Лист 14.04.2026 №113 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «LIGA360» про нові правила підтвердження стажу: що змінює новий закон

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «LIGA360» про нові правила підтвердження стажу: що змінює новий закон.

            9 квітня Верховна Рада прийняла законопроєкт № 13705-д, який спрощує підтвердження страхового стажу для призначення пенсії. Наразі Закон направлено на підпис Президенту України.

Коротко суть прийнятих змін можна описати так: держава спрощує процес підтвердження трудового шляху громадян, дозволивши органам ПФУ використовувати дані всіх наявних державних реєстрів і зараховувати стаж навіть за ті періоди, коли роботодавець мав заборгованість зі сплати внесків, але сумлінно подавав звітність.

Контекст змін: виклики війни та цифровізація

Необхідність таких кроків обумовлена об’єктивною реальністю: збройна агресія призвела до масового знищення архівів і втрати доступу до документів на окупованих територіях. Найбільш вразливою категорією виявились особи, які працювали до 1 липня 2000 року, тобто до моменту впровадження системи персоніфікованого обліку. Раніше відсутність паперової трудової книжки або довідки з архіву ставала перешкодою для призначення пенсії, але нова ініціатива має на меті усунути ці бар’єри через розширення використання відомостей державних електронних систем.

Практичні наслідки для бізнесу та нові обов’язки ПФУ

Для бізнесу ключовим моментом є трансформація ролі територіальних органів ПФУ. Якщо раніше тягар збору доказів стажу майже повністю лягав на плечі людини або її колишнього роботодавця, то тепер ПФУ має самостійно шукати інформацію.

1. Використання державних реєстрів як першоджерела. Законопроєкт передбачає, що ПФУ повинен використовувати дані з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, Єдиного державного реєстру (ЄДР), а також інших баз даних, що містять відомості про заробітну плату і сплату страхових внесків. Це означає, що страхувальники (роботодавці) можуть очікувати на меншу кількість запитів щодо підтвердження стажу минулих періодів, якщо ця інформація вже є в цифровій системі.

2. Інформування та допомога. Відтепер ПФУ не просто фіксує відсутність даних, а стає активним помічником. Орган фонду інформуватиме особу про брак відомостей та надаватиме допомогу в отриманні необхідних документів. Це змінює вектор спілкування: від формальної відмови до конструктивного пошуку рішень.

3. Революційна норма про заборгованість із ЄСВ. Чи не найважливіша зміна для бухгалтера служби стосується періодів роботи, за які роботодавець не сплатив єдиний внесок через наявність заборгованості. Такі періоди включатимуться до страхового стажу працівника за умови, якщо роботодавець подав відповідну звітність у розмірі не менше за мінімальний страховий внесок.

Для бізнесу це означає, що своєчасність і коректність подання звітності набуває ще критичнішого значення, оскільки саме вона стає гарантом пенсійних прав працівника навіть у складні для підприємства часи.

Підтвердження стажу до 2000 року

Законопроєкт чітко визначає пріоритетність документів для періодів до появи електронного обліку:

Трудова книжка залишається основним документом.

За її відсутності — довідки з місця роботи, служби, навчання або виписки з архівів,.

Якщо документи не збереглися — підтвердження здійснюється в порядку, установленому КМУ, або через судове рішення.

Цікаво, що альтернативні версії законопроєкту пропонували використовувати навіть дані банківських транзакцій про виплату зарплати, проте Національний банк України звернув увагу на те, що банки зберігають такі документи лише протягом 5 років, тому для підтвердження стажу 25-річної давнини цей механізм є недієвим. Таким чином, бізнесу доцільно продовжувати приділяти максимальну увагу збереженню паперових архівів, де це можливо.

Хоча законопроєкт спрямований на допомогу громадянам, він не знімає відповідальності з роботодавців. Платники податків повинні розуміти, що наявність заборгованості зі сплати внесків усе одно залишається порушенням законодавства про збір єдиного внеску. Держава просто перекладає ризики неплатежів із плечей працівника на бюджет ПФУ, проте механізми стягнення боргів із підприємств залишаються чинними.

 

 

Висновки:

Отже, прийнятий у другому читанні законопроєкт передбачає зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Основні положення:

Якщо в державних інформаційних системах відсутні дані для призначення чи перерахунку пенсії, Пенсійний фонд повідомляє особу про необхідність їх подання.

До страхового стажу включаються періоди роботи, за які не сплачено внески, але є звітність про їх нарахування та заборгованість роботодавця.

Трудова книжка залишається основним документом для підтвердження стажу до впровадження персоніфікованого обліку.

За відсутності трудової книжки стаж підтверджується іншими документами або даними державних реєстрів.

Якщо документи не збереглися, стаж може бути встановлений рішенням Кабміну або суду.

Законотворці розширили можливості підтвердження трудового стажу та уточнили порядок використання даних державних систем для призначення пенсій. Прийняття законопроєкту № 13705-д — це крок до створення більш прозорого та людиноцентричного механізму пенсійного забезпечення. Для бізнесу — це сигнал про те, що цифрова прозорість стає не опцією, а обов’язковою умовою існування.

 

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 14.04.2026 №112 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Київської міської Профспілки працівників освіти і науки України про «перехід» з пенсії за вислугу років на пенсію за віком

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію Київської міської Профспілки працівників освіти і науки України про «перехід» з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Працівники освіти, яким було раніше призначено пенсію за вислугу років згідно Законом України «Про пенсійне забезпечення», під час призначення пенсії за віком зіштовхуються з тим, що розмір їх пенсії суттєво не збільшується.

Така ситуація обумовлена тим, що статтею 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вищезазначеного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Органи Пенсійного Фонду України вважають, що якщо пенсіонер після призначення пенсії за вислугу років не працював, розрахунок пенсії за віком здійснюватиметься за матеріалами пенсійної справи, тобто фактично розмір пенсії не зміниться — зміниться лише її вид.

Разом з тим, Верховним Судом  (для прикладу – постанова Верховного Суду від 31 січня 2025 року у справі №200/1478/24 (адміністративне провадження № К/990/30545/24) сформовано правову позицію, згідно з якою у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися “переведенням на інший вид пенсії” в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є «призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.

Таким чином, при зверненні особи у порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за призначенням пенсії за віком, після отримання пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, відбувається призначення нового виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Отже, перехід із пенсії за вислугу років на пенсію за віком є призначенням нового виду пенсії, а не її переведенням, а тому в такому випадку слід застосовувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки перед зверненням.

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 09.04.2026 №111 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України як працюватимуть українці у квітні-травні

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України як працюватимуть українці у квітні-травні.

У квітні – травні 2026 року українці традиційно відзначатимуть кілька важливих релігійних і державних свят: Великдень, День праці, День пам’яті та перемоги над нацизмом, а також Трійцю. Водночас у період дії воєнного стану ці дати не матимуть статусу офіційних неробочих днів.

Це передбачено Законом України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким призупинено дію статті 73 Кодексу законів про працю (щодо святкових і неробочих днів), а також норми про перенесення вихідних.

Що це означає на практиці

12 квітня 2026 року (Великдень) – залишається релігійним святом, але не є неробочим днем;

13 квітня (понеділок після Великодня) – буде звичайним робочим днем;

1 травня (День праці), 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років) та 31 травня (Трійця) – також не надають права на додатковий вихідний;

перенесення вихідних днів не застосовується, навіть якщо свято припадає на неділю.

На що звернути увагу працівникам і роботодавцям

Попри відсутність державних вихідних, роботодавці можуть самостійно ухвалювати рішення щодо надання додаткових днів відпочинку, скорочення робочого часу та гнучкого графіка роботи. Однак такі рішення не є обов’язковими і залежать від можливостей конкретного підприємства чи установи.

Працівникам варто враховувати ці особливості при плануванні відпусток, поїздок та особистих справ.

Умови воєнного стану змінюють звичний календар: святкові дні зберігають своє значення, але не впливають на режим роботи. Зокрема, понеділок після Великодня у 2026 році буде робочим днем, а додаткові вихідні не передбачені.

 

 

Голова МК Профспілки                                 Олександр ДЗЮБА

Лист 09.04.2026 №110 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо викладацької роботи керівників, їх заступників, педагогів-організаторів та інших працівників закладів та установ освіти, а також педагогічної роботи за сумісництвом та її оплати

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо викладацької роботи керівників, їх заступників, педагогів-організаторів та інших працівників закладів та установ освіти, а також педагогічної роботи за сумісництвом та її оплати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено у новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників

державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ. До внесення таких змін питання роботи за сумісництвом регулювалося також постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від

28.06.1993 № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Але у зв’язку з такими змінами до статті 102-1 КЗпП України постановою

КМУ від 22.11.2022 № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом

працівників державних підприємств, установ і організацій» постанову КМУ №

245 скасовано.

Розпорядженням КМУ від 22.11.2022 № 1047-р скасовано також наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, який містив Перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких з дозволу керівників могли здійснюватися впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати. Зокрема роботою, яка не вважалася сумісництвом, пунктом 3 Переліку

визнавалася педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Саме цей вид роботи виконували педагогічні працівники

методичних установ, закладів післядипломної освіти, органів управління освіти, інших установ та закладів, викладаючи предмети, курси, працюючи учителями, викладачами, керівниками гуртків у закладах загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної, вищої чи фахової передвищої освіти та отримували за цю роботу оплату з погодинного розрахунку, одночасно з зарплатою за основним  місцем роботи.

Відтепер при продовженні виконання такої педагогічної роботи поза основним місцем, доцільно відкоригувати графіки роботи, в першу чергу за основним місцем, бо розклади занять та уроків у школі та інших закладах, де вона виконується, значно складніше, а то й їх неможливо змінити.

Доречним буде зорієнтуватися на нормах КЗпП України, а саме статті 60, яка унормовує питання гнучкого графіку роботи, статті 60-2, що унормовує питання дистанційної роботи.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами

внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу. Гнучкий режим може встановлюватися, зокрема за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується

працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-

комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Щодо оплати праці педагогічних працівників закладів та установ освіти,

зокрема, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників, Інклюзивно-ресурсних центрів, які виконують викладацьку роботу поза основним місцем роботи на умовах сумісництва, то вона здійснюється на умовах тарифікації, тобто у щомісячно встановленому розмірі залежно від обсягу тижневого навчального навантаження.

Стосовно оплати праці керівних та інших педагогічних і непедагогічних працівників, які виконують викладацьку роботу в тому самому закладі освіти,

зокрема у закладі загальної середньої освіти, то це питання врегульовано пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, який на даний час є чинним і не зміненим.

Повідомляємо також, що ЦК Профспілки звернувся до вищих органів влади з пропозиціями затвердити перелік робіт, які не є сумісництвом, виконання яких

можливе впродовж основного робочого часу з оплатою праці за всіма місцями

педагогічної роботи в межах до 240 годин на рік.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

 

Лист 09.04.2026 №109 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо правила викладання для керівників закладів освіти та особливості роботи під час канікул

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо правила викладання для керівників закладів освіти та особливості роботи під час канікул.

Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо ключових аспектів педагогічної діяльності керівних працівників, правил оплати праці у канікулярний період та умов роботи за сумісництвом (лист МОН від 09.03.2026 р. №10/160-26 “Про розгляд запиту”)

Викладацька робота керівників: норми та оплата

Згідно з чинною Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (№ 102), керівним працівникам закладів освіти дозволено вести викладацьку роботу або заняття з гуртками у своєму закладі.

Основні правила такого навантаження:

  • Обсяг: не більше 9 годин на тиждень (або 360 годин на рік), за умови отримання повного посадового окладу за основною посадою.
  • Оплата: здійснюється понад основний оклад за тарифікацією, передбаченою для вчителів або керівників гуртків.
  • Статус: така робота не є сумісництвом, навіть якщо вона виконується в межах робочого часу за основною посадою.

Як виняток, у зв’язку з виробничою необхідністю, допускається перевищення цієї норми, але не більше ніж на 240 годин на рік з погодинною оплатою за фактично відпрацьований час.

 

Як оплачується праця під час канікул?

Період канікул не є вихідними днями для педагогів

У цей час працівники залучаються до організаційної, методичної та іншої роботи згідно з правилами внутрішнього розпорядку та наказами керівника.

Оплата праці керівників, які викладають, та вчителів у канікулярний період проводиться на основі заробітної плати, встановленої під час тарифікації, що передувала початку канікул. Важливо зазначити, що особи, які працюють виключно на умовах погодинної оплати і не проводять занять під час канікул, оплату за цей час не отримують.

Сумісництво: сучасні реалії

МОН наголошує, що робота на іншій посаді може здійснюватися на умовах сумісництва, тобто у вільний від основної роботи час.

На сьогодні діють такі норми щодо сумісництва:

  1. Відсутні обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом (головна умова — виконання її поза межами основного робочого часу) .
  2. Керівним працівникам не заборонено працювати за сумісництвом, за винятком осіб, для яких така заборона прямо встановлена спеціальним законодавством.

Лист МОН додається.

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 09.04.2026 № 108 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо атестації асистентів вчителів: правила проведення та умови присвоєння розрядів

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Знайшов» про роз’яснення МОН щодо атестації асистентів вчителів: правила проведення та умови присвоєння розрядів.

              Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення (лист МОН від 23.10.2025 №6/925-25) щодо особливостей проведення атестації педагогічних працівників, які обіймають посади асистентів вчителів у закладах загальної середньої освіти.

Терміни проведення позачергової атестації

Відповідно до чинного Положення про атестацію, міжатестаційний період зазвичай не може бути меншим за три роки. Однак, як зазначають у відомстві, якщо йдеться про позачергову атестацію за ініціативи самого педагогічного працівника, то будь-які обмеження щодо проміжку часу між попередньою та наступною атестацією відсутні.

Результати атестації та тарифні розряди

Для асистентів вчителів процедура атестації має свої особливості, оскільки ця посада не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій. За результатами вивчення роботи працівника атестаційна комісія приймає рішення щодо:

  • відповідності займаній посаді;
  • встановлення (або підтвердження) тарифного розряду.

Згідно з нормативними актами, асистенту вчителя за результатами атестації можуть бути присвоєні 10–12 тарифні розряди.

 

Чи існують звання для асистентів вчителів

Попри те, що Положення передбачає можливість присвоєння педагогічних звань працівникам із високим професійним рівнем (за впровадження інновацій, наставництво або перемоги у конкурсах), для асистентів вчителів існують обмеження.

У МОН наголошують, що чинним законодавством визначено чіткий перелік звань (наприклад, «старший учитель», «учитель-методист» тощо), проте звання «старший асистент вчителя» чи «асистент вчителя — методист» у цьому списку відсутні. Таким чином, присвоєння таких звань асистентам вчителів не передбачено.

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 07.04.2026 №107 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Кадровик.UA» чи можна скоротити особу з інвалідністю

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Кадровик.UA» чи можна скоротити особу з інвалідністю.

              Так, можна, за умови дотримання процедури скорочення та прав працівника, що вивільняється.

Звільнення з підстав, передбачених у пункті 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), кваліфікується як розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації (далі — підприємство), скорочення чисельності або штату працівників.

Тлумачення поняття «зміни в організації виробництва і праці» наводиться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9. Так, відповідно до пункту 10 цієї постанови зміни в організації виробництва і праці — це раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, у т. ч. перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, упровадження передових методів, технологій тощо.

Отже, скорочення чисельності або штату працівників може відбуватися лише у разі змін в організації виробництва і праці.

Частиною другою статті 40 КЗпП передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої-третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу встановлюються законом, що регулює їхній статус (частина четверта ст. 40 КЗпП).

Відповідно до частин першої та третьої статті 492 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці роботодавець пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві. У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Слід звернути увагу, що відповідно до пунктів 5 і 7 частини другої статті 42 КЗпП особам з інвалідністю внаслідок війни та працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання, за рівних умов продуктивності праці та кваліфікації надається перевага в залишенні на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи або в інших установлених законом випадках стан її здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.

Статтею 172 КЗпП визначено, що у випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, установити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП). Слід також зауважити, що забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я (частина шоста ст. 24 КЗпП).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136) призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин і не позбавляє його сторін права припинити трудовий договір з підстав, визначених законом.

Отже, якщо скорочення посади, яку обіймає працівник — особа з інвалідністю, здійснюється у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці з дотриманням процедури скорочення, прав та гарантій працівника, який вивільняється, і не пов’язане з його інвалідністю здійснюється на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 07.04.2026 №106 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про тривалість додаткової відпустки для помічників вихователів у спеціальних дитсадках

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про тривалість додаткової відпустки для помічників вихователів у спеціальних дитсадках.

Як уже повідомлялося, Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 700 від 18 червня 2025 року, якою встановлено тривалість щорічної додаткової відпустки для помічників вихователів, що працюють у спеціальних дошкільних закладах або групах.

Документ є частиною імплементації нового Закону України «Про дошкільну освіту», що набрав чинності з 1 січня 2025 року. У ньому передбачено, що помічники вихователів мають право не лише на щорічну основну відпустку (28 календарних днів), а також — на додаткову, якщо вони працюють із дітьми з особливими освітніми потребами.

Відповідно до постанови:

7 календарних днів додаткової відпустки надається тим, хто працює з дітьми з функціональними сенсорними (порушення зору чи слуху), фізичними, мовленнєвими або соціоадаптаційними труднощами.

14 календарних днів – для роботи з дітьми, які мають інтелектуальні труднощі або складні порушення розвитку.

Постанова набуває чинності з моменту опублікування.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 07.04.2026 №105 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо звільнення працівників з інвалідністю

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію Управління Держпраці щодо звільнення працівників з інвалідністю.

               В Україні законодавство забезпечує захист працівникам з інвалідністю, але їх звільнення можливе за певних підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи або в інших установлених законом випадках стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.

Особа з інвалідністю 3 групи може бути звільнена лише на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (КЗпП), а саме:

  • Ліквідація підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
  • Систематичне невиконання трудових обов’язків без поважних причин (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
  • Прогули без поважної причини (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
  • Виявлення невідповідності займаній посаді через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я, якщо немає можливості переведення на іншу роботу (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
  • Скорочення штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), але роботодавець має запропонувати всі наявні вакантні посади.

Обмеження щодо звільнення

  • Не можна звільнити за ініціативою роботодавця без дотримання гарантій для осіб з інвалідністю.
  • Якщо інвалідність настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, звільнення можливе тільки за згодою працівника (ст. 9 Закону “Про охорону праці”).

Згідно стаття 42 КЗпПП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

ОТЖЕ, КЗпП встановлює переважне право на залишення на роботi пiд час звiльнення працiвникiв у зв’язку зi змiнами в органiзацiї виробництва i працi ВИКЛЮЧНО для iнвалiдiв внаслідок війни та інвалідів, які отримали професійне захворювання. Однак, переважне право не є забороною на скорочення. Скорочувати можна.

Окрім того, заслуговує увагу постанова Верховного Суду від 22.09.2022 р. у справі № 216/718/18 (провадження № 61-6469св22). Обставини справи є наступними.

Позивачка є особою з інвалідністю ІІІ групи та відповідно до висновку МСЕК їй протипоказана фізична робота, у зв`язку з чим відповідач не пропонував їй посади, які були введені до штатного розпису, оскільки в неї були наявні обмеження щодо можливості обіймати нововведені посади.

Правове обґрунтування. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Позивачка не довела, що вона мала більш високу продуктивність праці порівняно з працівниками, які залишилися працювати на посаді сторожів, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 07.04.2026 №104 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Педрада» у чому полягають відмінності у роботі інклюзивної та спеціальної груп

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України     міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «Педрада» у чому полягають відмінності у роботі інклюзивної та спеціальної груп.

             Інклюзивні групи (де разом навчаються діти з особливими освітніми потребами (ООП) та нормотипові діти) не входять до переліку спеціальних груп.

Спеціальні групи утворюються окремо для дітей з певними порушеннями розвитку (зору, слуху, мови), тоді як інклюзивні групи створюють умови для спільного навчання в звичайних групах.

Основні відмінності:

Спеціальна група: Комплектується дітьми з подібними порушеннями, кількість дітей менша.

Інклюзивна групаЗазвичай 1–3 дитини з ООП у звичайній групі, наявність асистента вихователя та доплата працівникам 20%.

З 2025-2026 років в Україні діють чітко розмежовані нормативи для спеціальних груп (постанова КМУ №381) та інклюзивних груп, де кількість дітей з ООП обмежена.

 

 

 

Інклюзивні та спеціальні групи: порівняльна таблиця

ОзнакаІнклюзивні групиСпеціальні групи
Здобувачі освітиДіти з ООП разом із ровесниками, які не мають особливих освітніх потребЛише діти з певними порушеннями розвитку (слух, зір, мовлення, інтелект, ОРА, комплексні порушення)
Мета створенняСоціалізація, розвиток у середовищі однолітків, рівні можливостіСтворення максимально сприятливих і корекційних умов для розвитку
Кількість дітей у групі15–20 дітей, з них 1–3 дитини з ООП (залежно від типу порушень)6–10 дітей (залежно від нозології)
Кадрове забезпеченняВихователь, асистент вихователя, практичний психолог, логопед (за потреби)Вихователь, асистент вихователя, логопед, дефектолог, реабілітолог, психолог, медичний працівник
ПрограмаТипова програма + адаптації або модифікації відповідно до ІПРСпеціальна освітня програма з корекційно-розвитковими заняттями
Роль батьківАктивна участь у роботі команди супроводу, погодження ІПРУчасть у роботі команди, можлива присутність на заняттях
УмовиАдаптовані меблі, доступний простір, допоміжні матеріалиСпеціальне обладнання: слухові апарати, тифлоприлади, логопедичні кабінети, сенсорні кімнати тощо

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА