| В умовах воєнного стану можуть застосовуватись всі підстави для звільнення, передбачені трудовим законодавством (за ініціативою працівника, за угодою сторін, за ініціативою роботодавця, наприклад, у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників). Особливості звільнення під час війни встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Для роботодавця важливо чітко дотримувати процедури звільнення з метою мінімізації негативних наслідків, адже помилка у процедурі звільнення може призвести до: - Поновлення працівника на роботі в судовому порядку.
- Стягнення з роботодавця заробітку за час вимушеного прогулу в судовому порядку.
- Стягнення з роботодавця моральної шкоди в судовому порядку.
- Перевірки Держпраці та можливі штрафи.
- Адміністративної відповідальності посадових осіб.
- Репутаційних втрат як компанії, так і працівника.
Окремі підстави для звільнення: - за бажанням працівника:
- п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін);
- ст. 38 КЗпП (з ініціативи працівника);
- з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП):
- зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
- дисциплінарні звільнення (прогул, невиконання працівником без поважних причин трудових обов’язків, поява на роботі в нетверезому стані);
- одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником;
- припинення повноважень посадових осіб тощо.
Особливості звільнення під час воєнного стану: - Працівника можна звільнити за його ініціативою «день у день», якщо в районі розташування роботодавця ведуться бойові дії та є загроза для життя і здоров’я працівника (не стосується роботи на об’єктах критичної інфраструктури).
- Не потрібна згода профспілки на звільнення у зв’язку зі скороченням, систематичним невиконанням трудових обов’язків, прогулом (крім випадків звільнення працівників, обраних до профспілкових органів).
- Можна звільняти під час відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) та лікарняного. У такому разі днем звільнення є перший робочий день після закінчення лікарняного або відпустки.
Нові підстави для звільнення під час воєнного стану: - неможливість забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
- смерть роботодавця — фізичної особи;
- смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення: - видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;
- видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні;
- провести розрахунок з працівником;
- на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Строки звернення до суду для вирішення трудових спорів: - Строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору: три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
- У справах про звільнення: один місяць з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
- У справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні: три місяці з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Голова МК профспілки Олександр ДЗЮБА |
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію Вищої школи адвокатури НААУ про звільнення в умовах воєнного стану.
