював у свій вихідний день, у нього є вибір — або взяти відгул, або отримати оплату в подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами ст. 107 КЗпП України, як і робота у святкові та неробочі дні.

Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін. У разі залучення згідно із законодавством до роботи працівників у вихідні дні, які є загальними вихідними днями (субота, неділя) або визначені за графіком роботи (змінності), та за згодою сторін обрано компенсацію іншим днем відпочинку, то робота у вихідний день оплачується в одинарному розмірі, а день відгулу не оплачується.

Головний державний інспектор рекомендувала звернути увагу про документальне оформлення відгулу в табелі робочого часу, затвердженому наказом Держкомстату України від 05.12.2008 № 489. Отже, в такому випадку відмітки в табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час робляться на підставі документів, оформлених належним чином. Так, на підставі наказу про надання працівникові дня відпочинку за роботу у вихідний день у табелі можна зробити відмітку «Ін» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, тобто цей день не оплачується, а за роботу у вихідний день проставляються фактично відпрацьовані години, які оплачуються в одинарному розмірі.

Тобто якщо у вихідний день працівник відпрацював тільки чотири години та отримує інший день відпочинку — відгул, то в одинарному розмірі йому будуть оплачені тільки чотири години.

У наказі про залучення до роботи у вихідний день слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівнику надається відгул, у наказі бажано вказати, коли працівник відпочиватиме.

Працівник не має права обрати день відгулу без згоди роботодавця. Невихід на роботу може бути розцінений як прогул без поважних причин, що може стати причиною звільнення на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Визначені КЗпП України норми оплати за роботу у вихідні, святкові (неробочі) дні є мінімальними державними гарантіями. Роботодавець може самостійно встановлювати більш високий рівень оплати праці за роботу в такі дні на підставі ст. 97 КЗпП України і ст. 15 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до ст.107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта ст. 73 КЗпП України) оплачується в подвійному розмірі. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Подвійний розмір оплати за роботу у вихідні або святкові (неробочі) дні поширюється тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, до інших виплат (різних видів доплат, надбавок, премій тощо) він не застосовується.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати йому також може бути надано інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем. Надання іншого дня відпочинку — це додаткова гарантія, яка не передбачає заміни підвищеної оплати за роботу у святкові (неробочі) дні.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП України (п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 № 138, (далі – Методичні рекомендації № 138)).

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій № 138). Якщо ж години роботи у святкові (неробочі) дні відпрацьовано за графіком, тобто в межах установленої норми робочого часу, виключати їх із кількості надурочних годин не потрібно.

Під час визначення годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі дні необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника).

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 05.11.2025 №304 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про визначення та правила надання відгулів для працівників

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про визначення та правила надання відгулів для працівників.

             Практика застосування терміну відгул є досить поширеною. Звертаємо увагу, що жоден нормативний акт не містить чіткого визначення цього поняття. Тому «відгулом» можна вважати день відпочинку, що відповідно до трудового законодавства може надаватися працівникові як компенсація за роботу у неробочий, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до норм трудового законодавства, відгули можуть бути як оплачувані так і не оплачувані. Статтею 72 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу, коли робота оплачується у подвійному розмірі або за бажанням працівника, який працював у ці дні йому може бути надано інший день відпочинку. 

У таких випадках робота у вихідні дні може компенсуватися або наданням відгулу, або оплатою в подвійному розмірі за відпрацьований день (за узгодженням між працівником і роботодавцем).

Ст.71 КЗпП встановлено, що залучати працівників до роботи у вихідні дні дозволено тільки у виняткових випадках (ст.71 КЗпП). При цьому звертаємо увагу на п.6 ст.6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачено окремі особливості застосування норм ст. 71 зокрема, у період дії воєнного стану не застосовується вимога про заборону роботи у вихідні дні та залучення працівників до роботи у вихідні дні тільки у виняткових випадках. На період воєнного стану залишається чинною ст.72 КЗпП щодо можливості компенсації або надання відгулу за роботу у вихідні дні.

До випадків залучення працівника до роботи у вихідні дні є відправлення працівника у відрядження. Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон (із змінами і доповненнями), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року встановлено порядок відправлення працівників у відрядження.

Звертаємо увагу на наступне. Право працівника на відгул без погодження з роботодавцем, навіть якщо воно встановлено чинним законодавством, вважається неявкою на роботу без поважних причин, що є порушенням п.4 ч.1 ст.40 КЗпП – прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Це може бути підставою для звільнення працівника

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 р. №9 зазначено, що прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважної причини як протягом цілого робочого дня, так і більше трьох годин безупинно або сумарно протягом робочого дня (наприклад, у випадку самовільного використання без узгодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, припинення виходів на роботу до закінчення строку трудового договору).

Поважними, з погляду Пленуму Верховного Суду, вважаються причини, за яких відсутня провина працівника.

Оскільки термін «відгул» не врегульований трудовим законодавством, на практиці можливе застосування іншого терміну, надання «вільного від роботи дня/днів/» працівникові із підстав визначених чинним законодавством.

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА

Лист 28.10.2025 № 303 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Бухгалтер бюджетної установи» які заяви працівника треба зберігати в особовій справі

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Бухгалтер бюджетної установи» які заяви працівника треба зберігати в особовій справі.

Більш детально …

Лист 28.10.2025 №302 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України як правильно повідомляти про нещасний випадок на роботі, щоб уникнути штрафів

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України як правильно повідомляти про нещасний випадок на роботі, щоб уникнути штрафів.

Роботодавці повинні повідомляти про нещасні випадки та професійні захворювання у встановлені строки. За порушення цього порядку передбачені штрафи.

У разі отримання інформації про нещасний випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов’язаний протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям) з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати повідомлення на паперовому носії.

Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та / або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів – за місцем реєстрації підприємства (установи, організації):

  1. територіальному органові Держпраці;
  2. територіальному органові Пенсійного фонду України;
  3. керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
  4. керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок – керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
  5. уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
  6. органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

  1. місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
  2. органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності – територіальному профоб’єднанню;
  3. органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Статтею 165 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначена відповідальність за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування України ( з 01.01.2023 правонаступником є Пенсійний фонд України) про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, – тягне за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 41 КУпАП:

порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

 

Лист 28.10.2025 №301 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про графік відпусток на 2026 рік

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «kadroland» про графік відпусток на 2026 рік.

Чим передбачено складання графіка відпусток

Графік відпусток є обов’язковим документом для роботодавців. Його наявність передбачена ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) та ст. 79 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Стаття 10 Закону про відпустки наводить правила надання щорічних відпусток. Тож у графіку обов’язково слід зазначати щорічні відпустки. Всі інші види відпусток (наприклад, соцвідпустка на дітей, «бойова» відпустка) плануються у графіку відпусток за бажанням роботодавця.

Хто складає графік відпусток

Як ми вже зазначили, складають графік відпусток роботодавці. Роботодавець має скласти графік відпусток незалежно від кількості найманих працівників, тобто норма закону щодо складання графіка відпусток має бути дотримана й у випадку, коли на підприємстві працює, наприклад, три особи (лист Мінсоцполітики від 29.07.2015 № 191/10/136-15).

Мати графік відпусток потрібно і ФОПу з найманими працівниками.

Як правило, складання графіка відпусток належить до функціональних обов’язків працівників відділу кадрів. Але це може бути й інша особа, на яку покладено обов’язки з ведення кадрової документації. За потреби допомагають у складанні загального графіка відпусток керівники структурних підрозділів, або особи яких такі керівники уповноважують на збирання і надання інформації працівнику відділу кадрів. Звісно ж зібрати потрібну інформацію можна й за допомогою електронних засобів комунікації, зокрема, Форм від Google тощо.

В який строк слід скласти графік відпусток

Строки складання графіка відпусток не встановлені ані в КЗпП, ані в Законі про відпустки. Як правило, його складають напередодні нового календарного року. Однак скласти графік відпусток на 2026 рік слід не пізніше 5 січня 2026 року. Це визначено в п. 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.1984 № 213.

З огляду на те що 5 січня 2026 – понеділок, граничною датою для складання графіка відпусток є саме 5 січня 2026-го. Водночас якщо щорічна відпустка буде надаватися з 1 січня 2026 року, то графік відпусток на 2026 рік слід затвердити до 17 грудня 2025 року, оскільки роботодавець повинен виконати свій обов’язок і попередити працівника про початок відпустки не пізніше ніж за 2 тижні (ст. 10 Закону про відпустки).

Яка відповідальність за відсутність графіка відпусток

Відсутність графіка відпусток може бути розцінена як інші порушення трудового законодавства (лист Мінсоцполітики вiд 29.07.2015 № 191/10/136-15). Тож роботодавцю може загрожувати фінансовий штраф в розмірі 1 мінімальної зарплати на момент виявлення порушення (наразі це 8 000 грн).

Увага! Під час воєнного стану у разі виконання у повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовують (ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»). Тобто, під час дії воєнного стану саме фінансові санкції (ст. 265 КЗпП) за відсутність графіка відпусток не стягуватимуть, якщо підприємство виконає припис та усуне правопорушення

За якою формою складати графік відпусток

Форма графіка відпусток не затверджена на нормативному рівні, його складають у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 29.07.2015 № 191/10/136-15). Складаючи графік, слід дотримуватись вимог ДСТУ 4163:2020, який поширюється на організаційно-розпорядчу документацію незалежно від носія інформації. Водночас враховуйте таке.

Графік відпусток – це локальний нормативний акт підприємства, який належить до організаційно-розпорядчої документації. Саме до цієї групи управлінських документів його віднесено згідно з класифікатором управлінської документації НК 010:2021

Як правило, у графіку відпусток зазначають:

  1. Прізвище, ім’я, по батькові працівника.
  2. Найменування структурного підрозділу (відділу, служби).
  3. Посада.
  4. Вид відпустки. Зверніть увагу, в Законі про відпустки та у КЗпП мова йде про щорічні відпустки, тобто для щорічних відпусток графік треба складати обов’язково – це пряма норма ст. 10 Закону про відпустки. Проте, як уже відзначалося вище, роботодавець за бажанням можете додати до графіка всі види оплачуваних і обов’язкових відпусток, на які мають право працівники (наприклад, соцвідпустку на дітей). А ось відпустки, надання яких неможливо спланувати (наприклад, навчальні відпустки), до графіка не додають.
  5. Період, за який надається відпустка (вказати робочий (якщо йдеться про щорічні відпустки) або календарний (якщо йдеться про інші оплачувані відпустки) рік).
  6. Місяць початку відпустки (інколи — також місяць її закінчення або конкретну дату початку відпустки (лист ГУ Держпраці у Харківській обл. від 13.09.2019 № К-975/02.04/12-08/10796)) або конкретні дати початку і закінчення відпустки.
  7. Тривалість відпустки в календарних днях.
  8. Примітка (наприклад, на випадок перенесення).

Можна передбачити й інші графи, якщо у цьому буде потреба.

Після табличної частини графік відпусток підписує відповідальна особа, як правило, це начальник або працівник відділу кадрів.

Як складати та затверджувати графік відпусток

Складання та затвердження графіку відпусток можна подати у вигляді п’яти кроків.

Крок 1. Видання наказу про підготовку складання графіка.

Перед тим як розпочати роботу зі складання графіка, керівник підприємства видає наказ про початок розроблення графіків відпусток. В наказі зазначають:

  1. загальну інформацію про підготовку до складання графіка;
  2. надання відповідальною особою форму графіка та необхідну інформацію для планування відпусток працівникам;
  3. строки узгодження періодів надання щорічних відпусток;
  4. осіб, відповідальних за збирання і надання інформації;
  5. строки складання проєкту графіка відпусток, погодження з профспілкою та подання на затвердження керівнику підприємства.

Крок 2. Узгодження періодів надання відпусток.

При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і можливості для їхнього відпочинку (ст. 10 Закону про відпустки). За допомогою графіка відпусток визначається черговість відпочинку працівників підприємства протягом року з урахуванням як їх особистих інтересів, так й інтересів виробництва.

Тобто надання відпустки має бути спланованим та узгодженим. Тож на цьому етапі працівники вибирають бажану дату відпустки у 2026 році та погоджують її із безпосереднім керівником або керівником структурного підрозділу.

Плануючи період надання відпусток, слід враховувати наступні моменти:

  1. Щорічні відпустки надаються всім працівникам, як тим, що працюють за основним місцем роботи, так і сумісникам, працівникам з якими укладено строковий або безстроковий трудовий договір. Причому внутрішніх сумісників рекомендуємо відображати в графіку відпусток окремо за основним місцем роботи та окремо за сумісництвом. Не потрібно включати до графіка лише працівників, з якими укладено договір цивільноправового характеру, оскільки таким працівникам відпустки не надаються, бо вони не перебувають у трудових відносинах зі своїми роботодавцями.
  2. Певні категорії працівників мають право на використання щорічних відпусток у зручний для них час.
  3. Окремим працівникам щорічна відпустка повної тривалості може надаватись і до настання 6-місячного терміну роботи. Відповідно до ст. 10 Закону про відпустки, щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівнику в будь-який час відповідного робочого року.
  4. У графіку відпусток можуть бути не тільки щорічні відпустки за поточний робочий рік, а й накопичені відпустки за минулі робочі роки.
  5. Спосіб збирання інформації, необхідної для складання графіка відпусток, на нормативному рівні не врегульовано. Це можна зробити в будь-якій зручній для роботодавця і працівників формі.

Крок 3. Складання графіка відпусток.

Після отримання інформації про періоди використання щорічних відпусток у 2026 році кадровик переходить до складання графіка відпусток на цей рік.

Крок 4. Погодження та затвердження графіка відпусток.

У ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону про відпустки передбачений обов’язок погодження графіка відпусток із профспілкою та затвердження роботодавцем.

Тож проєкт графіка відпусток має бути погоджений з первинною профспілковою організацією (профспілковим представником). Якщо профспілки на підприємстві немає, графік відпусток слід погодити з особою, уповноваженою трудовим колективом захищати права працівників

Існують два варіанти затвердження графіка відпусток.

Варіант 1. Графік відпусток затверджується як окремий документ шляхом накладання керівником грифа затвердження. Слід врахувати, що це документ управлінської документації, тому у нього має бути номер, дата і всі необхідні реквізити. Відповідно зміни будуть вноситися за такою ж самою формою і в такому самому порядку, як затверджувався графік (у змін теж має бути дата і номер). Такий варіант вибирають, якщо до виконання цього графіка немає додаткових вказівок.

Варіант 2. Затвердження графіка відпусток наказом. Зазначений наказ має бути наказом з адміністративно-господарської діяльності. Відповідно всі зміни до графіка відпусток вносять також наказами.

Крок 5. Ознайомлення працівників.

Погоджений і затверджений графік відпусток доводять до відома всіх працівників підприємства. Це передбачено ст. 10 Закону про відпустки та ст. 79 КЗпП. Але законодавство не визначає, яким чином це зробити (усно чи письмово). На нашу думку, найкраще ознайомити працівників із графіком письмово. Це також можна зробити різними способами (яким саме – краще передбачити вашими локальними документами).

Можна підготувати лист-ознайомлення з графіком відпусток на окремому аркуші, на якому працівники будуть проставляти свої підписи та дату ознайомлення. Інший спосіб – передбачити окрему графу в графіка відпусток, в якій працівники проставляють свої підписи.

Увага! Ознайомлення працівника з графіком відпусток під підпис не є повідомленням про дату початку відпустки. Тож роботодавець також повинен додатково повідомити письмово працівника про конкретну дату початку відпустки за 2 тижні

Висновки

  1. У роботодавця має бути розроблений графік відпусток на 2026 рік. Виняток становлять роботодавці у районах активних бойових дій.
  2. Форма графіку відпусток – довільна.
  3. Графік відпусток має бути затверджений директором або наказом.
  4. Графік відпусток погоджується з профспілкою.
  5. Працівників потрібно ознайомити із графіком відпусток під підпис.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 23.10.2025 №300 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України як проводяться перерахунки пенсії працюючим пенсіонерам

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України як проводяться перерахунки пенсії працюючим пенсіонерам.

               Якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Пенсія може обчислюватися з того заробітку, з урахуванням якого пенсію вже обчислено, або, якщо доцільно, може враховуватися в тому числі заробіток, який людина одержувала, працюючи після призначення / попереднього перерахунку пенсії.

Якщо працюючий пенсіонер після призначення / перерахунку пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку).

Перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Окрім цього, пенсіонерам, які після призначення / попереднього перерахунку пенсії продовжували працювати та на перше березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули 24 місяці страхового стажу, або які відпрацювали менше ніж 24 місяці, але після призначення чи попереднього перерахунку пенсії пройшло два роки, — органи Пенсійного фонду щороку з першого квітня перераховують пенсію автоматично.

Пенсіонерам, які працюють, пенсія перераховується у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму вже після звільнення з роботи.

Пенсіонерам необхідно обов’язково повідомляти про своє працевлаштування чи звільнення з роботи, оскільки до пенсії можуть встановлюватися певні доплати, надбавки чи підвищення, які передбачені тільки для непрацюючих пенсіонерів, приміром, надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років.

Ніяких відрахувань із пенсії у зв’язку з тим, що пенсіонер працює, не передбачено.

 

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 23.10.2025 №299 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Адвоката Дар’ї Тарасенко про практичні ситуації, які можуть виникнути у роботодавця якщо працівник-донор.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Адвоката Дар’ї Тарасенко про практичні ситуації, які можуть виникнути у роботодавця якщо працівник-донор.

             Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 р. № 931-IX гарантує донорам, крім іншого, можливість отримання дні чи навіть днів оплачуваного відпочинку.

У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням середнього заробітку.

У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.

Наведемо практичні ситуації, які можуть виникнути у роботодавця.

Відпочинок у день донації

Працівник звільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку (тобто заробітну плату за цей день роботодавець все одно виплачує).

Тут йдеться про випадки, коли день донації припав на робочий день працівника.

Чи може роботодавець відмовити у наданні вихідного в цей день?

Ні, увільнити в цей день від роботи — обов’язок роботодавця.

Чи може бути все-таки працівник бути залучений до роботи в цей день?

Так — але лише за взаємною згодою і працівника, і роботодавця.

І якщо в день донації працівник працював, має бути якась компенсація?

Так, у такому випадку за бажанням працівника йому має бути наданий інший день відпочинку зі збереженням заробітної плати.

А якщо донація відбулась під час перебування у щорічній відпустці?

У такому випадку тривалість відпустки має бути продовжена на 1 день.

А якщо донація відбулась під час відсутності на роботі з інших причин (наприклад, у відпустці за сімейними обставинами без збереження заробітної плати)?

Для такого випадку компенсація у вигляді дня відпочинку не передбачена.

Чи можна просити компенсацію не вихідним, а грошима?

Ні, законодавством це не передбачено.

Чи треба попередньо просити згоду роботодавця на донацію крові в певний день?

Хоча законодавство не містить такої вимоги, ми радимо погоджувати це питання з роботодавцем, якщо ви плануєте отримати звільнення від роботи в день донації.

Відпочинок наступного дня після дня донації

Донору крові безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства.

Чи може роботодавець відмовити в наданні вихідного наступного дня після донації?

Ні, це — обов’язок роботодавця.

Чи може працівник просити про такий відпочинок в інший день?

Так, працівник може попросити не надавати день відпочинку після донації, а приєднати додатковий день до щорічної відпустки.

Чи може працівник замість наступного дня після дня донації обрати інший день відпочинку?

Ні, або наступного дня після дня донації, або плюс 1 день до відпустки. І так, навіть відпустку в 1 день можна взяти — але дату такої «відпустки» треба погоджувати із роботодавцем, і наполягати на певному дні всупереч баченню роботодавця підстав немає.

Як отримати день/дні відпочинку?

Здати кров у пункті донації.

Отримати довідку про донацію — за формою, затвердженою МОЗ.

Написати заяву роботодавцю, додати до заяви копію довідки.

Чи може роботодавець звільнити за невихід на роботу в день донації чи наступного дня?

Вважаємо, що ні, такий невихід на роботу не може вважатись прогулом, а тому і звільнення бути не може. Але ми наполегливо радимо узгоджувати надання вихідного з роботодавцем наперед.

 

 

Голова МК Профспілки                                              Олександр ДЗЮБА

Лист 23.10.2025 №298 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про документи, що підтверджують страховий стаж

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про документи, що підтверджують страховий стаж.

              Право на пенсію визначає страховий стаж, набутий людиною.

Стаж після 1 січня 2004 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Основним документом, який підтверджує періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, до набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є трудова книжка, що видана в установленому порядку при працевлаштуванні вперше.

Що робити, якщо у трудовій книжці є виправлення або якщо її втрачено?

Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

Тож якщо трудова книжка втрачена або в неї не внесено записи про роботу, або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу, набутого до 2004 року, приймаються:

  • дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • виписки або довідки, складені в тому числі на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій;
  • особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати;
  • посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи;
  • членські квитки профспілок (за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків).

Якщо в реєстрі застрахованих осіб необхідних даних немає, а підприємство, установа, організація розташовані на тимчасово окупованій території, у районах проведення воєнних (бойових) дій, у районах, які перебували в тимчасовій окупації або їх майно (документи) пошкоджено чи знищено внаслідок воєнних (бойових) дій, що робить неможливим отримання будь-яких додаткових документів, стаж роботи встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які:

  • знають заявника за спільною з ним роботою на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі;
  • мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Якщо ж трудова книжка є, але в ній містяться записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях або їх правонаступниках, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, стаж роботи, який дає право на пенсію, підтверджується Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Такі Комісії створено при кожному головному управлінні Пенсійного фонду України в областях та м. Києві (постанова правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1).

Важливо! Стаж роботи в особливо шкідливих або особливо важких умовах праці (за Списком № 1), шкідливих і важких умовах праці (за Списком № 2) підтверджується лише документами. Якщо ж пільговий стаж набуто на підприємствах, в установах, організаціях, які ліквідовані без визначення правонаступника, то він підтверджується вищезазначеними Комісіями на підставі архівних документів.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА