Author Archives: administrator

Лист 13.03.2025 №84 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію порталу «Педрада» про зміни в оплаті праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти що набрали чинності 03 березня 2025 року.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію порталу «Педрада» про зміни в оплаті праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти що набрали чинності 03 березня 2025 року.

03 березня 2025 року набрали чинності зміни до умов оплати праці педагогічних працівників. Наказ МОН №100 «Про внесення змін у Додаток 9 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року №557» (Опубліковано в “Офіційний вісник України” випуск 18 від 03.03.2025 р.)

Зміни в оплаті праці педпрацівників ЗДО

03 березня 2025 року набрали чинності зміни до умов оплати праці педагогічних працівників. Зміни внесені до Схеми тарифних розрядів посад керівних та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти усіх типів і найменувань (крім дитячих будинків), яка є Додатком 9 до наказу МОН від 26.09.2005 № 557 (далі – Схема).

Посадовий оклад (ставка заробітної плати) встановлюється педагогічному працівнику за робочий час, визначений відповідно до законодавства:

  • для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;
  • для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.

Норма педагогічного навантаження (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), що є складовою частиною робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти, становить для:

  • вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;
  • музичного керівника – 24 години на тиждень;
  • практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;
  • керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.

Робота педагогічного працівника понад норму педагогічного навантаження (виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором) може здійснюватися поза межами закладу освіти.

Керівникам гуртків, секцій, студій та іншої форм гурткової роботи встановили 10-12 тарифний розряд за ЄТС.

СХЕМА

тарифних розрядів посад керівних та педагогічних працівників дитячих дошкільних навчальних закладів усіх типів і найменувань (крім дитячих будинків)

_________

* Фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” – середньої спеціальної освіти), установлюється 10 тарифний розряд.

** Фахівцям, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України “Про освіту” – вищу освіту), установлюється 11 тарифний розряд.

*** Фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України “Про освіту” – середньої спеціальної освіти), установлюється 9 тарифний розряд.

Засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Зазначені новації потрібно застосовувати з 01.01.2025. Це визначає пункт 4 наказу МОН 27.01.2025 № 100, який набрав чинності з 03.03.2025.

 

 

Голова МК Профспілки                                       Олександр ДЗЮБА

Лист 13.03.2025 №83 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає відповіді від МОН на запитання щодо виплати доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає відповіді від МОН на запитання щодо виплати доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці.

Лист МОН від 12.03.2025 р. № 1/4747-25 “Про встановлення доплати  відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України  від 08.11.2024 № 1286”

У додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 31.12.2024 №1/24704-24 «Про встановлення доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286» надаємо відповіді на запитання щодо виплати доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці та використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.

Встановлення доплати за роботу в несприятливих умовах праці (далі – доплата) регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286 «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1515) (далі – постанова № 1286).

На виплату цієї доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності у Державному бюджеті України на 2025 рік передбачена окрема субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти (далі – субвенція на доплати). Порядок та умови надання цієї субвенції та розподіл між місцевими бюджетами територіальних громад на січень-червень 2025 року затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1515 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення доплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти» (далі – постанова № 1515).

  1. Кому встановлюється доплата?

Відповідно до пункту 1 постанови № 1286 доплата за роботу в несприятливих умовах праці встановлена педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності.

Чи можна виплачувати доплату педагогічним працівникам дошкільних відділень закладу загальної середньої освіти за рахунок коштів субвенції на доплати?

Так, кошти субвенції на доплати спрямовуються на виплату доплати усім педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів комунальної форми власності (у тому числі й педагогічним працівникам структурних підрозділів закладів загальної середньої освіти).

У статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначені типи закладів загальної середньої освіти: початкові школи, гімназії, ліцеї, у тому числі й спеціалізованої освіти, спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри; а частиною четвертою статті 31 цього Закону встановлено, що у складі закладів загальної середньої освіти можуть функціонувати такі внутрішні структурні підрозділи: дошкільний підрозділ (у складі початкової школи або гімназії); позашкільний підрозділ; пансіон (у складі ліцеїв, спеціальних закладів загальної середньої освіти та закладів спеціалізованої освіти); інші внутрішні структурні підрозділи.

Чи встановлюється доплата педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, в яких освітній процес здійснюється за дистанційною чи змішаною формою і які працюють дистанційно? Чи встановлюється доплата педагогічним працівникам, які перебувають за межами країни або є внутрішньо переміщеними особами і які працюють дистанційно?

Постановою № 1286 не встановлено обмежень щодо форми організації праці педагогічного працівника або місця його перебування для встановлення доплати. Ця доплата встановлюється усім педагогічним працівникам, які працюють у закладах загальної середньої освіти і яким нараховується заробітна плата.

При цьому зауважуємо, що педагогічним працівникам, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати, з якими призупинено трудовий договір або оголошено простій, не нараховується заробітна плата, відповідно і не встановлюється доплата за ці періоди.

Нагадуємо, що статтею 113 Кодексу законів про працю України передбачено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі. Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, що зареєстрована Міністерством економіки України 18.06.2021 за № 12, сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Чи передбачено постановою № 1286 встановлення доплати фахівцям інклюзивно-ресурсних центрів, оплата праці яких здійснюється за рахунок коштів освітньої субвенції і на яких відповідно до пункту 47 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, поширюються умови оплати праці педагогічних працівників спеціальних закладів загальної середньої освіти?

Оскільки інклюзивно-ресурсні центри згідно відповідно до законодавства не віднесені до закладів загальної середньої освіти, то кошти субвенції на доплати для педагогічних працівників цих установ не передбачені.

Натомість, постановою № 1515 доповнено постанову № 1286 новим пунктом 11 , яким рекомендовано органам місцевого самоврядування встановлювати аналогічну доплату педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету.

Отже, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення такої доплати за рахунок місцевого бюджету педагогічним працівникам інклюзивно-ресурсних центрів.

Чи встановлюється доплата вчителям-логопедам логопедичних пунктів, які працюють при закладах загальної середньої освіти?

Відповідно до Положення про логопедичні пункти системи освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 13.05.1993 № 135, логопедичні пункти відкриваються органами управління освітою для надання допомоги дітям з вадами мови у закладах дошкільної та загальної середньої освіти в межах асигнувань, передбачених у бюджеті для цієї мети. Орган управління освітою за кожним логопедичним пунктом закріплює заклади дошкільної та загальної середньої освіти, загальна кількість підготовчих груп і початкових класів у яких має бути не менш як 20, у сільській місцевості – не менш як 4 школи і дошкільні заклади незалежно від кількості дітей.

Логопедичний пункт може розміщуватися у приміщенні дитячого садка, однієї із загальноосвітніх шкіл або у приміщенні методичного кабінету органу управління освітою. Логопедичний пункт фінансується відділом освіти, у віданні якого він перебуває.

Тобто, вчитель-логопед логопедичного пункту працює з учнями (вихованцями) закладів загальної середньої та/або дошкільної освіти, закріпленими за логопедичним пунктом, проте не належить до штатів закладів загальної середньої чи дошкільної освіти.

Оскільки логопедичні пункти не є закладами загальної середньої освіти, то кошти субвенції на доплати для педагогічних працівників цих установ не передбачені.

Натомість, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення такої доплати педагогічним працівникам логопедичних пунктів за рахунок місцевого бюджету.

Чи встановлюється доплата вчителям-логопедам, які введенні в штат закладу загальної середньої освіти для проведення корекційно-розвиткових занять?

Відповідно до Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 (із змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки від 01.02.2018 № 90), у закладах загальної середньої освіти, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване у спеціальних класах, для здійснення освітнього процесу та проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені робочим навчальним планом, вводяться посади вчителівдефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога), інших спеціалістів з відповідною підготовкою.

Також у закладах загальної середньої освіти можуть вводитися посади вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, вчителів-реабілітологів у штатний розпис закладів загальної середньої освіти, де запроваджене навчання осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, за наявності навантаження не менше ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень.

Такі посади вводяться, як і інших вчителів, на певну кількість годин, необхідну для забезпечення корекційної складової освітнього процесу учнів в інклюзивних та спеціальних класах, і це навантаження встановлюється при тарифікації. Оплата праці таких вчителів, які введенні у штатний розпис закладу, здійснюється за тарифікацією за рахунок коштів освітньої субвенції.

Отже, якщо вчитель-логопед є штатним працівником закладу загальної середньої освіти, то йому встановлюється доплата за кошти субвенції на доплати, передбачені відповідно до навантаження, встановленого при тарифікації.

Чи встановлюється доплата вчителям-логопедам, які працюють в закладах загальної середньої освіти на умовах цивільно-правових угод?

З 2017 року Урядом країни запроваджена окрема субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, порядок та умови надання якої затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (із змінами). Кошти зазначеної субвенції спрямовуються, зокрема, на оплату фахівцям за проведення (надання) додаткових психологопедагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг), що визначені індивідуальною програмою розвитку учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти.

Оплата праці фахівців за проведення корекційно-розвиткових занять здійснюється за рахунок коштів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами на умовах цивільно-правових угод за ставками погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять у розмірах, передбачених для доцента або кандидата наук, які проводять навчальні заняття з учнями шкіл, установленими в додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, підвищеними на 20 відсотків за роботу з особами з особливими освітніми потребами.

Отже, вчителям-логопедам, які залучені в заклади загальної середньої освіти для проведення корекційно-розвиткових занять з особами з особливими освітніми потребами на умовах цивільно-правових угод і отримують оплату за рахунок субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, доплата за роботу в несприятливих умовах праці за ці години не виплачується.

Чи виплачувати доплату, якщо вчитель або асистент вихователя не має педагогічної освіти?

Відповідно до постанови № 1286 доплата встановлюється і виплачується педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти. Перелік посад педагогічних працівників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 143). Якщо особи працюють на посадах педагогічних працівників, то їм встановлюється ця доплата.

Водночас нагадуємо, що вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти та умови роботи на педагогічних посадах без педагогічної освіти визначені у статті 58 Закону України «Про освіту».

Чи виплачується доплата керівникам закладів загальної середньої освіти, які мають у цьому закладі ще навантаження в тарифікації як вчителі чи керівники гуртків?

Відповідно до постанови № 1286 розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Також відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, кошти субвенції розподіляються між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, враховуючи розмір доплати, встановлений постановою № 1286, та з розрахунку, зокрема й на кількість ставок педагогічних працівників, які, крім роботи за основною посадою, додатково мають у цьому закладі загальної середньої освіти навчальне навантаження (за тарифікацією) та/або працюють за сумісництвом.

Отже, директору закладу загальної середньої освіти, який, крім роботи за основною посадою, має у цьому закладі ще навантаження в тарифікації як вчитель чи керівник гуртка, отримує доплату в розмірі 1300 гривень як директор і ще в залежності від навантаження як вчитель чи керівник гуртка.

Чи виплачувати доплату вихователю шкільного автобусу, якщо він прирівнюється до педагогічного працівника?

Посада вихователя закладу загальної середньої освіти, у тому числі й вихователя, який працює на шкільному автобусі, віднесена до переліку посад педагогічних працівників і такому педагогічному працівнику виплачується доплата відповідно до постанови № 1286.

Чи буде виплачуватися доплата педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти (заклади дошкільної та позашкільної освіти)?

Відповідно до пункту 11 постанови № 1286 рекомендовано органам місцевого самоврядування встановлювати аналогічну доплату педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету.

Отже, органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про встановлення такої доплати за рахунок місцевого бюджету педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету, зокрема й педагогічним працівникам закладів дошкільної та позашкільної освіти.

  1. Тарифікація.

Чи потрібно вносити доплату за несприятливі умови праці в штатний розпис та робити зміни в тарифікацію? Чи потрібно директору закладу освіти видавати наказ про встановлення зазначеної доплати?Чи повинен відділ освіти видавати наказ на цю доплату? Чи потрібно директорам закладів освіти подавати до централізованої бухгалтерії щомісячно наказ на доплату?

Ця доплата, як і інші доплати педагогічним працівникам, повинні бути внесені в тарифікаційні списки та в штатні розписи.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

Встановлення надбавок і доплат до посадових окладів керівникам закладів освіти здійснюється тільки за рішенням органу вищого рівня.

  1. Погодинна оплата

Чи виплачувати доплату зовнішнім сумісникам, які отримують заробітну плату за вичитані години? Чи виплачувати доплату керівнику гуртка закладу загальної середньої освіти, який працює за сумісництвом з погодинною оплатою праці?

У пункті 90 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102), зазначено, що керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) у позашкільних та інших закладах освіти, для яких ці заклади є місцем основної роботи, заробітна плата визначається в порядку, передбаченому пунктом 68 цієї Інструкції (за тарифікацією).

Зазначеним працівникам, для яких робота в закладах освіти не є основною, заробітна плата визначається виходячи з фактичної кількості годин занять з гуртківцями та годинної ставки, визначеної шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму годин на ставку (погодинна оплата).

Зауважуємо, що відповідно до пункту 73 Інструкції № 102 погодинна оплата праці педагогічних працівників закладів освіти допускається при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх по хворобі або з інших причин вчителів, вихователів, викладачів тощо, яке тривало не більше двох місяців, а також при оплаті працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної роботи в заклади освіти.

Постановою № 1286 встановлено, що розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

При цьому немає обмежень щодо виконання такої педагогічної роботи чи навчального навантаження за сумісництвом.

Відповідно до пункту 4 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, кошти субвенції розподіляються між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, враховуючи розмір доплати, встановлений постановою № 1286, та з розрахунку, зокрема й на кількість ставок педагогічних працівників, які, крім роботи за основною посадою, додатково мають у цьому закладі загальної середньої освіти навчальне навантаження (за тарифікацією) та/або працюють за сумісництвом на посадах педагогічних працівників.

Отже, зазначена доплата встановлюється усім педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, у тому числі й тим, які працюють за сумісництвом (внутрішнім чи зовнішнім), зокрема й з погодинною оплатою праці.

Принагідно зазначаємо про розмір погодинної оплати педагогічних працівників. Розрахунок розміру погодинної оплати праці зазначений у пункті 73 Інструкції № 102, який визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки, встановленої за відповідну норму годин навчального навантаження на тиждень, на середньомісячну кількість годин, передбачену балансом робочого часу на відповідний рік (спільний лист МОН від 28.11.2008 № 1/9-770 та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 27.11.2008 № 02-5/465).

Зауважуємо, що згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (із змінами) у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини третьої статті 67 та статті 73 Кодексу законів про працю України. Тому, до прикладу, норма тривалості робочого часу на 2025 рік, обчислена за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за умови однакової тривалості часу роботи на день упродовж робочого тижня, з урахуванням дії воєнного стану до кінця календарного року, становить: при 18-годинному робочому тижні – 939,6 годин на рік (середньомісячна норма – 78,3); при 20-годинному робочому тижні – 1044 годин на рік (середньомісячна норма – 87); при 24-годинному робочому тижні – 1252,8 годин на рік (середньомісячна норма – 104,4); при 25-годинному робочому тижні – 1305 годин на рік (середньомісячна норма – 108,75); при 30-годинному робочому тижні – 1566 годин на рік (середньомісячна норма – 130,5).

Отже, розмір доплати педагогічним працівникам, які працюють за сумісництвом з погодинною оплатою праці, буде розраховуватися в залежності від фактичної кількості проведених занять (уроків) в місяць: якщо керівник гуртка в закладі загальної середньої освіти, для якого цей заклад не є місцем основної роботи і якому здійснюється за заняття погодинна оплата, провів за місяць 42 годин, то доплата становитиме – 697,31 грн (1300 грн / 78,3 * 42).

Чи виплачувати доплату за години заміни тимчасово відсутніх працівників?

Зауважуємо, що при заміщенні тимчасово відсутніх у зв’язку з хворобою або з інших причин педагогічних працівників, яке тривало не більше двох місяців, відповідно до пункту 73 Інструкції № 102, провадиться погодинна оплата праці. Якщо ж заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці вчителів провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного навчального навантаження в порядку, передбаченому пунктом 68 цієї Інструкції, тобто за тарифікацією в повному обсязі.

Відповідно до постанови № 1286 доплата нараховується на усе навчальне навантаження педагогічного працівника, встановлене при тарифікації, отже, у тому числі й на години заміни. За години заміщення, яке тривало не більше двох місяців і за яке провадиться погодинна оплата праці, також може бути встановлено доплату за кошти субвенції на доплати за рахунок економії коштів (розрахунок розміру доплати при погодинній оплати праці наведений вище).

  1. Відпускні, літній період. Лікарняні, відрядження. Канікули.

Чи враховується доплата в розрахунок відпускних? За рахунок яких коштів платити відпускні: з освітньої субвенції чи будуть окремі кошти? Чи платити доплату в серпні місяці, якщо відпустка працівника закінчилася в середині серпня?

Відповідно до пункту 5 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, за рахунок субвенції на доплати здійснюються видатки на виплату доплати протягом навчального року. Отже, у липні-серпні 2025 р. (період літніх канікул і щорічних відпусток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, тривалість яких становить 56 календарних днів) кошти субвенції на виплату зазначеної доплати не будуть спрямовуватися до місцевих бюджетів.

Натомість це не означає, що зазначену доплату не потрібно виплачувати педагогічному працівнику закладу загальної середньої освіти в серпні місяці, якщо йому надана щорічна відпустка, до прикладу, у червні-липні. Такому працівнику має бути встановлена доплата за рахунок коштів субвенції на доплати, які надійшли до місцевих бюджетів в червні місяці і не були використані під час щорічної відпустки педагогічного працівника.

При цьому зауважуємо, що оскільки зазначена доплата є частиною заробітної плати педагогічного працівника, то її розмір враховується при обчисленні середньої заробітної плати, зокрема для оплати часу відпусток, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами).

Оплата відпускних виплат педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6, а також коштів місцевого бюджету (зокрема для дошкільних, позашкільних підрозділів тощо) та інших джерел незаборонених законодавством.

Чи нараховується доплата у період лікарняного? Чи зберігається доплата за дні відрядження працівника?

Відповідно до Порядку та умов надання субвенції вона спрямовується лише на виплату щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці з нарахуваннями педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти усіх типів комунальної форми власності відповідно до постанови № 1286.

Зазначена доплата, як й інші доплати і надбавки, є частиною заробітної плати педагогічного працівника, отже вона не нараховується педагогічним працівникам у періоди, коли їм не виплачується заробітна плата, зокрема це періоди перебування працівників у відпустках, на лікарняному, у відрядженні на курси підвищення кваліфікації тощо, тобто кошти субвенції на виплату доплати у ці періоди не використовуються.

За ці періоди працівникам здійснюється оплата (виплата відпускних, компенсацій за невикористані дні відпусток, допомога по тимчасовій непрацездатності, збереження середнього заробітку тощо) відповідно до законодавства та порядків обчислення середньої заробітної плати, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, від 26.09.2001 № 1266, за рахунок тих джерел, що визначені законодавством для таких виплат.

При цьому зауважуємо, що розмір доплати за роботу в несприятливих умовах праці, виплачений педагогічним працівникам у періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата для деяких виплат працівникам, зокрема для оплати часу відпусток, враховується при її обчисленні відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (зі змінами).

Чи здійснюється виплата доплати під час зимових чи весняних канікул?

Відповідно до пункту 71 Інструкції № 102 за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул.

При цьому слід зазначити, що період канікул не є вихідними днями для педагогічних працівників закладу. Умови роботи педагогічних працівників в канікулярний період установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти та наказами керівника. У цей період педагогічний працівник здійснює організаційну, методичну або іншу роботу за окремим планом.

Отже, доплата педагогічним працівникам виплачується і в період канікул, що не збігається з відпусткою.

Натомість особи, які працюють в закладах освіти на умовах погодинної оплати і не ведуть занять під час канікул, оплату за цей час не отримують, отже і доплата таким працівникам також не встановлюється (п. 73 Інструкції № 102).

  1. Недостатній обсяг субвенції.

Що робити: якщо розподіленого обсягу субвенції на доплати не вистачає на виплату доплати усім педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти громади? Чому в помісячному розподілі в січні-травні обсяг субвенції менший, ніж в червні? Чи можливе наближення коштів? При поданні громадою інформації до МОН не враховані педагогічні працівники дошкільних структурних підрозділів закладів загальної середньої освіти або неправильно пораховані ставки педагогічних працівників.

Постановою № 1515 затверджений розподіл першої частини субвенції на січень – червень 2025 р. в обсязі 4 621 828,3 тис. гривень між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування (загальний обсяг субвенції на 2025 рік – 11 997 100 тис. гривень). Друга частина субвенції буде розподілена окремим рішенням Уряду, враховуючи кількість педагогічних працівників (ставок) у закладах загальної середньої освіти на початок 2025/2026 навчального року (з вересня розмір доплати збільшується вдвічі).

Кошти субвенції розподілено між обласними бюджетами та бюджетами місцевого самоврядування, враховуючи розмір доплати та умови її встановлення, визначені у постанові № 1286 (із змінами), та відповідно до оперативної інформації органів управління у сфері освіти обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій станом на 25 листопада 2024 р. щодо кількості педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та кількості ставок.

Ураховуючи стислий термін надання інформації для вчасного розподілу коштів субвенції на територіальні громади, наразі вже наявні проблеми з нестачею коштів субвенції для виплати зазначеної доплати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти у деяких територіальних громадах через помилки у наданій інформації про кількість педагогічних працівників та ставок (не враховані структурні підрозділи тощо).

Міністерство освіти і науки України листом від 16.01.2025 №1/917-25 звернулося до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій з проханням провести аналіз помісячного розпису міжбюджетних трансфертів за цією бюджетною програмою, за результатом якого можливе ініціювання додаткового розподілу коштів для деяких територіальних громад.

Інформуємо, що Міністерство освіти і науки України звернулося до Міністерства фінансів України щодо наближення видатків за цією бюджетною програмою з червня на лютий-травень. Державна казначейська служба України листом від 27.02.2025 № 8-06-06/4520 повідомила про зміни до розпису та помісячного розподілу субвенції на доплати, зокрема наближення коштів субвенції з червня на лютий-травень. Наприкінці лютого Казначейством перераховано на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства, додатковий обсяг субвенції згідно із зазначеними змінами до розпису державного бюджету.

Водночас зауважуємо, що пунктом 4 постанови № 1515 дозволено здійснювати протягом бюджетного періоду видатки закладів загальної середньої освіти на здійснення доплати педагогічним працівникам за роботу в несприятливих умовах праці одночасно з державного та місцевих бюджетів та/або одночасно з різних місцевих бюджетів.

Чи можлива виплата зазначеної доплати за рахунок коштів освітньої субвенції?

Відповідно до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 245), освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників певних типів закладів та установ освіти, зокрема й закладів загальної середньої освіти (крім дошкільних підрозділів таких закладів).

Оскільки доплата за роботу в несприятливих умовах праці є частиною заробітної плати педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти, то за рахунок коштів освітньої субвенції можлива виплата зазначеної доплати. При цьому наголошуємо, що ця виплата не повинна бути за рахунок зменшення розміру (чи скасування) інших надбавок і доплат, на які має право педагогічний працівник, а також звертаємо увагу, що працівникам дошкільних підрозділів закладу загальної середньої освіти не можна виплатити цю доплату за рахунок коштів освітньої субвенції.

  1. Нарахування на доплату (ЄСВ). Утримання.

За рахунок коштів якого бюджету сплачувати нарахування (КЕКВ 2120) на цю доплату? Чи включена сума виплати ЄСВ за доплату педагогам в обсяг розподіленої субвенції?

Так, відповідно до пункту 3 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою № 1515, субвенція спрямовується на виплату щомісячної доплати за роботу в несприятливих умовах праці з нарахуваннями.

При розподілі обсягу субвенції між територіальними громадами враховано нарахування на заробітну плату (ЄСВ) в розмірі 22 відсотків.12

Чи утримувати профспілкові внески з цієї доплати?

Відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором.

Оскільки доплата є частиною заробітної плати працівника, то з неї утримуються усі внески, у т. ч. й профспілкові.

  1. Інші питання.

Чи вважаються тотожними і такими, що взаємовиключають одна іншу, надбавка за складність, напруженість у роботі (постанова КМУ від 30.08.2002 № 1298) та доплата за роботу в несприятливих умовах праці (постанова КМУ від 08.11.2024 № 1286)?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 надбавка за складність, напруженість у роботі встановлюється працівникам закладів освіти у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) за рішенням керівників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівників бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків. Ця надбавка може бути встановлена будь-якому працівнику закладу і не відноситься до обов’язкових. Доплата за роботу в несприятливих умовах праці відповідно до постанови № 1286 встановлюється педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти в обов’язковому порядку за рахунок коштів субвенції на доплати, а педагогічним працівникам інших установ і закладів освіти за рішенням органів місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету. Надбавка за складність, напруженість у роботі та доплата за роботу в несприятливих умовах праці регулюються різними нормативними актами і їх встановлення і виплата ніяк не пов’язані одна з іншою.

Також наголошуємо про неприпустимість при встановленні доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам, зокрема й в закладах загальної середньої освіти, зменшувати розміри інших надбавок і доплат, зокрема й надбавки за престижність педагогічної праці, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 встановлюється від 5 до 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 11.03.2025 №82 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет порталу «Юристи.UA» хто у школі, крім учителів, має право на відстрочку від мобілізації.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет порталу «Юристи.UA» хто у школі, крім учителів, має право на відстрочку від мобілізації.

              Відстрочка від мобілізації надається не тільки учителям, а й іншим шкільним працівникам. Це, зокрема, вихователі, вожаті, асистенти учителів та культорганізатори.

Відстрочка для учителів — важлива умова

Згідно із нормами вітчизняного законодавства, учителі в школах та викладачі у інших навчальних закладах мають право на відстрочку від мобілізації.

Головною підставою для отримання відстрочки є педагогічне навантаження учителя. Воно не має бути меншою за 0,75 стандарної педагогічної ставки.

Відстрочка для шкільних працівників

Та, крім учителів, право на відстрочку мають і інші шкільні працівники.

Це, зокрема:

✔ асистенти учителів;

✔ вихователі та асистенти вихователів;

✔ соціальні педагоги;

✔ культорганізатори;

✔ вожаті;

✔ екскурсоводи та керівники туристських груп тощо.

Вони також повинні працювати щонайменше на 0,75 ставки.

Голова МК Профспілки                                   Олександр ДЗЮБА

Лист 11.03.2025 №81 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про судову практику з окремих питань вирішення трудових спорів на користь працівника.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про судову практику з окремих питань вирішення трудових спорів на користь працівника.

              У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі №638/14165/21 розглядається приклад звільнення працівника роботодавцем на підставі скорочення та вимоги дотримання законодавства роботодавцем. 

Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 3 статті 49-2 КЗпП, одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. 

Тобто у випадку скорочення посади, роботодавець повинен запропонувати працівнику іншу роботу, запропонувати всі наявні вакансії до моменту звільнення. В іншому випадку, суд може визнати таке звільнення порушенням прав працівника та поновити його на роботі.

Скорочення строку попередження про звільнення

Працівник може подати заяву про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення. Однак подання працівником такої заяви не звільняє роботодавця від обов’язку запропонувати працівнику всі вакансії. Відсутність такої пропозиції є порушенням процедури звільнення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 641/1334/23 наголошує, що навіть у разі подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення, роботодавець зобов’язаний запропонувати йому всі вакантні посади на день звільнення.

У справі, що розглядалась роботодавець запропонував позивачу лише одну вакансію, яка вимагала зміни місця проживання. Працівник відмовився та подав заяву про скорочення строку попередження. Роботодавець не запропонував інших вакансій і задовольнив заяву.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скорочення строку попередження є виправданим, коли працівник відмовляється від продовження роботи на будь-яких посадах. В іншому випадку має місце порушення роботодавцем трудових гарантій.

Чи можна вважати відсутність працівника на роботі в умовах воєнного стану прогулом?

Відсутність працівника на роботі через перебування за кордоном у зв’язку з воєнним станом не є поважною причиною прогулу.

У постанові Верховного Суду від 3 квітня 2024 року у справі №420/645/23 зазначено, що виїзд за кордон через воєнні дії є обставиною, що може пояснювати відсутність на роботі, але вона не звільняє від необхідності повідомляти роботодавця про свою ситуацію. 

Отже працівник, щоб уникнути звільнення через прогул повинен повідомити роботодавцю про причини своєї відсутності, а також може подати заяву про надання йому відпустки чи про призупинення трудового договору. 

Суд визнав, що обставини воєнної агресії не є автоматичною підставою для відсутності на роботі, якщо працівник не вжив жодних дій для повідомлення роботодавця про обставини, які перешкоджають виконанню обов’язків.

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» запровадив норму, яка дає можливість на період дії воєнного стану, призупиняти дію трудового договору.   Стаття 13 Закону визначає дві обов’язкові умови, за яких дія трудового договору може бути призупинена: 

  • роботодавець не має можливості забезпечити працівника роботою; 
  • працівник не може виконувати свої обов’язки.

У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року по справі №933/411/22 підтверджено обов’язкові умови за наявності яких, роботодавець не може надати працівнику роботу, а працівник не може її виконувати. При цьому, роботодавець має довести, що він перебуває в умовах які не дозволяють забезпечити працівника роботою, зокрема, що неможливо організувати дистанційну форму роботи чи запропонувати працівнику іншу роботу.

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА 

Лист 11.03.2025 №80 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати на 90 днів, судова практика.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «HR Ліга» про особливості надання відпустки без збереження заробітної плати на 90 днів, судова практика.

Постанова Верховного Суду від 29.11.2024 р. у справі № 480/1234/23

Правова позиція Суду

Згідно із роз’ясненнями Міністерства економіки України до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX відпустка, яка передбачена частиною четвертою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX), є новим видом відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку за його заявою.

Дана відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки».

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, в якій обов’язково має бути визначеною тривалість такої відпустки, але не більше ніж 90 календарних днів.

Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Водночас вважаємо, що загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Законом не передбачено право роботодавця відмовити такому працівникові у наданні цієї відпустки. Водночас, виходячи із умов її надання, вбачається, що працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи». Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт.

Отже, законодавець встановив обов’язок для роботодавця надати працівнику відповідну відпустку, але за умови, наявність відповідних обставин, а саме: наявність факту перетину особою державного кордону або набуття статусу внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, у разі звернення працівника із заявою про надання відпустки відповідно до частини четвертої статті 12 Закону № 2136-IX, йому також необхідно надати документи, що будуть підтверджувати наведені вище обставини.

 

 

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА

Лист 11.03.2025 №79 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про законодавчі гарантії освітянам у проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки.

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про законодавчі гарантії освітянам у проєкті Бюджетної декларації на 2026-2028 роки.

Відповідно до статті 33 Бюджетного кодексу України Міністерство фінансів має щороку спільно з іншими головними розпорядниками коштів державного бюджету складати Бюджетну декларацію середньострокового бюджетного планування, що є основою для складання проєкту Державного бюджету України і прогнозів місцевих бюджетів.

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України активно долучається до формування пропозицій до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, з метою забезпечення належного фінансування освітньої галузі та гарантій для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Дотримуючись принципів соціального партнерства ЦК Профспілки внесено пропозиції Міністерству освіти і науки України щодо необхідності врахування при її опрацюванні наступного:

🔹 встановлення обсягів видатків на освіту відповідно до статті 78 Закону України «Про освіту» у розмірі не менше 7 % від ВВП. Відповідно до постанови Уряду від 28.06.2024 № 780, прогноз ВВП на 2026 рік заплановано у обсязі 10 123,2 млрд грн. Тож видатки на освітню галузь мають становити не менше 708,6 млрд грн; 

🔹 забезпечення законодавчо гарантованих статтею 61 Закону України «Про освіту» розмірів посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників з установленням розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії з 2026 року на рівні трьох мінімальних заробітних плат з відповідною їх диференціацією залежно від кваліфікаційної категорії не менше ніж на 10%, а науково-педагогічних працівників – на 25% вище;

🔹 встановлення розміру прожиткового мінімуму на рівні його фактичної величини відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум». За розрахунками ФПУ, що гуртувалися на нормах законодавства, показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цінах листопада 2024 року мав становити 7750,15 грн, а з урахуванням суми обов’язкових платежів – 9627,53 грн. Тож з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2025 рік 109,7% та на 2026 рік 109,9%, прожитковий мінімум для працездатних осіб має становити у 2026 році 11607 грн;

🔹 встановлення розміру мінімальної заробітної плати на рівні, що забезпечить достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, як це гарантовано статтею 48 Конституції України. За міжнародними оцінками рівень мінімальної зарплати повинен складати близько 50% середньої заробітної плати у галузях економіки. За прогнозними макропоказниками економічного і соціального розвитку на 2025-2027 роки, затвердженими постановою КМУ № 780, номінальна середньомісячна заробітна плата працівників на 2026 рік закладена на рівні 28 197 грн. Тож розмір мінімальної заробітної плати на 2026 рік має бути не менше 14098,5 грн. Однак, враховуючи складну економічну ситуацію в країні та негативний вплив на економіку внаслідок збройної агресії росії, як можливий, компромісний варіант про встановлення з 1 січня 2026 року мінімальної заробітної плати не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 11607 грн; 

🔹 забезпечення обсягів освітньої субвенції місцевим бюджетам в розмірі, необхідному для виплати своєчасної та в повному обсязі заробітної плати педагогічним працівникам закладів освіти, які забезпечують надання повної загальної середньої освіти, залежно від кількості в них класів (груп), створених відповідно до законодавчо визначених норм, з удосконаленням формули їх розподілу з метою наближення до фактичної потреби відповідного закладу освіти;

🔹 встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні, що перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це передбачено ст. 96 КЗпП України, для визначення розміру посадових окладів працівників наскрізних професій, а саме 14100 грн, з відповідним фінансовим забезпеченням підвищення розмірів посадових окладів працівників наскрізних професій;

🔹 забезпечення субвенції місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами з урахуванням збільшення видатків на підвищення заробітної плати педагогічних та інших працівників;

🔹 передбачення обсягів додаткової дотації на покриття поточних витрат загальноосвітніх навчальних закладів, включаючи потребу на оплату праці непедагогічних працівників, у обсягах, необхідних для забезпечення створення належних умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти, незалежно від місця їх проживання;

🔹 надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття дітьми дошкільної освіти;

🔹 забезпечення розвитку мережі закладів освіти для реалізації права громадян України на якісну та доступну освіту відповідно до їхніх потреб незалежно від місця їхнього проживання, як це гарантовано 3аконом України «Про освіту»;

🔹 встановлення рівня стипендіального забезпечення студентів та учнів на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

🔹 підвищення рівня пенсійного забезпечення, осучаснення розміру раніше призначених пенсій з урахування середньої заробітної плати у галузях економіки за останні три роки;

🔹 належного фінансового забезпечення здобуття вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема з урахуванням реалізації норм статті 61 Закону України «Про освіту» та підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС;

🔹 надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників;

🔹 фінансового забезпечення наукової діяльності та законодавчо гарантованих виплат науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

ЦК Профспілки зажадав від МОН врахування зазначених пропозицій до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки та відповідного повідомлення про це для інформування членів Профспілки.

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №78 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання «На пенсії» чи може пенсіонер сам вибрати зручну для нього дату отримання пенсії

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію видання «На пенсії» чи може пенсіонер сам вибрати зручну для нього дату отримання пенсії.

Як затверджують графіки виплати пенсії

Нагадаємо, що пенсії в Україні виплачуються в період з 4 по 25 число місяця, за який виплачується пенсія. Виплати здійснюються відповідно до затверджених графіків. Дата виплати встановлюється під час призначення пенсії залежно від статусу пенсіонера і зазвичай не змінюється, навіть якщо змінюється статус.

Згідно з чинними правилами, першочергове право на виплати пенсії мають:

  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • учасники бойових дій;
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
  • члени сімей загиблих.

Потім ідуть звичайні пенсії за інвалідністю і пенсії за віком для непрацюючих громадян. В останню чергу встановлюються дати виплати працюючим пенсіонерам.

Від чого залежить дата отримання виплат

При цьому графік виплати пенсій через відділення поштового зв’язку має свої особливості, що зумовлено розташуванням територіальних дільниць.

Додамо, що дата отримання пенсії через установи банків визначається відповідно до графіка перерахування коштів до банку з урахуванням рівномірного розподілу пенсійних коштів. Зарахування коштів банками на поточні рахунки пенсіонерів проводиться не пізніше наступного робочого дня після їх надходження від органів Пенсійного фонду.

Загалом у Пенсійному фонді дуже рідко йдуть назустріч і переглядають дату виплати пенсії на прохання пенсіонера. Технічно це досить складно, особливо коли дата виплати залежить, зокрема, від роботи конкретного поштового відділення, віддаленості конкретного будинку від цього відділення, графіка роботи листонош тощо.

Водночас головну вимогу закону Пенсійний фонд зазвичай виконує: пенсію за січень виплачують у січні, за лютий — в лютому і так далі. Далі кожен пенсіонер підлаштовується під конкретну дату отримання пенсії, яка відведена йому за затвердженим графіком.

Голова МК Профспілки                                         Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №77 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» про особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська  організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid» про особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників.

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років

              Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами). До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників». Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця. Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%. Розмір надбавки за вислугу років у зв’язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:

  • з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
  • з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.

Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963. Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.

До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у Переліку № 963, а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:

З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78, до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг. Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ. Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад’юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (п. 5, ч. 1, ст. 35 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність») зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 31 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у т. ч. докторантів. Порядок № 78 не передбачає зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій. Отже, час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується. Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.

Час роботи на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України зараховується до стажу педагогічної роботи, якщо міжнародними угодами (договорами) передбачено зарахування роботи до стажу, необхідного для призначення пенсій.

До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України “Про санкції”) на підставі договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем, та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України.

Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери

Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів Пенсійного фонду України (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.

Відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 – не менше 25 років та після цієї дати:

  • з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року – не менше 25 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
  • з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
  • з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
  • з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
  • з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
  • з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:

  1. які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
  2. 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим – одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
  • 50 років – які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
  • 50 років 6 місяців – які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
  • 51 рік – які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
  • 51 рік 6 місяців – які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
  • 52 роки – які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
  • 52 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
  • 53 роки – які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
  • 53 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
  • 54 роки – які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
  • 54 роки 6 місяців – які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
  • 55 років – які народилися з 1 січня 1971 року.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позасудовий порядок призначення пенсії

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим – до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії

У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:

Законодавча база

✔ Закон України «Про освіту»

✔ Закон України «Про повну загальну середню освіту»

✔ Закон України «Про позашкільну освіту»

✔ Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»

✔ Закон України «Про пенсійне забезпечення»

✔ Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

✔ Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»

✔ Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»

✔ Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»

✔ Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410

✔ Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1

✔ Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1

✔ Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6

Голова МК Профспілки                                    Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №76 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України на яких умовах страховий стаж зараховується як повний місяць

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України на яких умовах страховий стаж зараховується як повний місяць.

              На даний час страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду України, згідно з відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до поданої звітності страхувальників, з якими застрахована особа перебувала у трудових відносинах.

Страховий стаж напряму залежить від розміру сплачених внесків та обчислюється в місяцях.

У разі якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахування сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу пропорційно сумі сплачених внесків.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у страхувальника є обов’язок робити доплату єдиного соціального внеску до мінімального страхового внеску для зарахування стажу застрахованим особам.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 06.03.2025 №75 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про дострокові пенсії за віком

By | | , , , , ,
Leave a comment

Головам ППО

Міська   організація профспілки працівників освіти і науки України   міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України про дострокові пенсії за віком.

             Відповідно до вимог статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 правом дострокового виходу на пенсію користуються громадяни, які:

1. Мають особливий статус:

  • Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України після досягнення віку чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
  • Багатодітні матері (народили п’ятеро і більше дітей), матері осіб з інвалідністю з дитинства або тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, за умови, що вони:
    • виховали дітей до шестирічного віку;
    • досягли віку 50 років;
    • мають не менше 15 років страхового стажу.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання таких дітей здійснювалося батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

  • Звільнення за 1,5 року до досягнення пенсійного віку:
    • у зв’язку змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності чи штату працівників за умови реєстрації таких осіб у державній службі зайнятості протягом 30 днів після звільнення та відсутності протягом 7 календарних днів підходящої для них роботи;
    • у зв’язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров’я.

Право на таку пенсію виникає за умови, що особа на момент звільнення набула страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком (35 років чоловіки та 30 років жінки).

2. Мають певні захворювання:

  • Хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), діспропорційні карлики — після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок.
  • Особи з інвалідністю по зору І групи — сліпі та особи з інвалідністю з дитинства І групи після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок.

Голова МК Профспілки                                          Олександр ДЗЮБА