24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11 2023 р. № 3494-ІХ, яким змінено деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, використання вихідних днів тощо. Так, до Закону України «Про відпустки» внесли зміни, які встановлюють, що тривалість відпусток тепер визначається ще й трудовим та/або колективним договором і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Відповідні зміни внесли й до Кодексу законів про працю України (тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання тепер встановлюються не лише нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором). Максимально можлива кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин тепер становить не більше 30 календарних днів на рік (частина 1 статті 26 Закону України «Про відпустки»). Термін має бути обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом. Утім, залишилася без змін норма про безстрокову відпустку без збереження заробітної плати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру. Тепер перебування у відпустці без збереження заробітної плати не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (частина 4 статті 26 Закону України «Про відпустки»; стаття 84 Кодексу законів про працю України). На відпустку без збереження заробітної плати до 60 календарних днів за бажанням працівника тепер мають право ті, хто стали до роботи після звільнення з військової служби (у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації). Цей час відпустки без збереження заробітної плати для такого працівника зараховується до страхового стажу. Чинною залишилася норма про те, що дні основної відпустки, не використані в період дії воєнного стану, переносяться на період після припинення або його скасування. З нового — те, що за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тепер надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Важливо, що для того, щоб таку відпустку міг оформити працівник-батько дитини (який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки), тепер треба мати підтвердження-заяву від матері та свідоцтво про народження дитини, в якому вказана відповідна інформація про батька дитини. Працівники, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви мають право на грошову компенсацію за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Таку заяву треба подати не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. Відтепер попередній середній заробіток більше не зберігається за педагогічними, науково-педагогічними працівниками в разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період. 6 календарних днів додаткової відпустки (до шести) мають працівники, обрані до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, на час профспілкового навчання. Середня заробітна плата за ці дні компенсується коштом профспілкової організації, яка направляє працівника на навчання. Працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, надається відпустка для підготовки. Тривалість, порядок, умови надання та оплати такої відпустки визначаються трудовим та/або колективним договором. Перенесення вихідних та робочих днів визначається трудовим та/або колективним договором. Якщо такого положення у договорі немає, то перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників. | 
Головам ППО
