Запитання-відповідь

Оплата праці керівних працівників навчально-виховного комплексу

У навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І—III ступенів — економічний ліцей» загальна кількість учнів — 921, з них — 61 ліцеїст. Чи має право директор цього навчаль­ного закладу на підвищення посадового окладу в розмірі 10%?

Відповідно до статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-ХІУ (далі — Закон про загальну серед­ню освіту) загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати навчально-виховні комплекси у складі навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і профе­сійних запитів громадян. До загальноосвітніх навчальних закладів належать, зокрема, школа І—III ступенів та ліцей (ліцей-інтернат) — навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофе- сійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, по­чинаючи з 8-го класу).

Оплата праці працівників навчальних закладів провадиться від­повідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати пра­цівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі — Інструкція № 102) та наказу Міністер­ства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 (далі — Наказ № 557).

При вирішенні питання оплати праці працівників навчально- виховного комплексу, до складу якого входять різні типи навчаль­них закладів, застосовуються умови оплати праці, передбачені для відповідного типу закладу.

Посадові оклади керівників загальноосвітніх навчальних за­кладів установлюються на рівні тарифних розрядів, затверджених у додатку 7 до Наказу № 557. Цим додатком передбачено, що поса­довий оклад керівника загальноосвітньої школи при кількості учнів у закладі від ЗОЇ до 1000 осіб установлюється на рівні 14-15-го та­рифних розрядів, а ліцею з кількістю учнів до 150 осіб — на рівні 12-14-го тарифних розрядів.

Тому посадовий оклад директора навчально-виховного комп­лексу з кількістю учнів 921 встановлюється на рівні 14-15-го та­рифних розрядів.

Відповідно до підпункту «б» пункту 28 Інструкції № 102 посадо­ві оклади (ставки заробітної плати) керівним та педагогічним пра­цівникам ліцеїв підвищуються на 10 відсотків.

Розмір підвищення посадового окладу директора навчально- виховного, комплексу, до складу якого входить ліцей, має визнача­тися, як від посадового окладу, встановленого на рівні 12-14-го, так і 14-15-го тарифних розрядів.

Рішення про конкретний розмір посадового окладу, зокрема й розмір підвищення за роботу в ліцеї, приймається керівником органу управління освітою, який відповідно до частини другої статті 26 Закону про загальну середню освіту призначає на посаду та звільняє з посади керівника комунального загальноосвітнього навчального закладу.

Уведення додаткової посади заступника директора до штатного розпису навчально-виховного комплексу

Чи можна додатково вводити до штатного розпису навчаль­но-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І—III ступе­нів — економічний ліцей», у якому функціонують 33 класи загальноосвітньої школи та 2 класи ліцею, посаду заступника директора?

Штати загальноосвітніх навчальних закладів установлюють­ся відповідно до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 (далі — Типові штатні нор­мативи), погоджених із ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

Пунктом 1 Типових штатних нормативів установлено, що ці нормативи поширюються на всі типи загальноосвітніх навчальних закладів, крім шкіл-інтернатів усіх типів, спеціальних, санаторних

шкіл, шкіл соціальної реабілітації та вечірніх (змінних) шкіл, та ви­значають максимальну кількість посад (штатних одиниць). Форму­вання штатів шкіл передбачається з урахуванням їх контингенту учнів, кількості класів, режиму роботи, площ та санітарного стану приміщень, будівель і споруд.

Відповідно до Типових штатних нормативів при кількості у шко­лах усіх ступенів понад ЗО і більше класів уводиться дві посади за­ступника директора школи з навчальної, навчально-виховної роботи.

Окрім того:

• у ліцеях уводиться додатково посада заступника дирек­тора;
• у школах І—III ступенів, які мають один-чотири 9-11-ті кла­си, кількість посад заступників директора збільшується на 0,5 штатної одиниці, п’ять і більше 9-11-х класів — на одну штатну одиницю.

З огляду на те що школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно, штатні нормативи, передба­чені для ліцеїв як самостійних навчальних закладів, можуть засто­совуватися також і у випадках, коли ліцеї є складовими частинами навчально-виховного комплексу.

Допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в разі виходу на пенсію

Чи має право педагогічний працівник на допомогу на оздо­ровлення при наданні щорічної відпустки, якщр він звільня­ється у зв’язку з виходом на на пенсію за віком?

Перед звільненням з роботи у зв’язку з виходом на пенсію праців­ник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості. Від­повідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) щорічні основна та до­даткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шес­ти місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх три­валість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за ви­нятком випадків, передбачених частиною сьомою статті 10 Закону про відпустки.

Виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпуст­ки відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» від 23.03.1996 № 100/96-ВР (з наступними змінами) здійснюється у розмірі місячно­го посадового окладу (ставки заробітної плати).

Згідно зі статтею 22 Закону про відпустки у разі звільнення пра­цівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав від­пустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Відрахування, передбачене частиною першою статті 22 Закону про відпустки, не провадиться, якщо працівник звільняється з ро­боти у зв’язку з виходом на пенсію (пункт 9 частини першої статті 22 Закону про відпустки).

Уведення до штатного розпису ліцею-інтернату посади соціального педагога

Які є нормативно-правові підстави для введення до штатного розпису ліцею-інтернату посади соціального педагога?

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про загальну середню осві­ту» від 13.05.1999 № 651-ХІУ ліцей (ліцей-інтернат) належить до за­гальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 (далі — Типові штатні нор­мативи), посада соціального педагога вводиться в штати шкіл за наявності фахівців згідно з нормативами чисельності соціальних педагогів шкіл відповідно до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 № 127 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616, далі — Положення).

Згідно з Нормативами чисельності соціальних педагогів загаль­ноосвітніх навчальних закладів, поданими в додатку до Положення, максимальна кількість штатних одиниць посад соціальних педагогів встановлюється залежно від чисельності учнів та місця розта­шування загальноосвітнього навчального закладу (місто чи село), але не більше однієї одиниці посади на заклад.

При цьому Типовими штатними нормативами не виокремлено норми введення зазначених посад до штатних розписів ліцеїв, гім­назій, ліцеїв-інтернатів. Однак установлено, що посади соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) вводяться з роз­рахунку не більше однієї ставки на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних закладів).

Установлено також, що у випадках, коли посади, перелічені в Нормативах чисельності соціальних педагогів загальноосвітніх на­вчальних закладів, не можуть забезпечити належне функціонуван­ня навчального закладу, за рахунок можливостей місцевого бюдже­ту та інших джерел, передбачених чинним законодавством, можуть бути введені додаткові посади соціальних педагогів.

Атестація вихователя групи продовженого дня, який вже атестувався на посаді вчителя-логопеда

Учитель-логопед із 30-річним педагогічним стажем роботи та кваліфікаційною категорією «спеціаліст вищої категорії» має додаткове педагогічне навантаження (0,5 ставки посади вихо­вателя групи продовженого дня). Як вихователь атестувався вперше. Атестаційна комісія присвоїла цьому працівникові ква­ліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» за резуль­татами атестації на посаді вихователя. Чи не порушено норми Типового положення про атестацію педагогічних працівників?

Відповідно до пункту 3.27 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства осві­ти і науки України від 06.10.2010 № 930 [далі — Типове положення], за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні кате­горії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.

За аналогією, згідно з нормою, встановленою цим пунктом, при довантаженні педагогічного працівника годинами на іншій посаді також зберігають кваліфікаційну категорію за наявності у нього освіти, що дає право працювати на цій посаді.

З огляду на те що вчитель має педагогічну освіту, яка дає право працювати на посаді вихователя групи продовженого дня, при дован­таженні годинами на цій посаді за ним до наступної атестації має збе­рігатися кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії».

Пунктом 4.7 Типового положення визначено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно. Утім, Типове положення не містить норми, що передба­чає послідовність присвоєння кваліфікаційних категорій на кожній з посад, які займає педагогічний працівник.

Отже, учитель-логопед, якому за результатами  опередніх атес­тацій на цій посаді присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну кате­горію «спеціаліст вищої категорії», при довантаженні його година­ ми вихователя групи продовженого дня може атестуватися на цій посаді без послідовності у присвоєнні кваліфікаційних категорій, оскільки за результатами останньої атестації йому вже присвоювали кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». Єдиним кри­терієм для присвоєння кваліфікаційних категорій є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3-4.6 Типового по­ложення.

Дистанційна форма навчання учнів

На які категорії учнів зорієнтована дистанційна форма навчання?

Відповідно до пункту 2.1 Положення про дистанційне навчан­ня, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 [далі — Положення), дистанційне навчання ре­алізовується шляхом:

• застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;
• використання технологій дистанційного навчання для за­безпечення навчання в різних формах.

Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг шля­хом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рів­нями відповідно до державних стандартів освіти.

Згідно з пунктом 4.1 Положення у загальноосвітніх навчальних закладах використання технологій дистанційного навчання зорієн­товане насамперед на такі категорії учнів (вихованців):

• особи з особливими освітніми потребами;
• обдаровані діти та молодь, які спроможні самостійно або при­скорено опановувати навчальні програми;
• особи, які проживають у географічно віддалених і важко-доступних до загальноосвітніх навчальних закладів насе­лених пунктах;

а учні вечірніх шкіл, які за умовами праці перебувають три­валий час за межами населеного пункту, де розташований навчальний заклад, та учні, які за сімейними обставинами не можуть систематично його відвідувати;

в особи, які бажають отримати додаткові знання паралельно з навчанням у загальноосвітньому навчальному закладі; особи, які готуються до вступу до вищих навчальних закладів;

• громадяни України, які тимчасово або постійно прожива­
  ють за кордоном.

Окрім того, технології дистанційного навчання можна вико­ристовувати у разі проведення занять через мережу інтернет під час карантину, вивчення додаткових (факультативних) навчаль­них предметів, навчання учнів під час хвороби, виконання науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук України, участі в дистан­ційних олімпіадах, конкурсах, отримання консультацій тощо.

Слід звернути увагу, що запровадження дистанційної форми на­вчання у загальноосвітньому навчальному закладі можливе за по­годженням з Міністерством освіти і науки України.

Нагородження учнів, які здобувають освіту за екстернатною формою навчання

Чи можна учнів, які здобувають освіту за екстернатною фор­мою навчання, нагороджувати золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» або срібною медаллю «За досягнення у навчанні»?

Відповідно до пункту 2.1 Положення про золоту медаль «За ви­сокі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у на­вчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.12.2000 № 584 [у редакції наказу МОН від 17.03.2008 № 186, із змінами) [дамі — Положення), золотою медаллю «За високі досяг­нення у навчанні» [далі — Золота медаль) нагороджуються випуск­ники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семестрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації мають досяг­нення у навчанні 10-12 балів з предметів навчального плану.

Відповідно до пункту 2.2 Положення срібною медаллю «За до­сягнення у навчанні» [далі — Срібна медаль) нагороджуються ви­пускники навчальних закладів, які за період навчання у старшій школі досягли високих успіхів у навчанні та за результатами семе­стрового, річного оцінювання і державної підсумкової атестації ма­ють досягнення у навчанні 10-12 балів та достатній рівень (не ниж­че 9 балів) не більше ніж з двох предметів навчального плану.

Рішення про нагородження Золотою або Срібною медалями ви­пускників загальноосвітніх навчальних закладів приймають на спіль­ному засіданні педагогічної ради та ради навчального закладу, по­годжують з місцевим органом управління освітою і затверджують наказом керівника навчального закладу. Це засідання є правочинним, якщо на ньому присутні більше як половина від кількісного складу педагогічної ради і ради навчального закладу.

Розділом III Положення визначено, що за рішенням Міністер­ства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських держав­них адміністрацій та за умов дотримання вимог щодо нагоро­дження Золотою та Срібною медалями можуть нагороджуватися учні, які:

• за погодженим місцевим органом управління освітою індиві­дуальним навчальним планом прискорено опанували програ­мовий матеріал за курс повної загальної середньої освіти; в тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну в 10 класи та опанували програмовий матеріал на високо­му рівні. Порядок навчання за  екстернатною  формою  регламентова­но Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних за­кладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 19.05.2008 № 431 [далі — Положення про екстернат).

Відповідно до пункту 4.7 Положення про екстернат екстерни, які пройшли атестацію за повну загальну середню освіту, Золотою та Срібною медалями не нагороджуються. Однак екстерни, які опа­нували навчальний матеріал, визначений загальноосвітніми програ­мами на відповідному рівні, можуть нагороджуватись похвальним листом «За високі досягнення у навчанні» або похвальною грамотою «За особливі досягнення у вивченні окремих предметів» (пункт 4.6. Положення про екстернат).

Призначення класних керівників

Що робити, якщо педагоги відмовляються виконувати обов’язки класних керівників?

Згідно з пунктом 82 Положення про загальноосвітній навчаль­ний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 [далі — Положення), класних керівників при­значає керівник навчального закладу.

Пунктами 2.1, 2.2 Положення про класного керівника навчаль­ного закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 № 434, визначено, що обов’язки класного керівника покладаються на пе­дагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну про­фесійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює пе­дагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки. Обов’язки класного керівника по­кладаються директором навчального закладу на педагогічного пра­цівника за його згодою.

Якщо педагогічні працівники відмовляються виконувати обов’язки класних керівників, слід розглянути це питання на засіданні ради на­вчального закладу, оскільки відповідно до пункту 3.11 Примірного положення про раду загальноосвітнього навчального закладу, затвер­дженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.03.2001 № 159, рада навчального закладу ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні.

Після обговорення такого питання на засіданні ради навчаль­ного закладу потрібно погодити відповідне рішення з профспіл­ковим комітетом навчального закладу та видати наказ про призна­чення класного керівника.

Заміна тимчасово відсутніх учителів учителями іншої спеціальності

Чи можна організовувати заміни тимчасово відсутніх учите­лів учителями іншої спеціальності?

Питання проведення та оплати заміни уроків регулюють такі нормативні документи, як:

• Інструкція про порядок обчислення заробітної плати пра­цівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 04.1993 № 102 {далі — Інструкція № 102];
• лист Міністерства освіти і науки України «Про організа­цію та порядок оплати праці за заміну тимчасово відсутніх учителів» від 11.2008 № 1/9-770 {далі — Лист].

Відповідно до Листа керівники навчальних закладів несуть відповідальність за своєчасне і повне виконання програм з усіх на­вчальних предметів у межах часу, передбаченого на кожний предмет відповідно до робочого навчального плану, а також встановленої максимальної кількості навчальних годин на тиждень для учнів, не допускаючи їх перевантаження.

Керівники навчальних закладів мають організовувати замі­щення тимчасово відсутніх учителів учителями тієї ж спеціальнос­ті. У цьому випадку вчителям, які проводили заміну, забезпечують оплату праці за додатково проведені уроки відповідно до пункту 73 Інструкції № 102.

Однак якщо таку заміну організувати неможливо, тимчасово відсутніх учителів замінюють учителі іншої спеціальності, виконую­чи програму свого навчального предмета наперед, щоб згодом пе­редати відповідні години вчителю, який був відсутній, для виконан­ня пропущеної навчальної програми.

У такому випадку вчителям, які замінювали тимчасово відсут­ніх учителів, додаткову оплату праці не провадять. їм виплачують заробітну плату відповідно до тарифікації.

Об’єднання двох профільних класів в один

У минулому навчальному році сформовано два профільних 10-ті класи — технологічного та філологічного напрямів — наповнюваністю 35 учнів. Бажання продовжити навчання в 11-му класі виявили лише 29 учнів. Чи можна їх об’єднати в один клас і як укласти робочий навчальний план для такого класу?

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про за­гальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-ХІУ наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищу­вати 30 учнів. Освітній процес у загальноосвітніх навчальних закла­дах провадять відповідно до робочих планів, які складають на осно­ві Типових навчальних планів.

У пояснювальній записці до Типових навчальних планів загаль­ноосвітніх навчальних закладів III ступеню, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 № 834 (дал/ — Ти­пові навчальні плани), вказано, що щорічні робочі навчальні плани складаються загальноосвітніми навчальними закладами на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

В однокомплектній старшій школі доцільним є створення класу з різнопрофільними групами. При цьому навчальні предмети, які ви­вчаються на академічному рівні та рівні стандарту, вивчаються усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20%) — окремо у групах за програмами відповідних про­філів (напрямів).

Тому задля продовження навчання учнів 11-го класу за обрани­ми профілями під час укладення робочого навчального плану слід користуватися додатком 13 до Типових навчальних планів. У цьому додатку визначено Типовий навчальний план однокомплектних за­гальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (фізико-математичний та історичний профілі). Так само може запро­ваджуватися профільне навчання за іншими профілями: естетичним, спортивним, правовим, технологічним, філологічного та ін.

На ваші запитання відповідає Олександр ДЕНИСЕНКО, заступник директора департаменту — начальник відділу нормативно-методичного забезпечення департаменту діловодства, формування, зберігання та обліку документів Національного архівного фонду Державної архівної служби України.

Оформлення результатів голосування у протоколі

Чи потрібно у протоколі зазначати результати голосування? Де розміщувати та як оформити запис про результати голосу­вання?

Порядок ведення протоколу, його оформлення, зокрема внесен­ня запису про результати голосування, мають бути визначені в ло­кальному документі навчального закладу, наприклад, інструкції з діловодства.

Результати голосування доцільно зазначати у протоколі під час ухвалення рішень з особливо важливих питань, а також, якщо рі­шення ухвалено не одностайно.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо у протоколі зазначено результати голосу­вання за одним питанням, то варто їх зазначити і за всіма іншими.

Запис про результати голосування розміщують після тек­сту ухваленого рішення або слів «Рішення додається». Його можна оформити так:

Якщо для ухвалення рішення потрібна не половина голо­сів, а 2/3, то результати голосування слід зазначати обов’язково. Якщо те чи те питання схвалили одностайно, то у протоколі можна зазначити: СХВАЛЕНО ОДНОГОЛОСНО.

Можливість використання кабінету інформатики як класної кімнати

Чи можна у школі з малою наповнюваністю класів поєднува­ти кабінет інформатики та класну кімнату?

Відповідно до пункту 2.3 Положення про кабінет інформати­ки та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загально­освітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2004 № 407 (далі — Положення), зав­даннями створення кабінету інформатики та інформаційно-комуні­каційних технологій (КІІКТ) є забезпечення технічних і методичних передумов для формування інформаційної культури учнів, нав­чальної діяльності учнів засобами новітніх технологій, наступнос­ті між ступенями освіти, єдності між теоретичними і практичними складовими змісту освіти, профільного навчання у старшій школі.

Навчально-виховне середовище, створене в КІІКТ, використо­вують для навчання інформатики (базового і профільного кур­сів), інших навчальних дисциплін навчальної галузі «технології», об’єктами вивчення яких є складові інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення КІІКТ повинен розміщу­ватися в окремому приміщенні і мати допоміжне приміщення (ла­борантську). Лаборантська повинна мати два входи — з кабінету та з коридору.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Облаштування, обладнання, реконструкцію КІІКТ здійснюють відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх нав­чальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лі­каря України від 14.08.2001 № 63, та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної тех­ніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональ­них комп’ютерах, затверджених постановою Головного держав­ного санітарного лікаря України від 30.12.1998 № 9.

Пунктом 3.2 Положення передбачено, що у кабінеті інформа­тики проводять:

навчання інформатики (вивчення базового курсу і про­фільних курсів навчальної дисципліни «Інформатика»); вивчення інших навчальних предметів з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій; експериментальні уроки і практичні заняття; позаурочні (гурткові і факультативні) заняття з інформа­тики.

Отже, використовувати кабінет інформатики як класну кімнату не можна.

Заповнення класного журналу в навчальних закладах з дистанційним навчанням

Чи є вимоги щодо заповнення класного журналу, зокрема ви­ставлення оцінок, проставляння дат, у навчальних закладах, в яких запроваджено дистанційне навчання?

Можливість запровадження у загальноосвітніх навчальних за­кладах дистанційного навчання встановлена Положенням про дис­танційне навчання, затвердженим наказом Міністерства освіти і на­уки України від 25.04.2013 № 466.

Загальноосвітній навчальний заклад, в якому запроваджено дис­танційне навчання (або елементи дистанційного навчання), у своїй діяльності також керується Положенням про загальноосвітній нав­чальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 27.08.2010 № 778 (далі — Положення).

Згідно з пунктом 52 Положення облік навчальних досягнень учнів (вихованців) протягом навчального року здійснюється у клас­них журналах, інструкції про ведення яких затверджуються МОН.

Тож навчальний заклад, в якому запроваджене дистанційне нав­чання, при заповненні класних журналів має керуватися Інструкці­єю з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвіт­ніх навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, та Інструкцією щодо заповнен­ня Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 №412.

Зверніть увагу, кількість годин проведених та записаних у клас­них журналах уроків має співпадати з кількістю годин, визначених навчальною програмою та робочим навчальним планом.

Проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівниками органів управління освітою

Чи мають проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди працівники органів управління освітою (адміністративний апа­рат, бухгалтерія, методична служба, обслуговувальний персонал)?

Згідно з пунктом 3 Правил проведення обов’язкових профі­лактичних медичних оглядів працівників окремих професій, вироб­ництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, за­тверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних огля­дів працівників окремих йрофесій, виробництв і організацій, діяль­ність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 № 280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2013 № 150, далі — Правила), попередньому (при прийнятті на роботу), періодич­ному профілактичному медичним оглядам підлягають працівники професій, визначених Переліком професій, виробництв та органі­зацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 (далі — Перелік).

Згідно з пунктом 6 Переліку обов’язковому профілактично­му медичному огляду підлягають працівники навчальних закладів (керівники, їх заступники; педагогічні працівники; медичний пер­сонал; працівники харчоблоків; спеціалісти, що беруть участь у на­вчально-виховному процесі; технічний персонал), а також учні пе­ред проходженням виробничої практики на об’єктах, працівники яких підлягають обов’язковому профілактичному медичному огля­ду. Працівники органів управління освітою не вказані в Переліку.

Однак відповідно до статті 10 Закону України «Основи законо­давства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ (далі — Закон № 2801) громадяни України зобов’язані піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших гро­мадян. З метою охорони здоров’я населення організовуються профі­лактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умо­вами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяль­ність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвище­ною небезпекою для оточуючих (ст. 31 Закону № 2801].

Статтею 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-ХІІ (ідалі — Закон № 4004) визначено, зокрема, що працівники підпри­ємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поши­рення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, повинні проходити обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди.

У додатку 4 до Порядку проведення медичних оглядів праців­ників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охоро­ни здоров’я України від 21.05.2007 № 246, визначено загальні поло­ження щодо медичних оглядів, зокрема:

• у медичних оглядах обов’язкова участь терапевта;
• працівникам, які підлягають попередньому (періодичним) ме­дичним оглядам, в обов’язковому порядку проводиться: досліджен­ня крові (НЬ, лейкоцити, ШОЕ) та ЕКГ;
• при попередньому медичному огляді обов’язково проводить­ся рентгенографія органів грудної клітки у прямій проекції, а при періодичному — флюорографія, за винятком пунктів цього додатка, де вказана обов’язкова рентгенографія органів грудної клітки;
• при проведенні попереднього (періодичних) медичних огля­дів жінок оглядає акушер-гінеколог з проведенням бактеріологіч­ного (на флору) і цитологічного (на атипічні клітини) дослідження. Строки таких оглядів повинні збігатися зі строками періодичних ме­дичних оглядів, але не рідше ніж раз на рік.

Враховуючи викладене, працівники органів управління освітою як учасники будь-якого трудового процесу підлягають профілак­тичним медичним оглядам не рідше разу на рік за участі терапев­та при обов’язковому дослідженні крові, ЕКГ, виконанні флюорографії та огляді акушера-гінеколога (для жінок) за обов’язкового проведен­ня бактеріологічного та цитологічного досліджень.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Працівники органів управління освітою, як і будь-які громадяни України, зобов’язані піклуватися про своє здоров’я та запобігати завданню шкоди здоров’ю інших людей, зокрема дітей.

Розв’язуючи питання щодо проходження обов’язкових профілак­тичних медичних оглядів працівниками органів управління освітою, доцільно звернути увагу на норму статті 7 Закону України «Про колек­тивні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-ХІІ, згідно з якою у ко­лективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін, зокрема щодо медичного обслуговування працівників. Тому це питан­ня варто врегульовувати в колективному договорі, враховуючи харак­тер діяльності конкретного працівника органу управління освітою, зокрема наскільки часто він відвідує навчальні заклади та якою мірою контактує з учасниками навчально-виховного процесу.