Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Освітнього омбудсмена України як правильно передати благодійну допомогу закладу освіти у вигляді коштів та матеріальних цінностей.
За утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти відповідає засновник, що визначено ч. 6 ст. 25 Закону України “Про освіту”. Причому важливо, що це забезпечення має бути достатнім, щоб виконувати стандарти освіти та ліцензійні умови. І коли для закладу освіти виникає потреба в якихось товарах, роботах, послугах, керівник має звернутися до управління освіти з відповідним запитом.
Якщо управління освіти як уповноважений орган засновника закладу освіти вважає за доцільне та можливе фінансування цього запиту, воно виділяє кошти за встановленим порядком. Після виділення коштів заклад освіти здійснює необхідні закупівлі, якщо має фінансову автономію (тобто має власну бухгалтерію), або ці закупівлі здійснює централізована бухгалтерія органу управління освітою, якщо заклади освіти не мають власної бухгалтерії.
Але не завжди засновник або не вбачає за доцільне, або не має коштів на потребу, за якою звернувся керівник закладу освіти: чи то за власною ініціативою, чи то з ініціативи батьків.
У такому разі керівник закладу освіти може звернутися до благодійників – підприємств, організацій, фондів, фізичних осіб з проханням надати допомогу у вигляді товарів, послуг чи коштів. Такими благодійниками досить часто виступають батьки учнів. Якщо благодійники добровільно (тобто – без жодного примусу) бажають допомогти закладу освіти, то вони можуть це зробити, надавши закладу освіти благодійну допомогу.
Але дуже важливо не лише надіслати кошти або придбати товар чи закупити послуги для школи, садочка, а й офіційно їх передати та правильно оформити цю передачу.
Допомогу у вигляді коштів благодійники мають перераховувати або у безготівковій формі на спеціальний казначейський рахунок закладу освіти, або в касу. Але каси у закладах загальної середньої та дошкільної освіти відсутні, проте можуть бути наявні в органах управління освітою (відділах, управліннях, департаментах). У будь-якому разі, варто пам’ятати найголовніше: передача неоприбуткованих готівкових коштів є незаконною та заборонена.
Уся передана благодійна допомога: кошти чи матеріальні цінності – обов’язково береться на баланс закладу освіти.
Бо якщо матеріальні цінності, кошти передаються неофіційно, без оформлення документів, то така передача буде незаконною та відкриває можливості для привласнення матеріальної цінності, розкрадання грошей тощо, і такі випадки, на жаль, непоодинокі. Щоб попередити це, ми підготували публікацію, як правильно передати та обліковувати благодійну допомогу в закладі освіти. Ця процедура доволі складна, але її варто здійснювати. Звертаємо увагу, що роз’яснення має рекомендаційний характер.
ПОНЯТТЯ БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Правові підстави того, як здійснювати благодійну діяльність, визначаються перш за все Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” (далі – Закон про благодійність).
Цей закон визначає кілька сфер, у яких дозволяється благодійна діяльність, серед них і сфера освіти. Благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога (п. 2, ч. 1 ст. 1 та ст. 3 Закону про благодійність).
Той, хто отримує благодійну допомогу (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону), є бенефіціаром (у нашому випадку – заклад освіти).
Той, хто добровільно здійснює благодійну діяльність, є благодійником (підприємства, установи, організації, фізичні особи, зокрема батьки, котрі надають закладу таку допомогу) (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
ВИДИ ДОБРОВІЛЬНОЇ ДОПОМОГИ
У розумінні Закону України “Про освіту” благодійна допомога – це добровільні внески. Ч.1 ст. 79 цього Закону визначає, що добровільні внески закладу освіти надаються у вигляді:
– коштів
– матеріальних цінностей
– нематеріальних активів (це можуть бути авторські права, ліцензії, тобто права на результати інтелектуальної власності).
Добровільні внески в розумінні закону про благодійність є благодійною пожертвою, а в розумінні ч. 1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) – пожертвою.
Окремо хочемо наголосити, що не слід плутати добровільну допомогу з поборами, які є примусовими.
ОРІЄНТОВНИЙ ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ВИГЛЯДІ КОШТІВ
- Визначення цілей благодійної допомоги у вигляді коштів
- Написання заяви про передачу коштів благодійної допомоги (за потреби)
- Укладання усного чи письмового договору (за потреби)
- Заповнення платіжки (платіжної інструкції) на переказ готівки
- Перевірка використання коштів
ОРІЄНТОВНИЙ ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ У ВИГЛЯДІ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
- Визначення цілей благодійної допомоги у вигляді матеріальної цінності
- Написання заяви
- Укладання усного або письмового договору про благодійну допомогу
- Оцінка первісної вартості матеріальної цінності
- Оформлення актів приймання-передачі основних засобів
БАТЬКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ, ОТРИМАНОЇ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ
Після отримання коштів чи матеріальних цінностей заклад ставить їх на власний баланс. Це передбачає багато бухгалтерських процедур, у які ми не будемо заглиблюватися, а лише коротко згадаємо нижче деякі з них.
Кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять закладам і установам освіти та науки у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, зокрема нерезидентів, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком (ч. 8 ст. 79 Закону України “Про освіту”).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, благодійні внески, гранти та дарунки належать до власних надходжень бюджетних установ й отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Крім того, отримання та витрачання благодійних внесків обов’язково зазначається у звітуванні.
Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством. Інформація та документи розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом (ч. 3 та ч. 4 ст. 30 Закону України “Про освіту”).
Про те, де перевіряти кошти, витрачені закладом освіти, закуплені товари та послуги, ми писали в окремій публікації “Як дізнатися про кошти, що виділені та використані на безпеку в закладі освіти”.
Коли не варто здавати кошти, допоможе з’ясувати плакат, розроблений ГО “Батьки SOS” та “Українським кризовим медіацентром”.
Відповідно до статті 730 ЦКУ, пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.
Згідно з ч 6. ст. 6 Закону про благодійність, благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, зокрема на користь третіх осіб. Тобто якщо благодійники надавали благодійну допомогу у вигляді коштів на конкретну визначену матеріальну цінність, вони мають право вимагати звіт про використання цих коштів і проконтролювати закупівлю закладом освіти цієї цінності.
Якщо благодійники передали матеріальну цінність, вони мають право вимагати в керівника закладу звіти та інші документи, які підтверджують, що передана річ перебуває на балансі закладу, а не була привласнена.
Відсутність благодійної допомоги на балансі загрожує кримінальною відповідальністю для керівника закладу. Незаконне використання для отримання прибутку від благодійних пожертв карається статтею 201-2 Кримінального кодексу України.
Голова МК профспілки Олександр ДЗЮБА
