Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію про відповідальність керівника за порушення трудового законодавства.
Керівник несе персональну відповідальність за порушення у всіх сферах законодавства, що регламентують його обов’язки як посадової особи, що керує підприємством. За порушення трудового законодавства застосовується всі види відповідальності (дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна). Дисциплінарна відповідальність Відповідно до Кодексу законів про працю, статті 147, відповідні посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Підставою для відповідальності є порушення правил внутрішнього трудового розпорядку чи статуту. Закон передбачає два види дисциплінарного стягнення: 1) догана; Застосовано може бути тільки один захід стягнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення. У приватному секторі такі окремі додаткові підстави майже не зустрічаються. Це відноситься у більшості до державного сектору. Матеріальна відповідальність КЗпП встановлює матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівником підприємству. Така відповідальність наступає у разі спричинення виключно прямої шкоди. Це важливий запобіжник для гарантій директора. Бо закон дозволяє стягнення з керівника матеріальної шкоди, як наслідок притягнення до відповідальності. Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності, зокрема, можуть бути:
У відмінності від працівників, що не є посадовими особами, керівник не має гарантій щодо стягнення суми шкоди у розмірі, що не може перевищувати розмір заробітку. Тобто останній повинен у добровільному або примусовому порядку сплати повну суму спричиненої шкоди. Примусове стягнення передбачає вирахування з заробітної плати та/чи звернення підприємством до суду з відповідним позовом. Єдиний випадок, коли такі обмеження працюють, передбачені у ст. 133 КЗпП. Обмежена матеріальна відповідальність передбачена для керівників, у разі заподіяння шкоди:
За цих підстав відповідальності визначається у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку керівника. І наостанок, ще важлива інформація про матеріальну відповідальність. Притягнення до такої відповідальності не звільняє від притягнення керівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. І навпаки, накладення, наприклад адміністративного штрафу, не звільняє від сплати коштів за завдану шкоду. Основу правового регулювання питань притягнення до матеріальної відповідальності визначено ст.ст. 130–138 КЗпП. Адміністративна відповідальність Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає значний перелік статей, які встановлюють відповідальність керівника за порушення трудового законодавства. Більша частина норм адміністративної відповідальності, які зокрема і найчастіше застосовують органи Держпраці, зазначені у ст. 41 КЗпП. Умовно всі порушення можна поділити на такі групи: 1. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці Відповідальність за ці порушення передбачена ч. 5, 6 ст. 41 КУпАП. Розмір штрафів від 340 грн до 850 грн (від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Окремі спеціальні санкції ще визначені статтями 93, 94 КУпАП. Вони стосуються порушень вимог законодавства з безпечного ведення робіт та норм про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. 2. Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, або/та виплата її не в повному обсязі Розмір штрафу з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн). У разі повторного вчинення протягом року — вже 1700 до 5100 грн (ч. 1, 2 ст. 41 КУпАП). 3. Порушення під час прийняття на роботу та Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору Стаття 200 КУпАП передбачає незначні розміри штрафів за порушення під час оформлення на роботу (до 51 грн). Більші штрафи починаються у разі порушень щодо працевлаштування іноземців. Штраф відповідно може бути від 100 до 200 нмдг — від 1700 до 3400 грн (ст. 204 КУпАП). Але звичайно найбільшої уваги у цьому блоці заслуговує одне з наймасовіших порушення на сьогодні — офіційно «непрацевлаштовані» співробітники. На сьогодні маємо різну судову практику щодо притягнення до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору. З одного боку передбачено два види відповідальності — адміністративна (ч. 3 ст. 41 КУпАП) та фінансова (ст. 265 КЗпП). З іншого — існує конституційний принцип, за яким не можна притягнути двічі до відповідальності за одне й те саме порушення. Держпраці намагаються притягнути до відповідальності за ст. 265 КЗпП. Розміри штрафів:
4. Порушення правил щодо колективного договору Відповідальність передбачена ст.ст. 411–413 КУпАП і може у відповідності до складу адміністративного правопорушення бути у вигляді штрафу від 17 грн і до 1700 грн. 5. Дотримання соціальних гарантій працівників Окремо можна виділити санкцію за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених військовим законодавством — штраф від 850 до 1700 грн. Інші порушення у цьому напрямку можуть «коштувати» керівнику від 510 до 1700 грн. Окремим пунктом можна виділити статтю 1884 КУпАП, в якій передбачено відповідальність за невиконання законних вимог держорганів, по суті Держпраці. Від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510–1700 грн) — саме такий штраф може отримати директор, якщо, наприклад, не надасть відповідь на запит інспектора Держпраці. Також зверніть увагу, що всі адміністративні протоколи направляються до суду для розгляду. Тому якщо є необхідність оскаржити можливий штраф, то для цього не потрібно окремо з позовом звертатися до суду. Необхідно з’явитися до суду на виклик та надати пояснення та можливі документи щодо спростування своєї провини. Фінансова відповідальність Фінансова відповідальність за порушення керівником законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпП. Як зазначалося раніше інспектори Держпраці намагаються стягнути саме штраф за КЗпП. Важливе зауваження — хто саме зобов’язаний сплатити штраф:
На сьогодні розмір штраф за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору складає десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, або 67 000 грн. Законом передбачено послаблення додо роботодавців, що працюють на спрощеній системі оподаткування (І–ІІІ групи) — до них застосовується попередження за вчинення цього порушення вперше. Вище розміри штрафів встановлені лише за повторне теж порушення (201 000 грн) та за недопуск перевіряючих щодо пошуку тих же «непрацевлаштованих» — 107 200 грн. Інші порушення мають найчастіше санкцію у розмірі 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Право проводити перевірки на накладати штрафи у порядку ст. 265 КЗпП мають як інспектори Держпраці, так і податківці. Однак є суттєвий момент у процедурі оскарження. Після проведення заходу Акт перевірки направляються на комісійний розгляд, і закінчується винесенням постанови зі штрафною санкцією. Ця постава вже є виконавчим документом. Тобто виконавча служба після отримання від Держпраці цього документу відразу відкриває виконавче провадження та може арештовувати рахунки підприємства. Для того щоб оскаржити таку постанову необхідно самостійно звертатися до адміністративного суду з позовом. Кримінальна відповідальність Основні норми, що встановлюють кримінальні санкції — ст.ст. 172–175 Кримінального кодексу України. В рамках звичайної перевірки щодо «непрацевлаштованих» паралельно правоохоронний орган може почати досудове розслідування за ст. 172 КК України. Бо ця стаття — це просто подарунок для правоохоронців. Саме через це речення у фабулі статті — «а також інше грубе порушення законодавства про працю». Стаття 175 КК України (невиплата заробітної плати більш як за один місяць) є дієвим інструментом боротьби проти безпідставного порушення права працівника на винагороду. У цій статті закладено механізм звільнення від кримінальної відповідальності у разі повної виплати заборгованості по заробітній платі Окремо йдуть статті щодо порушення вимог законодавства про охорону праці. Цей розділ Кримінального кодексу України так і називається «Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва»:
Об’єднує всі кримінальні статті — відносно невеликі санкції, бо всі вони починаються зі штрафів. Однак у ситуації коли відбувся інцидент, що мав наслідками загибель людей або інші тяжкі наслідки, санкція статей (271–273 КК України) відповідальність може бути і позбавлення волі до 8 років. У теорії кримінальна відповідальність за вказані порушення з охорони праці покладаються на призначену відповідну посадову особу (наприклад, відповідальна особо з охорони праці чи ін.). Однак на практиці керівник також може бути обвинуваченим у цьому порушенні закону. Висновки Трудове законодавство є складним для його дотримання та проведення превентивних заходів. З одного боку є момент непередбачуваності. Травмування на виробництві, наприклад, може статися у будь-який момент навіть з досвідченим працівником. З іншого боку, трудове законодавство є настільки «зарегламентованим», що відповідно його майже неможливо дотримуватися на 100 відсотків. Голова МК профспілки О. Дзюба |
