Category Archives: Головам ППО

Лист 20.05.2025 №155 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «НУШ» що треба знати, щоб отримати податкову знижку на навчання

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  видавництва «НУШ» що треба знати, щоб отримати податкову знижку на навчання.

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, до податкової знижки дозволено включати витрати на навчання в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійних (професійно-технічних) та вищих навчальних закладах. Це можуть бути витрати як на навчання самого платника податків, так і на навчання його дитини, опікуна чи особи під піклуванням.

Вітчизняним вважається заклад освіти, який:

✔ зареєстрований в Україні як юридична особа або фізична особа — підприємець;

✔ має основним видом діяльності саме освітню діяльність;

✔ володіє чинною ліцензією на провадження освітньої діяльності.

Типи таких закладів визначаються окремими законами у сфері освіти:

✔ “Про дошкільну освіту”;

✔ “Про позашкільну освіту”;

✔ “Про повну загальну середню освіту”;

✔ “Про професійну (професійно-технічну) освіту”;

✔ “Про вищу освіту”.

Отже, перш ніж вимагати податкову знижку, варто переконатися, що навчальний заклад відповідає цим критеріям та має всі необхідні документи.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 20.05.2025 №154 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію цифрового видавництва «Бухгалтерія для бюджету та ОМС» про розрахунок відпускних на прикладах

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  цифрового видавництва «Бухгалтерія для бюджету та ОМС» про розрахунок відпускних на прикладах.

Загальна формула розрахунку відпускних

Розрахунок відпускних здійснюється за формулою:

відпускні = тривалість відпустки × середньоденна зарплата

При розрахунку даних показників зверніть увагу на таке:

  • тривалість відпустки – це календарні дні (к. дн.) відпустки. Однак святкові і неробочі дні у тривалості відпустки за загальним правилом не враховуються (Новий рік, Міжнародний жіночий день, Пасха (Великдень), День незалежності України, Різдво Христове і т.д.). Всього на рік святково-неробочих днів зараз 11 (їхній повний і актуальний перелік – у ст. 73 КЗпП). Однак усі святково-неробочі дні, починаючи з 24 березня 2022 року на період воєнного стану, є звичайними робочими днями на підставі ч. 6 ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136 (далі – Закон № 2136). Отже, кількість календарних днів тривалості відпустки під час воєнного стану зменшувати на святково-неробочі не потрібно;
  • вихідні, наприклад звичайні суботи і неділі (залежать від графіку роботи установи), віднімати не потрібно. Такі дні входять у тривалість відпустки та оплачуються працівнику;
  • середньоденна зарплата рахується за своїми правилами, які визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Приклад 1 (щорічна відпустка, проста ситуація)

Бухгалтер НДІ йде у відпустку у лютому 2025 року з 03.02.2025 року по 16.02.2025 року (це 14 дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 82145,14 грн;
  • лікарняні – 1300 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2500 грн.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 82145,14 + 1300 = 83445,14 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 83445,14 /366 = 83445,14/366 = 227,99 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 14 к. дн.

Отже, відпускні = 227,99 грн ×14 к. дн. = 3191,86 грн.

Приклад 2 (щорічна відпустка, перехідні відпускні)

Заступник директора НДІ йде у відпустку у лютому – з 24.02.2025 по 10.03.2025 (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 193257,27 грн;
  • лікарняні – 2200 грн;
  • компенсація невикористаної відпустки 12000 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2900 грн.

Премій у заступника директора не було. ПСП не користується.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 193257,27 + 2200 = 195457,27 грн. Матеріальну допомогу та компенсацію невикористаної відпустки не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 195457,27/366 = 195457,27/366 = 534,04 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн. (святковий день Міжнародного жіночого дня (8 березня) віднімати не треба, тому що у період відпустки діє воєнний стан).

Отже, відпускні = 534,04 грн ×15 к. дн. = 8010,60 грн.

Окрім цього, у прикладі 2 маємо ситуацію перехідних відпусток: початок в одному місяці, а кінець в іншому. Для заповнення Додатка 4ДФ, якому нині потрібна помісячна розбивка доведеться розбити суму відпускних на 2 частини:

  • відпускні за січень 2025 (5 к. дн.) = 534,04 × 5 = 2670,20 грн;
  • відпускні за лютий 2025 (10 к. дн.) = 534,04 × 10 = 5340,40 грн;
  • перевірка: 2670,20 + 5340,40 = 8010,60 грн.

Будьте уважні з перехідними відпускними, так як у працівників, які можуть мати право на ПСП, – вони є причиною необхідності перерахунку ПДФО.

Приклад 3 (щорічна відпустка, річна премія)

Той же заступник директора з прикладу 2 (відпустка з 24.02.2025 по 10.03.2025). Його вже пораховані виплати розрахункового періоду – 195457,27 грн. Однак у січні 2024 року йому була нарахована річна премія («13-а зарплата») за 2023 рік – 10000 грн.

Рахуємо суму річної премії за 2023 рік, яку слід включити до виплат розрахункового періоду відпустки, що починається у січні 2025 року:

  • кількість відпрацьованих робочих днів за 2023 рік = 260 р. дн. Вважаємо, що у цей період заступник директора відпрацював усі можливі робочі дні, тобто виконав річну норму;
  • сума премії на 1 відпрацьований робочий день 2023 року = 10000/260 = 38,46 грн;
  • перший місяць перерахунку премії – січень 2024. Місяці перерахунку, що потрапляють до розрахункового періоду – лютий 2024-грудень 2024. Всього маємо 11 місяців перерахунку;
  • за лютий 2024-грудень 2024 директором відпрацьовано всього 239 р. дн. (теж усю норму);
  • перераховуємо премію: 38,46 грн × 239 р. дн. = 9191,94 грн.

Тоді всього виплат розрахункового періоду = 195457,27 + 9191,94= 204649,21 грн.

Середньоденна зарплата = 204649,21 грн /366 к. дн. = 559,15 грн.

Отже, відпускні = 559,15 ×15 = 8387,25 грн. За рахунок премії відпускні вийшли більшими, ніж у прикладі 2.

Зараз немає значення, коли річна премія була нарахована, – у поточному чи минулому році. Вона враховується шляхом перерахунку за відпрацьованими робочими днями.

Приклад 4 (щорічна відпустка, квартальна премія)

Головбух йде у щорічну відпустку з 09.06.2025 року по 23.06.2025 року (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (червень 2024-травень 2025) складають:

  • зарплата – 123456,25 грн;
  • лікарняні – 1950 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – 2900 грн;
  • премія (квартальна) – 4500 грн. Премія нарахована у січні 2025 року за ІV квартал 2024;
  • премія (квартальна) – 5000 грн. Премія була нарахована у квітні 2025 року за І квартал 2025 року.

Спочатку рахуємо виплати розрахункового періоду без премії:

  • 123456,25 + 1950 = 125406,25 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо.

Далі перераховуємо першу квартальну премію – за ІV квартал 2024 року, – яку слід включити до виплат розрахункового періоду:

  • кількість відпрацьованих робочих днів жовтень-грудень 2024 у бухгалтера: 23+21+22= 66 р. дн. Вважаємо, що він відпрацював усі можливі робочі дні у ІV кварталі 2024;
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 4500/66 =68,18 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні-березні 2025 = 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • перерахована квартальна премія = 68,18 грн × 64 р. дн. = 4363,52 грн.

Другу премію – за І квартал 2025 року – теж перераховуємо:

  • кількість відпрацьованих днів за І квартал 2025 р. – 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 5000/64 = 78,13 грн;
  • кількість відпрацьованих у квітні-травні 2025 р. – 44 р. дн. (з 44 р. дн. за нормою);
  • перерахована премія = 78,13 грн × 44 р. дн. = 3437,72 грн.

Проводимо подальші розрахунки:

  • виплати розрахункового періоду разом з преміями = 125406,25 + 4363,52 + 3437,72 = 133207,49 грн;
  • тривалість розрахункового періоду = 365 к. дн.;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн.;
  • середньоденна зарплата = 133207,49 грн /365 = 364,95 грн.

Отже, відпускні = 364,95 грн ×15 к. дн. = 5474,25 грн.

Приклад 5 (розрахунковий період менший за 12 місяців, відпустка «на дітей»)

З працівницею уклали трудовий договір 11.11.2024. З 27.01.2025 їй надано соціальну додаткову відпустку тривалістю 10 к. дн. Їй нараховано зарплату в сумі:

  • 6608,70 грн – за дні жовтня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати;
  • 8000 грн – за дні грудня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати.

Розраховуємо потрібні показники:

  • розрахунковий період – 01.12.2024-31.12.2024. Він тут нестандартний, так як немає 12 місяців роботи. Листопад 2024 слід відкинути, так як робота почалася не з 1-го робочого дня місяця. Повний місяць лише один – грудень 2024, його й рахуємо;
  • тривалість розрахункового періоду (грудень 2024) – 31 к. день, де 31 – кількість к. дн. у грудні 2024, а святково-неробочих днів за грудень 2024 віднімати не треба, так як усе ще діє воєнний стан;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 10 к. дн.;
  • середньоденна = 8000 грн /31 к. дн. = 258,06 грн.

Отже, відпускні = 258,06 грн ×10 к. дн. = 2580,60 грн.

Зверніть увагу, що дана відпустка на дітей отримана за календарний 2025 рік і наступне таке право на неї виникне з 01 січня 2026 року. Робочий же рік для щорічних відпусток у даній ситуації буде з 11 листопада 2024 по 10 листопада 2025.

Приклад 6 (відпустка з першого робочого дня, мінімалка)

Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки з 27.01.2025 на 24 к. дн. Останній день відпустки для догляду – 25.01.2025 (субота). За її посадою оклад у січні 2025 року складає 5815 грн (10-й тарифний розряд за ЄТС).

Оскільки відпустка у січні 2025 року, розрахунковий період мав би бути січень 2024 – грудень 2024. Однак весь цей період припадає на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. І він виключається з розрахункового періоду. Як наслідок, розрахункового періоду взагалі немає.

У даній ситуації розрахунок відпускних слід проводити на основі посадового окладу. Однак меншим мінімальної зарплати січня 2025, що складає 8000 грн. За правилом має використовуватися тарифна ставка, посадовий (місячний) оклад, але не менший мінімальної зарплати (див. п. 4 Порядку № 100). Отже, для розрахунку слід взяти саме мінімальну зарплату січня 2025 та помножити її на кількість місяців розрахункового періоду, тобто 12.

Отже, маємо такий розрахунок необхідних показників:

  • тривалість розрахункового періоду – 366 к. дн. (включає лютий 2024 – високосного року);
  • умовно нараховані виплати за розрахунковий період = 8000 грн ×12 = 96000 грн;
  • середньоденна зарплата для розрахунку = 96000 грн/366 к. дн. = 262,30 грн;

Отже, відпускні = 262,30 грн ×24 к. дн. = 6295,20 грн. Це перехідні відпускні, які слід розбити для податкової звітності на дві частини:

  • 1311,50 грн, 262,30 грн × 5 к. дн.) – за 5 к. дн. січня (з 27.01.2025 по 31.01.2025);
  • 4983,70 грн, 262,30 грн × 19 к. дн.) – за 19 днів лютого (з 01.02.2025 по 18.02.2025);

Перевірка: 1311,50 +4983,70 = 6295,20 грн.

Приклад 7 (запізніла премія і відпускні)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 року на 24 к. дн. 31.01.2025 року йому виплатили нараховані відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення. Розрахунковий період становить лютий 2024 – січень 2025. Однак 03.02.2025 року підписали наказ про нарахування йому премії за січень 2025 року – 5000 грн.

У даному випадку премія не буде враховуватися у доході розрахункового періоду, так як має бути включена до доходу лютого 2025. Розрахунок такий:

  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні 2025 – 23 р. дн.;
  • середньоденна премія на 1 робочий день = 5000/23 = 217,39 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у лютому 2025 – 2 р. дн.;
  • перерахована премія = 217,39 грн × 2 р. дн. = 434,78 грн.

Наприклад. якщо працівник потім піде у відпустку у червні 2025 року, то якраз сума перерахованої премії 434,78 грн увійде до виплат розрахункового періоду (червень 2024-травень 2025, куди входить і лютий 2025 з перерахованою премією).

Приклад 8 (призупинення, відпустка без збереження)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 на 24 к. дн. У розрахунковому періоді лютий 2024-січень 2025 у працівника є 45 к. дн. призупинення трудових відносин внаслідок російської агресії та 30 днів відпустки без збереження. Нарахована зарплата за розрахунковий період – 125000 грн.

У даному разі з тривалості розрахункового періоду треба відняти дні призупинення трудових відносин та відпустки без збереження.

Маємо такий розрахунок:

  • тривалість розрахункового періоду = 366 – 45 – 30 = 291 к. дн.;
  • середньоденна = 125000/291 = 429,55 грн;
  • відпускні = 429,55 грн × 24 к. дн. = 10309,20 грн.

Зверніть увагу, що під час воєнного стану тривалість відпусток ще може й обмежуватися роботодавцем.

 

Коли виплачувати відпускні

Відпускні виплачуються за весь час відпустки до початку самої відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором (ст. 21 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504, далі – Закон про відпустки). До початку – це значить, що відпускні мають бути виплачені, як мінімум, за день до дня початку відпустки. Моментом початку відпустки вважається час «0.00» першого календарного дня відпустки, який зазначений у наказі керівника про відпустку.

Також за згаданим роз’ясненням Держпраці трудовим або колективним договором можуть бути встановлені інші умови здійснення такої виплати, наприклад після початку відпустки (це прямо випливає зі ст. 21 Закону про відпустки, – «якщо інше не передбачено…трудовим або колективним договором»). Крім того, строк виплати відпускних може бути й вказаний у самій заяві працівника та наказі керівника про надання відпустки. Тоді виплата відпускних під час відпустки не буде розглядатися як порушення трудового законодавства.

Зверніть увагу, що наразі правило виплати відпускних за 3 дні до початку відпустки скасували.

Тривалість відпустки: робочий рік

Питання робочого чи календарного року для надання відпустки залежить від її виду:

  • щорічна основна і додаткова відпустка – надаються не за календарний, а робочий рік, який у кожного працівника свій і рахується від 1-го робочого дня;
  • додаткова соціальна відпустка «на дітей» та інші соціальні відпустки, наприклад відпустка учасникам бойових дій, – надаються за календарний рік.

Однак період воєнного стану вносить деякі нюанси до правил визначення тривалості робочого року.

Робочий рік для щорічної відпустки та воєнний стан

При розрахунку робочого року (стажу для щорічної відпустки) в умовах воєнного стану виникають питання щодо періодів:

  • призупинення трудових відносин (ст. 13 Закону № 2136);
  • відпустки без збереження зарплати, яка в умовах воєнного стану може й перевищувати стандартні 15 к. дн. (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136). Однак до осіб, які виїхали з України або є внутрішньо переміщеними діє обмеження 90 к. дн.

Зверніть увагу, що час призупинення трудових відносин через російську агресію в робочий рік не зараховується. Причина: за період за працівником не зберігається середній заробіток та він не виконує ніякої роботи. Натомість до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують «час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково» (пп. «2» ст. 9 Закону про відпустки).

Натомість відпустка без збереження незалежно від тривалості зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку, тобто зараховується до робочого року працівника. Причина – під час відпустки без збереження за працівником зберігається робоче місце (посада), чого немає при призупиненні трудових відносин. Однак дане правило щодо відпустки без збереження не працює, якщо працівник виїхав за межі території України або набув статус внутрішньо переміщеної особи, тому що:

  • така відпустка налається роботодавцем обов’язково, але обмежується періодом 90 к. дн.;
  • її час не зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку (див. ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).

Отже, відпустки без збереження зарплати надаються працівнику в обов’язковому порядку, але вони не зараховується до робочого року.

Тривалість відпусток під час воєнного стану

Зазвичай працівник має право на відпустку тривалістю 24 дні на рік. І вкрай рідко використовує їх повністю, не розбиваючи на частини. Необхідну працівникові кількість днів відпочинку керівник зазначає у наказі на відпустку.

Як уже зазначалось, за загальним правилом кількість днів на розрахунок відпускних у наказі зазначається без урахування святкових і неробочих днів, які визначені у ст. 73 КЗпП. Тобто якщо календарний день відпустки припадає на святковий чи неробочий день, то він не враховується (виняток – період воєнного стану після 24 березня 2022 року).

Крім того, в умовах воєнного стану діють такі обмеження щодо тривалості відпусток:

  • надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може обмежуватися тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік. Невикористані дні при цьому переносяться на період після закінчення воєнного стану (ст. 12 Закону № 2136);
  • у період воєнного стану роботодавець може відмовляти у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (при звільненні виплачується компенсація невикористаних днів);
  • роботодавець може відмовити працівнику навіть у щорічній відпустці, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Середньоденна зарплата для нарахування відпускних 2025

Середньоденна зарплата обчислюється так:

середньоденна зарплата для відпускних = виплати розрахункового періоду ÷ тривалість розрахункового періоду

Зверніть увагу, що правила розрахунку середньої для відпускних відрізняються від таких для лікарняних/декретних. Розглянемо детально, як визначити кожний показник, що необхідний для розрахунку середньоденної.

Визначення розрахункового періоду для відпускних 2025

Розрахунковий період індивідуальний для кожного працівника. Саме за цей період слід підсумовувати виплати працівника та кількість календарних днів. Цього вимагає Порядок № 100.

Для більшості працівників, які працюють понад 1 рік, розрахунковий період становить 12 календарних місяців роботи, які передують місяцю надання відпустки. Якщо період трудових відносин менший, відповідно менший і розрахунковий період. Як визначити такий період розкрито у таблиці нижче.

ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ

Тривалість трудових відносин Розрахунковий період

> 12 місяців 12 місяців

від 1 до 11 місяців рахуються тільки повні місяці роботи*

< 1 місяць фактично відпрацьований час, у днях

(з 1-го робочого дня трудових відносин)

*як повний місяць також зараховується місяць, коли працівника прийнято на роботу не з 1-го календарного, але з 1-го робочого дня (див. абз. 2 п. 2 Порядку № 100)

Дні, що зменшують тривалість розрахункового періоду при розрахунку відпускних

Тривалість розрахункового періоду визначається у днях. Якщо працівник іде у відпустку у березні 2025 року і розрахунковий період у нього березень 2024-лютий 2025, то його тривалість буде 365 к. дн. (лютий 2025 має 28 к. дн., невисокосний рік). Святково-неробочих днів у розрахунковому періоді немає (воєнний стан буде тривати), тому віднімати їх не треба.

Однак до тривалості розрахункового періоду не включається той час впродовж якого працівники з поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток (зберігався частково). Тобто виключаються дні:

  • відпустки без збереження зарплати;
  • відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного чи 6-річного віку;
  • дні призупинення трудових відносин внаслідок російської агресії (так як за цей період працівник не мав роботи, не працював та не мав збереження зарплати на основі середньої);
  • час, за який відсутні дані про нараховану зарплату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (підстава – абз. 6 п. 2 Порядку № 100, що діє з 29 квітня 2022 року).

Однак календарні дні для розрахунку відпускних включають в себе дні:

  • лікарняного – як за рахунок установи, так і за рахунок ПФУ;
  • перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, за які працівниця отримувала декретні виплати, – допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами .

Після закінчення воєнного стану також від тривалості розрахункового періоду слід віднімати всі святкові і неробочі дні.

Виплати розрахункового періоду, які враховуються при розрахунку відпускних

Розрахунок середньої зарплати для відпускних за раніше наведеною формулою передбачає знаходження суми виплат, що нараховані за розрахунковий період. Це всі виплати, пов’язані з виконанням роботи за посадою, тобто:

  • посадовий оклад (тарифний розряд);
  • доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зони обслуговування, виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, високі досягнення в праці, умови праці, інтенсивність праці, вислугу років тощо);
  • різниця в посадових окладах, яку виплачують працівникам за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника;
  • доплата до розміру мінімальної зарплати (для тих працівників, у яких сума зарплати за відпрацьований час за повної тривалості робочого тижня менше розміру мінзарплати);
  • премії за внесок у роботу установи, винагорода за підсумками річної роботи. При цьому премії за період 2 місяці і більше за Порядком № 100 включаються шляхом перерахунку за відпрацьованими робочим дням.

Окрім згаданих вище виплат для нарахування відпускних в Україні також плюсуємо:

  • виплати за час, впродовж якого працівнику зберігають середній заробіток (оплата відпусток, за виконання державних і громадських обов’язків, за дні службового відрядження тощо);
  • оплату за перші 5 днів лікарняного;
  • оплату лікарняних за рахунок Пенсійного фонду України (далі– Фонд);
  • до допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (декретні). Їх теж враховують незважаючи на те, що вони виплачуються повністю з ПФУ.

Маємо для вас 7 зразків заповнення:

  • наказ про призначення уповноважених на призначення виплат за соціальним страхуванням;
  • протокол уповноваженого для оплати лікарняних;
  • наказ про призначення лікарняних;
  • наказ про відмову у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності;
  • повідомлення про відмову у призначенні лікарняних;
  • наказ про оплату перших п’яти днів лікарняного сумісникові;
  • лист-пояснення до ПФУ про повернення коштів.

ВИПЛАТИ ПРАЦІВНИКУ ТА РОЗРАХУНОК ВІДПУСКНИХ

Чи включати до виплат розрахункового періоду (так +, ні –)

доплата до мінімальної зарплати +

індексація зарплати +

оплата днів тимчасової непрацездатності (лікарняних)– перші 5 днів і за рахунок Пенсійного фонду +

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами +

оплата державних і громадських обов’язків тощо +

компенсація днів невикористаної відпустки –

матеріальна допомога разового характеру, наприклад на вирішення соціально-побутових питань –

матеріальна допомога на оздоровлення, що має систематичний характер +

відпускні +

премії до свят, ювілеїв тощо –

Якщо ж потрібної виплати у таблиці не знайшли, то скористайтеся повним переліком виплат, які не слід враховувати, – їх можна знайти у п. 4 Порядку № 100 або у ще одній таблиці-шпаргалці нижче.

ПЕРЕЛІК ВИПЛАТ, ЩО ПРИ РОЗРАХУНКУ ВІДПУСКНИХ 2025 НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ*

  1. 1. виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру),що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками)
  2. 2. одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога**, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо)
  3. 3. компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових)
  4. 4. премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності)
  5. 5. грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо
  6. 6. пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати
  7. 7. літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором
  8. 8. вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування
  9. 9. дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку
  10. 10. виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо
  11. 11. вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їхнє відшкодування
  12. 12. заробітна плата на роботі за сумісництвом(за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством)
  13. 13. суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я
  14. 14. доходи (дивіденди, проценти),нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства
  15. 15. компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати
  16. 16. заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму
  17. 17. винагороди державним виконавцям
  18. 18. простій, оплачений з розрахунку 2/3 окладу (тарифної ставки)
  19. 19. грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

*за Порядком № 100 враховуються всі виплати, які входять до зарплати, окрім даного переліку. Складові зарплати можна побачити в Інструкції зі статистики зарплати, затвердженій наказом Мінстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5);

** виняток – матеріальна допомога на оздоровлення, так як вона має систематичний характер та є складовою частиною зарплати, наприклад у педагогічних, науково-педагогічних, медичних працівників

Перерахування премій при визначенні виплат розрахункового періоду

  1. Премії, як і раніше, включаються до розрахункового періоду шляхом «перерахунку вперед», починаючи з місяця їхнього нарахування. Наприклад, квартальну премію 1000 грн нарахували у квітні 2025 року за відпрацьовані у І кварталі 2025 року 40 р. дн. (норма була 64 р. дн.). Середньоденна премія виходить 25 грн/день 1000/40). Однак у періоді перерахунку (квітень 2025-червень 2025) працівник відпрацював всю норму – 65 р. дн.
  2. Як наслідок, сума перерахованої премії 1625 грн 25×65) > 1000 грн. Однак при частковому відпрацюванні періоду, за який була нарахована премія, при її перерахунку враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії (див. абз. 3 п. 3 Порядку № 100). Отже, перерахована премія «обрізається» до фактичної і після перерахунку вона теж становить не більше 1000 грн:
  • квітень – 550 грн (25 × 22);
  • травень – 550 грн (25 × 22). Однак «обрізаємо», аби сума за квітень-травень (550 + 550 = 1100 грн) не перевищувала 1000 грн. Виходить за травень – 450 грн (1000 – 550);
  • червень – 0 грн. «Ліміт» перерахунку вичерпаний при розрахунку за травень.

Як саме розподілити таку перераховану й «обрізану» премію за місяцями перерахунку Порядок № 100 не уточнює, тому застосовуємо загальний підхід, рахуючи премію помісячно.

Також далі ще наведений перерахунок премій – див. приклад 3 і 4.

Нарахування відпускних за відсутності виплат у розрахунковому періоді

Можлива ситуація, коли за розрахунковий період взагалі виплат не було. Причинами можуть бути:

  • працівник тільки почав працювати і з 1-го робочого дня йде у відпустку;
  • працівниця була у відпустці для догляду за дитиною віком до 3-х років й після виходу з 1-го робочого дня бере відпустку.

Для розрахунків у такому разі береться установлена тарифна ставка, посадовий (місячний) оклад, але не менше мінімальної зарплати (див. п. 4 Порядку № 100). Виплати за розрахунковий період визначаються шляхом множення на кількість його місяців. Як рахувати відпускні у такому разі наведено у прикладі 6.

Особливості відпускних для відпустки «на дітей»

Додаткову соціальну відпустку «на дітей» часто беруть разом зі щорічною відпусткою. Такі відпускні нараховуються за тими ж правилами, що і щорічна, тобто з використанням Порядку № 100. Правила розрахунку середньої ті ж самі. Єдине, що уже згадувалося, – надається така відпустка за календарний, а не робочий рік. А ще її не можна ділити на частини. Відпустка складає 10 к. дн., а якщо підстав декілька – 17 к. дн. За ст. 19 Закону про відпустки найбільш поширеними підставами для таких відпусток є:

  • у жінки двоє або більше дітей віком до 15 років;
  • є статус одинокої матері (одинокого батька);
  • у жінки є дитина з особливими потребами (інвалідністю).

Розрахунок відпускних – приклади для 2025 року

Стандартні ситуації розрахунку відпускних

Приклад 1 (щорічна відпустка, проста ситуація)

Бухгалтер НДІ йде у відпустку у лютому 2025 року з 03.02.2025 року по 16.02.2025 року (це 14 дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 82145,14 грн;
  • лікарняні – 1300 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2500 грн.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 82145,14 + 1300 = 83445,14 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 83445,14 /366 = 83445,14/366 = 227,99 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 14 к. дн.

Отже, відпускні = 227,99 грн ×14 к. дн. = 3191,86 грн.

Приклад 2 (щорічна відпустка, перехідні відпускні)

Заступник директора НДІ йде у відпустку у лютому – з 24.02.2025 по 10.03.2025 (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (лютий 2024-січень 2025) складають:

  • зарплата – 193257,27 грн;
  • лікарняні – 2200 грн;
  • компенсація невикористаної відпустки 12000 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем – 2900 грн.

Премій у заступника директора не було. ПСП не користується.

Розраховуємо необхідні показники для відпускних:

  • виплати розрахункового періоду = 193257,27 + 2200 = 195457,27 грн. Матеріальну допомогу та компенсацію невикористаної відпустки не враховуємо;
  • тривалість розрахункового періоду = 366 к. дн. (розрахунковий період включає лютий 2024 – високосного року);
  • середньоденна зарплата = 195457,27/366 = 195457,27/366 = 534,04 грн;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн. (святковий день Міжнародного жіночого дня (8 березня) віднімати не треба, тому що у період відпустки діє воєнний стан).

Отже, відпускні = 534,04 грн ×15 к. дн. = 8010,60 грн.

Окрім цього, у прикладі 2 маємо ситуацію перехідних відпусток: початок в одному місяці, а кінець в іншому. Для заповнення Додатка 4ДФ, якому нині потрібна помісячна розбивка доведеться розбити суму відпускних на 2 частини:

  • відпускні за січень 2025 (5 к. дн.) = 534,04 × 5 = 2670,20 грн;
  • відпускні за лютий 2025 (10 к. дн.) = 534,04 × 10 = 5340,40 грн;
  • перевірка: 2670,20 + 5340,40 = 8010,60 грн.

Будьте уважні з перехідними відпускними, так як у працівників, які можуть мати право на ПСП, – вони є причиною необхідності перерахунку ПДФО.

Премії в розрахунку відпускних

Приклад 3 (щорічна відпустка, річна премія)

Той же заступник директора з прикладу 2 (відпустка з 24.02.2025 по 10.03.2025). Його вже пораховані виплати розрахункового періоду – 195457,27 грн. Однак у січні 2024 року йому була нарахована річна премія («13-а зарплата») за 2023 рік – 10000 грн.

Рахуємо суму річної премії за 2023 рік, яку слід включити до виплат розрахункового періоду відпустки, що починається у січні 2025 року:

  • кількість відпрацьованих робочих днів за 2023 рік = 260 р. дн. Вважаємо, що у цей період заступник директора відпрацював усі можливі робочі дні, тобто виконав річну норму;
  • сума премії на 1 відпрацьований робочий день 2023 року = 10000/260 = 38,46 грн;
  • перший місяць перерахунку премії – січень 2024. Місяці перерахунку, що потрапляють до розрахункового періоду – лютий 2024-грудень 2024. Всього маємо 11 місяців перерахунку;
  • за лютий 2024-грудень 2024 директором відпрацьовано всього 239 р. дн. (теж усю норму);
  • перераховуємо премію: 38,46 грн × 239 р. дн. = 9191,94 грн.

Тоді всього виплат розрахункового періоду = 195457,27 + 9191,94= 204649,21 грн.

Середньоденна зарплата = 204649,21 грн /366 к. дн. = 559,15 грн.

Отже, відпускні = 559,15 ×15 = 8387,25 грн. За рахунок премії відпускні вийшли більшими, ніж у прикладі 2.

Немає значення, коли річна премія була нарахована, – у поточному чи минулому році. Вона враховується шляхом перерахунку за відпрацьованими робочими днями.

Приклад 4 (щорічна відпустка, квартальна премія)

Головбух йде у щорічну відпустку з 09.06.2025 року по 23.06.2025 року (це всього 15 к. дн.). Його доходи за розрахунковий період (червень 2024-травень 2025) складають:

  • зарплата – 123456,25 грн;
  • лікарняні – 1950 грн;
  • матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань – 2900 грн;
  • премія (квартальна) – 4500 грн. Премія нарахована у січні 2025 року за ІV квартал 2024;
  • премія (квартальна) – 5000 грн. Премія була нарахована у квітні 2025 року за І квартал 2025 року.

Спочатку рахуємо виплати розрахункового періоду без премії:

  • 123456,25 + 1950 = 125406,25 грн. Матеріальну допомогу не враховуємо.

Далі перераховуємо першу квартальну премію – за ІV квартал 2024 року, – яку слід включити до виплат розрахункового періоду:

  • кількість відпрацьованих робочих днів жовтень-грудень 2024 у бухгалтера: 23+21+22= 66 р. дн. Вважаємо, що він відпрацював усі можливі робочі дні у ІV кварталі 2024;
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 4500/66 =68,18 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні-березні 2025 = 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • перерахована квартальна премія = 68,18 грн × 64 р. дн. = 4363,52 грн.

Другу премію – за І квартал 2025 року – теж перераховуємо:

  • кількість відпрацьованих днів за І квартал 2025 р. – 64 р. дн. (з 64 р. дн. за нормою);
  • середньоденна премія на 1 відпрацьований день = 5000/64 = 78,13 грн;
  • кількість відпрацьованих у квітні-травні 2025 р. – 44 р. дн. (з 44 р. дн. за нормою);
  • перерахована премія = 78,13 грн × 44 р. дн. = 3437,72 грн.

Проводимо подальші розрахунки:

  • виплати розрахункового періоду разом з преміями = 125406,25 + 4363,52 + 3437,72 = 133207,49 грн;
  • тривалість розрахункового періоду = 365 к. дн.;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 15 к. дн.;
  • середньоденна зарплата = 133207,49 грн /365 = 364,95 грн.

Отже, відпускні = 364,95 грн ×15 к. дн. = 5474,25 грн.

Новоприйняті працівники, відпустка «на дітей»

Приклад 5 (розрахунковий період менше 12 місяців, відпустка «на дітей»)

З працівницею уклали трудовий договір 11.11.2024. З 27.01.2025 їй надано соціальну додаткову відпустку тривалістю 10 к. дн. Їй нараховано зарплату в сумі:

  • 6608,70 грн – за дні жовтня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати;
  • 8000 грн – за дні грудня 2024 року, включаючи доплату до мінімальної зарплати.

Розраховуємо потрібні показники:

  • розрахунковий період – 01.12.2024-31.12.2024. Він тут нестандартний, так як немає 12 місяців роботи. Листопад 2024 слід відкинути, так як робота почалася не з 1-го робочого дня місяця. Повний місяць лише один – грудень 2024, його й рахуємо;
  • тривалість розрахункового періоду (грудень 2024) – 31 к. день, де 31 – кількість к. дн. у грудні 2024, а святково-неробочих днів за грудень 2024 віднімати не треба, так як усе ще діє воєнний стан;
  • тривалість оплачуваних днів відпустки = 10 к. дн.;
  • середньоденна = 8000 грн /31 к. дн. = 258,06 грн.

Отже, відпускні = 258,06 грн ×10 к. дн. = 2580,60 грн.

Зверніть увагу, що дана відпустка на дітей отримана за календарний 2025 рік і наступне таке право на неї виникне з 01 січня 2026 року. Робочий же рік для щорічних відпусток у даній ситуації буде з 11 листопада 2024 по 10 листопада 2025.

Відсутність розрахункового періоду та відпускні

Приклад 6 (відпустка з першого робочого дня, мінімалка)

Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки з 27.01.2025 на 24 к. дн. Останній день відпустки для догляду – 25.01.2025 (субота). За її посадою оклад у січні 2025 року складає 5815 грн (10-й тарифний розряд за ЄТС).

Оскільки відпустка у січні 2025 року, розрахунковий період мав би бути січень 2024 – грудень 2024. Однак весь цей період припадає на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. І він виключається з розрахункового періоду. Як наслідок, розрахункового періоду взагалі немає.

У даній ситуації розрахунок відпускних слід проводити на основі посадового окладу. Однак меншим мінімальної зарплати січня 2025, що складає 8000 грн. За правилом має використовуватися тарифна ставка, посадовий (місячний) оклад, але не менший мінімальної зарплати (див. п. 4 Порядку № 100). Отже, для розрахунку слід взяти саме мінімальну зарплату січня 2025 та помножити її на кількість місяців розрахункового періоду, тобто 12.

Отже, маємо такий розрахунок необхідних показників:

  • тривалість розрахункового періоду – 366 к. дн. (включає лютий 2024 – високосного року);
  • умовно нараховані виплати за розрахунковий період = 8000 грн ×12 = 96000 грн;
  • середньоденна зарплата для розрахунку = 96000 грн/366 к. дн. = 262,30 грн;

Отже, відпускні = 262,30 грн ×24 к. дн. = 6295,20 грн. Це перехідні відпускні, які слід розбити для податкової звітності на дві частини:

  • 1311,50 грн (262,30 грн × 5 к. дн.) – за 5 к. дн. січня (з 27.01.2025 по 31.01.2025);
  • 4983,70 грн (262,30 грн × 19 к. дн.) – за 19 днів лютого (з 01.02.2025 по 18.02.2025);

Перевірка: 1311,50 +4983,70 = 6295,20 грн.

Також разом з відпускними нараховують і зарплату за місяць виходу у відпустку, включаючи усі дні до початку відпустки. Крім того, перебування працівника у відпустці не є перешкодою для нарахування йому премії, наприклад за результатами попереднього місяця, кварталу.

Запізнілі місячні премії не впливають на розрахунок, так як включаються до доходу того місяця, у якому вони були нараховані, але на основі перерахунку за робочими днями.

Нараховані пізніше премії спричиняють перерахунок суми відпускних, якщо вони стосуються місяця розрахункового періоду.

Приклад 7 (запізніла премія і відпускні)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 року на 24 к. дн. 31.01.2025 року йому виплатили нараховані відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення. Розрахунковий період становить лютий 2024 – січень 2025. Однак 03.02.2025 року підписали наказ про нарахування йому премії за січень 2025 року – 5000 грн.

У даному випадку премія не буде враховуватися у доході розрахункового періоду, так як має бути включена до доходу лютого 2025. Розрахунок такий:

  • кількість відпрацьованих робочих днів у січні 2025 – 23 р. дн.;
  • середньоденна премія на 1 робочий день = 5000/23 = 217,39 грн;
  • кількість відпрацьованих робочих днів у лютому 2025 – 2 р. дн.;
  • перерахована премія = 217,39 грн × 2 р. дн. = 434,78 грн.

Наприклад. якщо працівник потім піде у відпустку у червні 2025 року, то якраз сума перерахованої премії 434,78 грн увійде до виплат розрахункового періоду (червень 2024-травень 2025, куди входить і лютий 2025 з перерахованою премією).

Працівник не працював частину розрахункового періоду через війну

Можливою ситуацією при розрахунку відпускних у 2025 році залишається наявність невідпрацьованих днів у розрахунковому періоді з причини тимчасового переміщення працівника з причини бойових дій або інших обставин. Відсутність таких працівників на роботі, як правило, оформлялася:

  • відпусткою за власний рахунок;
  • призупиненням дії трудового договору.

Про визначення тривалості розрахункового періоду за таких обставин вище уже згадувалося, але закріпимо існуючі правила на відповідному розрахунку.

Приклад 8 (призупинення, відпустка без збереження)

Працівник іде у відпустку з 03.02.2025 на 24 к. дн. У розрахунковому періоді лютий 2024-січень 2025 у працівника є 45 к. дн. призупинення трудових відносин внаслідок російської агресії та 30 днів відпустки без збереження. Нарахована зарплата за розрахунковий період – 125000 грн.

У даному разі з тривалості розрахункового періоду треба відняти дні призупинення трудових відносин та відпустки без збереження.

Маємо такий розрахунок:

  • тривалість розрахункового періоду = 366 – 45 – 30 = 291 к. дн.;
  • середньоденна = 125000/291 = 429,55 грн;
  • відпускні = 429,55 грн × 24 к. дн. = 10309,20 грн.

Нарахувати слід не тільки відпускні – що ще

В бюджетних установах, окрім самих відпускних, працівнику може нараховуватися й матеріальна допомога на оздоровлення. Наприклад, вона є у більшості бюджетників: педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, медиків (навіть у медзакладах-КНП), а також держслужбовців. Як правило, матеріальна допомога на оздоровлення становить один посадовий оклад, якщо інше не визначено колективним договором. Така матеріальна допомога – це не відпускні, але також, як і вони, входить до складу зарплати працівника (див. пп. 2.3.3 Інструкції № 5).

Нараховується така допомога один раз на рік – перед виходом у основну частину відпустки. Або так, як це визначено у колективному/трудовому договорі.

Відображення відпускних у Податковому розрахунку

У Податковому розрахунку відпускні відображаються у:

  • Додатку 4ДФ – у складі зарплати та під «зарплатною» ознакою доходу «101»;
  • Додатку Д1 – в окремих від зарплати рядках та з використанням окремого КТН у графі 9 – «10». Перехідні відпускні при цьому розбиваються на місяці, до яких такі відпускні відносяться, та відображаються в окремих рядках.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 20.05.2025 №153 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію редактора інтернет видання «7eminar» про премії у розрахунку середньої зарплати для відпускних

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  редактора інтернет видання  «7eminar» про премії у розрахунку середньої зарплати для відпускних.

Вимоги законодавства щодо врахування премій у середньому заробітку та їх тлумачення.

              Перш за все нагадаємо, що середній заробіток для відпусток визначають за нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Наведемо ті його норми, які стосуються безпосередньо питання врахування премій під час обчислення середнього заробітку.

Отже, порядок врахування премій та інших заохочувальних виплат врегульовано абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Тут читаємо:

Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.

За для виконання цього припису, роботодавцю потрібно під час обчислення середнього заробітку:

  1. Розрахувати частину премії на один день робочий день. Для цього суму премії за підсумками роботи за певний період ділимо на кількість відпрацьованих у цьому періоді робочих днів.
  2. Множимо суму премії обчислену за один робочий день на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.
  3. Одержані місячні показники додаємо до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду.

Увага! Коли період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої зарплати враховують суму в розмірі, не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати (абз. 3 п. 3 Порядку № 100)

Акцентуємо увагу на тому, коли спрацьовує це правило. Ви звісно побачили, що саме премії, нараховані за неповністю відпрацьований період (місяць, квартал, півріччя, рік), слід враховувати під час обчислення середнього заробітку в розмірі, не більшому за фактичний.

Звідси висновуємо: якщо співробітник повністю відпрацював період, за який нарахували премію, сума врахованої премії може бути більшою за нараховану!

Але, що розуміти під повністю відпрацьованим періодом?

Переконані, коли працівник відпрацював увесь час згідно за своїм графіком роботи – він повністю відпрацював період!

Тож навіть коли працівникові встановлено неповний робочий час згадане правило спрацює лише тоді, коли працівник у періоді, за який нараховано премію, не відпрацював встановленої саме для нього тривалості робочого часу. Уявімо, премію за вересень 2024 року нараховано у жовтні, і у вересні працівник відпрацював 84 години із 84. У такому разі це правило не працює. Якщо ж працівник відпрацював скажімо 80 з 84 годин, – дотримуємося обмеження.

Зважайте: для прийнятого у поточному році (але не з першого робочого дня року) працівника у разі нарахування річної премії, завжди маємо справу із неповністю відпрацьованим періодом (див. ситуацію 6).

Наведені правила стосуються усіх премій за підсумками роботи за певний період.

Однак премія може бути нарахована і за поточний місяць. У такому разі в розрахунку середнього заробітку бере участь вся нарахована премія.

З огляду на сказане розберемо пару ситуацій.

Ситуація 1. Премію за ІІ півріччя 2024 нарахували у січні 2025.

У такому разі премію додаємо до заробітку січня – червня 2025.

Ситуація 2. Премію за ІІ півріччя 2024 нарахували у лютому 2025.

А ось у цій ситуації премію додаємо вже до заробітку лютого – липня 2025.

Щоб визначити, які суми премій потрібно додати до заробітків відповідних місяців розрахункового періоду, потрібно підрахувати кількість відпрацьованих працівником днів у І півріччі. Надалі ділимо суму премії на кількість таких днів. Тепер отриману «денну» премію множимо на кількість відпрацьованих працівником днів у відповідних місяцях, до заробітку яких премія буде врахована.

Які преміальні виплати не беруть участі у розрахунку середньої зарплати

Їх згадано у підпунктах «а», «г», «и» та «о» п. 4 Порядку № 100):

  1. виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять до обов’язків працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачують працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
  2. премії за підсумками щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
  3. виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу;
  4. грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

Приклади врахування премій під час обчислення середньої заробітної плати для відпускних

Приклад 1. Премію нараховано у поточному місяці розрахункового періоду, який відпрацьовано неповністю

Працівник бере відпустку на 24 к. дн. у травні 2025. Щомісяця з травня 2024 по квітень 2025 працівник отримував премію у розмірі 5000 грн (премія за поточний місяць). Лютий 2025 працівник відпрацював не повністю, адже був 2 дні у відпустці за власний рахунок, втім сума премії не була зменшена.

У наведеному випадку у розрахунку відпускних бере участь вся сума премії за кожен із місяців. Тобто загальна сума премій за розрахунковий період, яка бере участь у розрахунку середнього заробітку, становитиме 60000 грн (5000 грн х 12 міс). Той факт що працівник не відпрацював пару днів у лютому через відпустку не беремо до уваги, адже йдеться про нарахування премії за лютий, яку нараховано у лютому.

Приклад 2. Премію нараховано у наступному місяці за неповністю відпрацьований попередній місяць

Працівник іде у відпустку на 24 к. дн. у травні 2025. У червні 2024 йому нарахували премію за травень 2024 у розмірі 10000 грн. У травні 2024 працівник відпрацював 18 днів із 23-х робочих, а в червні 2024 – усі 20 р. дн.

У цьому випадку під час обчислення середнього заробітку для нарахування відпускних потрібно обчислити, яку суму премії потрібно взяти до розрахунку.

Розрахунок такий:

10000 : 18 р. дн. травня = 555,56 грн.

555,56 грн х 20 р. дн. червня = 11111,20 грн.

Розрахунок показує 11111,20 грн, але через те, що премію нараховано за неповністю відпрацьований місяць спрацьовує обмеження з останнього речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Тож у розрахунок потрапить фактична сума премії – 10000 грн.

Приклад 3. Премія за повний місяць, де більше робочих днів ніж у місяці нарахування

Працівникові в червні 2024 нараховано премію за травень у розмірі 6000 грн. У травні працівник відпрацював 23 р. дн., а в червні — 20 р. дн. Працівник йде у відпустку у травні 2025.

Під час обчислення середнього заробітку для відпускних маємо взяти до уваги розрахункову суму премії. І не зважаючи на те, що у травні та червні працівник відпрацював всі робочі дні, не вся премія потрапить до розрахунку середнього заробітку.

6000 грн : 23 р. дн. травня = 260,87 грн

260,87 грн х 20 р. дн. червня = 5217,40 грн.

Приклад 4. Премія за повний місяць, де менше робочих днів ніж у місяці нарахування

Працівникові в травні 2024 нараховано премію за квітень 2024 у розмірі 8000 грн. У квітні 2024 працівником відпрацьовано 22 р. дн., а в травні — 23 р. дн. Працівник йде у відпустку у травні 2025 року.

Розрахунковий період травень 2024 – квітень 2025. Під час обчислення середнього заробітку для нарахування відпускних потрібно обчислити суму премії за квітень 2024, яку буде віднесено до зарплати травня 2024.

Увага! Хоча квітень 2024 не входить у розрахунковий період – суму премії за цей місяць слід враховувати під час обчислення середнього заробітку, адже її нараховано у травні 2024, який входить до розрахункового періоду

У квітні та травні 2024 працівник відпрацював усі передбачені графіком робочі дні – 22 р. дн. та 23 р. дн., відповідно норму із останнього речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100 тут не застосовуємо.

Розраховуємо суму премії, яка бере участь в обчисленні середнього заробітку:

8000 грн : 22 р. дн. квітня = 363,64 грн

363,64 грн х 23 р. дн. травня = 8363,72 грн.

Отже, у розрахунках братиме участь навіть більша сума премії ніж була нарахована працівникові.

Приклад 5. Квартальні та річні премії в середньому заробітку для відпускних

У травні 2025 працівник йде у щорічну відпустку. Розрахунковим є період із травня 2024 по квітень 2025. За умовами преміювання працівникові щокварталу нараховували премії у:

  1. квітні 2024 за I квартал 2024 – 15000 грн;
  2. липні 2024 за ІІ квартал 2024 – 15000 грн;
  3. жовтні 2024 за ІІІ квартал 2024 – 10000 грн;
  4. січні 2025 за IV квартал 2024 – 20000 грн;
  5. квітні 2025 за I квартал 2025 – 20000 грн.

Окрім того:

  1. у лютому 2024 р. за 2023 рік працівнику нарахували 50000 грн річної премії.
  2. у лютому 2025 р. за 2024 рік була нарахована річна премія у розмірі 70000 грн.

Визначимося із кожною премією окремо залежно від кількості днів періоду за який їх нараховано та кількості днів відпрацьованих у місяцях розрахункового періоду. Починаємо.

Враховуємо квартальні премії

За I квартал 2024

Премія нарахована у квітні 2024 розподіляється на квітень – червень 2024. Але у розрахунковий період входять лише травень та червень 2024.

Припустімо, що у І кварталі 2024 працівник відпрацював 65 р. дн., а у травні та червні 2024 відповідно 23 та 20 р. дн.

Обчислюємо частину премії, яка буде врахована у середньому заробітку за відповідні місяці:

  1. Знаходимо суму премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

15000 грн : 65 р. дн. = 230,77 грн.

  1. Розраховуємо премію, яка припадає на:
  2. травень 2024: 230,77 грн х 23 р. дн. = 5307,71 грн;
  3. червень 2024: 230,77 грн х 20 р. дн. = 4615,40 грн.
  4. Загальна сума премії за ІІІ квартал, яку враховуємо у середньому заробітку:

5307,71 грн + 4615,40 грн = 9923,11 грн.

Як бачимо, участь у розрахунку бере навіть сума премії, яку було нараховано поза межами розрахункового періоду.

За IІ квартал 2024.

Премію нараховану в липні 2024 розподіляємо на липень – вересень 2024. Всі ці місяці у розрахунковому періоді.

Припустімо, що частину вересня 2024 працівник перебував у щорічній відпустці (24 к. дн.). Отже, у IІ кварталі 2024 працівник відпрацював 65 р. дн., а ось у січні, лютому та березні відповідно 23, 22 та 3 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

15000 грн : 65 р. дн. = 230,77 грн.

  1. Розраховуємо премію яка припадає на:
  2. липень 2024: 230,77 грн х 23 р. дн. = 5307,71 грн;
  3. серпень 2024: 230,77 грн х 22 р. дн. = 5076,94 грн;
  4. вересень 2024: 230,77 грн х 3 р. дн. = 692,31 грн.
  5. Знаходимо суму премії за ІІ квартал 2024, яку враховуємо у середньому заробітку:

5307,71 грн + 5076,94 грн + 692,31 грн = 11076,96 грн.

За ІІІ квартал 2024.

Премію нараховану в жовтні 2024 за ІІІ квартал 2024 розподіляємо на жовтень–грудень 2024. Всі ці місяці у розрахунковому періоді.

Отже, у IІІ кварталі 2024 працівник відпрацював 48 р. дн., а ось у жовтні, листопаді та грудні відповідно 23, 21 та 22 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

10000 грн : 49 р. дн. = 204,08 грн.

  1. Розраховуємо премію яка припадає на:
  2. жовтень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  3. листопад 2024: 204,08 грн х 21 р. дн. = 4285,68 грн;
  4. грудень 2024: 204,08 грн х 22 р. дн. =4489,76 грн.
  5. Знаходимо розрахункову суму премії за І квартал 2024:

4693,84 грн + 4285,68 грн + 4489,76 грн = 13469,28 грн.

На перший погляд, сума премії за І квартал, яку мали б врахувати у середньому заробітку, мала б становити 13469,28 грн. Але ми маємо застосувати у цій ситуації обмеження передбачене останнім реченням абз. 3 п. 3 Порядку № 100 і врахувати лише фактично нараховану суму премії, адже працівник не повністю відпрацював І квартал (був у щорічній відпустці). А отже, до уваги беремо премію у розмірі 10000 грн.

За ІV квартал 2024

Премію нараховану у січні 2025 за ІV квартал 2024 розподіляємо на січень, лютий та березень 2025. Всі ці місяці у розрахунковому періоді. У ІV кварталі 2024 працівник відпрацював 66 р. дн., а ось у січні, лютому та березні 2025 відповідно 23, 20 та 21 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

20000 грн : 66 р. дн. = 303,03 грн.

  1. Розраховуємо премію яка припадає на:
  2. січень 2025: 303,03 грн х 23 р. дн. = 6969,69 грн;
  3. лютий 2025: 303,03 грн х 20 р. дн. = 6060,60 грн;
  4. березень 2025: 303,03 грн х 21 р. дн. = 6363,63 грн.
  5. Знаходимо розрахункову суму премії за ІІ квартал 2024, яку враховуємо у середньому заробітку, становитиме:

6969,69 грн + 6060,60 грн + 6363,63 грн = 19393,92 грн.

У наведеній ситуації подальшу участь у розрахунках прийматиме розрахункова сума премії.

За І квартал 2025.

Із премії за І квартал 2025, яку нараховано у квітні потрібно виділити частку, яка припадає на квітень 2025.

У І кварталі 2025 працівник відпрацював 64 р. дн., а у квітні 202522 р. дн.

Тож частка премії, яка братиме участь у розрахунках становитиме:

20000 грн : 64 р. дн. = 312,50 грн;

312,50 грн х 22 р. дн. = 6875,00 грн.

Враховуємо річну премію за 2023 рік

Премію за 2023 рік, яку нарахували у лютому 2024 року, потрібно розподілити на лютий 2024 – січень 2025. Припустімо що у 2023 році працівником відпрацьовано 245 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

50000 грн : 245 р. дн. = 204,08 грн.

  1. Визначимо, яка частка премії припадає на місяці розрахункового періоду:
  2. травень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  3. червень 2024: 204,08 грн х 20 р. дн. = 4081,60 грн;
  4. липень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  5. серпень 2024: 204,08 грн х 22 р. дн. = 4489,76 грн;
  6. вересень 2024: 204,08 грн х 3 р. дн. = 612,24 грн;
  7. жовтень 2024: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;
  8. листопада 2024: 204,08 грн х 21 р. дн. = 4285,68 грн;
  9. грудень 2024: 204,08 грн х 22 р. дн. = 4489,76 грн;
  10. січень 2025: 204,08 грн х 23 р. дн. = 4693,84 грн;

Загальна сума премії, яка братиме участь у розрахунку становитиме:

4693,84 грн + 4081,60 грн + 4693,84 грн + 4489,76 грн + 612,24 грн + 4693,84 грн + 4285,68 грн + 4489,76 грн + 4693,84 грн = 36 734,40 грн.

Звісно, розрахунок можна спростити та визначати одразу загальну частину премії, яка припала на розрахунковий період. Для цього визначаємо загальну кількість відпрацьованих днів за місяці розрахункового періоду, на які розподіляється премія:

22 р. дн. + 23 р. дн. + 20 р. дн. + 23 р. дн. + 22 р. дн.+ 21 р. дн. + 23 р. дн. 3 р. дн. + 22 р. дн. + 23 р. дн.= 180 р. дн.

204,08 грн х 180 р. дн. = 36734,40 грн.

Враховуємо річну премію за 2024 рік

Премію за 2024 рік, яку нарахували у лютому 2025 року, потрібно розподілити на лютий 2025 – січень 2026. У 2024 році працівником відпрацьовано 244 р. дн.

Проведемо розрахунки:

  1. Сума премії на 1 день періоду, за який її нараховано:

70000 грн : 244 р. дн. = 286,89 грн.

  1. Визначимо, яка частка премії припадає на місяці розрахункового періоду. За для спрощення зробимо це у загальному. Отже, за місяці розрахункового періоду (лютий, березень та квітень 2025) працівник відпрацював 63 р. дн (20+21+22).

286,89 грн х 63 р. дн. = 18074,07 грн

В результаті обчислень, під час розрахунку середнього заробітку маємо врахувати таку суму премій:

9923,11 грн + 11076,96 грн + 10000 грн + 19393,92 грн + 6875,00 грн + 36734,40 грн + 18074,07 грн = 112 077,46 грн

Приклад 6. Премія за неповний рік у середньому заробітку для відпускних

Працівника, оформили на роботу 1 листопада 2024. Він бере щорічну відпустку у червні 2025. У січні 2025 працівникові була нарахована премія за 2024 у розмірі 3000 грн.

У такій ситуації у вас може постати запитання: на скільки місяців 2024 поширювати премію у 2025 – 2 чи 12?

Ані Порядок № 100, ані фахівці Мінекономіки про це не говорять.

Та ми упевнені, що в ситуаціях, коли у наказі на преміювання йдеться саме про річну премію, її слід поширювати на період 12 місяців починаючи з місяця нарахування. Отже, у наведеному випадку розрахунковим періодом буде період із листопада 2024 по травень 2024. Визначаємо, скільки днів працівником було відпрацьовано у 2024 році – 21 р. дн. + 22 р. дн. = 43 р. дн. Для спрощення припустімо, що загальна кількість відпрацьованих робочих днів за період із січня по травень 2025 становила – 108 р. дн.

Визначаємо, розрахункову суму премії:

3000 грн : 43 р. дн. = 69,77 грн

69,77 грн х 108 р. дн. = 7535,16 грн.

Втім тут спрацьовує спецправило із останнього речення абз. 3 п. 3 Порядку № 100, адже працівник не відпрацював усього періоду, за який нараховано премію (весь 2024 рік). А тому у розрахунку візьме участь фактично нарахована сума премії – 3000 грн.

Висновки

  1. Премія може потрапити до розрахунку середнього заробітку, навіть якщо її не було нараховано в одному із місяців розрахункового періоду. Якщо місяць, на який припадає премія потрапляє до розрахункового періоду, ми її враховуємо.
  2. Премії нараховані у поточному місяці за поточний місяць, вважають доходом такого місяця і беруть участь у розрахунку у повній сумі.
  3. Якщо рік (інший період) відпрацьовано не повністю (наприклад, працівника прийняли у цьому році на роботу) премія все одно розподіляється на відповідну кількість місяців періоду за який нараховано премію (для кварталу – 3 місяці, для півріччя – 6, для року – 12), починаючи із місяця нарахування премії.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 20.05.2025 №152 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  інтернет платформи «Кадри.UA» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану.

Постанова Верховного Суду від 29 листопада 2024 року у справі № 480/1234/23

Правова позиція Суду

Згідно із роз’ясненнями Міністерства економіки України до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX відпустка, яка передбачена частиною четвертою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX), є новим видом відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку за його заявою.

Дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки».

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.

Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи». Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.

Отже, законодавець встановив обов’язок для роботодавця надати працівнику відповідну відпустку, але за умови, наявність відповідних обставин, а саме: наявність факту перетину особою державного кордону або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, у разі звернення працівника із заявою про надання відпустки відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 2136-IX, йому також необхідно надати документи, що будуть підтверджувати наведені вище обставини.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 15.05.2025 №151 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти про формування та наповнюваність груп вихованців закладу дошкільної освіти

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти про формування та наповнюваність груп вихованців закладу дошкільної освіти.

У статті 17 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлені норми щодо формування та наповнюваність груп вихованців

З метою належної організації освітнього процесу у закладах дошкільної освіти формуються різні групи вихованців, зокрема вікові, різновікові, чергові (в ранкові, вечірні години, у вихідні, святкові та неробочі дні), з короткотривалим перебуванням, з навчанням мовою відповідного корінного народу чи національної меншини (спільноти) України поряд із державною мовою тощо.

Для забезпечення здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами та їх психолого-педагогічного супроводу, включно з наданням психолого-педагогічних та/або корекційно-розвиткових послуг, у закладах дошкільної освіти на підставі заяв батьків дітей у порядку, визначеному законодавством, утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи.

Як правило, група формується за віковою періодизацією розвитку дітей. Наповнюваність груп визначається виходячи із співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів, які одночасно працюють з ними.

Кількість вихованців у групі на одного вихователя становить:

1️⃣) у групі вихованців одного віку:

не більше 5 вихованців віком до одного року;

не більше 10 вихованців віком від одного до двох років;

не більше 15 вихованців віком від двох до трьох років;

не більше 20 вихованців віком від трьох років;

2️⃣) у групі вихованців різного віку:

не більше 15 вихованців віком від трьох років;

не більше 10 вихованців за наявності у групі хоча б однієї дитини віком від одного до трьох років;

3️⃣) у групі вихованців з короткотривалим перебуванням або у групі вихованців з цілодобовим перебуванням – не більше 10 вихованців;

4️⃣) в інклюзивній групі – не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами;

5️⃣) у спеціальній групі закладу дошкільної освіти кількість вихованців визначається порядком утворення та функціонування спеціальних груп закладів дошкільної освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

6️⃣) у групах спеціального дитячого садка кількість вихованців визначається положенням про спеціальний дитячий садок, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

ВАЖЛИВО! Кількість вихованців у групах державних і комунальних закладів дошкільної освіти не може становити менше п’яти дітей (трьох дітей до одного року).

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! У разі необхідності зазначені у пунктах 1-3 частини другої цієї статті норми співвідношення кількості вихованців до кількості вихователів може бути перевищено не більше ніж на 20 відсотків від максимальної кількості дітей у групі та виключно у групах вихованців дошкільного віку.

Кількість вихованців у приміщеннях закладів дошкільної освіти має відповідати вимогам законодавства і не може порушувати права вихованців на належні, безпечні та здорові умови розвитку, виховання та навчання, а також права працівників на належні, безпечні та здорові умови праці.

Посилання на текст Закону України «Про дошкільну освіту» № 3788-IX» 👉 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text

❗ УВАГА! Затверджено Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 04.03.2025 № 407) 👉 https://sqe.gov.ua/metodrek-zdo-2025/

 

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

 

Лист 15.05.2025 №150 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію журналу «На Урок» про психологічну компетентність вчителя ЗЗСО та вихователя ЗДО

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  журналу «На Урок» про психологічну компетентність вчителя ЗЗСО та вихователя ЗДО.

              Психологічна компетентність вчителя ЗЗСО та вихователя ЗДО входить до переліку професійних якостей, необхідних для виконання трудових функцій, визначених Професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти» та Професійним стандартом «Вихователь закладу дошкільної освіти» відповідно. Формування та розвиток цієї здатності дозволяє налагодити ефективну партнерську взаємодію з учасниками освітнього процесу з дотриманням принципів рівності, добровільності та поваги.

Крім того, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу є одним із обов’язкових напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що регламентовано на законодавчому рівні, а саме:

ст. 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» встановлено, що для вчителів ЗЗСО кількість годин за цим напрямом має складати 10 % від загального обсягу підвищення кваліфікації за 5 років;

ст. 21 Закону «Про дошкільну освіту» визначено, що педагоги ЗДО зобов’язані підвищувати кваліфікацію за цим напрямом не менше одного разу на п’ять років.

 

 

 

Психологічна компетентність вчителя закладу загальної середньої освіти

Психологічна компетентність вчителя передбачає  планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей школярів та заохочення їх до активної взаємодії.

Вона включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Це вміння педагога планувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів і надавати підтримку учням, які мають ознаки стресу.

Сформованість цієї компетентності демонструє обізнаність педагога щодо індивідуальних особливостей учнів та їхній вплив на засвоєння навчального матеріалу й успішну соціалізацію, ознак погіршення психоемоційного стану.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: спілкуватися з учасниками освітнього процесу про індивідуальні особливості учнів, їхній вплив на засвоєння навчального матеріалу й успішну соціалізацію, важливість врахування психоемоційного стану;

відповідальності і автономії: відстежувати зміни щодо вікових та індивідуальних особливостей учнів та їхнього психоемоційного стану, здійснювати необхідні адаптації / модифікації в освітньому процесі.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Це вміння педагога визначати прояви завищеної чи заниженої самооцінки учнів з метою їх коригування, створювати умови та використовувати основні стратегії роботи щодо формування позитивної самооцінки.

Для формування цієї компетенції потрібно активізовувати знання з таких тем:

основні види самооцінки здобувачів освіти та їхні вияви;

основні умови формування позитивної самооцінки здобувачів освіти;

основні стратегії, що сприяють формуванню позитивної самооцінки учнів.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: спілкуватися з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки в учнів та умови формування позитивної самооцінки;

відповідальності і автономії: надавати рекомендації учасникам освітнього процесу щодо розвитку позитивної самооцінки й ідентичності здобувачів освіти.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Це вміння педагога застосовувати методи роботи та навчальні матеріали для розвитку пізнавальної діяльності та підвищення мотивації учнів до навчання.

Для формування цієї компетентності потрібно опанувати такі теми:

види пізнавальної діяльності здобувачів освіти;

основні умови формування мотивації здобувачів освіти до навчання.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: спілкуватися з учасниками освітнього процесу про мотивацію учнів й умови формування їхньої мотивації до навчання;

відповідальності і автономії: застосовувати різні підходи для формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Це вміння педагога використовувати практики, що заохочують учнів до ефективної взаємодії.

Для розвитку цієї компетентності слід опановувати різні практики, які спрямовані на посилення взаємодії здобувачів освіти.

У межах цієї компетеності вчитель має забезпечувати дотримання вимог щодо:

комунікації: взаємодіяти учасниками освітнього процесу, практикувати діалогічне спілкування на основі партнерства;

відповідальності і автономії: дотримуватись демократичних цінностей у професійній діяльності, заохочуючи кожного учня виражати свою думку й брати участь у прийнятті рішень.

Рівень професійної компетентності вчителя аналізується під час проведення атестації, зіставляючи його діяльність із посадовими обов’язками та вимогами Профстандарту. Однак у новій редакції цього документа не передбачено конкретних вимог до присвоєння кваліфікаційних категорій. Тож ми опрацювали методичні рекомендації УІРО щодо застосування оновленого профстандарту та підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії:

«Спеціаліст»;

«Спеціаліст ІІ категорії»;

«Спеціаліст І категорії»;

«Спеціаліст вищої категорії».

Психо-емоційна компетентність вихователя закладу дошкільної освіти

Ця компетентність передбачає здійснення самоконтролю, саморегуляції та толерантної взаємодії.

Для розвитку цієї компетеності слід приділити увагу вивченню таких тем:

теорія емоційного інтелекту;

причини та ознаки професійного вигорання;

толерантність та її сутнісні характеристики.

Ця компетентність характеризується наявністю таких умінь та навичок вихователя:

керування власними емоціями у професійній діяльності чи/або під час спілкування з іншими учасниками освітнього процесу;

запобігання емоційному вигоранню та коригування власної професійної діяльності зу крахуванням власного психолого-емоційного стану;

усвідомлення та конструктивне реагування на прояви емоцій, толерантна взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу.

З метою імплементації Закону України «Про дошкільну освіту» наказом МОН від 15.01.2025 №46 затверджена Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу. 

Зміст Типової програми включає:

1) теоретичну складову. Вона зорієнтована на ознайомлення педагогів із напрямами, змістом, структурою та особливостями надання психологічної підтримки кожній категорії учасників освітнього процесу ЗДО;

2) практичну складову. Вона спрямована на формування у педагогів здатності до надання та уміння психологічної підтримки учасників освітнього процесу в різних ситуаціях, установок на відновлення їхнього ментального здоров’я та безперервний особистісний та професійний розвиток;

3) самостійну роботу, яка містить:

завдання, що спрямовані на ознайомлення з відповідними нормативними й інструктивно-методичними документами;

завдання, які дозволяють опанувати алгоритми і правила надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу ЗДО;

завдання пошуково-дослідницького змісту, спрямовані на визначення ефективних шляхів та оптимальних підходів до надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу ЗДО;

завдання на розвиток необхідних компетентностей;

вправи, спрямовані на рефлексію.

Зміст Типової програми складається з двох модулів та восьми взаємопов’язаних тем:

Модуль І. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу ЗДО: зміст та основні характеристики. Цей блок включає такі теми:

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу ЗДО як потреба часу.

Загальна характеристика психологічної підтримки учасників освітнього процесу ЗДО.

Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу ЗДО.

Педагоги ЗДО як суб’єкти надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.

Модуль ІІ. Зміст та особливості надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу ЗДО. Цей блок включає такі теми:

Зміст психологічної підтримки дітей дошкільного віку в умовах ЗДО.

Форми і методи психологічної підтримки дітей дошкільного віку.

Психологічна підтримка  батьків  дітей дошкільного віку.

Психологічна підтримка педагогів ЗДО.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 15.05.2025 №149 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію журналу «На Урок» про нові вимоги до ведення документації у закладі дошкільної освіти.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  журналу «На Урок» про нові вимоги до ведення документації у закладі дошкільної освіти.

Наказом МОН від 09.05.2025 №771 затверджено нову Примірну з діловодства у закладах дошкільної освіти (далі – Інструкція). Цей документ встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами у закладах дошкільної освіти та дошкільних підрозділах закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форми власності.

Власна Інструкція з діловодства або порядок документообігу закладу дошкільної освіти розробляється на основі цієї Інструкції та затверджується керівником закладу освіти. Діловодство ведеться державною мовою, а його організація та контроль за своєчасним розглядом документів здійснює діловод або відповідальна особа, яка призначена керівником закладу освіти (далі – відповідальна особа).

Загальні правила оформлення документації                                    

У закладі дошкільної освіти можуть використовуватись такі бланки документів, що виготовлені згідно з вимогами ДСТУ та цієї Інструкції:

загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення назви виду документа);

бланк листа;

бланк наказу.

Текст документа друкується на одному боці аркуша, але документи не постійного строку зберігання обсягом більше 20 сторінок можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша. Також закладам освіти дозволяється створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням нормативних вимог. Окремі внутрішні документи (заяви, пояснювальні та доповідні записки тощо), авторами яких є посадові та інші фізичні особи, дозволяється оформлювати рукописним способом.

Для оформлення управлінської інформації заклади дошкільної освіти мають використовувати:

1) Гарнітуру: Times New Roman розміром 12-14 друкарських пунктів. Розмір 8-12 друкарських пунктів можна застосовувати для друкування реквізиту «Прізвище виконавця і номер його телефону», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа або його реквізитів тощо.

2) Шрифт: для назви виду документа – напівжирний шрифт великими літерами, для заголовків та короткого змісту документа – напівжирний (прямий або курсив). Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів (крім реквізиту тексту) становить 73 міліметри (28 друкованих знаків).  Якщо короткий зміст до тексту перевищує 150 знаків (п’ять рядків), його дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

3) Міжрядковий інтервал:

1 – для складових тексту документа, реквізиту «Додаток» та посилання на документ, що став підставою для підготовки (видання) поточного документа;

1,5 – для складових частин реквізитів «Адресат» та «Гриф затвердження»;

1,5-3 – для відокремлення реквізитів документа один від одного.

4) Поля:

ліве – 30 мм;

праве – 10 мм;

верхнє та нижнє – 20 мм.

5) Відступ від межі лівого поля документа: 

для ім’я та прізвища реквізиту «Підпис», який розміщується на рівні останнього рядка назви посади, – 125 мм;

для реквізита «Гриф затвердження» – 100 мм;

для реквізиту «Адресат» – 90 мм;

для абзаців у тексті – 10 мм;

для слів «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «ВИРІШИЛИ», «УХВАЛИЛИ», «НАКАЗУЮ», «ЗОБОВ’ЯЗУЮ», «Додаток», «Підстава» (посилання на документ, що став основою для підготовки поточного документа), реквізитів «Дата документа», «Короткий зміст документа», «Текст», «Відмітка про наявність додатків», «Прізвище виконавця і номер його телефону», «Відмітка про виконання документа і надсилання його до справи», найменування посади у реквізиті «Підпис», напису «Згідно з оригіналом» та для першого реквізита «Гриф затвердження» (якщо їх в документі два) –  0 міліметрів.

6) Номери сторінок: перша сторінка не нумерується ні в документі, ні в кожному з додатків. На другій та наступних сторінках номери ставляться посередині верхнього поля арабськими цифрами без зазначення слова «сторінка» та розділових знаків. Документ і кожен з додатків мають окрему нумерацію.

7) Відбиток печатки закладу освіти.  Він має охоплювати останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ, або проставляється на окремо виділеному для цього місці з відміткою «М. П.». Документами, підписи яких обов’язково мають бути скріплені печаткою, є:

Акти (виконання робіт, списання, фінансових перевірок: вилучення документів для знищення; передавання справ тощо).

Довідки (використання бюджетних асигнувань на зарплату; про нараховану зарплату тощо).

Договори (про матеріальну відповідальність, оренду приміщень, про виконання робіт тощо).

Документи (довідки, посвідчення тощо), що засвідчують права громадян і юридичних осіб.

Доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, бюджетні, банківські, пенсійні, платіжні.

Зразки відбитків печаток і підписів працівників, які мають право здійснювати фінансово-господарські операції.

Кошторис витрат (на калькуляцію за договором тощо).

Листи гарантійні (на виконання робіт, надання послуг тощо).

Описи справ постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання, з кадрових питань.

Трудові книжки.

Штатні розписи.

Заклад освіти може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ньому, а також у таких випадках:

підготовка документів для надання судовим органам;

вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, здобуття освіти, засвідчення їх трудових прав, прав на освіту та інших прав у взаємовідносинах із закладом освіти;

формування особових справ працівників, вихованців заклад освіти.

Відмітка «Копія» проставляється відповідальною особою на лицьовому боці у верхньому правому кутку 1-го аркуша документа.

Погодження документів 

У разі потреби проведення оцінки доцільності створення документа, його обґрунтованості та відповідності законодавству здійснюється його погодження згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.

Погодження документів може здійснюватися посадовими особами закладу освіти (внутрішнє погодження), а також заінтересованими установами (зовнішнє погодження).

Гриф погодження складається:

зі слова ПОГОДЖЕНО (без лапок);

найменування посади особи, яка погоджує документ (разом з найменуванням закладу освіти);

особистого підпису, власного імені та прізвища;

дати погодження.

Затвердження документів 

Затвердження управлінських документів здійснюється особисто керівником або розпорядчим документом закладу освіти, оформленим відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів.

У разі затвердження документа керівником закладу освіти гриф складається з таких елементів:

слова ЗАТВЕРДЖУЮ (без лапок);

найменування посади;

підпису, власного імені та прізвища особи, яка затвердила документ;

дати затвердження.

У разі затвердження документа рішенням колегіального органу гриф затвердження складається:

слово ЗАТВЕРДЖЕНО (без лапок);

назва документа у називному відмінку;

дата і номер документа.

Накази

Наказ – це управлінське рішення організаційно-розпорядчого характеру, яке оформляється на спеціальному бланку, підписується керівником закладу освіти або особою, що виконує його обов’язки, та реєструється в журналі реєстрації наказів. Залежно від змісту, накази поділяються на такі групи (кожна має окрему нумерацію):

накази з основної діяльності закладу освіти;

накази з адміністративно-господарських питань;

накази з кадрових питань;

накази з руху вихованців.

Текст наказу з питань основної діяльності, адміністративно-господарських питань та руху вихованців складається з таких елементів:

преамбула. Тут зазначаються підстава, обґрунтування або мета видання наказу, яка може починатися зі слів «На виконання», «З метою» тощо. Якщо документ видається на підставі іншого розпорядчого документа, у преамбулі зазначають посилання на нього. Крапка в кінці констатуючої частини не ставиться;

розпорядча частина. Вона починається із слова «НАКАЗУЮ», яке друкується з нового рядка, великими літерами та жирним шрифтом, після якого ставиться двокрапка. Розпорядча частина поділяється на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. У кожному пункті мають бути зазначені виконавці, конкретні завдання (доручення) і строки їх виконання.

Накази нумеруються у порядку їх видання у межах календарного року.

Внесення змін до наказу, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування 

Внесення змін до наказу, визнання його таким, що втратив чинність, чи його скасування здійснюється лише шляхом видання нового наказу з урахуванням таких вимог:

заголовок наказу починається зі слів «Про внесення змін до наказу…» із зазначенням дати, номера, назви виду розпорядчого документа, до якого вносяться зміни;

розпорядча частина наказу починається з пункту: «1. Внести до наказу … такі зміни:» – у разі викладення змін у тексті наказу; «1. Внести до наказу  … зміни, що додаються.» – у разі викладення змін у вигляді окремого документа; «1. Пункт 2 викласти в такій редакції:.., 2. Пункт 3 виключити» – у разі формулювання змін у вигляді пунктів та підпунктів розпорядчого характеру. У разі видання наказу про визнання таким, що втратив чинність, або скасування іншого наказу, у розпорядчій частині зазначається пункт, який має починатися із слів «Визнати таким, що втратив чинність,…» або «Скасувати …» відповідно.

Накази з кадрових питань (особового складу) 

Накази з кадрових питань (особового складу) оформляються у вигляді:

І. Індивідуального наказу, в якому міститься інформація про одного працівника (співробітника). Оформлення цього наказу має такі особливості:

зміст наказу стисло викладається в заголовку, який починається з прийменника «Про» і складається за допомогою віддієслівного іменника, наприклад: «Про призначення… », «Про прийняття… »;

розпорядча частина наказу починається, як правило, з дієслова у формі інфінітиву: «ПРИЙНЯТИ», «ПРИЗНАЧИТИ», «ПЕРЕВЕСТИ», «ЗВІЛЬНИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «НАДАТИ», «ОГОЛОСИТИ»;

прізвище працівника, на якого поширюється дія наказу, зазначається великими літерами  і малими – його власне ім’я та текст наказу.

ІІ. Зведеного наказу. Тут міститься інформація про кількох працівників незалежно від того, які управлінські рішення щодо них приймаються (їх прізвища у межах пунктів розміщуються за алфавітом). У цих наказах може застосовуватись узагальнений заголовок, наприклад: «Про кадрові питання», «Про особовий склад», а до розпорядчої частини включається інформація, що розміщується у такій послідовності:

прийняття на роботу;

переведення;

звільнення.

При цьому до одного зведеного наказу не може включатись інформація, яка згідно із законодавством має різні строки зберігання.

 

Протоколи

Це документ, у якому фіксується інформація про хід ведення засідань, ухвалення рішень дорадчими та колегіальними органами, комісіями тощо. Вони можуть складатися в повній або стислій формі (для фіксації лише прийнятих рішення без ходу обговорення питань).

Протоколи органів управління закладу освіти оформляються в паперовому та електронному вигляді на офіційному бланку колегіального органу або на чистому аркуші паперу формату А4. Протоколи інших колегіальних та дорадчих органів закладу освіти ведуться за рішенням закладу освіти, протоколи органів самоврядування – за рішенням відповідних органів у визначеному ними порядках.

Оформлення цих документів має такі особливості:

датою протоколу є дата проведення засідання;

номер протоколу має відповідати порядковому номеру засідання;

заголовок до тексту протоколу має відображати вид засідання (нарада, збори, конференція тощо) або колегіальної діяльності (комісія, рада, збори, робоча група тощо) і включати назву виду документа;

протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем.

Текст протоколу складається з двох  частин:

І. Вступна частина, у якій зазначаються:

прізвища та ініціали голови або головуючого, секретаря, присутніх і запрошених осіб (у разі потреби зазначаються їхні посади та найменування установ). Якщо кількість присутніх перевищує 15 осіб, фіксується їх загальна кількість з посиланням на список, що додається до протоколу;
порядок денний – перелік питань, запланованих до розгляду на засіданні, що розміщені у порядку їх значущості із зазначенням доповідача з кожного питання. Слова «Порядок денний» друкуються від межі лівого поля, після них ставиться двокрапка. Кожне питання нумерується, арабськими цифрами, друкується з абзацу та починається з прийменника «Про».

ІІ. Основна частина. Вона складається з розділів, які мають відповідати пунктам порядку денного. Розділи нумеруються арабськими цифрами, друкуються великими літерами без відступу від межі лівого поля, після яких ставиться двокрапка, і будуються за такою схемою:

«СЛУХАЛИ». Після цього слова зазначається текст виступу основного доповідача у третій особі однини, прізвище та власне ім’я кожного доповідача друкуються з нового рядка. Тексти або тези доповіді та виступів, оформлені як окремі документи, до тексту протоколу не включаються. Після відомостей про доповідача ставиться тире і зазначається: «»”Текст доповіді (виступу) додається до протоколу”.

«ВИСТУПИЛИ». Після цього слова фіксуються виступи тих осіб, які взяли участь в обговоренні доповіді, із зазначенням їхніх посад, прізвищ та власних імен у називному відмінку, а також із викладенням змісту питання та відповідей на нього. Зміст виступів викладається від третьої особи однини.

«ВИРІШИЛИ» («УХВАЛИЛИ», «ПОСТАНОВИЛИ»). Після цього слова фіксується прийняте рішення, яке має бути конкретним і включати складові, що відповідають на такі питання: кому, що зробити і в який строк. Рішення, що містять кілька питань, поділяють на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. Підпункти нумеруються цифрами з дужкою.

Якщо на засіданні приймається рішення про затвердження документа, він додається до протоколу і в ньому робиться посилання на номер і дату протоколу. За наявності інших документів, обговорення яких було зафіксовано у тексті протоколу, вони нумеруються арабськими цифрами (Додаток 1, Додаток 2), а у відповідних пунктах протоколу робиться посилання на ці додатки.

Нумерація протоколів ведеться окремо за кожною групою протоколів засідань відповідного колегіального органу (протоколи засідання педагогічної ради нумеруються упродовж навчального року).

Службові листи

Службові листи складаються з метою обміну інформацією між закладом освіти та органами влади, установами, організаціями, фізичними та юридичними особами. Цей документ має такі реквізити:

дата, яка має збігатися із датою реєстрації вихідної кореспонденції;

реєстраційний індекс;

посилання на документ, на який надається відповідь;

адресат;

заголовок до тексту;

текст;

відмітка про наявність додатків (у разі потреби);

підпис;

відмітка про виконавця.

Реєстрація документів

З метою забезпечення обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням інформації у закладі освіти здійснюється централізована реєстрація документів, у тому числі з використанням спеціальних комп’ютерних програм. Вона полягає у веденні запису облікових даних про документ, яким фіксується факт його створення, відправлення або отримання шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу із записом у відповідних журналах.

Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора та змісту. Окремо реєструються:

вхідні документи;

накази з основної діяльності;

накази з руху вихованців;

накази з адміністративно-господарських питань;

накази з кадрових питань тривалого зберігання;

накази з кадрових питань тимчасового строку зберігання;

внутрішні документи (протоколи, довідки, доповідні, пояснювальні записки, заяви працівників тощо);

бухгалтерські документи;

звернення громадян, у тому числі батьків або законних представників вихованців;

запити на публічну інформацію.

Документи реєструються лише один раз: вхідні – у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані – у день підписання або затвердження. Реєстраційний індекс має такі особливості:

для вхідних документів: складається з порядкового номера та індексу справи (наприклад, 89/02-04, де 89 – порядковий номер документа у межах року, 02-04 – індекс справи за номенклатурою справ);

для вихідних і внутрішніх документів (за винятком наказів і протоколів): складається з індексу справи за номенклатурою справ та порядкового номера (наприклад, 02-04/176, де 02-04 – індекс справи за номенклатурою справ, 176 – порядковий номер документа у межах року).

Систематизація та зберігання документів

Номенклатура справ – це обов’язковий систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються в закладі освіти, із зазначенням строків зберігання справ (постійного та тривалого  – понад 10 років зберігання, а тимчасового  – до 10 років включно зберігання)

Номенклатура справ:

схвалюється експертною комісією (далі –ЕК) закладу освіти, яка створюється відповідно до законодавства;

погоджується ЕК місцевого органу управління у сфері освіти один раз на 5 років або невідкладно в разі істотних змін у формі власності, структурі, функціях та характері роботи;

затверджується керівником закладу освіти;

наприкінці року закривається підсумковим записом про категорії та кількість справ, заведених у відповідному році. Щороку (не пізніше 20 грудня) уточнюється, затверджується керівником закладу освіти та вводиться в дію з 01 січня наступного року.

Формування справ – це групування виконаних документів у справи відповідно до номенклатури справ в хронологічному та/або логічному порядку. У справи формують документи, виконані протягом одного календарного року, за винятком:

перехідних, справ (ведуться, протягом кількох років);

особових справ (охоплюють період роботи: / здобуття освіти осіб у закладі освіти);

справ, що характеризують освітній процес (ведуться протягом навчального року).

Формування справ різних документів має такі особливості:

накази з основної діяльності закладу освіти, адміністративно- господарських, кадрових питань та руху вихованців групуються в різні справи у хронологічному порядку відповідно до їх видів та строків зберігання;

положення, правила, інструкції тощо, затверджені розпорядчими документами, групуються разом із зазначеними документами;

листування групується за змістом та кореспондентською ознакою і систематизується в хронологічному порядку: документ-відповідь розміщується за документом-запитом.
 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

 

Лист 15.05.2025 №148 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «U-LEAD» чи може начальник управління освіти наказом встановити директору закладу дошкільної освіти 15 тарифний розряд, якщо атестаційною комісією директору підтверджено 14 тарифний розряд.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  інтернет платформи «U-LEAD» чи може начальник управління освіти наказом встановити директору закладу дошкільної освіти 15 тарифний розряд, якщо атестаційною комісією директору підтверджено 14 тарифний розряд.

             Оплата праці працівників закладів та установ освіти здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102 (зі змінами) (далі – Інструкція). Варто зазначити, що ця Інструкція застосовується в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним у наказі Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 “Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ” (зі змінами) (далі – наказ № 557).

У додатку 9 до наказу № 557 визначено, що оплата праці завідувача (директора) закладу дошкільної освіти здійснюється за 14-16 тарифними розрядами. Тарифні розряди встановлюються за наслідками атестації відповідно до кваліфікаційних вимог.

Атестація керівників та педагогічних працівників закладів освіти регламентована Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, у редакції наказу МОН від 10.09.2024 № 1277 (далі – Положення).

Пунктом 3 розділу І Положення передбачається, що педагогічним працівникам, посади яких відповідно до законодавства не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюється відповідність займаній посаді та, в порядку визначеному законодавством, за рекомендацією атестаційної комісії установлюється (підтверджується) тарифний розряд. Отже, тарифний розряд встановлюється чи підтверджується у порядку, визначеному законодавством, за рекомендацією атестаційної комісії. Тобто, за результатами атестації керівників закладів освіти атестаційна комісія може підтвердити вже встановлений тарифний розряд або рекомендувати встановити інший тарифний розряд в межах схем тарифних розрядів.

Положення не передбачає механізму зміни рішення атестаційної комісії засновником закладу освіти або уповноваженим ним органом. Крім того, рішення про встановлення (підтвердження) тарифного розряду керівника закладу освіти приймає атестаційна комісія ІІ рівня, яка створюється в органі управління у сфері освіти, а її головою є керівник (заступник керівника) суб’єкта створення (п. 1, 3, 8 Р. ІІ Положення).

У разі незгоди педагогічного працівника з рішенням атестаційної комісії, він має право його оскаржити відповідно до п. 1-3, 6 Р. ІV Положення.

Отже, начальник управління освіти не може одноосібно змінювати тарифний розряд директору ЗДО. Якщо директор ЗДО не погоджується з рішенням атестаційної комісії, він має право його оскаржити відповідно до Р. ІV Положення.

 

Голова МК Профспілки                                                Олександр ДЗЮБА

Лист 13.05.2025 №147 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Державної служби України з питань праці чи втрачається право на соціальну відпустку, якщо її не використано своєчасно.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  Державної служби України з питань праці чи втрачається право на соціальну відпустку, якщо її не використано своєчасно.

             Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки» одинокій матері щорічно надається додаткова соціальна відпустка.

Відповідно до частини 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на додаткову соціальну відпустку.

Якщо він з якихось причин не скористався своїм правом на неї за попередній рік чи за кілька років, то має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки.

Виплату грошової компенсації за таку відпустку передбачено виключно під час звільнення працівника.

Голова МК Профспілки                                               Олександр ДЗЮБА

Лист 13.05.2025 №146 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці про стаж роботи для щорічних додаткових відпусток

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію  Управління Держпраці про стаж роботи для щорічних додаткових відпусток.

              Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Голова МК Профспілки                                                Олександр ДЗЮБА