Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію СПО об’єднань профспілок щодо проекту Трудового кодексу України.
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Міністерства освіти і науки України про робочий час та педагогічне навантаження працівників закладів дошкільної освіти.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.07.2024 № 3788-ІХ «Про дошкільну освіту» (далі – Закон № 3788) із змінами, унесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», Закон № 3788 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.
Водночас підпунктом 1 пункту 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3788 Кабінет Міністрів України зобов’язано протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 07.07.2025 року, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
Тобто, попри те, що Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III (далі – Закон № 2628) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, нормативно правові акти, розроблені на його виконання, та інші, зокрема, кі регулюють питання трудових відносин працівників, оплати праці, наповнюваності груп, штатних нормативів тощо, є чинними до приведення їх Кабінетом Міністрів України та міністерствами у відповідність з вимогами Закону № 3788.
Трудові відносини у системі дошкільної освіти регулюються Кодексом законів про працю, законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до Кодексу законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Законодавством може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Робочий час – це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов’язки.
Оплата праці педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти здійснюється за встановлену кількість годин педагогічної роботи на ставку (посадовий оклад) на тиждень.
Станом на сьогодні є чинними норми Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102), та наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557.
Пунктом 64 Інструкції № 102 визначено порядок встановлення розмірів ставок заробітної плати та посадових окладів залежно від обсягу навчального навантаження або педагогічної роботи.
Отже, педагогічним працівникам закладів освіти виплачується заробітна плата з урахуванням обсягу педагогічного навантаження, присвоєння кваліфікаційних категорій (педагогічних звань), тарифних розрядів, підвищень, надбавок та доплат.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 3788 робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для здійснення ним освітнього процесу з вихованцями, а також виконання методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором.
У статті 26 Закону № 3788 визначена скорочена тривалість робочого часу на одну тарифну ставку:
для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя – 35 годин на тиждень;
для вихователя, практичного психолога та інших педагогічних працівників – 30 годин на тиждень.
При цьому з усього обсягу педагогічної роботи на тиждень виокремлено обсяг педагогічного навантаження педагогічного працівника (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями), яке становить:
для вихователя, інструктора з фізкультури – 25 годин на тиждень;
музичного керівника – 24 години на тиждень;
практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда – 20 годин на тиждень;
керівника гуртка (студії, секції тощо), вчителя – 18 годин на тиждень.
Тобто, законодавством передбачено, що педагогічне навантаження педагогічного працівника (безпосереднє здійснення освітнього процесу з вихованцями) є складовою частиною робочого часу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти.
Перелік і обсяг інших видів робіт педагогічної роботи педагогічних працівників може встановлюватись трудовими договорами та/або посадовими інструкціями.
Час початку і закінчення щоденної роботи встановлюється залежно від режиму роботи закладу дошкільної освіти та затверджених в установленому порядку правил внутрішнього трудового розпорядку закладу.
Відповідно до Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.93 № 455 (із змінами), у межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчальної, методичної та іншої роботи, передбаченої, зокрема, трудовим договором та/або посадовими інструкціями. Педагогічним працівникам забороняється змінювати на свій розсуд розклад занять і графіки роботи; передоручати виконання трудових обов’язків. Усі питання, пов’язані із застосуванням правил внутрішнього розпорядку, розв’язує керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень. Правила внутрішнього трудового розпорядку мають вивішуватись у закладі освіти на видному місці.
Щодо обліку робочого часу, то слід зазначити, що Типову форму табелю обліку використання робочого часу визначено наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489. Форма носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку.
Щодо розрахунку кількості штатних одиниць інформуємо, то у зв’язку із новими нормами Закону № 3788 щодо робочого часу педагогічних працівників на ставку і зміни педагогічного навантаження, будуть внесені зміни до Типових штатних нормативів закладів дошкільної освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 № 1055.
До внесення змін до Типових штатних нормативів рекомендуємо керуватися розрахунком кількості штатних одиниць у закладах дошкільної освіти компенсуючого та комбінованого типів, зазначеним у листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 18.02.2011 № 1/9-114, № 02-8/100 «Про застосування Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів».
Щодо оплати праці педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, то на сьогодні застосовуються схеми посадових окладів, визначені наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі – наказ № 557) та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 22 (із змінами, внесеними постановою від 10.07.2019 № 695) передбачено встановлення підвищення посадового окладу усім педагогічним працівникам закладів освіти, у тому числі й дошкільної освіти, на 10 відсотків.
Крім цього, розміри та умови встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічним працівникам закладів освіти, надбавок і доплат за окремі види педагогічної діяльності визначені постановами Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, від 23.03.2011 № 373, від 28.12.2021 № 1391 та ін.).
Також, відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти тощо.
Зауважуємо, що відповідно до наказу № 557 працівникам закладів можуть бути встановлені надбавки у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання) та за складність, напруженість у роботі. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Крім цього, звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 № 373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 23) надбавка за престижність педагогічної праці встановлюється педагогічним працівникам в розмірі від 5 до 30 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати). Розмір надбавки встановлюється керівником закладу в межах фонду оплати праці.
Отже, з метою збільшення розміру заробітної плати працівників закладів дошкільної освіти органи місцевого самоврядування можуть встановлювати педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти надбавку за престижність педагогічної праці у максимальному розмірі, а також надбавки за виконання особливо важливої роботи та за складність, напруженість у роботі відповідно та на умовах, визначених у наказі № 557.
Звертаємо увагу, що Законом № 3788 встановлено, що засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право встановлювати посадові оклади, доплати, надбавки та грошові винагороди у розмірі, що перевищує розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, а також мають право встановлювати для працівників додаткові винагороди та допомоги, крім передбачених цим Законом та іншими нормативноправовими актами у сфері освіти. Засновник закладу дошкільної освіти та/або заклад дошкільної освіти має право встановлювати додаткові види та розміри надбавок, доплат, винагород, допомоги тощо за рахунок власних надходжень такого закладу.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «KADROLAND» чи може батько оформити лікарняний для догляду за хворою дитиною.
Якщо обидва з батьків працюють, то лікарняний для догляду за хворою дитиною може оформити як матір, так і батько дитини. Кожен з батьків має рівні права на допомогу по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати. Це передбачено Законом України 23.09.99 №1105-XIV«Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Підставою для виплати лікарняних є листок непрацездатності, оформлений належним чином. Для догляду за хворою дитиною віком до 14 років листок непрацездатності видає лікар, який лікує дитину, одному з працевлаштованих батьків. Про це йдеться в п. 3.1 Інструкції про порядок видачі документів, що посвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455.
Якщо з дитиною може залишитися вдома батько, то він має право це зробити.
Такий лікарняний оплачується коштом держави з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше ніж за 14 календарних днів. А у разі перебування дитини на стаціонарному лікуванні, така допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію інтернет платформи «ГОЛОВБУХ» про складання та затвердження штатного розпису.
Що таке штатний розпис
Штатний розпис — це документ, що встановлює для роботодавця структуру, штат та посадові оклади працівників.
Штатний розпис підприємства
Кожне підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ст. 64 ГК). В загальному випадку в законодавстві нема жодної прямої вказівки про необхідність складання штатного розпису. Наявність штатного розпису обов’язкова лише для бюджетних та державних установ. Проте без цього документу неможливо:
Ба більше, Мінпраці наполягає, що всі підприємства в Україні зобов’язані мати штатний розпис, оформлений відповідним чином, а його відсутність вважається порушенням вимог законодавства про працю (лист від 27.06.2007 № 162/06/187-07).
Складаємо штатний розпис 2024/2025
Штатний розпис розробляйте на підставі внутрішніх потреб підприємства. Визначте організаційну структуру та чисельність штатних одиниць. При підготовці документу використовуйте положення про оплату праці та нормативно-правові акти. Назви посад зазначайте з урахуванням Національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327. Простежте за тим, щоб однакова назва посади була в штатному розписі, наказі про прийняття на роботу, посадовій інструкції, в трудовій книжці та особовій картці працівника.
Розмір посадових окладів встановлюйте залежно від складності та умов виконуваної роботи та фінансових можливостей підприємства.
Увага: не встановлюйте всім працівникам однакову тарифну ставку. Посадовий оклад спеціаліста має бути вищим ніж оплата за некваліфіковану працю.
У загальному випадку не існує типової форми штатного розпису. Для бюджетних установ форма штатного розпису затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2002 № 57. Інші роботодавці можуть скористатися цією формою, або самостійно розробити зручний варіант. При цьому штатний розпис має містити:
Доплати і надбавки, передбачені Колективним договором, у штатному розписі відображайте лише в тому разі, якщо вони мають постійний характер. Наприклад, доплату за шкідливі умови праці.
Можна складати штатний розпис з більш детальною інформацією, зокрема про річний бюджет підприємства, надбавки й доплати для працівників різних підрозділів.
Хто затверджує штатний розпис
Штатний розпис установи підпишіть керівником та головним бухгалтером (керівником фінансової служби). Затверджує документ керівник установи. Його підпис в правому верхньому куту скріпіть гербовою печаткою та зазначте дату.
Видайте наказ у довільній формі щодо затвердження штатного розпису. Обов’язково вкажіть дату, якою передбачено введення в дію штатного розпису. Ця дата може відрізнятися від дати наказу або збігатися з нею.
Увага: Наказ видайте не пізніше дати введення в дію штатного розпису.
Підготуйте копії затвердженого штатного розпису для відділу кадрів та бухгалтерії.
Для бюджетних установ штатний розпис одночасно з кошторисом затверджує головний розпорядник коштів (п. 37 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 № 228, далі — Порядок № 228).
Період дії штатного розпису
Бюджетні установи складають штатний розпис кожний рік. Вони мають затвердити його протягом місяця з початку бюджетного року (абз. 1 п.45 Порядку № 228).
Обмеження терміну дії штатного розпису є лише для бюджетних установ. Тож не вказуйте період дії штатного розпису. В такому разі його можна використовувати до моменту, коли виникне потреба внести в нього зміни.
Як внести зміни до штатного розпису
Зміна штатного розпису може відбуватись за таких підстав:
Якщо працівник звільнився, то це не є підставою для зміни штатного розпису. Посада, яку він обіймав, залишається вакантною.
Змінити штатний розпис можна двома способами:
Варіант 1. Видайте наказ про внесення змін до штатного розпису з переліком цих змін в тексті. Цей варіант використовуйте в разі незначних змін. В наказі обов’язково зазначайте причину внесення змін до штатного розпису та дату, з якої зміни вводяться.
Варіант 2. Ввести в дію новий штатний розпис і затвердити його наказом. Цей варіант підходить при підвищенні посадових окладів, змінах в організації виробництва тощо. Форма наказу така ж, як і при затвердженні первинного штатного розпису.
Законодавством не передбачено обмежень щодо кількості та періодичності внесення змін до штатного розпису.
В разі зміни істотних умов праці – системи та розмірів оплати праці, зміни розрядів або найменування посад тощо готуйте документ з урахуванням того, що працівник повинен бути повідомлений про майбутні зміни не пізніше ніж за два місяці (ст. 32 КЗпП).
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію освітньої інтернет платформи «ПЕДРАДА» про надбавку за вислугу років педагогічним працівникам.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам закладів освіти гарантовано виплату надбавки за вислугу років. Цю гарантію передбачено частиною четвертою статті 61 Закону України «Про освіту».
При виплаті надбавки керуються Порядком виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, затвердженим постаново КМУ від 31.01.2001 №78. До цього Порядку у вересні 2024 року урядовці внесли зміни (постанова КМУ від 03.09.2024 №1008).
Надбавка педагогам за вислугу років: що змінилося
Насамперед зміни стосуються педагогічних і науково-педагогічних працівників, які перебувають за межами України. Таким працівникам період роботи за кордоном на педагогічних посадах зараховуватимуть до стажу, який дає право на надбавку за вислугу років. Ідеться про період з 24 лютого 2022 року до дати, коли воєнний стан скасують, та один рік після цього.
Додаток постанова КМУ від 03.09.2020р. № 1008.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про додаткові трудові гарантії для членів сімей військовослужбовців, передбачені законодавством України.
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел які професійні досягнення необхідно мати педагогічному працівникові для присвоєння йому педагогічного звання.
Відповідно до п.10 Розділу І Положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 10 вересня 2024 року № 1277) (далі – Положення №805) за результатами атестації відповідно до рішення атестаційної комісії присвоюються педагогічні звання педагогічним працівникам із високим професійним рівнем, які зокрема:
✅упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють наставництво, супервізію);
✅беруть участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти;
✅ були визнані переможцями, лауреатами регіональних, всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів, змагань тощо;
✅ підготували переможців регіональних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, змагань, тощо.
Отже, керуючись вищевикладеним:
У вищезгаданому пункті Положення №805 зазначається перелік професійних досягнень педагогічного працівника, які є умовою для присвоєння йому педагогічного звання.
Але цей перелік досягнень не є вичерпним, на це вказує слово «ЗОКРЕМА», зміст цього слова не має значення обов’язкової вичерпності переліку.
Себто перелік може бути як вичерпний, так і частковий, тобто такий, що підлягає доповненню. Воно уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного.
Також у кінці переліку професійних здобутків педагогічного працівника стоїть слово «ТОЩО» – зміст цих слів: «ЗОКРЕМА» та «ТОЩО» служить доказом того, що педагогічний працівник може мати інші професійні досягнення для присвоєння педагогічного звання, які не передбачені Положенням №805.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти інауки України міста Кропивницького надає інформацію експерта з питань освіти в Центрального офісу реформ про обов’язок атестаційної комісії за замовчуванням визначити, що педагог при атестації претендує на максимальну можливу категорію і звання відповідно до базових умов їх здобуття.
Оскільки педагогічні працівники, які включені до списку на чергову атестацію не пишуть заяви (лише у випадках, коли їх забули включитити) та не вказують категорії і звання на яку вони хотіли б претендувати, то ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ атестаційна комісія має визначити, що педагог претендує на максимальну можливу категорію і звання відповідно до базових умов їх здобуття. А базовими умовами є стаж (в окремих випадках і не педагогічний стаж) та освітній рівень (за дипломом).
Далі враховують вимогу черговості присвоєння категорій і звань (як правило). Потім наявність інших підстав, зокреми умов присвоєння педагогічних звань, досягнень, підвищення професійного рівня.
І на завершальному етапі – відповідність професійному стандарту та посадовим інструкціям, що може визначатися і шляхом додаткового вивчення практичного досвіду педагога
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію юриста Лілії Орел чи можна за новими вимогами атестувати педагогічного працівника, який не має відповідної освіти.
Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видання “Нова українська школа” щодо нової редакції Положення про атестацію педагогічних працівників, відповіді на актуальні питання.
Однією з цікавих новин освітнього законодавства є поява нової редакції Положення про атестацію педагогічних працівників, що затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 10 вересня 2024 року № 1277 (далі — Положення). Цей наказ набрав чинності 5 листопада 2024 року. Тож черговий пакет відповідей на питання базується вже на нормах “найновішого” Положення.
Стаття 50 Закону України “Про освіту” визначає два види атестації — чергову та позачергову. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством (під законодавством, звісно, мається на увазі вказане вище Положення).
Одним із оновлень Положення є визначена пунктом 9 розділу I своєрідна “атестація” при прийнятті на роботу, але без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням й оцінюванням діяльності та професійних компетентностей особи, яка приймається на роботу. Насправді подібна норма вже була в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників 2010 року (пункт 4.3 розділу IV).
Як ми вже повідомили, ця “атестація” здійснюється при прийнятті на роботу і у такому випадку атестаційною комісією педагогічним працівникам (особам, призначеним на посади педагогічних працівників) присвоюється кваліфікаційна категорія “спеціаліст”.
Акцентуємо, що кваліфікаційна категорія “спеціаліст” присвоюється педагогічному працівнику, який має
✔освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра,
✔освітній ступінь вищої освіти молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста),
✔ бакалавра чи магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста).
А отже у разі відсутності зазначених ступенів присвоїти кваліфікаційну категорію все ще здобувачу вищої освіти неможливо.
Також треба звернути увагу на фінальні абзаци пункту 9 розділу I Положення, що регулюють особливості атестації осіб, які:
1) не мають педагогічної освіти (тут, звісно, виникає питання – чим спровокована ця умова, а також що робити з тими, які мають педагогічну освіту);
2) мають стаж роботи в одній із галузей економіки (до речі, освіта — це теж галузь економіки згідно з Класифікацією галузей економіки);
3) працюють на посадах педагогічних працівників закладів освіти.
Такі педагогічні працівники можуть атестуватися без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії за наявності певного стажу роботи в одній із галузей економіки (від 2 до 7 років). Атестацію таких осіб, які призначені на посади педагогічних працівників у заклади загальної середньої освіти, проводять не раніше ніж через 1 рік після призначення.
Пункт 14 розділу I Положення визначає, що у випадку переведення (призначення) педагогічного працівника на іншу посаду в тому самому чи в іншому закладі освіти за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційна категорія та педагогічне звання до наступної атестації. Звернімо увагу, що будь-яка атестація таких педагогічних працівників здійснюється не пізніше ніж через 2 роки після прийняття їх на роботу, тобто переведення (призначення).
А от у разі призначення (переведення) педагогічного працівника в інший заклад освіти на ту посаду, за якою він вже пройшов атестацію, до наступної атестації за ним так само зберігаються присвоєні за результатами попередньої атестації кваліфікаційна категорія та/або педагогічне звання, але чергова атестація таких працівників проводиться в окремі строки (тут варто звернути увагу, що у доступній версії Положення, напевно, є технічна помилка і маються на увазі ті ж самі 2 роки після прийняття на роботу). При цьому позачергова атестація таких працівників обмежень по строках не має.
Питання перенесення атестації врегульовано пунктами 1, 6 розділу III Положення. Пункт 1 визначає, що у випадку надходження від педагогічного працівника заяви про перенесення строків чергової атестації, поданій у паперовій чи електронній формі, на електронну пошту чи засобами інформаційно-комунікаційних систем особисто, чи шляхом надсилання на поштову адресу згідно з рішенням суб’єкта створення атестаційної комісії, атестаційна комісія ухвалює рішення про таке перенесення за наявності підстав, визначених Положенням, у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня отримання заяви, та інформує про ухвалене рішення педагогічного працівника.
Згадані вище підстави для перенесення вочевидь визначені пунктом 6, а саме: тимчасова непрацездатність або настання інших обставин, що не залежать від волі педагогічного працівника, який атестується, та перешкоджають проходженню ним атестації, проведення атестації або окремих засідань атестаційної комісії має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на 1 рік.
У такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження ним атестації в порядку, визначеному цим Положенням.
Передусім варто звернути увагу на підпункт 2 пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 10 вересня 2024 року № 1277 згідно з яким педагогічним працівникам, яким до набрання чинності цим наказом за результатами попередньої атестації було присвоєно педагогічне звання та які мають відповідний освітньо-професійний ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень), при проведенні чергової атестації встановлюється відповідність (невідповідність) займаній посаді та підтверджується (не підтверджується) педагогічне звання. У випадку підтвердження педагогічного звання педагогічному працівнику присвоюється кваліфікаційна категорія, яка дає право на присвоєння (підтвердження) такого педагогічного звання.
Пункт 10 розділу І Положення визначає, що педагогічні звання присвоюються за результатами атестації педагогічним працівникам із високим професійним рівнем, які зокрема:
✔ упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють наставництво, супервізію);
✔ беруть участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти;
✔ були визнані переможцями, лауреатами регіональних, всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів, змагань тощо;
✔ підготували переможців регіональних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, змагань тощо.
Водночас педагогічні звання “старший викладач”, “старший учитель”, “старший вихователь” (крім педагогічних працівників, які працюють у закладах дошкільної освіти) присвоюються педагогічним працівникам, які працюють на відповідних посадах та яким за результатами попередньої атестації присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію не нижче ніж “спеціаліст другої категорії” (для працівників, педагогічні посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційної категорії — найвищий, встановлений відповідно до посади, тарифний розряд), та стаж роботи понад 3 роки.
Пункт 5 розділу І передбачає, що позачергова атестація проводиться за ініціативою педагогічного працівника, або керівника закладу освіти.
За ініціативою керівника закладу освіти проводиться позачергова атестація педагогічного працівника у випадках наявності підстав, які свідчать про зниження якості його педагогічної діяльності, що визначається за результатами аналізу виконання ним посадових обов’язків, передбачених посадовою інструкцією.
Іншими словами, навіть у випадку присвоєння кваліфікаційної категорії “спеціаліст II категорії” за результатами чергової чи позачергової атестації, це не має автоматичного впливу на наявне педагогічне звання “старший учитель”.
Згідно зі статтями 50, 59 Закону України “Про освіту” підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника. Пункт 8 розділу І оновленого Положення практично не змінив раніше діючі норми, що стосуються підвищення кваліфікації. Так само загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.
Крім цього, чинним залишився підпункт 5 пункту 3 наказу Міністерства освіти і науки України від 09 вересня 2022 року № 805, згідно з яким мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років.
Відносним оновленням можна вважати те, що здобуття освіти в закладі вищої, фахової передвищої освіти наступні 5 років зараховується як підвищення кваліфікації відповідно до законодавства, але ця норма дещо повторює та водночас суперечить пунктам 26, 30 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800. Цей Порядок не передбачає можливості визнавати здобуття освіти в закладі фахової передвищої освіти як підвищення кваліфікації так само як не визначає і строки такого визнання.
З 2019 року згідно з вказаним Порядком перелік виданих документів про підвищення кваліфікації мав оприлюднюватися на вебсайті суб’єкта підвищення кваліфікації протягом 15 календарних днів після їх видачі та містити таку інформацію:
✔ прізвище та ініціали (ініціал імені) педагогічного або науково-педагогічного працівника, який пройшов підвищення кваліфікації;
✔ форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;
✔ дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації.
Наявність цієї інформації має довести факти проходження підвищення кваліфікації та відповідно має бути врахована атестаційною комісією при проведенні атестації.
Голова МК Профспілки Олександр ДЗЮБА
Голова Профспілки - Дзюба Олександр Віталійович
Доступна поліграфія у місті Кропивницький. Друкуємо ВСЕ!
