Лист 19.11.2024 №332 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до Положення «Про організацію дистанційного навчання».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет видання «На урок» щодо огляду змін до Положення «Про організацію дистанційного навчання».

Наказом МОН від 09.09.2024 №1276 затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України, зокрема до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Загальні норми щодо організації дистанційної форми здобуття освіти 

Для організації освітнього процесу в дистанційному форматі педагогічна рада має схвалити перелік конкретних електронних освітніх платформ, онлайн сервісів та інструментів, зокрема й електронних класних журналів і щоденників, які дозволять забезпечити єдині підходи до створення електронного освітнього середовища. Форми дистанційного навчання мають бути визначені в освітній програмі закладу освіти та можуть бути реалізовані  як:

  • навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття;
  • корекційно-розвиткові заняття;
  • вебінари;
  • онлайн форуми та конференції;
  • самостійну роботу;
  • дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність;
  • навчальні ігри;
  • консультацій тощо.

Також в освітній програмі закладу освіти мають бути визначені особливості організації освітнього процесу:

  • опис форм організації освітнього процесу;
  • інструментарій оцінювання, у тому числі з навчальних предметів художньо-естетичного, фізкультурно-оздоровчого та технологічного циклів;
  • інші складники, що враховують особливості освітньої діяльності закладу освіти.

Спосіб організації контролю за виконанням освітньої програми схвалює педагогічна рада.

В умовах дистанційного навчання педагогічні працівники можуть працювати в будь-якомі місці за їхнім вибором, у тому числі  поза робочими приміщеннями чи територією закладу освіти.  Користуючись академічною свободою, вчителі мають право самостійно:

  • обирати форми, методи та засоби дистанційного навчання;
  • самостійно визначати режим проведення окремих навчальних занять. При цьому не менше 30 відсотків навчального часу  організовується в синхронному режимі (решта – в асинхронному режимі);
  • визначати режим проведення окремих навчальних занять. Різниця між тривалістю академічної години та тривалістю заняття у синхронному режимі вважається робочим часом педагога і використовується ним для підготовки до таких занять, проведення оцінювання навчальних досягнень учнів, індивідуальних чи групових консультацій тощо.

У разі, якщо батьки не забезпечують участь дитини в освітньому процесі протягом 10 робочих днів підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.

Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти)

Здобуття освіти учнів за цією формою здійснюється на підставі рішення педагогічної ради за наявності відповідного навчально-методичного та системотехнічного забезпечення. Згідно зі змінами до Положення такий формат навчання може бути запроваджений для учнів, які:

  • не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо;
  • потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо);
  • в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України.

Зарахування або переведення на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року (або семестру) за наказом керівника закладу освіти на підставі особистої заяви одного з законних представників неповнолітнього учня. Проте якщо є обставини, які об’єктивно унеможливлюють особисте подання документів, вони можуть подаватись й іншим родичем дитини у будь-який спосіб за вибором заявника (нарочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку). У заяві має бути підтверджена наявність умов для навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет і персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку).

На підставі поданих заяв закладом освіти формуються класи (групи) з дистанційною формою здобуття освіти та визначається режим їх роботи. Учні, які здобувають загальну середню освіту за іншими (крім дистанційної) формами, при визначенні наповнюваності класів з дистанційною формою здобуття загальної середньої освіти (дистанційних класів) не враховуються.

На час дії воєнного стану в Україні мінімальна наповнюваність дистанційного класу комунального ЗЗСО становить 20 учнів, але в будь-якому випадку не менше граничної мінімальної наповнюваності класу – 5 учнів.

У випадку неможливості сформувати дистанційний клас через недостатню кількість учнів одного року навчання (менше мінімальної наповнюваності) допускається створення дистанційного класу з меншою наповнюваністю ніж 20 учнів, але в будь-якому випадку не менше 5 учнів та не більше одного такого дистанційного класу для учнів одного року навчання на територіальну громаду.

Учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, переводяться на наступний рік навчання за цією формою за результатами річного оцінювання з предметів навчального плану, якщо вони не нижче середнього рівня. Якщо встановлено початковий рівень навчальних досягнень, такі учні можуть бути переведені на очну форму відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

Якщо дитину було відраховано із закладу освіти та протягом десяти робочих днів не було зараховано до іншого закладу освіти, вона вважається не охопленою навчанням згідно з Порядком ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, а для її розшуку та повернення до навчання провадитися діяльність відповідно до законодавства.

Особливості зарахування (переведення) на дистанційну форму учнів, які були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України

Зарахування (переведення) таких учнів на дистанційну форму чи продовження ними навчання здійснюється за наявності однієї з таких умов (обставин):

1) у комунальних ЗЗСО, розташованих в населеному пункті, у якому особа проживає (перебуває), відсутні вільні місця для зарахування на очну (денну) форму здобуття загальної середньої освіти;

2) комунальні ЗЗСО, розташовані у відповідному населеному пункті, не забезпечують чи припинили забезпечувати здобуття загальної середньої освіти в очній (денній) формі на відповідному рівні повної загальної середньої освіти чи році навчання учня;

3) освітня діяльність всіх комунальних закладів ЗЗСО, розташованих в населеному пункті, у якому особа проживає (перебуває), зупинена.

Інформація про наявність цих умов (обставин) має бути оприлюднена та оновлена щопівроку на офіційному вебсайті МОН, сайті технічного адміністратора ПАК «АІКОМ», вебсайтах закладів освіти та їх засновників. До початку наступного навчального року один із законних представників учня, який навчається за дистанційною формою, надає відповідну інформацію до відповідного закладу освіти в будь-який обраний ним спосіб (особисто, засобами інформаційно-комунікаційних систем тощо).

У разі відсутності цих умов (обставин) учні, які навчаються за дистанційною формою в державних, комунальних закладах освіти, до початку наступного навчального року мають бути переведені:

  • до іншого закладу освіти для продовження здобуття загальної середньої освіти;
  • на очну (денну, вечірню) форму здобуття освіти у цьому ж закладі.

 

 

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

Лист 14.11.2024 №331 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними».

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «Кадри.UA» чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними». 

              Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів чергове засідання.

При обговоренні порівняльної таблиці до законопроєкту № 10017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» народні депутати України — члени Комітету прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому зазначений законопроєкт з необхідними техніко-юридичними правками.

Законопроєктом, зокрема, передбачено внесення змін до абз. 2 частини першої ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» стосовно права застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом, що відповідатиме іншим нормам зазначеного Закону та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Законопроєктом пропонується також внести зміни до низки законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Серед них закони:

 «Про охорону праці»;

«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

«Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»;

«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

У разі прийняття закон набуде чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА

Лист 14.11.2024 №330 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ProPodatki» чи можна не оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він в цей час працював.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ProPodatki» чи можна не оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він в цей час працював.

              Сьогодні у разі створення медичного висновку електронний лікарняний сформується за замовчуванням. Тож в окремих випадках працівники, для яких було створено е-лікарняний, можуть продовжувати роботу. Так відбувається, наприклад, коли працівник відвідав лікаря для консультації або проведення діагностики, однак фактично не втратив працездатність. За такими е-лікарняними допомога по тимчасовій втраті працездатності не призначається, адже працівник продовжував роботу і не втрачав заробіток за цей період.

Тож звернення до лікаря фіксується створенням медичного висновку.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

Отже, якщо працівник під час свого лікарняного перебував на роботі, за що отримав зарплату, яка підтверджується табелем та відомостями про нарахування та виплату, то допомога по тимчасовій непрацездатності не призначається. Оскільки лікарняний — це допомога працівнику за невідпрацьований час, а працівник працював і отримав зарплату, то одночасне отримання зарплати і допомоги не передбачено чинним законодавством.

Тож, у випадку, коли працівник звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня знову вийшов на роботу, оскільки не збирався на лікарняний, то підтвердженням того, що він працював, є табель та нарахована йому зарплата. І через це не може бути оплачений е-лікарняний, бо лікарняний — це компенсація втрати заробітку, а у працівника її не було. Тому потрібно, після отримання е-лікарняного, працівнику написати пояснювальну на кшталт: «Я, ім’я по та прізвище, такого то числа (дата) звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня вийшов на роботу, оскільки не планував відкривати лікарняний / не знав, що лікар відкрив лікарняний».

На підставі наданої працівником пояснювальної записки оформлюється рішення / протокол / наказ відповідно до того, хто є відповідальним: уповноважена особа / комісія / директор про відмову у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності, приблизно такого змісту: «Керуючись ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, НАКАЗУЮ: відмовити (ім’я та прізвища працівника, його посада), у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності за електронним лікарняним №__ від__ у зв’язку з відсутністю втрати заробітку (доходу). Підстава: заява ім’я та прізвище працівника від__, табель обліку робочого часу, відомість виплати зарплати».

Оформлення всіх вказаних вище документів є підставою для відмови роботодавцем у оплаті лікарняного працівнику.

Зазначимо, що рішення / протокол / наказ є підставою і для відмови в наданні допомоги за перші п’ять календарних дні за рахунок роботодавця, і для відмови у виплатах починаючи з 6-го дня за рахунок ПФУ.

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 14.11.2024 №329 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» як обчислити середню зарплату для оплати листа тимчасової непрацездатності працівнику який захворів у перші дні роботи.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ЛІГА:ЗАКОН» як обчислити середню зарплату для оплати листа тимчасової непрацездатності працівнику який захворів у перші дні роботи.

              Розрахунковий період для розрахунку середньої заробітної плати з метою нарахування лікарняних у загальному порядку становить 12 календарних місяців, які передували місяцю настання страхового випадку (тимчасової непрацездатності). Проте якщо в працівника не відпрацьовано жодного календарного місяця, тоді варто керуватися п. 27 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266):

«у разі коли застрахована особа перебувала в трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку».

У розглядуваному випадку працівник відпрацював лише 3 календарних дні. Тож саме вони і становлять розрахунковий період.

Для обчислення середньої заробітної плати потрібно знати розмір заробітної плати, нарахованої за ці дні.

У листі Мінсоцполітики від 29.06.2021 р. № 3565/0/290-21/45 зазначено:

«Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС» (пункт 32 Порядку № 1266).

Тобто розрахунок проводять за даними щодо нарахованої зарплати, на яку нараховано єдиний внесок та яка вказана в додатку Д1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.

Припустимо, що за місяць працівник відпрацював 15 робочих днів, а сума нарахованої заробітної плати за місяць — 12 000 грн. З огляду на це оплата за 3 робочих дні становить:
12 000 грн : 15 р. дн. х 3 р. дн. = 2400 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування лікарняних становить:
2400 грн : 3 к. дн. = 800 грн.

Своєю чергою, також потрібно врахувати страховий стаж працівника за останні 12 календарних місяців, тобто за період до працевлаштування на це підприємство. І якщо він становить менше ніж 6 календарних місяців (сумарно), то варто застосувати обмеження щодо суми допомоги відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV та п. 29 Порядку № 1266. Тобто допомогу по тимчасовій непрацездатності необхідно обчислювати, зважаючи на нараховану заробітну плату (дохід), з якої сплачують страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, установленої на час настання страхового випадку.

Під час розрахунку такого обмеження керуємося також п. 5 Порядку № 1266, у якому вказано, що середньоденну заробітну плату за один календарний день визначають шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

З 1 квітня 2024 року таке обмеження розміру середньоденної заробітної плати становить:
8100 грн : 30,44 = 266,10 грн.

Тож у разі, якщо в працівника за останні 12 календарних місяців немає страхового стажу тривалістю 6 календарних місяців, то допомогу потрібно нараховувати саме із середньоденної заробітної плати в розмірі 266,10 грн.

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

Лист 14.11.2024 №328 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України у якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Пенсійного фонду України у якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%.

              Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові сумарною кількістю, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові сумарною кількістю, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам (стаття 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 р. № 931-IX).

Право на пільгу при визначенні розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності підтверджується, зокрема, копією довідки за формою 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг» із додаванням до неї довідки закладу охорони здоров’я із зазначенням дози та кратності донацій крові або її компонентів, дат донацій або копією посвідчення донора крові.

Зазначені документи надаються застрахованою особою страхувальнику, який визначає розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Довідково

Донація (від англійського «дарування») — це процедура здавання крові людиною.

Стандартна донація крові передбачає максимально допустиму дозу об’ємом 450 мл (без урахування (до 40 мл) крові, вилученої для тестування).

Голова МК Профспілки                                     Олександр ДЗЮБА

Лист 12.011.2024 № 327 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел яка тривалість робочого часу педагогічного працівника під час канікул.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел яка тривалість робочого часу педагогічного працівника під час канікул.

              Відповідно до п. 25 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністра освіти України від 20.12.1993 р. N 455, під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.

Кожен заклад освіти має розробити та затвердити власні Правила внутрішнього трудового розпорядку, в яких має бути окреслено питання визначення робочого часу педагогічних працівників у період канікул.

Канікулярний час для вчителя є робочим часом. Його роботу за цей час оплачують із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул (п. 71 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102). Аналогічно оплачують роботу осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, які ведуть викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у тому ж закладі.

Отже, керуючись вищевикладеним:

  1. Педагогічні працівники на канікулах працюють в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.
  2. Заклад освіти має розробити та затвердити власні Правила внутрішнього трудового розпорядку і чітко окреслити межі робочого часу працівників.
  3. Роботу під час канікул оплачують із розрахунку заробітної плати, встановленої згідно тарифікації, що передувала початку канікул.

 

Голова МК Профспілки                                           Олександр ДЗЮБА

Лист 12.11.2024 № 326 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел як визначити робоче місце педагога під час канікул, якщо заклад працює дистанційно.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел як визначити робоче місце педагога під час канікул, якщо заклад працює дистанційно.

Більш детально …

Лист 12.11.2024 №325 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ibuhgalter.net» про режим роботи та оплату праці педагогів у канікулярний період.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ibuhgalter.net» про режим роботи та оплату праці педагогів у канікулярний період.

Режим робочого часу педагогів у канікулярний період

Дійсно, занять педагогічні працівники в період канікул не ведуть, але ж їх робочий час включає не лише навчальну роботу, а й іншу педагогічну діяльність, передбачену посадовими обов’язками та режимом робочого часу, а саме: підготовчу, виховну, методичну, організаційно-педагогічну та іншу роботу, яка потребує витрат робочого часу.

Відповідно до п. 25 Типових правил № 455 під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою (нагадаємо, що чергові відпустки педагогічним працівникам закладів освіти надаються в період літніх канікул), керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.

Також відповідно до п. 5.2.2 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021–2025 роки (Мінекономіки зареєструвало Галузеву угоду 18.06.2021 р. за № 12) сторони Угоди домовилися, що залучення вчителів, які здійснюють індивідуальне навчання дітей за медичними показаннями, а також асистентів учителів до виконання іншої організаційно-педагогічної роботи в канікулярний період здійснюється в межах кількості годин навчального навантаження, установленого при тарифікації до початку канікул.

Ці та інші питання визначення робочого часу педагогічних працівників у період канікул можуть бути окреслені в Правилах внутрішнього трудового розпорядку, затверджених у закладі освіти.

Наприклад, у такому документі може бути:

  • чітко прописано межізалучення педагогічних працівників до роботи в канікулярний період (приміром, під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в таких межах: з навантаженням до 9 годин — з 9.00 до 11.00; з навантаженням до 18 годин — з 9.00 до 12.00; з навантаженням до 27 годин — з 9.00 до 13.30);
  • зазначено, що організація роботи педагогічних працівників у канікулярний період здійснюється згідно з планом роботи в канікулярний період.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо освітній процес у закладі освіти організовано за змішаною та дистанційною формами навчання і деякі педагогічні працівники закладу працюють дистанційно, то встановлення режиму робочого часу для таких працівників у період канікул відбувається в зазначеному вище порядку. Тобто залучати до роботи можна в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.

У разі оголошення простою в закладі освіти щодо усіх або окремих працівників, то і в період канікул педагогічні працівники продовжують перебувати на простої, якщо роботи для них немає. Зауважимо, що відповідно до ст. 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу в тій же установі на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Оплата часу простою визначена в ст. 113 КЗпП.

Години роботи педагогічного працівника в період канікул табелюються в загальному порядку. Оскільки оплата праці здійснюється згідно з обсягом педагогічного навантаження, то в табелі обліку використання робочого часу проставляються години педагогічного навантаження, які має педагог за тарифікацією.

Викладацька діяльність 

Як відомо, особи із числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу можуть вести в цьому ж закладі освіти викладацьку роботу чи заняття з гуртківцями. Це директор, його заступники та інші працівники (наприклад, секретар, головбух тощо).

Для таких працівників за основним місцем роботи канікули також є робочим часом. І, враховуючи, що вони одночасно виконують у цьому закладі викладацьку роботу з оплатою за тарифікацією, то в період канікул також повинні виконувати іншу педагогічну діяльність (підготовчу, виховну, методичну, організаційно-педагогічну та іншу роботу).

Чи можна відправити у відпустку без збереження зарплати?

Відпустка без збереження зарплати надається працівникові тільки за його бажанням (ст. 25 та 26 Закону про відпустки).

Примусове відправлення працівників у відпустки без збереження зарплати є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавця має бути притягнуто до відповідальності.

Отже, надати відпустку без збереження зарплати можна тільки за проханням працівника.

ДО ВІДОМА. У період канікул педагогічні працівники можуть:

  • використати соціальну відпустку «на дітей». Адже така відпустка не належить до щорічних та надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та від дати досягнення дитиною відповідного віку;
  • використати частину невикористаної щорічної основної відпустки, якщо колективним договором закладу освіти передбачена можливість її використання не в період літніх канікул. Нагадаємо, що Порядок № 346 дозволяє ділити щорічну основну відпустку на частини. Але невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, у період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, — в інший канікулярний період(п. 4 Порядку № 346). Отже, якщо влітку педагог використав тільки частину щорічної відпустки, то тепер у період зимових канікул він може взяти іншу невикористану частину відпустки.

 

Оплачуємо працю педагогів у період канікул

Загальні моменти

 Механізм оплати роботи педагогів у період канікул визначено п. 71 Інструкції № 102.

ЦИТАТА. «71. За час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул».

(абз. 1 п. 71 Інструкції № 102)

Отже, якщо в період канікул педагогічні працівники (як основні працівники, так і сумісники) залучаються до роботи (вище ми зазначили, що це інша педагогічна діяльність, передбачена посадовими обов’язками та режимом робочого часу), то вони отримують зарплату, встановлену при тарифікації. Тобто з усіма доплатами та надбавками, зокрема, доплатою за перевірку письмових робіт, за класне керівництво, за завідування навчальним кабінетом тощо.

Тож окремих розрахунків під час оплати періоду канікул робити не треба — зарплату виплачують у загальному порядку.

ДО ВІДОМА. Зверніть увагу, що зарплата в період канікул виплачується за час роботи, тобто, якщо в педагога на період канікул є робота (це інша педагогічна діяльність, передбачена посадовими обов’язками та режимом робочого часу) і він її виконує. Якщо ж такої роботи немає, то доцільно оголосити простій.

Погодинна оплата Згідно з п. 73 Інструкції № 102 особи, які працюють на умовах погодинної оплати (до 240 годин на рік) і не ведуть занять під час канікул, оплату за цей час не отримують. Втім, нагадаємо, що відповідно до п. 73 Інструкції № 102 погодинна оплата педагогічних працівників допускається лише:

  • при оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх по хворобі або з інших причин вчителів, вихователів, викладачів тощо, яке тривало не більше двох місяців. Якщо заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці педагогічного працівника провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного педагогічного навантаження в порядку, передбаченому п. 68 Інструкції № 102;
  • при оплаті працівників підприємств, організацій та установ, які залучаються для педагогічної роботи. Підкреслимо, що тут не йдетьсяпро сумісників-педагогів. Педагогічні працівники, які працюють за сумісництвом, зарплату отримують згідно з тарифікацією(п. 68 Інструкції № 102), що підкреслювало МОН, наприклад у листі від 10.08.2018 р. № 1/11-8468 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 33/2018, с. 9). Винятки складають тільки керівники гуртків у закладах освіти, для яких цей заклад освіти не є основним місцем роботи, — згідно з п. 90 Інструкції № 102 оплата праці таких керівників гуртків здійснюється на умовах погодинної оплати праці.

Нагадаємо, що відповідно до п. 91 Інструкції № 102 працівники закладу освіти (у тому числі й керівні) можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі у визначених у цьому пункті межах. Названим працівникам за норму годин, визначену в цьому пункті, оплата здійснюється понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому, відповідно, для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).

Хвороба 

Якщо в період канікул, які є робочим часом для педагога, такий педагогічний працівник захворіє, то листок непрацездатності оплачується на загальних засадах. Адже страховий випадок настав у період роботи.

 

Голова МК Профспілки                                        Олександр ДЗЮБА

 

Лист 12.11.2024 № 324 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «U-LEAD» про надання відпусток працівникам закладів освіти.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «U-LEAD» про надання відпусток працівникам закладів освіти.

              Як правило, щорічна основна відпустка педагогічним працівникам надається згідно з графіками, які затверджуються власником установи або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки», керівникам та педагогічним працівникам закладів освіти щорічна основна відпустка надається у порядку, затвердженому постановою КМУ «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» від 14.04.1997 р. № 346 (далі — Порядок).

При цьому згідно з абз. 3 п. 2 Порядку, керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам закладів освіти та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

В свою чергу, Положення про заклад дошкільної освіти, затверджене постановою КМУ від 12.03.2003 р. № 305, передбачає, що навчальний рік у закладі дошкільної освіти починається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року. Літній період починається 1 червня і закінчується 31 серпня (п. 15 зазначеного Положення).

Пунктом 4 Порядку також встановлено, що перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки». Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, — в інший канікулярний період.

Тобто, зазначена норма говорить про відсутність суворого зобов’язання використання частини щорічної основної відпустки лише у канікулярний період. Але при цьому потрібно враховувати затверджений План роботи закладу на навчальний рік, щоб уникнути порушень затвердженої для закладу освітньої програми.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про відпустки», у разі перенесення щорічної відпустки, новий термін її надання встановлюється з згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Зверніть увагу, чинним законодавством України не заборонено протягом року використовувати будь-які інші види відпусток повної тривалості.

Також нагадуємо, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. У цьому випадку надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

Отже, щорічна основна відпустка повної тривалості надається лише в період літніх канікул. Разом з тим, частину щорічної основної відпустки та додаткові відпустки повної тривалості педагогічний працівник має право взяти у будь-який час протягом року в порядку, визначеному законодавством.

Голова МК Профспілки                                             Олександр ДЗЮБА

Лист 07.11.2024 №323 Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про сертифікацію, атестацію та оплату праці педагогічних працівників.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про сертифікацію, атестацію та оплату праці педагогічних працівників.

Згідно з частиною 4 статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний сприяти проходженню атестації та сертифікації педагогічними працівниками. 

Відповідно до частини 7 статті 49 цього закону успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. 

Частиною 5 статті 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката.

Пунктом 40 Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників», також передбачено, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника.

Відповідно до постанови Кабміну від 19.02.2020 № 113 «Про встановлення доплати педагогічним працівникам за успішне проходження сертифікації», розробленої на виконання частини 5 статті 61 Закону України «Про освіту», педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію, встановлюється щомісячна доплата в розмірі 20% ставки заробітної плати пропорційно до обсягу педагогічного навантаження, що виконується працівником на цій посаді. Доплата за успішне проходження сертифікації здійснюється протягом строку дії сертифіката.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 наказу МОН від 09.09.2022 № 805 «Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників» педагогічним працівникам, які до набрання чинності цим наказом (до 1 вересня 2023 року), успішно пройшли сертифікацію і мають чинні сертифікати (один раз протягом дії сертифіката), проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації із присвоєнням наступної (збереженням присвоєної) кваліфікаційної категорії, педагогічного звання.

Підпунктом 3 пункту 2 наказу МОН України від 10.09.2024 № 1277 «Про внесення змін до Положення про атестацію педагогічних працівників», який набув чинності з 5 листопада 2024 року, встановлено, що право на зарахування сертифікації як чергової атестації мають педагогічні працівники, які до набрання чинності цим наказом успішно пройшли сертифікацію, мають чинні сертифікати про її проходження та які не скористалися таким правом до набрання чинності цим наказом.

Пунктом 13 розділу І Положення про атестацію в редакції наказу МОН № 1277 також установлено, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником та є підставою для присвоєння атестаційною комісією йому чергової кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання чи підтвердження наявної вищої кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання з дня подачі до атестаційної комісії сертифіката.

Повноваження атестаційних комісій, створених у відповідному навчальному році, тривають до створення нових атестаційних комісій у наступному навчальному році, оскільки Положенням про атестацію не встановлено норми про їх припинення.

Тож оскільки сертифікат конкретного вчителя діє три роки, то оплата його праці мала здійснюватися за більш високою кваліфікаційною категорією (за вищою кваліфікаційною категорією за її наявності під час сертифікації), з дати, засвідченої у сертифікаті впродовж трьох років, як це передбачено у постанові Кабміну № 113.

Зважаючи, що доплата за успішне проходження сертифікації здійснюється протягом строку дії сертифіката, а саме з дати, засвідченої в сертифікаті впродовж трьох років, то відповідним вчителям має провадитися також щомісячна доплата в розмірі 20% ставки заробітної плати, встановленої за більш високою кваліфікаційною категорією, пропорційно обсягу педагогічного навантаження з дати, засвідченої в сертифікаті.

У разі порушення цих норм законодавчих актів, вчителям, які мають сертифікати, має бути повернена вся сума заробітної плати, втрачена ними в результаті неправомірних дій керівників закладів та органів освіти.

Відповідно до пункту 6 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, відповідальність за своєчасне і правильне встановлення працівникам ставок заробітної плати, посадових окладів, обчислення заробітної плати покладається на керівників та головних бухгалтерів (бухгалтерів) установ і закладів освіти, керівників вищих органів управління.

Голова МК Профспілки                                      Олександр ДЗЮБА