Лист 21.01.2025 №23 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці за яких умов можна передати обов’язки тимчасово відсутнього працівника іншому працівникові.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці за яких умов можна передати обов’язки тимчасово відсутнього працівника іншому працівникові.

Більш детально …

Лист 21.01.2025 №22 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Дебет Кредит» про години відпочинку та перерви на харчування для сторожа.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Дебет Кредит» про  години відпочинку та перерви на харчування для сторожа.

               На підприємстві запроваджується підсумований робочий час – доба через три. Робочий час сторожа: з 08:00 до 08:00. Перерва на обід: 12:00 до 12:30, 17:00 до 17:30, 22:00 до 23:00, 03:00 до 04:00. Тож постало декілька питань.

  1. Відповідно до ст. 66 КЗпП, працівникам надається перерва для відпочинку та харчування не більше 2-х годин. Беручи до уваги ситуацію: не більше 2-х годин за один раз чи один раз за зміну?
  2. Відповідно до ст. 54 КЗпП, передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі у нічний час. Скільки годин перерви може мати сторож на 12-годинну зміну: 1 чи 2 години, як у наведеному прикладі?

Відповідь:

Згідно зі ст. 52 КЗпП тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), які роботодавець затверджує за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ст. 50 КЗпП), тобто не більше 40 годин на тиждень.

Згідно зі ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Як правило, у охоронників змінний режим роботи, який регулюється графіками виходу на роботу. Оскільки спеціального закону для врегулювання питання щодо роботи працівників за підсумованим обліком робочого часу немає, на допомогу приходять Методрекомендації №138, які визначають особливості застосовування підсумованого обліку робочого часу.

У п. 4 Методрекомендацій №138 зазначено, що виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну.

У даній ситуації сторожу встановлюватиметься 12-годинна зміна.

Що стосується перерви на обід, то потрібно звернутися до ст. 66 КЗпП, згідно з якою працівникам надається перерва на відпочинок та харчування тривалістю не більше двох годин.

Обідня перерва не зараховується до робочого часу і не оплачується, тому працівники можуть використовувати її на власний розсуд (перекусити, відпочити, відволіктися від роботи тощо). Крім того, на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Винятком з правила є працівники, які працюють охоронцями та сторожами, оскільки вони повинні постійно перебувати на своєму робочому місці та відлучатись на обід для них є проблематичним. Тому таким працівникам потрібно надати можливість приймання їжі на своєму робочому місці (ч. 4 ст. 66 КЗпП).

Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено мінімальної тривалості обідньої перерви, як і того, коли саме така перерва повинна працівнику надаватись (головне, щоб вона була). Тому питання із тривалістю перерв на обід (харчування), частотою їх надання роботодавець та працівник узгоджує за домовленістю із працівником. Головне, щоб загальна тривалість всіх перерв не перевищувала 2 години за зміну.

Облік робочого часу кожного працівника проводять за табелем обліку використання робочого часу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період.

Щодо другого питання зазначимо, що нічним вважається час з 22:00 до 6:00. Відповідно до ст. 54 КЗпП, тривалість роботи (зміни) в нічний час скорочується на одну годину. Це означає, що тривалість денної роботи збільшується на одну годину, а нічної — скорочується на одну годину, тобто для сторожа здійснюється перерозподіл робочого часу. На надання перерв це не впливає.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 21.01.2025 №21 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Бухгалтер бюджетної сфери» про випадки, строки надання та оформлення відпустки без збереження заробітної плати.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Бухгалтер бюджетної сфери» про випадки, строки надання та оформлення відпустки без збереження заробітної плати.

               Відпустки без збереження заробітної плати надаються за бажанням працівника! Роботодавець не має права змушувати працівника писати заяву про надання відпустки за власний рахунок.

Порядки надання відпусток без збереження заробітної плати визначається нормами:

  • Закону України від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504);
  • Кодексу законів про працю України;
  • а під час дії воєнного стану також — Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136).

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Про «обов’язкові» відпустки

Кому роботодавець має надати відпустку без збереження заробітної плати обов’язково.

За бажанням працівника (тобто працівник має подати роботодавцю заяву з відповідними підтвердними документами) в обов’язковому порядку (тобто — ніяких вагань чи гойдалок зі сторони роботодавця) надається відпустка без збереження заробітної плати (ст. 25 Закону № 504):

Кому скільки:

  • матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю до 14 календарних днів щорічно;
  • чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці до 14 календарних днів;
  • матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону № 504, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
  • в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги* до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку

*Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабміном.

–       матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 Закону №       504, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

–    учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України до 14 календарних днів щорічно;

–    особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до 21 календарного дня щорічно;

–    особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною до 21 календарного дня щорічно;

–      пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи до 30 календарних днів щорічно;

–     особам з інвалідністю I та II груп до 60 календарних днів щорічно;

–     особам, які одружуються до 10 календарних днів;

–     працівникам у разі смерті:

рідних по крові або по шлюбу:

 чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер до 7 календарних днів*

інших рідних до 3 календарних днів*

*без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад

працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

  • працівникам для завершення санаторно-курортного лікування тривалістю, визначеною у медичному висновку;

–         працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки* тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

*Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

–              працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади 15 календарних днів*;

–       працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості** 12 календарних днів*

*без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

**за наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

  • сумісникам на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
  • ветеранам праці до 14 календарних днів щорічно;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
  • працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року до 5 календарних днів щороку;
  • членам добровільних формувань цивільного захисту до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
  • працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації до 60 календарних днів.

Про відпустки «за домовленістю»

Коли працівник і роботодавець можуть домовитися про відпустку без збереження?

Нагадаємо, що відпустки без збереження заробітної плати надаються за бажанням працівника, а отже — за його заявою!

Відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (тобто роботодавець має погодитися на надання такої відпустки працівнику) можуть надаватися (ст. 26 Закону № 504):

Коли Скільки

за сімейними обставинами та з інших причин* на строк, обумовлений угодою між працівником та власником, але не більше 30 календарних днів на рік*

на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру** визначається угодою сторін, без обмеження строку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 504, у 30 календарних днів на рік*

*Час перебування у цих відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Про відпустки у період воєнного стану

Під час дії воєнного стану надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, передбачених як Законом № 504 так і Законом № 2136, відбувається також за бажанням працівника, реалізованим у відповідній заяві!

Тож, з урахуванням норм цих законів, у період дії воєнного стану, окрім зазначених вище підстав для надання відпусток без збереження заробітної плати з’являються й інші. Відповідно у роботодавця з’являється обов’язок їх надання і право погоджуватися або не погоджуватися.

Кому/коли Скільки

надаються в обов’язковому порядку:

–   працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи* тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів**

*надається один раз за ввесь період дії воєнного стану

** працівник може взяти відразу всі 90 календарних днів відпустки, або використати відпустку частинами упродовж дії воєнного стану. Час перебування у відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

  • надаються за згодою сторін

протягом періоду дії воєнного стану* визначається угодою сторін, без обмеження строку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 504, у 30 календарних днів на рік**

*з урахуванням норм ст. 26 Закону № 504

**без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Нагадаємо! Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 21.01.2025 №20 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про визначення та правила надання відгулів працівникам.

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про визначення та правила надання відгулів працівникам.

               Практика застосування терміну відгул є досить поширеною. Звертаємо увагу, що жоден нормативний акт не містить чіткого визначення цього поняття. Тому «відгулом» можна вважати день відпочинку, що відповідно до трудового законодавства може надаватися працівникові як компенсація за роботу у неробочий, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до норм трудового законодавства, відгули можуть бути як оплачувані так і не оплачувані. Статтею 72 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП, коли робота оплачується у подвійному розмірі або за бажанням працівника, який працював у ці дні йому може бути надано інший день відпочинку.

У таких випадках робота у вихідні дні може компенсуватися або наданням відгулу, або оплатою в подвійному розмірі за відпрацьований день (за узгодженням між працівником і роботодавцем).

Ст. 71 КЗпП встановлено, що залучати працівників до роботи у вихідні дні дозволено тільки у виняткових випадках (ст. 71 КЗпП). При цьому звертаємо увагу на п. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким передбачено окремі особливості застосування норм ст. 71 зокрема, у період дії воєнного стану не застосовується вимога про заборону роботи у вихідні дні та залучення працівників до роботи у вихідні дні тільки у виняткових випадках. На період воєнного стану залишається чинною ст. 72 КЗпП щодо можливості компенсації або надання відгулу за роботу у вихідні дні.

До випадків залучення працівника до роботи у вихідні дні є відправлення працівника у відрядження. Інструкцією про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 встановлено порядок відправлення працівників у відрядження.

Звертаємо увагу на наступне. Право працівника на відгул без погодження з роботодавцем, навіть якщо воно встановлено чинним законодавством, вважається неявкою на роботу без поважних причин, що є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП — прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Це може бути підставою для звільнення працівника.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.1992 р. № 9 зазначено, що прогулом вважається відсутність працівника на роботі без поважної причини як протягом цілого робочого дня, так і більше трьох годин безупинно або сумарно протягом робочого дня (наприклад, у випадку самовільного використання без узгодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, припинення виходів на роботу до закінчення строку трудового договору).

Поважними, з погляду Пленуму Верховного Суду, вважаються причини, за яких відсутня провина працівника.

Оскільки термін «відгул» не врегульований трудовим законодавством, на практиці можливе застосування іншого терміну, надання «вільного від роботи дня (днів)» працівникові із підстав визначених чинним законодавством.

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 №19 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст ІІ категорії».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст ІІ категорії».

              Присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам здійснюється відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників. У процесі оцінювання враховуються такі аспекти: обсяг підвищення кваліфікації за останні п’ять років, освітній рівень педагога та його професійний досвід. Окрім того, атестаційні комісії аналізують рівень професійної компетентності педагога, зіставляючи його діяльність із посадовими обов’язками та вимогами Професійного стандарту.

Однак у новій редакції Профстандарту не передбачено конкретних вимог до присвоєння кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст ІІ категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • демонстрація академічних знань з освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) і володіння методиками і технологіями моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • застосування різних методів пояснення навчального матеріалу та формування у здобувачів освіти складних понять, пропонування різних способів використання довідкових матеріалів в освітньому процесі з урахуванням обов’язкових результатів навчання.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • добір та адаптація навчальних і дидактичних матеріалів, диференціюючи його відповідно до рівнів сформованості у здобувачів освіти ключових компетентностей і умінь, спільних для всіх компетентностей.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків різних процесів, уміння вирішувати практичні завдання, що вимагають синтезу знань із різних освітніх галузей;
  • розвиток у здобувачів освіти системного мислення.

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • розробка вправ і завдань для навчального предмета (інтегрованого курсу), взаємодіючи з іншими учасниками освітнього процесу, порівняння ефективності різних інноваційних методик і технологій навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • застосування індивідуального підходу до формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • використання відкритих електронних (цифрових) освітніх ресурсів для професійного розвитку та обміну педагогічним досвідом, створення та наповнення власного е-портфоліо.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів (за потреби) особисто або спільно з іншими особами.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • використання власних електронних (цифрових) навчальних, дидактичних матеріалів;
  • аналіз ефективності цифрових інструментів оцінювання та вибір доцільних для використання;
  • удосконалення процесу оцінювання в електронному (цифровому) освітньому середовищі.

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • застосування індивідуального підходу у роботі зі здобувачами освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • визначення проявів завищеної або заниженої самооцінки здобувачів освіти з метою їх корегування.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • планування освітнього процесу (використання різних методів навчання, дидактичного матеріалу, навчальних завдань тощо) та здійснення його задля формування мотивації здобувачів освіти і розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • використання різних практик, що заохочують здобувачів освіти до ефективної взаємодії (створення спільних правил класу, кооперативне навчання тощо).

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • використання навичок позитивного розв’язання конфліктних ситуацій;
  • застосування в освітньому процесі практики для концентрації уваги, усвідомленого емоційного реагування, емоційної  стійкості.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • організація освітнього процесу, поважаючи права людини й суспільні цінності;
  • демонстрація власної відкритості до можливих помилок і заохочення до цього здобувачів освіти;
  • використання позитивних невербальних емоційних маркерів (рухів тіла та жестів, виразу обличчя, ходи тощо), практик ненасильницької та безконфліктної комунікації.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • взаємодія зі здобувачами освіти та їхніми батьками на основі принципів прийняття, поваги, недискримінації, врахування в освітньому процесі підходів, визначених цілями сталого розвитку;
  • розкриття потенціалу учасників освітнього процесу для креативних колективних рішень щодо подолання проблем, які впливають на колектив закладу освіти, місцеву громаду, спільноту.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності; 
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування механізмів реалізації суб’єкт-суб’єктних відносин зі здобувачами освіти в освітньому процесі.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • визначення та врахування запитів і очікувань батьків щодо навчання їхніх дітей та особистої участі в освітньому процесі;
  • співпраця з батьками як членами команди  психолого-педагогічного супроводу здобувача освіти з особливими освітніми потребами.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • використання різних форм, засобів і стратегій комунікації з членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини з метою її підтримки в освітньому процесі, зокрема у дистанційному форматі.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;  
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • застосування індивідуального та диференційованого підходу для надання індивідуальної підтримки здобувачам освіти. Визначення потреб, здібностей, інтересів, навчальних можливостей здобувачів освіти та врахування їх під час організації освітнього середовища;
  • використання у ро6оті зі здо6увачами освіти матеріалів, пристроїв та обладнання (за потреби) для задоволення їхніх індивідуальних потреб у навчанні та розвитку.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • добір і застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема, для запобігання та протидії насильству, 6улінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • участь в освітніх профілактичних заходах зі здобувачами освіти та іншими учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігіεни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил; 
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства; 
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога визначати цілі, завдання та очікувані результати навчального заняття, іншого освітнього заходу.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • аналіз помилок і труднощів здобувачі освіти з метою подальшого планування та коригування освітнього процесу;
  • планування видів діяльності на навчальному заняття, які сприяють розвитку життєвих навичок здобувачів освіти, враховуючи специфіку навчального предмета (інтегрованого курсу).

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • ефективна організація освітнього процесу з метою підвищення якості навчання, заохочення здобувачів освіти до співпраці та взаємодії;
  • забезпечення наступності і поступового переходу між різними видами навчальної діяльності;
  • застосування різних прийомів організації індивідуальної, групової, колективної діяльності здобувачів освіти.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • використання фізичного, інформаційного просторів навчальних та інших приміщень закладу освіти як освітнього ресурсу.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • урізноманітнення інструментарію оцінювання відповідно до освітніх потреб і можливостей здобувачів освіти.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • аналіз результатів навчання здобувачів освіти з метою їх подальшого врахування у плануванні освітнього процесу;
  • надання конструктивних коментарів щодо результатів завдань, виконаних здобувачами освіти;
  • аналіз помилок і труднощів здобувачів освіти для надання їм підтримки у навчанні.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • аналіз та оцінка результатів власної професійної діяльності (з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, моніторингових досліджень тощо), власного рівня професійної компетентності та його впливу на результати професійної діяльності.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки; 
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • інтеграція інновацій у власну педагогічну практику;
  • добір та застосування інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання у педагогічній діяльності, оцінювання їхньої результативності.

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 №18 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про присвоєння одночасно педзвання і кваліфікаційної категорії при атестації вчителя та вихователя.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про присвоєння одночасно педзвання і кваліфікаційної категорії при атестації вчителя та вихователя.

               Пунктом 10 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, з урахуванням змін, внесених наказом МОН від 10.09.2024 № 1277, передбачено, що педагогічні звання «старший учитель», «старший вихователь» (крім педагогічних працівників, які працюють у закладах дошкільної освіти) присвоюються педагогічним працівникам, які працюють на відповідних посадах та яким за результатами попередньої атестації присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію не нижче ніж «спеціаліст другої категорії» (для працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційної категорії – найвищий, встановлений відповідно до посади, тарифний розряд), та стаж роботи понад 3 роки.

Педагогічні звання «учитель-методист», «вихователь-методист» (крім педагогічних працівників, які працюють у закладах дошкільної освіти), присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які працюють на відповідних посадах та які за результатами попередньої атестації мають кваліфікаційну категорію не нижче ніж «спеціаліст вищої категорії» (для працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційної категорії – найвищий, встановлений відповідно до посади, тарифний розряд), вищу освіту та стаж роботи понад 5 років.

Тож педагогічне звання «старший» може присвоюватися вчителеві чи вихователеві, який має другу, першу або вищу кваліфікаційну категорію

Тому вчителеві, який вже має другу кваліфікаційну категорію та атестується на присвоєння першої, може одночасно присвоюватися педагогічне звання «старший вчитель». Аналогічно вихователь з другою кваліфікаційною категорією може атестуватися на першу категорію та на присвоєння педагогічного звання «старший вихователь». 

Якщо вчитель чи вихователь вже має першу кваліфікаційну категорію та атестується на вищу категорію, йому може бути одночасно присвоєно педагогічне звання відповідно «старший вчитель» чи «старший вихователь».

І лише на наявності вищої кваліфікації може бути підтверджено цю кваліфікаційну категорію та присвоєно педагогічне звання за відповідними посадами «учитель-методист» чи «вихователь-методист».

Одночасне присвоєння вищої кваліфікаційної категорії та педагогічного звання «учитель-методист» чи «вихователь-методист» вчителям та вихователям, зокрема груп продовженого дня, не є неможливим.

При цьому така атестація може бути позачерговою. Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про атестацію позачергова атестація проводиться за ініціативою педагогічного працівника.

Пунктом 11 розділу І Положення про атестацію встановлено, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються за результатами атестації як правило послідовно. Словосполучення «як правило» означає необов’язковість такої послідовності.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 №17 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про збереження кваліфікаційної категорії вчителю після повернення на педагогічну посаду.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про збереження кваліфікаційної категорії вчителю після повернення на педагогічну посаду.

                Відповідно до абзацу третього пункту 14 розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 9.09.2022 № 805, присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання зберігаються за педагогічними працівниками, які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви в роботі).

Абзацом четвертим пункту 14 розділу І Положення про атестацію передбачено, що атестація педагогічних працівників, зазначених в абзацах другому та третьому цього пункту, здійснюється не пізніше ніж через 2 роки після прийняття їх на роботу. Тобто в абзаці третьому йдеться про педагогічних працівників, які перервали роботу на педагогічній посаді.

Згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до педагогічних працівників належать низка посада, зокрема вчителів усіх спеціальностей, вихователів, викладачів тощо.

Тож при відновленні педагогічним працівником, зокрема вчителем, роботи у закладі загальної середньої освіти на педагогічній посаді, за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційна категорія та педагогічне звання незалежно від тривалості перерви у роботі та незалежно від предмета, який вчитель викладає. Такий вчитель має атестуватися на підтвердження кваліфікаційної категорії та звання не пізніше ніж через 2 роки, зокрема на умовах позачергової атестації

У Положенні про атестацію, що затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, погодженим з відповідними міністерствами і ЦК Профспілки працівників освіти і науки України та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 р. за № 1649/38985, уточнення щодо відповідності кваліфікації, чи предмета, чи освіти, для збереження категорії та звання немає.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 16.01.2025 № 16 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст І категорії».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок»про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст І категорії».

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти;
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності;
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки;
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти;
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності;
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки;
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

 

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу; 
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань; 
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти; 
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав; 
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти; 
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів; 
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності; 
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП; 
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил; 
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства; 
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки; 
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 14.01.2025 №15 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію офісу Освітнього омбудсмена України про звернення Освітнього омбудсмена України до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України щодо робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти без відповідної оплати.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію офісу Освітнього омбудсмена України  про звернення Освітнього  омбудсмена України до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України щодо робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти без відповідної оплати.

            До освітнього омбудсмена надходять численні звернення від окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, пов’язані зі збільшенням робочого часу в межах введення в дію нового Закону України “Про дошкільну освіту”. Кількість годин, які має відпрацювати педагогічний працівник на ставку, зросла. З 1 січня 2025 року ми вже отримали понад 30 звернень щодо цього питання, багато з них колективних, з підписами від 20 осіб. 

Вперше у новому Законі України “Про дошкільну освіту” регламентували робочий час та педагогічне навантаження педагога. Тепер тривалість робочого часу педагогічних працівників закладів дошкільної освіти на тиждень на одну тарифну ставку включає: 

✅ педагогічне навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями);

✅ методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність.

Водночас маємо юридичну невизначеність, адже є пряма норма Закону щодо збільшення робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників, але відповідно до підзаконних актів, оплата праці педпрацівників здійснюється лише за педагогічне навантаження. А для окремих категорій педпрацівників, для яких зменшили педагогічне навантаження, це означає зменшення заробітної плати до розробки нових документів про оплату праці. 

Освітній омбудсмен звернула увагу, що новий Закон України “Про дошкільну освіту” був прийнятий Верховною Радою України  6 червня 2024 року, набрав чинності на наступний день після його опублікування – 7 липня 2024 року і мав вводитися в дію через рік після набрання чинності, тобто 7 липня 2025 року. Однак Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік”  введення його в дію перенесли на 1 січня 2025 року. Через це підзаконні акти, зокрема про оплату праці, не були розроблені.

Але у пункті 3 статті 23 Закону України “Про дошкільну освіту” прописано норму, що посадові обов’язки за погодженням з керівником закладу дошкільної освіти можуть виконуватися у закладі дошкільної освіти та/або поза його межами, зокрема дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій або з виїздом за місцем проживання вихованців чи місцем надання освітніх послуг.

 Тому Освітній омбудсмен закликає керівників закладів дошкільної освіти дозволити методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність дистанційно, поза межами закладу, поки не розроблять нові нормативні документи про оплату праці. 

Закликає МОН та всіх заінтересованих осіб якнайшвидше розробити нормативні документи щодо оплати праці.

ОПЛАТА ПРАЦІ ЛИШЕ ЗА ПЕДНАВАНТАЖЕННЯ. ВІДСУТНЯ ОПЛАТА ЗА ОРГАНІЗАЦІЙНУ РОБОТУ ТА ІНШУ ПЕДАГОГІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Згідно з пунктом 63 Інструкції про порядок обчислення  заробітної плати працівників освіти, оплата праці педагогічних працівників установ і  закладів освіти провадиться,  виходячи  із  встановлених  ставок  заробітної плати (посадових  окладів)  з  урахуванням  підвищень,  фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок. Тобто оплата праці наразі здійснюється за педагогічне навантаження, без врахування методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності.

Що порушує права освітян, адже відповідно до статті 21 Закону України “Про оплату праці” працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

НОВА ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ПЕДПРАЦІВНИКІВ ЗДО

Відповідно до статті 26 нового Закону України “Про дошкільну освіту”, тривалість робочого часу педагогічних працівників на тиждень на одну тарифну ставку становить:

✔️ 35 годин – для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя; 

✔️ 30 годин – для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників.

Норма педагогічного навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), що є складовою робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, становить для:

✔️ вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;

✔️ музичного керівника – 24 години на тиждень;

✔️ практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;

✔️ керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.

Але для окремих категорій педагогічних працівників відбулося суттєве збільшення робочого часу, аналіз робочого часу наведений нижче. 

ПРО ЗМІНУ УМОВ ПРАЦІ НЕОБХІДНО ВЧАСНО ПОВІДОМЛЯТИ

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш  як до запровадження таких умов.

АНАЛІЗ РОБОЧОГО ЧАСУ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ  ПЕДПРАЦІВНИКІВ ЗДО

Умовні позначення. 

Закон України “Про дошкільну освіту”, який діяв до 31.12.2024 року – далі старий Закон. 

Закон України “Про дошкільну освіту”, який почав діяти з 01.01.2025 року – далі новий Закон.

Методична, організаційна робота та інша педагогічна діяльність – далі методична робота.

ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД 

Старий Закон – вчитель-логопед ЗДО мав педагогічне навантаження – 20 годин на тиждень, методична робота не регламентувалася. 

Новий Закон – робочий час вчителя логопеда 30 годин, з яких 20 годин на тиждень – робота з дітьми, 10 – методична робота. 

Для порівняння, вчитель-логопед закладу загальної середньої освіти має педагогічне навантаження 18 годин на тиждень. 

ВЧИТЕЛЬ-ДЕФЕКТОЛОГ

Старий Закон встановлював 20 годин педагогічного навантаження, методична робота не регламентувалася.  

Новий Закон встановлює для вчителя-дефектолога тривалість робочого часу 30 годин, з яких 20 годин педагогічного навантаження для роботи з вихованцями, а 10 – методична робота. 

МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК

Старий Закон встановлював педагогічне навантаження музичного керівника 24 години на тиждень,  методична робота не регламентувалася.

А новий Закон встановив тривалість робочого часу 30 годин, з яких 24 години визначені на роботу з вихованцями, методична робота – 6 годин. 

КЕРІВНИК ГУРТКА (СТУДІЇ, СЕКЦІЇ) ТОЩО

Старий Закон встановлював 18 годин на тиждень педагогічного навантаження  для роботи з дітьми, методична робота не регламентувалася.   

Новий Закон визначає 30 годин робочого часу, з яких 18 годин на тиждень передбачено на роботу з дітьми, а 12 годин – на методичну роботу. 

ІНСТРУКТОР З ФІЗКУЛЬТУРИ

Старий Закон встановлював для інструктора з фізкультури 30 годин для здійснення освітнього процесу,  методична робота не регламентувалася.  

Новий закон визначає тривалість робочого часу 30 годин, з них безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями становить 25 годин на тиждень. З оновленням законодавства в інструкторів зменшилася кількість годин на роботу з вихованцями, а “вивільнені” години спрямувалися на методичну роботу. Тобто інші 5 годин можуть включати в себе методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність. 

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

Старий Закон передбачав, що практичний психолог мав педагогічне навантаження  40 годин на тиждень, а практичний психолог закладу дошкільної освіти (ясел-садка) компенсуючого типу з інклюзивними групами – 20 годин.

Новий Закон передбачає, що робочий час практичного психолога на одну тарифну ставку становить 30 годин на тиждень, при цьому норма педагогічного навантаження – 20 годин, інші 10 годин – виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. 

Розмежування практичного психолога та практичного психолога ЗДО компенсуючого типу з інклюзивними групами у новому Законі немає. 

КЕРІВНИК ЗДО

Нормативні документи встановлювали 40-годинний робочий тиждень для директора закладу дошкільної освіти. 

Новий Закон тепер встановлює робочий час для керівника 35 годин.

ВИХОВАТЕЛЬ

Старий Закон встановлював для вихователя групи загального типу 30 годин педагогічного навантаження, а для вихователя інклюзивної групи, групи компенсуючого типу – 25 годин. 

Робочий час вихователя за новим Законом становить 30 годин. Педагогічне навантаження 25, методична робота 5 год.

У новому Законі відсутнє розмежування на вихователя групи загального типу та вихователя інклюзивної групи, групи компенсуючого типу.

АСИСТЕНТ ВИХОВАТЕЛЯ

Старий Закон встановлював 36 годин педагогічного навантаження для асистента вихователя інклюзивної групи. Новий Закон встановлює тривалість робочого часу для асистента вихователя у 35 годин.

СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

Старий Закон встановлював 40 годин педагогічного навантаження для соціального педагога. 

Новий Закон встановлює тривалість робочого часу у 35 годин. Тобто фактично робочий час соціального педагога зменшився на 5 год.

ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ

Старий Закон визначав 36 годин робочого навантаження для вихователя-методиста. Новий Закон передбачає 35 годин робочого часу. 

Зауважу, що у публікації перераховані не всі проблеми, які виникли у зв’язку з прийняттям Закону.

Освітній омбудсмен готує лист до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України щодо порушення прав окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, відсутності оплати праці за  методичну, організаційну роботу та іншу педагогічну діяльність, яка є частиною робочого часу для окремих категорій педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, та якнайшвидшої необхідності розробки нормативних документів щодо оплати праці.

 

 

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 14.01.2025 №14 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Трудове право і закон» щодо оновлення штатного розпису на початку року.

Головам ППО

               Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Трудове право і закон» щодо оновлення штатного розпису на початку року.

               Початок року — ідеальний час для перегляду організаційної структури підприємства та штатного розпису.

1. Перевірте відповідність Класифікатору професій

Нагадаємо, що наказом Мінекономіки від 13.12.2024 р. № 27751 затверджено зміни до Національного класифікатора. Деякі назви професій було змінено або уточнено.

Дія:

  • звірте назви посад у вашому штатному розписі з актуальним Класифікатором;
  • змініть старі назви посад відповідно до оновлених класифікаторів;
  • у наказі на внесення змін вказати, що вони зроблені з метою відповідності Класифікатору професій.

2. Врахуйте зміни щодо чисельності працівників і посадових окладів

На початку року підприємства часто переглядають бюджет та оцінюють ефективність кожної посади.

Дія: проаналізуйте необхідність у нових посадах, можливе скорочення штату чи чисельності працівників.

3. Актуалізуйте штатний розпис з урахуванням змін у структурі

Внесіть зміни у разі:

  • Введення нових посад або підрозділів.
  • Скорочення кількості посад або ліквідації окремих підрозділів.
  • Зміни назв посад (після погодження із працівниками).
  • Перегляду окладів або інших істотних умов праці.

4. Затвердіть новий штатний розпис наказом

Усі зміни до штатного розпису обов’язково потрібно затвердити внутрішнім наказом. У ньому мають бути чітко зазначені причини змін.

Дія: не забувайте правильно оформлювати документи для уникнення судових ризиків.

5. Не плутайте скорочення штату і скорочення чисельності

Це різні поняття, які мають різні юридичні наслідки.

Скорочення штату — це ліквідація певних посад.

Скорочення чисельності — це зменшення кількості працівників на вже існуючих посадах.

Дія: у штатному розписі відображайте ці зміни правильно.

Пам’ятайте! Штатний розпис може бути доказом у суді, тому переконайтеся, що у вашому штатному розписі чітко зазначені всі необхідні дані.

Штатний розпис — це не просто формальність, а важливий інструмент управління. Регулярно актуалізуючи його, ви убезпечуєте підприємство від ризиків і допомагаєте налагодити роботу всієї команди.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА