Лист 02.02.2023 № 34 надає інформацію щодо додаткової відпустки за особливий характер праці.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо додаткової відпустки за особливий характер праці.

               Чинним законодавством передбачено надання щорічної додаткової відпуски за особливий характер праці (ст. 76 КЗпП), що деталізовано в ст. 8 Закону про відпустки:

– окремим категоріям працівників, які зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я за списками № 1 та № 2, затвердженими постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 «Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер», – тривалістю до 35 календарних днів;

– працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до семи календарних днів за списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (п. 3 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 10.10.97 р. № 7).

Види щорічних додаткових відпусток та їх тривалість визначаються на підприємстві колективним або трудовим договором. Про обов’язок роботодавця щодо надання додаткових відпусток у листі Мінсоцполітики від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14 зазначено, що щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не передбачено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.

Водночас у листі Мінсоцполітики від 07.04.2006 р. № 2411/0/14-06/18 «Щодо обов’язковості укладення колективного договору на підприємстві та відповідальності за його відсутність» визначено, що у разі якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом.

Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці є обов’язком роботодавця.

Заборонено не надавати щорічну відпустку протягом робочого року працівникам, які мають право на додаткові щорічні відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером роботи (ст. 11 Закону про відпустки).

За порушення законодавства про відпустки адміністративна відповідальність посадових осіб передбачена частиною першою (від 510 до 1700 грн.) та другою (від 1700 до 5100 грн.) статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність у розмірі мінімальної заробітної плати (6700 грн.)..

«Комп’ютерна» відпустка

Робота за комп’ютером пов’язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, тому її віднесено до роботи з особ­ливим характером праці. Пунктом 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 2 установлено право працівників, що працюють на електронно-обчислюваних та обчислювальних машинах, тобто за комп’ютером, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів.

При цьому на відміну від шкідливих умов праці для надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Порядок застосування Списку № 2 затверджено наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16 «Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер», відповідно до якого «відпускна» норма поширюється на всіх працівників виробництв, цехів, професій та посад за п. 58 цього Списку, які у своїй роботі застосовують комп’ютер, незалежно від галузевої приналежності підприємства. Саме тому важливо довести зв’язок функціоналу працівника з роботою за комп’ютером. Наприклад, у ДК 003:2010 містяться такі професійні назви, як «інженер з комп’ютерних систем», «адміністратор системи», «аналітик операційного та прикладного програмного забезпечення», «оператор комп’ю­терного набору», з назв яких видно, що робота працівника пов’язана з комп’ютером і займає майже весь робочий час. Очевидно, що офісні працівники (бухгалтери, юристи, кадровики, секретарі та ін.) зазвичай виконують роботу за комп’ютером не менше половини тривалості свого робочого дня. І доводити це треба, прописавши функціональні обов’язки працівника, кваліфікаційні вимоги до нього, перелік робіт, які він виконує, в посадовій інструкції. Отже, працівники, які за своїми посадовими обов’язками працюють за комп’ютером, можуть претендувати на щорічну додаткову відпуску за особливий характер праці.

Перелік посад, що мають право на «комп’ютерну» відпуску, роботодавець прописує в колективному або трудовому договорі (частина друга ст. 8 Закону про відпустки).

Як визначити тривалість відпустки

Визначення тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу за комп’ютером є правом роботодавця. Таку відпустку може бути встановлено для всіх працівників, які мають на неї право, однакової тривалості. Роботодавець може обрати диференційований підхід і різним категоріям працівників установити різну тривалість відпустки в межах законодавчо визначеного терміну.

Законодавство встановлює певні обмеження щодо режиму роботи за комп’ютером. Для отримання такої відпустки працівник має бути зайнятий роботою за комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників виробництв, цехів, професій і посад. З огляду на це додаткова відпустка за роботу за комп’ютером надається пропорційно фактично відпрацьованому в цих умовах часу.

Періоди, які не враховуються

Стаж роботи, що дає право на відпуску за роботу за комп’ютером, включає:

час фактичної роботи з особливим характером праці (за комп’ютером), якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади;

час щорічних основної та додаткових відпусток за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

До стажу зараховується час, протягом якого працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем, тобто коли він фактично виконував свої трудові обов’язки за комп’ютером. А тому періоди, в які працівників звільнено від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці, не зараховуються. До стажу, що дає право на додаткову відпуску за роботу за комп’ютером, не враховуються періоди збереження місця роботи та середнього заробітку, коли працівник не виконував роботи, які дають право на таку додаткову відпустку, а саме лікарняні, відпустки без збереження заробітної плати, перебування на курсах підвищення кваліфікації.

Розрахунок відпустки

Для розрахунку відпустки роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах особливого характеру праці. Тобто необхідно щоденно обліковувати години, проведені за роботою за комп’ютером. Затверджених рекомендацій та форми обліку робочого часу окремо щодо роботи за комп’ю­тером не визначено. Тому роботодавці це питання вирішують на власний розсуд, наприклад, за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, хронометражу робочого часу або на підставі функціоналу за посадовою інструкцією, якщо це можливо.

Обрахунок стажу та фактичної тривалості відпустки за роботу за комп’ютером проводиться стосовно кожного працівника, який має право на таку відпустку. Варто зазначити, що право на щорічну додаткову відпустку за роботу за комп’ютером мають як працівники за основним місцем роботи, так і сумісники.

Конкретна тривалість такої додаткової відпустки, як зазначено у листі Мінсоцполітики від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10 «Щодо надання щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці», залежить від часу роботи за комп’ютером. Наприклад, на підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень, восьмигодинний робочий день, але тимчасово запроваджено режим неповного робочого дня — три години на день. Проте щоб мати право на щорічну додаткову «комп’ютерну» відпустку, необхідно, аби робота з особливим характером тривала не менше чотирьох годин на день. В зазначеній ситуації працівникам щорічна додаткова відпустка за роботу за комп’ютером не надається.

Чи можна отримати компенсацію

На «комп’ютерну» відпустку поширюються усі норми, які стосуються надання щорічних відпусток або заміни їх грошовою компенсацією. Таким чином, працівники, які не скористалися «комп’ютерною» відпусткою, мають право на отримання грошової компенсації у разі звільнення або без звільнення у порядку, встановленому ст. 24 Закону про відпустки.

Працівникам віком до 18 років заборонено замінювати компенсацією усі види відпусток.

Приклад

Колективним договором працівнику встановлено щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (за роботу за комп’ютером) тривалістю чотири календарні дні.

На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота та неділя). За своїми посадовими обов’язками працівник зайнятий роботою за комп’ютером не менше половини тривалості робочого дня.

З 01.06.2018 р. працівнику було надано щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (робота за комп’ютером) за період роботи з 22.05.2017 р. по 21.05.2018 р. За цей робочий період працівник перебував у щорічній основній відпустці – 24 календарні дні (з 01.09.2017 р. по 24.09.2017 р.), у відпустці без збереження заробітної плати – 14 календарних днів (з 16.11.2017 р. по 29.11.2017 р.) та на лікарняному – 12 календарних днів (з 01.02.2018 р. по 12.02.2018 р.).

Визначаємо, скільки днів щорічної додаткової «комп’ю­терної» відпустки роботодавець має надати працівникові за фактично відпрацьований за комп’ютером час.

Кількість робочих днів у робочому році – 249 календарних днів.

Стаж роботи з особливими умовами праці (за комп’ю­тером): 249 к. д. – 11 св. д. – 14 к. д. – 12 к. д. = 212 к. д.

Тривалість «комп’ютерної» відпуски за фактично відпрацьований час за комп’ютером протягом робочого року:

(212 к. д. : 249 к. д.) × 4 к. д. = 0,851

0,851 × 4 к. д. = 3,404 дні (≈ 3 к. д.).

Голова МК профспілки                                                     О. ДЗЮБА

Tagged , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.