Лист № 50 від 01.03.2021р., надсилає інформацію щодо нюансів звільнення за власним бажанням.

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо нюансів звільнення за власним бажанням.

Звільнення за власним бажанням — доволі поширена процедура прощання з роботодавцем. Про неї всі і все вже знають. Але це тільки на перший погляд. На практиці ж виявляється, що і фахівці відділу кадрів з досвідом, і новачки на цій посаді часто стикаються з різними суперечливими нюансами оформлення цієї процедури.

Звільнення у відпустці без збереження зарплати

Працівник з грудня 2020 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину. Він подав заяву, в якій просить звільнити його за власним бажанням 18 лютого. Чи можна звільнити працівника у відпустці за свій рахунок? Чи можна погодити таку дату звільнення без двотижневого відробітку? День звільнення потрібно табелювати як відпустку чи як робочий день?

По-перше, звільнення у відпустці є можливим, адже в наведеній ситуації ініціатор звільнення — працівник, а не роботодавець. До речі, таке звільнення можливе і під час лікарняного.

По-друге, законодавство містить загальне правило: потрібно попередити роботодавця за 2 тижні про звільнення. Якщо ж працівник вказав бажану дату звільнення без зазначення поважних причин для скорочення такого строку, роботодавець все одно має право погодити таку дату звільнення. Взагалі, сторони можуть домовитися про будь-який термін «відробітку» або про його відсутність. Підтверджує це і судова практика (постанова ВС від 12.12.2018 р. у справі № 214/1014/16-ц).

По-третє, днем звільнення вважається останній день роботи. Саме так указано в п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58. Ця норма дуже часто вводить в оману кадровиків, адже вони її тлумачать так: останній робочий день означає, що працівник обов’язково має бути на робочому місці і працювати. Але її слід розуміти дещо інакше. Фактично ця норма вказує на те, що в день звільнення працівник все ще перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Тож у наведеній вище ситуації переривати відпустку за свій рахунок, виходити на роботу і працювати в день звільнення працівникові не обов’язково.

Тому цей день табелюйте кодом «НА» (цифровий код «18») або іншим кодом (у випадку якщо введено власне позначення для «карантинних» відпусток).

При цьому не забудьте загальне правило: роботодавець зобов’язаний видати працівнику трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок у день звільнення, а якщо він у цей день не працював — тоді не пізніше наступного дня, що настає за днем пред’явлення працівником вимоги про розрахунок. Якщо працівник не прийшов, у цей же день направте йому поштою повідомлення з вказівкою про необхідність отримати трудову книжку (зарплату). Одразу ж пересилати трудову книжку працівникові поштою не треба. Адже це можна зробити тільки з письмової згоди працівника.

Заява на звільнення з прийменником «з»

Працівник 12 лютого написав заяву про звільнення за власним бажанням з 16 лютого у зв’язку з виходом на пенсію. Який день у такому разі вважати днем звільнення: 16 чи 17 лютого?

Керуємося положеннями ст. 241¹ КЗпП. Так, строки, що визначаються днями, обчислюються з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Простіше кажучи, в такому разі 16 лютого для такого працівника буде останнім робочим днем і звільненим він може вважатися тільки з 17 лютого. Саме таку позицію зайняли представники Феміди у постанові Київського апеляційного суду від 28.11.2018 р. у справі № 760/15639/17.

Але для того, щоб не ламати собі голову з цим прийменником, радимо слідкувати за тим, щоб у заяві про звільнення працівник зазначав дату звільнення без прийменника «з».

Дата звільнення в заяві: чи обов’язково?

Чи обов’язково в заяві про звільнення за власним бажанням вказувати бажану дату звільнення?

За загальним правилом працівник має право в будь-який момент розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за 2 тижні.

Попередити про звільнення — це означає письмово подати заяву на звільнення. Вона повинна містити підставу для розірвання трудового договору (ст. 38 КЗпП) і підпис.

Причому відсутність як дати звільнення, так і дати її написання, не робить заяву недійсною (постанова ВС від 16.08.2018 р. у справі № 554/6423/17). Чому? Тому що відлік двотижневого строку для визначення дати звільнення проводять з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням. На це вказує ст. 241¹ КЗпП.

Який день вважати датою попередження роботодавця? Це:

день реєстрації заяви про звільнення відповідальним працівником підприємства, наприклад працівником відділу кадрів або секретарем, — якщо заява подавалася особисто працівником;
день отримання працівником підприємства рекомендованого листа в поштовому відділенні під підпис — якщо заява на звільнення надіслана поштою.

Але зауважте! Якщо працівник не зазначив бажаної дати звільнення, тоді звільняйте його в останній день двотижневого строку, не раніше.

Пояснюється це тим, що одностороннє скорочення двотижневого строку як працівником, так і роботодавцем не допускається. Тому не можна звільняти працівника до закінчення двотижневого строку з дня подання заяви про звільнення, якщо він не просить про це. Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 р. у справі № 279/3334/17-ц.

Визначаємо дату звільнення

Як правильно визначити дату звільнення за власним бажанням працівника, якщо заява на звільнення написана 3 лютого?

Знову шукаємо відповідь у ст. 241¹ КЗпП: «строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня».

Тож якщо заява була написана та надана роботодавцю 03.02.2021 р. (середа), у такому разі двотижневий строк із дня попередження спливає теж у середу через 2 тижні — 17.02.2021 р. Ця дата і є датою звільнення працівника (останнім днем його роботи). Простіше кажучи, останнім днем роботи і, відповідно, днем звільнення буде той же день тижня, в який було зареєстровано заяву, тільки через 2 тижні.

Звільнення особи з інвалідністю

Чи може працівник з інвалідністю, який за висновком МСЕК непрацездатний, звільнитися за власним бажанням?

Так, може. Установлення працівникові інвалідності не обмежує його у праві звільнитися за власним бажанням.

Ба більше, у такому разі трудовий договір може бути розірваний саме у той строк, про який він просить, тобто без двотижневого «відпрацювання». Для цього працівникові в заяві потрібно вказати відповідну поважну причину для скорочення строку попередження (наприклад, у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності).

Звільнення за угодою сторін ≠ звільнення за власним бажанням

Виник конфлікт між працівниками і роботодавцем. Працівники подали заяви на звільнення за угодою сторін, але роботодавець не погоджується на таке звільнення. Заяви так і залишилися, працівники чекають спливу двотижневого строку. Юрисконсульт рекомендує в останній робочий день завізувати заяви та провести звільнення за власним бажанням. Що робити в такому разі?

Звільнення за угодою сторін означає, що роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк (лист Мінсоцполітики від 04.04.2014 р. № 60/06/186-14). Тож якщо роботодавець не згоден із звільненням за угодою сторін таких працівників, він має право відмовити із зазначенням відповідної резолюції на їх заявах. У такому разі звільнення за угодою сторін неможливе, а отже, якщо працівники не вийдуть на роботу, роботодавець матиме законне право звільнити їх за прогул без поважних причин.

Звісно, це не свідчить про примусову працю, адже у працівників є право написати заяву про звільнення за власним бажанням. І в такому разі зовсім не важливо, чи погоджується з цим роботодавець. Але зауважу, що звільняти працівників за ст. 38 КЗпП, коли їх заява містить посилання на ст. 36 КЗпП, не можна. Щоб звільнитися за власним бажанням, працівники повинні написати нові заяви і попередити роботодавця про свій намір звільнитися за 2 тижні.

Звільнення в період випробування

Працівник хоче звільнитися за власним бажанням до закінчення строку випробування. Роботодавець вважає, що це можна зробити тільки за угодою сторін. Чи обов’язково в такому разі проводити звільнення саме за угодою сторін?

У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю (ч. 2 ст. 26 КЗпП). Це означає, що такий працівник має таке ж право на звільнення за власним бажанням, як і всі інші працівники.

Тож якщо з якихось причин робота новачка не влаштувала, він має повне право звільнитися за власним бажанням, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні на загальних підставах (ст. 38 КЗпП). Звісно, якщо він не має поважних причин для скорочення цього строку.

Хоча навіть якщо відсутні поважні причини, сторони трудового договору мають право домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку.

Голова МК профспілки О. Дзюба