Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію «Адвокатської сім’ї Лисенко» щодо правових аспектів відсутності працівника на роботі під час повітряної тривоги.
Робота під час повітряної тривоги: право чи обов’язок працівника Повітряна тривога — сигнал оповіщення населення про загрозу атаки з повітря, яка здійснюється через системи оповіщення, зокрема через електронні комунікаційні мережі загального користування (ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 р. № 733. Укриття (захисні споруди цивільного захисту) — інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Передбачений алгоритм поведінки громадян у випадку оголошення повітряної тривоги: після отримання оповіщення громадяни повинні негайно повинні пройти в укриття для збереження здоров’я та життя. Працівники не є виключенням, тому у разі оголошення повітряної тривогу в районі, де працює працівник, останній повинен припинити роботу та вжити необхідні заходів безпеки для свого здоров’я та життя. Укриття під час повітряної тривоги для працівника може бути:
Саме працівник вирішує, в якому укритті він буде перебувати під час повітряної тривоги в робочий час (в офісі або пройти в найближче обладнане укриття). Обов’язок роботодавця Роботодавець повинен створити належні та безпечні умови праці:
Підприємства мають розробити та запровадити локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) дій працівниками для збереження життя і здоров’я, зокрема для їх негайного переходу до укриття. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. За період простою з причин, передбачених частиною другою ст. 6 Закону «Про охорону праці», які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. При цьому, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Отже, виконання роботи під час повітряної тривоги є загрозою для життя та здоров’я працівника. Відсутність працівника на роботі під час тривоги: прогул чи необхідність Прогул — відсутність працівника на роботі понад 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця (ч. 4 п. 1 ст. 40 КЗпП). Прогул — це залишення роботи без поважних причин та без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причин відсутності на роботі надається, виходячи з конкретних обставин. Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно зі статтею 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Визначаючи справедливий баланс між правом особи на безпечне для життя і здоров’я довкілля та правом на справедливий суд, слід зазначити про пріоритет природного права особи на життя та безпечне довкілля, яке визнається усіма цивілізованими народами і націями та є загальним спадком європейської правової традиції, позитивний обов’язок щодо забезпечення якого на території України покладено на Державу Україна. Так, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (стаття 1 Конституції України). Невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, в тому числі повітряної тривоги, не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада. Між повітряною тривогою та прогулом повинен бути такий зв’язок, що в результаті повітряної тривоги та небезпеки для життя та здоров’я працівник вимушено відсутній на роботі (в офісі або на робочому місці на дистанційній роботі). В такому випадку повітряна тривога буде поважною причиною прогулу. Відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги може бути поважною причиною, але в залежності від обставин та дій працівника. Давайте розберем два приклада: 1. Працівник протягом одного дня уходив декілька разів з робочого місця в укриття, час його відсутності співпадає з оголошеними тривогами. Це вимушений прогул з поважних причин. 2. Працівник відсутній на роботі 3 дня, а потім заявляє що він сидів в укритті вдома, а повітряні тривоги були 2 рази по 1,5 години), то це прогул, оскільки працівник має перебувати в укритті лише під час повітряних тривог, а в інший час працювати. Отже, перебування в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності працівника на роботі, якщо:
Судова практика Висновку Верховного Суду наразі немає. Судова практика у питанні поважності причини прогулу, як повітряна тривога лише формується. Вже є рішення судів перших інстанцій. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.09.2022 р. по справі № 161/8467/22 Працівника КП «Луцькводоканал» було звільнено за прогули. Поважність її відсутності вона пояснювала постійними повітряними тривогами. Судом було встановлено:
Суд співставив тривалості повітряних тривог та часу відсутності працівника на робочому місці, і встановив, що повітряна тривога оголошена поза межами робочого часу підприємства. Рішення Карлівський районний суд Полтавської області від 22.08.2023 р. по справі № 531/609/23 Працівника було звільнено за прогул 10.02.2023 року. Судом було встановлено:
Отже, невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин не може мати наслідком звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за підставою «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 р. по справі № 480/5559/22 Суд висловив позицію, що перебування в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною відсутності працівника на роботі, однак позивач не заперечує, що був відсутній на робочому місці протягом повних робочих днів, в тому числі і в ті години, коли повітряна тривога не оголошувалась. При цьому, належних доказів поважності причин своєї відсутності на роботі в цей час позивач не надав. Тому роботодавець не може вимагати працівника працювати під час повітряної тривоги, якщо він не створив для нього безпечні умови праці (обладнав спеціальне укриття, де можна працювати). В свою чергу, працівник може не виконувати роботу під час повітряної тривоги, а перебувати в укритті. Як оплачується робочий час, коли працівники перебувають в укритті під час повітряної тривоги? Чіткого алгоритму законодавством не передбачено. Теоретично можна:
Ст. 34 КЗпП. Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. П. 3 ст. 113 КЗпП. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Але, виникають труднощі з оформленням простою. Кожного разу треба скласти акт про простій, видати наказ про простій, перерахувати за час відсутності середній заробіток, ознайомити працівника з наказом).
Роботодавець може прийняти таке рішення і не змінювати розмір з/п працівника, адже його відсутність не з його вини. Крім того, більшість працівників мають технічну змогу працювати в укриттях, тому і зменшувати з/п немає підстав. |
Голова МК профспілки О. ДЗЮБА
