Лист 16.01.2025 № 16 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок» про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст І категорії».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «На Урок»про огляд компетентностей вчителя за новим Профстандартом: «Спеціаліст І категорії».

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти;
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності;
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки;
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу;
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань;
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти;
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав;
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти;
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності;
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП;
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил;
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства;
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки;
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

 

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам базується на Положенні про атестацію педагогічних працівників. Згідно з ним враховуються кількість годин підвищення кваліфікації за останні п’ять років, рівень освіти та стаж роботи педагога. Додатково атестаційні комісії оцінюють професійні навички педагогів, їхній рівень володіння сучасними методиками навчання та відповідність до вимог Професійного стандарту. Однак нова редакція Профстандарту не містить чіткого переліку вимог для отримання кваліфікаційних категорій. Як визначати показники ефективності професійної діяльності педагога? Ми опрацювали методичні рекомендації «Застосування оновленого професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”», затверджені та рекомендовані Українським інститутом розвитку освіти, і на їх основі підготували огляд професійних якостей, якими має володіти вчитель відповідно до кваліфікаційної категорії «Спеціаліст І категорії».

Згідно з Профстандартом для успішного виконання трудових функцій педагог має володіти такими професійними компетентностями:

Мовно-комунікативна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою 

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вільне володіння державною мовою, комунікація нею усно і письмово з усіма учасниками освітнього процесу;
  • дотримання норм і стилів української мови, влучне застосування інтонаційних і позамовних засобів виразності мовлення;
  • застосування методів і прийомів збагачення мовлення здобувачів освіти, сприяння їхньої мовної творчості;
  • виявлення мовної стійкості та відповідальності у дотриманні мовного законодавства.

2) Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання з урахуванням особливостей мовного середовища в закладі освіти мовою відповідного корінного народу або національної меншини України

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розробка навчальних матеріалів і викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів) з урахуванням особливостей мовного та культурного досвіду здобувачів освіти, які належать до корінних народів а6о національних меншин України (зокрема, таких, що здо6увають освіту офіційними мовами Європейського Союзу);
  • толерантне ставлення до мовних і культурних особливостей здобувачів освіти, підтримка комунікації здобувачів освіти з увагою до міжкультурної взаємодії.

3) Здатність забезпечувати навчання здобувачів освіти іноземної мови та спілкуватися іноземною мовою у професійному колі (для вчителів іноземної мови)

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • рівень володіння іноземною мовою не нижче В2 відповідно до глобальної шкали Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти;
  • застосування ефективних підходів і стратегій розвитку комунікативних умінь здобувачів освіти з іноземної мови;
  • комунікація іноземною мовою для підвищення професійного рівня та формування мотивації здобувачів освіти в опануванні іноземної мови;
  • підтримка належного рівня володіння іноземною мовою, необхідного для виконання професійної діяльності.

4) Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу із застосуванням конструктивних стратегій комунікації;
  • формування у здобувачів освіти здатності до взаεморозуміння / міжособистісної взаємодії засобами активної і пасивної комунікації.

Предметно-методична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність моделювати зміст освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання законодавчих вимог щодо змісту повної загальної середньої освіти відповідного рівня та форм організації освітнього процесу (державні стандарти, типові освітні програми, модельні навчальні програми);
  • оцінювання результатів навчання згідно з вимогами відповідного державного стандарту освіти. Адаптація змісту навчальних предметів (інтегрованих курсів) до потре6 здобувачів освіти;
  • використання навичок ефективної комунікації для досягнення навчальних цілей в освітньому процесі;
  • використання різних практик для організації комунікації між здобувачами освіти та пояснення навчального матеріалу; 
  • володіння поглибленими знання з освітньої галузі/ навчального предмета (інтегрованого курсу), оперування інформацією про основні напрями розвитку відповідної галузі знань; 
  • участь в апробації нових методик і технологій моделювання змісту навчання відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти; 
  • надання рекомендацій іншим вчителям щодо застосування сучасних методик і технологій для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, що забезпечують досягнення обов’язкових результатів навчання відповідно до державних стандартів освіти.

2) Здатність формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності і наскрізні вміння, визначені державними стандартами освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання змісту ключових компетентностей здобувачів освіти і наскрізних умінь, визначених державними стандартами освіти;
  • дотримання вимог до о6ов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей (відповідно до освітньої галузі);
  • використання методів і прийомів, які дають можливість здобувачам освіти реалізувати набуті вміння на практиці як в освітньому процесі, так у житті загалом;
  • використання власних методичних розробок щодо розвитку у здобувачів освіти ключових компетентностей та наскрізних умінь.

3) Здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання міжпредметних зв’язків, інтегрованого підходу у викладанні предметів (інтегрованих курсів) різних освітніх галузей;
  • демонстрація навичок усного і писемного мовлення для формування у здобувачів освіти розуміння природних зв’язків між процесами і явищами, розвиток відповідних умінь;
  • використання різних видів інтеграції у викладанні предметів (інтегрованих курсів).

4) Здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • вибір ефективних форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп залежно від навчальних цілей;
  • розуміння змісту й особливостей технологій та методик особистісно орієнтованого, компетентнісного й інтегрованого навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти та їх впровадження;
  • використання технологій навчання, спрямованих на розвиток ключових компетентностей, враховуючи необхідність розвитку комунікативних навичок здобувачів освіти;
  • використання власних методичних підходів до навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти засобами освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу) з урахуванням умов професійної діяльності та індивідуальних особливостей здобувачів освіти.

5) Здатність формувати ціннісні ставлення в здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • формування в учнів ціннісних ставлень до суспільства і держави, сім’ї та родини, природи, мистецтва і культури, праці, до се6е (до свого фізичного, психічного, соціального «Я»), інших осіб;
  • використання комунікації як інструменту формування у здобувачів освіти ціннісних ставлень;
  • використання власних підходів і методичних прийомів формування та розвитку ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, здійснювати пошук і критично оцінювати інформацію

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, цифрових сервісів і технологій для організації освітнього процесу, професійного спілкування;
  • виконання дій відповідно до вимог законодавства щодо академічної доброчесності і використання о6’εктів авторського права під час використання та поширення електронних (цифрових) освітніх ресурсів;
  • дотримання правил мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впевнена орієнтація в інформаційному просторі, здійснення пошуку і критична оцінка інформації, оперування нею у професійній діяльності;
  • опрацювання основних типів даних (тексти, презентації, графіки, електронні таблиці, аудіо- та відеоматеріали тощо);
  • використання цифрових ресурсів для професійного розвитку (онлайн-тренінги, дистанційні курси тощо);
  • уникнення небезпек в інформаційному просторі, вміння перевіряти надійність джерел і достовірність інформації у мережі Інтернет, забезпечення захисту і збереження персональних даних;
  • дотримання цифрової гігієни та мережевого етикету у професійній діяльності;
  • впровадження у практику власних напрацювань щодо використання в освітньому процесі інформаційно-комунікаційних технологій.

2) Здатність ефективно використовувати наявні та створювати (за потреби) нові електронні (цифрові) ресурси

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • добір, накопичення, упорядкування та використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів в освітньому процесі та професійному розвитку;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу для розроблення / модифікації / адаптації електронних освітніх ресурсів;
  • визначення потреб класу / групи, які можна задовольнити шляхом створення / адаптації / модифікації електронних освітніх ресурсів. Здійснення захисту електронних (цифрових) освітніх ресурсів, механізмів захисту власних авторських прав;
  • дотримання академічної доброчесності під час створення і використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів, вимог законодавства щодо захисту авторського права, а також вжиття заходів щодо захисту власних авторських прав; 
  • модифікація/адаптація наявних електронних (цифрових) освітніх ресурсів, внесення до них змін згідно з освітніми потребами здобувачів освіти; 
  • особисте створення (за потреби) нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів; 
  • захист власних електронних (цифрових) освітніх ресурсів від несанкціонованого доступу.

3) Здатність використовувати цифрові технології в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання цифрових технологій та електронних (цифрових) освітніх ресурсів для навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), оцінювання, моніторингу результатів навчання та відстеження їхнього прогресу;
  • організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій (зокрема, дистанційного навчання), дотримання умов організації цифрових робочих місць;
  • здійснення комунікації з учасниками освітнього процесу з використанням різних електронних (цифрових) засобів і сервісів;
  • використання для організації навчання здобувачів освіти захищених цифрових ресурсів;
  • аналіз та інтерпретація в електронному (цифровому) середовищі інформації про активність та ефективність навчальної діяльності здобувачів освіти;
  • реалізація стратегії оцінювання за допомогою цифрових сервісів;
  • надання допомоги та підтримки іншим учасникам освітнього процесу в оволодінні цифровими технологіями;
  • активне використання безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища для організації навчання, групової взаємодії, проєктної, навчально-дослідницької, пошукової діяльності здобувачів освіти, інших активних форм навчання, а також для оцінювання (зокрема формувального) результатів навчання здобувачів освіти (з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб).

Психологічна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність визначати і враховувати в освітньому процесі вікові й індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній психоемоційний стан

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей здобувачів освіти;
  • надання підтримки здобувачам освіти, які мають ознаки погіршення психоемоційного стану та стресу;
  • укладання індивідуальної програми розвитку та/або індивідуального навчального плану здобувача освіти (за потреби) у складі команди супроводу або самостійно;
  • здійснення диференційованого навчання для забезпечення освітніх потреб здобувачів освіти.

2) Здатність використовувати стратегії роботи зі здобувачами освіти, які сприяють розвитку їхньої позитивної самооцінки, я- ідентичності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання основних видів самооцінки здобувачів освіти, їхні прояви та умов формування позитивної самооцінки;
  • спілкування з учасниками освітнього процесу про вияви самооцінки у здобувачів освіти та умови формування позитивної самооцінки;
  • створення умов для формування позитивної самооцінки здобувачів освіти, я- ідентичності.

3) Здатність формувати мотивацію здобувачів освіти й організовувати їхню пізнавальну діяльність

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • спілкування з учасниками освітнього процесу про мотивацію здобувачів освіти та умови її формування;
  • створення умов для формування мотивації здобувачів освіти до навчання та розвитку їхньої пізнавальної діяльності.

4) Здатність формувати спільноту здобувачів освіти, у якій поважають і враховують права кожного

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з учасниками освітнього процесу з дотриманням демократичних цінностей у професійній діяльності;
  • пропонування здобувачам освіти форм діяльності, що допомагають їм розвивати навички активного слухання, розпізнавати свої емоції та емоції інших, виражати свої емоції.

Емоційно-етична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність усвідомлювати особисті відчуття почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього процесу, керувати власними емоційними станами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • відстеження власних відчуттів, почуттів і емоцій, особистого стану, керування  ними і звертання по допомогу (за потреби);
  • використання способів самозбереження психічного здоров’я, запобігання професійному вигоранню, керування власними емоціями. Конструктивне реагування на стрес, володіння способами запобігання професійному вигоранню;
  • комунікація з учасниками освітнього процесу на засадах конструктивної та 6езпечної взаємодії;
  • адаптація методик, що сприяють формуванню здатності усвідомлювати особисті відчуття, почуття, емоції, потреби та емоційні стани інших учасників освітнього  процесу, керувати власними емоційними станами.

2) Здатність конструктивно й безпечно взаємодіяти з учасниками освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • володіння методами ведення діалогу та полілогу, усвідомленого й емпатійного слухання, ненасильницької та безконфліктної комунікації;
  • визначення проявів неконструктивної взаємодії та реагування на них, уникаючи дій і прийняття рішень, що можуть вплинути на явний чи прихований конфлікт і, зокрема, погли6ити його;
  • уникнення стереотипів й упереджень, їхнього впливу на побудову конструктивної і безпечної взаємодії з учасниками освітнього процесу;
  • підтримка конструктивних і виважених стосунків з усіма учасниками освітнього процесу, уміння інтерпретувати реакції, почуття, емоції інших, запобігати конфліктам.

3) Здатність усвідомлювати й поціновувати взаємозалежність людей і систем у глобальному світі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • розуміння та усвідомлення змісту міжнародного і національного законодавства щодо прав людини й дитини, цілей сталого розвитку;
  • взаємодія, враховуючи культурні й особистісні відмінності співрозмовників, принципи недискримінації та поваги до відмінностей, дотримання етики спілкування;
  • спілкування, враховуючи культурні та особистісні відмінності всіх учасників освітнього процесу, виявляючи розуміння та співпереживання;
  • використання методик, що формують у здобувачів освіти усвідомлення важливості мирного співіснування людей, взаємозвязку та взаємовпливу особистостей, локальних і глобальних систем.

Компетентність педагогічного партнерства

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність до суб’єкт-суб’єктної взаємодії із здобувачами освіти в освітньому процесі

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та виконання основних ролей вчителя у педагогічній діяльності; 
  • комунікація зі здобувачами освіти на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;
  • застосування у педагогічній діяльності навичок координації та стимулювання навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, підтримка їхнього прагнення до  саморозвитку, розкриття їхніх здібностей і пізнавальних можливостей.

2) Здатність залучати батьків до освітнього процесу на засадах партнерства

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • залучення батьків до участі в освітньому процесі, а також до прийняття рішень, що стосуються навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти;
  • надання консультативної та інформаційної підтримки батькам (чи опікунам) щодо навчання, виховання та розвитку їхніх дітей.

3) Здатність працювати в команді із залученими фахівцями для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • співпраця з асистентом учителя та іншими фахівцями на основі принципів командної взаεмодії з метою надання підтримки здобувачам освіти з особливими освітніми потребами;
  • виявлення навичок командної роботи з метою підтримки здобувачів освіти (модерування групового обговорення, спільне прийняття рішень тощо);
  • проведення зустрічей, обговорення із зацікавленими сторонами основних принципів і завдань командної взаємодії, окреслення своїх ролей і завдань.

Інклюзивна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність створювати умови, які забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • використання інструментів забезпечення інклюзивного навчання в освітньому процесі;
  • вибір і застосування принципів і стратегій універсального дизайну та розумного пристосування для забезпечення доступності освітнього середовища.

2) 3датність до педагогічної підтримки осіб з ООП

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та застосування принципів, форм і методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. 3а6езпечення педагогічної підтримки учням із ООП; 
  • здійснення необхідних адаптацій / модифікацій в освітньому процесі відповідно до особливих освітніх потреб здобувачів освіти;
  • розробка (за потре6и) індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану для осіб із особливими освітніми потребами спільно з іншими фахівцями та батьками;
  • створення атмосфери у класі, що ґрунтується на цінностях інклюзивної освіти, взаεмопідтримці між здобувачами освіти, батьками, іншими вчителями;
  • розробка завдань для оцінювання індивідуального поступу цієї категорії осіб з урахуванням індивідуальних програм розвитку та навчальних планів.

3) Здатність забезпечувати в освітньому середовищ і сприятливі умови для кожного учня з урахуванням вікових та інших індивідуальних особливостей

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація процесу навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб, здібностей і навчальних можливостей;
  • надання інформації учасникам освітнього процесу про сприятливі умови навчання для кожного здобувача освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів;
  • проєктування матеріалів, добір засобів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб кожного здобувача освіти.

Здоров’язбережувальна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати безпечне освітнє середовище, використовувати здоров’язбережувальні технології під час освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил і норм, протиепідемічних правил, засад раціональної організації праці та відпочинку і вимагання їх дотримання від інших учасників освітнього процесу;
  • своєчасне розпізнавання ознак насильства, булінгу (цькування) та здійснення заходів щодо їх запобігання та протидії;
  • взаємодія з усіма учасниками освітнього процесу для організації безпечного освітнього середовища;
  • адаптація та застосування в освітньому середовищі здоров’язбережувальних засобів і ресурсів, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню).

2) Здатність здійснювати профілактично-просвітницьку роботу з учасниками освітнього процесу щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • забезпечення дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни;
  • розробка та організація просвітницько-навчальних заходів щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни для учасників освітнього процесу.

3) Здатність формувати в здобувачів освіти культуру здорового й безпечного способу життя

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування та здійснення освітнього процесу з урахуванням засад здорового та безпечного способу життя;
  • популяризація серед учасників освітнього процесу культури здорового і безпечного способу життя, формування стійкого інтересу і позитивної мотивації здобувачів освіти до особистої гігієни, фізичної активності і відпочинку, безпечної поведінки, здорового харчування, запобігання шкідливим звичкам;
  • застосування методик і технологій формування культури здорового і безпечного способу життя здобувачів освіти. Участь в організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти.

4) Здатність підтримувати особисте фізичне та психоемоційне здоров’я під час професійної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з іншими колегами щодо дотримання правил збереження особистого фізичного і психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності;
  • дотримання у професійній діяльності правил безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог, протиепідемічних правил; 
  • володіння прийомами збереження особистого фізичного і психічного здоров’я під час професійної діяльності та у надзвичайних ситуаціях.

5) Здатність надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання умов надання домедичної допомоги відповідно до законодавства; 
  • розпізнавання зовнішніх ознак погіршення самопочуття людини. Володіння прийомами та навичками надання домедичної допомоги у різних ситуаціях;
  • надання домедичної допомоги учасникам освітнього процесу у випадку погіршення самопочуття, отримання травм та інших ситуаціях (у разі потреби).

Прогностична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність прогнозувати результати освітнього процесу

Ця компетентність характеризується вмінням педагога прогнозувати різні варіанти розвитку навчального заняття та передбачати використання доцільних інноваційних методик і технологій відповідно до навчальних ситуацій.

2) Здатність планувати освітній процес

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • впевнена орієнтація у змісті типових освітніх програм / модельних навчальних програм із відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів). Інформування здобувачів освіти та їхніх батьків щодо навчальних тем та очікуваних результатів навчання;
  • взаємодія з колегами щодо визначення спільних підходів до планування;
  • планування навчальних занять на основі модельних навчальних програм, навчальних програм;
  • розробка навчальних програм на основі модельних навчальних програм;
  • вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу вивчення навчального предмета (інтегрованого курсу);
  • визначення цілей освітнього процесу на основі прогностичних методів.

Організаційна компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність організовувати процес навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • знання та розуміння вимог законодавства щодо організації освітнього процесу;
  • взаємодія з учасниками освітнього процесу щодо прийняття спільних рішень стосовно організації освітнього процесу у межах шкільної автономії;
  • відповідальне ставлення до прийняття спільних рішень щодо педагогічної автономії;
  • розвиток у здобувачів освіти здатності розуміти свою роль активного учасника освітнього процесу;
  • створення умов для співпраці та самоорганізації здобувачів освіти у навчальній діяльності.

2) Здатність організовувати різні види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • організація різних видів і форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до дидактичних цілей і поставлених завдань з урахуванням їхніх вікових та інших індивідуальних особливостей;
  • відповідальне ставлення до ви6ору форм навчання здобувачів освіти і розподілу навчального часу;
  • здійснення пошуку нових, сучасних форм навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти й використання їх у педагогічній діяльності;
  • адаптація форм організації освітнього процесу, видів і форм навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та дидактичних цілей.

3) Здатність організовувати осередки навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • керування вимогами до змістового наповнення освітнього середовища;
  • моделювання освітнього середовища з урахуванням принципів універсального дизайну і розумного пристосування з залученням учасників освітнього процесу, інших зацікавлених осіб.

Оцінювально-аналітична компетентність

Ця компетентність включає такі складові:

1) Здатність здійснювати оцінювання результатів навчання учнів

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • дотримання визначених законодавством критеріїв та рекомендацій оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
  • визначення та фіксація результатів навчання здобувачів освіти;
  • здійснення оцінювання здобувачів освіти на основі принципів о6’єктивності, прозорості, поваги, відповідальності, справедливості, індивідуального характеру оцінювання;
  • розробка критеріїв оцінювання різних видів навчальної діяльності з урахуванням результатів навчання здобувачів освіти, їхніх освітніх потреб;
  • залучення здобувачів освіти до оцінювання, взаємодія з ними та їхніми батьками щодо планування подальшої освітньої траєкторії.

2) Здатність аналізувати результати навчання здобувачів освіти

Ця компетентність характеризується вмінням педагога аналізувати вплив різноманітних підходів і стратегій оцінювання на процес навчання здобувачів освіти.

3) Здатність формувати спроможність у здобувачів освіти до самооцінювання і взаємооцІнювання результатів навчання

Ця компетентність характеризується вмінням педагога адаптувати/модифікувати інтерактивні методи і технології для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Здатність до навчання впродовж життя

Вона включає такі складові:

1) Здатність здійснювати власний професійний розвиток, отримувати підтримку від колег

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • планування особистого професійного розвитку на основі вимог, визначених Профстандартом, та власних потреб, інтересів;
  • участь у діяльності професійних спільнот (за потре6и);
  • відповідальний вибір суб’єкта (суб’єктів) освітньої діяльності і ресурсів для професійного розвитку;
  • здійснення рефлексії щодо власної педагогічної діяльності;
  • відстеження динаміки та результатів власної професійної діяльності відповідно до стратегічних та операційних цілей власного професійного розвитку, особливостей освітньої діяльності закладу освіти.

2) Здатність надавати підтримку колегам у їхньому професійному розвитку

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія з колегами у професійних спільнотах щодо питань професійного розвитку;
  • використання різних форм взаємодії з іншими вчителями на засадах партнерства та підтримки; 
  • розуміння та використання можливостей супервізії для професійного розвитку.

3) Здатність до інноваційної діяльності

Ця компетентність характеризується наявністю таких знань, умінь та навичок вчителя:

  • взаємодія у професійних спільнотах із питань інноваційної діяльності;
  • застосування у педагогічній діяльності методів ро6оти з різними джерелами інформації;
  • дотримання принципів академічної доброчесності у процесі інноваційної діяльності;
  • диференційоване та індивідуалізоване застосування методів наукового пізнання;
  • впровадження інноваційних форм, методів, прийомів, засобів навчання відповідно до пізнавальних інтересів і потреб здобувачів освіти;
  • визначення ефективності освітніх інновацій в освітньому процесі.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 21.11.2024 №341 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо звернення до Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України та Народних депутатів з приводу постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України щодо звернення до Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України та Народних депутатів з приводу постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти».

            20 листопада 2024 року відбулося засідання Президії ЦК Профспілки працівників освіти і науки України, на якому було обговорено питання фінансування освітян у Державному бюджеті на 2025 рік.

Президія ЦК Профспілки спрямувала звернення до Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України та Народних депутатів з приводу постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти», якою передбачено встановлення педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форм власності щомісячну доплату за особливі умови роботи: з 1 січня 2025 р. – у розмірі 1300 гривень; з 1 вересня 2025 р. та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – у розмірі 2600 гривень.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прийнятому Верховною Радою України 19 листопада, передбачено окрему бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти», код 2211370, на реалізацію якої передбачено  11997100,0 тис грн. 

Затвердження в Держбюджеті на 2025 рік Програми щодо матеріальної підтримки лише педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, є несправедливим відносно педагогів закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

На сьогодні всі освітяни працюють в однакових умовах воєнного стану, спричиненого російською агресією, оголошення постійних тривог, вибухів та іншої загрози і небезпеки, виконуючи напружену, небезпечну та відповідальну роботу за збереження життя і здоров’я дітей. 

Одним з найнижчих є рівень оплати праці вихователів закладів дошкільної освіти, ставки заробітної плати яких становлять від 6400 грн до 8500 грн. Найнижчий рівень оплати праці у керівників гуртків та інших педагогічних працівників закладів позашкільної освіти, ставки заробітної плати яких становлять від 6080 грн до 7450 грн. 

Поза межами бюджетної Програми опиняться також педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, зокрема ті, що забезпечують здобуття учнями та студентами повної загальної середньої освіти, а також педагогічні працівники, які здійснюють освітній процес у закладах вищої освіти, працюють в інших установах освіти, заробітна плата яких є нижчою від педагогів шкіл, враховуючи певні його особливості. 

У той же час у бюджеті на 2025 рік передбачено видатки на значне підвищення оплати праці, зокрема державних службовців, суддів, прокурорів, що є несправедливим відносно працівників освіти та розподілу матеріальних статків країни. 

Стаття 95 Конституції гарантує, що бюджетна система України будується на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами. Міжнародне законодавство щодо оплати праці також вимагає рівної оплати за працю рівної цінності.

Вже декілька років поспіль не виконуються гарантії статті 61 Закону України «Про освіту» щодо рівня посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. На рік після року закінчення воєнного стану відтерміновано дію постанови Кабміну від 10.07.2019 № 822. На наступний 2025 рік заморожено на рівні січня 2024 року рівень оплати праці як педагогічних, так і інших працівників освіти. 

Запровадження щомісячної доплати за особливі умови роботи педагогічним працівникам без додаткового унормування положень статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо неврахування такої доплати у розмірі мінімальної заробітної плати 8000 гривень, значній частині педагогів буде її знівельовано. Зазначене потребує належного відображення в Порядку реалізації цієї бюджетної Програми. 

Розуміючи економічний стан, в якому через російську агресію опинилася наша держава, президія ЦК Профспілки розраховує на прийняття відповідних рішень щодо необхідності матеріальної підтримки з 1 січня 2025 року не лише тих педагогічних працівників, хто працює у закладах загальної середньої освіти, а й у всіх інших типах закладів і установ освіти. Це можливо внесенням змін у назву бюджетної Програми «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти», вилучивши з неї слова «загальної середньої» та належного збільшення видатків на цю мету в бюджеті на 2025 рік. 

Потребує також змін постанова Уряду № 1286 щодо надання права органам місцевого самоврядування на встановлення аналогічної доплати за роботу в особливих умовах педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та інших закладів та установ освіти. 

Такі зміни сприятимуть встановленню доплати за особливі умови роботи всім педагогічним працівникам, які працюють у комунальних закладах і установах освіти в умовах воєнного стану, та, наражаючись на небезпеку та загрозу життю, виконують свої професійні обов’язки, оберігаючи та навчаючи дітей.

У подальшому, за наслідками виконання Державного бюджету України у першому півріччі 2025 року, президія ЦК Профспілки розраховує на вжиття заходів щодо перегляду розміру мінімальної заробітної плати та розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС з відповідним фінансовим забезпеченням галузі освіти, а також можливої реалізації норм статті 61 Закону України «Про освіту» стосовно розміру посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 21.11.2024 №340 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України чим відрізняється страхова пенсія від трудової.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України чим відрізняється страхова пенсія від трудової.

Більш детально …

Лист 21.11.2024 № 339 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України хто має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України хто має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг.

              Види пільг з оплати житлово-комунальних послуг визначено Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженим постановою КМУ від 04.06.2015 №389.

Громадяни можуть отримати пільги з оплати таких послуг:

  • користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій);
  • управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло та електропостачання, природний газ (у тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання), централізоване опалення, вивезення побутових відходів);
  • користування твердим побутовим паливом, скрапленим газом.

Право на пільги за соціальною ознакою згідно з чинним законодавством мають:

  • особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; сім’ї, які мають дитину з інвалідністю, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи; діти, потерпілі від Чорнобильської катастрофи тощо;
  • учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
  • батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків; особи, звільнені зі служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали особами з інвалідністю під час виконання службових обов’язків;
  • багатодітні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, у яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім’ї, у яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
  • пенсіонери, які раніше працювали педагогічними, медичними та фармацевтичними працівниками, фахівцями із захисту рослин, працівниками бібліотек у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них;
  • пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них.

До членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких поширюються пільги:

 дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи; непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.

               Житлові пільги надаються з урахуванням доходів громадян і призначаються на 12 місяців від місяця, коли таке право виникає. Після закінчення цього періоду уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період. Пільговик має право на отримання пільг протягом 12 місяців із місяця визначення відповідного права, але не більше ніж до останнього дня календарного року визначення такого права.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 25.11.2024 № 338 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України хто має право на дострокову пенсію у зв’язку із скороченням штату.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України хто має право на дострокову пенсію у зв’язку із скороченням штату.

Більш детально …

Лист 21.11.2024 № 337 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про перевірку пенсії в режимі онлайн.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про перевірку пенсії в режимі онлайн.

Особи зі статусом пенсіонера можуть переглянути інформацію про свою пенсію на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України у розділі «Моя пенсія».

Дізнатися про призначення пенсії можна онлайн – на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Для отримання доступу до інформації необхідно здійснити кілька кроків: авторизуватися на порталі в один із зручних способів. Способи авторизаціїї тут; у лівому боковому меню обрати розділ «Моя пенсія».

Пенсіонеру буде доступна така інформація:

– дані з пенсійної справи (вид пенсії, загальна сума призначеної пенсії, складові пенсійної виплати, строк, на який призначена пенсія);

– протокол/розпорядження про призначення/перерахунок пенсії;

– електронна пенсійна справа (відскановані документи, які стосуються пенсії).

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 19.11.2024 № 335 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Державної служби якості освіти України про сертифікацію педагогічних працівників.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Державної служби якості освіти України про сертифікацію педагогічних працівників.

Більш детально …

Лист 19.11.2024 №334 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до Положення «Про індивідуальну форму здобуття освіти».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до Положення «Про індивідуальну форму здобуття освіти».

Більш детально …

Лист 19.11.2024 №333 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до нормативної бази освітнього процесу в умовах війни.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до нормативної бази освітнього процесу в умовах війни.

Більш детально …

Лист 19.11.2024 №332 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до Положення «Про організацію дистанційного навчання».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до Положення «Про організацію дистанційного навчання».

Наказом МОН від 09.09.2024 №1276 затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України, зокрема до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Загальні норми щодо організації дистанційної форми здобуття освіти 

Для організації освітнього процесу в дистанційному форматі педагогічна рада має схвалити перелік конкретних електронних освітніх платформ, онлайн сервісів та інструментів, зокрема й електронних класних журналів і щоденників, які дозволять забезпечити єдині підходи до створення електронного освітнього середовища. Форми дистанційного навчання мають бути визначені в освітній програмі закладу освіти та можуть бути реалізовані  як:

  • навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття;
  • корекційно-розвиткові заняття;
  • вебінари;
  • онлайн форуми та конференції;
  • самостійну роботу;
  • дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність;
  • навчальні ігри;
  • консультацій тощо.

Також в освітній програмі закладу освіти мають бути визначені особливості організації освітнього процесу:

  • опис форм організації освітнього процесу;
  • інструментарій оцінювання, у тому числі з навчальних предметів художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів;
  • інші складники, що враховують особливості освітньої діяльності закладу освіти.

Спосіб організації контролю за виконанням освітньої програми схвалює педагогічна рада.

В умовах дистанційного навчання педагогічні працівники можуть працювати в будь-якомі місці за їхнім вибором, у тому числі  поза робочими приміщеннями чи територією закладу освіти.  Користуючись академічною свободою, вчителі мають право самостійно:

  • обирати форми, методи та засоби дистанційного навчання;
  • самостійно визначати режим проведення окремих навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу  організовується в синхронному режимі (решта – в асинхронному режимі);
  • визначати режим проведення окремих навчальних занять. Різниця між тривалістю академічної години та тривалістю заняття у синхронному режимі вважається робочим часом педагога і використовується ним для підготовки до таких занять, проведення оцінювання навчальних досягнень учнів, індивідуальних чи групових консультацій тощо.

У разі, якщо батьки не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.

Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти)

Здобуття освіти учнів за цією формою здійснюється на підставі рішення педагогічної ради за наявності відповідного навчально-методичного та системотехнічного забезпечення. Згідно зі змінами до Положення такий формат навчання може бути запроваджений для учнів, які:

  • не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо;
  • потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо);
  • в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України.

Зарахування або переведення на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року (або семестру) за наказом керівника закладу освіти на підставі особистої заяви одного з законних представників неповнолітнього учня. Проте якщо є обставини, які об’єктивно унеможливлюють особисте подання документів, вони можуть подаватись й іншим родичем дитини у будь-який спосіб за вибором заявника (нарочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку). У заяві має бути підтверджена наявність умов для навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет і персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку).

На підставі поданих заяв закладом освіти формуються класи (групи) з дистанційною формою здобуття освіти та визначається режим їх роботи. Учні, які здобувають загальну середню освіту за іншими (крім дистанційної) формами, при визначенні наповнюваності класів з дистанційною формою здобуття загальної середньої освіти (дистанційних класів) не враховуються.

На час дії воєнного стану в Україні мінімальна наповнюваність дистанційного класу комунального ЗЗСО становить 20 учнів, але в будь-якому випадку не менше граничної мінімальної наповнюваності класу – 5 учнів.

У випадку неможливості сформувати дистанційний клас через недостатню кількість учнів одного року навчання (менше мінімальної наповнюваності) допускається створення дистанційного класу з меншою наповнюваністю ніж 20 учнів, але в будь-якому випадку не менше 5 учнів та не більше одного такого дистанційного класу для учнів одного року навчання на територіальну громаду.

Учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, переводяться на наступний рік навчання за цією формою за результатами річного оцінювання з предметів навчального плану, якщо вони не нижче середнього рівня. Якщо встановлено початковий рівень навчальних досягнень, такі учні можуть бути переведені на очну форму відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

Якщо дитину було відраховано із закладу освіти та протягом десяти робочих днів не було зараховано до іншого закладу освіти, вона вважається не охопленою навчанням згідно з Порядком ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, а для її розшуку та повернення до навчання провадитися діяльність відповідно до законодавства.

Особливості зарахування (переведення) на дистанційну форму учнів, які були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України

Зарахування (переведення) таких учнів на дистанційну форму чи продовження ними навчання здійснюється за наявності однієї з таких умов (обставин):

1) у комунальних ЗЗСО, розташованих в населеному пункті, у якому особа проживає (перебуває), відсутні вільні місця для зарахування на очну (денну) форму здобуття загальної середньої освіти;

2) комунальні ЗЗСО, розташовані у відповідному населеному пункті, не забезпечують чи припинили забезпечувати здобуття загальної середньої освіти в очній (денній) формі на відповідному рівні повної загальної середньої освіти чи році навчання учня;

3) освітня діяльність всіх комунальних закладів ЗЗСО, розташованих в населеному пункті, у якому особа проживає (перебуває), зупинена.

Інформація про наявність цих умов (обставин) має бути оприлюднена та оновлена щопівроку на офіційному вебсайті МОН, сайті технічного адміністратора ПАК «АІКОМ», вебсайтах закладів освіти та їх засновників. До початку наступного навчального року один із законних представників учня, який навчається за дистанційною формою, надає відповідну інформацію до відповідного закладу освіти в будь-який обраний ним спосіб (особисто, засобами інформаційно-комунікаційних систем тощо).

У разі відсутності цих умов (обставин) учні, які навчаються за дистанційною формою в державних, комунальних закладах освіти, до початку наступного навчального року мають бути переведені:

  • до іншого закладу освіти для продовження здобуття загальної середньої освіти;
  • на очну (денну, вечірню) форму здобуття освіти у цьому ж закладі.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА