| Відпустки без збереження заробітної плати надаються за бажанням працівника! Роботодавець не має права змушувати працівника писати заяву про надання відпустки за власний рахунок. Порядки надання відпусток без збереження заробітної плати визначається нормами: - Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504);
- Кодексу законів про працю України;
- а під час дії воєнного стану також — Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Про «обов’язкові» відпустки Кому роботодавець має надати відпустку без збереження заробітної плати обов’язково? За бажанням працівника (тобто працівник має подати роботодавцю заяву з відповідними підтвердними документами) в обов’язковому порядку (тобто — ніяких вагань чи гойдалок зі сторони роботодавця) надається відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25 Закону № 504): | Кому | Скільки | | матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю | до 14 календарних днів щорічно | | чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці | до 14 календарних днів | | матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду | тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку | | в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня | не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку | | якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги* | до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку | | *Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабміном. | | матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 Закону № 504, для догляду за дитиною віком до 14 років | на період оголошення карантину на відповідній території | | учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України | до 14 календарних днів щорічно | | особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» | до 21 календарного дня щорічно | | особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною | до 21 календарного дня щорічно | | пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи | до 30 календарних днів щорічно | | особам з інвалідністю I та II груп | до 60 календарних днів щорічно | | особам, які одружуються | до 10 календарних днів | працівникам у разі смерті:
рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер | до 7 календарних днів* | | інших рідних | до 3 календарних днів* | | *без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад | | працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду | тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів; | | працівникам для завершення санаторно-курортного лікування | тривалістю, визначеною у медичному висновку | | працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки* | тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад | | *Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати. | | працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади | 15 календарних днів* | | працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості** | 12 календарних днів* | *без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад
**за наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини | | сумісникам | на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи | | ветеранам праці | до 14 календарних днів щорічно | | працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію | до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи | | працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року | до 5 календарних днів щороку | | членам добровільних формувань цивільного захисту | до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту | | працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації | до 60 календарних днів |
Про відпустки «за домовленістю» Коли працівник і роботодавець можуть домовитися про відпустку без збереження? Нагадаємо, що відпустки без збереження заробітної плати надаються за бажанням працівника, а отже — за його заявою! Відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (тобто роботодавець має погодитися на надання такої відпустки працівнику) можуть надаватися (ст. 26 Закону № 504): | Коли | Скільки | | за сімейними обставинами та з інших причин* | на строк, обумовлений угодою між працівником та власником, але не більше 30 календарних днів на рік* | | на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру** | визначається угодою сторін, без обмеження строку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 504, у 30 календарних днів на рік* | | *Час перебування у цих відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку |
Про відпустки у період воєнного стану Під час дії воєнного стану надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, передбачених як Законом № 504 так і Законом № 2136, відбувається також за бажанням працівника, реалізованим у відповідній заяві! Тож, з урахуванням норм цих законів, у період дії воєнного стану, окрім зазначених вище підстав для надання відпусток без збереження заробітної плати з’являються й інші. Відповідно у роботодавця з’являється обов’язок їх надання і право погоджуватися або не погоджуватися. | Кому/коли | Скільки | | Надаються в обов’язковому порядку | | працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи* | тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів** | *надається один раз за ввесь період дії воєнного стану
** працівник може взяти відразу всі 90 календарних днів відпустки, або використати відпустку частинами упродовж дії воєнного стану. Час перебування у відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку | | Надаються за згодою сторін | | протягом періоду дії воєнного стану* | визначається угодою сторін, без обмеження строку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 504, у 30 календарних днів на рік** | *з урахуванням норм ст. 26 Закону № 504
**без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку |
Нагадаємо! Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. |
Головам ППО
