Лист № 267 від 14.12.2020р., надає інформацію чи підлягає поверненню сплачена зарплата.

Головам ППО

            Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію чи підлягає поверненню сплачена зарплата.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 753/22781/17 дійшов висновку, що сплачена зарплата не підлягає поверненню навіть після скасування рішення суду про її виплату.

Обставини справи

Особа звернулася до суду з позовом до працедавця про стягнення середньої заробітної плати за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Суд задовольнив позов та гроші було сплачено. Однак, апеляційний суд це рішення скасував, зобов’язавшись працівника повернути гроші.

Працівник звернувся зі скаргою у ВС.

Позиція Верховного Суду

ВС не погодився з рішенням апеляційного суду, з огляду на таке.

У статті 1215 ЦК передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У статті 1215 ЦК передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила:

  • по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату;
  • по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18).

 

Голова МК профспілки                                                           О. Дзюба

 

Tagged , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.