Є такі працівники, які не ходять у відпустки роками. Багато з них вважають, що невикористані ними дні відпочинку не пропадають, а накопичуються. А отже, їх можна використати згодом. Проте це не зовсім так. Пропонуємо пригадати, які з відпусток згорають у новорічну ніч, а які ще можна буде використати у 2024 році.| Вид відпустки | Особливості надання | | Відпустки, що накопичуються (переносяться на наступний рік) | | Щорічні відпустки (ст. 4, 6–8 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки):
• основна відпустка;
• додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
• додаткова відпустка за особливий характер праці (у тому числі за ненормований робочий день);
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (у тому числі додаткові відпустки за стаж держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування) | Щорічні відпустки (основну і додаткові) надають за робочий рік. При цьому право на додаткову відпустку за стаж у держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування виникає після досягнення відповідного стажу служби.
Строк давності, після якого працівник втрачає право на ці відпустки, законодавством не передбачений. Працівник має право їх використати в подальших роках.
Усі дні зазначених відпусток, не використані працівником за попередні робочі роки, вносять до графіка відпусток на 2024 рік. При цьому доцільно надавати працівникові спочатку невикористану щорічну відпустку за попередній рік, а потім за наступний (лист Мінсоцполітики від 24.12.2013 р. № 152/13/82-13).
Нагадаємо, що у мирний час заборонено не надавати щорічні відпустки (ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки):
• повної тривалості протягом 2 років підряд;
• протягом робочого року особам віком до 18 років і працівникам, які мають право на «шкідливі» та «особливі» додаткові відпустки.
Порушення цієї вимоги може обернутися для роботодавця штрафними санкціями. Проте це зовсім не означає, що після закінчення зазначених строків працівник втрачає право на щорічну відпустку.
Водночас не забувайте про такі нюанси.
Нюанс 1. У період дії воєнного стану:
• роботодавець має право відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX);
• ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки не діє. А отже, роботодавцю штрафні санкції не загрожують.
Нюанс 2. У 2024 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року (ст. 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX).
У разі невикористання таких відпусток працівнику в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік. | | 2. Соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону про відпустки) | Ця відпустка «прив’язана» до календарного року і залежить від віку дитини.
Зверніть увагу: працівник має право на цю відпустку в тому числі за той календарний рік, в якому:
• дитина досягла відповідного граничного віку;
• у працівника немає відпрацьованих днів (починаючи з 2021 року). Наприклад, працівниця, яка має двох дітей та перебувала весь 2023 рік у відпустці для догляду до 3 років, має право на соцвідпустку за цей рік.
Строку давності, після закінчення якого працівник втрачає право на цю відпустку, немає (лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 435/13/116-16). Працівник, який не скористався «дитячою» відпусткою за 2023 рік, має право використати її у 2024 році. При цьому з початком 2024 року в нього знову виникає право на «дитячу» відпустку (звісно, при дотриманні необхідних умов) | | Відпустки, що використовуються разово в межах визначеного періоду (невикористана частина переноситься на наступний рік) | Відпустка без збереження зарплати для ВПО та тих, хто за кордоном
(ч. 4 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX) | Право на таку відпустку мають внутрішньо переміщені особи та особи, які виїхали за кордон.
Зверніть увагу! Відпустка без збереження зарплати для ВПО надається:
• в обов’язковому порядку (згода роботодавця не потрібна);
• виключно протягом дії воєнного стану (!).
Тривалість відпустки — не більше 90 календарних днів.
Тому якщо протягом 2023 року працівник, який має право на отримання відпустки без збереження зарплати для ВПО:
• ще НЕ використав всі дозволені 90 календарних днів такої відпустки, він (при дотриманні певних умов) має право скористатися залишком такої відпустки, доки триває воєнний стан (на сьогодні — до 14.02.2024);
• використав усі дозволені 90 календарних днів відпустки, то отримати ще раз 90 календарних днів відпочинку за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 або якусь їх частину у 2024 році він вже не зможе.
Тобто дні відпустки без збереження зарплати для ВПО не накопичуються у працівника, а поступово використовуються протягом дії воєнного стану | | Відпустки, що «згорають» (не переносяться на наступний рік) | Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням
(ст. 13–151 Закону про відпустки) | Навчальну відпустку надають працівникові за основним місцем роботи чітко в період, визначений навчальним закладом. Відмовити в наданні цієї відпустки у зв’язку з виробничою необхідністю роботодавець не має права.
Навчальна відпустка не належить до щорічних відпусток. Тому якщо працівник не скористався своїм правом на таку відпустку у відповідний період (визначений навчальним закладом), то на інший період вона не переноситься | Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності
(ст. 162 Закону про відпустки) | Цю відпустку надають за календарний рік учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII, та деяким іншим особам.
Тривалість відпустки — 14 календарних днів.
«Бойова» відпустка не належить до щорічних відпусток, а отже, невикористані дні такої відпустки на наступні роки не переноситься.
Нюанс. Якщо «бойова» відпустка почалася у 2023 році, а закінчилася у 2024-му, то вважається, що відпустка працівникові надана за 2023 рік | «Чорнобильська» відпустка
(п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII) | Таку додаткову відпустку надають працівникам, віднесеним до 1 і 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ця відпустка «розрахована» на календарний рік і не належить до щорічних відпусток. Тому дні відпустки, не використані працівником у 2023 році, «згорають» і на 2024 рік не переносяться.
Тривалість відпустки — 16 календарних днів.
Так само, як і «бойову» відпустку, «чорнобильську» відпустку вважають наданою за той календарний рік, на який припадає її початок | Відпустка без збереження зарплати
(ст. 25, 26 Закону про відпустки) | Цю відпустку надають:
• за бажанням працівника в обов’язковому порядку за наявності певного статусу або обставин, викладених у ст. 25 Закону про відпустки;
• за згодою сторін — за сімейними обставинами та іншими причинами (ст. 26 Закону про відпустки).
Кількість днів відпустки без збереження зарплати виділена на календарний рік або прив’язана до певної події. Якщо працівник не скористався належними йому днями відпустки «за свій рахунок» у 2023 році, то невикористані дні цієї відпустки на 2024 рік не переносяться.
Важливо! Примусово відправляти працівників у відпустки «за свій рахунок» не можна! |
|
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «КАДРОВИК.UA» щодо залишків відпусток, які згорять у новорічну ніч.
