Category Archives: Головам ППО

Лист 26.05.2026 №165 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Експертус Головбух Бюджет» про відпустки педагогам у 2026 році, як розрахувати і надати

By | | , , , , ,
Коментарі Вимкнено до Лист 26.05.2026 №165 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Експертус Головбух Бюджет» про відпустки педагогам у 2026 році, як розрахувати і надати

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Експертус Головбух Бюджет» про відпустки педагогам у 2026 році, як розрахувати і надати.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. На практиці кількість днів щорічної основної відпустки для освітян з науковцями та для «інших» працівників рахують по-різному. Звернімося до нормативних актів. Більш детально … →

Лист 26.05.2026 №164 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Практика управління закладом освіти» про відпустки вчителів: тривалість, порядок надання та оплати

By | | , , , , ,
Коментарі Вимкнено до Лист 26.05.2026 №164 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Практика управління закладом освіти» про відпустки вчителів: тривалість, порядок надання та оплати

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Практика управління закладом освіти» про відпустки вчителів: тривалість, порядок надання та оплати.

Щорічна основна відпустка вчителя: що в нормативці

Педагогічні працівники мають право на щорічну основну відпустку тривалістю до 56 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Це питання врегульоване також Кодексом законів про працю України.

Скільки триває відпустка у вчителів Більш детально … →

Лист 26.05.2026 №163 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Практика управління дошкільним закладом» про відпустки вихователів та інших педагогічних працівників закладів дошкільної освіти

By | | , , , , ,
Коментарі Вимкнено до Лист 26.05.2026 №163 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Практика управління дошкільним закладом» про відпустки вихователів та інших педагогічних працівників закладів дошкільної освіти

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Практика управління дошкільним закладом» про відпустки вихователів та інших педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.

Відпустка педагогів ЗДО: тривалість

Тривалість щорічної основної відпустки педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти визначають відповідно до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 № 346 (далі — Порядок № 346).

Відпустка вихователя-методиста та інших педпрацівників ЗДО Більш детально … →

Лист 21.05.2026 №162 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Педрада» про Спеціальні групи в ЗДО: як сформувати й організувати роботу

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію видання «Педрада» про Спеціальні групи в ЗДО: як сформувати й організувати роботу.

Постанова КМУ, якою затверджено новий Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти, набрала чинності 1 серпня 2025 року.

Що таке спеціальна група та який документ регулює її роботу

Спеціальна група — це група, яку утворюють у ЗДО для здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами віком від двох до семи або восьми років. Для таких дітей має бути створено спеціальне освітнє середовище з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Поняття «спеціальне освітнє середовище» нове. Новий Закон України «Про дошкільну освіту» ввів це визначення у Закон України «Про освіту». Тож відповідно до пункту 25-1 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»:

спеціальне освітнє середовище — це сукупність спеціальних умов, форм, методів і засобів навчання та виховання, що створюються у спеціальних закладах освіти (спеціальних класах, групах) для уможливлення та/або полегшення здобуття освіти певними категоріями осіб з особливими освітніми потребами та спрямовані на забезпечення їхнього подальшого розвитку, навчання, соціалізації, самореалізації, праці та життя в інклюзивному (безбар’єрному) суспільстві.

Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти затверджено постановою КМУ від 04.04.2025 № 381 (далі – Порядок).

Дія Порядку поширюється також на спеціальні групи, що утворюються у дошкільних підрозділах юридичних осіб та фізичними особами – підприємцями, які провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти. Утім дія Порядку не поширюється на спеціальні групи:

у спеціальних дитячих садках;

у дошкільних підрозділах спеціальних закладів загальної середньої освіти.

Візьміть також до уваги лист МОН «Щодо організації дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами» від 18.08.2025 №1/17201-25.

Підстави для створення спеціальної групи в ЗДО

Спеціальні групи утворює керівник ЗДО за погодженням із засновником ЗДО.

Підстави для утворення спеціальної групи:

заява про зарахування від одного з батьків (інших законних представників) дитини, подана особисто, поштою або через електронно-комунікаційний зв’язок;

висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданий інклюзивно-ресурсним центром;

наявність відповідного контингенту дітей;

наявність навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Так, для психолого-педагогічної, корекційно-розвиткової роботи з дітьми облаштовують відповідні кабінети та приміщення.

Керівник ЗДО також організовує роботу з персональними даними дітей спеціальної групи та забезпечує внесення необхідної інформації до системи автоматизованої роботи інклюзивно-ресурсних центрів. Інформацію вносять відповідно до Положення про систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів, затвердженого наказом МОН від 02.22.2020 № 1353.

Спеціальні групи в ЗДО: комплектування

Порядок визначає кількість вихованців спеціальної групи закладу дошкільної освіти.

Розглянемо наповнюваність спеціальної групи залежно від категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів) та рекомендованого інклюзивно-ресурсним центром (ІРЦ) рівня підтримки дітей:

Труднощі у дітейЄ можливість
сформувати окрему групу		Немає можливості
сформувати окрему групу через недостатню кількість дітей
Рівень підтримки, якого потребуютьКількість дітей у групі,
гранична наповнюваність		Рівень підтримки, якого потребуютьКількість дітей у групі,
гранична наповнюваність
Інтелектуальні210
3, 483—56
4, 56
Функціональні сенсорні, з обмеженням слухової функції2, 3102—58
4, 56
Функціональні сенсорні, з обмеженням зорової функції2, 3102—58
4, 56
Функціональні фізичні або моторні, з обмеженням опорно-рухової (кістково-м’язової) функції2, 3102—58
4, 56
Мовленнєві2, 3122—510
3, 410
4, 58
Соціоадаптаційні, зокрема такі, що пов’язані з розладами аутистичного спектра3—56

Наповнюваність групи для дітей зі складними порушеннями розвитку, що передбачають поєднання різних категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів), одна з яких потребує четвертого, п’ятого рівнів підтримки, становить не більше шести осіб.

Дитина, яка має труднощі різних типів, може здобувати освіту в спеціальній групі відповідно до категорії (типу) особливих освітніх потреб (труднощів) найвищого ступеня прояву або однієї з наявних у неї категорій (типів) особливих освітніх потреб (труднощів).

Спеціальну групу створюють за умови наявності більш як 50% граничної наповнюваності групи.

За потреби можна:

зараховувати дітей різного віку до однієї групи за умови, що їх різниця у віці становить не більше двох років;

збільшувати граничну наповнюваність групи, утім не більш як на одну особу;

встановлювати меншу граничну чисельність дітей у групі, ніж та, яку визначено Порядком (встановлює засновник ЗДО).

Медичне обслуговування та харчування дітей спеціальних груп

Відповідно до Порядку вихованцям спеціальних груп у ЗДО за потреби гарантується домедична допомога. Заходи з охорони здоров’я проводять для них відповідно до переліку обов’язкових заходів з охорони здоров’я вихованців закладів дошкільної освіти, затвердженого КМУ. Поки є лише проєкт відповідної постанови та звіт МОЗ про його громадське обговорення.

За потреби ЗДО організовує медичне обслуговування дітей спеціальних груп. На підставі трудових та/або цивільно-правових угод його забезпечують медичні працівники ЗДО, закладу охорони здоров’я чи фізичні особи – підприємці, що провадять господарську діяльність з медичної практики.

Організація харчування дітей спеціальної групи здійснюється відповідно до Норм харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, а також Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, які затверджені постановою КМУ від 24.03.2021 № 305. Харчування організовують з урахуванням особливих дієтичних потреб дітей.

Організація освітнього процесу

Освітній процес у спеціальних групах ЗДО спрямовують на виконання державного стандарту дошкільної освіти.

Корекційно-розвиткові заняття у спеціальній групі

Освітня програма для спеціальної групи обов’язково містить корекційно-розвитковий складник, який враховує специфіку розвитку та потреби дітей, та спрямована на досягнення ними результатів навчання і компетентностей, визначених державним стандартом дошкільної освіти.

Спеціальні групи працюють за програмами, навчально-методичними комплектами, посібниками для дітей з особливими освітніми потребами раннього та дошкільного віку, рекомендованими та схваленими в установленому законодавством порядку. В освітньому процесі застосовують допоміжні засоби згідно з Типовим переліком допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти, затвердженим наказом МОН від 23.04.2018 № 414.

Розклад корекційно-розвиткових занять у спеціальній групі складають з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дітей. Розклад занять затверджує керівник ЗДО.

Індивідуальна програма розвитку вихованця спеціальної групи

Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії кожного вихованця спеціальної групи розробляють індивідуальну програму розвитку (ІПР). Її форму затверджує керівник ЗДО. ІПР можна вести в паперовому чи електронному вигляді.

ІПР складають на підставі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого ІРЦ, та результатів психолого-педагогічного вивчення дитини командою психолого-педагогічного супроводу.

Формує команду психолого-педагогічного супроводу для кожного вихованця та забезпечує її роботу керівник ЗДО. До складу цієї команди за потреби залучають фахівців

ІПР має містити:

загальні відомості про дитину;

інформацію про особливості розвитку дитини, про особливості засвоєння освітньої програми та потреби в адаптації/модифікації її змісту, виборі підходів, методів, прийомів та засобів навчання, навчальних матеріалів;

перелік психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги), яких потребує дитина;

форму моніторингу динаміки розвитку дитини.

Якщо дитина відвідує реабілітаційну установу, то ІПР узгоджують з індивідуальним планом комплексної реабілітації (абілітації) в такій установі.

ІПР складають протягом одного місяця з початку освітнього процесу. Її підписують всі члени команди психолого-педагогічного супроводу та затверджує керівникЗДО.

Питання організації освітнього процесу дитини відповідно до ІПР та результати моніторингу динаміки розвитку дитини розглядає педагогічна рада ЗДО.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності спеціальної групи

Корекційну спрямованість освітнього процесу у спеціальних групах забезпечують педагогічні працівники, які здобули вищу освіту ступеня бакалавра, магістра (спеціаліста) за спеціальністю:

«Спеціальна освіта» — для осіб, які здобували вищу освіту до набрання чинності постановою КМУ «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти» від 29.04.2015 № 266;

«Дефектологія»;

«Корекційна освіта» (за нозологіями).

Посаду асистента вихователя вводять для забезпечення особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу в спеціальних групах для таких дітей:

з інтелектуальними, соціоадаптаційними, функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової, зорової функцій та потребують четвертого, п’ятого рівнів підтримки;

з функціональними моторними або фізичними труднощами, які потребують третього – п’ятого рівня підтримки.

Одна ставка асистента вихователя вводиться на кожну спеціальну групу, у якій здобувають дошкільну освіту такі діти.

За необхідності соціально-побутові потреби дітей під час освітнього процесу задовольняє асистент дитини – соціальний робітник, один із батьків (інший законний представник) або уповноважена ним особа.

Інклюзивні та спеціальні групи: чим відрізняються

З’ясуємо, у чому полягають відмінності у роботі інклюзивної та спеціальної груп.

Інклюзивні та спеціальні групи: порівняльна таблиця

 

ОзнакаІнклюзивні групиСпеціальні групи
Здобувачі освітиДіти з ООП разом із ровесниками, які не мають особливих освітніх потребЛише діти з певними порушеннями розвитку (слух, зір, мовлення, інтелект, ОРА, комплексні порушення)
Мета створенняСоціалізація, розвиток у середовищі однолітків, рівні можливостіСтворення максимально сприятливих і корекційних умов для розвитку
Кількість дітей у групі15–20 дітей, з них 1–3 дитини з ООП (залежно від типу порушень)6–10 дітей (залежно від нозології)
Кадрове забезпеченняВихователь, асистент вихователя, практичний психолог, логопед (за потреби)Вихователь, асистент вихователя, логопед, дефектолог, реабілітолог, психолог, медичний працівник
ПрограмаТипова програма + адаптації або модифікації відповідно до ІПРСпеціальна освітня програма з корекційно-розвитковими заняттями
Роль батьківАктивна участь у роботі команди супроводу, погодження ІПРУчасть у роботі команди, можлива присутність на заняттях
УмовиАдаптовані меблі, доступний простір, допоміжні матеріалиСпеціальне обладнання: слухові апарати, тифлоприлади, логопедичні кабінети, сенсорні кімнати тощо

 

Фінансування здобуття дошкільної освіти у спеціальній групі

Фінансування здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, зокрема надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг, придбання визначених ІПР допоміжних засобів для навчання, відбувається за рахунок коштів місцевих бюджетів та субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Закладу дошкільної освіти, який обрали батьки такої дитини, передають визначений для такої дитини обсяг коштів у порядку, встановленому КМУ.

Видатки на здобуття дошкільної освіти особами з особливими освітніми потребами у дошкільних підрозділах (спеціальних групах) спеціальних закладів загальної середньої освіти можуть здійснюватися шляхом передачі міжбюджетних трансфертів між відповідними місцевими бюджетами, а також з обласного бюджету на підставі відповідної програми місцевого значення, затвердженої обласною радою. Це визначено частиною 3 статті 50 Закону України «Про дошкільну освіту».

Харчування у державних і комунальних закладах дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами та дітей з інвалідністю здійснюється за кошти засновника відповідного ЗДО (ч. 7 ст. 19 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Висновок

В організації діяльності спеціальних груп у ЗДО керуйтеся Порядком утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти, затвердженим постановою КМУ від 04.04.2025 № 381. Враховуйте особливості комплектування спеціальних груп, організації освітнього процесу в них, кадрового та матеріального забезпечення.

 

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 21.05.2026 №161 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо скорочення чисельності штату працівників через зміни в законодавстві та реформування в системі освіти і науки України

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію щодо скорочення чисельності штату працівників через зміни в законодавстві та реформування в системі освіти і науки України.

Звертаємо увагу роботодавців, членів Профспілки на дотримання відповідного алгоритму дій при скороченні чисельності штату працівників:

  1. Прийняття засновником рішення про скорочення штату.
  2. Видання наказу про скорочення штату працівників.

Засновник приймає рішення, на основі якого керівник видає наказ про скорочення. Процедура скорочення працівника не передбачає написання ним заяви про звільнення.

  1. Повідомлення працівників про майбутнє вивільнення.

Варто врахувати той факт, що повідомляти потрібно не пізніше як за два місяці до скорочення. Якщо цього терміну не дотримано, то таке звільнення працівник може оскаржити в судовому порядку.

Також ч. 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Отже, керівник має попередити працівника про майбутнє скорочення за два місяці, ознайомивши його з наказом під підпис. Роботодавець зобов’язаний одночасно зі здійсненням процедури звільнення у зв’язку зі скороченням штату запропонувати працівнику іншу роботу на підприємстві — звісно, якщо така робота є (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП). Якщо на підприємстві є інша робота, яку працівник може виконувати, потрібно запропонувати переведення письмово.

У повідомленні слід вказати розмір вихідної допомоги. Якщо пропонується переведення, має бути зазначено розмір оплати праці та копію посадової (робочої) інструкції.

Із пропозицією про переведення роботодавець має звертатися не лише при попередженні про звільнення працівника за скороченням штату, але й протягом усього строку попередження, якщо робота з’явиться. Невиконання цього правила свідчитиме про те, що роботодавець виконував свої обов’язки неналежним чином.

Допускається скорочення під час воєнного стану у період тимчасової непрацездатності працівника, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Разом з тим, у такому разі роботодавець не погоджує звільнення працівників із профспілкою. Виняток — роботодавець має погодити із профспілкою звільнення працівника, обраного до профспілкового органу.

  1. Керівник за три місяці має повідомити профспілкову організацію про заплановане звільнення працівників.

За місяць до звільнення – отримати згоду профкому на скорочення членів профспілки.

У період воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, які врегулював Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

  1. Звільнення працівників, заповнення та видача трудових книжок.

У наказі зазначте розмір вихідної допомоги та кількість днів щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, що мають дітей, за які слід виплатити компенсацію (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР)

Кого не можна звільняти:

Існує категорія працівників, які законом захищені від звільнення за скороченням штатів. Перелік таких працівників зазначено в ст. 184 КЗпП, до них відносяться вагітні жінки, неповнолітні, батьки, які самостійно виховують дітей, працівники, що перебувають на лікарняному тощо.

Також, відповідно до ст. 42 КЗпП України При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Доцільно створити комісію із визначення таких працівників, кого не можна звільняти з роботи, та працівників із переважним правом залишитися на роботі. Можна видати окремий наказ про створення комісії, можна додати відповідні пункти до наказу про зміни до штатного розпису. У складі такої комісії обов’язково мають бути представники профспілкового комітету.

Для об’єктивності доцільно колегіально оцінювати кваліфікацію та продуктивність праці працівників (ст. 42 КЗпП). Якщо звільнений працівник звернеться до суду, той попросить роботодавця документально підтвердити, як він аналізував, хто з працівників має переважне право залишитися на роботі (постанова ВСУ від 22.05.2019 у справі № 753/3889/17).

Складіть для комісії аналітичну довідку або порівняльну таблицю при скороченні. Її готує працівник кадрової служби і роздає примірники членам комісії. Для того, щоб комісія працювала оперативно та ухвалювала рішення обґрунтовано, кадрова служба може підготувати й інші інформаційні матеріали (як-от довідки про наявність вакансій, характеристики на працівників тощо).

Комісія визначає працівників, яких не можна скоротити, та аналізує переважне право працівників залишитись на роботі.

Голова МК профспілки                                  Олександр ДЗЮБА

 

Лист 21.05.2026 №160 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Шкільне життя» про воєнний стан і педагогічне навантаження: що потрібно знати директорам та вчителям

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію видання «Шкільне життя» про воєнний стан і педагогічне навантаження: що потрібно знати директорам та вчителям.

           Кінець навчального року для директора школи та вчителів — це не лише підбиття підсумків, а й початок «битви за години» на наступний рік. Хтось отримує омріяну ставку, а комусь доводиться задовольнятися меншим навантаженням.

Навколо теми педагогічного навантаження завжди існує чимало міфів. Ситуацію ускладнює й те, що під час воєнного стану правила суттєво змінилися. Розберімося, як має відбуватися цей процес законно, без конфліктів і судових спорів.

Хто і коли розподіляє години?

Згідно із законодавством, педагогічне навантаження між учителями розподіляє керівник закладу освіти (директор).

Проте одноосібно ухвалювати рішення директор не може. Процедура виглядає так:

  • директор розробляє проєкт розподілу годин;
  • проєкт погоджується з виборним органом первинної профспілкової організації (профкомом) або іншим уповноваженим органом трудового колективу;
  • затверджений розподіл фіксується у тарифікаційному списку, який до 1 вересня подається на затвердження органу управління освітою.

Важливо

Розподіл годин має бути об’єктивним. Враховуються кваліфікаційна категорія вчителя, його освіта, відповідність профілю викладання, а також принцип наступності (бажано, щоб учитель продовжував працювати зі «своїм» класом із року в рік).

Скільки годин становить норма?

Норма педагогічного навантаження на одну тарифну ставку вчителя закладу загальної середньої освіти залишається незмінною — 18 навчальних годин на тиждень.

Чи можна встановити менше?

Менше ніж 18 годин учителю можуть встановити лише у двох випадках:

  • за його письмовою згодою;
  • через об’єктивні обставини (наприклад, зменшення кількості класів або годин у навчальному плані), але тоді застосовується процедура зміни істотних умов праці.

Головний нюанс воєнного стану: скасування «правила двох місяців»

У мирний час про зміну педагогічного навантаження, оскільки це вважається зміною істотних умов праці відповідно до статті 32 КЗпП України, працівника мали письмово попередити не пізніше ніж за два місяці.

Під час воєнного стану ці правила змінені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX.

Нове правило

Повідомити працівника про зміну істотних умов праці керівник має право не пізніше ніж до моменту запровадження таких умов.

Тобто якщо через виїзд учнів за кордон або скорочення кількості класів у серпні стало зрозуміло, що навчальних годин бракує, директор може повідомити про це вчителя навіть наприкінці серпня або безпосередньо перед початком навчального року. Дотримуватися двомісячного строку в такому випадку не потрібно.

Письмово чи усно: як фіксувати повідомлення?

Іноді можна почути думку, що попередити про зміну навантаження можна усно — під час розмови в кабінеті директора. Це серйозна юридична помилка.

Будь-які зміни в обсязі роботи, які впливають на оплату праці, мають бути зафіксовані письмово. Судова практика свідчить: у разі трудового спору усні домовленості практично неможливо довести.

Як діяти правильно?

  • адміністрація школи готує письмове повідомлення або ознайомлює працівника з наказом чи проєктом тарифікації;
  • учитель ставить підпис і дату: «Ознайомлений(а), з обсягом навантаження згоден(на)/не згоден(на)».

Що робити, якщо вчитель не згоден на меншу кількість годин?

Бувають ситуації, коли кількість годин у школі об’єктивно скорочується (наприклад, замість трьох паралельних класів залишилося два), і директор не має можливості забезпечити повну ставку. Водночас учитель не погоджується працювати з меншим навантаженням.

У такому випадку не завжди потрібно застосовувати процедуру скорочення штату. Якщо посада не ліквідовується, а змінюються лише істотні умови праці, можливе застосування пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Законний алгоритм дій:

  1. Письмово запропонувати вчителю нове навантаження.
  2. Зафіксувати згоду або відмову працівника.
  3. Якщо працівник відмовляється продовжувати роботу в нових умовах, трудовий договір може бути припинений на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України — «відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці».

У такому разі працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Короткий чек-лист для керівника і вчителя

✔ Розподіл годин здійснює директор, але обов’язково погоджує його з профкомом або уповноваженим органом трудового колективу.

✔ Під час воєнного стану повідомити про зміну навантаження можна без двомісячного строку попередження.

✔ Будь-яке повідомлення про педагогічне навантаження має бути письмовим.

✔ Якщо годин об’єктивно стало менше, а працівник не погоджується працювати в нових умовах, можливе припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Знання цих нюансів допоможе зберегти правову визначеність і спокій у колективі під час підготовки до нового навчального року.

 

 

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 21.05.2026 №159 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «Освіторія» яка роль асистента учителя у класі та чому без нього неможлива інклюзія

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію видання «Освіторія» яка роль асистента учителя у класі та чому без нього неможлива інклюзія.

Асистент учителя: хто це і яка його роль у класі?

Асистент учителя — це педагогічний працівник, який допомагає адаптувати навчання до потреб дитини з ООП. Цей фахівець бере на себе ту додаткову роботу, яка потрібна конкретним дітям з ООП, доки вчитель працює з усім класом.

У світі така професія виникла пів сторіччя тому в США, а в Україні її внесли до Державного класифікатора професій у 2010 році. Інколи роботу асистента вчителя плутають з діяльністю асистента дитини. Варто розрізняти: асистент/помічник дитини допомагає учню з ООП адаптуватися в школі. Наприклад, якщо є учень із РАС — асистент дитини допоможе йому скористатися їдальнею на перерві та пограти з однокласниками, нагадуватиме, що на уроці треба поводитися тихо. Тоді як асистент учителя допоможе дитині розібрати математичні приклади, які задає вчитель.

Опитування асистентів учителів: головні дані

Аналітика, яку презентувала Освіторія на форумі «Архітектура підтримки дитини з ООП», ґрунтується на результатах двох опитувань асистентів учителів. Перше, яке провели в березні цього року, націлене на те, щоб дізнатися, якими є професійні виклики та потреби асистентів учителів, які в них умови праці та що їх мотивує до роботи. У ньому взяли участь 279 респондентів, найбільше — із західного регіону. Але загалом представлені 22 області та Київ. Більшість (67 %) опитаних — з міста, а не із села чи селища.

Який досвід мають опитані фахівці?

47 % опитаних пропрацювали менш ніж 3 роки, третина (35 %) — до 10 років. Водночас лише 3 % працюють 11–20 років, а ще більший досвід мають 1,5 % опитаних. Це цілком зрозуміло, адже основний етап впровадження інклюзії розпочався 10 років тому. Зокрема, у 2017 році ухвалили Закон про освіту, де вперше чітко прописали, що таке інклюзивне навчання.

З якими категоріями дітей з ООП найчастіше працюють асистенти вчителя?

310 підопічних асистентів вчителя є дітьми з інтелектуальними порушеннями та розладами аутистичного спектра. Це найбільша група. Такі учні потребують адаптації матеріалу та особливих методик його подання, розвитку компетенцій, тож уже із цих даних стають очевидними типові виклики в роботі асистентів учителя. Також 48 дітей з ООП, з якими працюють опитані, мають порушення опорно-рухового апарату, 46 — зору або слуху, тяжкі розлади мовлення — у 9 та стільки ж дітей мають інші нозології.

Яких навичок найбільше бракує асистентам учителів?

В опитуванні респондентів попросили оцінити рівень знань з певних тем, а саме — провести самооцінку за шкалою від 1 до 5. Загалом у всіх відповідях переважали бали, вищі за середній. Як доводять результати, найбільш упевнено фахівці почуваються у сфері співпраці з колегами,батьками та ІРЦ. За цей напрям (66 %) та за знання допоміжних і цифрових технологій (47 %) найбільше осіб поставили собі бали 4 та 5.

А ось найменше високих оцінок отримали методики роботи з дітьми з поведінковими проблемами. Відповідно, асистенти вчителя поставили собі найбільше «одиниць» та «двійок» саме за цю тему, що демонструє запит на підвищення кваліфікації в ній. Найчастіше на середній рівень оцінювали знання стосовно роботи з дітьми в умовах стресу або травматичного досвіду та особливостей розвитку дітей з різними категоріями ООП.

Окремо респонденти оцінювали рівень професійних навичок. Найменше балів 4 та 5 та найбільше 1 та 2 асистенти вчителя ставили собі за практичну роботу з дітьми в умовах стресу або травматичного досвіду. Бали, вищі за середній, обрали 64 % осіб, щоб оцінити навички роботи в команді з учителем та ІРЦ. Найменше низьких оцінок було за організацію роботи в інклюзивному класі. Тобто фахівці впевнено почуваються в питаннях організації роботи в класі.

Яких тренінгів потребують асистенти вчителя?

Найкориснішими для себе темами педагоги назвали сучасні технології інклюзивного навчання (якщо йдеться про організацію діяльності й документацію) та ефективну взаємодію в команді (якщо йдеться про роботу з колегами та батьками). Стосовно ж основної діяльності, тобто роботи з дітьми:

✅ 66% цікавить робота з поведінковими труднощами

✅ 55% адаптація навчальних матеріалів

✅ 51% методики розвитку пом’яті, уваги

✅ 90% виявили готовність навчатися нового для підвищення ефективності роботи

Три чверті опитаних (74 %) переконані, що здатні впоратися з новими професійними викликами. Лише 5 % не впевнені, що їхня робота важлива та впливає на життя дітей. Але 28 % фахівців не відчувають достатнього визнання та підтримки.

Що найбільше мотивує до роботи асистентів учителя?

Допомога дітям – 77 %

Можливість професійного розвитку – 11 %

Атмосфера в колективі – 5 %

ТОП-3 фактори, що могли б підвищити мотивацію асистентів учителів:

  • вища заробітна плата;
  • кращі умови праці;
  • доступ до якісних тренінгів.

Кожен п’ятий асистент опікується трьома і більше дітьми з ООП

Друге дослідження проводили безпосередньо до форуму, тож воно було присвячене інклюзії та контактам з ІРЦ. До нього долучилися 189 респондентів із 16 областей та Києва. Цього разу найбільш активними були Дніпропетровщина (52 учасники) та Київщина (46). Знову більшість опитаних були з міста.

Чверть мали досвід роботи на посаді асистента вчителя до одного року, 38 % — від 1 до 3 років, 29 % — від 4 до 10 років. Лише кожен тринадцятий працював асистентом учителя понад 10 років. Половина асистентів учителя супроводжували одного учня, 29 % — двох. Але кожен п’ятий асистент учителя опікується трьома і більше дітьми з ООП (21 %).

У 70 % випадків це були діти з інтелектуальними порушеннями, 36 % — з розладами аутистичного спектра. 15 % випадків стосувалися порушень зору або слуху, 11 % — порушень опорно-рухового апарату.

80 % професіоналів переконані, що в їхній школі роль асистента вчителя повністю або майже повністю зрозуміла. 92 % регулярно беруть участь у розробленні або перегляді індивідуальної програми розвитку дитини з ООП. Лише 7 % опитаних стверджували, що фактично не взаємодіяли із фахівцями ІРЦ. Решта мали різні форми співпраці. Зокрема, 83 % (можна було обрати кілька варіантів) брали участь у засіданнях команди психолого-педагогічного супроводу, 64 % отримували консультації фахівців ІРЦ, по 39 % зустрічалися на навчанні та під час обговорення індивідуальної програми розвитку дитини з ООП.

✅ 74% – зазначили, що завжди можуть звернутися до ІРЦ за потреби

✅ 97% – вважають рекомендації від ІРЦ зрозумілими та практичними

✅ 93% – переконані, що ІРЦ так або інакше допомагає краще зрозуміти потреби учня

✅ <5% – рідко або зовсім не враховують поради ІРЦ у своїй повсякденній роботі

✅ 74% – асистентів учителів вважають комунікацію з ІРЦ ефективною або дуже ефективною

Особливо педагоги цінують індивідуальні консультації фахівців ІРЦ, допомогу з індивідуальною програмою реабілітації та поради стосовно методів роботи з учнем.

Що може ще покращити співпрацю асистентів та ІРЦ?

Частина опитаних вважають, що процес уже не потребує поліпшення. Інші асистенти вчителя вносили чимало пропозицій, які можна об’єднати у дві групи. Найчастіше йшлося про практичну підтримку, таку як приклади роботи з дітьми з ООП, конкретні методичні рекомендації, роз’яснення щодо документів, а також тренінги та майстер-класи. Також були поради стосовно покращення комунікації. Наприклад, замінити частково листування на живе спілкування, а іноді є потреба в онлайн-чатах. Також пропонували зробити регулярними зустрічі та консультації, а зворотний зв’язок стосовно дитини — постійним, проводити спільне планування для школи, ІРЦ та батьків.

Окремий блок опитування було присвячено викликам у роботі. Три найчастіше згадувані моменти: недостатня кількість адаптованих навчальних матеріалів, складна поведінка учнів та велике навантаження.

На питання про те, наскільки готовою до інклюзії є школа, найтиповішою оцінкою була «четвірка». Хоча це не «відмінно», утім, і зовсім неготовою школу вважають лише 4 %. Така ж кількість опитаних не відчувають підтримки з боку адміністрації школи.

5 способів покращити інклюзію в школі

Друге опитування також містило запитання про потреби в підвищенні кваліфікації та стосовно покращення інклюзивної освіти в школі. Ось за які теми респонденти віддали найбільше голосів (можна було обрати кілька варіантів):

✅ 63 % – тренінги стосовно роботи з дітьми з різними типами ООП

✅ 59 % – адаптація та модифікація навчальних програм

✅ 33 % – підтримка поведінки учнів

  1. Підготовка та підвищення кваліфікації педагогів
  • Навчання вчителів роботі з дітьми з ООП.
  • Практичні тренінги та методики адаптації матеріалів.
  • Розуміння ролей учителя та асистента.
  • Підготовка всіх педагогів, а не лише фахівців.
  1. Командна взаємодія
  • Узгоджені дії усіх учасників освітнього процесу.
  • Ефективна співпраця школи з ІРЦ.
  • Залучення та підтримка батьків.
  • Чіткий розподіл обов’язків у команді.
  1. Матеріальне та ресурсне забезпечення
  • Фінансування інклюзії.
  • Сучасні навчальні матеріали та підручники.
  • Обладнання і технічні засоби.
  • Облаштування ресурсних і сенсорних кімнат.
  1. Зменшення навантаження та посилення кадрової підтримки
  • Зменшення кількості учнів у класі.
  • Більше асистентів, тьюторів і фахівців.
  • Достатня кількість корекційних спеціалістів.
  • Покращення умов роботи педагогів.
  1. Індивідуальний підхід та адаптація навчання
  • Індивідуальні навчальні плани.
  • Адаптація завдань і програм під дитину.
  • Альтернативні способи виконання завдань.
  • Більше наочності та практичних методів.

 

 

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 19.05.2026 №158 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» скільки треба відпрацювати для неоплачуваної відпустки

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» скільки треба відпрацювати для неоплачуваної відпустки.

Чи можна оформлювати працівнику відпустку без збереження зарплати з першого робочого дня? Наприклад: працівник прийнятий з 20.02, одразу цього ж дня він пише заяву на відпустку без збереження зарплати на 3 дні з 20.02.2026. Як в такому випадку правильно оформити наказ?

Законодавство не містить заборон чи обмежень щодо надання неоплачуваної відпустки в перший день роботи.

Нагадаємо, що відпустки без збереження зарплати надаються:

  1. в обов’язковому порядку, відповідно до ст. 25 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» та ч. 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
  2. за згодою сторін, відповідно до ст. 26 Закону про відпустки та ч. 3 ст. 12 Закону № 2136.

Отже, в першому випадку відпустка обов’язково надається у строки, про які просить працівник. Що стосується другого випадку, то відпустка за угодою сторін може бути надана в строк, про який просить працівник.

Зауважте, що жодних строків попередження про початок відпустки чи строку видання наказу про надання відпустки без збереження зарплати нормативно не встановлено. Тож неоплачувана відпустка може бути надана навіть в день написання заяви. Однак логічно, що це має бути до початку роботи.

Крім того, не встановлено мінімального періоду роботи, після якого надається така відпустка.

Отже, на підставі заяви видається наказ, в якому зазначається період надання відпустки (20.02.2026 – 22.02.2026) та її тривалість (3 к.дн.).

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 19.05.2026 №157 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про зміни до наказів про відпустки: коли допускається і як оформити

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» про зміни до наказів про відпустки: коли допускається і як оформити.

На практиці трапляються випадки, коли працівник пішов у відпустку, але пізніше відбулася якась форс-мажорна обставина, внаслідок якої виникла потреба змінити наказ, яким була надана така відпустка.

Коли виникає необхідність змінити наказ про надання відпустки

При внесенні змін у накази про надання відпустки, слід дотримуватися правил, встановлених:

  1. главою V Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП);
  2. Законом від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Виходячи із цих норм, своєрідне внесення змін до наказу про надання відпустки може відбуватися у наступних випадках:

  1. Продовження відпустки, або перенесення відпустки (або її частини) на інший строк.
  2. Відкликання працівника з відпустки.

Також, виходячи з практики, доводиться вносити зміни в накази про відпустки, якщо після видання наказу у ньому виявлено помилку (наприклад, неправильно вказаний період, за який надається відпустка, неправильно вказана дата закінчення відпустки тощо).

Далі поговоримо про правила та документальне оформлення кожного з цих випадків, адже воно різниться.

Продовження або перенесення відпустки на інший строк

Підстави для продовження відпустки або перенесення передбачені ст. 80 КЗпП та ст. 11 Закону про відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена або продовжена у разі:

  1. тимчасової непрацездатності працівника;
  2. виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням зарплати;
  3. збігу періодів основної та навчальної відпусток цього працівника;
  4. настання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  5. встановлення згідно із Законом України від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» факту позбавлення працівника особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

У всіх цих випадках працівнику та роботодавцю слід узгодити, який варіант вибрати: продовжити відпустку після закінчення відповідної події, чи перенести відпустку на новий строк.

Для цього працівникові слід надати роботодавцю заяву про своє рішення та за необхідності надати документи, які підтверджують підставу для перенесення або продовження відпустки. Щодо необхідності надати роботодавцю заяву про перенесення, або продовження відпустки див. також лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12.

Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 Закону про відпустки.

Також роботодавець повинен пам’ятати, що щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

  1. порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки – не пізніше як за два тижні);
  2. несвоєчасної виплати роботодавцем зарплати працівнику за час щорічної відпустки (за ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки вона має бути виплачена до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором).

Увага! Продовження та перенесення стосується тільки щорічних відпусток, та відпусток на дітей, передбачених ст. 19 Закону про відпустки (ст. 11, 20 Закону про відпустки)

Отже, при перенесенні або продовженні відпусток оформляють такі документи:

  1. заяву працівника;
  2. наказ роботодавця;
  3. корегуються за потреби: графік відпусток, табель обліку використання робочого часу, особова картка П-2.

Накази про продовження або перенесення відпустки складають у довільній формі зі включенням до них всіх необхідних реквізитів та з дотриманням вимог ДСТУ 4163-2020.

Виправлення помилки в наказі про відпустку

Якщо виявили помилку у наказі про надання відпустки, потрібно внести зміни у раніше виданий наказ. Для цього видаємо наказ довільної форми з включенням всіх необхідних реквізитів.

Зазначимо, що правила виправлення помилок в раніше виданих наказах є тільки для міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади (п. 92, 93 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 № 55 (далі – Інструкція № 55).

Але, інші суб’єкти господарювання можуть брати ці правила за орієнтир. Отже, виходячи з правил, встановлених Інструкцією № 55, формулювання у наказі може бути наступним.

Якщо виправлена у наказі помилка вплинула на розмір оплати праці працівника, вкажіть також в наказі окремим пунктом про необхідність виконання бухгалтерією перерахунку зарплати.

Висновки

  1. Зміни у раніше наданих працівникам відпустках можуть відбуватися у разі виникнення обставин, які обумовили необхідність продовження або перенесення відпустки, а також відкликання з відпустки.
  2. Такі зміни повинні виконуватися роботодавцем із дотриманням вимог КЗпП та Закону про відпустки.
  3. Виправлення виявлених у наказах про відпустки помилок відбувається шляхом видання наказу про внесення змін у такій наказ.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

 

Лист 19.05.2026 №156 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» за скільки днів писати заяву на відпустку та видавати наказ

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «kadroland» за скільки днів писати заяву на відпустку та видавати наказ.

За скільки днів до початку відпустки має подаватись заява і видаватись наказ, якщо відпустка надається поза графіком?

Строки для написання заяви та видання наказу не встановлені.

Відповідно до ч. 11 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки):

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Зауважте, що 2-тижневий строк встановлений для повідомлення про початок відпустки за графіком.

Якщо відпустка надається поза графіком, то працівник пише заяву на відпустку, а роботодавець у разі згоди, видає наказ.

Термін для написання заяви трудовим законодавством не встановлено. Дотримуватися 2-тижневого строку для написання заяви і видання наказу не обов’язково. Головне, щоб роботодавець встиг видати наказ, нарахувати та виплатити відпускні до початку відпустки.

 

 

Голова МК Профспілки                                            Олександр ДЗЮБА