Лист 06.06.2023 № 187 надає інформацію Управління Держпраці щодо зупинення дії положень колективного договору на період воєнного стану.

               Згідно зі статтею 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Відповідно до статті 13 КЗпП України та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами. Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов’язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т. д.). Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними (стаття 16 КЗпП). Зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою (стаття 14 Закону України «Про колективні договори та угоди»).

На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця (стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Роботодавець обов’язково у письмовій формі має звернутись  до іншої сторони колективного договору (профспілкової організації) з пропозицією призупинити дію окремих положень колективного договору та порядку поновлення положень колективного договору. Після обговорення даного питання виноситься спільне рішення зафіксоване протокольно. Потім здійснюються зміни і доповнення до колективного договору які підлягають повідомчій реєстрації.

 Зупинення та поновлення положень колективного договору потрібно оформлювати належними локальними документами. Не є достатнім і не буде вважатися законним факт припинення виконання вимог колективного наказом або розпорядженням роботодавця в односторонньому порядку.