У відповідь на фінансову кризу 2008 року уряди Європи спрямували державні кошти на стабілізацію системи та порятунок банків від краху. Державні видатки також допомогли підтримати європейську економіку, в часи, коли діяльність приватного сектору та інвестиції різко впали.
Однак чимало національних урядів під тиском європейських інституцій почали впроваджувати заходи жорсткої економії з метою скорочення державних витрат та зменшення державного боргу.
Багато працівників бюджетної сфери у всій Європі безпосередньо відчули ці заходи. Урізання або заморожування зарплат були запроваджені урядами і роботодавцями бюджетної сфери в 19 країнах Європейського Союзу, вплинувши на понад 20 мільйонів працівників. У деяких країнах працівники бюджетної сфери також були змушені працювати більше годин за ту ж саму зарплату.
У той же час уряди тимчасово призупинили набір нових працівників та скоротили робочі місця, що призвело до збільшення навантаження на працівників бюджетної сфери, оскільки попередній рівень послуг потрібно було забезпечувати меншій кількості працівників. Крім того, розповсюдження короткострокових трудових контрактів у бюджетній сфері призвело до росту незахищеної зайнятості, особливо в сфері дошкільної освіти, вищої освіти та науки.
Ці заходи мають довгостроковий вплив на працівників бюджетної сфери. У деяких країнах, де відбулися суттєві скорочення та мало місце тривале заморожування оплати праці, купівельна спроможність робітників ще не повернулася на докризовий рівень.
Нижче наведено огляд подій в 7 країнах та сьогоднішньої ситуації в бюджетній сфері.
Європейська конфедерація профспілок на початку 2017 року розпочала кампанію за підвищення заробітної плати. Дані, які наводяться тут, свідчать, що працівники бюджетної сфери потребують підвищення зарплат, і для багатьох з них це стане лише кроком до відновлення того рівня оплати праці, що був 10 років тому.
Тривала практика скорочення і заморожування заробітної плати та інші заходи жорсткої економії в державному секторі
У двох звітах «Хибні цілі», які були опубліковані в 2010 та 2012 роках, Європейська федерація профспілок громадського обслуговування визначила 10 країн, де працівники бюджетної сфери постраждали від скорочення заробітної плати та інших змін, що погіршували умови праці. У деяких із цих країн зарплата працівників бюджетної сфери поступово повертається до докризового рівня, але в інших профспілки все ще борються за відновлення втраченої купівельної спроможності та інших переваг. Крім того, працівники бюджетної сфери в таких країнах, як Франція, Італія та Великобританія, в яких не було скорочення зарплат, відчули значне зниження купівельної спроможності внаслідок тривалого заморожування зарплат або їх підвищення на рівень, менший за інфляцію.
Європейський комітет профспілок працівників освіти також відстежував наслідки політики жорсткої економії для зарплат вчителів, які протягом цього періоду в деяких європейських країнах були або заморожені, або скорочувалися. Найбільше реальна заробітна плата знизилася в Португалії та в Англії (понад 10%) та в Греції, де в період з 2005 по 2014 роки вона впала більш ніж на 30%.
Нижче наведена інформація щодо ситуації в семи країнах.
ГРЕЦІЯ
Оплата праці
Перші кроки щодо скорочення заробітної плати були зроблені ще в листопаді 2009 року та протягом 2010 року. Основні методи – сукупне 20-відсоткове скорочення низки надбавок, а також значні скорочення або повна відміна 14-ї і 13-ї зарплат у бюджетному секторі. За оцінками уряду скорочення у 2010 році були еквівалентними 14% зниженню номінальної оплати праці. Також було запроваджено нову систему оплати праці, яка, як очікував уряд, скоротить оплату праці в середньому ще на 17% протягом трьох років. За оцінками ОЕСР щорічна номінальна заробітна плата вчителів впала з 25 тисяч доларів США у 2010 році до 17 592 доларів у 2014 року. Враховуючи заморожування заплат з того часу, працівники бюджетної сфери загалом зіштовхнулися зі зниженням купівельної спроможності зарплат в середньому на 40%.
Робочі місця
Загальна кількість робочих місць у сфері державного управління знизилася з 377,8 тис. у 2008 році до 334,1 тис. у 2016 році, скорочення склало 47,8 тис. або 12,6%. Кількість робочих місць в сфері охорони здоров’я було скорочено на 6,8% (13 600) за цей же період. Це найбільше скорочення робочих місць серед країн ЄС, як у абсолютному, так і у відсотковому відношенні, тоді як у більшості країн ЄС рівень зайнятості у цьому секторі зростав. За даними Інституту ЮНЕСКО з питань статистики, загальна чисельність вчителів також різко скоротилася з 193 635 в 2007 році до 175 868 в 2014 році.
ІРЛАНДІЯ
Оплата праці
Спочатку працівники бюджетного сектору постраждали від впровадження пенсійного збору в лютому 2009 року, що фактично означало зниження середньої заробітної плати усіх працівників бюджетного сектору на 7,5%. Згодом було проведено скорочення зарплат в січні 2010 року. У березні 2010 року з профспілками було укладено угоду, згідно з якою до кінця дії угоди в 2014 році не буде ані урізань зарплат, ані примусових звільнень. Однак в 2013 році відбулося подальше скорочення зарплат високооплачуваних працівників, які отримували понад 65 тис. євро в рік. Втручання Міжнародного валютного фонду наприкінці 2010 року призвело до скорочення зарплати на 10% для нових працівників, при цьому оплата праці існуючих працівників не змінилася.
Робочий час
У 2013 році без відповідної компенсації заробітної плати було подовжено тривалість робочого тижня до 37 годин для тих, хто до цього працював 35 годин на тиждень, та до 39 годин для тих, хто раніше працював понад 35 годин на тиждень.
Робочі місця
Ірландські вчителі та викладачі зіткнулися зі зростанням кількості випадків незахищеної занятості, коли вчителі не можуть отримати штатні та постійні робочі місця, а працюють на погодинних контрактах.
ПОРТУГАЛІЯ
Оплата праці
У 2010 році зарплата працівників бюджетної сфери була заморожена, а в 2011 році скорочена в середньому на 5%. Після виборів нового уряду в жовтні 2011 року було оголошено нову хвилю скорочень. Залежно від рівня заробітку, було скасувало або вдвічі зменшено 13 і 14 зарплати у 2012 та 2013 рр. З того часу зарплати були заморожені, профспілки оцінюють втрату купівельної спроможності у 9% для працівників бюджетної сфери.
Робочий час
Уряд запровадив підвищення тривалості робочого часу з 35 до 40 годин на тиждень без компенсації зарплат. Проти цього рішуче виступило чимало працівників бюджетної сфери, профспілкам вдалося провести переговори з місцевими органами влади та домовитися про збереження 35-годинного робочого тижня. Проте деякі працівники все ще працюють 40 годин на тиждень.
Робочі місця
На кінець 2016 року в сфері державного управління було на 43,8 тис. робочих місць менше, ніж у 2008 році, тобто відбулось скорочення більш ніж на 13%. У 2012 році було проведено реформування освіти, в результаті чого було зменшено норми тижневого навантаження та ліквідовано деякі напрями навчальних планів, що призвело до скорочення кількості викладацького та допоміжного персоналу. Кількість вчителів знизилася з 219 569 у 2010 році до 175 504 в 2015 році, тобто на 20%.
ІСПАНІЯ
Оплата праці
У червні 2010 р. уряд знизив зарплату працівників бюджетної сфери на 5% та оголосив, що вона залишатиметься на цьому рівні до кінця 2011 р. але потім це заморожування було продовжено аж до 2016 року, коли відбулося підвищення зарплат на 1%. За оцінками профспілок купівельна спроможність працівників бюджетної сфери знизилася в середньому на 15%.
Робочий час
У 2011 році для всіх працівників бюджетної сфери було введено 37,5-годинний робочий тиждень, що для багатьох з них означало 2,5-годинне збільшення робочого часу без жодної компенсації в заробітній платі.
Робочі місця
Кількість робочих місць у бюджетній сфері скоротилася на 216 400.
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
Оплата праці
Оплата праці визначається окремими угодами, які охоплюють сферу охорони здоров’я, місцеве самоврядування та інші бюджетні галузі. Початковим кроком було заморожування заробітної плати у 2010 році на три роки, повністю впроваджене в органах місцевого самоврядування, однак у сфері охорони здоров’я та державної служби воно не розповсюджувалося на тих, хто заробляв менше 21 тис. фунтів стерлінгів на рік. З 2013 року було запроваджено 1% обмеження на підвищення зарплат, за деякими винятками для працівників з найнижчим рівнем доходу. У 2009 році у Великобританії середня заробітна плата працівника бюджетної сфери складала 27692 фунтів стерлінгів. У 2016 році вона сягнула 30 586 фунтів стерлінгів, але якби вона підвищувалася на рівень інфляції, то мала б становити 34103 фунтів, що означає втрату купівельної спроможності у 3517 фунтів стерлінгів. У період з 2009 до 2014 року в сфері освіти у Великобританії було зафіксовано загальне зменшення мінімальної річної заробітної плати на 9%.
Робочі місця
За даними Євростату, з 2008 до 2016 рр. у сфері державного управління було скорочено понад 200 тисяч робочих місць.
ФРАНЦІЯ
Оплата праці
Ще до 2008 року зарплата державних службовців протягом кількох років підвищувалася на рівень нижче рівня інфляції. Після підвищення на 0,8% у 2009 році та 0,5% у 2010 році заробітна плата була заморожена протягом наступних п’яти років – аж у липні 2016 року вона була підвищена на 0,6% та у лютому 2017 року – ще на 0,6%. Оцінки профспілок вказують на те, що втрата купівельної спроможності становить від 1100 євро до майже 3000 євро в рік залежно від роду заняття та кваліфікації.
Робочі місця
За даними Євростату в сфері державного управління з 2008 року до 2016 рік було скорочено понад 250 000 робочих місць.
ІТАЛІЯ
Оплата праці
Колективні переговори у бюджетній сфері були призупинені у 2010 році, спочатку на три роки, а потім й далі, тому фактично заробітна плата була заморожена протягом останніх семи років. Згідно з офіційними даними, середня річна заробітна плата у державному секторі у 2015 році становила 34146 євро, що на 376 євро менше, ніж у 2009 році. Якби вона підвищувалася на рівень інфляції, то становила б 38107 євро, тобто купівельна спроможність знизилася в середньому на 3961 євро.
Робочі місця
Скорочення робочих місць та тимчасове припинення найму персоналу привело до того, що кількість робочих місць в державному секторі зменшилася на 216 тисяч у порівнянні з 2008 роком. Значно зросла кількість вчителів з тимчасовим та незахищеним статусом – сьогодні більш ніж 200 000 вчителів працюють без гарантій зайнятості.