Лист 23.09.2022 № 238 надає інформацію чи потрібно під час війни попереджати працівників про вивільнення.

Головам ППО

Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію чи потрібно під час війни попереджати працівників про вивільнення.

                Частиною четвертою статті 492 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що вимоги частин першої-третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період. Відповідно до частин першої-третьої статті 492 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення частини четвертої статті 492 КЗпП стосуються виключно тих працівників, зміна організації виробництва і праці безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Для працівників підприємств, установ, організацій, в яких зміни в організації виробництва і праці не пов’язані із виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану і не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги частин першої-третьої статті 492 КЗпП застосовуються у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, у випадку вивільнення працівників під час дії воєнного стану у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, не пов’язаними із виконанням мобілізаційних завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за виключенням вимог статті 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.

Голова МК профспілки                                                        О. Дзюба

 

Tagged , , . Bookmark the permalink.

Comments are closed.